ФАМВІР®, таблетки

Novartis Pharma

СОСТАВ И ФОРМА ВЫПУСКА

табл. в/плівк. обол. 125 мг блістер, № 10

табл. в/плівк. обол. 250 мг, № 7, № 21

табл. в/плівк. обол. 500 мг, № 7, № 14, № 30, № 56

Затверджено МОЗ Украiни від 2013-11-15 р. № 976. Р.п. № UA/9236/01/01, UA/9236/01/02, UA/9236/01/03

ІНСТРУКЦIЯ для медичного застосування препарату

Склад

діюча речовина: famciclovir;

1 таблетка 125 мг містить 125 мг фамцикловіру;

1 таблетка 250 мг містить 250 мг фамцикловіру;

1 таблетка 500 мг містить 500 мг фамцикловіру;

допоміжні речовини: гідроксипропілцелюлоза, лактоза безводна, натрію крохмальгліколят, магнію стеарат, гіпромелоза, титану діоксид (Е 171), поліетиленгліколь 4000, поліетиленгліколь 6000 (таблетки 500 мг не містять лактози безводної).

Лікарська форма

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Фармакотерапевтична група

Противірусні засоби прямої дії. Нуклеозиди та нуклеотиди, за винятком інгібіторів зворотної транскриптази. Фамцикловір.

Код АТС

J05A B09.

Клінічні характеристики

Показання

Інфекції, спричинені вірусами Varicella zoster (VZV), — оперізувальний лишай

  • Оперізувальний лишай, включаючи оперізувальний лишай з очною локалізацією у імунокомпетентних дорослих пацієнтів;
  • оперізувальний лишай у дорослих пацієнтів з ослабленим імунітетом.

Інфекції, спричинені вірусами Herpes simplex (HSV), — генітальний герпес

  • лікування перших проявів та рецидивів генітального герпесу у імунокомпетентних дорослих пацієнтів;
  • лікування рецидивів генітального герпесу у дорослих пацієнтів з ослабленим імунітетом;
  • супресія рецидивуючого генітального герпесу в імунокомпетентних дорослих пацієнтів та у дорослих пацієнтів з ослабленим імунітетом.

Протипоказання

Відома гіперчутливість до фамцикловіру чи інших компонентів препарату, а також гіперчутливість до пенцикловіру.

Спосiб застосування та дози

Оперізувальний лишай у імунокомпетентних дорослих пацієнтів

По 500 мг 3 рази на день протягом 7 днів.

Лікування слід розпочати якомога швидше після встановлення діагнозу оперізувального лишаю.

Оперізувальний лишай у дорослих пацієнтів з ослабленим імунітетом

По 500 мг 3 рази на день протягом 10 днів.

Лікування слід розпочати якомога швидше після встановлення діагнозу оперізувального лишаю.

Генітальний герпес у імунокомпетентних дорослих пацієнтів

Перший прояв генітального герпесу

По 250 мг 3 рази на день протягом 5 днів. Почати лікування рекомендується відразу після першого прояву генітального герпесу.

Рецидив генітального герпесу

По 125 мг 2 рази на день протягом 5 днів. Почати лікування рекомендується якомога швидше в продромальному періоді (відчуття пощипування, свербіж, печіння, біль) чи відразу після прояву порушень.

Рецидив генітального герпесу у дорослих пацієнтів з ослабленим імунітетом

По 500 мг 2 рази на день протягом 7 днів. Почати лікування рекомендується якомога швидше в продромальному періоді (відчуття пощипування, свербіж, печіння, біль) чи відразу після появи порушень.

Супресія рецидивуючого генітального герпесу в імунокомпетентних дорослих пацієнтів

По 250 мг 2 рази на день. Лікування потрібно припинити після 12 місяців безперервної противірусної терапії, для того щоб переоцінити тяжкість рецидивів та їх частоту. Мінімальний період переоцінки повинен охоплювати два рецидиви. Пацієнти, у яких зберігається значна вираженість хвороби, можуть поновити супресивну терапію.

Супресія рецидивуючого генітального герпесу у дорослих пацієнтів з ослабленим імунітетом

По 500 мг 2 рази на день.

Дозування для хворих з порушеною функцією нирок

Оскільки зниження кліренсу пенцикловіру пов'язане з порушенням функції нирок, відповідно до зміни кліренсу креатиніну, особливу увагу необхідно звернути на дозування для хворих з порушеною функцією нирок.

Рекомендовані схеми дозування для дорослих пацієнтів з порушенням функції нирок подано в таблицях 1–6.

Таблиця 1

Оперізувальний лишай у імунокомпетентних дорослих пацієнтів та пацієнтів з ослабленим імунітетом

Кліренс креатиніну (мл/хв) Корекція режиму дозування
³ 60 500 мг 3 рази на день протягом 7 чи 10 днів*
Від 40 до 59 500 мг 2 рази на день протягом 7 чи 10 днів*
Від 20 до 39 500 мг 1 раз на день протягом 7 чи 10 днів*
< 20 250 мг 1 раз на день протягом 7 чи 10 днів*
Пацієнти, які перебувають на гемодіалізі 250 мг після кожного діалізу протягом 7 чи 10 днів*

*7 днів — для пацієнтів з нормальним імунітетом, 10 днів — для пацієнтів з ослабленим імунітетом

Таблиця 2

Перший прояв генітального герпесу у імунокомпетентних дорослих пацієнтів

Кліренс креатиніну (мл/хв) Корекція режиму дозування
³ 40 250 мг 3 рази на день протягом 5 днів
Від 20 до 39 250 мг 2 рази на день протягом 5 днів
< 20 250 мг 1 раз на день протягом 5 днів
Пацієнти, які перебувають на гемодіалізі 250 після кожного діалізу протягом 5 днів

Таблиця 3

Рецидив генітального герпесу у імунокомпетентних дорослих пацієнтів

Кліренс креатиніну (мл/хв) Корекція режиму дозування
³ 20 125 мг 2 рази на день протягом 5 днів
< 20 125 мг 1 раз на день протягом 5 днів
Пацієнти, які перебувають на гемодіалізі 125 після кожного діалізу протягом 5 днів

Таблиця 4

Рецидив генітального герпесу у дорослих пацієнтів з ослабленим імунітетом

Кліренс креатиніну (мл/хв) Корекція режиму дозування
³ 40 500 мг 2 рази на день протягом 7 днів
Від 20 до 39 500 мг 1 рази на день протягом 7 днів
< 20 250 мг 1 раз на день протягом 7 днів
Пацієнти, які перебувають на гемодіалізі 250 після кожного діалізу протягом 7 днів

Таблиця 5

Супресія рецидивуючого генітального герпесу у імунокомпетентних дорослих пацієнтів

Кліренс креатиніну (мл/хв) Корекція режиму дозування
³ 40 250 мг 2 рази на день
Від 20 до 39 125 мг 2 рази на день
< 20 125 мг 1 раз на день
Пацієнти, які перебувають на гемодіалізі 125 мг після кожного діалізу

Таблиця 6

Супресія рецидивуючого генітального герпесу у дорослих пацієнтів з ослабленим імунітетом

Кліренс креатиніну (мл/хв) Корекція режиму дозування
³ 40 500 мг 2 рази на день
Від 20 до 39 500 мг 2 рази на день
< 20 250 мг 1 раз на день
Пацієнти, які перебувають на гемодіалізі 250 мг після кожного діалізу

Пацієнти з порушеною функцією нирок, які перебувають на гемодіалізі

4-годинний гемодіаліз призводить до зниження концентрації пенцикловіру в плазмі приблизно на 75%, дозу фамцикловіру потрібно застосовувати безпосередньо після діалізу. Режим дозування для хворих, які перебувають на гемодіалізі, зазначено у таблицях 1–6.

Пацієнти з порушеною функцією печінки

Для хворих із печінковими порушеннями від легкого до помірного ступеня зміна дозування не потрібна. Дані щодо пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю відсутні.

Пацієнти літнього віку (≥ 65 років)

Корекція дозування не потрібна, якщо немає порушень функції нирок.

Фамвір® можна застосовувати незалежно від прийому їжі.

Нормальна чутливість була відмічена у пацієнтів з оперізувальним лишаєм, які приймали 750 мг 3 рази на день протягом 7 днів. Аналогічна чутливість була відмічена у пацієнтів з генітальним герпесом, які застосовували до 750 мг 3 рази на день протягом 5 днів та до 500 мг 3 рази на день протягом 10 днів. Нормальна переносимість була виявлена в ході 2- та 12-місячних досліджень, в яких пацієнти з генітальним герпесом приймали дозу 250 мг 3 рази на день.

Аналогічна реакція була відмічена у пацієнтів з оперізувальним лишаєм з порушеною імунною функцією, які приймали до 500 мг 3 рази на день протягом 10 днів та у пацієнтів із простим герпесом з порушенням імунної функції, які приймали до 500 мг 2 рази на день протягом 7 днів.

Побiчні реакції

Повідомлялося про випадки головного болю та нудоти при клінічних дослідженнях. Вони в цілому були слабко чи помірно виражені в аналогічній ситуації і у хворих, які застосовували плацебо. Всі інші побічні реакції були додані протягом періоду постмаркетингового спостереження.

Загалом 2326 пацієнтів одержували фамцикловір у рекомендованих дозах під час проведення плацебо- і активно-контрольованих досліджень. Ці клінічні дослідження були ретроспективно розглянуті з метою встановлення частоти виникнення нижченаведених небажаних реакцій. Нижченаведена частота побічних реакцій визначена на основі всіх спонтанних повідомлень і описаних у літературі випадків, які були зареєстровані для Фамвіру® з моменту його появи на ринку.

Класифікація побічних реакції за частотою: дуже поширені (≥ 1/10); поширені (≥ 1/100, < 1/10); непоширені (≥ 1/1000, < 1/100); рідко поширені (≥ 1/10000, < 1/1000); дуже рідко поширені (< 1/10000); частота невідома (не можна визначити на основі наявних даних).

З боку кровоносної та лімфатичної системи: рідко поширені — тромбоцитопенія.

З боку психіки: непоширені — сплутаність свідомості (переважно у пацієнтів літнього віку); рідко поширені — галюцинації.

З боку центральної нервової системи (ЦНС): дуже поширені — головний біль; поширені — запаморочення; непоширені — сонливість (переважно у пацієнтів літнього віку).

З боку серця: рідко поширені — відчуття серцебиття.

З боку шлунково-кишкового тракту: поширені — нудота, блювання, діарея, біль у животі.

З боку гепатобіліарної системи: поширені — змінені показники функціонального стану печінки; рідко поширені — холестатична жовтяниця.

З боку шкіри та підшкірних тканин: поширені — висипання, свербіж; непоширені — ангіоневротичний набряк (наприклад набряк обличчя, повік, періорбітальний набряк, набряк гортані), кропив'янка; частота невідома — тяжкі алергічні реакції (наприклад поліморфна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз), лейкоцитокластичний васкуліт.

Загалом небажані реакції, про які повідомлялося під час проведення клінічних досліджень у пацієнтів з ослабленим імунітетом, були подібні до таких, про які повідомлялося у імунокомпетентних пацієнтів. Більш часто повідомлялося про такі явища, як нудота, блювання та зміна показників функціонального стану печінки, особливо при прийомі більш високих доз.

Передозування

Дані про передозування фамцикловіру обмежені. У разі передозування необхідно застосовувати відповідну підтримуючу та симптоматичну терапію. Описано поодинокі випадки гострої ниркової недостатності у пацієнтів із захворюваннями нирок, для яких доза препарату Фамвір® не була знижена відповідно до функції нирок. Пенцикловір діалізується, концентрація препарату у плазмі знижується приблизно на 75% протягом 4-годинного гемодіалізу.

Особливостi застосування

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність

Існує обмежена кількість даних (менше 300 результатів вагітності) щодо застосування фамцикловіру вагітним. На основі цієї обмеженої інформації кумулятивний аналіз як проспективних, так і ретроспективних випадків вагітності не надав доказів того, що препарат спричиняє будь-які дефекти плода або вроджені аномалії. Дослідження на тваринах не показали будь-яких ембріотоксичних чи тератогенних ефектів Фамвіру® чи пенцикловіру (активний метаболіт фамцикловіру). Фамцикловір можна застосовувати під час вагітності лише у разі, якщо очікувана користь від лікування перевищує можливий ризик.

Годування груддю

Невідомо, чи проникає фамцикловір у грудне молоко. Дослідження на тваринах показали, що пенцикловір проникає у грудне молоко. Якщо стан жінки потребує призначення фамцикловіру, можна розглянути питання про припинення годування груддю.

Фертильність

З огляду на клінічні дані, вплив фамцикловіру на чоловічу фертильність після довгострокового перорального прийому препарату у дозі 250 мг двічі на добу не виявлений.

Діти.

Ефективність і безпека застосування фамцикловіру дітям не вивчались. Тому пацієнтам даної вікової категорії фамцикловір не застосовують. 

Застосування пацієнтам з нирковою недостатністю

Особливу увагу необхідно звернути на хворих з порушеною функцією нирок, яким необхідна корекція дозування (див. розділи «Спосіб застосування та дози» та «Передозування»).

Застосування пацієнтам з печінковою недостатністю

У пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю дія фамцикловіру не вивчалася. Перетворення фамцикловіру на його активний метаболіт пенцикловір у таких пацієнтів може бути порушене, що може призвести до зниження концентрації пенцикловіру у плазмі, і, як наслідок, може спостерігатися зменшення ефективності дії фамцикловіру.

Застосування при лікуванні оперізувального лишаю

Необхідно ретельно стежити за клінічною відповіддю, особливо у пацієнтів з ослабленим імунітетом. Необхідно розглянути можливість застосування внутрішньовенної противірусної терапії, якщо відповідь на пероральну терапію вважається недостатньою.

Пацієнти з ускладненим оперізувальним лишаєм, наприклад з ураженням внутрішніх органів, дисемінованим оперізувальним лишаєм, моторною нейропатією, енцефалітом та цереброваскулярними ускладненнями повинні застосовувати внутрішньовенну противірусну терапію.

Більш того, пацієнтам з ослабленим імунітетом з очною формою оперізувального лишаю або пацієнтам з високим ризиком поширення хвороби та ураженням внутрішніх органів необхідно застосовувати внутрішньовенну противірусну терапію.

Передача генітального герпесу

Пацієнтам необхідно рекомендувати уникати статевих актів за наявності симптомів, навіть якщо антивірусна терапія вже розпочата. У процесі супресивної терапії антивірусними засобами частота виділення вірусу суттєво знижується. Однак ризик передачі залишається теоретично можливим, тому хворі повинні застосувати відповідні засоби контрацепції.

Інше

Таблетки Фамвір® 125 мг, 250 мг та 500 мг містять лактозу (26,9 мг, 53,7 мг та 107,4 мг відповідно). Пацієнтам з рідкісною спадковою непереносимістю галактози, з дефіцитом лактази Лаппа або з мальабсорбцією глюкози-галактози не слід приймати Фамвір®.

Не проводилося клінічних досліджень за участю пацієнтів, інфікованих HSV, імуносупресія у яких спричинена інфекціями, відмінними від ВІЛ.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Дані про порушення здатності пацієнтів керувати автотранспортом і працювати з іншими механізмами під впливом препарату Фамвір® відсутні. Однак пацієнти, у яких спостерігаються запаморочення, сонливість, сплутаність свідомості чи інші розлади з боку центральної нервової системи під час застосування препарату Фамвір®, повинні утримуватися від керування автотранспортом чи роботи з іншими механізмами.

Взаємодiя з iншими лiкарськими засобами та інші види взаємодій

Вплив інших лікарських препаратів на фамцикловір

Клінічно значущих взаємодій не виявлено.

При одночасному застосуванні пробенецид може підвищувати концентрації пенцикловіру (активний метаболіт фамцикловіру) в плазмі за рахунок конкуренції при елімінації. Тому стан пацієнтів, які отримують дозу фамцикловіру 500 мг 3 рази на день одночасно з пробенецидом, потрібно контролювати стосовно токсичності. Якщо пацієнти відчувають тяжке запаморочення, сонливість, сплутаність свідомості або інші порушення з боку центральної нервової системи, слід розглянути можливість зниження дози фамцикловіру до 250 мг 3 рази на день.

Трансформування фамцикловіру до активного метаболіту, пенцикловіру, каталізується альдегідоксидазою. Ралоксифен продемонстрував потужну інгібіцію цього ферменту in vitro. Одночасне застосування ралоксифену може впливати на формування пенцикловіру, а отже, на ефективність фамцикловіру. При одночасному застосуванні фамцикловіру із ралоксифеном слід контролювати ефективність противірусної терапії.

Не спостерігалося клінічно значущих змін у фармакінетиці пенцикловіру при застосуванні дози 500 мг одноразово після попереднього застосування алопуринолу, циметидину, теофіліну, зидовудину, прометазину, або незабаром після введення антацидну (магнію та гідроксиду алюмінію), або при одночасному застосуванні з емтрицитабіном. Не спостерігалося клінічно значущих змін у фармакінетиці пенцикловіру при застосуванні дози 500 мг три рази на день з декількома дозами дигоксину.

Фармакологiчнi властивостi

Фармакодинаміка.

Механізм дії

Фамцикловір є оральними проліками пенцикловіру. Фамцикловір швидко перетворюється in vivo в пенцикловір, який демонструє in vitro наявність противірусної активності відносно вірусів простого герпесу (типу 1 і 2), вірусу вітряної віспи, вірусу Епштейна-Барра та цитомегаловірусу.

Антивірусний ефект перорально прийнятого фамцикловіру внаслідок перетворення у пенцикловір in vivo спостерігався на різних моделях у тварин. У клітинах, які інфіковані вірусом, пенцикловір швидко та ефективно перетворюється в монофосфат (цей процес проходить опосередковано через вірусіндуковану тимідинкіназу), що, в свою чергу, перетворюється у пенцикловірутрифосфат за допомогою клітинних кіназ. Цей трифосфат зберігається в інфікованих клітинах понад 12 годин та пригнічує елонгацію ланцюга вірусної ДНК шляхом конкурентної інгібіції з деоксигуанозинтрифосфатом за вбудовування до вірусних НК, які ростуть, таким чином, перериваючи реплікацію вірусних ДНК. У неінфікованих клітинах під дією пенцикловіру концентрація пенцикловіру трифосфату ледь виявляється. Отже, вірогідність його токсичної дії на клітини ссавців надто низька і для неінфікованих клітин маловірогідні ушкодження терапевтичними концентраціями пенцикловіру.

Резистентність

Подібно до ацикловіру, найпоширенішою формою резистентності серед штамів вірусу простого герпесу є дефіцит синтезу ферменту тимідинкінази (ТК). У таких ТК-дефіцитних штамів спостерігається перехресна резистентність і до пенцикловіру, і до ацикловіру.

Результати 11 всесвітніх клінічних досліджень застосування пенцикловіру (форми для місцевого або внутрішньовенного застосування) або фамцикловіру імунокомпетентним пацієнтам або пацієнтам з ослабленим імунітетом, включаючи дослідження лікування фамцикловіром до 12 місяців, виявили незначну загальну частоту пенцикловіррезистентних ізолятів: 0,2% (2/913) в імунокомпетентних пацієнтів та 2,1% (6/288) у пацієнтів з ослабленим імунітетом. Резистентні ізоляти були виділені головним чином на початку лікування або в групі плацебо; резистентні до фамцикловіру або пенцикловіру ізоляти під час або після лікування були виділені тільки у двох пацієнтів з ослабленим імунітетом.

Клінічна ефективність

При проведенні плацебо-контрольованих та активно-контрольованих досліджень серед імунокомпетентних пацієнтів та пацієнтів з ослабленим імунітетом з неускладненим оперізуючим лишаем, фамцикловір виявив ефективність в локалізації уражень. При проведенні активно-контрольованого клінічного дослідження фамцикловір показав ефективність в лікуванні очної форми оперізувального лишаю серед імунокомпетентних пацієнтів.

Ефективність фамцикловіру для імунокомпетентних пацієнтів з першим проявом генітального герпесу була показана під час проведення трьох активно-контрольованих досліджень. Два плацебо-контрольовані дослідження серед імунокомпетентних пацієнтів та одне активно-контрольоване дослідження серед ВІЛ-інфікованих пацієнтів з рецидивуючим генітальним герпесом показали ефективність фамцикловіру.

В ході двох плацебо-контрольованих досліджень тривалістю 12 місяців, що проводилися серед імунокомпетентних пацієнтів з рецидивуючим генітальним герпесом, було показано, що серед пацієнтів, які лікувалися фамцикловіром, спостерігалося значне зменшення кількості рецидивів порівняно з пацієнтами, які приймали плацебо. При проведенні плацебо-контрольованого та неконтрольованого досліджень тривалістю до 16 тижнів було виявлено, що фамцикловір ефективний при супресивному лікуванні рецидивуючого генітального герпесу у ВІЛ-інфікованих пацієнтів; плацебо-контрольоване дослідження виявило, що фамцикловір значно зменшував співвідношення кількості днів симптомного та безсимптомного виділення вірусу простого герпесу.

Пацієнти дитячого віку

Наслідки застосування експериментальних гранул фамцикловіру для перорального прийому оцінювалися серед 169 пацієнтів дитячого віку, вік яких становив від 1 місяця до 12 років. Сто з цих пацієнтів віком від 1 до ≤12 років приймали перорально гранули фамцикловіру (дози варіювали від 150 мг до 500 мг) або двічі (47 пацієнтів з інфекціями, спричиненими вірусом простого герпесу), або тричі (53 пацієнти з вітряною віспою) на добу протягом 7 днів. Інші 69 пацієнтів (18 пацієнтів віком від 1 до ≤12 місяців, 51 пацієнт віком від 1 до ≤ 12 років) брали участь у дослідженнях з вивчення фармакокінетики та безпеки разової дози із застосуванням гранул фамцикловіру для перорального прийому (дози змінювалися від 25 мг до 500 мг). Дози фамцикловіру з розрахунку на масу тіла були обрані з метою забезпечення системної експозиції пенцикловіру, подібної до системної експозиції пенцикловіру, яка спостерігалась у дорослих після прийому 500 мг фамцикловіру. Жодне з цих досліджень не включало контрольної групи; тому не можна зробити висновок щодо ефективності досліджуваних схем лікування. Профіль безпеки був подібний до профілю, який спостерігався у дорослих. Проте системна експозиція діючої речовини у немовлят віком <6 місяців була низькою, що, таким чином, виключає будь-яку оцінку безпеки застосування фамцикловіру цій віковій групі.

Фармакокінетика.

Абсорбція

Фамцикловір — оральні проліки активної проти вірусів сполуки пенцикловіру. При пероральному застосуванні фамцикловір швидко та ефективно абсорбується та перетворюється на пенцикловір. Біодоступність пенцикловіру після перорального застосування фамцикловіру становить 77%. Середні пікові величини концентрацій пенцикловіру у плазмі після перорального застосування фамцикловіру у дозах 125 мг, 250 мг, 500 мг та 750 мг становили відповідно 0,8 мкг/мл, 1,6 мкг/мл, 3,3 мкг/мл та 5,1 мкг/мл та відмічаються у середньому через 45 хв після прийому дози. Криві «концентрація в плазмі/час» для пенцикловіру ідентичні при разовому та повторному (3 рази на день та 2 рази на день) дозуванні, що свідчить про відсутність кумуляції пенцикловіру при повторному дозуванні фамцикловіру.

Їжа не впливає на ступінь системної доступності (AUC) пенцикловіру.

Розподіл

Пенцикловір та його 6-діоксипопередник слабко (< 20%) зв'язуються з білками плазми.

Метаболізм та елімінація

Фамцикловір виділяється, головним чином, у вигляді пенцикловіру та його 6-діокси- попередника, які екскретуються із сечею, при цьому незмінений фамцикловір у сечі не виявляється. Канальцева секреція сприяє нирковій елімінації сполуки.

Кінцевий термін напіврозпаду пенцикловіру після прийому як разової, так і повторних доз фамцикловіру становить близько 2 годин.

Дані доклінічних досліджень продемонстрували відсутність індукції цитохрому Р450 та інгібіції CYP3A4.

Особливі популяції.

Пацієнти з інфекцією оперізувального лишаю

Неускладнена інфекція оперізувального лишаю не впливає суттєво на фармакокінетику пенцикловіру, визначену після перорального застосування фамцикловіру. Кінцевий термін напіврозпаду пенцикловіру у пацієнтів з інфекцією оперізувального лишаю був 2,8 години та 2,7 години відповідно після прийому разової і повторних доз фамцикловіру.

Пацієнти з нирковою недостатністю

Видимий плазмовий кліренс, нирковий кліренс, константа швидкості елімінації пенцикловіру зменшувались лінійно зі зменшенням ниркової функції як після разової, так і після повторних доз. Корекція дозування потрібна для пацієнтів з нирковою недостатністю (див. «Спосіб застосування та дози»).

Пацієнти з печінковою недостатністю

Легке та помірне порушення функції печінки не впливало на ступінь системної біодоступності пенцикловіру після перорального застосування фамцикловіру. Для пацієнтів із легким та помірним порушенням функції печінки корекція дозування не потрібна (див. «Спосіб застосування та дози» та «особливості застосування»). Фармакокінетика пенцикловіру не досліджувалась у пацієнтів з тяжкими порушеннями функції печінки. Перетворення фамцикловіру до активного метаболіту, пенцикловіру, може бути порушеним у таких пацієнтів і призводити до більш низьких концентрацій пенцикловіру у плазмі та, як наслідок, до зниження ефективності фамцикловіру.

Діти

Прийом повторних доз фамцикловіру перорально (250 або 500 мг 3 рази на добу) пацієнтами дитячого віку (6–11 років), інфікованими гепатитом В, не виявив помітного впливу на фармакокінетику пенцикловіру порівняно з даними щодо прийому разової дози. Кумуляції пенцикловіру не відбувалося. У дітей (віком 1–12 років) з інфекцією, спричиненою вірусом простого герпесу або з вітряною віспою, які приймали перорально одноразові дози фамцикловіру, видимий кліренс пенцикловіру зростав відповідно до маси тіла у нелінійний спосіб. Період напіввиведення панцикловіру з плазми має тенденцію до зменшення зі зменшенням віку, в середньому від 1,6 години у пацієнтів віком 6–12 років до 1,2 години у пацієнтів, чий вік становить 1-<2 років.

Пацієнти літнього віку (≥ 65 років)

За даними порівняльного перехресного дослідження, середня AUC пенцикловіру була приблизно на 430% вища, а нирковий кліренс пенцикловіру приблизно на 20% нижчий після перорального прийому фамцикловіру у добровольців літнього віку (65 — 79 років) порівняно з відповідними показниками у молодших добровольців. Ця різниця частково може бути спричинена відмінностями у нирковій функції між двома віковими групами. Корекція дозування залежно від віку не потрібна, якщо немає порушень функції нирок (див. «Спосіб застосування та дози»).

Стать

Спостерігались незначні відмінності у нирковому кліренсі пенцикловіру між жінками та чоловіками, що було пов'язано зі статевими відмінностями у нирковій функції. Корекція дозування залежно від статі не потрібна.

Доклінічні дані з безпеки.

Загальна токсичність

Дослідження фармакології безпеки та токсичності повторних доз не виявили особливої небезпеки для людини.

Генотоксичність

Фамцикловір не виявив генотоксичності у in vivo та in vitro тестах, призначених для вияву генної мутації, хромосомних пошкоджень та оборотних пошкоджень ДНК. Пенцикловір, як і інші ліки цього класу, може спричинити хромосомні пошкодження, але не спричиняв генних мутацій у системах бактеріальних клітин чи клітин ссавців, також не було даних щодо підвищення репарації ДНК in vitro.

Канцерогенність

При високих дозах у самок щурів спостерігався підвищений коефіцієнт захворювання на аденокарциному з локалізацією у молочній залозі, типову пухлину для цього різновиду щурів, що використовуються для досліджень канцерогенності. Не було виявлено впливу на коефіцієнт захворювання на неоплазію у самців щурів чи мишей обох статей.

Репродуктивна токсичність

Порушення фертильності (включаючи гістопатологічні зміни в яєчках, порушення морфології сперми, знижену концентрацію сперми та рухливість та знижену фертильність) спостерігалось у самців щурів при 500 мг/кг/добу. Крім того, були виявлені дегенеративні зміни епітелію яєчків під час досліджень загальної токсичності. Ці зміни були оборотними та також спостерігалися при застосуванні інших препаратів цього класу. Не спостерігалося впливу на фертильність у самок щурів, яким застосовували фамцикловір.

Фармацевтичні характеристики

Основнi фiзико-хiмiчнi властивості: таблетки 125 мг та 250 мг — білі, круглі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, двоопуклі, зі скошеними краями, для 125 мг із тисненням «FV» з одного боку та «125» — з іншого боку, або для 250 мг із тисненням «FV» з одного боку та «250» — з іншого боку;

таблетки 500 мг — білі, овальні таблетки, вкриті плівковою оболонкою, двоопуклі, зі скошеними краями, із тисненням «FV 500» з одного боку та гладенькі з іншого.

Термін придатності

3 роки.

Умови зберiгання

Зберігати в оригінальній упаковці в недоступному для дітей місці при температурі не вище 30 оС.

Упаковка

Таблетки 125 мг — по 10 таблеток в блистері, по 1 блистеру в картонній коробці.

Таблетки 250 мг — по 7 таблеток в блистері. По 3 блистера в картонній коробці.

Таблетки 500 мг — по 7 таблеток в блистері. По 2 или 8 блистерів в картонній коробці. Или по 10 таблеток в блистері. По 3 блистера блистеру в картонній коробці.

Категорія вiдпуску

За рецептом.

Виробник

Новартіс Фармасьютика С. А., / Novartis Farmaceutica S. A.

Місцезнаходження

Ронда де Санта Марія 158, 08210 Барбера дель Валлес, Барселона, Іспанія / Ronda de Santa Maria 158, 08210 Barbera del Valles, Barсelona, Spain.

Дата добавления: 22.05.2017 г.

Комментарии

Нет комментариев к этому материалу. Прокомментируйте первым

Добавить свой