Аргілайф (Argilife) (345988) - інструкція із застосування ATC-класифікація

  • Про препарат
  • Ціни
  • Аналоги
  • Діагнози
Аргілайф (Argilife)
Виробник
Форма випуску
Розчин для інфузій
Дозування
42 мг/мл
Об'єм
100 мл
Реєстраційне посвідчення
UA/17348/01/01 від 14.11.2023
Міжнародна назва

Аргілайф інструкція із застосування

Склад

Аргініну гідрохлорид - 42 мг/мл

Фармакологічні властивості

фармакодинаміка. Аргінін (α-аміно-δ-гуанідиновалеріанова кислота) — амінокислота, яка належить до класу умовно незамінних амінокислот і є активним і різнобічним клітинним регулятором численних життєво важливих функцій організму, виявляє важливі в критичному стані організму протекторні ефекти.
Аргінін виявляє антигіпоксичну, мембраностабілізувальну, цитопротекторну, антиоксидантну, антирадикальну, дезінтоксикаційну активність, є активним регулятором проміжного обміну і процесів енергозабезпечення, відіграє певну роль у підтриманні гормонального балансу в організмі. Відомо, що аргінін збільшує вміст у крові інсуліну, глюкагону, соматотропного гормону і пролактину, бере участь у синтезі проліну, поліаміну, агматину, включається у процеси фібриногенолізу, сперматогенезу, чинить мембранодеполяризувальну дію.
Аргінін є одним із основних субстратів у циклі синтезу сечовини в печінці. Гіпоамоніємічний ефект препарату реалізується шляхом активації перетворення аміаку в сечовину. Чинить гепатопротекторну дію завдяки антиоксидантній, антигіпоксичній і мембраностабілізувальній активності, позитивно впливає на процеси енергозабезпечення у гепатоцитах.
Аргілайф є субстратом для NО-синтази — ферменту, що каталізує синтез оксиду азоту в ендотеліоцитах. Препарат активує гуанілатциклазу і підвищує рівень циклічного гуанідинмонофосфату (цГМФ) в ендотелії судин, знижує активацію та адгезію лейкоцитів і тромбоцитів до ендотелію судин, пригнічує синтез протеїнів адгезії VCAM-1 і MCP-1, запобігаючи таким чином утворенню й розвитку атеросклеротичних бляшок, пригнічує синтез ендотеліну-1, який є потужним вазоконстриктором і стимулятором проліферації та міграції гладких міоцитів судинної стінки. Аргілайф пригнічує також синтез асиметричного диметиларгініну — потужного ендогенного стимулятора оксидативного стресу. Препарат стимулює діяльність вилочкової залози, що продукує Т-клітини, регулює вміст глюкози в крові під час фізичного навантаження. Чинить кислотоутворювальну дію і сприяє корекції кислотно-лужної рівноваги.
Фармакокінетика. При безперервній в/в інфузії Cmax аргініну гідрохлориду у плазмі крові досягається через 20–30 хв від початку введення. Аргілайф проникає через плацентарний бар’єр, фільтрується у ниркових клубочках, однак практично повністю реабсорбується у ниркових канальцях.

Показання Аргілайф

метаболічний алкалоз, гіперамоніємія, атеросклероз судин серця і головного мозку, атеросклероз периферичних судин, у тому числі з проявами переміжної кульгавості, діабетична ангіопатія, АГ, хронічна серцева недостатність, гіперхолестеринемія, ХОЗЛ, легенева гіпертензія, затримка розвитку плода і прееклампсія — у складі комплексної терапії.

Застосування Аргілайф

препарат вводити в/в краплинно зі швидкістю 10 крапель за хвилину протягом перших 10–15 хв, потім швидкість введення можна збільшити до 30 крапель за хвилину.
Добова доза препарату — 100 мл р-ну.
При тяжких порушеннях кровообігу в центральних і периферичних судинах, виражених явищах інтоксикації, гіпоксії, астенічних станах дозу препарату можна підвищити до 200 мл/добу.
Максимальна швидкість введення інфузійного р-ну не повинна перевищувати 20 ммоль/год.
Для дітей віком до 12 років доза препарату становить 5–10 мл/кг маси тіла на добу.
Для лікування метаболічного алкалозу дозу можна розрахувати таким чином:
Аргініну гідрохлорид (ммоль)/надлишок лугів (Ве) (ммоль/л) · 0,3 · кг маси тіла.
Введення слід починати з половини розрахованої дози. Можливу додаткову корекцію необхідно проводити після отримання результатів оновленого кислотно-лужного балансу.
Діти. Препарат можна застосовувати у дітей віком від 3 років.

Протипоказання

підвищена чутливість до препарату. Тяжкі порушення функції нирок, гіперхлоремічний ацидоз; алергічні реакції в анамнезі; застосування калійзберігаючих діуретиків, а також спіронолактону; інфаркт міокарда (у тому числі в анамнезі).

Побічна дія

загальні розлади: гіпертермія, відчуття жару, ломота у тілі.
З боку кістково-м’язової системи: біль у суглобах.
З боку травного тракту: сухість у роті, нудота, блювання.
З боку шкіри та підшкірної клітковини: зміни у місці введення, включаючи гіперемію, відчуття свербежу, блідість шкіри, аж до акроціанозу.
З боку імунної системи: анафілактичний шок, реакції гіперчутливості, включаючи висип, кропив’янку, ангіоневротичний набряк.
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: задишка.
З боку серцево-судинної системи: коливання АТ, зміни серцевого ритму, біль у ділянці серця.
З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, відчуття страху, слабкість, судоми, тремор — частіше при перевищенні швидкості введення.
Лабораторні показники: гіперкаліємія.

Особливості застосування

у пацієнтів з нирковою недостатністю перед початком інфузії необхідно перевірити діурез та рівень калію у плазмі крові, оскільки препарат може призводити до розвитку гіперкаліємії.
Препарат з обережністю застосовувати при порушенні функції ендокринних залоз. Препарат може стимулювати секрецію інсуліну і гормону росту.
При появі сухості у роті необхідно перевірити рівень глюкози в крові.
Слід обережно застосовувати при порушеннях обміну електролітів, захворюваннях нирок. Якщо на тлі прийому препарату збільшується вираженість симптомів астенії, лікування необхідно відмінити.
Препарат з обережністю застосовувати у пацієнтів зі стенокардією.
Застосування у період вагітності та годування грудьми. Препарат проникає через плаценту, тому в період вагітності його можна застосовувати тільки тоді, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.
Дані щодо застосування препарату у період годування грудьми відсутні.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами. Під час керування транспортними засобами або роботи з іншими механізмами слід дотримуватися обережності, оскільки препарат може спричинити запаморочення.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

при застосуванні Аргілайфу необхідно враховувати, що препарат може спричинити виражену та стійку гіперкаліємію на тлі ниркової недостатності у пацієнтів, які приймають або приймали спіронолактон. Попереднє застосування калійзберігаючих діуретиків також може сприяти підвищенню концентрації калію в крові. При одночасному застосуванні з амінофіліном можливе підвищення рівня інсуліну в крові.
Аргінін несумісний з тіопенталом.
Несумісність. Препарат несумісний з тіопенталом.

Передозування

симптоми: ниркова недостатність, гіпоглікемія, метаболічний ацидоз.
Лікування. У разі передозування інфузію препарату необхідно припинити. Слід проводити моніторинг фізіологічних реакцій та підтримання життєвих функцій організму. У разі необхідності вводити залужнювальні засоби і засоби для налагодження діурезу (салуретики), р-ни електролітів (0,9% р-н натрію хлориду, 5% р-н глюкози). Терапія симптоматична.

Умови зберігання

при температурі не вище 25 °С.