Егістрозол (Egistrozol)

Не в наявності Відсутній в аптеках України
Аналоги
Характеристики
Виробник
Егіс
Міжнародна назва
Форма випуску
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою
Умови продажу
За рецептом
Дозування
1 мг
Кількість штук в упаковці
28 шт.
Реєстрація
UA/9959/01/01 від 17.02.2020

Егістрозол інструкція із застосування

Склад

діюча речовина: анастрозол;

1 таблетка, містить 1 мг анастрозолу;

допоміжні речовини: лактози моногідрат, натрію крохмальгліколят (тип А), повідон, магнію стеарат, макрогол 400, гіпромелоза, титану діоксид (E l71).

Лікарська форма

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості: білі круглі двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою з написом «ANA» та «1» з одного боку.

Фармакотерапевтична група

Антагоністи гормонів та аналогічні засоби. Інгібітори ароматази. Код АТХ L02B G03.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Механізм дії та фармакодинамічні ефекти

Анастрозол є потужним високоселективним нестероїдним інгібітором ароматази. У жінок у постменопаузному періоді естрадіол в основному продукується шляхом перетворення у периферичних тканинах андростендіону в естрон за допомогою комплексу ферменту ароматази. Естрон далі перетворюється на естрадіол. Було продемонстровано, що зниження рівня циркулюючого естрадіолу проявляє терапевтичний ефект у жінок, хворих на рак молочної залози. У жінок у постменопаузному періоді прийом анастрозолу в добовій дозі 1 мг призводив до зниження рівня естрадіолу більше ніж на 80%, що було підтверджено високочутливим тестом.

Анастрозол не має прогестагенної, андрогенної або естрогенної активності.

Анастрозол у добових дозах до 10 мг не впливає на секрецію кортизолу та альдостерону, яку вимірювали перед і після стандартного тесту на стимуляцію адренокортикотропного гормону (АКТГ). Отже, немає потреби у замісному введенні кортикостероїдів.

Клінічна ефективність та безпека

Поширений рак молочної залози

Терапія першої лінії для жінок у постменопаузному періоді з поширеним раком молочної залози

Два подвійних сліпих контрольованих клінічних дослідження з подібним дизайном (дослідження 1033IL/0030 та дослідження 1033IL/0027) проводилися з метою оцінки ефективності анастрозолу порівняно з тамоксифеном як терапії першої лінії місцево-поширеного або метастатичного раку молочної залози з позитивними або невідомими показниками рецепторів гормонів у жінок у постменопаузному періоді. Загалом 1 021 пацієнтку було рандомізовано для застосування анастрозолу в дозі 1 мг один раз на добу або тамоксифену у дозі 20 мг один раз на добу. Первинними кінцевими точками в обох дослідженнях були час до прогресування пухлини, частота об’єктивної відповіді пухлини та безпека.

Оцінка первинних кінцевих точок дослідження 1 033IL/0030 продемонструвала, що анастрозол мав статистично значущу перевагу над тамоксифеном щодо часу до прогресування пухлини (відношення ризиків (ВР) 1,42; 95% довірчий інтервал (ДІ) [1,11; 1,82], медіана часу до прогресування 11,1 та 5,6 місяця для анастрозолу і тамоксифену відповідно, р = 0,006); частота об’єктивної відповіді пухлини була однаковою для анастрозолу та тамоксифену. Дослідження 1033IL/0027 продемонструвало, що частота об’єктивної відповіді пухлини та час до прогресування пухлини для анастрозолу та тамоксифену були подібними. Результати вторинних кінцевих точок підтверджували результати первинних кінцевих точок ефективності. Досить низький рівень летальності у групах лікування обох досліджень не дав змоги зробити висновки про відмінності показників загальної виживаності.

Терапія другої лінії для жінок у постменопаузному періоді з поширеним раком молочної залози

Анастрозол вивчали у ході двох контрольованих клінічних досліджень (дослідження 0004 та дослідження 0005) з участю жінок у постменопаузному періоді з поширеним раком молочної залози, у яких захворювання прогресувало після лікування тамоксифеном поширеного раку молочної залози або раку молочної залози на ранній стадії. Загалом 764 пацієнтки були рандомізовані для застосування анастрозолу в дозі 1 мг або 10 мг 1 раз на добу або мегестролу ацетату у дозі 40 мг 4 рази на добу. Час до прогресування та частота об’єктивної відповіді були основними показниками ефективності. Також визначали частоту випадків пролонгованої (більше 24 тижнів) стабілізації захворювання, частоту прогресування та загальну виживаність. В обох дослідженнях значущих відмінностей між групами лікування щодо будь-якого з параметрів ефективності виявлено не було.

Ад’ювантне лікування інвазивного раку молочної залози з позитивними показниками рецепторів гормонів на ранніх стадіях

У ході великого дослідження ІІІ фази, що проводилося з участю 9 366 жінок у постменопаузному періоді з операбельним раком молочної залози, яких лікували протягом
5 років (див. нижче), продемонстровано, що анастрозол статистично переважав тамоксифен за показником виживаності без ознак захворювання. Значно більші переваги відносно показника виживаності без ознак захворювання спостерігалися на користь анастрозолу порівняно з тамоксифеном у проспективно визначеній популяції з позитивними показниками рецепторів гормонів.

Таблиця 1

Сумарна таблиця кінцевих точок, отриманих під час дослідження АТАС: аналіз після завершення лікування, що тривало 5 років

Кінцеві точки ефективності

Кількість випадків (частота)

ITT-популяція (популяція згідно з призначеним лікуванням)

Пухлина з позитивними показниками рецепторів гормонів

Анастрозол

(N = 3 125)

Тамоксифен

(N = 3 116)

Анастрозол

(N = 2 618)

Тамоксифен

(N = 2 598)

Виживаність без ознак захворюванняa

575 (18,4)

651 (20,9)

424 (16,2)

497 (19,1)

Відношення ризиків

0,87

0,83

Двобічний 95% ДІ

0,78 — 0,97

0,73 — 0,94

p-значення

0,0127

0,0049

Виживаність без ознак метастазування захворюванняb

500 (16,0)

530 (17,0)

370 (14,1)

394 (15,2)

Відношення ризиків

0,94

0,93

Двобічний 95% ДІ

0,83 — 1,06

0,80 — 1,07

p-значення

0,2850

0,2838

Час до настання рецидивуc

402 (12,9)

498 (16,0)

282 (10,8)

370 (14,2)

Відношення ризиків

0,79

0,74

Двобічний 95% ДІ

0,70 — 0,90

0,64 — 0,87

p-значення

0,0005

0,0002

Час до настання рецидиву метастазуванняd

324 (10,4)

375 (12,0)

226 (8,6)

265 (10,2)

Відношення ризиків

0,86

0,84

Двобічний 95% ДІ

0,74 — 0,99

0,70 — 1,00

p-значення

0,0427

0,0559

Первинний рак контрлатеральної

молочної залози

35 (1,1)

59 (1,9)

26 (1,0)

54 (2,1)

Відношення ризиків

0,59

0,47

Двобічний 95% ДІ

0,39 — 0,89

0,30 — 0,76

p-значення

0,0131

0,0018

Загальна виживаністьe

411 (13,2)

420 (13,5)

296 (11,3)

301 (11,6)

Відношення ризиків

0,97

0,97

Двобічний 95% ДІ

0,85 — 1,12

0,83 — 1,14

p-значення

0,7142

0,7339

а Показник виживаність без ознак захворювання включає всі випадки рецидивів та визначається як перший епізод місцевого регіонального рецидиву, нового раку контрлатеральної молочної залози, віддалений рецидив або летальний наслідок (з будь-якої причини).

b Виживаність без ознак метастазування захворювання визначається як перший епізод рецидиву метастазування або летальний наслідок (з будь-якої причини).

с Час до настання рецидиву визначається як перший епізод місцевого або регіонального рецидиву, нового раку контрлатеральної молочної залози, віддалений рецидив або летальний наслідок з причини раку молочної залози.

d Час до настання рецидиву метастазування визначається як перший епізод рецидиву метастазування або летальний наслідок з причини раку молочної залози.

е Кількість (%) пацієнтів, що померли.

Комбінація анастрозолу та тамоксифену не продемонструвала більшої ефективності порівняно з тамоксифеном у всіх пацієнтів, а також у популяції з позитивними показниками рецепторів гормонів. Ця група лікування була виведена з дослідження.

Згідно з оновленими даними щодо подальшого спостереження з медіаною 10 років, довгострокові ефекти лікування анастрозолом порівняно з тамоксифеном узгоджуються з попереднім аналізом.

Ад’ювантне лікування інвазивного раку молочної залози з позитивними показниками рецепторів гормонів на ранніх стадіях у жінок, яким була проведена ад’ювантна терапія тамоксифеном

У ході клінічного дослідження ІІІ фази (Austrian Breast and Colorectal Cancer Study Group [ABCSG] 8), в якому брали участь 2 579 жінок у постменопаузному періоді, які страждали на рак молочної залози з позитивними показниками рецепторів гормонів на ранніх стадіях та яким було проведено хірургічне втручання з радіотерапією або без неї, але яким не проводили хіміотерапію (див. нижче), показники виживаності без ознак захворювання у групі, що була переведена на анастрозол після 2 років ад’ювантної терапії тамоксифеном, статистично переважали такі показники у групі, що залишилася на лікуванні тамоксифеном, після періоду подальшого спостереження з медіаною 24 місяці.

Таблиця 2

Сумарна таблиця кінцевих точок та результатів дослідження ABCSG 8

Кінцеві показники ефективності

Кількість випадків (частота)

Анастрозол

(N = 1 297)

Тамоксифен

(N = 1 282)

Виживаність без ознак захворювання

65 (5,0)

93 (7,3)

Відношення ризиків

0,67

Двобічний 95% ДІ

0,49 — 0,92

p-значення

0,014

Час до настання будь-якого рецидиву

36 (2,8)

66 (5,1)

Відношення ризиків

0,53

Двобічний 95% ДІ

0,35 — 0,79

p-значення

0,002

Час до настання рецидиву метастазування

22 (1,7)

41 (3,2)

Відношення ризиків

0,52

Двобічний 95% ДІ

0,31 — 0,88

p-значення

0,015

Новий рак контрлатеральної молочної залози

7 (0,5)

15 (1,2)

Відношення ризиків

0,46

Двобічний 95% ДІ

0,19 — 1,13

p-значення

0,090

Загальна виживаність

43 (3,3)

45 (3,5)

Відношення ризиків

0,96

Двобічний 95% ДІ

0,63 — 1,46

p-значення

0,840

Два подальші подібні дослідження (GABG/ARNO 95 та ITA), в одному з яких пацієнтки отримували хірургічне лікування та хіміотерапію, а також комбінований аналіз досліджень ABCSG 8 та GABG/ARNO 95 підтверджують ці результати.

Профіль безпеки анастрозолу у цих трьох дослідженнях відповідав профілю безпеки, що був встановлений у жінок у постменопаузному періоді з раком молочної залози з позитивними показниками рецепторів гормонів на ранніх стадіях.

Мінеральна щільність кісток (МЩК)

У дослідженні III/IV фази (Study of Anastrozole with the Bisphosphonate Risedronate [SABRE]) 234 жінки у постменопаузному періоді з раннім раком молочної залози з позитивними показниками рецепторів гормонів, яким планувалося призначення анастрозолу в дозі 1 мг на добу, були розподілені на групи з низьким, середнім та високим ризиком відповідно до існуючого у них ризику виникнення остеопоротичного перелому. Первинним параметром ефективності був аналіз щільності кісткової маси поперекового відділу хребта з використанням сканування DEXA. Всі пацієнтки отримували вітамін D та кальцій. Пацієнтки у групі з низьким ризиком отримували тільки анастрозол (N = 42), пацієнтки у групі з середнім ризиком були рандомізовані і отримували анастрозол плюс ризедронат у дозі 35 мг один раз на тиждень (N = 77) або анастрозол плюс плацебо (N = 77), пацієнтки у групі з високим ризиком отримували анастрозол плюс ризедронат у дозі 35 мг один раз на тиждень (N = 38). Первинною кінцевою точкою була зміна щільності кісткової маси поперекового відділу хребта через 12 місяців порівняно з початковим рівнем.

Основний аналіз через 12 місяців показав, що у пацієнток із середнім та високим ризиком виникнення остеопоротичного перелому не спостерігалося зменшення щільності кісткової маси (оцінювалася мінеральна щільність кісткової маси поперекового відділу хребта з використанням сканування DEXA) при лікуванні анастрозолом у дозі 1 мг на добу у комбінації з ризедронатом у дозі 35 мг один раз на тиждень. Крім того, зниження МЩК, що не було статистично значущим, спостерігалося у групі з низьким ризиком при лікуванні тільки анастрозолом у дозі 1 мг на добу. Ці результати були відображені вторинним показником ефективності — зміною загальної МЩК стегна через 12 місяців порівняно з початковим рівнем.

Це дослідження доводить, що доцільно розглядати застосування бісфосфонатів при можливому зниженні мінеральної щільності кісткової тканини у жінок у постменопаузному періоді з раком молочної залози на ранніх стадіях, яким призначено лікування анастрозолом.

Діти

Анастрозол не показаний для застосування дітям, оскільки для цієї групи пацієнтів ефективність не встановлена (див. нижче). Кількість дітей, які отримували лікування, була занадто обмеженою, щоб зробити будь-які надійні висновки щодо безпеки. Даних про потенційні довгострокові ефекти лікування анастрозолом у дітей немає.

Європейське агентство з лікарських засобів відмінило зобов’язання подавати результати досліджень застосування анастрозолу в одній або декількох підгрупах пацієнтів педіатричного профілю з низьким зростом, зумовленим дефіцитом гормону росту, тестотоксикозом, гінекомастією та синдромом Мак-К’юна—Олбрайта (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Низький зріст зумовлений дефіцитом гормону росту (ДГР)

У рандомізованому подвійному сліпому багатоцентровому дослідженні оцінювали 52 хлопчиків пубертатного віку (від 11 до 16 років включно) з ДГР, які протягом 12–36 місяців отримували лікування анастрозолом у дозі 1 мг на добу або плацебо у поєднанні з гормоном росту. Лише 14 пацієнтів, які приймали анастрозол, завершили 36-місячний курс лікування.

Не було виявлено статистично значущих відмінностей від показників плацебо, пов’язаних зі зростом, таких як прогнозований зріст дорослої людини, зріст, коефіцієнт стандартного відхилення (SDS) зросту та швидкість росту. Остаточні дані про зріст були недоступні. Хоча кількість дітей, які отримували лікування, була занадто обмеженою, щоб зробити достовірні висновки щодо безпеки, у групі, яка отримувала анастрозол, спостерігалося збільшення частоти переломів та тенденція до зниження мінеральної щільності кісток порівняно з плацебо.

Тестотоксикоз

У відкритому непорівняльному багатоцентровому дослідженні оцінювали 14 пацієнтів чоловічої статі (віком від 2 до 9 років) з сімейною формою передчасного статевого дозрівання, також відомим як тестотоксикоз, яких лікували комбінацією анастрозолу та бікалутаміду. Основною метою було оцінити ефективність та безпеку цього комбінованого режиму лікування протягом 12 місяців. Тринадцять із 14 пацієнтів, які брали участь у дослідженні, завершили його після 12 місяців комбінованого лікування (один пацієнт був втрачений для подальшого спостереження). Не було виявлено значущої різниці в темпах росту після 12 місяців лікування порівняно із темпами росту протягом 6 місяців до початку дослідження.

Дослідження гінекомастії

У багатоцентровому рандомізованому подвійному сліпому дослідженні 0006 тривалістю понад 12 місяців взяли участь 82 хлопчики пубертатного віку (від 11 до 18 років включно) з гінекомастією, які отримували анастрозол 1 мг на добу або плацебо щодня протягом 6 місяців. Між групою, яка отримувала 1 мг анастрозолу, та групою плацебо, не спостерігалося значної різниці у кількості пацієнтів, у яких через 6 місяців лікування відзначалося зменшення загального об’єму грудей на 50% або більше.

У відкритому фармакокінетичному дослідженні 0001 тривалістю менше 12 місяців вивчали застосування багаторазових доз анастрозолу 1 мг на добу у 36 хлопчиків пубертатного віку з гінекомастією. Вторинними цілями дослідження були оцінка частки пацієнтів зі зменшенням розрахункового об’єму гінекомастії обох грудей не менше ніж на 50% порівняно з початковним рівнем у період між першим днем та через 6 місяців лікування анастрозолом, а також оцінка переносимості та безпеки пацієнтів. Зменшення загального об’єму грудей на
50% або більше спостерігалося у 56% (20/36) пацієнтів через 6 місяців лікування.

Дослідження синдрому Мак-К’юна—Олбрайта

Основною метою міжнародного відкритого експлораторного дослідження 0046 було оцінити безпеку та ефективність застосування анастрозолу в дозі 1 мг на добу у 28 дівчаток (віком від 2 до ≤ 10 років) із синдромом Мак-К’юна—Олбрайта. Ефективність досліджуваного лікування базувалася на частці пацієнток, які відповідали визначеним критеріям щодо вагінальної кровотечі, кісткового віку та швидкості росту.

Не було виявлено статистично значущих змін у частоті днів вагінальної кровотечі під час лікування. Не спостерігалося клінічно значущих змін у стадії за шкалою Таннера, середньому об’ємі яєчників або середньому об’ємі матки. Не спостерігалося статистично значущих змін у швидкості збільшення кісткового віку під час лікування порівняно з показниками на початку дослідження. Темпи росту (см/рік) значно знизилися (p < 0,05) порівняно з рівнем від початку лікування в інтервалі від 0-го місяця до 12-го місяця, а також від початку лікування до другого 6-місячного періоду (з 7-го по 12-й місяць).

Фармакокінетика.

Всмоктування

Всмоктування анастрозолу є швидким, максимальна концентрація у плазмі крові зазвичай досягається протягом 2 годин (натще). Їжа дещо сповільнює швидкість, але не ступінь всмоктування. Незначні зміни швидкості всмоктування не призводять до клінічно значущого впливу на рівноважні концентрації у плазмі крові при застосуванні таблеток анастрозолу
1 раз на добу. Приблизно 90–95% рівноважних концентрацій анастрозолу у плазмі крові досягаються після 7 днів щоденного застосування, накопичення є 3–4-кратним. Немає відомостей про залежність фармакокінетичних параметрів анастрозолу від часу або дози.

Фармакокінетика анастрозолу не залежить від віку жінок у постменопаузному періоді.

Розподіл

Тільки 40% анастрозолу зв’язується з білками плазми крові.

Виведення

Анастрозол виводиться повільно, період напіввиведення з плазми крові становить 40–50 годин. Анастрозол екстенсивно метаболізується у жінок у постменопаузному періоді, менше 10% дози виводиться із сечею у незміненому вигляді протягом 72 годин після введення. Метаболізм анастрозолу здійснюється шляхом N-деалкілування, гідроксилювання та глюкуронізації. Метаболіти виводяться переважно із сечею. Триазол, основний метаболіт у плазмі крові, не пригнічує ароматазу.

Порушення функції нирок або печінки

Порівняно з відповідним контролем у добровольців з компенсованим цирозом печінки видимий кліренс (CL/F) анастрозолу після перорального застосування був приблизно на 30% нижчим (дослідження 1033IL/0014). Однак концентрації анастрозолу у плазмі крові добровольців з цирозом печінки були в межах діапазону концентрацій, що спостерігалися у здорових учасників інших досліджень. Плазмові концентрації анастрозолу, що спостерігалися у довготривалих дослідженнях ефективності у пацієнтів з порушенням функції печінки, були у межах діапазону плазмових концентрацій анастрозолу, що спостерігалися у пацієнтів без порушення функції печінки.

У дослідженнях 1033IL/0018 у добровольців з тяжким порушенням нирок (швидкість клубочкової фільтрації [ШКФ] < 30 мл/хв) видимий кліренс (CL/F) анастрозолу після перорального застосування не був змінений, що узгоджується з фактом, що анастрозол виводиться переважно шляхом метаболізму. Концентрації анастрозолу у плазмі крові, що спостерігалися під час довгострокових досліджень ефективності у пацієнтів з порушенням функції нирок, знаходилися у межах діапазону концентрацій анастрозолу у плазмі крові, що спостерігалися у пацієнтів без порушення функції нирок. Застосування анастрозолу пацієнтам з тяжким порушенням функції нирок потребує обережності (див. розділи «Особливості застосування» і «Спосіб застосування та дози»).

Діти

У хлопчиків з пубертатною гінекомастією (10–17 років) анастрозол швидко всмоктувався, широко розподілявся та повільно виводився з організму з періодом напіввиведення приблизно 2 дні. Кліренс анастрозолу був нижчим у дівчаток (3–10 років), ніж у старших хлопчиків, а експозиція була вищою. Анастрозол у дівчаток широко розподілявся та повільно виводився з організму.

Доклінічні дані з безпеки

Доклінічні дані не виявили особливої небезпеки для людини на основі стандартних досліджень фармакологічної безпеки, токсичності при багаторазовому застосуванні, генотоксичності, канцерогенного потенціалу та токсичного впливу на репродуктивну систему для зазначеної популяції.

Гостра токсичність

У дослідженнях на тваринах токсичність спостерігалася лише при застосуванні високих доз. У дослідженнях гострої токсичності на гризунах середня летальна доза анастрозолу перевищувала 100 мг/кг/добу при пероральному застосуванні та 50 мг/кг/добу при внутрішньочеревному введенні. У дослідженнях гострої токсичності середня летальна доза при пероральному введенні у собак перевищувала 45 мг/кг/добу.

Хронічна токсичність

У дослідженнях на тваринах побічні ефекти спостерігалися лише при застосуванні високих доз. Дослідження токсичності з багаторазовим введенням проводили у щурів та собак. У дослідженнях токсичності анастрозолу не було встановлено рівнів відсутності небажаних ефектів, але ті ефекти, які спостерігалися при низьких (1 мг/кг/добу) та середніх (у собак —
3 мг/кг/добу; у щурів — 5 мг/кг/добу) дозах, були пов’язані або з фармакологічними, або з фермент-індукуючими властивостями анастрозолу та не супроводжувалися значними токсичними або дегенеративними змінами.

Мутагенність

Генетичні токсикологічні дослідження продемонстрували, що анастрозол не є мутагеном або кластогеном.

Репродуктивна токсичність

При дослідженні фертильності відлученим самцям щурів вводили анастрозол внутрішньо у дозі 50 або 400 мг/л з питною водою протягом 10 тижнів. Середні концентрації у плазмі крові становили 44,4 (± 14,7) нг/мл та 165 (± 90) нг/мл відповідно. Показники спаровування були порушені в обох групах, тоді як зниження фертильності було очевидним лише при використанні дози 400 мг/л. Зниження було тимчасовим, оскільки всі показники спаровування та фертильності були аналогічні показникам контрольної групи після 9-тижне-вого періоду відновлення без лікування.

Пероральне введення анастрозолу самкам щурів призводило до високої частоти безпліддя при дозі 1 мг/кг/добу та збільшувало передімплантаційні втрати при дозі 0,02 мг/кг/добу. Ці ефекти спостерігалися при клінічно значущих дозах. Не можна виключати подібного ефекту при використанні анастрозолу у людини. Ці ефекти були пов’язані з фармакологічними властивостями анастрозолу та повністю зникали після 5-тижневого періоду відміни препарату.

Пероральне введення анастрозолу вагітним щурам та кроликам не спричиняло тератогенного ефекту в дозах до 1,0 та 0,2 мг/кг/добу відповідно. Ефекти, що спостерігалися (збільшення розмірів плаценти у щурів і переривання вагітності у кроликів) були пов’язані з фармакологічними властивостями анастрозолу.

Виживаність потомства у щурів, яким вводили анастрозол у дозі 0,02 мг/кг/добу та вище (з 17-го дня вагітності до 22-го дня після пологів), була знижена. Ці ефекти були пов’язані з фармакологічним впливом анастрозолу на процес пологів. Не було виявлено жодного побічного впливу на поведінку або репродуктивну функцію потомства першого покоління, які можна було б пов’язати з лікуванням матерів анастрозолом.

Канцерогенність

У дворічному дослідженні онкогенності на щурах частота новоутворень печінки та стромальних поліпів матки у самок, а також аденом щитовидної залози у самців, збільшувалася лише при застосуванні високих доз анастрозолу (25 мг/кг/добу). Ці зміни спостерігалися при дозі, що у 100 разів перевищує терапевтичну дозу для людини, і тому не вважаються клінічно значущими при лікуванні людей.

У дворічному дослідженні онкогенності у мишей спостерігалася індукція доброякісних пухлин яєчників та збільшення частоти лімфоретикулярних новоутворень (менше випадків гістіоцитарних сарком у самок та більше летальних випадків від лімфом). Ці зміни вважаються специфічними для мишей ефектами інгібування ароматази та не є клінічно значущими для пацієнтів, які отримують лікування анастрозолом.

Егістрозол не рекомендується призначати дітям через недостатність даних про безпеку та ефективність (див. розділи «Особливості застосування» та «Фармакодинаміка»).

Показання

Лікування поширеного раку молочної залози з позитивними показниками рецепторів гормонів у жінок у постменопаузному періоді.

Ад’ювантне лікування інвазивного раку молочної залози на ранніх стадіях з позитивними показниками рецепторів гормонів у пацієнток у постменопаузному періоді.

Ад’ювантне лікування інвазивного раку молочної залози з позитивними показниками рецепторів гормонів на ранніх стадіях у пацієнток у постменопаузному періоді, яким була проведена ад’ювантна терапія тамоксифеном протягом 2–3 років.

Протипоказання

Егістрозол протипоказаний пацієнткам:

  • у період вагітності або годування груддю;
  • з відомою гіперчутливістю до анастрозолу або до будь-якої з допоміжних речовин.

Особливі заходи безпеки.

Будь-які невикористані лікарські засоби або відходи повинні бути утилізовані відповідно до місцевих вимог.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Анастрозол in vitro пригнічує ферменти CYP 1A2, 2C8/9 та 3A4. Клінічні дослідження із застосуванням антипірину та варфарину продемонстрували, що анастрозол у дозі 1 мг істотно не пригнічує метаболізм антипірину та R- та S-варфарину, і такі дані свідчать, що одночасне застосування анастрозолу з іншими лікарськими засобами навряд чи призведе до клінічно значущих взаємодій лікарських засобів, опосередкованих ферментами CYP.

Ферменти, що опосередковують метаболізм анастрозолу, не були ідентифіковані. Циметидин, слабкий неспецифічний інгібітор ферментів CYP, не впливає на плазмові концентрації анастрозолу. Дані про вплив потужних інгібіторів CYP відсутні.

Вивчення бази даних щодо безпеки препарату, накопичених у ході клінічних досліджень, не виявило відомостей про клінічно значущу лікарську взаємодію у пацієнток, які приймали одночасно анастрозол та інші препарати, що часто призначаються. Про клінічно значущі взаємодії з бісфосфонатами не повідомлялось (див. розділ «Фармакодинаміка»).

Слід уникати одночасного застосування тамоксифену або засобів, що містять естрогени, з анастрозолом, оскільки це може послабити його фармакологічну дію (див. розділи «Фармакодинаміка» та «Особливості застосування»).

Особливості застосування

Загальні

Анастрозол не слід застосовувати жінкам у період пременопаузи. Менопауза повинна бути підтверджена результатами біохімічних досліджень (рівні лютеїнізуючого гормону (ЛГ), фолікулостимулюючого гормону (ФСГ) та/або естрадіолу) у разі сумнівів щодо менопаузного статусу пацієнтки. Відсутні дані щодо обґрунтування застосування анастрозолу з аналогами рилізинг-фактора лютеїнізуючого гормону (РФЛГ).

Слід уникати одночасного застосування тамоксифену або засобів, що містять естроген, із анастазолом, оскільки це може зменшити його фармакологічну дію (див. розділи «Фармакодинаміка» і «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Порушення функції печінки

Немає даних про безпеку застосування анастрозолу для лікування пацієнток із помірними та тяжкими порушеннями функції печінки. У пацієнток із порушеннями функції печінки експозиція анастрозолу може бути збільшеною (див. розділ «Фармакодинаміка»); застосування анастрозолу пацієнткам із помірними та тяжкими порушеннями функції печінки потребує обережності (див. розділ «Спосіб застосування та дози»). Лікування повинно базуватись на оцінці співвідношення користі та ризику для кожної окремої пацієнтки.

Порушення функції нирок

Немає даних про безпеку застосування анастрозолу пацієнтам з раком молочної залози та тяжким порушенням функції нирок (швидкість клубочкової фільтрації [ШКФ] < 30 мл/хв, див. розділ «Фармакодинаміка»). Застосування анастрозолу пацієнткам із тяжким порушенням функції нирок слід проводити з обережністю (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Вплив на мінеральну щільність кісток

Оскільки анастрозол знижує рівні циркулюючого естрогену, це може призвести до зниження мінеральної щільності кісток з можливим збільшенням ризику перелому (див. розділ «Побічні реакції»). У жінок із остеопорозом або з ризиком остеопорозу слід оцінити мінеральну щільність кісток на початку лікування та регулярно після лікування. При необхідності слід призначати лікування або профілактику остеопорозу та спостерігати за станом пацієнтки. Застосування специфічних засобів, наприклад бісфосфонатів, може припинити подальшу втрату мінеральної щільності кісток, спричинену анастрозолом у жінок у постменопаузі, тому слід оцінити доцільність такого застосування (див. розділ «Побічні реакції»).

Діти

Анастрозол не показаний для застосування дітям, оскільки для цієї групи пацієнтів безпека та ефективність встановлені не були (див. розділ «Фармакодинаміка»).

Хлопчикам з дефіцитом гормону росту анастрозол не слід застосовувати як доповнення до лікування гормоном росту. У базовому клінічному дослідженні ефективність не була продемонстрована і не була встановлена безпека. Оскільки анастрозол знижує рівні естрадіолу, анастрозол не слід застосовувати дівчаткам з дефіцитом гормону росту як доповнення до лікування гормоном росту. Відсутні дані довготривалого спостереження щодо безпеки застосування дітям.

Вміст лактози

Лікарський засіб Егістрозол містить лактозу. Пацієнткам із рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, дефіцитом лактази або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції, не слід застосовувати цей лікарський засіб.

Вміст натрію

Лікарський засіб Егістрозол містить менше 1 ммоль натрію (23 мг) на таблетку, вкриту плівковою оболонкою, тобто практично вільний від натрію.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Дані про застосування анастрозолу вагітним жінкам відсутні. Дослідження на тваринах виявили репродуктивну токсичність. Анастрозол протипоказаний у період вагітності (див. розділ «Протипоказання»).

Дані про застосування анастрозолу у період лактації відсутні. Анастрозол протипоказаний у період годування груддю (див. розділ «Протипоказання»).

Фертильність

Вплив анастрозолу на фертильність людини не досліджували. Дослідження на тваринах продемонстрували репродуктивну токсичність.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Анастрозол не впливає або має незначний вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з іншими механізмами. Однак були отримані повідомлення про випадки астенії та сонливості, пов’язані з прийомом анастрозолу, тому слід дотримуватися обережності під час керування транспортними засобами або роботи з іншими механізмами, якщо спостерігаються такі симптоми.

Спосіб застосування та дози

Рекомендована доза для дорослих, включаючи жінок літнього віку, становить 1 таблетку Егістрозолу (1 мг) 1 раз на добу.

При інвазивному раку молочної залози з позитивними показниками рецепторів гормонів на ранніх стадіях у жінок у постменопаузному періоді рекомендована тривалість ад’ювантного ендокринного лікування становить 5 років.

Особливі групи пацієнтів

Порушення функції нирок: пацієнткам з легкими або помірними порушеннями функції нирок коригувати дозу не потрібно. Застосування лікарського засобу Егістрозол пацієнткам з тяжким порушенням функції нирок потребує обережності (див. розділи «Особливості застосування» та «Фармакокінетика»).

Порушення функції печінки: пацієнткам із захворюванням печінки легкого ступеня тяжкості коригувати дозу не потрібно. Пацієнткам з помірним та тяжким порушенням функції печінки лікарський засіб слід застосовувати з обережністю (див. розділ «Особливості застосування»).

Спосіб застосування

Егістрозол приймати перорально.

Передозування

Клінічний досвід випадкового передозування обмежений. У процесі досліджень на тваринах анастрозол продемонстрував низьку гостру токсичність. Під час клінічних досліджень застосовували різні дозування анастрозолу: до 60 мг одноразово — здоровим чоловікам-добровольцям та до 10 мг щоденно — жінкам у постменопаузному періоді з поширеним раком молочної залози; ці дози добре переносилися. Одноразову дозу анастрозолу, що призводить до симптомів, які загрожують життю, встановлено не було. Специфічного антидоту немає, лікування — симптоматичне.

При лікуванні передозування слід враховувати можливість того, що могли бути прийняті кілька речовин. Якщо пацієнтка не знепритомніла, можна викликати блювання. Може бути корисним діаліз, оскільки анастрозол не має значного зв’язування з протеїнами. Рекомендується загальна підтримуюча терапія, включаючи частий моніторинг життєвих функцій та ретельний нагляд за пацієнткою.

Побічні реакції

У таблиці 3 представлено побічні реакції, що спостерігалися у ході клінічних та післяреєстраційних досліджень або були отримані у вигляді спонтанних повідомлень. Якщо не вказано інакше, категорії частоти були розраховані на основі кількості побічних реакцій, що спостерігалися у великому дослідженні III фази з участю 9366 жінок у постменопаузному періоді з операбельним раком молочної залози, які отримували ад’ювантну терапію протягом п’яти років (дослідження Arimidex, Tamoxifen, Alone or in Combination [ATAC]).

Наведені нижче побічні реакції класифікують за частотою та класами систем органів (КСО). Класифікація за частотою проводилось за такими критеріями: дуже часто (≥1/10), часто (від ≥1/100 до <1/10), нечасто (від ≥1/1000 до <1/100), рідко (від ≥1/10000 до <1/1000), дуже рідко (<1/10000), частота невідома (не можна визначити за наявними даними). Найчастіше повідомлялося про такі побічні реакції: головний біль, припливи, нудота, висип, артралгія, порушення рухливості в суглобах, артрит та астенія.

Таблиця 3

Побічні реакції за КСО та частотою

Порушення обміну речовин і харчування

Часто

Анорексія

Гіперхолестеринемія

Нечасто

Гіперкальціємія (з підвищенням або без підвищення рівня паратиреоїдного гормону)

З боку психіки

Дуже часто

Депресія

З боку нервової системи

Дуже часто

Головний біль

Часто

Сонливість

Зап’ястний тунельний синдром*

Розлади чутливості (включаючи парестезію, втрату смаку та зміни смакових відчуттів)

Частота невідома

Порушення пам’яті

З боку органів зору

Частота невідома

Синдром сухого ока

З боку судин

Дуже часто

Припливи

З боку травної системи

Дуже часто

Нудота

Часто

Діарея

Блювання

З боку гепатобіліарної системи

Часто

Підвищення рівнів лужної фосфатази, аланінамінотрансферази та аспартатамінотрансферази

Нечасто

Підвищення рівнів гамма-ГТ та білірубіну

Гепатит

З боку шкіри та підшкірної клітковини

Дуже часто

Висип

Часто

Стоншення волосся (алопеція)

Алергічні реакції

Нечасто

Кропив’янка

Рідко

Поліморфна еритема

Анафілактоїдна реакція

Шкірний васкуліт (включаючи певну кількість повідомлень про випадки пурпури Шенлейна–Геноха)**

Дуже рідко

Синдром Стівенса–Джонсона

Ангіоневротичний набряк

Частота невідома

Ліхеноїдні висипання

З боку кістково-м’язової системи та сполучної тканини

Дуже часто

Артралгія/порушення рухливості в суглобах

Артрит

Остеопороз

Часто

Біль у кістках

Міалгія

Нечасто

Синдром клацаючого пальця

Частота невідома

Тендиніт

Розрив сухожиль

З боку репродуктивної системи та молочної залози

Часто

Сухість піхви

Вагінальна кровотеча***

Загальні розлади та ускладнення у місці введення

Дуже часто

Астенія

*Частота виникнення зап’ястного тунельного синдрому була більшою у пацієнток, які отримували анастрозол у ході клінічних досліджень, порівняно з такою у пацієнток, які отримували тамоксифен. Однак більшість цих випадків виникала у пацієнток з визначеними факторами ризику розвитку цього стану.

**Оскільки у дослідженні ATAC випадки шкірного васкуліту та пурпури Шенляйна–Геноха не спостерігалися, частота цих явищ може вважатися рідкою (від ≥0,01% до <0,1%) на основі найгіршого значення точкової оцінки.

***Вагінальні кровотечі виникали часто, в основному у пацієнток з поширеним раком молочної залози під час перших кількох тижнів після заміни гормональної терапії на лікування анастрозолом. Якщо кровотечі продовжуються, слід провести подальше обстеження.

У таблиці 4 представлена частота попередньо визначених побічних реакцій у ході дослідження АТАС (період спостереження з медіаною 68 місяців) незалежно від причин їх виникнення, що спостерігалися у пацієнток, які одержували досліджувану терапію, та протягом періоду до 14 діб після припинення лікування.

Таблиця 4

Частота попередньо визначених побічних реакцій у дослідженні АТАС

Побічні реакції

Анастрозол

(N = 3 092)

Тамоксифен

(N = 3 094)

Припливи

1 104 (35,7%)

1 264 (40,9%)

Біль / порушення рухливості в суглобах

1 100 (35,6%)

911 (29,4%)

Зміни настрою

597 (19,3%)

554 (17,9%)

Стомленість / астенія

575 (18,6%)

544 (17,6%)

Нудота та блювання

393 (12,7%)

384 (12,4%)

Переломи

315 (10,2%)

209 (6,8%)

Переломи хребта, стегна або зап’ястя / перелом Колліса

133 (4,3%)

91 (2,9%)

Переломи зап’ястя / перелом Колліса

67 (2,2%)

50 (1,6%)

Переломи хребта

43 (1,4%)

22 (0,7%)

Переломи стегна

28 (0,9%)

26 (0,8%)

Катаракта

182 (5,9%)

213 (6,9%)

Вагінальна кровотеча

167 (5,4%)

317 (10,2%)

Ішемічна хвороба серця

127 (4,1%)

104 (3,4%)

Стенокардія

71 (2,3%)

51 (1,6%)

Інфаркт міокарда

37 (1,2%)

34 (1,1%)

Захворювання коронарних артерій

25 (0,8%)

23 (0,7%)

Ішемія міокарда

22 (0,7%)

14 (0,5%)

Вагінальні виділення

109 (3,5%)

408 (13,2%)

Будь-яке явище венозної тромбоемболії

87 (2,8%)

140 (4,5%)

Тромбоемболія глибоких вен, включаючи емболію легеневої артерії

48 (1,6%)

74 (2,4%)

Ішемічні порушення мозкового кровообігу

62 (2,0%)

88 (2,8%)

Рак ендометрія

4 (0,2%)

13 (0,6%)

У групах анастрозолу та тамоксифену спостерігалась така кількість переломів: 22 на 1 000 пацієнтороків та 15 на 1 000 пацієнтороків відповідно (період спостереження з медіаною 68 місяців). Частота переломів у групі анастрозолу була подібна до такої, що спостерігалася у пацієнтів відповідного віку у постменопаузному періоді. Частота випадків остеопорозу становила 10,5% у пацієнток, яких лікували анастрозолом, та 7,3% у пацієнток, яких лікували тамоксифеном.

Не було встановлено, чи відображає частота переломів та частота остеопорозу, що спостерігалися у дослідженні АТАС у пацієнток, які приймали анастрозол, протекторний ефект тамоксифену, специфічний ефект анастрозолу або обидва ефекти.

Повідомлення про підозрювані побічні реакції

Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношенням користь / ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їхнім законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через Автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua.

Термін придатності

4 роки.

Умови зберігання

Зберігати при температурі не вище 30 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка

По 14 таблеток у блістері; по 2 блістери у картонній коробці;

або по 10 таблеток у блістері; по 3 або по 9 блістерів у картонній коробці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

ЗАТ Фармацевтичний завод ЕГІС, Угорщина.

Сінтон Хіспанія, С.Л., Іспанія.

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності

1165, м. Будапешт, вул. Бекеньфелді, 118–120, Угорщина.

К/ Кастелло, № 1, Сант Боі де Ллобрегат, Барселона, 08830, Іспанія.

Характеристики
Виробник
Егіс
Міжнародна назва
Форма випуску
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою
Умови продажу
За рецептом
Дозування
1 мг
Кількість штук в упаковці
28 шт.
Реєстрація
UA/9959/01/01 від 17.02.2020

Відповіді на поширені запитання