Бронхостоп^® (Bronchostop^®)

Екстракт трави чебрецю сухий (7-13:1) - 59,5 мг

Бронхостоп ― лікарський препарат на рослинній основі. Бронхостоп випускається у формі пастилок, які містять екстракт трави чебрецю (Thymi herba) та сиропу, до складу якого також входить екстракт кореню алтеї лікарської (Althaea radicis). Обидві ці рослини традиційно застосовуються у якості відхаркувального засобу. Пастилки та сироп Бронхостоп можуть застосовуватися при різноманітних захворюваннях органів дихання для полегшення виведення мокротиння, зменшення вираженості кашлю та полегшення дихання завдяки тому, що складові екстракту чебрецю володіють бронхолітичним ефектом, розріджують бронхіальний секрет та діють на збудника інфекції. Корінь алтеї лікарської виявляє відхаркувальний, протизапальний та обволікаючий ефекти. Препарат дозволений для тривалого застосування і відпускається без рецепта.
Терапевтичні ефекти пастилок та сиропу Бронхостоп зумовлені екстрактами лікарських рослин, що входять до їх складу.

Чому так важливо лікувати кашель?

Висока розповсюдженість ГРВІ пояснюється високою контагіозністю. Вони швидко розповсюджуються та охоплюють значну частину населення. Так, в Україні щорічно переносить ГРВІ 20–35% населення (10–16 млн осіб). Підраховано, що економічні збитки від респіраторних інфекцій, які призводять до тимчасової втрати працездатності, становлять до 0,5 млрд грн. на рік. Кашель ― частий симптом ГРВІ, окрім того, кашлем супроводжуються такі ускладнення, як ларингіт, трахеїт, бронхіт, пневмонія (Федорова О.А., 2014). Усе це свідчить про необхідність ефективної терапії ГРВІ, у тому числі симптоматичної терапії кашлю, як для скорочення тривалості тимчасової непрацездатності, так і для попередження хронізації інфекційно-запального процесу. При цьому саме кашель є симптомом ГРВІ, який найбільш часто стає приводом звернутися до лікаря. Окрім того, слід пам’ятати про постінфекційний кашель, котрий може зберігатися тривалий час уже після розрішення інфекційного процесу та завдавати пацієнту значного дискомфорту (Бабушкина А.В., 2010). Бронхостоп завдяки можливості тривалого застосування може бути препаратом вибору.

Корінь алтеї лікарської

Алтея лікарська (Althaеa officinаlis) ― це багаторічна рослина, що має міцний короткий та товстий розгалужений корінь із кореневищем, який є основною лікарською рослинною сировиною (Мацку Я., 1981). Проте трава та квітки також використовуються у фітотерапії. Алтея росте у нашій країні переважно на сирих луках, у ярах, на берегах озер, рік та морському узбережжі (Пастушенков Л.В., 1989).
Коріння алтеї здавна застосовується у багатьох країнах світу. Його препарати мають відхаркувальні, обволікаючі та протизапальні властивості, зумовлені хімічним складом даної рослини. Основні діючі речовини ― полісахариди (пентозани та гексозани), із якими пов’язують його протизапальну дію, а також крохмаль. Містяться у корені даної рослини і такі речовини, як аспарагін, альтеїн, флавоноїд кверцетин, бетаїн, лецитин, фітостерин, пектин, вітаміни, різноманітні олії та мінеральні солі (Tavassoli P., Afshar A.S., 2018). Серед останніх найбільше фосфатів (Турова А.Д., 1974).
Лікарські рослини, що містять флавоноїди, викликають великий інтерес у сучасній медицині завдяки своїй потужній біологічній активності (Tavassoli P., Afshar A.S., 2018).
У фітотерапії та народній медицині екстракт кореня алтеї застосовується всередину, переважно при захворюваннях дихальних шляхів, що супроводжуються кашлем. Так, його застосовують при ларингітах та трахеїтах, ГРВІ, а також при ангіні, він показаний при бронхіті, для полегшення відходження мокротиння при пневмонії (Турова А.Д., 1974). Завдяки обволікаючому ефекту та здатності зволожувати слизову оболонку, коріння алтеї застосовується при кашлюку (Пастушенков Л.В., 1989).
Особливу цікавість викликають імуномодулюючі властивості рослини. У дослідженнях in vitro встановлено, що діючі речовини, що входять до складу кореня рослини, чинять стимулюючий вплив на моноцити людини (Федорова О.А., 2014).
Враховуючи його протизапальну та обволікаючу дію, корінь алтеї застосовується при захворюваннях ШКТ, що супроводжуються діареєю. Особливо важливо, що в’язкість слизу, який входить до складу рослини, підвищується із підвищенням в’язкості шлункового соку. Ця особливість застосовується у терапії гастриту з підвищеною кислотністю та виразкової хвороби (Пастушенков Л.В., 1989). У народній медицині також рекомендується зовнішнє застосування настоїв та відварів алтеї при екземі, псоріазі, блефариті, у вигляді спринцювань при вагінітах, що виявляються рясними білями, всередину для полегшення діареї при гастроентеритах та в багатьох інших випадках. Також можливе застосування у вигляді полоскання горла при ангіні та фарингіті (Мамчур Ф.І., 1984).

Трава чебрецю звичайного

Чебрець звичайний (Thуmus vulgаris) являє собою напівчагарник висотою до 0,5 м із прямостоячим стеблом та вираженим ароматом. Ця рослина росте в Україні і цінується не лише як лікарська рослинна сировина, але й як добрий медонос, а також широко використовуються як пряність (Турова А.Д., 1974).
Чебрець містить багато біологічно активних речовин. До його складу входить ефірна олія. Основними складниками ефірної олії T. vulgaris є тимол (23–60%), γ-терпинен (18–50%), карвакрол (2–8%) та ліналоол (3–4%) (Satyal P. et al., 2016). У результаті досліджень було виявлено антибактеріальну, протигрибкову та протизапальну дію ефірної олії даної рослини. Це пояснює застосування T. vulgaris у медицині (Basch E. et al., 2004).
Окрім того, ефірна олія чебрецю виявляє високу антиоксидантну активність (Gedikoğlu A. et al., 2019). Також у траві чебрецю виявлені такі речовини, як н-цимол, пінен, борнеол, каріофіллін. Також містяться флавоноїди (апігенін, лютеолін), дубильні речовини, мінеральні солі та гіркоти, урсолова, олеанолова, хінна, хлорогенова та інші кислоти. Тимол є головною діючою речовиною чебрецю, має антисептичні та дезінфікуючі властивості. Таким чином, встановлено, що він діє бактерицидно на патогенні гриби (а також на синтезовані ними мікотоксини) та бактерії (як грампозитивні, так і грамнегативні), у тому числі стійкі до антибіотиків (Ersilia A. et al., 2018).
Протягом тисячоліть чебрець звичайний застосовувався для лікування алопеції, зубного нальоту, дерматофітних інфекцій (Basch E. et al., 2004). Екстракт даної рослини виявляє відхаркувальні та протизапальні ефекти, важливі при захворюваннях верхніх дихальних шляхів та бронхів (Турова А.Д., 1974).
Цікавість викликає дія T. vulgaris на ЖКТ. Його екстракт чинить спазмолітичну дію та підвищує секрецію травних соків.
У народній же медицині та фітотерапії препарати чебрецю призначаються перш за все при бронхіті та захворюваннях верхніх дихальних шляхів, що супроводжуються кашлем, кашлюку, а також у якості допоміжного засобу при пневмонії. Також трава чебрецю застосовується при діареї та метеоризмі. Завдяки тому, що ця рослина виявляє деякий знеболювальний ефект, у народній медицині вона застосовується для полегшення болю при радикуліті та ішіасі (Пастушенков Л.В., 1989). У такому разі чебрець застосовується для приготування ванн, які також ефективні і при ревматизмі. Завдяки антисептичним та протизапальним властивостям перев’язувальний матеріал, просочений рідкими лікарськими формами на основі чебрецю, застосовуються при піодермії, фурункульозі, різноманітних видах висипу, що супроводжується свербежем (наприклад діатезі) та для лікування запалених ран (Турова А.Д., 1974). Настої та відвари рослини рекомендуються для полоскання порожнини рота при гінгівітах та стоматитах (Пастушенков Л.В., 1989).
У одному з досліджень було вивчено дію чебрецю на Entamoeba histolytica. Відповідно до отриманих результатів T. vulgaris є ефективним проти трофозоїтів E. histolytica (Behnia M. et al., 2008).
Також існує ряд досліджень, присвячених цитотоксичним ефектам чебрецю. Так, у дослідженні in vitro виявлено його цитотоксичну та антипроліферативну дію на культурі лейкозних клітин. T. vulgaris являє собою потенційний цитостатичний препарат для протипухлинної терапії, проте потребуються подальші дослідження in vitro та in vivo (Ayesh B.M. et al., 2014). У іншому дослідженні продемонстрована виражена протиракова активність T.vulgaris в експериментальній моделі раку молочної залози, а також на двох клітинних пухлинних лініях in vitro. Виявлені його проапоптичний, антипроліферативний, антиангіогенний, антиоксидантний ефекти. Зокрема, значний вплив T.vulgaris на деякі епігенетичні механізми у канцероґенезі молочних залоз потребують подальшого вивчення. У результаті було встановлено, що регулярне вживання чебрецю може знизити ризик розвитку раку молочної залози. Проте вибір дози та можливі побічні ефекти при тривалому застосуванні T.vulgaris у людей потребують подальшого вивчення (Kubatka P. et al., 2019).

Особливості застосування пастилок та сиропу Бронхостоп

Пастилки Бронхостоп застосовуються при кашлі, пов’язаному із застудними захворюваннями (ГРВІ). При їх розсмоктуванні відбувається розрідження мокротиння, завдяки цьому полегшується його відкашлювання та знижується інтенсивність кашлю. Така дія зумовлена ефектами екстракту чебрецю, що входить до їх складу. Вони полегшують дихання, а також завдяки антибактеріальному ефекту екстракту чебрецю діють на збудника ГРВІ. Основа пастилок ― натуральна камедь. Вона сприяє уповільненому вивільненню активних компонентів пастилок, завдяки чому поступово зменшується виділення бронхіального секрету, який подразнює слизові оболонки дихальних шляхів. У той же час активізується слиновиділення, відповідно, додатково зволожується слизова оболонка глотки та зменшується її подразнення. Пастилки Бронхостоп показані для симптоматичної терапії кашлю при запальних захворюваннях дихальних шляхів.
Сироп Бронхостоп містить рідкий екстракт кореню алтеї та сухий екстракт трави чебрецю, які традиційно застосовуються у терапії захворювань дихальної системи. Вищеописана дія ефірної олії та флавоноїдів T. vulgaris доповнюється ефектом полісахаридів, що містяться у корені алтеї. Останні реалізують протизапальний, пом’якшуючий та обволікаючий ефекти, завдяки чому полегшується відкашлювання та знижується інтенсивність кашлю.
Сироп Бронхостоп є симптоматичним лікарським засобом для терапії інфекційно-запальних захворювань органів дихання, що супроводжуються кашлем: при вологому кашлі він полегшує відкашлювання мокротиння, розріджує його. При сухому кашлі полегшення від застосування даного препарату настає за рахунок його пом’якшуючого, обволікаючого ефектів та зволоження слизової оболонки глотки. Він може застосовуватися як у монотерапії, так і у складі комплексної терапії.
Незважаючи на те що до складу препарату входять діючі речовини рослинного походження, препарат є безрецептурним, проте до застосування пастилок або сиропу Бронхостоп слід проконсультуватися з лікарем. Протипоказаннями до застосування даного препарату є БА, дитячий вік (діти віком до 2 років для сиропу та віком до 6 років для пастилок), несправжній круп у дитини в анамнезі. Особам, схильним до алергії, слід пам’ятати, що Бронхостоп протипоказаний при алергії на селеру, пилок берези та рослини родини губоцвітних, через можливість розвитку перехресних реакцій гіперчутливості. Пастилки Бронхостоп не рекомендується застосовувати у пацієнтів із тяжкими порушеннями функції печінки та нирок.
При застосуванні поєднано з іншими лікарськими засобами препарати необхідно приймати з інтервалом у 1 год, оскільки екстракт кореню алтеї, що входить до складу препарату Бронхостоп, може порушувати їх абсорбцію. Існує ризик накопичення мокротиння у дихальних шляхах та розвитку ускладнень у разі одночасного прийому препарату Бронхостоп та протикашльових лікарських засобів (наприклад кодеїну).
Консерванти метил- та пропілпарабен входять до складу даного лікарського засобу та можуть стати причиною алергічних реакцій. При тривалому рецидивуючому кашлю, особливо у дітей раннього віку, до терапії препаратом Бронхостоп слід пройти детальну діагностику для визначення ґенезу кашлю.
Ксиліт, що міститься у складі сиропу, може викликати послаблення випорожнень. Вміст у складі пастилок сорбіту і фруктози слід брати до уваги особам із непереносимістю певних цукрів.
Препарат не рекомендується приймати у період вагітності та грудного вигодовування через відсутність дослідження безпеки застосування препарату в даної категорії хворих.
Внаслідок перевищення дози сиропу Бронхостоп можливий розвиток нудоти, блювання, головного болю. Лікування симптоматичне, слід провести промивання шлунка.
Бронхостоп ― препарат для лікування кашлю, який виявляє комплексний терапевтичний ефект, дозволений для тривалого застосування.