Борної кислоти розчин спиртовий 3% розчин спиртовий для зовнішнього застосування 3 % флакон 20 мл тм Arbor Vitae №1

Ціни в містах поряд
Відсутній в аптеках вашого міста, але доступний в найближчих населених пунктах
від 17,00 грн
В 319 аптеках інших міст
Знайти в аптеках
Форма випуску
Розчин спиртовий для зовнішнього застосування
Порошок кристалічний
Порошок
Дозування
10 г
2 %
3 %
30 г
Кількість в упаковці, шт.
1
10
20
Характеристики
Форма випуску
Розчин спиртовий для зовнішнього застосування
Умови продажу
Без рецепта
Дозування
3 %
Об'єм
20 мл
Реєстрація
UA/6661/01/01 від 15.12.2016
Міжнародна назва
ACIDUM BORICUM* (КИСЛОТА БОРНА*)
Борної кислоти розчин спиртовий 3% інструкція із застосування
Склад

Кислота борна - 0,03 г/мл

Актуальна інформація

Борна кислота — згідно з АТС-класифікацією антисептичний та дезінфікуючий засіб, що відпускається без рецепта.
Кислота борна являє собою білий кристалічний порошок.
Борна кислота виявляє також інсектицидний (у тому числі протипедикульозний) ефект. Механізм її дії зумовлюється коагуляцією білків мікробної клітини, що порушує проникність білкової оболонки. Окрім того, коагулюються також ферментні білки, що призводить до порушення метаболізму бактерій. Показано, що 2–4% р-н борної кислоти діє бактеріостатично, тобто затримує ріст та розвиток бактерій (Ефремова О.А. и соавт., 2010). Борна кислота показана до застосування у терапії (у тому числі комплексній) кон’юнктивітів, мокнучої екземи, попрілостей, піодермії, гострих та хронічних отитів, кольпітів у пацієнтів віком старше 18 років. Р-ни борної кислоти застосовуються для змащування уражених поверхонь, приготування пов’язок та турунд (інструкція МОЗ України).

Борна кислота: місце у терапії хронічного гнійного середнього отиту

Хронічний гнійний середній отит, який також часто називають хронічним середнім отитом (ХСО), являє собою хронічне запалення середнього вуха та порожнини соскоподібного відростка, яке характеризується виділеннями з вуха (оторея) через перфоровану барабанну перетинку (Head K., 2020). Це одне з найбільш поширених у світі хронічних інфекційних захворювань (Adriztina I. et al., 2018). Окрім отореї, одним з основних клінічних проявів ХСО є зниження слуху. Також можуть спостерігатися дискомфорт та біль в ураженому вусі. Втрата слуху може призводити до інвалідності та порушувати мову, когнітивний розвиток. Окрім того, у соціальному плані вона погіршує комунікативні можливості пацієнта та обмежує його перспективи працевлаштування, значно знижуючи якість життя (Head K., 2020). Ускладнення ХСО можуть бути як екстракраніальними (наприклад абсцес соскоподібного відростка, постаурикулярна нориця та параліч лицьового нерва), так і внутрішньочерепними (такими як отогенний менінгіт, абсцес мозочка) (Adriztina I. et al., 2018). Лікування ХСО зазвичай комплексне та включає як прийом системних антибіотиків, так і місцеве застосування антибіотиків, антисептиків, НПЗП та глюкокортикоїдів. Антисептики можуть застосовуватися у формі крапель, турунд, змочених антисептиком, що вводяться у слуховий прохід, або промивання за допомогою шприца. У разі неефективності консервативної терапії може проводитися хірургічне лікування. У одному з досліджень була продемонстрована ефективність застосування закапування спиртового р-ну борної кислоти у купіруванні отореї при ХСО порівняно з групою плацебо. У іншому дослідженні показано, що місцеве застосування р-ну борної кислоти ефективніше, ніж застосування р-ну оцтової кислоти (Head K., 2020). Складності в лікуванні хронічних інфекційних процесів, у тому числі хронічного отиту, багато в чому пов’язані з утворенням біоплівок, оскільки бактерії, які знаходяться всередині останніх, стійкі до впливу більшості антибактеріальних засобів. Встановлено, що борна кислота руйнує біоплівки багатьох штамів бактерій. У одному з оглядів, який включив 24 дослідження, також зафіксована ефективність застосування борної кислоти у терапії ХСО. При цьому продемонстрована відсутність ототоксичності при застосуванні р-нів борної кислоти, які містять менше 4% діючої речовини (Adriztina I. et al., 2018).

Інші сфери застосування борної кислоти

Оскільки борна кислота має фунгістатичні властивості, вона може застосовуватися у складі р-нів (бовтушок) у терапії маласезіозу (Синица В.И., Синица П.В., 2006). Бешиха становить близько 20% усіх гнійно-септичних захворювань у хірургічній практиці (Ефремова О.А. и соавт., 2010). У одному з досліджень продемонстрована ефективність поєднаного застосування р-нів борної кислоти та димексиду після проведення дерматомії у комплексному лікуванні ускладнених форм бешихи. Застосування р-ну, що містить борну кислоту та димексид, дозволяє знизити бактеріальне обсіменіння ураженої поверхні, а також сприяє очищенню від некротизованих мас, зменшенню вираженості набряку та епітелізації (Ефремова О.А. и соавт., 2010). Така схема лікування ефективна також при еритематозно-бульозній та бульозно-геморагічній формах бешихи (Ефремова О.А. и соавт., 2009).

Борна кислота: висновки

Борна кислота — доступний за ціною антисептичний та дезінфекційний засіб, що випускається у формі порошку для приготування р-нів та готового спиртового р-ну. Незважаючи на величезну кількість різноманітних антисептичних засобів для місцевого застосування на фармацевтичному ринку, борна кислота і сьогодні широко застосовується в терапії різних шкірних, гінекологічних захворювань, ЛОР-патології. У той же час слід пам’ятати про неприпустимість застосування препаратів борної кислоти у дітей, враховуючи її токсичність. Британська педіатрична асоціація ще у 1966 р. рекомендувала припинити застосування препаратів, що містять борну кислоту, у немовлят і дітей.