Бензонал ІС^® (Benzonal IC)

Бензобарбітал - 100 мг

фармакодинаміка. Бензобарбітал чинить протисудомну дію, виконує роль індуктора ферментів, підвищує активність монооксигеназної ферментної системи печінки. Практично не має снодійного ефекту.
Фармакокінетика. Бензобарбітал швидко метаболізується в організмі, вивільняючи фенобарбітал, який виявляє протиепілептичний ефект. Зв’язок з білками плазми крові слабкий. Рівномірно розподіляється в різних органах і тканинах. Проникає крізь гістогематичні бар’єри та в грудне молоко. Метаболізується мікросомальними ферментами. Вивільняється повільно. Кумулює. Т_½ — 3–4 доби. Виділяється нирками як у незміненому вигляді, так і у вигляді метаболітів.

різні форми епілепсії. Лікування безсудомних і поліморфних епілептичних нападів у комбінації з іншими протиепілептичними засобами.

лікарський засіб застосовувати внутрішньо після їди. Дозу встановлює лікар індивідуально. Доза лікарського засобу залежить від віку пацієнта, характеру і частоти нападів. Для дорослих разова доза становить 100–200 мг, максимальна добова доза — 800 мг. Найчастіше лікарський засіб можна застосовувати по 100 мг 3 рази на добу. Лікування розпочинати з одноразового застосування разової дози. Через 2–3 доби дозу підвищувати до досягнення клінічного ефекту (зниження частоти або повна відсутність нападів). Лікування продовжувати тривалий термін, не менше 1–3 років (навіть за відсутності нападів), застосовуючи по одній разовій дозі на добу. У разі поновлення нападів слід повернутися до попередньої добової дози.
Дорослі. Максимальні дози для дорослих: разова — 300 мг, добова — 800 мг.
Діти. Для дітей віком 3–6 років разова доза становить 25–50 мг на прийом (100–150 мг/добу), 7–10 років — по 50–100 мг на прийом (150–300 мг/добу), 11–14 років — по 100 мг на прийом (300–400 мг на добу). Вищі дози для дітей віком від 14 років: разова — 150 мг, добова — 450 мг.
Якщо пацієнт раніше застосовував інші протисудомні лікарські засоби, перехід до застосування бензобарбіталу повинен бути поступовим: бензобарбіталом спочатку слід замінити одну дозу, а потім (через 3–5 діб) другу і третю дози препарату.
Діти. Препарат у даній лікарській формі застосовувати дітям віком від 3 років.

підвищена чутливість до будь-якого з компонентів лікарського засобу. Тяжкі паренхіматозні ураження печінки, печінкова недостатність, ураження нирок із порушенням їх функції, декомпенсація серцевої діяльності, анемія, порфірія, БА, дихальна недостатність, тяжка міастенія, цукровий діабет, гіпертиреоз, наднирковозалозна недостатність, гіперкінезія, депресивні стани, депресивні стани із суїцидальними спробами, алкоголізм, наркоманія. Період вагітності або годування груддю. Дитячий вік до 3 років.

з боку нервової системи: сонливість, загальмованість, головний біль, зниження апетиту, в’ялість, утруднення мовлення, атаксія.
З боку органа зору: ністагм.
З боку психіки: уповільнення психічних реакцій.
З боку дихальної системи: бронхоспазм.
З боку серцево-судинної системи: артеріальна гіпотензія.
З боку системи крові та лімфатичної системи: тромбоцитопенія, анемія, тромбофлебіт.
З боку ШКТ: діарея, запор.
З боку шкіри та підшкірної клітковини: алергічні реакції, включаючи висипання на шкірі.
Загальні порушення: при тривалому застосуванні можливий розвиток медикаментозної залежності, при раптовому припиненні терапії бензобарбіталом — синдром відміни.

рішення щодо лікування хворих на епілепсію препаратом Бензонал ІС приймає лікар, враховуючи перебіг захворювання, стан хворого та ефективність попередньої протиепілептичної терапії. У хворих, які раніше приймали барбітурати, при лікуванні Бензоналом ІС можливе порушення сну. У цих випадках на ніч можна призначати фенобарбітал (50–100 мг) або інші снодійні засоби.
Під час лікування забороняється вживання алкогольних напоїв.
При раптовому припиненні прийому лікарського засобу може виникнути синдром відміни.
Під час лікування бензобарбіталом слід утримуватися від потенційно небезпечних видів діяльності, які потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.
Пацієнтам із встановленою непереносимістю деяких цукрів перед прийомом цього лікарського засобу необхідно проконсультуватися з лікарем.
Через вміст лактози лікарський засіб не слід приймати пацієнтам з рідкісною спадковою непереносимістю галактози, дефіцитом лактази Лаппа або синдромом мальабсорбції глюкози-галактози.
Застосування у період вагітності або годування груддю. У період вагітності застосування лікарського засобу протипоказано.
У разі необхідності застосування лікарського засобу слід припинити годування груддю.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами. У період лікування препаратом слід утримуватися від керування транспортними засобами або роботи з іншими механізмами.

посилює ефект наркотичних анальгетиків, засобів загальної анестезії, нейролептиків, транквілізаторів, трициклічних антидепресантів, етанолу, снодійних засобів, знижує ефект парацетамолу, антикоагулянтів, тетрациклінів, гризеофульвіну, глюкокортикостероїдів, мінералокортикоїдів, серцевих глікозидів, хінідину, вітаміну D, ксантинів.
Бензобарбітал здатний посилювати активність монооксигеназної ферментної системи печінки, що слід враховувати при одночасному застосуванні з іншими лікарськими засобами через можливе зниження ефективності останніх.

при передозуванні бензобарбіталом спостерігається пригнічення функції ЦНС (сплутаність свідомості, сонливість, атаксія, дизартрія, ністагм, погіршення зору, у тяжких випадках — кома), тахікардія, аритмії, артеріальна гіпотензія, порушення функції нирок, пригнічення дихального центру.
Симптоми інтоксикації: головний біль, загальмованість або збудження, сплутаність свідомості, підвищення або зниження температури тіла, збільшення або зменшення частоти дихання, задишка, набряк легень, тахі- або брадикардія, звуження зіниць, ціаноз, геморагії на шкірі у місцях стиснення, виражена слабкість, кома. При хронічній інтоксикації — дратівливість, послаблення здатності до критичної оцінки, порушення сну, сплутаність свідомості.
Лікування. Промивання шлунка із застосуванням абсорбентів. Симптоматична та реанімаційна терапія, яка спрямована на відновлення та підтримку функції дихальної та серцево-судинної системи, печінки, нирок, ЦНС. При тяжкому отруєнні пацієнта слід госпіталізувати, показаний форсований діурез, а також гемодіаліз; при явищах центральної гіповентиляції — штучна вентиляція легень.

в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °C.