КЕТОРОЛАК-МІКРОХІМ (KETOROLAC-MICROKHIM)

Склад і форма випуску

розчин для ін'єкцій 30 мг/мл ампула 1 мл у касеті у пачці, № 10Ціни в аптеках
Кеторолаку трометамін
30 мг/мл
Допомiжнi речовини: натрію хлорид, динатрію едетат, етанол 96%, вода для інʼєкцій, натрію гідроксид..
№ UA/17057/01/01 від 26.11.2018 до 26.11.2023
B За рецептом

Фармакологічні властивості

фармакодинаміка. Кеторолаку трометамін — НПЗП, що зумовлює анальгезивну активність. Механізм дії кеторолаку (як і інших НПЗП) зрозумілий не до кінця, але може полягати в інгібуванні синтезу простагландинів. Біологічна активність кеторолаку трометаміну пов’язана з S-формою. Кеторолаку трометамін не має седативних або анксіолітичних властивостей.

Максимальний анальгезивний ефект кеторолаку досягається протягом 2–3 год. Цей ефект не має статистично значущих відмінностей у рамках рекомендованого діапазону дозування. Найбільша різниця між високими та низькими дозами кеторолаку полягає у тривалості анальгезії.

Фармакокінетика. Кеторолаку трометамін — рацемічна суміш [–] S- та [+] R-енантіометричних форм, причому анальгезивна активність зумовлена S-формою. Після в/м введення кеторолак швидко та повністю абсорбується. Середня Cmax у 2,2 мкг/мл досягається у середньому через 50 хв після введення одноразової дози 30 мг.

Лінійна фармакокінетика. У дорослих після в/м введення кеторолаку трометаміну у рекомендованих дозах кліренс рацемату не змінюється. Це свідчить про те, що фармакокінетика кеторолаку трометаміну у дорослих після одно- чи багаторазових в/м введень препарату є лінійною. При вищих рекомендованих дозах спостерігається пропорційне підвищення концентрацій вільного та зв’язаного рацемату.

Препарат погано проникає через гематоенцефалічний бар’єр. Кеторолак проникає через плаценту і в невеликих кількостях — у грудне молоко. Більше 99% кеторолаку у плазмі крові зв’язано з білками у межах широкого діапазону концентрацій.

Метаболізм. Кеторолаку трометамін значною мірою метаболізується у печінці. Продуктами метаболізму є гідроксильовані та кон’юговані форми похідного препарату. Продукти метаболізму та деяка частина незміненого препарату виводяться з сечею.

Екскреція. Основним шляхом виведення кеторолаку та його метаболітів є нирковий. Приблизно 92% введеної дози визначається в сечі: 40% — у вигляді метаболітів та 60% — у вигляді незміненого кеторолаку. Приблизно 6% дози виводиться з калом. У дослідженні одноразової дози кеторолаку 10 мг (n=9) продемонстровано, що S-енантіомер виводиться вдвічі швидше за R-енантіомер, а кліренс не залежить від способу введення. Це означає, що співвідношення концентрацій S-енантіомера/R-енантіомера у плазмі крові після кожної дози зменшується з часом. Відмінності між S- та R-формами в організмі людини незначні або відсутні.

Т½ S-енантіомера кеторолаку трометаміну становить приблизно 2,5 год (СВ±0,4), а R-енантіомера — 5 год (СВ±1,7). В інших дослідженнях повідомляли, що Т½ рацемату становить 5–6 год.

Накопичення. Кеторолаку трометамін, який вводили в/в болюсно кожні 6 год протягом 5 днів здоровим добровольцям (n=13), не продемонстрував суттєвої різниці у 1-й та 5-й день. Мінімальні рівні в середньому становили 0,29 мкг/мл (СВ±0,13) у 1-й день та 0,55 мкг/мл (СВ±0,23) — на 6-й день. Рівноважний стан був досягнутий після четвертої дози. Кумуляцію кеторолаку трометаміну в окремих групах пацієнтів (пацієнти літнього віку, діти, особи з нирковою недостатністю або захворюваннями печінки) не досліджували.

Фармакокінетика в окремих групах пацієнтів

Пацієнти літнього віку. За даними, отриманими після одноразового введення, Т½ рацемату кеторолаку трометаміну збільшувався з 5 до 7 год у пацієнтів літнього (65–78 років) віку порівняно з молодими (24–35 років) здоровими добровольцями.

Діти. Фармакокінетичні дані щодо в/м введення кеторолаку трометаміну дітям відсутні.

Ниркова недостатність. За даними, отриманими після одноразового введення препарату, середній Т½ кеторолаку трометаміну у пацієнтів з порушеннями функції нирок становить 6–19 год і залежить від вираженості порушень. Кореляції між кліренсом креатиніну та загальним кліренсом кеторолаку трометаміну у пацієнтів літнього віку та осіб із порушенням функції нирок майже немає (r=0,5). У пацієнтів із захворюванням нирок значення AUC кожного з енантіомерів підвищується майже на 100% порівняно зі здоровими добровольцями. Vd подвоюється для S-енантіомера та збільшується на 1/5 для R-енантіомера. Збільшення Vd кеторолаку трометаміну свідчить про збільшення незв’язаної фракції.

Печінкова недостатність. Значення Т½, AUC та Сmax у 7 пацієнтів із захворюванням печінки суттєво не відрізнялися від показників здорових добровольців.

Показання КЕТОРОЛАК-МІКРОХІМ

кеторолаку трометамін показаний для короткотривалого (≤5 днів) лікування пацієнтів із помірним та сильним болем, що потребує знеболення на опіоїдному рівні, зазвичай у післяопераційний період.

Застосування КЕТОРОЛАК-МІКРОХІМ

після в/м введення анальгезивна дія спостерігається приблизно через 30 хв, а максимальне знеболювання настає через 1–2 год. Загалом середня тривалість анальгезії становить 4–6 год. Дозу слід коригувати залежно від ступеня тяжкості болю та реакції пацієнта на лікування. Постійне в/м введення багаторазових добових доз кеторолаку не повинно тривати більше 2 днів, оскільки при тривалому застосуванні підвищується ризик розвитку побічних реакцій. Досвід тривалого застосування обмежений, оскільки більшість пацієнтів переводили на пероральне застосування препарату або після періоду в/м введення пацієнти більше не мали потреби у знеболювальній терапії. Імовірність виникнення побічних ефектів можна мінімізувати, застосовуючи найнижчу ефективну дозу протягом найкоротшого періоду, необхідного для контролю симптомів. Препарат не можна вводити епідурально чи інтраспінально.

Дорослі. Рекомендована початкова доза кеторолаку трометаміну, р-ну для в/м ін’єкцій, становить 10 мг із наступним введенням по 10–30 мг кожні 4–6 год (за необхідності). У початковий післяопераційний період кеторолаку трометамін за необхідності можна вводити кожні 2 год. Слід призначати мінімальну ефективну дозу. Загальна добова доза не має перевищувати 90 мг для пацієнтів молодого віку, 60 мг — для осіб літнього віку, пацієнтів з нирковою недостатністю та масою тіла <50 кг. Максимальна тривалість лікування не має перевищувати 2 дні. Пацієнтам із масою тіла <50 кг дозу необхідно зменшити. Можливе супутнє застосування опіоїдних анальгетиків (морфіну, петидину). Кеторолак не має негативного впливу на зв’язування опіоїдних рецепторів і не посилює пригнічення дихання чи седативну дію опіоїдних препаратів. Для пацієнтів, які парентерально отримують препарат і яких переводять на пероральне застосування таблеток кеторолаку трометаміну, загальна комбінована добова доза не має перевищувати 90 мг (60 мг — для осіб літнього віку, пацієнтів з порушеннями функції нирок та з масою тіла <50 кг), а в той день, коли змінюють лікарську форму, доза перорального компонента не має перевищувати 40 мг. На прийом пероральної форми пацієнтів слід переводити якнайшвидше.

Пацієнти літнього віку. Пацієнтам віком від 65 років рекомендовано призначати найнижче дозування.

Пацієнти з порушенням функції нирок. Кеторолак протипоказаний при порушенні функції нирок помірного і тяжкого ступеня. При менш виражених порушеннях необхідно знижувати дозу (не вище 60 мг/добу в/м).

Протипоказання

  • підвищена чутливість до кеторолаку чи до будь-якого іншого компонента препарату;
  • пацієнти з активною пептичною виразкою, з нещодавньою шлунково-кишковою кровотечею чи перфорацією, з виразковою хворобою чи шлунково-кишковою кровотечею в анамнезі;
  • БА, ангіоневротичний набряк або кропив’янка, спричинені застосуванням ацетилсаліцилової кислоти чи іншими НПЗП (у зв’язку з можливістю виникнення тяжких анафілактичних реакцій);
  • не застосовувати пацієнтам, в яких було оперативне втручання з високим ризиком крововиливу або неповної зупинки кровотечі, та особам, які отримують антикоагулянти, включаючи гепарин у низьких дозах (2500–5000 ОД кожні 12 год);
  • печінкова помірна чи тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну у сироватці крові >160 мкмоль/л);
  • підозрювана чи підтверджена цереброваскулярна кровотеча, геморагічний діатез, включаючи порушення згортання крові і високий ризик кровотечі;
  • одночасне лікування іншими НПЗП (включаючи селективні інгібітори ЦОГ), ацетилсаліциловою кислотою, пентоксифіліном, пробенецидом;
  • препарат протипоказаний при переймах та пологах;
  • пацієнтам із ризиком ниркової недостатності внаслідок зменшення об’єму рідини;
  • протипоказане епідуральне чи інтратекальне введення препарату.

Побічна дія

з боку травної системи: нудота, блювання, диспепсія, абдомінальний біль, зміни смаку, ерозивно-виразкові ураження ШКТ, кровотеча, перфорація виразки, діарея, сухість у роті, сильна спрага, метеоризм, запор, холестатична жовтяниця, гепатит, гепатомегалія, стоматит, відчуття переповнення шлунка, гастрит, езофагіт, відрижка, гематемезис, мелена, загострення коліту та хвороби Крона.

З боку ЦНС: сонливість, порушення концентрації уваги, ейфорія, головний біль, запаморочення, тривожність, астенічний синдром, парестезія, безсоння, нездужання, підвищена втомлюваність, збудження, незвичні сновидіння, сплутаність свідомості.

З боку серцево-судинної системи: брадикардія, припливи, пурпура, блідість, прискорене серцебиття, біль у грудях. Були повідомлення про розвиток набряків, гіпертензії та серцевої недостатності, пов’язаних із застосуванням НПЗП. Зростання ризику артеріальних тромбоемболічних ускладнень, наприклад інфаркту міокарда чи інсульту.

З боку органів кровотворення: апластична анемія, гемолітична анемія, агранулоцитоз, лейкопенія, еозинофілія, тромбоцитопенія, нейтропенія.

З боку респіраторної системи: бронхоспазм.

З боку сечовидільної системи: нефротичний синдром, олігурія, дизурія, підвищення частоти сечовипускання, гіпонатріємія, гіперкаліємія, підвищення рівня креатиніну та сечовини, інтерстиціальний нефрит, затримка сечі, біль у попереку, гостра ниркова недостатність (ГНН), гематурія, азотемія, гемолітикоуремічний синдром (гемолітична анемія, ниркова недостатність, тромбоцитопенія, пурпура).

З боку шкіри: шкірні висипання (включаючи макулопапульозні висипання), пурпура, ексфоліативний дерматит (гіперемія, ущільнення чи лущення шкіри, збільшення та/або болючість піднебінних мигдаликів), фотосенсибілізація, синдром Лайєлла, бульозні реакції.

З боку системи гемостазу: кровотеча з післяопераційної рани.

З боку репродуктивної системи: жіноче безпліддя.

Алергічні реакції: анафілаксія (може мати летальний кінець) або анафілактоїдні реакції — зміна кольору шкіри обличчя, шкірні висипання, кропив’янка, свербіж шкіри, тахіпное чи диспное, набряки повік, періорбітальний набряк, задишка, утруднене дихання, тяжкість у грудній клітці, свистяче дихання, злоякісна ексудативна еритема (синдром Стівенса — Джонсона), токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), ангіоневротичний набряк.

З боку органів чуття: зниження слуху, втрата слуху, дзвін у вухах, порушення зору, нечіткість зорового сприйняття, неврит зорового нерва.

Загальні порушення: пітливість, зміни у місці введення.

Особливості застосування

імовірність виникнення побічних ефектів можна мінімізувати, застосовуючи найнижчу ефективну дозу протягом найкоротшого періоду, необхідного для контролю симптомів. Лікарі мають знати, що у деяких пацієнтів знеболення настає тільки через 30 хв після в/м введення.

Комбіноване застосування кеторолаку трометаміну в/м та перорально у дорослих пацієнтів не має перевищувати 5 днів.

Вплив на фертильність. Жінкам, які не можуть завагітніти і у зв’язку з цим проходять обстеження, застосування кеторолаку трометаміну слід відмінити. Жінкам зі зниженою здатністю до запліднення необхідно уникати застосування препарату.

Вплив на ШКТ. Кеторолаку трометамін здатен спричиняти тяжкі побічні реакції з боку ШКТ. Ці побічні явища можуть виникати у пацієнтів, які застосовують кеторолаку трометамін, у будь-який час після симптомів-передвісників або без них і можуть мати летальний кінець. Ризик появи серйозних з клінічної точки зору шлунково-кишкових кровотеч є дозозалежним. Але побічні явища можуть виникати навіть при нетривалій терапії. Крім наявності в анамнезі виразкової хвороби, провокуючими факторами є одночасне застосування пероральних ГКС, антикоагулянтів, довготривала терапія НПЗП, тютюнопаління, вживання алкогольних напоїв, літній вік та поганий стан здоров’я загалом. Більшість спонтанних звітів про явища з боку травного тракту стосувалися пацієнтів літнього віку чи ослаблених, тому при лікуванні цих хворих слід приділяти їм особливу увагу та при виникненні підозри кеторолак відмінити. Пацієнтам групи ризику призначати альтернативний вид терапії, до якої не входять НПЗП.

Вплив на кровоносну систему. При супутньому застосуванні кеторолаку трометаміну у пацієнтів, які отримують антикоагулянтну терапію, підвищується ризик виникнення кровотечі. Детальних досліджень одночасного застосування кеторолаку та профілактичних низьких доз гепарину (2500–5000 ОД кожні 12 год) не проводили, тому при такому режимі теж слід зважати на ризик появи кровотечі. Пацієнти, які вже приймають антикоагулянти або які потребують введення гепарину в низьких дозах, не повинні отримувати кеторолаку трометамін. За станом пацієнтів, які приймають інші засоби, що негативно впливають на гемостаз, при введенні кеторолаку трометаміну слід пильно спостерігати. Кеторолак пригнічує агрегацію тромбоцитів і подовжує період кровотечі. У пацієнтів з нормальною функцією кровотечі її час збільшувався, але не перевищував нормального діапазону, який становить 2–11 хв. На відміну від пролонгованої дії після прийому ацетилсаліцилової кислоти, функція тромбоцитів нормалізується протягом 24–48 год після відміни кеторолаку. Пацієнтам, яким робили операцію з високим ризиком кровотечі або неповним гемостазом, кеторолаку трометамін застосовувати не можна. Кеторолаку трометамін не є анестетиком і не має седативних або анксіолітичних властивостей.

Застосування у пацієнтів із порушенням функції нирок (див. ПРОТИПОКАЗАННЯ)

Пацієнти з менш вираженим порушенням ниркової функції повинні отримувати кеторолак у нижчих дозах (не вище 60 мг/добу, в/м). За станом нирок ці пацієнти потребують пильного спостереження. Перед початком лікування пацієнти мають бути добре гідратовані. У хворих, яким робили гемодіаліз, кліренс кеторолаку був знижений приблизно наполовину від норми, а термінальний Т½ збільшувався майже втричі.

Вплив на серцево-судинну систему та судини головного мозку. Стан здоров’я пацієнтів з АГ та/чи з незначною і помірною серцевою недостатністю в анамнезі потребує пильного спостереження.

Щоб мінімізувати ризик розвитку побічних кардіоваскулярних ускладнень у пацієнтів, які застосовують НПЗП, слід застосовувати найнижчу ефективну дозу протягом найкоротшого можливого періоду. Кеторолаку трометамін можна призначати пацієнтам із неконтрольованою АГ, застійною серцевою недостатністю, встановленою ІХС, захворюваннями периферичних артерій та/чи судин головного мозку тільки після ретельної оцінки співвідношення користь/ризик такого лікування. Так само необхідно зважувати доцільність призначення кеторолаку перед початком тривалого лікування пацієнтів групи ризику розвитку серцево-судинних захворювань (наприклад з АГ, гіперліпідемією, цукровим діабетом, а також курців).

Респіраторна система. Слід контролювати стан здоров’я пацієнта у зв’язку з імовірністю розвитку бронхоспазму.

Застосування у пацієнтів із порушенням функції печінки. Кеторолаку трометамін слід з обережністю призначати пацієнтам із порушенням функції печінки або із захворюваннями печінки в анамнезі. Значні підвищення (більше ніж втричі за норму) активності АлАТ та АсАТ у сироватці крові спостерігалися у менше ніж 1% пацієнтів. Крім того, були повідомлення про поодинокі випадки тяжких печінкових реакцій, включаючи жовтяницю та летальний фульмінантний гепатит, некроз печінки і печінкову недостатність, у деяких випадках з летальним кінцем. Кеторолак слід відміняти у разі появи клінічних симптомів розвитку захворювання печінки чи системних проявів (наприклад еозинофілія, висипання).

Слід з обережністю застосовувати НПЗП особам із хворобою Крона та виразковим колітом в анамнезі у зв’язку з можливістю погіршення перебігу захворювання. Клінічні дослідження та епідеміологічні дані свідчать про те, що застосування деяких НПЗП, особливо у високих дозах та протягом тривалого часу, може асоціюватися із незначним підвищенням ризику артеріальних тромбоемболічних ускладнень, таких як інфаркт міокарда чи інсульт. Не можна виключити такий ризик і для кеторолаку. Як і інші НПЗП, кеторолак пригнічує синтез простагландинів та може виявляти токсичний вплив на нирки, тому його слід з обережністю застосовувати пацієнтам із порушенням функції нирок або з хворобами нирок в анамнезі. До групи ризику належать пацієнти з порушеною функцією нирок, гіповолемією, серцевою недостатністю, з порушенням функції печінки, пацієнти, які застосовують діуретики, та особи літнього віку. Гіповолемію слід коригувати перед початком застосування кеторолаку. Застосування препарату у пацієнтів із системним червоним вовчаком або захворюваннями сполучної тканини, може асоціюватися з підвищеним ризиком розвитку асептичного менінгіту. Були повідомлення про серйозні реакції шкіри, такі як ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса — Джонсона і токсичний епідермальний некроліз. Найвищий ризик цих реакцій виникає на початку курсу лікування, причому перші прояви з’являються у більшості випадків упродовж першого місяця лікування. Пацієнтам слід припинити лікування препаратом при першій появі висипу, пошкодженні слизової оболонки чи при інших проявах гіперчутливості. При лікуванні пацієнтів із серцевою, нирковою чи печінковою недостатністю, які приймають діуретики, або після хірургічного втручання у осіб з гіповолемією необхідно проводити ретельний контроль діурезу та функцій нирок. Загальна доза для пацієнтів віком від 65 років не повинна перевищувати 60 мг. При застосуванні кеторолаку повідомляли про випадки затримки рідини, набряку, затримки NaCl, олігурії, підвищення рівнів азоту сечовини в сироватці крові та креатиніну, тому кеторолак слід з обережністю застосовувати пацієнтам із декомпенсацією серцевої діяльності, АГ та подібними станами.

Цей лікарський засіб містить невелику кількість етанолу (алкоголю) — <100 мг/дозу.

Цей лікарський засіб містить <1 ммоль (<23 мг)/дозу натрію, тобто практично вільний від натрію.

Застосування у період вагітності чи годування грудьми. У зв’язку з відомим впливом НПЗП на серцево-судинну систему плода не слід застосовувати кеторолак у період вагітності (особливо у ІІІ триместр).

Застосування кеторолаку трометаміну протипоказане у період вагітності, під час переймів та пологів.

Не застосовувати у період годування грудьми у зв’язку з можливим негативним впливом інгібіторів синтезу простагландину на немовлят.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або роботі з іншими механізмами. На період лікування необхідно утримуватися від потенційно небезпечних видів діяльності, що потребують підвищеної уваги і швидкості психомоторних реакцій у зв’язку з можливим розвитком побічних реакцій з боку нервової системи.

Діти. Препарат не призначений для застосування у педіатричній популяції. Безпека та ефективність кеторолаку трометаміну у дітей віком до 17 років не встановлена.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

кеторолак значною мірою зв’язується з білками плазми крові (у середньому на 99,2%). Кеторолаку трометамін не змінює фармакокінетики інших засобів через індукцію або інгібування ферментів.

Варфарин, дигоксин, саліцилати і гепарин. Кеторолаку трометамін незначно зменшував зв’язування варфарину з білками плазми крові in vitro та не змінював зв’язування дигоксину з білками плазми крові. Дослідження in vitro свідчать, що при терапевтичних концентраціях саліцилатів (300 мкг/мл) зв’язування кеторолаку зменшувалося приблизно з 99,2 до 97,5%, що вказувало на потенційне дворазове підвищення рівнів незв’язаного кеторолаку у плазмі крові. Терапевтичні концентрації дигоксину, варфарину, ібупрофену, напроксену, піроксикаму, ацетамінофену, фенітоїну і толбутаміду не змінюють зв’язування кеторолаку трометаміну з білками плазми крові.

Ацетилсаліцилова кислота. При застосуванні з ацетилсаліциловою кислотою зв’язування кеторолаку з білками плазми крові зменшується, хоча кліренс вільного кеторолаку не змінюється. Клінічне значення цього виду взаємодії невідоме, хоча, як і при застосуванні інших НПЗП, не рекомендується одночасно призначати кеторолаку трометамін та ацетилсаліцилову кислоту у зв’язку з потенційним підвищенням частоти виникнення побічних явищ.

Діуретики. У деяких пацієнтів кеторолак здатен зменшувати натрійуретичну дію фуросеміду і тіазидів. Під час супутньої терапії із застосуванням НПЗП пацієнт потребує ретельного спостереження для виявлення ознак ниркової недостатності, а також щоб упевнитися в ефективності діуретичних препаратів.

Пробенецид. Супутнє застосування кеторолаку трометаміну і пробенециду призводило до зниження кліренсу кеторолаку і значного підвищення його рівня у плазмі крові та Т½. Отже, одночасне застосування кеторолаку трометаміну і пробенециду протипоказане.

Літій. При одночасному застосуванні НПЗП і препаратів літію пацієнти потребують спостереження для виявлення ознак токсичності літію. Повідомляли про підвищення концентрацій літію у плазмі крові при одночасному застосуванні з кеторолаком.

Метотрексат. Одночасно призначати слід з обережністю.

Інгібітори АПФ. Одночасне застосування інгібіторів АПФ підвищує ризик розвитку порушень функції нирок, зокрема у пацієнтів зі зменшеним об’ємом міжклітинної рідини.

НПЗП можуть зменшувати гіпотензивну дію інгібіторів АПФ. Про цю взаємодію слід пам’ятати при призначенні НПЗП разом з інгібіторами АПФ.

Протисудомні засоби. Повідомляли про поодинокі випадки виникнення судом під час одночасного застосування кеторолаку трометаміну та протисудомних засобів (фенітоїну, карбамазепіну).

Психотропні засоби. При одночасному застосуванні кеторолаку і психотропних засобів (флуоксетину, тіотексену, алпразоламу) повідомляли про виникнення галюцинацій.

Пентоксифілін. Одночасне застосування кеторолаку трометаміну і пентоксифіліну підвищує ризик появи кровотечі.

Недеполяризуючі міорелаксанти. Офіційних досліджень супутнього застосування кеторолаку трометаміну і міорелаксантів не проводили. Повідомляли про випадки можливої взаємодії кеторолаку та недеполяризуючих міорелаксантів, яка призводила до апное.

Селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну. Існує підвищений ризик шлунково-кишкової кровотечі при одночасному застосуванні селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну та НПЗП. Слід дотримуватися обережності при їх одночасному застосуванні.

Передозування

симптоми: загальмований стан, сонливість, нудота, блювання, біль в епігастральній ділянці, кишково-шлункова кровотеча, АГ, ГНН, пригнічення дихання та кома. Повідомляли про розвиток анафілактоїдних реакцій. Після навмисного передозування спостерігався метаболічний ацидоз.

Лікування. Терапія симптоматична та підтримувальна. Специфічний антидот відсутній. За наявності симптомів передозування після застосування препарату або після значного передозування (при прийомі пероральної дози, яка у 5–10 разів вища за звичайну) протягом 4 год необхідно викликати у пацієнта блювання, застосувати активоване вугілля (60–100 г для дорослих) та/чи осмотичний проносний засіб. Застосування форсованого діурезу, алкілування сечі, гемодіалізу або переливання крові неефективні у зв’язку з високим зв’язуванням препарату з білками плазми крові. Одноразові передозування кеторолаком у різний час призводили до болю в животі, нудоти, блювання, гіпервентиляції, пептичних виразок та/чи ерозивного гастриту, порушення функції нирок, що минали після відміни препарату.

Умови зберігання

при температурі не вище 25 °С в оригінальній упаковці. Зберігати в недоступному для дітей місці.

Діагнози, при яких застосовують КЕТОРОЛАК-МІКРОХІМ

Дата додавання: 05.11.2020 р.
© Компендиум 2020

Інструкція

Ціни на КЕТОРОЛАК-МІКРОХІМ в містах України

Вінниця 111 грн./уп.

«АПТЕКА ОПТОВИХ ЦІН» Вінниця, вул. Київська, 45, тел.: +380800505911111.00 грн./уп.

Житомир 111 грн./уп.

«АПТЕКА ОПТОВИХ ЦІН» Житомир, вул. Київська, 7/4, тел.: +380800505911111.00 грн./уп.

Київ 100.62 грн./уп.

«АПТЕКА НЦ» Київ, вул. Йорданська, 20, тел.: +38044338521085.18 грн./уп.

Кропивницький 111 грн./уп.

«АПТЕКА ОПТОВИХ ЦІН» Кропивницький, вул. Преображенська, 4А, тел.: +380800505911111.00 грн./уп.

Миколаїв 84.95 грн./уп.

«АПТЕКА ВІД СКЛАДУ» Миколаїв, вул. 3-я Слобідська, 51/10, тел.: +38051255027584.95 грн./уп.

Одеса 106.22 грн./уп.

«АПТЕКА ВІД СКЛАДУ» Лиманка, ж/м Радужный, 20, тел.: +38050399200795.90 грн./уп.

Полтава 103.75 грн./уп.

«АПТЕКИ УКРАЇНИ» Полтава, вул. Гончара Олеся, 27А, тел.: +38095343070796.50 грн./уп.

Суми 111 грн./уп.

«АПТЕКА ОПТОВИХ ЦІН» Суми, вул. Харківська, 2/1, тел.: +380800505911111.00 грн./уп.

Тернопіль 108 грн./уп.

«ТЕРНОПІЛЬСЬКЕ ОБЛАСНЕ ВИРОБНИЧО-ТОРГОВЕ АПТЕЧНЕ ОБ’ЄДНАННЯ» Тернопіль, вул. Бродівська, 5, тел.: +380673512041105.00 грн./уп.

Харків 111 грн./уп.

«АПТЕКА 9-1-1» Харків, вул. Гудзенка, 2, тел.: +380800505911111.00 грн./уп.

Хмельницький 111 грн./уп.

«АПТЕКА ОПТОВИХ ЦІН» Хмельницький, вул. Кам'янецька, 80, тел.: +380800505911111.00 грн./уп.

geoapteka.ua
На нашому сайті застосовуються файли cookies для більшої зручності використання та покращенняя роботи сайту. Продовжуючи, ви погоджуєтесь з застосуванням cookies.
Developed by Maxim Levchenko