0
UA | RU

УРСОЛІЗИН (URSOLYSIN)

Магіс Фармасьютічі

Склад і форма випуску

капсули 300 мг № 20
капсули 300 мг № 100
РечовинаКількість
Кислота урсодезоксихолева300 мг
№ UA/8078/01/02 від 13.12.2017
За рецептом
капсули 150 мг № 20
капсули 150 мг № 100
РечовинаКількість
Кислота урсодезоксихолева150 мг
№ UA/8078/01/01 від 13.12.2017
За рецептом
Класифікація
Лікарські засоби
Активна речовина

Актуальна інформація

Препарат Урсолізин належить до групи лікарських засобів, що застосовуються при біліарній патології, а саме до жовчних кислот і їх похідних. Діючою речовиною Урсолізину є урсодезоксихолева кислота (УДХК), яка і визначає спектр його застосування.

Показання до застосування

Історія застосування УДХК для лікування захворювань печінки налічує більше 100 років, коли її вперше застосували в традиційній китайській медицині травники і лікарі. До виявлення її ефективності в розчиненні каменів у жовчному міхурі спочатку застосовували як тонік для печінки (Makino I., Tanaka H., 1998; Guarino M.P. et al., 2013). У даний час проведені численні дослідження застосування УДХК при різних типах патології печінки. Однак найбільша кількість даних все ще вказує на її терапевтичний ефект при лікуванні жовчнокам’яної хвороби.

Жовчнокам’яна хвороба є поширеним і надзвичайно дорогим розладом травлення, якщо враховувати кількість госпіталізацій і холецистектомій, що проводяться щорічно в США. Це складне захворювання, при якому сукупність генетичних факторів і факторів навколишнього середовища зумовлюють розвиток даної патології. Основним неінвазивним лікуванням холестеринових жовчних каменів є оральний літоліз з жовчними кислотами. Було показано, що УДХК помітно знижує насичення жовчі холестерином і застосовується як альтернатива холецистектомії у пацієнтів з жовчнокам’яної хворобою (Roma M.G. et al., 2011). Однак у даний час жовчнокам’яна хвороба не є схваленим FDA показанням до застосування УДХК.

УДХК зазвичай застосовується для лікування хворих з первинним біліарним холангітом (ПБХ), раніше відомим як первинний біліарний цироз, імуноопосередкованих холестатичним захворюванням печінки, що характеризується руйнуванням жовчних проток. УДХК — єдиний препарат, схвалений FDA для лікування первинного жовчного холангіту. Дослідження показують, що УДХК може значно уповільнити прогресування цирозу печінки у пацієнтів із ранніми стадіями ПБХ (Copaci I. et al., 2005; Tabibian J.H. et al., 2018). В одному з досліджень було продемонстровано ймовірність не досягти стадії великого фіброзу або цирозу в результаті лікування УДХК, яка становила 76 і 61% протягом 4 і 8 років відповідно (Kong X. et al., 2016). Аналогічні результати спостерігалися і в інших дослідженнях «випадок-контроль».

Також було продемонстровано, що УДХК застосовують у терапії хворих з первинним склерозуючим холангітом (ПСХ). Проте терапія захворювання даним препаратом суперечлива. Первинний біліарний цироз є рідкісним прогресуючим імуноопосередкованим гепатобіліарним захворюванням. У даний час не існує доведеної медикаментозної терапії для пацієнтів з ПСХ, але УДХК була встановлена як терапія першої лінії для пацієнтів із цим захворюванням. Два найбільш значущих клінічних дослідження УДХК при ПСХ продемонстрували не зовсім позитивні результати. Одне дослідження показало лише мінімальну тенденцію до статистично значимого ефекту при помірних дозах УДХК, а друге дослідження довелося перервати (де застосовувалася висока доза УДХК) у зв’язку з великою кількістю побічних ефектів. Незважаючи на відсутність даних щодо довгострокової ефективності препарату, багато експертів, як і раніше, рекомендують помірні дози УДХК при ПСХ (Ljubuncic P. et al., 1996).

Сучасні дані також підтверджують необхідність лікування УДХК при внутрішньопечінковому холестазі у вагітних (ВХВ); це унікальне захворювання, пов’язане з вагітністю, яке може виникнути в кінці третього триместру. Один з метааналізів, у якому брали участь 662 хворих з ВХВ, УДХК застосовували для припинення свербежу, зниження рівня жовчних кислот і рівня АлАТ у сироватці крові. У тому ж метааналізі була інформація про зниження несприятливих наслідків для матері та плода у вагітних з ВХВ (Combes B. et al., 1999). Незважаючи на існуючі дані, FDA не відносить ВХВ як показання до застосування препаратів УДХК.

УДХК також застосовується в лікуванні муковісцидозу, хвороби «трансплантат проти хазяїна», що включає відторгнення алотрансплантату печінки, синдроми недостатності жовчної протоки, такі як атрезія жовчовивідних шляхів і неалкогольний стеатогепатит. Проте необхідно провести додаткові дослідження для визначення терапевтичного потенціалу УДХК при цих порушеннях, і на даний момент FDA не схвалило препарат для лікування цих захворювань печінки (Achufusi TGO, Mahabadi N., 2019).

Механізм дії

УДХК діє на печінку за допомогою різних складних і взаємодоповнювальних механізмів, включаючи зміни в загальному складі жовчних кислот, служачи цитопротектором, імуномодулювальною речовиною і жовчогінним засобом. Крім того, УДХК помітно знижує насичення жовчі холестерином за рахунок пригнічення всмоктування холестерину в кишечнику і його секреції в жовч, що відображається у зменшенні кількості холестерину в ліпідах жовчі (Roma M.G. et al., 2011; Guarino M.P. et al., 2013).

Цитопротекторний ефект УДХК пояснюється її здатністю захищати гепатоцити і холангіоцити від пошкодження, викликаного затримкою жовчних кислот в організмі. Жовчні кислоти стимулюють утворення активних форм кисню, які викликають запальні процеси і холецистит (Jazrawi R.P. et al., 1994). Дані свідчать про те, що жовчні кислоти ушкоджують клітини, викликаючи дисфункцію мітохондрій. УДХК діє цитопротекторно на печінку шляхом збереження клітинних структур, у тому числі плазматичних мембран і мітохондрій, при стимуляції антиапоптотичних шляхів.

Терапевтичні концентрації УДКХ можуть зрушувати концентрацію гідрофобних жовчних кислот до гідрофільних жовчних кислот, які мають гепатопротекторні властивості (Medina J.F. et al., 1997). Було встановлено, що гідрофобні жовчні кислоти, включаючи дезоксихолеву і хенодезоксихолеву кислоту, чинять токсичну дію на гепатоцити, підвищуючи проникність клітинної мембрани і викликаючи апоптоз. Існує припущення, що УДХК конкурентно витісняє ендогенні жовчні кислоти на рівні абсорбції в клубовій ділянці кишки або на рівні гепатоцитів, тим самим знижуючи концентрацію токсичних гідрофобних жовчних кислот, одночасно збільшуючи абсорбцію гідрофільних жовчних кислот (Lazaridis K.N. et al., 2001). Залежно від дози, УДХК і її кон’югати становлять близько 19–64% загальної кількості жовчних кислот (Roma M.G. et al., 2011).

Жовчогінний ефект УДХК пояснюється її здатністю викликати секрецію жовчних кислот. Цей ефект можна порівняти з ендогенними жовчними кислотами; однак без потенційної токсичності, що робить його корисним при лікуванні холестатичних розладів. Насправді попередні дослідження показали, що у пацієнтів з первинним біліарним цирозом і первинним склерозуючим холангітом терапія УДХК поліпшує показники екскреції і час проходження аналогів жовчних кислот (Hillaire S. еt al., 1994; Lazaridis K.N. et al., 2001). УДХК індукує везикулярний екзоцитоз в холестатичних гепатоцитах шляхом непрямого підвищення рівня внутрішньоклітинного кальцію. На тваринних моделях було показано, що високий рівень внутрішньоклітинного кальцію стимулює транспортні білки і везикулярний екзоцитоз (Saksena S. et al., 1997; Lazaridis K.N. et al., 2001). Інші передбачувані механізми, що лежать в основі УДХК-індукованого холерезу, включають модуляцію мембранно-транспортних білків, таких як аніонообмінник бікарб-хлорид (AE2), який, як було встановлено, зменшується при біліарному епітелії у пацієнтів з первинним біліарним цирозом (Lazaridis K.N. et al., 2001; Hempfling W. et al., 2003).

Також було встановлено, що УДХК чинить імуномодулювальну дію на гепатоцити. У хворих з холестазом, що виникає в результаті первинного біліарного цирозу, відзначають однакову аберрантну експресію класу I антигенів на гепатоцитах і клітинах жовчних проток. Експресія цих антигенів може призвести до імуноопосередкованого руйнування активованими лімфоцитами, що призведе до пошкодження печінки. Було показано, що УДХК знижує експресію класу I антигенів при деяких холестатичних захворюваннях печінки (Bessone F. et al., 2016).

Побічні ефекти

УДХК є найбільш добре переносимим препаратом. У більшості клінічних досліджень діарея була найбільш частим небажаним явищем, яке відмічали під час лікування УДХК у пацієнтів з жовчнокам’яною хворобою, із зареєстрованою частотою 2–9%. Механізм цього побічного ефекту не з’ясований. Проте дослідники припустили, що бактеріальна конверсія УДХК в хенодезоксихолеву кислоту, яка є потужною секреторною речовиною, могла призводити до розвитку даного побічного ефекту. У хворих з первинним біліарним цирозом біль у правому верхньому квадранті (біль у правому підребер’ї) була найбільш поширеним побічним ефектом. Також є повідомлення про шкірні реакції у хворих з первинним біліарним цирозом. Найбільш поширеним дерматологічних проявом було загострення свербежу, хоча в інших дослідженнях УДХК продемонструвала ефективність в зменшенні вираженості свербежу у пацієнтів з ПХБ (Kotb M.A. et al., 2012).

Захворювання, при яких препарат не призначають

Застосування УДХК протипоказано хворим з обструктивним холестазом у зв’язку з виникненням потенційного ризику порушення цілісності жовчовивідних шляхів. Крім того, УДХК не отримала схвалення для застосування на ранніх термінах вагітності через недостатність даних про ризик для плода в І триместр вагітності (Ward J.B.J. et al., 2017).

Токсичність

Було показано, що УДХК має потенційно токсичні молекулярні властивості. УДХК розкладається на токсичну літохолеву кислоту. Після всмоктування в тонкому кишечнику УДХК піддається печінковій кон’югації. Крім кон’югації, УДХК не піддається подальшому руйнуванню з боку печінки або слизової оболонки кишечнику. Вона стає окисненою або відновленою, і утворюються 7-кето-літохолева або літохолева кислота відповідно. Літохолева кислота може бути токсичною для клітин печінки і навіть викликати печінкову недостатність у хворих з порушеним сульфатуванням. Це також призводить до сегментарного пошкодження жовчних протоків, недостатності гепатоцитів і летального результату (Chascsa D. et al., 2017).

Висновок

Хоча УДХК залишається базовою терапією для більшості холестатичних захворювань печінки, однак терапія призводить до ризику прогресування захворювання приблизно у 1/3 хворих з первинним біліарним холангітом (ПБХ) і у всіх пацієнтів з первинним склерозуючим холангітом (ПСХ). Нові антихолестатичні препарати, включаючи агоністи ядерних рецепторів, жовчогінні лікарські засоби і кислотосупресори, ймовірно, підвищать частоту відповіді на терапію при первинному біліарному цирозі і ПСХ. Стратегії, спрямовані на раннє імуноопосередковане пошкодження, дотепер були такими, що розчаровують, через брак біомаркерів для виявлення ранніх хворобливих станів, за рахунок чого можна отримати позитивний результат від імуномодулювальної терапії. Тому перед вибором майбутньої концепції терапії необхідно персоналізувати лікування відповідно до стадії захворювання, його прогресування, а також застосовувати комбіновану терапію з розрахунку впливу на різні шляхи патогенезу (Wagner M. et al., 2019).

Інструкція МОЗ

Склад

діюча речовина: 1 капсула містить кислоти урсодезоксихолевої 150 мг або 300 мг;

допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний, магнію стеарат, кремнію діоксид колоїдний безводний, желатин, титану діоксид (Е 171).

Лікарська форма

Капсули.

Фармакотерапевтична група

Засоби, що застосовуються при захворюваннях печінки та жовчовивідних шляхів. Засоби, що застосовуються при біліарній патології.

Код АТС

А05А А02.

Клінічні характеристики

Показання

  • Розчинення рентгеннегативних холестеринових жовчних каменів розміром не більше 15 мм у діаметрі у хворих з функціонуючим жовчним міхуром, незважаючи на наявність у ньому жовчного(их) каменя(ів);
  • лікування гастриту з рефлюксом жовчі;
  • симптоматичне лікування первинного біліарного цирозу (ПБЦ) за умови відсутності декомпенсованого цирозу печінки.

Протипоказання

  • Гіперчутливість до будь-якої речовини, що входить до складу лікарського засобу;
  • гостре запалення жовчного міхура або жовчних протоків;
  • непрохідність жовчних протоків (закупорка загальної жовчної протоки або протоки міхура).

Капсули Урсолізин не призначають хворим з жовчним міхуром, що не візуалізується рентгенологічними методами, з кальцифікованими каменями, порушеною скоротливістю жовчного міхура або пацієнтам, у яких часто виникають жовчні коліки.

Спосіб застосування та дози

Препарат слід застосовувати під наглядом лікаря. Для пацієнтів з масою тіла менше 47 кг або у яких виникають труднощі при ковтанні капсул, рекомендовано застосовувати препарат в іншій лікарській формі, наприклад, суспензії.

Для розчинення холестеринових жовчних каменів

Рекомендована доза препарату становить 10 мг урсодезоксихолевої кислоти/кг маси тіла. Капсули потрібно ковтати цілими, запиваючи водою, 1 раз на добу увечері перед сном. Капсули потрібно приймати регулярно.

Необхідний для розчинення жовчних каменів час зазвичай становить 6–24 місяців. Якщо зменшення розмірів жовчних камінів не спостерігається після 12 місяців прийому, слід припинити терапію.

Успіх лікування потрібно перевіряти кожні 6 місяців за допомогою ультразвукового або рентгенологічного дослідження. Додатковими дослідженнями потрібно перевіряти, чи з часом не відбулась кальцифікація каменів. Якщо це трапилось, лікування слід припинити.

Для лікування гастриту з рефлюксом жовчі

Дозування препарату та тривалість лікування визначає лікар для кожного пацієнта індивідуально. Зазвичай призначають прийом 1 капсули на добу увечері перед сном протягом 10–14 днів.

Для симптоматичного лікування первинного біліарного цирозу (ПБЦ)

Добова доза препарату залежить від маси тіла та становить 14 ± 2 мг урсодезоксихолевої кислоти/кг маси тіла.

У перші 3 місяці лікування капсули потрібно приймати, розподіливши добову дозу на 3 прийоми протягом дня. При покращенні показників функції печінки добову дозу можна приймати 1 раз на день увечері.

Маса тіла (кг) Добова доза (мг/кг маси тіла)
47–62 12–16
63–78 13–16
79–93 13–16
94 та більше 14–16

Капсули потрібно ковтати цілими, запиваючи рідиною. Необхідно додержуватись регулярності прийому.

Застосування препарату при первинному біліарному цирозі може бути необмеженим у часі.

У пацієнтів з первинним біліарним цирозом іноді на початку лікування можуть погіршуватись клінічні симптоми, наприклад, може посилюватися свербіж. Якщо це трапилось, терапію слід продовжувати, приймаючи 1 капсулу препарату на добу. Після зникнення симптомів погіршення потрібно поступово підвищувати дозу (збільшуючи щотижня добову дозу на 1 капсулу) до досягнення призначеного дозування.

Побічні реакції

З боку шлунково-кишкового тракту

При лікуванні урсодезоксихолевою кислотою повідомлялося про випадки пастоподібного випорожнення або діареї.

При лікуванні первинного біліарного цирозу спостерігались випадки сильного абдомінального болю з локалізацією у правому підребер’ї.

З боку печінки та жовчного міхура

При лікуванні урсодезоксихолевою кислотою можуть спостерігатися випадки кальцифікації жовчних каменів.

Упродовж терапії пізніх стадій первинного біліарного цирозу спостерігалися випадки декомпенсації цирозу печінки, яка частково регресувала після припинення лікування.

З боку імунної системи

Реакції гіперчутливості, включаючи висипання, кропив’янку.

Передозування

При передозуванні препарату можлива діарея. Взагалі інші симптоми передозування малоймовірні, оскільки при збільшенні дози рівень всмоктування урсодезоксихолевої кислоти зменшується і більша частина введеної дози буде виводитися з фекаліями.

У разі розвитку діареї дозу препарату необхідно зменшити, а у випадку стійкої діареї терапію потрібно припинити.

Проведення специфічних заходів не потребується; наслідки діареї необхідно лікувати симптоматично з відновленням балансу рідини та електролітів.

Особливості застосування 

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Достатніх даних про застосування урсодезоксихолевої кислоти у період вагітності, зокрема у І триместрі, немає. Препарати урсодезоксихолевої кислоти не слід застосовувати у період вагітності, якщо це не є беззаперечно необхідним.

Жінкам репродуктивного віку препарат можна призначати лише за умови застосування надійних засобів контрацепції: рекомендується застосування негормональних контрацептивів або гормональних контрацептивів з низьким вмістом естрогенів. Однак пацієнткам, які застосовують урсодезоксихолеву кислоту для розчинення жовчних каменів, слід застосовувати лише ефективні негормональні методи контрацепції, оскільки гормональні контрацептиви можуть сприяти утворенню жовчних каменів. Перед початком лікування необхідно виключити можливість вагітності.

Відомостей про проникнення урсодезоксихолевої кислоти у грудне молоко немає, тому препарат не слід застосовувати у період годування груддю. У разі необхідності застосування урсодезоксихолевої кислоти годування груддю необхідно припинити.

Діти.

Принципових обмежень для застосування препаратів урсодезоксихолевої кислоти дітям немає, але капсули не слід застосовувати дітям з масою тіла менше 47 кг. Якщо дитина важить менше 47 кг та/або має труднощі з ковтанням, рекомендується застосовувати препарати урсодезоксихолевої кислоти в іншій лікарській формі (наприклад, суспензія). 

Препарат слід застосовувати під наглядом лікаря.

Протягом перших 3 місяців лікування кожні 4 тижні необхідно перевіряти параметри функцій печінки АСТ (SGOT), АЛТ (SGPT) та гамма-ГТ (γ-GT) і кожні 3 місяці — при подальшому лікуванні. Це дозволить не лише виявити пацієнтів з первинним біліарним цирозом, що відповідають на лікування препаратом, але й провести ранню діагностику можливих уражень печінки, особливо у пацієнтів з первинним біліарним цирозом на пізніх стадіях захворювання.

Розчинення холестеринових жовчних каменів

Для оцінки терапевтичного ефекту та своєчасного виявлення кальцифікації жовчних каменів залежно від розміру каменя слід проводити візуалізацію загального вигляду жовчного міхура (оральна холецистографія) і можливої оклюзії протоків у положенні стоячи та лежачи на спині (ультразвукове обстеження) через 6–10 місяців після початку лікування.

Препарат не можна застосовувати у разі неможливості візуалізації жовчного міхура або у випадках кальцифікації каменів, при порушенні скоротливості жовчного міхура або частих жовчних коліках.

Лікування первинного біліарного цирозу на пізніх стадіях захворювання

Дуже рідко спостерігалися випадки декомпенсації цирозу печінки, яка частково регресувала після відміни лікування.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами

Впливу препарату на здатність пацієнта керувати автомобілем та працювати з механізмами не спостерігалося.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Препарат не можна застосовувати одночасно з колестираміном, колестиполом або антацидними препаратами, які містять гідроксид алюмінію та/або оксид алюмінію (смектит), оскільки у кишечнику ці препарати зв’язують урсодезоксихолеву кислоту і таким чином уповільнюють її всмоктування та зменшують ефективність. Якщо застосування препаратів, що містять одну з вищезазначених речовин, є обов’язковим, то їх потрібно приймати щонайменше за 2 години до чи після прийому урсодезоксихолевої кислоти.

Препарати урсодезоксихолевої кислоти можуть посилювати всмоктування циклоспорину з кишечнику. Тому у пацієнтів, які застосовують циклоспорин, необхідно контролювати концентрацію цієї речовини у крові і коригувати його дозу у разі необхідності.

В окремих випадках урсодезоксихолева кислота може зменшувати всмоктування ципрофлоксацину.

Було показано, що урсодезоксихолева кислота зменшує максимальні сироваткові концентрації (Cmax) і значення площі під кривою (AUC) для кальцієвого антагоніста нітрендипіну. Крім того, повідомлялося про взаємодію з дапсоном, яка призводила до зниження терапевтичного ефекту останнього. Ці дані разом з результатами досліджень in vitro вказують на можливу індукцію урсодезоксихолевою кислотою цитохром Р450-залежних ферментів 3А.

Естрогени і препарати, що знижують рівень холестерину в сироватці крові, такі як клофібрат, можуть сприяти утворенню жовчних каменів і таким чином знижувати ефективність урсодезоксихолевої кислоти при її застосуванні для розчинення жовчних каменів.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Діюча речовина препарату урсодезоксихолева кислота — це жовчна кислота, яка фізіологічно присутня у жовчі людини у вигляді холевої або хенодезоксихолевої кислот. Після перорального прийому урсодезоксихолева кислота знижує насиченість жовчі холестерином, запобігаючи його абсорбції у кишечнику та знижуючи секрецію холестерину до жовчі. Вважається, що розчинення жовчних каменів відбувається завдяки дисперсії холестерину та утворенню рідких кристалів.

Вважається, що ефект урсодезоксихолевої кислоти при захворюваннях печінки та холестазі обумовлений відносною заміною ліпофільних, подібних до детергентів токсичних жовчних кислот гідрофільною цитопротекторною нетоксичною урсодезоксихолевою кислотою, а також покращенням секреторної здатності гепатоцитів та процесами імунорегуляції.

Фармакокінетика.

Після перорального прийому урсодезоксихолева кислота швидко абсорбується у тощій та верхній клубовій кишках шляхом пасивного транспортування, а в термінальній клубовій кишці — шляхом активного транспортування. Після всмоктування урсодезоксихолева кислота у печінці підлягає майже повній кон’югації з гліцином та таурином і після цього виводиться з жовчю. Кліренс першого проходження через печінку становить майже 60%.

Під впливом кишкових бактерій відбувається часткова деградація урсодезоксихолевої кислоти до 7-кетолітохолевої та літохолевої кислот. Літохолева кислота є гепатотоксичною і спричиняє ушкодження паренхіми печінки у ряду видів тварин. У людини поглинається лише незначна її кількість, яка у печінці сульфатується і таким чином детоксикується, після чого виводиться з жовчю і фекаліями.

Біологічний період напіввиведення урсодезоксихолевої кислоти становить 3,5–5,8 днів.

Фармацевтичні характеристики

Основні фізико-хімічні властивості: тверді желатинові капсули білого кольору, що містять білий порошок (при зберіганні можливе утворення конгломератів).

Термін придатності

3 роки.

Не застосовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

Умови зберігання

Зберігати при температурі не вище 25 °С.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка

По 10 капсул у блістері; по 2 або 10 блістерів у картонній коробці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

Мітім С.р.л./Mitim S.r.l.

Місцезнаходження

Віа Качамалі, 34–38 — 25125 Брешиа, Італія/

Via Cacciamali, 34–38 — 25125 Brescia, Italy.

Дата додавання: 04.10.2021 р.
© Компендіум 2019

Діагнози, при яких застосовують УРСОЛІЗИН

HELLP-синдром (гемоліз, збільшення активності печінкових ензимів (ферментів) і тромбоцитопенія) МКХ O14.2
Жирова дегенерація печінки МКХ K76.0
Інші форми холелітіазу МКХ K80.8
Інші форми холециститу МКХ K81.8
Інші хронічні панкреатити МКХ K86.1
Холестероз жовчного міхура МКХ K82.4
Холецистит МКХ K81.9

Рекомендовані аналоги УРСОЛІЗИН:

засоби, що застосовуються у разі біліарної патології
засоби, що застосовуються у разі біліарної патології
засоби, що застосовуються у разі біліарної патології
засоби, що застосовуються у разі біліарної патології
засоби, що застосовуються у разі біліарної патології
засоби, що застосовуються у разі біліарної патології
засоби, що застосовуються у разі біліарної патології
Спеціалізований мобільний додаток
для пошуку інформації про лікарські препарати
Наведіть камеру на QR-код, щоб завантажити
На нашому сайті застосовуються файли cookies для більшої зручності використання та покращенняя роботи сайту. Продовжуючи, ви погоджуєтесь з застосуванням cookies.
Developed by Maxim Levchenko