СИМВАСТАТИН САНДОЗ® (SIMVASTATIN SANDOZ)

Склад і форма випуску

таблетки, вкриті плівковою оболонкою 20 мг блістер, № 30Ціни в аптекахДоступні ліки
Симвастатин.......................................................... 20 мг.
№ UA/16951/01/01 від 18.10.2018 до 18.10.2023
B За рецептом
таблетки, вкриті плівковою оболонкою 40 мг блістер, № 30Ціни в аптекахДоступні ліки
Симвастатин.......................................................... 40 мг.
№ UA/16951/01/02 від 18.10.2018 до 18.10.2023
B За рецептом

Фармакологічні властивості

фармакодинаміка. Механізм дії. Симвастатин — гіпоглікемічна речовина, яку отримують з продукту ферментації Aspergillas terreus. Після прийому внутрішньо симвастатин, що є неактивним лактоном, гідролізується в печінці з утворенням відповідного бета-гідроксикислотного похідного, що має високу інгібуючу активність щодо ГМГ-КоА-редуктази (3-гідрокси-3-метилглютарил-КоА-редуктази) — ферменту, що каталізує перетворення ГМГ-КоА в мевалонат, початкову та найбільш значущу стадію біосинтезу ХС. Симвастатин знижує нормальні та підвищені рівні ХС ЛПНЩ. ЛПНЩ утворюється з ЛПДНЩ та катаболізується головним чином рецепторами з високою спорідненістю до ЛПНЩ. Механізм ЛПНЩ-знижувального ефекту препарату може складатися як зі зниження концентрації ХС ЛПДНЩ, так і зі стимуляції рецепторів ЛПНЩ, призводячи до зменшення продукування та збільшення катаболізму ХС ЛПНЩ. Рівні аполіпопротеїну B також значно знижуються під час лікування препаратом. Крім того, симвастатин помітно підвищує ХС ЛПВЩ та знижує рівень ТГ у плазмі крові. У результаті цих змін знижується співвідношення загального ХС до ХС ЛПВЩ та ХС ЛПНЩ до ХС ЛПВЩ.

Фармакокінетика. Симвастатин є неактивним лактоном, що легко гідролізується, перетворюючись in vivo на бета-гідроксикислоту, потужний інгібітор ГМГ-КоА-редуктази. Гідроліз відбувається головним чином у печінці; швидкість гідролізу в плазмі крові людини дуже низька. Фармакокінетичні властивості оцінювалися за участю дорослих. Фармакокінетичні дані щодо дітей та підлітків відсутні.

Абсорбція. У людини симвастатин добре всмоктується та проходить екстенсивний первинний печінковий метаболізм. Виділення в печінку залежить від кровотоку в печінці. Печінка є первинним центром дії активної форми. Було виявлено, що доступність бета-гідроксикислоти в системному кровообігу після прийому симвастатину перорально становить менше 5% дози. Cmax активних інгібіторів у плазмі крові досягається приблизно через 1–2 год після прийому симвастатину. Поєднаний прийом їжі не впливає на абсорбцію. Фармакокінетика однократної та багатократних доз симвастатину продемонструвала, що не відбувається ніякого накопичення лікарського препарату після багатократного дозування.

Розподіл. Зв’язування симвастатину та його активного метаболіту з білками плазми крові становить >95%.

Виведення. Симвастатин є субстратом CYP 3A4 (див. ПРОТИПОКАЗАННЯ, ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ). Найбільшими метаболітами симвастатину, представленими в плазмі крові людини, є бета-гідроксикислота та 4 додаткові активні метаболіти. Після введення людині пероральної дози радіоактивного симвастатину за 96 год 60% міченого препарату було виділено у випорожненнях і 13% — у сечі. Виявлена у випорожненнях кількість є еквівалентним абсорбованим лікарським препаратом, що виділяється з жовчю, а також неабсорбованим препаратом. Після в/в ін’єкції метаболіту бета-гідроксикислоти його T½ становить у середньому 1,9 год. У формі інгібіторів з сечею виводиться в середньому тільки 0,3% дози.

Симвастатинова кислота активно захоплюється гепатоцитами за допомогою переносника ОАТР1В1.

Симвастатин є субстратом ефлюксного переносника білка резистентності раку молочної залози (BCRP).

Поліморфізм SLCO1B1. У носіїв алелі c.521T>C гена SLCO1B1 спостерігається знижена активність білка ОАТР1В1. Середня експозиція (AUC) головного активного метаболіту — симвастатинової кислоти — становить 120% у гетерозиготних носіїв (СТ) алелі С і 221% у гомозиготних (СС) носіїв у порівнянні з пацієнтами, які мають найпоширеніший генотип (ТТ). Алель С у європейській популяції відмічається з частотою 18%, при цьому гомозиготний генотип СС виявляють з частотою 1,5%. У пацієнтів з поліморфізмом гена SLCO1B1 існує ризик підвищеної експозиції симвастатинової кислоти, що може підвищувати ризик розвитку рабдоміолізу (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).

Показання СИМВАСТАТИН САНДОЗ

  • гіперхолестеринемія:
  • — лікування первинної гіперхолестеринемії або змішаної дисліпідемії, як доповнення до дієти, коли відповідь на дієту та інші немедикаментозні засоби лікування (наприклад фізичні вправи, зменшення маси тіла) є недостатньою;
  • — лікування гомозиготної сімейної гіперхолестеринемії (ГоСГ), як доповнення до дієти та іншого ліпідознижувального лікування (наприклад аферезу ЛПНЩ) або якщо такі методи лікування є недостатніми;
  • серцево-судинна профілактика:
  • — зниження серцево-судинної смертності та захворюваності у пацієнтів з явною атеросклеротичною серцево-судинною хворобою або цукровим діабетом, з нормальними або підвищеними рівнями ХС, як додаткова терапія для корекції інших факторів ризику та до іншої кардіопротекторної терапії (див. ФАРМАКОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ, Фармакодинаміка).

Застосування СИМВАСТАТИН САНДОЗ

діапазон дозування — від 5 до 80 мг перорально 1 раз на добу ввечері. До початку лікування пацієнту слід призначити стандартну гіпохолестеринову дієту, якої необхідно дотримуватися під час лікування. Підбір дози, за потреби, слід здійснювати з інтервалами не менше ніж 4 тиж до максимальної добової дози 80 мг. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою, слід ковтати цілими, не розжовуючи, зазвичай, ввечері разом з їжею. Доза 80 мг рекомендується тільки для пацієнтів з тяжкою гіперхолестеринемією та високим ризиком серцево-судинних ускладнень, які не досягли цілей лікування нижчими дозами, та коли очікується, що користь переважатиме потенційні ризики (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ, ФАРМАКОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ).

Через підвищений ризик розвитку міопатії, у тому числі рабдоміолізу, дозу 80 мг призначають лише пацієнтам, які постійно приймають дозу 80 мг симвастатину без жодних ознак м’язової токсичності.

Через цей ризик пацієнтам, у яких не досягнуто достатнього зниження рівня ХС ЛПНЩ при дозі 40 мг, не слід приймати дозу 80 мг симвастатину, але їм слід перейти на альтернативний, заснований на зниженні рівня ХС ЛПНЩ режим, що призводить до більшого зниження рівня ХС ЛПНЩ. Ризик розвитку міопатії є зазвичай відомим дозозалежним ефектом для нього класу при застосуванні всіх статинів.

Гіперхолестеринемія. Звичайно початкова доза становить 10–20 мг/добу, яка приймається одноразово ввечері. Для пацієнтів, яким необхідне значне (більше як на 45%) зниження рівня ХС ЛПНЩ, початкова доза може становити 20–40 мг 1 раз на добу ввечері. Підбір доз, за необхідності, потрібно здійснювати способом, викладеним вище.

Дозу слід знизити, якщо рівень загального ХС знижується до 160 мг/дл (4,1 ммоль/л) або рівень ХС ЛПНЩ знижується до 100 мг/дл (2,6 ммоль/л). Лікування слід припинити, якщо через 3 міс терапії не досягнуто задовільного ефекту.

ГоСГ. Рекомендована початкова доза симвастатину — 40 мг/добу одноразово ввечері. Симвастатин слід застосовувати як доповнення до іншого, ліпідознижувального лікування (наприклад аферезу ЛПНЩ) або якщо таке лікування недоступне. Для пацієнтів, які одночасно з симвастатином приймають ломітапід, доза симвастатину не має перевищувати 40 мг/добу.

Серцево-судинна профілактика. Звичайна доза для пацієнтів з високим ризиком розвитку ІХС або існуючою ІХС (у поєднанні з гіперліпідемією або без неї), у тому числі пацієнтів з цукровим діабетом, цереброваскулярними захворюваннями або захворюваннями периферичних судин чи специфічною хворобою серця, становить 20–40 мг/добу одноразово ввечері. Медикаментозну терапію можна почати одночасно з дієтою та фізкультурою. Підбір доз, за необхідності, потрібно здійснювати способом, викладеним вище.

Супутня терапія. Симвастатин Сандоз ефективний як монотерапія, а також у комбінації із секвестрантами жовчних кислот. Дозу слід приймати або за >2 год до або через 4 год після прийому секвестранту жовчних кислот. Для пацієнтів, які приймають Симвастатин Сандоз одночасно з фібратами, крім гемфіброзилу (див. ПРОТИПОКАЗАННЯ), або з фенофібратом, доза препарату Симвастатин Сандоз не повинна перевищувати 10 мг/добу. Для пацієнтів, які одночасно з препаратом Симвастатин Сандоз приймають верапаміл або дилтіазем, добова доза Симвастатину Сандоз не повинна перевищувати 10 мг. Для пацієнтів, які одночасно з препаратом Симвастатин Сандоз приймають аміодарон, амлодипін або ранолазин, добова доза Симвастатину Сандоз не повинна перевищувати 20 мг (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ, ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ).

Ниркова недостатність. У пацієнтів з помірною нирковою недостатністю немає необхідності в зміні дозування. У пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну <30 мл/хв) слід ретельно зважити доцільність призначення препарату у дозі 10 мг/добу та, якщо таке до лікування вважається необхідним, препарат слід призначати з обережністю.

Застосування у пацієнтів літнього віку. Немає потреби в коригуванні дози.

Застосування у дітей віком 10—17 років. Для дітей (хлопці вікової стадії Таннера II та старші та дівчата, у яких, принаймні 1 рік присутній менструальний цикл) віком 10–17 років з ГоСГ рекомендована звичайна початкова доза становить 10 мг 1 раз на добу ввечері. До початку лікування симвастатином дітям та підліткам слід призначити стандартну холестеринознижувальну дієту, якої слід дотримуватися під час лікування симвастатином. Рекомендовані дози — 10–40 мг/добу; максимальна рекомендована доза становить 40 мг/добу. Дозу слід підбирати індивідуально, згідно з метою лікування, за рекомендаціями лікування в педіатрії (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ, Фармакодинаміка). Підбір дози слід проводити з інтервалами ≥4 тиж. Досвід застосування препарату Симвастатин Сандоз у дітей віком до 10 років обмежений.

Протипоказання

  • гіперчутливість до діючої речовини або до будь-яких компонентів препарату.
  • Захворювання печінки в активній фазі або незрозуміле та стійке підвищення рівнів трансаміназ сироватки.
  • Вагітність і період годування грудьми (див. Застосування у період вагітності або годування грудьми).
  • Одночасний прийом потужних інгібіторів CYP 3A4 (препаратів, що збільшують AUC приблизно в 5 разів або більше), таких як ітраконазол, кетоконазол, посаконазол, вориконазол, інгібітори ВІЛ-протеази (наприклад нелфінавір), боцепревір, телапревір, еритроміцин, кларитроміцин, телітроміцин та нефазодон, і лікарських засобів, які містять кобіцистат (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ та ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ).
  • Одночасний прийом гемфіброзилу, циклоспорину або дапазолу (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ та ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ).

Пацієнтам з ГоСГ, які отримують ломітапід і симвастатин в дозах більше 40 мг (див. ЗАСТОСУВАННЯ, ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ та ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ).

Побічна дія

частота побічних реакцій наведена згідно з наступними категоріями: дуже часті (>1/10), часті (≥1/100, <1/10), нечасті (≥1/1000, <1/100), поодинокі (≥1/10 000, <1/1000), рідкісні (<1/10 000), невідомо (не можна підрахувати за наявними даними).

З боку крові та лімфатичної системи: поодинокі — анемія.

Психічні порушення: рідкісні — безсоння; невідомо — депресія.

З боку нервової системи: поодинокі — головний біль, парестезія, запаморочення, периферична невропатія; рідкісні — порушення пам’яті.

Респіраторні, торакальні та медіастинальні порушення: невідомо — інтерстиціальна хвороба легень (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).

З боку ШКТ: поодинокі — запор, абдомінальний біль, метеоризм, диспепсія, діарея, нудота, блювання, панкреатит.

Гепатобіліарні порушення: поодинокі — гепатит/жовтяниця; рідкісні — летальна та нелетальна печінкова недостатність.

З боку шкіри та підшкірних тканин: поодинокі — висип, свербіж, алопеція.

З боку скелетно-м’язового апарату та сполучної тканини: поодинокі — міопатія* (включаючи міозит), рабдоміоліз з або без гострої ниркової недостатності (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ); невідомо — тендинопатія, іноді ускладнена розривом, імуноопосередкована некротична міопатія**.

*За результатами клінічних досліджень, міопатія виникала здебільшого у пацієнтів, які приймали симвастатин в дозі 80 мг/добу, у порівнянні з пацієнтами, які приймали 20 мг/добу (0,1 проти 0,02% відповідно).

**Рідко спостерігалися випадки імуноопосередкованої некротичної міопатії (ІОНМ), аутоімунної міопатії під час або після лікування статинами. ІОНМ клінічно характеризується стійкою слабкістю проксимальних м’язів і підвищенням рівня КФК в сироватці, які не зникають, незважаючи на припинення прийому статинів, ознаками некротичної міопатії на біопсії м’язів без значного запалення, поліпшенням при застосуванні імунодепресивних засобів (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ, Міопатія/рабдоміоліз.).

З боку репродуктивної системи та молочних залоз: невідомо — еректильна дисфункція.

З боку імунної системи: поодинокі — астенія, зрідка повідомляли про синдром гіперчутливості, який включав деякі з таких проявів: ангіоневротичний набряк, вовчакоподібний синдром, ревматична поліміалгія, дерматоміозит, васкуліт, тромбоцитопенія, еозинофілія, підвищена ШОЕ, артрит та артралгія, кропив’янка, світлочутливість, гарячка, припливи, диспное та слабкість.

Дослідження: поодинокі — підвищення рівнів сироваткових трансаміназ (АлАТ, АсАТ і гамма-глютамілтранспептидази) (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ); підвищення рівня ЛФ; підвищення рівнів сироваткової КФК (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ). Зрідка були повідомлення про підвищення рівнів HbA1c та глюкози в сироватці крові натще. У ході постмаркетингового періоду зрідка були повідомлення про порушення когнітивної функції (наприклад втрата пам’яті, забудькуватість, порушення пам’яті, сплутаність свідомості), пов’язані із застосуванням статинів, включаючи симвастатин. У цілому випадки були несерйозними та оборотними після припинення прийому статину; час до початку появи симптомів (від 1 дня до кількох років) та зникнення симптомів (у середньому 3 тиж) був різним.

При прийомі деяких статинів повідомляли про такі додаткові побічні явища: розлади сну, включаючи нічні кошмари; статева дисфункція; цукровий діабет — частота появи залежитиме від наявності або відсутності факторів ризику (рівень глюкози в крові натще ≥5,6 ммоль/л, індекс маси тіла (ІМТ) >30 кг/м2, підвищений рівень ТГ, АГ в анамнезі).

Діти та підлітки (віком 10–17 років). У ході 48-тижневого дослідження за участю дітей та підлітків (хлопчики віку стадії Таннера II та вище та дівчата, у яких принаймні один рік присутній менструальний цикл) віком 10–17 років з гетерозиготною сімейною гіперліпідемією профіль безпеки та переносимості у пацієнтів, які приймали симвастатин, був загалом подібний до такого у пацієнтів, які приймали плацебо. Довготривалі ефекти на фізичний, розумовий та статевий розвиток невідомі. Немає достатньої кількості даних після одного року лікування (див. ЗАСТОСУВАННЯ, ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).

Особливості застосування

міопатія/рабдоміоліз. Симвастатин, як і інші інгібітори ГМГ-КоА-редуктази, може спричинити міопатію, що проявляється у вигляді м’язового болю, хворобливості або слабкості, та супроводжується підвищенням активності КФК в >10 разів вище верхньої межі норми (ВМН). Міопатія іноді набуває форми рабдоміолізу, з або без гострої ниркової недостатності, зумовленої міоглобінурією; дуже рідко відзначалися летальні випадки. Ризик міопатії підвищується за рахунок високих рівнів інгібуючої активності щодо ГМГ-КоА-редуктази в плазмі крові (підвищення рівня симвастатину і симвастатинової кислоти), що частково може бути пов’язане із взаємодією з лікарськими засобами, що перешкоджають обміну речовин і/або транспорту симвастатину (див. ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ).

Як і у випадку з іншими інгібіторами ГМГ-КоА-редуктази, ризик розвитку міопатії/рабдоміолізу залежить від дози препарату. Ризик появи міопатії є вищим у пацієнтів, що приймають 80 мг симвастатину в порівнянні з таким у осіб, які отримують терапію, засновану на інших статинах, з подібною ефективністю щодо зниження ХС ЛПНЩ. Тому дозу симвастатину 80 мг потрібно застосовувати тільки у пацієнтів з тяжкою гіперхолестеринемією та з підвищеним ризиком серцево-судинних ускладнень, які не досягли ефекту лікування препаратом у більш низьких дозах, і коли очікується, що користь переважатиме над потенційними ризиками. Для пацієнтів, які приймають симвастатин 80 мг і яким потрібен препарат взаємодії, слід застосовувати симвастатин у нижчій дозі або альтернативний, заснований на прийомі статинів, режим з меншим потенціалом взаємодії з іншими лікарськими засобами (див. нижче Заходи для зниження ризику появи міопатії, викликаної взаємодією з іншими лікарськими засобами, ПРОТИПОКАЗАННЯ, ЗАСТОСУВАННЯ, ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ).

Слід з обережністю застосовувати симвастатин пацієнтам азіатського походження і призначати мінімальну дозу.

Знижена функція білків-переносників. При зниженій функції печінкових білків-переносників з сімейства OATP може збільшуватися системна експозиція симвастатинової кислоти і підвищуватися ризик міопатії і рабдоміолізу. Знижена функція може виникнути як результат пригнічення взаємодіючих засобів (наприклад циклоспорин) або у пацієнтів, які є носіями генотипу SLC01B1 (с.521T> C).

У пацієнтів, які є носіями алелі гена SLC01B1 (с.521T>C), що кодує менш активний білок ОАТР1В1, відзначається підвищена системна експозиція симвастатинової кислоти і підвищений ризик розвитку міопатії. Без прив’язки до генетичного тестування ризик розвитку міопатії, пов’язаної з високими дозами (80 мг) симвастатину, становить в цілому приблизно 1%. Результати дослідження SEARCH показують, що у гомозиготних носіїв алелі С (яких позначають як СС), які приймають симвастатин в дозі 80 мг, відмічають 15% ризик розвитку міопатії протягом року, тоді як ризик у гетерозиготних носіїв алелі С (СТ) становить 1,5%. Відповідний показник ризику у пацієнтів з найбільш поширеним генотипом (ТТ) становить 0,3%. За можливості, перш ніж призначати симвастатин в дозі 80 мг окремим пацієнтам, слід вважати доцільним проведення у них генотипування на наявність алелі С в рамках оцінки співвідношення користь/ризик і уникати призначення високих доз носіям генотипу СС. Однак відсутність цього гена за результатами генотипування не виключає можливості розвитку міопатії у цих пацієнтів.

Вимірювання КФК. Рівень КФК не слід вимірювати після енергійних фізичних вправ або за наявності будь-якої ймовірної альтернативної причини підвищення КФК, оскільки це ускладнює тлумачення наявних значень. При значному підвищенні рівня КФК на початку (>5-кратне порівняно з ВМН) рівні слід повторно виміряти через 5–7 днів для підтвердження результатів.

Перед лікуванням. Усіх пацієнтів, які починають терапію симвастатином, а також осіб, яким було підвищено дозу симвастатину, потрібно попередити про можливість виникнення міопатії та необхідність негайного звернення до лікаря у разі виникнення будь-м’язового болю незрозумілого характеру, болючості у м’язах або м’язової слабкості.

Слід дотримуватися обережності щодо пацієнтів із факторами розвитку рабдоміолізу. З метою встановлення відповідного початкового значення рівень КФК необхідно виміряти до початку лікування в таких ситуаціях:

  • похилий вік (≥65 років);
  • жіноча стать;
  • порушення функції нирок;
  • неконтрольований гіпотиреоз;
  • наявність в особистому або сімейному анамнезі спадкових порушень з боку м’язів;
  • наявність в анамнезі м’язової токсичності, викликаної статинами або фібратом;
  • зловживання спиртним.

У таких ситуаціях ризик від лікування слід розглядати відносно можливої користі, а також рекомендується клінічний моніторинг. Якщо раніше у пацієнта було порушення з боку м’язів при прийомі фібрату або статину, лікування іншим засобом цього класу необхідно починати з обережністю.

При значному вихідному підвищенні рівня КФК (у >5 разів вище ВМН) лікування не слід починати.

Під час лікування. У разі виникнення болю, слабкості або спазмів під час прийому пацієнтом статину слід визначити рівні КФК. Якщо виявлено, що ці рівні за відсутності серйозних фізичних навантажень значно підвищені (в >5 разів вище ВМН), лікування слід припинити. Якщо симптоми з боку м’язів є важкими і викликають щоденний дискомфорт, навіть якщо рівні КФК в <5 разів вище ВМН, то можна розглянути можливість припинення лікування. Якщо підозрюється міопатія з будь-якої іншої причини, лікування слід припинити.

Дуже рідко спостерігалися випадки ІОНМ, аутоімунної міопатії під час або після лікування статинами, пов’язаної із застосуванням статинів. ІОНМ клінічно характеризується стійкою слабкістю проксимальних м’язів і підвищенням рівня КФК в сироватці крові, які не зникають, незважаючи на припинення прийому статинів (див. ПОБІЧНА ДІЯ). Якщо симптоми зникли і рівні КФК повернулися до норми, слід розглянути питання повторного прийому того ж або альтернативного статину в нижчій дозі і під ретельним контролем. Вищий відсоток міопатії спостерігався у пацієнтів, яким підвищували дозу до 80 мг (див. ФАРМАКОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ, Фармакодинамика). Рекомендується проводити періодичне визначення рівня КФК, оскільки це допоможе виявити субклінічні випадки міопатії. Однак немає достовірних даних про те, що такий моніторинг здатний запобігти розвитку міопатії.

Терапію симвастатином необхідно тимчасово припинити у пацієнтів за кілька днів до виконання великих оперативних втручань, а також після медичних або хірургічних втручань.

Заходи для зниження ризику розвитку міопатії, викликаної взаємодією з іншими лікарськими засобами (також див. ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ). Ризик розвитку міопатії і рабдоміолізу значно підвищується при одночасному застосуванні симвастатину з потужними інгібіторами CYP 3A4, такими як ітраконазол, кетоконазол, посаконазол, вориконазол, еритроміцин, кларитроміцин, телітроміцин, інгібітори ВІЛ-протеази (наприклад нелфінавір), боцепревір, телапревір, нефазодон, лікарськими засобами, що містять кобіцистат, а також з гемфіброзилом, циклоспорином таданазолом. Застосування цих лікарських засобів протипоказане (див. ПРОТИПОКАЗАННЯ).

Ризик розвитку міопатії і рабдоміолізу також підвищується при одночасному застосуванні аміодарону, амлодипіну, верапамілу або дилтіазему з певними дозами симвастатину (див. ЗАСТОСУВАННЯ, ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ). Ризик розвитку міопатії, включаючи рабдоміоліз, підвищується при одночасному застосуванні фузидинової кислоти зі статинами (див. ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ). У пацієнтів з ГоСГ при одночасному застосуванні ломітапіду і симвастатину цей ризик підвищується (див. ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ).

Таким чином, застосування симвастатину з інгібіторами CYP 3A4: ітраконазолом, кетоконазолом, посаконазолом, вориконазолом, інгібіторами ВІЛ-протеази (наприклад нелфінавіром), боцепревіром, телапревіром, еритроміцином, кларитроміцином, телітроміцином, нефазодоном, і лікарськими засобами, що містять кобіцистат, протипоказано (див. ПРОТИПОКАЗАННЯ, ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ). Якщо терапію потужними інгібіторами CYP 3A4 (збільшують AUC приблизно в ≥5 раз) неможливо відмінити, слід припинити терапію симвастатином на час прийому даних препаратів (і розглянути варіант застосування альтернативного статину). Окрім того, слід з обережністю одночасно застосовувати симвастатин з певними менш потужними інгібіторами CYP 3A4: флуконазолом, верапамілом, дилтіаземом (див. ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ). Слід уникати одночасного прийому грейпфрутового соку і симвастатину.

Застосування симвастатину з гемфіброзилом протипоказано (див. ПРОТИПОКАЗАННЯ). Через підвищений ризик розвитку міопатії і рабдоміолізу доза симвастатину не має перевищувати 10 мг/добу для пацієнтів, які приймають симвастатин з іншими фібратами, крім фенофібрату (див. ЗАСТОСУВАННЯ, ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ). Слід з обережністю призначати фенофібрат з симвастатином, оскільки кожен із цих препаратів може спричинити міопатію.

Симвастатин не слід приймати одночасно з системними препаратами, що містять фузидинову кислоту, або протягом 7 днів після припинення прийому фузидинової кислоти. Якщо застосування фузидинової кислоти є необхідним, лікування статинами слід припинити на весь період її прийому. Були повідомлення про рабдоміоліз (включаючи декілька летальних випадків) у пацієнтів, що приймали комбінацію фузидинову кислоти і статинів (див. ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ). Пацієнту слід порекомендувати негайно звернутися до лікаря у разі появи у нього симптомів слабкості, болю або болючості у м’язах. Терапію статинами можна відновити через 7 днів після прийому останньої дози фузидинової кислоти. У виняткових випадках, коли потрібне тривале системне лікування фузидиновою кислотою, наприклад для лікування тяжких інфекцій, необхідність поєднаного прийому симвастатину і фузидинової кислоти слід розглядати тільки в кожному окремому випадку та під ретельним медичним спостереженням.

Комбінованого застосування симвастатину в дозах >20 мг/добу разом з аміодароном, амлодипіном, верапамілом або дилтіаземом слід уникати.

У пацієнтів з ГоСГ при одночасному застосуванні ломітапіду і симвастатину підвищується ризик розвитку міопатії (див. ЗАСТОСУВАННЯ, ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ). У пацієнтів, які приймають інші лікарські засоби, марковані як такі, що мають помірний інгібуючий ефект на CYP 3A4 поєднано з симвастатином, особливо з високими дозами симвастатину, можуть відмічати підвищений ризик розвитку міопатії. При одночасному прийомі симвастатину з помірним інгібітором CYP 3A4 (препаратом, що збільшує AUC приблизно в 2–5 разів) може виникнути потреба в регулюванні дози симвастатину. У разі поєднаного застосування певних помірних інгібіторів CYP 3A4, наприклад дилтіазему, рекомендується максимальна доза 40 мг симвастатину (див. ЗАСТОСУВАННЯ).

Симвастатин є субстратом ефлюксного переносника BCRP. Одночасне застосування з інгібіторами BCRP (наприклад елбасвір і гразопревір) може привести до підвищення концентрації симвастатину в плазмі крові і ризику розвитку міопатії; залежно від призначеної дози інгібіторів BCRP, необхідно взяти до уваги корекцію дози симвастатину. Одночасне застосування елбасвіру і гразопревіру з симвастатином не вивчалося, однак добова доза симвастатину не повинна перевищувати 20 мг у пацієнтів, які отримують комбіновану терапію препаратами, що містять елбасвір або гразопревір (див. ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ).

Рідкісні випадки міопатії/рабдоміолізу асоціювалися з поєднаним прийомом інгібіторів ГМК-КоА-редуктази і ліпідомодифікуючої доз (≥1 г/добу) ніацину (нікотинової кислоти); кожен із цих препаратів може викликати міопатію.

У клінічному дослідженні (медіана періоду спостереження становила 3,9 року), у якому брали участь пацієнти з високим ризиком розвитку серцево-судинних захворювань і з добре контрольованим рівнем ХС ЛПНЩ на фоні прийому симвастатину в дозі 40 мг/добу з езетимібом в дозі 10 мг або без нього, додаткова користь для серцево-судинної системи при додаванні ліпідомодифікуючої дози (≥1 г/добу) ніацину (нікотинової кислоти) не відзначалася. Лікарі, які розглядають варіант комбінованої терапії симвастатину з ліпідомодифікуючої дозами (≥1 г/добу) ніацину (нікотинової кислоти) або препаратами, що містять ніацин, повинні добре зважити потенційну користь і ризики. Потрібно ретельно спостерігати за пацієнтами на предмет появи болю в м’язах, болючості або слабкості, зокрема протягом перших місяців терапії та при підвищенні дози будь-якого із цих лікарських препаратів.

У дослідженні частота розвитку міопатії становила приблизно 0,24% серед пацієнтів китайської національності, які отримували симвастатин в дозі 40 мг або езетиміб/симвастатин в дозі 10/40 мг, в порівнянні з 0,24% пацієнтів-китайців, які застосовували симвастатин у дозі 40 мг або езетиміб/симвастатин у дозі 10/40 мг разом з комбінованим препаратом модифікованого вивільнення нікотинової кислоти/ларопіпранту 2000 мг/40 мг. Незважаючи на те що в цьому клінічному дослідженні азіатська популяція була представлена тільки китайцями, оскільки частота розвитку міопатії серед пацієнтів-китайців є вищою, ніж серед пацієнтів-некитайців, призначати пацієнтам азіатського походження одночасний прийом симвастатину і ліпідомодифікуючої дози (≥1 г/добу) ніацину (нікотинової кислоти) не рекомендується.

Аципімокс за структурою схожий на ніацин. Незважаючи на те що аципімокс не досліджували, ризик розвитку м’язових токсичних ефектів на тлі прийому цього препарату не виключений.

Проміжний аналіз поточного дослідження клінічних результатів незалежного комітету з моніторингу безпеки визначив вищу, ніж очікувалося, частоту розвитку міопатії у пацієнтів-китайців, які приймали симвастатин 40 мг та нікотинову кислоту/ларопіпрант 2000 мг/40 мг. Тому слід з обережністю лікувати пацієнтів китайської національності симвастатином (зокрема дозами ≥40 мг) в поєднанні з ліпідомодифікуючими дозами (≥1 г/добу) ніацину (нікотинової кислоти) або препаратами, що містять ніацин. Оскільки ризик міопатії при прийомі статинів залежить від дози, пацієнтам китайської національності не рекомендується застосування симвастатину 80 мг з ліпідомодифікуючої дозами (≥1 г/добу) ніацину (нікотинової кислоти) або препаратами, що містять ніацин. Невідомо, чи існує підвищений ризик міопатії у інших пацієнтів монголоїдної раси, які приймають симвастатин в поєднанні з ліпідомодифікуючими дозами (≥1 г/добу) ніацину (нікотинової кислоти) або препаратів, що містять ніацин.

Вплив на печінку. В ході клінічних досліджень у декількох дорослих пацієнтів, які отримували симвастатин, відзначалося стійке підвищення рівня трансаміназ у сироватці крові (в >3 рази вище ВМН). У разі перерви в прийомі симвастатину або припинення застосування препарату у цих пацієнтів активність трансаміназ зазвичай поступово поверталася до вихідного рівня.

Перед початком лікування, а потім відповідно до клінічних показань всім пацієнтам рекомендується проводити функціональні печінкові проби. Особам, яким планується підвищити дозу симвастатину до 80 мг/добу, додаткові функціональні печінкові проби слід проводити до початку титрування, потім — через 3 міс після досягнення дози 80 мг/добу, після чого періодично повторювати (наприклад 1 раз на півроку) протягом першого року лікування. Особливу увагу слід приділяти пацієнтам, у яких підвищився рівень трансаміназ в сироватці крові. Цим пацієнтам контроль функції печінки слід повторити негайно та частіше проводити в подальшому. У разі якщо рівень трансаміназ підвищується, особливо при стійкому перевищенні в 3 рази вище ВМН, препарат необхідно відмінити. Слід зауважити, що АлАТ може виходити з м’язової тканини, тому підвищення АлАТ з КФК може свідчити про міопатії (див. вище Міопатія/рабдоміоліз).

У постмаркетинговий період рідко повідомлялося про фатальну та нефатальну печінкову недостатність у пацієнтів, що приймали статини, у тому числі симвастатин. У разі появи серйозного ураження печінки з клінічними симптомами та/або гіпербілірубінемії, або жовтяниці під час лікування симвастатином потрібно негайно перервати терапію. Якщо не знайдено альтернативної етіології, не слід знову починати прийом симвастатину.

Препарат необхідно застосовувати з обережністю у пацієнтів, які зловживають спиртним.

При лікуванні симвастатином, як і іншими ліпідознижувальними засобами, повідомлялося про помірне (<3 ВМН) підвищення активності трансаміназ в сироватці крові. Ці зміни з’являлися незабаром після початку лікування, часто мали минущий характер, не супроводжувалися будь-якими симптомами та не вимагали відміни терапії.

Цукровий діабет. Певні докази вказують на те, що статини як клас підвищують рівень глюкози в крові і у деяких пацієнтів з високим ризиком розвитку цукрового діабету в майбутньому можуть спричинити рівень гіперглікемії, при якому рекомендується починати лікування цукрового діабету. Однак над таким ризиком переважає користь зниження статинами судинного ризику, і тому він не повинен бути причиною для припинення лікування статинами. Пацієнти з ризиком (рівень глюкози в крові натще 5,6–6,9 ммоль/л, ІМТ >30 кг/м2, підвищені ТГ, АГ) вимагають моніторингу як клінічно, так і біохімічно відповідно до національних вказівок.

Інтерстиціальна хвороба легень. Про випадки інтерстиціальної хвороби легень повідомляли при застосуванні деяких статинів, включаючи симвастатин, особливо при тривалій терапії (див. ПОБІЧНА ДІЯ). Відповідні прояви можуть включати диспное, непродуктивний кашель і погіршення загального стану здоров’я (втома, зменшення маси тіла і лихоманка). Якщо є підозри, що у пацієнта розвинулася інтерстиціальна хвороба легень, терапію статинами слід припинити.

Офтальмологічне обстеження. У разі відсутності будь-якого медикаментозного лікування збільшення площі помутніння кришталика вважається наслідком процесу старіння. Відомі на сьогодні дані довготривалих клінічних досліджень не вказують на наявність шкідливого впливу симвастатину на кришталик ока людини.

Застосування у осіб літнього віку. Ефективність симвастатину для лікування хворих віком >65 років, які отримували його під час контрольованих клінічних досліджень, оцінена щодо зниження рівня загального ХС та ХС ЛПНЩ, і виявлялася такою ж, як і для популяції в цілому. Підвищення частоти побічних ефектів, що виявляються клінічно або за лабораторними показниками, не відзначено.

Гіпертригліцеридемія. Симвастатин знижує рівні ТГ тільки помірно. Його не слід призначати, якщо гіпертригліцеридемія є основним порушенням. Це також стосується гіперліпідемії I, IV, V типу.

Препарат містить лактозу. Пацієнти з рідкісними спадковими розладами непереносимості галактози, лактазною недостатністю Лаппа або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції не повинні приймати цей препарат.

Застосування в період вагітності та годування грудьми

Вагітність. Симвастатин Сандоз протипоказаний вагітним (див. ПРОТИПОКАЗАННЯ).

Безпека застосування препарату у вагітних не встановлена. Не було проведено жодних контрольованих клінічних досліджень симвастатину за участю вагітних. Були отримані повідомлення про вроджені аномалії після внутрішньоматкової експозиції до інгібіторів ГМК-КоА-редуктази. Хоча немає жодного доказу того, що частота появи вроджених аномалій у нащадків пацієнтів, які приймали симвастатин або інший подібний інгібітор ГМГ-КоА-редуктази, відрізняється від тієї, що спостерігається в загальній популяції, лікування матері препаратом Симвастатин Сандоз може знизити у плода рівень мевалонату, який є прекурсором біосинтезу ХС. Атеросклероз є хронічним процесом, і зазвичай припинення прийому ліпідознижувальних засобів у період вагітності має незначно впливати на віддалений ризик, пов’язаний з первинною гіперхолестеринемією. З цих причин симвастатин не можна призначати вагітним, а також жінкам, які намагаються завагітніти, або коли існує ймовірність, що вони вагітні. Застосування симвастатину слід призупинити на весь період вагітності або доки не буде підтверджено, що жінка не вагітна (див. ПРОТИПОКАЗАННЯ).

Годування грудьми. Невідомо, чи виділяється симвастатин або його метаболіти в молоко матері. Оскільки значна кількість ліків виділяється в материнське молоко, а також через високий ризик серйозних побічних реакцій жінкам, які приймають Симвастатин Сандоз, слід утриматися від годування грудьми (див. ПРОТИПОКАЗАННЯ).

Фертильність. Немає даних про вплив симвастатину на фертильність людини. Симвастатин не впливав на фертильність самок і самців щурів.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або роботі з іншими механізмами. Симвастатин Сандоз не має жодного або має незначний вплив на здатність керувати транспортними засобами або працювати з іншими механізмами. Однак при керуванні транспортними засобами або роботі з іншими механізмами слід врахувати, що протягом періоду постмаркетингового застосування зрідка надходили повідомлення про запаморочення.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

декілька механізмів можуть сприяти потенційній взаємодії з інгібіторами ГМГ-КоА-редуктази. Лікарські засоби або препарати рослинного походження, які гальмують деякі шляхи ферментів (наприклад CYP 3A4) та/або транспортера (наприклад ОАТР1В), можуть підвищити концентрацію симвастатину і симвастатинової кислоти в плазмі крові і привести до підвищення ризику міопатії/рабдоміолізу.

Зверніться до інструкції для медичного застосування всіх одночасно застосовуваних препаратів для отримання додаткової інформації про їх потенційну взаємодію з симвастатином та/або можливість змін, які можуть відбуватися з ферментами або транспортерами, та можливе коригування дози та режимів застосування.

Фармакодинамічна взаємодія. Взаємодії з ліпідознижувальними лікарськими засобами, які при прийомі окремо можуть спричинити міопатію. Крім того, існує фармакокінетична взаємодія з гемфіброзилом, що призводить до підвищення рівня симвастатину в плазмі крові (див. нижче Фармакокінетична взаємодія, ПРОТИПОКАЗАННЯ та ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ). Щодо комбінації симвастатину і фенофібрату, то немає підтверджень того, що ризик міопатії перевищує суму індивідуальних ризиків кожного окремого препарату. Стосовно інших фібратів адекватні дані фармаконагляду і фармакокінетичних досліджень відсутні.

Іноді випадки міопатії/рабдоміолізу асоціювалися з поєднаним прийомом симвастатину з ліпідомодифікуючими дозами (≥1 г/добу) ніацину (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).

Фармакокінетична взаємодія. Рекомендації щодо одночасного призначення лікарських засобів, що взаємодіють з симвастатином, узагальнено в таблиці нижче (див. ЗАСТОСУВАННЯ, ПРОТИПОКАЗАННЯ, ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).

Таблиця. Взаємодія з іншими лікарськими засобами, яка асоціюється з підвищеним ризиком міопатії/рабдоміолізу

Препарати взаємодії Відповідні рекомендації
Потужні інгібітори CYP 3A4, наприклад ітраконазол, кетоконазол, посаконазол, вориконазол, еритроміцин, кларитроміцин, телітроміцин, інгібітори ВІЛ-протеази (наприклад нелфінавір), боцепревір, телапревір, нефазодон, кобіцистат, циклоспорин, даназол, гемфіброзил Протипоказані при застосуванні симвастатину
Інші фібрати (за винятком фенофібрату) Не перевищувати 10 мг симвастатину на добу 
Фузидинова кислота Не рекомендується з симвастатином
Ніацин (нікотинова кислота ≥1 г/добу) Не рекомендується призначати разом із симвастатином пацієнтам азіатського походження
Аміодарон, амлодипін, верапаміл, дилтіазем, елбасвір, гразопревір Не перевищувати 20 мг симвастатину на добу 
Ломітапід Пацієнтам з ГоСГ симвастатин призначають в дозі не вище 40 мг/добу
Грейпфрутовий сік При прийомі симвастатину уникати вживання грейпфрутового соку

Ефекти інших лікарських засобів на симвастатин

Взаємодія з інгібіторами CYP 3A4. Симвастатин — це субстрат цитохрому P450 3A4. Потужні інгібітори цитохрому P450 3A4 підвищують ризик міопатії і рабдоміолізу шляхом підвищення концентрації інгібуючої активності ГМГ-КоА-редуктази в плазмі крові під час терапії симвастатином. До таких інгібіторів відносяться ітраконазол, кетоконазол, посаконазол, вориконазол, еритроміцин, кларитроміцин, телітроміцин, інгібітори ВІЛ-протеази (наприклад нелфінавір), боцепревір, телапревір, нефазодон і лікарські засоби, що містять кобіцистат. Одночасний прийом ітраконазолу призвів до підвищення в >10 разів експозиції симвастатинової кислоти (активний метаболіт бета-гідроксикислоти). Телітроміцин привів до 11-кратного збільшення експозиції симвастатинової кислоти. Комбінація з ітраконазолом, кетоконазолом, посаконазолом, вориконазолом, інгібіторами ВІЛ–протеази (наприклад нелфінавіром), боцепревіром, телапревіром, еритроміцином, кларитроміцином, телітроміцином, нефазодоном і лікарськими засобами, що містять кобіцистат, протипоказана, а також з гемфіброзилом, циклоспорином і даназолом (див. ПРОТИПОКАЗАННЯ).

Якщо терапію потужними інгібіторами CYP 3A4 (препаратами, що збільшують AUC приблизно в ≥5 раз) неможливо відмінити, слід призупинити застосування симвастатину на час прийому цих препаратів. Слід з обережністю проводити комбінування симвастатину з певними менш потужними інгібіторами CYP 3A4 — флуконазолом, верапамілом або дилтіаземом (див. ЗАСТОСУВАННЯ, ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).

Флуконазол. Зрідка повідомлялося про випадки рабдоміолізу, який асоціювався з поєднаним прийомом симвастатину і флуконазолу (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).

Циклоспорин. Ризик розвитку міопатії/рабдоміолізу підвищується при одночасному застосуванні циклоспорину з симвастатином; тому застосування з циклоспорином протипоказано (див. ПОБІЧНА ДІЯ та ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ). Хоча механізм дії неповністю зрозумілий, продемонстровано, що циклоспорин збільшує AUC інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази. Збільшення AUC для симвастатину відбувається, перш за все, частково шляхом пригнічення CYP 3A4 і/або білка ОАТР1В1.

Даназол. Ризик розвитку міопатії та рабдоміолізу підвищується при одночасному застосуванні даназолу з симвастатином; тому застосування з даназолом протипоказано (див. ПРОТИПОКАЗАННЯ та ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).

Гемфіброзил. Гемфіброзил збільшує AUC симвастатинової кислоти в 1,9 раза, можливо, через пригнічення шляху глюкуронізації і/або білка ОАТР1В1 (див. ПРОТИПОКАЗАННЯ та ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ). Поєднане застосування з гемфіброзилом протипоказано.

Фузидинова кислота. Інгібітори ГМГ-КоА-редуктази (статини), у тому числі симвастатин, не слід застосовувати одночасно з системними препаратами фузидинової кислоти. Були повідомлення про рабдоміоліз (включаючи летальні випадки) у пацієнтів, що приймали системні препарати фузидинової кислоти в комбінації зі статинами. Якщо вважається за необхідне застосування системних препаратів фузидинової кислоти, лікування препаратом Симвастатин Сандоз слід припинити. Пацієнту слід порекомендувати негайно звернутися до лікаря у разі появи у нього таких ознак, як слабкість, біль і чутливість м’язів.

Лікування статинами можна відновити через 7 днів після прийому останньої дози фузидинової кислоти. У виняткових випадках, коли необхідно довгострокове системне лікування фузидиновою кислотою, необхідність одночасного прийому симвастатину і фузидинової кислоти необхідно розглядати тільки в кожному окремому випадку та під ретельним медичним наглядом.

Аміодарон. Ризик міопатії та рабдоміолізу підвищується при одночасному прийомі симвастатину з аміодароном (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ). У ході клінічного дослідження про міопатію повідомили 6% пацієнтів, що приймали симвастатин 80 мг та аміодарон. Тому доза симвастатину не має перевищувати 20 мг/добу для пацієнтів, які приймають цей препарат одночасно з аміодароном.

Блокатори кальцієвих каналів

Верапаміл. Ризик міопатії і рабдоміолізу підвищується під час одночасного прийому верапамілу з симвастатином 40 або 80 мг (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ). У ході фармакокінетичного дослідження поєднаний прийом з верапамілом призвів до 2,3-кратного збільшення експозиції симвастатинової кислоти, перш за все, частково через пригнічення CYP  3A4. Тому доза симвастатину не повинна перевищувати 20 мг/добу для пацієнтів, які приймають цей препарат одночасно з верапамілом.

Дилтіазем. Ризик міопатії і рабдоміолізу підвищується при одночасному прийомі дилтіазему з симвастатином 80  мг (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ). У ході фармакокінетичного дослідження одночасний прийом з дилтіаземом призвів до 2,7-кратного підвищення експозиції симвастатинової кислоти, перш за все, частково через пригнічення CYP 3A4. Тому доза симвастатину не повинна перевищувати 20 мг/добу для пацієнтів, які приймають цей препарат одночасно з дилтіаземом. 

Амлодипін. У пацієнтів, які приймають амлодипін одночасно з симвастатином, відмічають підвищений ризик розвитку міопатії. У ході фармакокінетичного дослідження одночасний прийом амлодипіну призвів до 1,6-кратного збільшення експозиції симвастатинової кислоти. Тому доза симвастатину не повинна перевищувати 20 мг/добу для пацієнтів, які приймають цей препарат одночасно з амлодипіном.

Ломітапід. Ризик міопатії і рабдоміолізу підвищується при одночасному застосуванні ломітапіду і симвастатину. Отже, для пацієнтів з ГоСГ при одночасному призначенні з ломітапідом доза симвастатину не повинна перевищувати 40 мг/добу.

Помірні інгібітори CYP 3A4. У пацієнти, які приймають інші лікарські засоби, марковані як такі, що мають помірний інгібуючий ефект щодо CYP 3A4, одночасно з симвастатином, особливо з високими дозами симвастатину, можуть відмічати підвищений ризик появи міопатії (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).

Інгібітори білка-переносника ОАТР1В1. Симвастатинова кислота є субстратом білка-переносника ОАТР1В1. Одночасне призначення лікарських засобів, які відомі як інгібітори білка-переносника ОАТР1В1, може призводити до підвищення концентрації симвастатинової кислоти в плазмі крові і до підвищення ризику розвитку міопатії (див. ПРОТИПОКАЗАННЯ та ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).

Інгібітори BCRP. Одночасне застосування з інгібіторами BCRP (включаючи лікарські засоби, що містять елбасвір або гразопревір) може привести до підвищення концентрації симвастатину в плазмі крові і ризику розвитку міопатії (див. ЗАСТОСУВАННЯ, ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).

Ніацин (нікотинова кислота). Рідкісні випадки міопатії/рабдоміолізу асоціювалися з поєднаним прийомом з ліпідомодифікуючими дозами (≥1 г/добу) ніацину (нікотинової кислоти). У ході фармакокінетичного дослідження одночасний прийом одноразово дози 2 г нікотинової кислоти пролонгованої дії з симвастатином 20 мг призвів до помірного підвищення AUC симвастатину і симвастатинової кислоти і Cmax симвастатинової кислоти в плазмі крові.

Сік грейпфрута. Сік грейпфрута пригнічує активність Р450 3A4. Одночасне вживання великого об’єму соку грейпфрута (>1 л/добу) і симвастатину викликає семикратне підвищення активності препарату. Вживання 240 мл грейпфрутового соку вранці і симвастатину увечері також призводило до посилення дії в 1,9 раза. Тому під час лікування симвастатином слід уникати вживання соку грейпфрута.

Колхіцин. Були повідомлення про міопатію та рабдоміоліз при одночасному прийомі колхіцину і симвастатину у пацієнтів з нирковою недостатністю. Рекомендується ретельний клінічний моніторинг пацієнтів, які приймають цю комбінацію.

Рифампіцин. Оскільки рифампіцин є потужним стимулятором CYP 3A4, у пацієнтів, які проходять тривалу терапію рифампіцином (наприклад при лікуванні туберкульозу), можливе зниження ефективності симвастатину. У ході фармакокінетичного дослідження за участю здорових добровольців AUC для симвастатинової кислоти зменшилася на 93% при одночасному застосуванні рифампіцину.

Вплив симвастатину на фармакокінетику інших лікарських засобів . Симвастатин не має інгібуючого впливу на цитохром P450 3A4, тому не очікують, що симвастатин впливатиме на концентрацію в плазмі крові речовин, які метаболізуються за участю цитохрому P450 3A4.

Пероральні антикоагулянти. У двох клінічних дослідженнях, в одному з яких брали участь здорові добровольці, а в іншому — хворі з гіперхолестеринемією, симвастатин в дозі 20–40 мг/добу помірно підвищував ефект кумаринових антикоагулянтів: протромбіновий час, який визначали як міжнародне нормалізоване відношення, збільшувався з 1,7 до 1,8 і з 2,6 до 3,4 — у здорових добровольців і хворих відповідно. У дуже рідкісних випадках повідомляли про підвищення міжнародного нормалізованого відношення. У хворих, які лікуються кумариновими антикоагулянтами, слід перевіряти протромбіновий час перед початком терапії, щоб упевнитися у відсутності значної зміни цього показника. Після стабілізації протромбінового часу його можна перевіряти через інтервали часу, які зазвичай рекомендуються для хворих, що лікуються кумариновими антикоагулянтами. При зміні дози або при відміні симвастатину цю процедуру необхідно повторити. Під час терапії симвастатином у пацієнтів, які не приймають антикоагулянти, не спостерігалося кровотечі або зміни протромбінового часу.

Передозування

на сьогодні відомі кілька наслідків передозування. Максимальна прийнята доза становила 3,6 г. Усі пацієнти одужали без наслідків. Не існує специфічного лікування передозування. У разі передозування слід вживати симптоматичні та підтримувальні заходи.

Умови зберігання

при температурі не вище 30 °С. Зберігати блістер у картонній упаковці.

01-1-КРД-РЕЦ-0220

Інформація для спеціалістів у галузі охорони здоров’я

Діагнози, при яких застосовують СИМВАСТАТИН САНДОЗ

Дата додавання: 02.09.2020 р.
© Компендиум 2019

Ціни на СИМВАСТАТИН САНДОЗ в містах України

Вінниця 64.37 грн./уп.

«АПТЕКА ОПТОВИХ ЦІН» Вінниця, пл. Привокзальна, 1, тел.: +38080050591137.80 грн./уп.

Дніпро 66.49 грн./уп.

«АПТЕКА ОПТОВИХ ЦІН» Дніпро, вул. Тітова, 13, тел.: +38080050591137.80 грн./уп.

Житомир 67.67 грн./уп.

«АПТЕКА ОПТОВИХ ЦІН» Житомир, вул. Київська, 7/4, тел.: +38080050591137.80 грн./уп.

Запоріжжя 67.86 грн./уп.

«АПТЕКА ОПТОВИХ ЦІН» Запоріжжя, вул. Іванова, 2Б, тел.: +38080050591137.80 грн./уп.

Івано-Франківск 67.67 грн./уп.

«АПТЕКА ОПТОВИХ ЦІН» Івано-Франківськ, вул. Мазепи Гетьмана, 89, тел.: +38080050591137.80 грн./уп.

Київ 66.72 грн./уп.

«АПТЕКА ОПТОВИХ ЦІН» Київ, вул. Ильенко Юрия, 1А, тел.: +38080050591137.80 грн./уп.

Кропивницький 58.31 грн./уп.

«АПТЕКА ОПТОВИХ ЦІН» Кропивницький, вул. Пашутинська, 69А, тел.: +38080050591137.80 грн./уп.

Луцьк 68.57 грн./уп.

«АПТЕКА ОПТОВИХ ЦІН» Луцьк, просп. Грушевського, 22Б, тел.: +38080050591137.80 грн./уп.

Львів 66.98 грн./уп.

«АПТЕКА ОПТОВИХ ЦІН» Львів, вул. Пасічна, 70, тел.: +38080050591137.80 грн./уп.

Миколаїв 65.72 грн./уп.

«АПТЕКА ОПТОВИХ ЦІН» Миколаїв, вул. Космонавтів, 142/5, тел.: +38080050591137.80 грн./уп.

Одеса 69.75 грн./уп.

«БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Одеса, вул. Палія Семена, 82, тел.: +38048758775863.21 грн./уп.

Полтава 65.62 грн./уп.

«АПТЕКА ОПТОВИХ ЦІН» Полтава, вул. Великотирнівська, 35/2, тел.: +38080050591137.80 грн./уп.

Рівне 65.45 грн./уп.

«АПТЕКА ОПТОВИХ ЦІН» Рівне, просп. Мира, 21, тел.: +38080050591137.80 грн./уп.

Суми 66.95 грн./уп.

«АПТЕКА ОПТОВИХ ЦІН» Суми, вул. Кооперативна, 1, тел.: +38080050591137.80 грн./уп.

Тернопіль 65.67 грн./уп.

«АПТЕКА ОПТОВИХ ЦІН» Тернопіль, вул. Живова, 23, тел.: +38080050591137.80 грн./уп.

Ужгород 66.1 грн./уп.

«D.S.» Ужгород, вул. Легоцького, 52, тел.: +38080030206062.91 грн./уп.

Харків 63.18 грн./уп.

«АПТЕКА ОПТОВИХ ЦІН» Харків, просп. Гагаріна Юрія, 38, тел.: +38080050591137.80 грн./уп.

Херсон 53.98 грн./уп.

«АПТЕКА ОПТОВИХ ЦІН» Херсон, перехр. Патона / Шенгелія, -, тел.: +38080050591137.80 грн./уп.

Хмельницький 68.07 грн./уп.

«АПТЕКА ОПТОВИХ ЦІН» Хмельницький, вул. Пілотська, 1, тел.: +38080050591137.80 грн./уп.

Черкаси 58.06 грн./уп.

«АПТЕКА НИЗЬКІ ЦІНИ №1» Черкаси, вул. Смілянська, 40, тел.: +38080050591137.80 грн./уп.

Чернігів 66.25 грн./уп.

«АПТЕКА ОПТОВИХ ЦІН» Чернігів, вул. Всіхсвятська, 5, тел.: +38080050591137.80 грн./уп.

Чернівці 63.5 грн./уп.

«АПТЕКА ОПТОВИХ ЦІН» Чернівці, вул. Бандери, 1, тел.: +38080050591137.80 грн./уп.

geoapteka.ua
На нашому сайті застосовуються файли cookies для більшої зручності використання та покращенняя роботи сайту. Продовжуючи, ви погоджуєтесь з застосуванням cookies.
Developed by Maxim Levchenko