Німід^® гель (Nimid^® Gel) (272804) - інструкція із застосування ATC-класифікація

Німесулід - 10 мг/г

фармакодинаміка. Німесулід — НПЗП, селективний інгібітор ЦОГ-2. За протизапальною активністю німесулід в еквімолярній концентрації у початковій стадії запалення прирівнюється до індометацину та піроксикаму. Інгібуючи синтез простагландинів у ділянці запалення, німесулід практично не впливає на синтез регуляторних простагландинів у стінці шлунка та нирках. Пригнічує активність фактора активації тромбоцитів, фактора некрозу пухлини-α, протеїназ, гістаміну та утворення вільних кисневих радикалів. При зовнішньому застосуванні спричиняє зменшення вираженості або зникнення болю у ділянці нанесення, у тому числі болю у суглобах, зменшує ранкову скутість і набряклість суглобів.
Фармакокінетика. При нашкірному нанесенні Німіду спостерігається поступова трансдермальна абсорбція німесуліду у підшкірні тканини і синовіальну рідину суглоба. У системний кровотік препарат практично не проникає, чим пояснюється відсутність значущих системних ефектів.

місцеве лікування у разі патологічних станів опорно-рухового апарату, що характеризуються болем, запаленням та скутістю рухів, таких як остеоартрит, періартрит, посттравматичний тендиніт, тендосиновіти, розтягнення м’язів, тяжкі фізичні навантаження на суглоби.

застосовувати зовнішньо дорослим. Перед нанесенням гелю слід вимити і висушити поверхню шкіри. Смужку гелю довжиною приблизно 3 см наносити на болючі ділянки тіла тонким шаром і злегка втирати, частота застосування становить 3–4 рази на добу.
Тривалість курсу терапії визначається індивідуально залежно від ефективності терапії та становить не більше 4 тиж.
Діти. Не застосовувати дітям.

підвищена чутливість до німесуліду або до інших компонентів препарату.
Дерматити та інфекційні захворювання шкіри. Ушкодження епідермісу. Не застосовувати хворим, у яких ацетилсаліцилова кислота або інші препарати, які інгібують синтез простагландинів, спричиняють алергічні реакції, такі як риніт, кропив’янка чи бронхоспазм.

з боку шкіри: локальне подразнення шкіри слабкого та середнього ступеня тяжкості: еритема, висипання, лущення, свербіж, алергічні реакції.
З боку імунної системи: реакції гіперчутливості, включаючи такі анафілактичні реакції, як набряк Квінке, вазомоторний риніт, ядуха та бронхоспазм.

необхідний контроль лікаря при призначенні препарату пацієнтам літнього віку з порушеннями функції нирок, печінки, із застійною серцевою недостатністю. Пацієнтам із гастродуоденальними кровотечами, виразками у стадії загострення або тяжкими порушеннями згортання крові препарат слід застосовувати під контролем лікаря.
Не слід одночасно застосовувати разом з іншими лікарськими засобами для місцевого застосування.
Гель рекомендується наносити тільки на неушкоджені ділянки шкіри, запобігаючи потраплянню на відкриті рани. Слід запобігати потраплянню гелю в очі та на слизові оболонки. Не застосовувати гель під повітронепроникними пов’язками.
Для зниження ризику розвитку побічних реакцій необхідно застосовувати мінімальну ефективну дозу з найменшою тривалістю курсу лікування. Якщо стан хворого не покращується, йому слід обов’язково звернутися до лікаря.
Не застосовувати пацієнтам із відомою гіперчутливістю до НПЗП. У разі розвитку реакцій гіперчутливостї лікування слід припинити.
У період лікування препаратом можливий розвиток реакцій фоточутливості. Для зниження ризику розвитку фоточутливості хворим слід уникати УФ-опромінення та відвідування солярію.
Препарат містить пропіленгліколь, що може спричинити подразнення шкіри.
Застосування у період вагітності та годування грудьми. Не застосовувати.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами чи роботі з іншими механізмами. Не впливає.

при нашкірному застосуванні препарату не встановлено його взаємодії з іншими лікарськими засобами. Однак необхідно враховувати, що при можливому надходженні в системний кровотік німесулід може посилювати ефективність і токсичність багатьох лікарських засобів у результаті витиснення з місць зв’язування з білками плазми крові і, таким чином, підвищення їхньої вільної фракції у крові. Виходячи з цього, з обережністю препарат слід призначати одночасно з антикоагулянтами, дигоксином, фенітоїном, препаратами літію, діуретиками, антигіпертензивними препаратами, іншими НПЗП, циклоспорином, метотрексатом, пероральними гіпоглікемічними засобами.
При одночасному місцевому застосуванні кількох НПЗП можливий розвиток локального подразнення у вигляді кропив’янки, почервоніння шкіри, лущення.
ГКС та протиревматичні засоби (препарати золота, амінохінолони) посилюють протизапальну дію Німіду.

при застосуванні гелю на великих ділянках шкіри чи при перевищенні рекомендованих доз можливі системні побічні ефекти, характерні для німесуліду та інших НПЗП: диспепсія, головний біль, запаморочення, біль в епігастральній ділянці.
Лікування: зниження дози або припинення застосування препарату. Терапія симптоматична.

при температурі не вище 25 °С. Не заморожувати.