Борної кислоти розчин спиртовий 3% розчин спиртовий для зовнішнього застосування 3 % флакон 20 мл №1

Діюча речовина: кислота борна;

100 мл розчину містять кислоти борної 3 г;

допоміжна речовина: етанол 96%, вода очищена.

Розчин для зовнішнього застосування.

Основні фізико — хімічні властивості: прозора, безбарвна рідина, із запахом спирту.

Антисептичні та дезінфекційні засоби.

Фармакодинаміка. Препарат чинить антисептичну дію. Коагулює білки (у тому числі ферменти) мікробної клітини, порушує проникність клітинної оболонки, завдяки чому затримується ріст і розвиток бактерій.

Фармакокінетика. При зовнішньому застосуванні препарат абсорбується через ушкоджену шкіру, ранову поверхню; при випадковому вживанні внутрішньо — через слизову оболонку шлунково-кишкового тракту. Кислота борна може накопичуватися у тканинах організму. Виводиться з організму повільно.

Клінічні характеристики

Піодермія, мокнуча екзема, попрілості, гострий та хронічний середній отит.

Підвищена чутливість до кислоти борної, порушення функції нирок, хронічний мезотимпаніт з нормальною або мало зміненою слизовою оболонкою, травматичні перфорації барабанної перетинки; періоди вагітності і годування груддю, в тому числі для обробки молочних залоз, дітям (у тому числі новонародженим).

Особливі заходи безпеки.

Не застосовувати препарат на великі ділянки шкіри, не застосовувати для промивання порожнин. Не допускати потрапляння препарату в очі.

Не слід порушувати правила застосування лікарського засобу, це може зашкодити здоров’ю.

Взаємодія поки що невідома.

При одночасному застосуванні будь яких інших лікарських засобів слід повідомити лікарю.

Препарат протипоказаний жінкам у період вагітності і годування груддю.

Не впливає.

Застосовують зовнішньо. При піодермії, попрілостях, екземі уражені ділянки шкіри обробляють за допомогою серветки, попередньо змоченої препаратом, 2 — 3 рази на добу.

При отиті у зовнішній слуховий прохід вводять змочені розчином турунди або закапують по 3 — 5 крапель 2–3 рази на добу.

Дітям препарат не застосовують.

У разі випадкового вживання препарату внутрішньо провести зондове промивання шлунка, призначити внутрішньо сольові проносні засоби, ентеросорбенти (активоване вугілля), симптоматичну терапію.

Симптоми гострого отруєння: нудота, блювання, діарея, порушення кровообігу та пригнічення ЦНС, зниження температури тіла, шок, кома, еритематозний висип. У разі тяжкого отруєння вживають заходів щодо підтримки життєво важливих функцій організму, проводять гемодіаліз або перитонеальний діаліз, замінне переливання крові. При тривалому застосуванні препарату на великих за площею ділянках шкіри можуть виникати симптоми хронічної інтоксикації: набряк тканин, виснаження, стоматит, екзема, порушення менструального циклу у жінок, анемія, судоми, алопеція. У цих випадках препарат відміняють, проводять симптоматичне лікування.

Застосування препарату може спричинити алергічні реакції (почервоніння шкіри, свербіж, кропив’янка, висипи, набряк). В поодиноких випадках — розвиток анафілактичної реакції, включаючи шок; десквамація епітелію.

При тривалому застосуванні та у пацієнтів з порушенням функції нирок можуть виникати нудота, блювання, діарея, головний біль, сплутаність свідомості, олігурія, судоми.

У разі появи будь-яких небажаних явищ необхідно звернутися до лікаря!

3 роки.

Препарат не можна застосовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

По 20 мл або 25 мл у флаконах у картонних коробках.

Без рецепта.

ТОВ «Фарма Черкас».