Норколут^® (Norcolut) (272401) - інструкція із застосування ATC-класифікація

Норетистерон - 5 мг

фармакодинаміка. Норетистерон є прогестагеном. Спричиняє секреторні перетворення у проліферуючому ендометрії та блокує секрецію гонадотропіну в гіпофізі, перешкоджаючи дозріванню фолікулів і настанню овуляції.
Фармакокінетика.
Всмоктування. Добре всмоктується у ШКТ. У результаті інтенсивного первинного метаболізму в печінці та в кишковій стінці біодоступність становить 50–77%.
Розподіл. Після прийому 0,5 або 1 мг, або 3 мг норетистерону C_max у плазмі крові становить 2–5 нг/мл, або 5–10 нг/мл, або 30 нг/мл відповідно при вимірі через 0,5–4 год після прийому препарату. При призначенні в комбінації з етинілестрадіолом можливе підвищення концентрації препарату у плазмі крові, яка зростає в разі багаторазового прийому до досягнення рівноважного стану. Це в основному зумовлено зв’язуванням норетистерону з глобуліном, що зв’язує статеві гормони, та уповільненням його метаболізму.
Біотрансформація. Серед метаболітів норетистерону багато ізомерів, наприклад 5α-дигідро-норетистерон і тетрагідро-норетистерон, що виводяться із сечею у вигляді кон’югатів глюкуроніду. Частина норетистерону і його метаболітів утворюють зв’язок з 17β-гідрокси-групою.
Елімінація. Зниження концентрації норетистерону в сироватці крові здійснюється у дві фази. Т_½ в першій фазі триває 2,5 год, у кінцевій фазі — 8 год. 80% метаболітів, що утворюються в печінці, виводяться із сечею.

вторинна аменорея, ендометріоз.

таблетки приймати цілими з рідиною, не розжовуючи.
Ефективність таблеток Норколут може бути знижена, якщо пацієнтка забуває прийняти таблетку, як зазначено. Пацієнтка повинна приймати тільки останню пропущену таблетку, як тільки вона згадає, а потім продовжити прийом таблеток у звичний час наступного дня.
Якщо засоби контрацепції необхідні, то додатково слід використати негормональні методи контрацепції.
Вторинна аменорея. Будь-яка гормональна терапія вторинної аменореї може бути проведена тільки після того, як виключена вагітність. У деяких випадках вторинна аменорея зумовлена пролактиномою, яку слід виключити перед початком застосування Норколуту.
Лікар призначає препарат, що містить естрогени (наприклад протягом 14 днів), перш ніж буде розпочато застосування Норколуту. Після цього приймати по 1 таблетці Норколуту 1–2 рази на добу протягом 10 днів. Кровотеча відміни розпочинається через кілька днів після прийому останньої таблетки.
При досягненні достатнього рівня продукування естрогену можна спробувати припинити терапію естрогенами і викликати циклічні кровотечі за допомогою 1 таблетки Норколуту 2 рази на добу з 16-го по 25-й день циклу.
Ендометріоз. Лікування розпочинати між 1-м і 5-м днем циклу із застосуванням двічі на добу по 1 таблетці препарату Норколут. У разі виникнення кровомазання необхідно підвищити дозу і приймати двічі на добу по 2 таблетки препарату Норколут. Після припинення кровотечі можна знизити дозу до початкової. Тривалість курсу лікування становить не менше ніж 4–6 міс. При безперервному щоденному застосуванні препарату овуляція і менструація зазвичай відсутні. Після завершення гормональної терапії настає кровотеча відміни.
Діти. Препарат не застосовувати дітям.

не можна застосовувати препарат Норколут у разі наявності будь-якого із станів або захворювань, зазначених нижче.
— Вагітність або підозра на неї.
— Годування грудьми.
— Наявність або ризик виникнення венозної тромбоемболії (ВТЕ).
• ВТЕ на даний час (під час терапії антикоагулянтами) або в анамнезі (наприклад, тромбоз глибоких вен (ТГВ) або тромбоемболія легеневої артерії).
• Відома спадкова або набута схильність до ВТЕ, така як резистентність до активованого протеїну С (у тому числі мутація фактора V Лейдена), недостатність антитромбіну III, недостатність протеїну С, недостатність протеїну S.
• Велике оперативне втручання з тривалою іммобілізацією (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).
• Високий ризик ВТЕ внаслідок наявності множинних факторів ризику (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).
— Наявність або ризик розвитку артеріальної тромбоемболії (АТЕ).
• АТЕ в даний час, АТЕ в анамнезі (наприклад, інфаркт міокарда) або продромальний стан (наприклад, стенокардія).
• Цереброваскулярні захворювання — інсульт на даний час, інсульт в анамнезі або продромальний стан (наприклад, транзиторна ішемічна атака).
• Встановлена спадкова або набута схильність до АТЕ, така як гіпергомоцистеїнемія та наявність антифосфоліпідних антитіл (антикардіоліпінові антитіла, вовчаковий антикоагулянт).
• Мігрень з вогнищевими неврологічними симптомами в анамнезі.
• Високий ризик розвитку АТЕ внаслідок наявності множинних факторів ризику (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ) або наявність одного з таких серйозних факторів ризику:
– цукровий діабет із судинними симптомами;
– тяжка АГ;
– тяжка дисліпопротеїнемія.
— Синдром Дубіна — Джонсона, синдром Ротора, а також жовтяниця або випадки вираженого шкірного свербежу протягом попередніх вагітностей.
— Попередні випадки пемфігоїду вагітних (герпес вагітних).
— Доброякісні або злоякісні пухлини печінки в даний час чи в анамнезі.
— Злоякісні пухлини, що є залежними від впливу статевих гормонів (наприклад молочної залози або статевих органів), які наявні в даний час або в анамнезі.
— Вагінальна кровотеча невстановленої етіології.
— Нелікована гіперплазія ендометрія.
— Підвищена чутливість до норетистерону або будь-якого з допоміжних компонентів препарату.
Норколут протипоказаний для одночасного застосування з лікарськими засобами, що містять омбітасвір/паритапревір/ритонавір і дасабувір (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ та ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ).
Якщо будь-який із зазначених вище станів виник уперше під час прийому препарату, слід одразу ж припинити його застосування і проконсультуватися з лікарем.

побічні ефекти частіше виникають у перші місяці після початку прийому препарату Норколут.
Такі небажані явища були зареєстровані у пацієнтів, які приймали норетистерон, хоча причинно-наслідковий зв’язок не завжди міг бути підтверджений. Нижче наведені побічні реакції за класами MedDRA системи органів. Дані про частоту побічних реакцій базуються на результатах постмаркетингових досліджень та даних наукової літератури.
Таблиця 1

*При застосуванні за показанням «Ендометріоз».
Частота невідома (не може бути визначена з наявних даних) (див. детально в ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ):
– тромбоемболія;
– пухлини печінки, які призводять до внутрішньочеревних кровотеч;
– хлоазма;
– сильний головний біль і мігрень або підвищення частоти незвично сильної мігрені; раптові розлади сприйняття; перші ознаки тромбофлебіту чи симптоми тромбоемболії; відчуття болю і стиснення у грудній клітці; поява жовтяниці, розвиток гепатиту, свербіж шкіри, суттєве підвищення АТ.
Також спостерігалися запаморочення, посилення депресії, біль у животі, холестаз.
Дуже високі дози препарату Норколут можуть в окремих випадках призвести до холестатичних порушень печінки.

для попередження вагітності необхідно застосовувати негормональні методи контрацепції (бар’єрні).
Додаткові застереження у зв’язку з частковим перетворенням норетистерону в етинілестрадіол.
Норетистерон метаболізується частково в етинілестрадіол, тобто з кожного міліграма норетистерону/норетистерону ацетату, що приймається перорально, формується кількість етинілестрадіолу, що дорівнює пероральній дозі для людини приблизно 4–6 мкг (див. Фармакокінетика).
З огляду на часткове перетворення норетистерону в етинілестрадіол передбачається, що застосування лікарського засобу Норколут може зумовлювати фармакологічні ефекти, подібні до таких при застосуванні комбінованих пероральних контрацептивів (КПК). Тому слід брати до уваги загальні застереження щодо застосування КПК, наведені нижче.
Перш ніж розпочати або продовжити лікування із застосуванням Норколут, слід провести індивідуальну оцінку співвідношення ризик/користь, якщо існують або погіршуються будь-які з порушень/факторів ризику.
Судинні порушення. ВТЕ
Застосування комбінованих гормональних контрацептивів (КГК) підвищує ризик розвитку ВТЕ у пацієнтів, які приймають їх, порівняно з тими, хто не приймає ці препарати. Ризик розвитку ВТЕ при застосуванні різних КГК варіюється залежно від типу прогестагену, який вони містять. З огляду на поточні дані, застосування КГК, що містять такі прогестагени, як левоноргестрел, норгестимат або норетистерон, пов’язане з нижчим ризиком виникнення ВТЕ.
За рік приблизно у 5–7 із 10 000 жінок, які приймають КГК, що містять левоноргестрел, норгестимат або норетистерон, розвинеться тромб.
Призначаючи КГК, слід уважно вивчити наявні у жінки фактори ризику, особливо фактори ризику розвитку ВТЕ, та зіставити ризики застосування різних лікарських засобів. КГК протипоказані, якщо у жінки є будь-які серйозні фактори ризику утворення тромбу.
Слід негайно припинити лікування у разі появи симптомів, що характерні для тромбоемболічних ускладнень. Доцільність терапії слід повторно оцінити перед її відновленням.
На тлі застосування статевих гормонів імовірність розвитку венозних тромбоемболічних ускладнень значно збільшується у жінок з додатковими факторами ризику, особливо множинними (табл. 2).
Лікарський засіб Норколут протипоказаний жінкам із множинними факторами ризику, на підставі яких її можна віднести до групи високого ризику розвитку венозного тромбозу (див. ПРОТИПОКАЗАННЯ). Якщо жінка має більше одного фактора ризику, ризик буде більшим, ніж сума ризиків, асоційованих із кожним окремим фактором — у такому разі слід враховувати загальний ризик розвитку ВТЕ. Норколут не слід призначати, якщо співвідношення користь/ризик оцінюється як негативне (див. ПРОТИПОКАЗАННЯ).
Таблиця 2
Фактори ризику розвитку ВТЕ

Симптомами ТГВ можуть бути:
— однобічний набряк ноги та/або стопи або ділянки уздовж вени на нозі;
— біль або підвищена чутливість у нозі, що може відчуватися тільки при стоянні або ходьбі;
— відчуття жару в ураженій нозі;
— почервоніння або зміна кольору шкіри на нозі.
Симптомами тромбоемболії легеневої артерії можуть бути:
— раптова задишка з невідомої причини або прискорене дихання;
— раптовий кашель, можливо з кров’ю;
— гострий біль у грудній клітці;
— переднепритомний стан або запаморочення;
— часте або неритмічне серцебиття.
Деякі з цих симптомів (наприклад задишка, кашель) є неспецифічними і можуть бути помилково прийняті за більш поширені або менш тяжкі захворювання (наприклад, інфекції дихальних шляхів).
Інші ознаки оклюзії судин можуть включати раптовий біль, набряк та незначне посиніння кінцівки.
У разі оклюзії судин ока симптомом може бути нечіткість зору без больових відчуттів, яка може прогресувати до втрати зору. Іноді втрата зору розвивається майже миттєво.
АТЕ.
Епідеміологічні дослідження асоціюють застосування статевих гормонів з підвищеним ризиком розвитку АТЕ (інфаркт міокарда) або порушення мозкового кровообігу (наприклад, транзиторна ішемічна атака, інсульт). АТЕ може призводити до летальних наслідків.
Фактори ризику розвитку АТЕ
Ймовірність розвитку артеріальних тромбоемболічних ускладнень або порушення мозкового кровообігу при застосуванні статевих гормонів зростає у жінок із факторами ризику (табл. 3). Лікарський засіб Норколут протипоказаний жінкам з одним серйозним фактором ризику або множинними факторами ризику розвитку АТЕ, на основі яких її можна віднести до групи високого ризику розвитку артеріального тромбозу (див. ПРОТИПОКАЗАННЯ). Якщо жінка має більше одного фактора ризику, зростання ризику буде більшим, ніж сума ризиків, асоційованих із кожним окремим фактором, тому слід враховувати загальний ризик. Норколут не слід призначати, якщо співвідношення користь/ризик оцінюється як негативне (див. ПРОТИПОКАЗАННЯ).
Таблиця 3
Фактори ризику розвитку АТЕ

Симптоми ATE
Жінки повинні бути поінформовані про те, що в разі виникнення симптомів їм слід звернутися за невідкладною медичною допомогою і повідомити медичному працівнику про застосування лікарського засобу Норколут.
Симптомами порушення мозкового кровообігу можуть бути:
— раптові слабкість або оніміння обличчя, ноги або руки, особливо однобічні;
— раптове порушення ходи, запаморочення, втрата рівноваги або координації;
— раптова сплутаність свідомості, порушення мовлення або розуміння;
— раптове погіршення зору на одне або обидва ока;
— раптовий сильний або тривалий головний біль без визначеної причини;
— втрата свідомості або непритомність із судомами або без.
Тимчасовість симптомів свідчить про транзиторну ішемічну атаку.
Симптомами інфаркту міокарда можуть бути:
— біль, дискомфорт, тиск, тяжкість, відчуття стискання або розпирання у грудях, руці або за грудиною;
— дискомфорт з іррадіацією у спину, нижню щелепу, горло, руку, шлунок;
— відчуття переповнення шлунка, порушення травлення або ядуха;
— посилене потовиділення, нудота, блювання або запаморочення;
— сильна слабкість, тривога або задишка;
— швидке або неритмічне серцебиття.
Підвищення рівня АлАТ
В процесі клінічних випробувань у пацієнтів, які отримували для лікування інфекції вірусного гепатиту С (ВГС) лікарські засоби, що містять омбітасвір/паритапревір/ритонавір та дасабувір із рибавірином або без нього, було виявлено підвищення рівня трансамінази (АлАТ) більше ніж у 5 разів вище верхньої межі норми, яке виникає значно частіше у жінок, які застосовували лікарські засоби, які містять етинілестрадіол. Оскільки норетистерон частково метаболізується до етинілестрадіолу, це застереження стосується також жінок, які приймають норетистерон (див. ПРОТИПОКАЗАННЯ та ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ).
Пухлини. Описані поодинокі випадки доброякісних пухлин печінки і ще рідше — випадки злоякісних пухлин у пацієнтів, які приймають гормональні речовини, що входять до складу Норколуту. В окремих випадках ці пухлини призводили до внутрішньочеревних кровотеч, що загрожують життю.
Якщо у жінок, які отримують КПК, виникає сильний біль у верхній частині живота, наявні ознаки збільшення печінки або ознаки внутрішньочеревної кровотечі, необхідно диференціювати пухлину печінки.
Рак шийки матки. Найважливіший фактор ризику розвитку раку шийки матки — це персистенція папіломавірусної інфекції. Деякі епідеміологічні дослідження показали, що довготривале застосування КПК може підвищити цей ризик. Проте це твердження все ще має суперечливий характер, оскільки остаточно не з’ясовано, наскільки результати досліджень враховували супутні фактори, наприклад регулярність скринінгу шийки матки та статеву поведінку, включаючи застосування бар’єрних методів контрацепції.
Рак молочної залози. Метааналіз 54 епідеміологічних досліджень вказує на незначне підвищення відносного ризику (ВР=1,24) розвитку раку молочної залози у жінок, які застосовують КПК. Цей підвищений ризик поступово зникає протягом 10 років після припинення застосування КПК. Оскільки рак молочної залози у жінок віком до 40 років виникає рідко, підвищення частоти раку молочної залози у жінок, які застосовують у даний час або нещодавно застосовували КПК, є незначним порівняно із загальним ризиком раку молочної залози. Результати цих досліджень не надають доказів існування причинного взаємозв’язку. Виявлене підвищення ризику може бути зумовлене як більш ранньою діагностикою раку молочної залози у жінок, які застосовують КПК, так і біологічною дією КПК або поєднанням обох факторів. Відзначено, що рак молочної залози, виявлений у жінок, які будь-коли приймали КПК, як правило, клінічно менш виражений, ніж у тих, хто ніколи не застосовував КПК.
Злоякісні пухлини можуть бути небезпечними для життя чи призводити до летального наслідку. Слід негайно звернутися до лікаря, якщо вперше з’явився сильний біль у животі.
Інші захворювання. Пацієнткам з цукровим діабетом слід перебувати під ретельним наглядом лікаря.
У поодиноких випадках може виникнути хлоазма, насамперед у жінок із хлоазмою в період вагітності в анамнезі. Жінкам, схильним до появи хлоазми, слід уникати перебування на сонці або під ультрафіолетовими променями під час прийому препарату.
При гострому порушенні зору, екзофтальмі, диплопії або мігрені слід виключити набряк диска зорового нерва або ураження сітківки.
Пацієнткам із депресією в анамнезі слід перебувати під пильним контролем лікарів. Необхідно припинити прийом препарату, якщо депресія прогресуватиме.
Прогестагени можуть спричиняти затримку рідини. З обережністю призначати пацієнткам з епілепсією, при мігрені, БА, серцевій дисфункції.
При застосуванні КПК у жінок з гіпертригліцеридемією або з її наявністю в сімейному анамнезі можливий підвищений ризик розвитку панкреатиту.
Хоча повідомлялося про незначне підвищення АТ у багатьох жінок, які приймають КПК, клінічно значуще підвищення відмічають рідко. Однак якщо під час прийому КПК розвивається стійка клінічно значуща АГ, лікарю варто відмінити КПК і розпочати лікування АГ. Якщо після антигіпертензивної терапії буде досягнутий нормальний рівень АТ, прийом КПК може бути відновлено, якщо це вважатиметься за доцільне.
Повідомлялося про виникнення або загострення зазначених нижче захворювань у період вагітності та при застосуванні КПК, однак їх взаємозв’язок із застосуванням КПК остаточно не доведений:
– жовтяниця та/або свербіж, пов’язаний з холестазом;
– утворення жовчних каменів;
– порфірія;
– системний червоний вовчак;
– гемолітико-уремічний синдром;
– хорея Сиденгама;
– герпес вагітних;
– втрата слуху, пов’язана з отосклерозом.
У жінок зі спадковим ангіоневротичним набряком екзогенні естрогени можуть спричинити або загострити симптоми захворювання.
Гострі або хронічні порушення функції печінки можуть потребувати призупинення прийому КПК до нормалізації показників функції печінки. Рецидив холестатичної жовтяниці, яка вперше маніфестувала у період вагітності або попереднього застосування статевих стероїдів, потребує припинення прийому КПК.
Хвороба Крона та виразковий коліт асоціюються з прийомом КПК.
Медичне обстеження, огляд та консультація лікаря. Перед початком або відновленням лікування препаратом жінці необхідно пройти повне медичне обстеження, у тому числі й гінекологічний огляд: слід врахувати вимоги розділів ПРОТИПОКАЗАННЯ та ОСОБЛИВОСТІ ЛІКУВАННЯ. Особливу увагу слід приділяти при тривалому застосуванні препарату у таких випадках: серцево-судинні та ниркові захворювання, БА, епілепсія, схильність до тромбозу, гепатит, дисфункція нирок.
Медичний огляд, включаючи обстеження органів таза, слід періодично повторювати під час лікування. Частота та тип цих досліджень залежать від індивідуальних особливостей кожної окремої жінки, але в обов’язковому порядку вони повинні включати вимірювання АТ, дослідження молочних залоз, органів черевної порожнини та тазових органів, а також цитологічне дослідження шийки матки.
Необхідно якомога швидше звернутися до лікаря у наступних випадках:
– будь-які зміни у стані здоров’я, особливо зазначені в цій інструкції;
– стиснення у грудній клітці;
– необхідність застосування інших лікарських засобів (див. також ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ);
– тривала іммобілізація або потреба у хірургічному втручанні (у разі планового хірургічного втручання принаймні за 6 тиж до операції);
– незвично надмірна вагінальна кровотеча.
Причини негайного припинення лікування. Якщо з’явилися можливі ознаки тромбозу, прийом таблеток слід припинити, негайно звернутися за медичною допомогою:
– незвичний кашель;
– відчуття болю і стиснення у грудній клітці, незалежно від того, чи віддається він у ліву руку;
– задишка;
– первинна поява сильного головного болю і мігрені або підвищення частоти незвично сильної мігрені;
– часткова або повна втрата зору або диплопія;
– невиразне мовлення;
– раптові порушення слуху, запаху або смаку;
– запаморочення або втрата свідомості;
– слабкість або оніміння у будь-якій частині тіла;
– сильний біль або набряк ніг.
Необхідно також припинити прийом таблеток і негайно звернутися за медичною допомогою у наступних випадках:
– поява жовтяниці, розвиток гепатиту (неіктеричного);
– тяжкий генералізований набряк;
– високий АТ;
– вагітність.
Необхідно проконсультуватися з лікарем, якщо наявна будь-яка із зазначених нижче умов або погіршується стан у період застосування препарату. Лікар визначить переваги та ризики початку або продовження застосування лікарського засобу та встановить, чи є потреба у ретельному моніторингу:
– куріння;
– цукровий діабет;
– ожиріння;
– недавній тромбоз/емболія;
– наявність в анамнезі тромбозу (ВТЕ у рідного брата або батька у відносно ранньому віці);
– наявність в анамнезі раку молочної залози;
– наявність в анамнезі або наявність хлоазми (плями жовтувато-коричневої пігментації на шкірі, особливо на обличчі). У разі такої пігментації слід уникати тривалого впливу сонячного випромінювання або ультрафіолетового випромінювання;
– наявність в анамнезі депресії.
Вплив на результати лабораторних тестів. Прийом прогестагенів може впливати на результати деяких лабораторних методів дослідження.
Наявні дані про вплив КПК на результати лабораторних досліджень, включаючи біохімічні показники печінки, щитовидної залози та параметрів згортання крові.
Слід повідомити лікаря або персонал лабораторії про прийом препарату Норколут, оскільки це може вплинути на деякі результати аналізу.
Попередження стосовно допоміжних речовин. Цей лікарський засіб містить лактозу. Пацієнтам зі спадковими формами непереносимості галактози, недостатністю лактази Лаппа (недостатність, що відмічається у деяких поселеннях Лапландії) або поганим всмоктуванням глюкози або галактози не слід застосовувати цей лікарський засіб.
Застосування у період вагітності або годування грудьми. Дослідження репродуктивної токсичності засвідчили ризик вірилізації жіночих ембріонів при прийомі високих доз під час розвитку зовнішніх статевих органів. Окрім цього, епідеміологічні дослідження показали, що при прийомі підвищених доз цей ризик є досить значним у людей. Норколут може спричинити вірилізацію жіночих ембріонів, якщо його приймати впродовж періоду соматичної статевої диференціації, що характеризується чутливістю до гормонів (починаючи з 45-го дня вагітності). Окрім зазначеного вище, у результаті досліджень не отримано інших ознак тератогенного впливу.
При поновленні застосування статевих гормонів слід враховувати підвищений ризик ВТЕ в післяпологовому періоді.
Норколут не можна застосовувати в період вагітності або при підозрі на неї та в період годування грудьми.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами. Не відзначено впливу препарату на здатність керувати автомобілем або працювати з механізмами.

вплив інших лікарських засобів на Норколут
Можлива взаємодія з лікарськими засобами, що індукують мікросомальні ферменти, в результаті чого може збільшуватися кліренс статевих гормонів, що може призвести до виникнення менструальних кровотеч та/або неефективності контрацептивного засобу.
Індукція ферментів може спостерігатися через кілька днів прийому. Максимальна індукція ферментів зазвичай спостерігається протягом декількох тижнів. Після відміни препарату індукція ферментів може зберігатися до 4 тиж.
Субстанції, що спричиняють збільшення кліренсу статевих гормонів (зниження ефективності КПК за рахунок індукції ферментів), наприклад фенітоїн, барбітурати, бозентан, примідон, карбамазепін, рифампіцин, ритонавір, невірапін і ефавіренз, можливо, також окскарбазепін, топірамат, фелбамат, гризеофульвін та лікарські засоби, що містять звіробій продірявлений.
Субстанції, які мають варіабельний ефект на кліренс статевих гормонів
При одночасному застосуванні зі статевими гормонами багато інгібіторів протеази ВІЛ/ВГС і ненуклеозидних інгібіторів зворотної транскриптази можуть збільшувати або зменшувати концентрацію естрогенів або прогестинів у плазмі крові. Ефект цих змін може бути у деяких випадках клінічно значущим.
Речовини, що знижують кліренс КПК (інгібітори ферментів)
Клінічна значущість потенційної взаємодії з інгібіторами ферментів залишається нез’ясованою. Потужні та помірні інгібітори CYP 3A4, такі як азольні протигрибкові засоби (ітраконазол, вориконазол, флуконазол), верапаміл, макроліди (наприклад, кларитроміцин, еритроміцин), дилтіазем і грейпфрутовий сік, можуть спричинити підвищення сироваткових концентрацій естрогенів та/або прогестинів. Еторикоксиб у дозах 60–120 мг/добу продемонстрував підвищення плазмових концентрацій етинілестрадіолу у 1,4–1,6 раза при одночасному застосуванні із комбінованим гормональним лікарським засобом, що містить 0,035 мг етинілестрадіолу.
Вплив препарату Норколут на інші лікарські засоби
Прогестагени можуть впливати на метаболізм інших лікарських засобів. Відповідно у плазмі крові та в тканинах їх концентрації можуть підвищуватися (наприклад, циклоспорин) або знижуватися (наприклад, ламотриджин). З огляду на клінічні дані припускають, що етинілестрадіол пригнічує кліренс субстратів CYP 1A2, що, у свою чергу, викликає слабке (наприклад, при застосуванні теофіліну) або помірне (наприклад, при застосуванні тизанідину) підвищення їхніх плазмових концентрацій.
Фармакодинамічні взаємодії.
Одночасне застосування з лікарськими засобами, що містять омбітасвір/паритапревір/ритонавір та дасабувір, із рибавірином або без нього, може підвищити ризик підвищення рівня АлАТ (див. ПРОТИПОКАЗАННЯ та ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ). Прийом лікарського засобу Норколут можна відновити через 2 тиж після завершення терапії за схемою застосування комбінованих препаратів.
Застереження: для виявлення можливих лікарських взаємодій слід враховувати інформацію, що міститься в інструкціях для медичного застосування інших препаратів, які застосовуються одночасно.

дослідження гострої токсичності не продемонстрували ризику гострих побічних реакцій при випадковому прийомі препарату в дозі, що в кілька разів перевищує щоденну терапевтичну дозу.

при температурі не вище 30 °C. Препарат зберігати в недоступному для дітей місці!