Ендометрин таблетки вагінальні 100 мг контейнер з аплікатором, №30 Лікарський препарат

діюча речовина: прогестерон;

1 таблетка містить прогестерону мікронізованого 100 мг;

допоміжні речовини: лактоза, моногідрат; крохмаль прежелатинізований кукурудзяний; кислота адипінова; натрію бікарбонат; повідон; магнію стеарат; натрію лаурилсульфат; кремнію діоксид колоїдний безводний.

Таблетки вагінальні.

Основні фізико-хімічні властивості: овальні довгасті таблетки без запаху білого або злегка жовтуватого кольору без оболонки зі злегка глянсовою поверхнею.

Гестагени. Прогестерон. Код АТХ G03D A04.

Фармакодинаміка.

Прогестерон — це природний стероїд, який секретується яєчниками, плацентою та наднирковими залозами. У присутності достатньої кількості естрогену прогестерон зумовлює перехід ендометрія з проліферативної фази в секреторну. Прогестерон необхідний для підвищення сприйнятливості ендометрія до імплантації ембріона. Після імплантації ембріона прогестерон забезпечує підтримку та збереження вагітності.

Фармакокінетика.

Всмоктування. Концентрація прогестерону в сироватці крові підвищувалася після застосування вагінальних таблеток Ендометрину в 12 здорових жінок передменопаузального віку. Після вагінального введення 100 мг прогестерону середня С_max була 17,0 нг/мл у групі жінок, які отримували Ендометрин 2 рази на день, і 19,8 нг/мл у групі жінок, які отримували Ендометрин 3 рази на день. При багаторазовому застосуванні рівноважна концентрація досягалася приблизно через 1 день після початку застосування препарату. Обидва режими застосування Ендометрину давали можливість досягти середньої концентрації прогестерону в сироватці крові, яка перевищувала 10 нг/мл, на 5-й день застосування.

Середні фармакокінетичні параметри прогестерону в сироватці крові представлені в таблиці 1.

Таблиця 1

C_max (нг/мл) — максимальна концентрація прогестерону в сироватці крові.

T_max (год) — час досягнення максимальної концентрації прогестерону в сироватці крові.

C_min (нг/мл) — мінімальна концентрація прогестерону в сироватці крові.

C_avg (нг/мл) — середня концентрація прогестерону в сироватці крові.

AUC_0–24(нг*год/мл) — площа під кривою «концентрація — час» в інтервалі часу від 0 до 24 годин після застосування.

Розподіл. Прогестерон приблизно на 96 — 99% зв'язується з білками сироватки, головним чином з альбуміном сироватки та кортикостероїдзв'язуючим глобуліном.

Метаболізм. Прогестерон метаболізується переважно в печінці, в основному до прегнандіолів та прегнанолонів. Прегнандіоли та прегнанолони кон'югуються в печінці з метаболітами — глюкуронідами і сульфатами. Метаболіти прогестерону, які екскретуються в жовч, можуть декон'югуватися та далі метаболізуватися в кишечнику шляхом відновлення, дегідроксилювання та епімеризації.

Виведення. Прогестерон виводиться із сечею та жовчю. Після ін'єкції міченого прогестерону 50 — 60% метаболітів виводиться із сечею, приблизно 10% — з жовчю і калом. Загальне виведення міченої речовини становить 70% від уведеної дози. Лише незначна частина прогестерону в незміненому вигляді виводиться з жовчю.

Додаткова або замісна терапія прогестероном, у тому числі при лікуванні безпліддя у жінок та при штучному заплідненні.

• Підвищена чутливість до прогестерону або до будь-якого компонента препарату.
• Вагінальні кровотечі невідомого генезу.
• Позаматкова вагітність або вагітність, що завмерла.
• Тяжкі захворювання печінки.
• Злоякісні пухлини молочних залоз і репродуктивних органів або підозра на їх наявність.
• Активна фаза артеріальної або венозної тромбоемболії або тяжкого тромбофлебіту, а також їх наявність в анамнезі.
• Порфірія.

Офіційні дослідження взаємодії Ендометрину з іншими лікарськими засобами не проводилися. Відомі індуктори системи цитохрому печінки Р450 3А4 (такі як рифампіцин, карбамазепін та рослинні препарати, що містять звіробій звичайний) можуть збільшувати виведення прогестерону. Кетоконазол та інші інгібітори цитохрому Р450 3А4 можуть збільшити біодоступність прогестерону.

Вплив супутнього застосування інших вагінальних препаратів на дію прогестерону не вивчався. Не рекомендується застосовувати Ендометрин одночасно з іншими вагінальними препаратами (такими як протигрибкові засоби), оскільки це може впливати на вивільнення прогестерону з вагінальних таблеток та його всмоктування.

Перед початком лікування лікарю слід виявити причину безпліддя.

Можливе виникнення проявів ранніх ознак інфаркту міокарда, цереброваскулярних порушень, артеріальної та венозної тромбоемболії (венозної тромбоемболії та тромбоемболії легеневої артерії), тромбофлебіту та тромбозу судин сітківки. При підозрі на будь-який із цих станів застосування Ендометрину слід припинити.

З обережністю слід застосовувати пацієнтам з порушеннями функції печінки легкого та середнього ступеня.

За наявності в анамнезі депресивних станів слід ретельно спостерігати за пацієнткою і при появі тяжких проявів депресії відмінити препарат.

Оскільки прогестерон деякою мірою сприяє затримці рідини, потрібно систематично контролювати стани, що провокуються цим чинником (наприклад, епілепсія, мігрень, бронхіальна астма, серцева або ниркова недостатність).

У деяких випадках відмічались прояви зниження толерантності до глюкози. При застосуванні комбінованих естроген-гестагенних препаратів механізм цього ефекту невідомий. Тому за станом пацієнток з цукровим діабетом в анамнезі потрібно спостерігати в період проведення лікування.

Використання статевих стероїдів може також збільшити ризик ураження судин сітківки.

З обережністю слід застосовувати пацієнтам віком від 35 років, курцям, а також особам з факторами ризику розвитку атеросклерозу. Слід припинити терапію у разі транзиторних ішемічних проявів, появи раптового сильного головного болю або порушень зору, пов'язаних з папілярним набряком або крововиливом у сітківку ока.

Різке припинення застосування препарату може призвести до виникнення підвищеної тривожності, нервозності та можливої появи судом.

Вагітність.

Ендометрин використовують лише протягом першого триместру вагітності при застосуванні допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ).

Існують обмежені і непереконливі дані щодо ризику вроджених аномалій, в тому числі статевих відхилень у немовлят чоловічої або жіночої статі, внаслідок внутрішньоутробного впливу препарату, який застосовували під час вагітності.

Період годування груддю.

Прогестерон проникає в грудне молоко. Тому слід утримуватися від застосування препарату в період годування груддю.

Ендометрин має незначний або помірний вплив на здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами. Прогестерон може викликати сонливість і/або запаморочення. Це слід враховувати при застосуванні препарату.

Вводять вагінально по 1 таблетці 2 або 3 рази на день, починаючи з дня імплантації ембріона. Загальна тривалість лікування — до 12 тижнів.

Препарат не призначений для використання в педіатричній практиці. Клінічні дані про застосування препарату дітям відсутні.

Лікування передозування полягає у припиненні лікування Ендометрином та проведенні відповідної симптоматичної і підтримуючої терапії.

У ході клінічних досліджень під час застосування прогестерону у пацієнток при проведенні допоміжних репродуктивних технологій найчастіше спостерігалися такі побічні ефекти: головний біль, вульвовагінальні розлади та спазми м'язів матки відповідно у 1,5%, 1,5% та 1,4% пацієнток.

У таблиці 2 відображено основні побічні реакції у жінок, які отримували лікування прогестероном у ході клінічних досліджень. Побічні реакції розподілені за класами систем органів та частотою.

Таблиця 2

Під час лікування прогестероном можуть спостерігатися різкі перепади настрою, дратівливість та сонливість.

5 років.

Зберігати при температурі не вище 25 °С в оригінальному контейнері, в недоступному для дітей місці.

По 6, 15 або 30 таблеток у контейнері з аплікатором для внутрішньовагінального введення у картонній коробці.

За рецептом.

Бен-Шимон Флоріс Лтд., Ізраїль/Ben-Shimon Floris Ltd., Israel.

Інд. Парк, Місгев, 2017400, Ізраїль/Ind. Park, Misgav, 2017400, Israel.