АРГІЛАЙФ (ARGILIFE)

Склад і форма випуску

Ціни в аптеках
Аргініну гідрохлорид
42 мг/мл
№ UA/17348/01/01 від 26.04.2019 до 26.04.2024
За рецептом
Ціни в аптеках
Класифікація
Лікарські засоби
Активна речовина

Фармакологічні властивості

фармакодинаміка. Аргінін (α-аміно-δ-гуанідиновалеріанова кислота) — амінокислота, яка належить до класу умовно незамінних амінокислот і є активним і різнобічним клітинним регулятором численних життєво важливих функцій організму, виявляє важливі в критичному стані організму протекторні ефекти.

Аргінін виявляє антигіпоксичну, мембраностабілізувальну, цитопротекторну, антиоксидантну, антирадикальну, дезінтоксикаційну активність, є активним регулятором проміжного обміну і процесів енергозабезпечення, відіграє певну роль у підтриманні гормонального балансу в організмі. Відомо, що аргінін збільшує вміст у крові інсуліну, глюкагону, соматотропного гормону і пролактину, бере участь у синтезі проліну, поліаміну, агматину, включається у процеси фібриногенолізу, сперматогенезу, чинить мембранодеполяризувальну дію.

Аргінін є одним із основних субстратів у циклі синтезу сечовини в печінці. Гіпоамоніємічний ефект препарату реалізується шляхом активації перетворення аміаку в сечовину. Чинить гепатопротекторну дію завдяки антиоксидантній, антигіпоксичній і мембраностабілізувальній активності, позитивно впливає на процеси енергозабезпечення у гепатоцитах.

Аргілайф є субстратом для NО-синтази — ферменту, що каталізує синтез оксиду азоту в ендотеліоцитах. Препарат активує гуанілатциклазу і підвищує рівень циклічного гуанідинмонофосфату (цГМФ) в ендотелії судин, знижує активацію та адгезію лейкоцитів і тромбоцитів до ендотелію судин, пригнічує синтез протеїнів адгезії VCAM-1 і MCP-1, запобігаючи таким чином утворенню й розвитку атеросклеротичних бляшок, пригнічує синтез ендотеліну-1, який є потужним вазоконстриктором і стимулятором проліферації та міграції гладких міоцитів судинної стінки. Аргілайф пригнічує також синтез асиметричного диметиларгініну — потужного ендогенного стимулятора оксидативного стресу. Препарат стимулює діяльність вилочкової залози, що продукує Т-клітини, регулює вміст глюкози в крові під час фізичного навантаження. Чинить кислотоутворювальну дію і сприяє корекції кислотно-лужної рівноваги.

Фармакокінетика. При безперервній в/в інфузії Cmax аргініну гідрохлориду у плазмі крові досягається через 20–30 хв від початку введення. Аргілайф проникає через плацентарний бар’єр, фільтрується у ниркових клубочках, однак практично повністю реабсорбується у ниркових канальцях.

Показання АРГІЛАЙФ

метаболічний алкалоз, гіперамоніємія, атеросклероз судин серця і головного мозку, атеросклероз периферичних судин, у тому числі з проявами переміжної кульгавості, діабетична ангіопатія, АГ, хронічна серцева недостатність, гіперхолестеринемія, ХОЗЛ, легенева гіпертензія, затримка розвитку плода і прееклампсія — у складі комплексної терапії.

Застосування АРГІЛАЙФ

препарат вводити в/в краплинно зі швидкістю 10 крапель за хвилину протягом перших 10–15 хв, потім швидкість введення можна збільшити до 30 крапель за хвилину.

Добова доза препарату — 100 мл р-ну.

При тяжких порушеннях кровообігу в центральних і периферичних судинах, виражених явищах інтоксикації, гіпоксії, астенічних станах дозу препарату можна підвищити до 200 мл/добу.

Максимальна швидкість введення інфузійного р-ну не повинна перевищувати 20 ммоль/год.

Для дітей віком до 12 років доза препарату становить 5–10 мл/кг маси тіла на добу.

Для лікування метаболічного алкалозу дозу можна розрахувати таким чином:

Аргініну гідрохлорид (ммоль)/надлишок лугів (Ве) (ммоль/л) · 0,3 · кг маси тіла.

Введення слід починати з половини розрахованої дози. Можливу додаткову корекцію необхідно проводити після отримання результатів оновленого кислотно-лужного балансу.

Діти. Препарат можна застосовувати у дітей віком від 3 років.

Протипоказання

підвищена чутливість до препарату. Тяжкі порушення функції нирок, гіперхлоремічний ацидоз; алергічні реакції в анамнезі; застосування калійзберігаючих діуретиків, а також спіронолактону; інфаркт міокарда (у тому числі в анамнезі).

Побічна дія

загальні розлади: гіпертермія, відчуття жару, ломота у тілі.

З боку кістково-м’язової системи: біль у суглобах.

З боку травного тракту: сухість у роті, нудота, блювання.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: зміни у місці введення, включаючи гіперемію, відчуття свербежу, блідість шкіри, аж до акроціанозу.

З боку імунної системи: анафілактичний шок, реакції гіперчутливості, включаючи висип, кропив’янку, ангіоневротичний набряк.

З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: задишка.

З боку серцево-судинної системи: коливання АТ, зміни серцевого ритму, біль у ділянці серця.

З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, відчуття страху, слабкість, судоми, тремор — частіше при перевищенні швидкості введення.

Лабораторні показники: гіперкаліємія.

Особливості застосування

у пацієнтів з нирковою недостатністю перед початком інфузії необхідно перевірити діурез та рівень калію у плазмі крові, оскільки препарат може призводити до розвитку гіперкаліємії.

Препарат з обережністю застосовувати при порушенні функції ендокринних залоз. Препарат може стимулювати секрецію інсуліну і гормону росту.

При появі сухості у роті необхідно перевірити рівень глюкози в крові.

Слід обережно застосовувати при порушеннях обміну електролітів, захворюваннях нирок. Якщо на тлі прийому препарату збільшується вираженість симптомів астенії, лікування необхідно відмінити.

Препарат з обережністю застосовувати у пацієнтів зі стенокардією.

Застосування у період вагітності та годування грудьми. Препарат проникає через плаценту, тому в період вагітності його можна застосовувати тільки тоді, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.

Дані щодо застосування препарату у період годування грудьми відсутні.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами. Під час керування транспортними засобами або роботи з іншими механізмами слід дотримуватися обережності, оскільки препарат може спричинити запаморочення.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

при застосуванні Аргілайфу необхідно враховувати, що препарат може спричинити виражену та стійку гіперкаліємію на тлі ниркової недостатності у пацієнтів, які приймають або приймали спіронолактон. Попереднє застосування калійзберігаючих діуретиків також може сприяти підвищенню концентрації калію в крові. При одночасному застосуванні з амінофіліном можливе підвищення рівня інсуліну в крові.

Аргінін несумісний з тіопенталом.

Несумісність. Препарат несумісний з тіопенталом.

Передозування

симптоми: ниркова недостатність, гіпоглікемія, метаболічний ацидоз.

Лікування. У разі передозування інфузію препарату необхідно припинити. Слід проводити моніторинг фізіологічних реакцій та підтримання життєвих функцій організму. У разі необхідності вводити залужнювальні засоби і засоби для налагодження діурезу (салуретики), р-ни електролітів (0,9% р-н натрію хлориду, 5% р-н глюкози). Терапія симптоматична.

Умови зберігання

при температурі не вище 25 °С.

Дата додавання: 12.06.2021 р.
© Компендіум 2020

Інструкція МОЗ

Діагнози, при яких застосовують АРГІЛАЙФ

Герпетична інфекція МКХ B00.9
Рожа МКХ A46
geoapteka.ua
На нашому сайті застосовуються файли cookies для більшої зручності використання та покращенняя роботи сайту. Продовжуючи, ви погоджуєтесь з застосуванням cookies.
Developed by Maxim Levchenko