СИДОКАРД (SIDOCARD)

Виробник:

Склад і форма випуску

Ціни в аптеках
Молсидомін
2 мг
№ UA/16389/01/01 від 25.10.2017 до 25.10.2022
За рецептом
Ціни в аптеках
Молсидомін
4 мг
№ UA/16389/01/02 від 25.10.2017 до 25.10.2022
За рецептом
Ціни в аптеках
Класифікація
Лікарські засоби
Активна речовина

Фармакологічні властивості

фармакодинаміка. Лікарський засіб виявляє тривалу антиангінальну дію (6–12 год). Сприятливо впливає на переднавантаження і метаболізм міокарда, у результаті чого потреба в кисні різко зменшується. В організмі спонтанно біотрансформується в активний метаболіт СІН-1А, який зумовлює виражений вазодилататорний вплив передусім на магістральні венозні судини. Збільшує діаметр субендокардіальних судин і коронарний кровообіг; покращує забезпечення міокарда киснем, що, у свою чергу, підвищує толерантність до фізичного навантаження пацієнтів із ІХС. Молсидомін є донором NO. Він активує гуанілатциклазу і підвищує внутрішньоклітинну концентрацію цГМФ. При тривалому застосуванні молсидоміну клінічно значуща толерантність до нього не розвивається. Можна застосовувати при непереносимості нітратів і при розвитку толерантності до нітратів.

Фармакокінетика. Після прийому внутрішньо практично повністю абсорбується у ШКТ. Біодоступність — 60–70%. Cmax (4,4 мкг/мл) досягається через 1 год. При прийомі внутрішньо після їди всмоктування уповільнюється, але не знижується (Cmax у плазмі крові досягається на 30–60 хв пізніше, ніж при прийомі натще). Мінімальна ефективна концентрація молсидоміну в плазмі крові становить 3–5 нг/мл. Практично не зв’язується з білками плазми крові. У печінці метаболізується з утворенням фармакологічно активної сполуки SIN-1 (3-морфоліно-сиднонімін), з якої утворюється дуже нестійка речовина SIN-1a (N-морфоліно-N-аміносинтонітрил), що виділяє NO з утворенням фармакологічно неактивної сполуки SIN-1с. У ході метаболізму утворюються й інші метаболіти. Виділяється нирками на 90% (у вигляді метаболітів), 9% — через кишечник. Т½ становить від 1 до 3,5 год. Не кумулюється (у тому числі у хворих із нирковою недостатністю).

При тяжкій печінковій недостатності (збільшення значення бромсульфалеїнової проби від 20% до 50%) відзначено уповільнення виведення та підвищення його концентрації у плазмі крові.

Показання СИДОКАРД

ІХС: профілактика нападів стабільної та нестабільної стенокардії (особливо у пацієнтів літнього віку і при індивідуальній непереносимості нітратів).

У складі комбінованого лікування ХСН.

Застосування СИДОКАРД

лікарський засіб застосовувати внутрішньо під час або після їди, запиваючи достатньою кількістю рідини.

Для профілактики нападів стенокардії застосовувати у перший і другий день терапії по 1–2 мг (½–1 таблетка) 4–6 разів на добу, після чого за необхідності дозу підвищувати до 2–4 мг 2–3 рази на добу.

Режим дозування індивідуальний і залежить від характеру та стадії захворювання, вираженості клінічної симптоматики. Зазвичай добова доза становить 2–4 мг, розподілені на 2 рівномірних прийоми. Інколи дозу підвищують до 6–8 мг, які розподіляють на 3–4 прийоми.

Максимальна добова доза — 12 мг.

Тривалість лікування залежить від перебігу захворювання і визначається лікарем.

Діти. Застосування лікарського засобу протипоказане дітям (віком до 18 років).

Протипоказання

гіперчутливість до будь-якого компонента лікарського засобу, гострий ангінозний напад, гостра недостатність кровообігу, включаючи шок (у тому числі кардіогенний), судинний колапс, тяжка артеріальна гіпотензія (систолічний АТ <100 мм рт. ст.), глаукома, особливо закритокутова, гостра стадія інфаркту міокарда, особливо зі зниженням АТ, одночасне застосування інгібіторів ФДЕ-5 (силденафіл, варденафіл, тадалафіл) — у зв’язку з високим ризиком розвитку артеріальної гіпотензії; токсичний набряк легень, зниження центрального венозного тиску, період вагітності та період годування грудьми, дитячий вік (до 18 років).

Побічна дія

з боку нервової системи: головний біль (зазвичай незначний, зникає у процесі подальшого лікування), запаморочення, підвищена втомлюваність, сповільнена швидкість психомоторних та рухових реакцій (у більшості випадків на початку лікування), слабкість.

З боку ШКТ: нудота, втрата апетиту, діарея, блювання.

З боку серцево-судинної системи: тромбоцитопенія, недостатність кровообігу, шок з підвищеним АТ, виражене зниження АТ, рідко — до розвитку колапсу, тахікардія, почервоніння шкіри обличчя.

З боку імунної системи: реакції гіперчутливості, включаючи алергічні реакції, свербіж, висипи, бронхоспазм, анафілактичний шок.

З боку шкіри та підшкірних тканин: кропив’янка.

Особливості застосування

не застосовувати для лікування в разі гострих нападів стенокардії!

З обережністю призначати при гіпертрофічній обструктивній кардіоміопатії, констриктивному перикардиті, зниженні тиску у шлуночках серця, при стенозі аорти чи мітральному стенозі. При вираженому порушенні функції печінки (підвищення значення бромсульфалеїнової проби на 20–50%) зростає концентрація молсидоміну в плазмі крові та збільшується Т½, що потребує коригування дози препарату.

При нирковій недостатності концентрація молсидоміну в плазмі крові не змінюється.

Особливої уваги при терапії лікарським засобом Сидокард потребують пацієнти після геморагічного інсульту мозку, з порушеннями мозкового кровообігу та підвищеним внутрішньочерепним тиском; пацієнти з нещодавно перенесеним інфарктом міокарда, особи з глаукомою та зі схильністю до гіпотензивних реакцій або за наявності артеріальної гіпотензії.

При тривалому застосуванні нітратів рекомендується включати у схему лікування молсидомін для запобігання розвитку толерантності до нітратів.

Пацієнтам літнього віку з функціональною недостатністю печінки або нирок лікарський засіб призначають у нижчих дозах.

Цей лікарський засіб містить лактозу, тому його не слід застосовувати пацієнтам із рідкими спадковими формами непереносимості галактози, дефіцитом лактази Лаппа або глюкозо-галактозним синдромом мальабсорбції.

Крохмаль пшеничний, що входить до складу лікарського засобу, може містити глютен, але у незначній кількості, тому препарат вважається безпечним для пацієнтів з целіакією.

У зв’язку з наявністю у складі лікарського засобу барвника «жовтий захід» FCF (Е110) можливі алергічні реакції.

Застосування у період вагітності чи годування грудьми. Протипоказано застосовувати лікарський засіб у період вагітності та годування грудьми.

У разі необхідності застосування лікарського засобу жінкам, які годують грудьми, на період лікування слід припинити годування грудьми.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами чи роботі з іншими механізмами. Враховуючи побічні реакції лікарського засобу (запаморочення) і можливий негативний вплив на концентрацію уваги осіб, які керують транспортними засобами чи працюють з іншими механізмами, лікарський засіб призначають з обережністю після ретельної оцінки можливого ризику.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

лікарський засіб можна застосовувати одночасно з блокаторами β-адренорецепторів та антагоністами кальцію.

Вживання алкоголю під час лікування лікарським засобом Сидокард повністю виключається. При одночасному застосуванні молсидоміну з периферичними вазодилататорами, антагоністами іонів кальцію, гіпотензивними засобами потенціюється гіпотензивний ефект. При одночасному застосуванні молсидоміну з ацетилсаліциловою кислотою потенціюється антиагрегантний ефект.

Протипоказане застосування силденафілу при лікуванні молсидоміном. Силденафіл викликає посилення гіпотензивної дії молсидоміну, внаслідок чого може виникнути необоротна артеріальна гіпотензія та посилення ішемії міокарда.

У разі необхідності прийому молсидоміну після лікування силденафілом це можна зробити тільки через 24 год після завершення прийому останнього.

Передозування

симптоми: брадикардія, слабкість, тахікардія, сильний головний біль, запаморочення та артеріальна гіпотензія, що супроводжуються нудотою і блюванням; у тяжких випадках — колапс.

Лікування: вжити заходів, спрямованих на швидке виведення лікарського засобу з організму (промивання шлунка, форсований діурез), провести симптоматичну терапію.

Немає даних про ефективність діалізу при передозуванні.

Умови зберігання

при температурі не вище 25 °C.

Дата додавання: 12.06.2021 р.
© Компендіум 2020

Інструкція МОЗ

Діагнози, при яких застосовують СИДОКАРД

Атеросклеротична хвороба серця МКХ I25.1
Гострий трансмуральний (з зубцем Q) інфаркт міокарда інших локалізацій МКХ I21.2
Інші форми стенокардії МКХ I20.8
Інші форми хронічної ішемічної хвороби серця МКХ I25.8
Ішемічна хвороба серця (ІХС) постінфарктна (перенесений в минулому інфаркт міокарда) МКХ I25.2
Нестабільна стенокардія МКХ I20.0
Повторний інфаркт передньої стінки міокарда МКХ I22.0
Стенокардія МКХ I20.9
Стенокардія з документально підтвердженим спазмом МКХ I20.1
Спеціалізований мобільний додаток
для пошуку інформації про лікарські препарати
Наведіть камеру на QR-код, щоб завантажити
На нашому сайті застосовуються файли cookies для більшої зручності використання та покращенняя роботи сайту. Продовжуючи, ви погоджуєтесь з застосуванням cookies.
Developed by Maxim Levchenko