Календули мазь (Unguentum Calendulae) (272345) - інструкція із застосування ATC-класифікація

Настоянка календули (нагідок лікарських) - 10 г/100 г

Увагу дослідників часто привертають препарати, виготовлені з лікарської рослинної сировини. Завдяки наявності в їх складі цілого комплексу біологічно активних речовин вони характеризуються широким спектром фармакологічної дії та низькою токсичністю, тому їх можна застосовувати протягом тривалого часу з профілактичною чи лікувальною метою при мінімальному ризику розвитку побічних ефектів (Воскресенская М.Л., 2017).

Лікувальні властивості календули

Календула лікарська або нагідки лікарські (Calendula officinalis) — це відома у всьому світі лікарська рослина, яка характеризується своєю здатністю до накопичення великої кількості біологічно активних речовин різних класів. Рослина накопичує каротиноїди — ліпофільні сполуки, які не екстрагуються технологією водного настою. І хоча каротиноїди не є основними діючими речовинами, їх значення велике. Вчені з Великобританії встановили, що серед каротиноїдів календули відмічають такі речовини, як фітофлуїн (0,4%), лікопін (59,1%), мутатохром (17,8%), ксантофіл — флавоксантин (24,5%), а також сполуки, подібні до рубіксантину та аурохрому (по 7,4%). Ці речовини характеризуються переважно антиоксидантними властивостями (Дейнека В.И., 2011), а також стимулюють епітелізацію та сповільнюють ріст деяких пухлин (Воскресенская М.Л., 2017).
Мазь календули — це лікарський засіб для зовнішнього застосування, діючою речовиною якого є настойка календули (інструкція МОЗ України). Терапевтична дія препарату зумовлена наявністю в ньому флавоноїдів, каротиноїдів (до 3%), сапонінів, дубильних речовин, органічних кислот та інших біологічно активних сполук (інструкція МОЗ України). Настойка календули характеризується антисептичними та протизапальними властивостями, так що застосовується не лише в якості монотерапії, а й у комбінації з іншими лікарськими засобами (Миронов С.Е., 2013).

Клінічне обґрунтування дії мазі календули

Флавоноїдам відводиться провідна роль у формуванні основних фармакотерапевтичних ефектів у препаратах рослинного походження: антимікробний, діуретичний, протизапальний, противірусний, спазмолітичний тощо. Флавоноїди нагідок лікарських характеризуються переважно антисептичною та протизапальною дією. У результаті досліджень встановлено, що діючі речовини, які містяться у нагідках лікарських (дослідження проводилося із застосуванням водного екстракту), характеризуються вираженою антибактеріальною активністю проти збудників ентеропатогенної групи (Shigella dysenteriae, S. flexneri, S. sonnei, Salmonella, Escherichia coli). Окрім того, доведена ефективність календули лікарської відносно Candida albicans та Asparagillus niger, причому протигрибкова активність, за деякими даними, зіставна з дією такого протигрибкового препарату, як флуконазол. Також екстракт календули активний відносно Streptococcus mutans, Streptococcus oralis, Streptococcus salivarius. У результаті досліджень також встановлено, що настойка нагідок лікарських активна відносно Pseudomonas aeruginosa (Афанасьева П.В., 2016), що дозволяє розглядати мазь календули (настойка календули є діючою речовиною) як перспективний допоміжний препарат для лікування інфекцій шкіри та м’яких тканин, викликаних госпітальною мікрофлорою. Антимікробну активність нагідок лікарських пояснюють фітонцидним ефектом ефірних олій, каротину та лікопіну (Воскресенская М.Л., 2017).
Встановлено, що зовнішнє застосування препаратів календули сприяє прискоренню процесів регенерації тканин та покращенню якості грануляцій, а також стимулює швидку епітелізацію ран та формування ніжного рубця у зв’язку з посиленням антиоксидантних захисних механізмів. Цікаво, що мазь на основі настойки календули чинить вдвічі вираженіший регенеруючий ефект, аніж мазь на основі водного екстракту (Воскресенская М.Л., 2017).
Флавоноїди календули (у дослідженні застосовувався екстракт) посилюють макрофагальну інфільтрацію ранової поверхні, що призводить до підвищення рівня глікогену. Антиексудативну активність календули пов’язують з інгібуванням синтезу простагландинів PGE₂ у плазмі крові. А опосередковане інгібування цитокінів та ЦОГ-2 пояснює протизапальний ефект нагідок лікарських (Воскресенская М.Л., 2017).

Досвід клінічного застосування мазі календули

Згідно з інструкцією МОЗ України показаннями до застосування мазі календули є опіки, порізи, шкірні тріщини та гнійні рани. Окремі автори рекомендують застосовувати препарати нагідок лікарських також у таких клінічних ситуаціях (Воскресенская М.Л., 2017):

• трофічні виразки на фоні хронічної венозної недостатності;

• пародонтоз та стоматит;

• у гінекологічній практиці — кольпіти, обробка епізіотомних ран;
• в отоларингологічній практиці — при гінгівітах і тонзилітах;

• у проктологічній практиці — анальні тріщини, комплексне лікування геморою.

Застосування мазі календули в дерматології

Деякі автори (McQuestion M., 2006) вказують на доцільність локального застосування препаратів на основі нагідок лікарських (у дослідженні застосовувався крем календули) для лікування локальних шкірних реакцій в онкологічній практиці. Радіаційний дерматит 2-го чи 3-го ступеня часто відмічають у жінок, які отримують комбіновану терапію раку молочної залози — частота помірних чи виражених реакцій досягає 95% (Rosental A., 2019). Гострий радіаційний дерматит — це одне з побічних явищ радіотерапії, яке виявляється найчастіше та може прогресувати з розвитком суперінфекції чи потребувати переривання лікування. Основними способами профілактики та лікування цього побічного ефекту є зниження дози опромінення, а також відповідний догляд за шкірою (Modesto A., 2012). Зокрема, у клінічному дослідженні була продемонстрована (Pommier P., 2004) ефективність топічного застосування мазі календули. Під час дослідження проводилося порівняння ефективності застосування мазі календули та емульсії триетаноламіну саліцилату за двома кінцевими точками: у якості первинної кінцевої точки було обрано прогресування гострого дерматиту до 2-го та вище ступеня, а в якості вторинної кінцевої точки — показники якості життя: оцінка частоти больового синдрому, кількість топічного лікарського засобу, що застосовується, та загальна задоволеність пацієнта. При цьому встановлена висока ефективність (така, що навіть перевищує ефективність емульсії триетаноламіну саліцилату) мазі календули у профілактиці прогресування гострого радіаційного дерматиту.
В експерименті на щурах встановлено, що пероральне введення екстракту нагідок лікарських сприяє прискоренню загоєння ранових вад при індукованому термічному опіку. При цьому прискорення дозрівання грануляційної тканини прямо пропорційне дозі препарату, що вводиться (Воскресенская М.Л., 2017).

Застосування мазі календули у стоматології та отоларингології

Описаний досвід застосування мазі календули у складі пародонтальної пов’язки для лікування генералізованого пародонтиту. Встановлено, що місцеве застосування мазі календули у поєднанні з екстрактом гінкго білоба та оксидом цинку у складі тверднучої пов’язки сприяє зменшенню вираженості патологічного процесу, покращує мікроциркуляцію, зменшує мікробну колонізацію пародонтальних карманів та в цілому усуває запальні зміни в тканинах пародонту. Терапевтичний ефект оцінюється як за об’єктивними критеріями (рухливість зубів, глибина пародонтальних карманів, індекс гігієни за Федоровим, папілярно-альвеолярно-маргінальний індекс та ступінь кровоточивості, так і за суб’єктивними (біль, неприємні відчуття в яснах) (Скрипніков П.М., 2011).
У результаті дослідження встановлено, що фітоплівки, які містять екстракт квітів нагідок, чинять стимулюючу дію на процеси репарації у слизовій оболонці порожнини рота: загоєння ранових вад будь-якого походження значно прискорюється, раніше з’являються ознаки початку епітелізації, реакція фібробластів та вогнища формування грануляційної тканини (Хайрзаманова К.А., 2020).
Рекомендовано включати топічне застосування мазі календули в комплексну терапію герпетичного стоматиту (Луцкая И.К., 2016). Це захворювання посідає одне з провідних місць серед захворювань слизової оболонки порожнини рота у дітей — його частота досягає 70–80%. Середньотяжка та тяжка форми захворювання характеризуються поширеним ураженням слизової оболонки порожнини рота, губ та періоральних ділянок шкіри з прогресуванням запалення від катарального до виразково-некротичного. Утворені в результаті патологічного процесу виразкові вади болісні та чинять значний вплив на здатність розмовляти, приймати їжу чи пити. Схема лікування в такій ситуації має бути комплексною, із застосуванням системних протигерпетичних препаратів та багаторазовою (3–4 р/добу) обробкою пошкоджених ділянок антисептичними р-нами та маззю календули.
Рекомендовано (Карпищенко С.А., 2018) застосовувати мазь календули для лікування хронічного атрофічного риніту. Під терміном «хронічний атрофічний риніт» зазвичай розглядають хронічний запальний процес, що характеризується атрофією слизової оболонки порожнини носа. У патологічний процес також залучаються залози, носові раковини та елементи периферичної іннервації носа. У класифікації виділяють первинний та вторинний хронічний атрофічний риніт, а також такі окремі клінічні форми, як озена та передній сухий риніт. Це захворювання є поліетіологічним: до основних причин належать спадкова схильність, гормональний дисбаланс, аутоімунні захворювання, вірусні інфекції, дефіцит певних вітамінів та/або мікроелементів, а також специфічні запальні захворювання (системний червоний вовчак, риносклерома, сифіліс), довготривалий вплив різних зовнішніх шкідливих факторів (наприклад вугільний пил). Окрім суб’єктивних скарг, для діагностики використовують такі об’єктивні критерії, як зниження температури слизової оболонки, зниження швидкості мукоциліарного транспорту (сахариновий тест), порушення секреторної функції. У цілому терапевтична тактика включає туалет порожнини носа, іригацію слизової оболонки ізотонічними р-нами та застосування фітотерапевтичних мазей. Результати окремих клінічних досліджень підтверджують ефективність мазі календули в комплексній терапії переднього сухого риніту (Карпищенко С., 2017).

Застосування календули в комплексній терапії ревматоїдного артриту

Цікаво, що антиоксидантний ефект календули лікарської може застосовуватися в комплексній терапії ревматоїдного артриту. Доведено, що топічне застосування екстракту календули у поєднанні з диклофенаком натрію та метилсаліцилатом — дослідники рекомендують багатокомпонентний гель — дозволяє покращити якість життя пацієнтів за рахунок знеболювальної та протизапальної дії. Причому у такого методу існує низка переваг перед системним застосуванням НПЗП — виключаються такі побічні ефекти, як виразкова хвороба шлунка, нефропатія, гіпертензія та тромботичні ускладнення. При цьому в результаті досліджень зафіксовано, що протизапальний ефект зумовлений наявністю флавоноїдів, основним з яких є кверцетин. Він чинить антиоксидантний ефект за рахунок зв’язування активного кисню та оксиду азоту, і в той же час впливає на такі прозапальні сигнальні шляхи, як STAT1, NFκβ, MAPK, у результаті чого знижується синтез простагландинів, ЦОГ-2 та інших прозапальних цитокінів (Jurca T., 2021).

Мазь календули: висновок

Мазь календули (настойка нагідок лікарських є діючою речовиною) ефективна при великій кількості різноманітних патологічних процесів: рослина застосовується в народній медицині, в офіційній медицині та гомеопатії (Воскресенская М.Л., 2017). Експериментально та клінічно підтверджена ефективність застосування мазі на основі настойки календули як у режимі монотерапії, так і в поєднанні з іншими лікарськими засобами.