Ларнамін^® (Larnamin) (282132) - інструкція із застосування ATC-класифікація

L-орнитина L-аспартат - 3 г/5 г

фармакодинаміка.
In vivo дія L-орнітину-L-аспартату зумовлена амінокислотами, орнітином та аспартатом, здійснюється за допомогою двох ключових методів детоксикації аміаку: синтезу сечовини і синтезу глутаміну.
Синтез сечовини відбувається в навколопортальних гепатоцитах, де орнітин виступає як активатор двох ферментів: орнітину карбамоїлтрансферази і карбамоїлфосфату синтетази, а також як субстрат для синтезу сечовини.
Синтез глутаміну відбувається в навколовенозних гепатоцитах. Зокрема, за патологічних умов, аспартат і дикарбоксилат, включаючи продукти метаболізму орнітину, абсорбуються в клітинах і використовуються там для зв’язування аміаку у формі глутаміну.
Глутамат – це амінокислота, яка зв’язує аміак як за фізіологічних, так і патологічних умов. Отримана амінокислота глутамін представляє собою не лише нетоксичну форму для виведення аміаку, але й активує внутрішньоклітинний обмін глутаміну.
За фізіологічних умов орнітин і аспартат не лімітують синтез сечовини.
Експериментальні дослідження на тваринах показали, що властивість L-орнітину-L-аспартату знижувати рівень аміаку зумовлена прискореним синтезом глутаміну. В окремих клінічних дослідженнях було показано це поліпшення відносно розгалуженого ланцюга амінокислот/ароматичних амінокислот.
L-орнітину-L-аспартат швидко абсорбується і розщеплюється на орнітин і аспартат. Період напіввиведення обох амінокислот короткий – 0,3-0,4 години. Частина аспартату виводиться з сечею у незміненому вигляді.
Фармакокінетика.
Не досліджувалась.

лікування супутніх захворювань і ускладнень, спричинених порушенням детоксикаційної функції печінки (наприклад при цирозі печінки) із симптомами латентної або вираженої печінкової енцефалопатії.

Вміст 1-2 саше Ларнаміну розчинити і приймати до 3 разів на добу.
Саше Ларнаміну розчинити у великій кількості рідини (наприклад у склянці води або соку) і приймати під час або після прийому їжі.
Тривалість лікування визначає лікар залежно від клінічного стану хворого.
Діти.
Досвід застосування дітям обмежений, тому препарат не слід застосовувати у педіатричній практиці.

гіперчутливість до L-орнітину-L-аспартату або до будь-якої з допоміжних речовин. Тяжкі порушення функції нирок (хронічна або гостра ниркова недостатність). При рівні креатиніну вище 3 мг/100 мл Ларнамін не застосовувати.

з боку травного тракту: нудота, блювання, біль у шлунку, метеоризм, діарея.
З боку кістково-м’язової системи: біль у суглобах.
Ці побічні реакції зазвичай короткочасні і не потребують припинення прийому препарату.
Можливі алергічні реакції.

застосування у період вагітності або годування груддю.
Дані щодо застосування Ларнаміну в період вагітності відсутні. Дослідження на тваринах із застосуванням L-орнітину-L-аспартату для вивчення його токсичного впливу на репродуктивну функцію не проводилися. Отже, застосування Ларнаміну в період вагітності слід уникати.
Однак якщо лікування препаратом Ларнамін у період вагітності вважається необхідним за життєвими показаннями, лікарю слід ретельно зважити співвідношення можливого ризику для плода/дитини та очікуваної користі для матері.
Невідомо, чи проникає L-орнітину-L-аспартат в грудне молоко. Тому слід уникати застосування препарату в період годування груддю.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Внаслідок захворювання здатність керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами може бути погіршена під час лікування L-орнітину-L-аспартатом, тому слід уникати таких видів діяльності у період лікування.

дослідження щодо взаємодії не проводилися. Дані відсутні.

дотепер ознак інтоксикації, спричинених передозуванням L-орнітину-L-аспартату, не спостерігалось. Можливе посилення побічних ефектів. У разі передозування рекомендується симптоматичне лікування.

при температурі не вище 25 °С. Зберігати в недоступному для дітей місці.