Кальцію глюконат стабілізований (CALCII GLUCONATUM STABILISATUM) (282074) - інструкція із застосування ATC-класифікація

Кальцій глюконат - 100 мг/мл

фармакодинаміка.
Кальцію глюконат (стабілізований) – засіб, що регулює метаболічні процеси, поповнює дефіцит кальцію в організмі; чинить гемостатичну, протиалергічну дію та знижує проникність капілярів.
Іони кальцію беруть участь у передачі нервових імпульсів, скороченні гладких і скелетних м’язів, функціонуванні міокарда, згортанні крові; вони є необхідними для формування кісткової тканини, функціонування інших систем і органів. Концентрація іонів кальцію в крові зменшується при багатьох патологічних процесах, а виражена гіпокальціємія сприяє виникненню тетанії. Кальцію глюконат усуває гіпокальціємію, зменшує проникність судин, чинить протиалергічну, протизапальну, кровоспинну дію.
Фармакокінетика.
Після парентерального введення препарат із током крові рівномірно розподіляється у всіх тканинах і органах. У плазмі крові кальцій знаходиться в іонізованій формі. Проходить через плацентарний бар’єр, проникає в грудне молоко. Виводиться з організму в основному нирками.

недостатність функції паращитовидних залоз; підвищене виведення кальцію з організму; як допоміжний засіб при алергічних захворюваннях (сироваткова хвороба, кропив’янка, ангіоневротичний набряк) та алергічних ускладненнях медикаментозної терапії; для зменшення проникності судин при патологічних процесах різного ґенезу (ексудативна фаза запального процесу, геморагічний васкуліт, променева хвороба); паренхіматозний гепатит; токсичні ураження печінки; нефрит; еклампсія; гіперкаліємія; гіперкаліємічна форма пароксизмальної міоплегії; шкірні захворювання (свербіж шкіри, екзема, псоріаз); як кровоспинний засіб; як антидот при отруєннях солями магнію, щавлевою кислотою або її розчинними солями, розчинними солями фтористої кислоти.

застосовувати внутрішньовенно і внутрішньом’язово.
Дорослим та дітям віком від 14 років вводити по 5-10 мл 10% розчину 1 раз на добу, залежно від характеру захворювання і стану хворого – щодня, через день або через 2 дні.
Дітям, залежно від віку, 10% розчин глюконату кальцію вводити внутрішньовенно у таких дозах: віком до 6 місяців – 0,1-1 мл; віком 7-12 місяців – 1-1,5 мл; 1-3 роки – 1,5-2 мл; 4-6 років – 2-2,5 мл; 7-14 років – 3-5 мл.
Препарат перед введенням підігріти до температури тіла. Дорослим та дітям розчин вводити повільно, протягом 2-3 хвилин.
Для введення розчину у кількості менше 1 мл разову дозу препарату довести шляхом розведення до відповідного об’єму (об’єм шприца) 0,9 % ізотонічним розчином натрію хлориду або 5% розчином глюкози.
Діти.
Дітям віком до 14 років вводити препарат внутрішньом’язово не рекомендується через можливість розвитку некрозу.

оксид алюмінію може вимиватися зі скла ампул глюконатом кальцію, тому з метою обмеження дії алюмінію на пацієнтів, особливо з порушеннями функцій нирок та дітей, кальцію глюконат не слід використовувати для підготовки повного парентерального харчування.
Повторне та довготривале лікування у дітей та осіб з порушеннями функцій нирок (у зв’язу з ризиком дії алюмінію на організм).
Гіперчутливість до компонентів препарату; схильність до тромбозів; гіперкальціємія (наприклад, гіперпаратиреоз, гіпервітаміноз D, пухлинні захворювання з декальцинацією кісток); тяжка гіперкальціурія; виражений атеросклероз; підвищене згортання крові; одночасне застосування із серцевими глікозидами; тяжка ниркова недостатність.
Кальцію глюконат не можна вводити разом з цефтриаксоном у таких випадках:
- недоношеним новонародженним до скорегованого віку 41 тиждень (тижні вагітності + тижні життя);
- доношеним новонародженим (до 28 денного віку) через ризик утворення нерозчинного комплексу цефтриаксон-кальцій.

іноді можуть спостерігатися нудота, блювання, діарея, брадикардія, відчуття жару у ротовій порожнині, а потім по всьому тілу, а також зміни з боку шкіри. Ці реакції швидко проходять самостійно.
При швидкому введенні можливі нудота, блювання, підвищена пітливість, артеріальна гіпотензія, колапс, іноді летальний. Внаслідок екстравазального потрапляння розчину кальцію можлива кальцифікація м’яких тканин.
Дуже рідко можливі алергічні та анафілактичні реакції, аж до анафілактичного шоку.
Внутрішньом’язові ін’єкції солей кальцію можуть спричинити місцеве подразнення.

необхідно контролювати рівень кальцію в крові та екскрецію кальцію, особливо у дітей, пацієнтів із хронічною нирковою недостатністю або нефролітіазом. Якщо рівень кальцію у плазмі крові перевищує 2,75 ммоль/л або добова екскреція кальцію із сечею перевищує 5 мг/кг, лікування необхідно негайно припинити через ризик розвитку серцевих аритмій.
Солі кальцію слід застосовувати з обережністю пацієнтам з порушеннями функції нирок, із захворюваннями серця.
Для зниження ризику розвитку нефроуролітіазу рекомендується вживати достатню кількість рідини.
Перед наповненням шприца розчином кальцію глюконату необхідно переконатися, що в ньому відсутні залишки спирту етилового, оскільки внаслідок їхньої взаємодії кальцію глюконат випадає в осад.
Солі кальцію є подразником, тому місце ін’єкціі повинно постійно контролюватися з метою запобігання екстравазального пошкодження.
Кальцію глюконат фізично несумісний з багатьма сполуками (див. розділ «Несумісність»), тому необхідно дотримуватися обережності при введенні лікарських засобів, щоб уникнути комбінованого застосування несумісних компонентів або їх взаємодії після роздільного введення.
Серйозні ускладнення, у тому числі з летальним наслідком, відбулися внаслідок мікрокристалізації нерозчинних солей кальцію в організмі після окремого введення фізично несумісних розчинів або комплексних розчинів для парентерального харчування, що містять кальцій та фосфати.
Були описані випадки летальних наслідків у доношених та недоношених новонароджених віком до 1 місяця, що пов’язані з утворенням нерозчинних комплексів цефтриаксон-кальцій у легенях та нирках. Принаймні, один з них отримував цефтриаксон та кальцій у різний час.
В наявних наукових даних немає підтвердження утворення внутрішньосудинних комплексів цефтриаксон–кальцій у пацієнтів інших вікових категорій. Дослідження in vitro показали, що новонароджені мають підвищений ризик утворення нерозчинного комплексу цефтриаксон-кальцію порівняно с іншими віковими категоріями.
Для пацієнтів будь-якого віку цефтриаксон не можна змішувати або вводити одночасно з кальційвмісними інфузійними розчинами, навіть за допомогою різних інфузійних систем або у різні місця.
Проте, пацієнтам віком від 28 днів цефтриаксон та кальційвмісні розчини можна вводити послідовно один за іншим, якщо інфузія проводиться на різних ділянках або якщо інфузійна система замінена, або ретельно промита фізіологічним розчином, щоб уникнути утворення осаду.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Застосування препарату вагітним або в період годування груддю можливе з урахуванням співвідношення користь для жінки/ризик для плода (дитини).
Кальцій проникає у грудне молоко, це необхідно враховувати при застосуванні препарату жінкам, які годують дітей груддю.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Немає даних про негативний вплив препарату на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

при взаємодії етилового спирту з кальцію глюконатом останній випадає в осад.
Не рекомендується призначати разом з іншими препаратами кальцію.
Внутрішньовенне введення кальцію глюконату до та після прийому верапамілу зменшує його гіпотензивну дію, але не впливає на його антиаритмічний ефект.
Комбінація з тіазидними діуретиками може спричинити розвиток гіперкальціємії.
При одночасному застосуванні з хінідином можливе сповільнення внутрішньошлуночкової провідності та підвищення токсичності хінідину.
Під час лікування серцевими глікозидами парентеральне застосування кальцію глюконату не рекомендується через посилення кардіотоксичної дії.
При одночасному пероральному застосуванні кальцію глюконату та тетрациклінів дія останніх може знижуватись у зв’язку зі зменшенням їх всмоктування.
Кальцію глюконат усуває пригнічення нервово-м’язової передачі, спричинене застосуванням антибіотиків ряду аміноглікозидів.
При одночасному застосуванні з фенігідином препарати кальцію зменшують його ефективність.
Несумісність.
Солі кальцію несумісні з окиснювачами, лимонною кислотою, розчинами карбонату, бікарбонату, фосфатами, тартратами (солі винної кислоти) та сульфатами.
Фізична несумісність з амфотерицином, розчином цефалотину, цефамандолом, цефтриаксоном, новобіцин натрієм, добутаміну гідрохлоридом, прохлорпіразином, тетрацикліном.

при передозуванні можливий розвиток гіперкальціємії, що проявляється анорексією, нудотою, блюванням, запорами, абдомінальним болем, м’язовою слабкістю, полідипсією, поліурією, психічними розладами, нефрокальцинозом, нефролітіазом, у тяжких випадках – серцевою аритмією, комою.
Лікування. Інфузія натрію хлориду з метою збільшення об’єму внутрішньоклітинної рідини, що з подальшим введенням фуросеміду може посилити виведення кальцію. Як антидот застосовувати кальцитонін, який вводити внутрішньовенно з розрахунку 5-10 МО на 1 кг маси тіла на добу (препарат розводити у 500 мл 0,9% розчину натрію хлориду, вводити краплинно протягом 6 годин за 2-4 застосування). Використання гемодіалізу розглядається в останню чергу.
Під час лікування передозування необхідно ретельно контролювати рівень електролітів сироватки крові.

в оригінальній упаковці, в захищеному від світла місці при температурі не вище 25 °С. Не охолоджувати. Зберігати у недоступному для дітей місці.