СПІРИВА®

Берінгер Інгельхайм

СКЛАД І ФОРМА ВИПУСКУ

пор. д/інг., капс. тверд. 18 мкг блістер, № 10, № 30

пор. д/інг., капс. тверд. 18 мкг блістер, з пристроєм ХендіХейлер®, № 10, № 30
Тіотропію бромід 18 мкг

Допоміжні речовини: лактози моногідрат мікронізований, лактози моногідрат 200 М.

№  UA/6495/01/01 з 15.02.2017 За рецептом A

ФАРМАКОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ

фармакодинаміка. Механізм дії. Тіотропій є специфічним антихолінергічним агентом тривалої дії. Тіотропій має подібну спорідненість з всіма підтипами мускаринових рецепторів (від М1 до М5). У дихальних шляхах інгібіція М3-рецепторів викликає розслаблення гладких м’язів. У доклінічних дослідженнях in vitro та in vivo бронхопротекторний ефект був дозозалежним та тривав більше 24 год.

Тривалість ефекту зумовлена дуже повільним вивільненням із М3-рецепторів; T½ тіотропію значно більший, ніж іпратропію. Як N-четвертинний антихолінергік тіотропій є місцево (бронхо) селективним при інгаляційному застосуванні, він демонструє прийнятний терапевтичний діапазон до виявлення системних антихолінергічних ефектів. Дисоціація з М2-рецепторами є швидшою, ніж з М3 в функціональних дослідженнях in vitro. М3 — більш прийнятний (кінетично контрольований) рецептор підтипу селективності, ніж М2. Висока активність і повільна дисоціація з рецепторів клінічно корелювали зі значною та тривалою бронходилатацією у пацієнтів з хронічними обструктивними захворюваннями легень (ХОЗЛ).

Фармакокінетика. Тіотропій є четвертинним амонієвим з’єднанням, яке помірно розчиняється у воді. Тіотропій застосовують у формі сухого порошку для інгаляцій. Як правило, при інгаляційному способі прийому більша частина дози, що вивільняється, осідає в шлунково-кишковому тракті, і менша — в легенях.

Абсорбція. Після інгаляції сухого порошку абсолютна біодоступність становить 19,5%, що є ознакою високої біодоступності фракції, що досягає легень. Абсолютна біодоступність розчину тіотропію для перорального застосування становить 2–3%. Cmax тіотропію в плазмі крові досягається через 5–7 хв після інгаляції.

При стабільному стані максимальний рівень тіотропію в плазмі крові пацієнтів з ХОЗЛ становить 12,9 пг/мл і швидко знижується багатостадійним чином. Нижній рівень концентрації тіотропію в плазмі крові при стабільному стані досягає 1,71 пг/мл. Системний вплив після інгаляції тіотропію через пристрої ХендіХейлер був схожим на вплив після інгаляції тіотропію через інгалятор Респімат.

Розподіл. 72% препарату зв’язується з білками плазми крові. Обсяг розподілу становить 32 л/кг. Локальна концентрація в легенях невідома, але, виходячи із способу застосування, передбачається високий її рівень. У дослідженнях на тваринах доведено, що тіотропій не проникає через гематоенцефалічний бар’єр в значному обсязі.

Біотрансформація. Ступінь біотрансформації — низький, оскільки 74% незміненої субстанції виводилося з сечею після в/в введення здоровим добровольцям. Тіотропій як складний ефір неферментативно розпадається до спирту N-метилскопіну і дитіенілгліколевої кислоти, що не зв’язуються з мускариновими рецепторами.

Далі, згідно з дослідженнями in vitro, на мікросомах печінки і гепатоцитах тіотропій (<20% дози після в/в введення) метаболізується шляхом залежного від цитохрому P450 окиснення і подальшої глутатіонової кон’югації до різних метаболітів фази II. Цей ферментний ланцюг може пригнічуватися інгібіторами CYP 450 2D6 (та 3A4), хінідином, кетоконазолом та гестоденом. Зазначені CYP 450 2D6 та 3A4 беруть участь у метаболічних перетвореннях, які відповідають за виведення меншої частини дози. Тіотропій навіть в супратерапевтичних концентраціях не пригнічує цитохром P450 1A1, 1A2, 2B6, 2C9, 2C19, 2D6, 2E1 та 3A на мікросомах печінки.

Елімінація. Ефективний T½ відмічають через 27–45 год у пацієнтів з ХОЗЛ. Загальний кліренс становив 880 мл/хв після в/в введення молодим здоровим волонтерам. Після в/в введення тіотропій головним чином виводиться з сечею в незміненому вигляді. Після інгаляції сухого порошку виведення з сечею становить 7% (1,3 мкг) незміненої кількості протягом 24 год, залишок не абсорбується у кишечнику і виводиться з калом. Нирковий кліренс тіотропію перевищує кліренс креатиніну, що вказує на виділення в сечу. Після постійної щоденної інгаляції у пацієнтів з ХОЗЛ фармакокінетично стабільний стан досягається через 7 днів без подальшої акумуляції.

Лінійність/нелінійність. Тіотропій продемонстрував лінійні фармакокінетичні властивості в терапевтичному діапазоні незалежно від лікарської форми.

ПОКАЗАННЯ

підтримувальна бронхолітична терапія для полегшення симптомів при ХОЗЛ.

ЗАСТОСУВАННЯ

лікарський засіб призначений тільки для застосування інгаляційно.

Рекомендована доза препарату Спірива складається з інгаляції вмісту 1 капсули 1 раз на добу за допомогою інгаляційного пристрою ХендіХейлер. Інгаляцію слід робити в один і той же час доби.

Рекомендовану дозу не слід перевищувати. Капсули не призначені для перорального застосування, капсули Спірива не можна ковтати.

Препарат слід застосовувати тільки за допомогою інгаляційного пристрою ХендіХейлер.

Особливі групи. Пацієнтам похилого віку застосовувати препарату Спіриви слід тільки в рекомендованій лікарем дозі.

Пацієнтам з нирковою недостатністю слід приймати Спірива згідно з рекомендованою лікарем дозою. Інформація про застосування препарату у пацієнтів з нирковою недостатністю від помірного до тяжкого ступеня (кліренс креатиніну ≤50 мл/хв) наведена в розділах Особливості застосування та Фармакокінетика.

Пацієнтам з печінковою недостатністю можна застосовувати препарат Спірива відповідно до рекомендованої лікарем дози (див. Фармакокінетика).

Інструкція для застосування. Для забезпечення належного застосування препарату необхідно проінформувати пацієнта, як використовувати інгалятор.

При застосуванні Спірива слід дотримуватися рекомендацій лікаря.

Інгаляційний пристрій ХендіХейлер було розроблено спеціально для капсул Спіриви. Його не слід використовувати з іншими медикаментами.

Можна застосовувати ХендіХейлер протягом 1 року, використовуючи його за призначенням.

1. Щоб відкрити пилозахисний ковпачок, слід натиснути на кнопку для розпилення до упору і відпустити.

2. Відкрити пилозахисний ковпачок, піднявши його вгору. Потім відкрити мундштук, піднявши його вгору.

3. Вийняти капсулу Спіриви з блістера (безпосередньо перед застосуванням) і розмістити її на платформі з центральною камерою. Неважливо, яким боком помістити капсулу в камеру.

4. Закрити мундштук щільно до клацання, залишити пилозахисний ковпачок відкритим.

5. Тримати ХендіХейлер мундштуком вгору і натиснути кнопку для розпилення до упору 1 раз і відпустити. Це робить отвори в оболонці капсули і дозволяє лікам вивільнитися при вдиханні.

6. Повністю видихнути.

Важливо: не видихати в мундштук ні в якому разі.

7. Підняти пристрій ХендіХейлер до рота й обхопити щільно губами мундштук. Тримати голову прямо і вдихнути повільно і глибоко, але таким чином, щоб почути або відчути вібрацію капсули.

Вдихати, поки легені не наповняться; потім якомога можна довше затримати подих і в той же самий час вийняти мундштук з рота.

Відновити дихання.

Повторити дії, зазначені в пунктах 6 і 7, — це повністю випорожнить капсулу.

8. Відкрити мундштук знову. Витягти використану капсулу і викинути.

Закрити мундштук і пилозахисний ковпачок для зберігання пристрою ХендіХейлер.

Очищення пристрою ХендіХейлер

Чистити пристрій ХендіХейлер необхідно 1 раз на місяць.

Відкрити пилозахисний ковпачок і мундштук. Потім відкрити основу, піднімаючи кнопку для розпилення. Промити весь інгалятор теплою водою для видалення порошку. Ретельно висушити пристрій ХендіХейлер, промокаючи залишок води паперовою серветкою і просушуючи на повітрі, залишити при цьому пилозахисний ковпачок, мундштук і основу відкритими. Просушування на повітрі займає 24 год, отже, очищення треба починати відразу після використання, щоб пристрій було готовий до наступного застосування.

При необхідності мундштук можна очистити зовні за допомогою вологої, але не мокрої тканини.

Розкриття блістера

А. Відокремити смуги блістера, розірвавши уздовж перфорації.

В. Розкрити (безпосередньо перед використанням) до напису «Стоп». Якщо випадково була відкрита ще одна капсула, то її слід викинути.

С. Вийняти капсулу.

Капсули препарату Спірива містять невелику кількість порошку, таким чином, капсула наповнена лише частково.

ПРОТИПОКАЗАННЯ

порошок для інгаляцій Спірива протипоказаний пацієнтам з відомою гіперчутливістю до тіотропію, атропіну або його похідних (іпратропій або окситропій) або інших компонентів препарату.

ПОБІЧНА ДІЯ

багато з перелічених побічних ефектів можна віднести до антихолінергічних властивостей препарату Спірива.

Побічні реакції на препарат були визначені за даними, отриманими з клінічних досліджень і спонтанних повідомлень протягом післяреєстраційного періоду. База даних клінічних досліджень включає 9647 пацієнтів, які отримували тіотропій в 28 плацебо-контрольованих клінічних випробуваннях з періодом лікування від 4 тиж до 4 років.

Частота виникнення побічних реакцій відповідно до Конвенції MedDRA: дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100, <1/10); нечасто (≥1/1000, <1/100); рідко (≥1/10 000, <1/1000); дуже рідко (<1/10 000); невідомо (неможливо визначити за наявними даними).

З боку обміну речовин: невідомо — зневоднення.

З боку центральної нервової системи: нечасто — запаморочення, головний біль, порушення смакових відчуттів; рідко — безсоння.

З боку органу зору: нечасто — нечіткість зору; рідко — глаукома, підвищення внутрішньоочного тиску.

З боку серцево-судинної системи: нечасто — фібриляція передсердь; рідко — суправентрикулярна тахікардія, тахікардія, відчуття серцебиття.

З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: нечасто — кашель, дисфонія, фарингіт; рідко — бронхоспазм, носові кровотечі, ларингіт, синусит.

З боку травної системи: часто — сухість у роті; нечасто — запор, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, кандидоз ротової порожнини і глотки; рідко — непрохідність кишечнику, що включає паралітичну непрохідність; дисфагія, гінгівіт, глосит, стоматит, нудота; невідомо — карієс зубів.

З боку імунної системи, шкіри та підшкірної клітковини: нечасто — висип; рідко — ангіоневротичний набряк, гіперчутливість (включаючи алергічні реакції негайного типу), свербіж, кропив’янка; невідомо — сухість шкіри, інфекції шкіри і утворення виразок, анафілактичні реакції.

З боку опорно-рухової системи та сполучної тканини: невідомо — набряк суглобів.

З боку сечовидільної системи: нечасто — затримка сечі, дизурія; рідко — інфекція сечових шляхів.

Опис окремих побічних реакцій. У контрольованих клінічних дослідженнях зазвичай спостерігалися антихолінергічні побічні реакції, такі як сухість у роті, які виникали приблизно у 4% пацієнтів.

У 28 клінічних випробуваннях сухість у роті призвела до припинення прийому препарату у 18 (0,2%) з 9647 пацієнтів.

Серйозні побічні ефекти включають глаукому, запор, непрохідність кишечнику, в тому числі паралітичну непрохідність кишечнику і затримку сечі.

Інші особливі групи населення. Кількість антихолинергических ефектів може збільшитися з віком.

ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ

препарат Спірива є бронходилататором, який призначають 1 раз на добу для підтримувальної терапії, і який не призначений для початкового лікування гострих нападів бронхоспазму.

Після застосування препарату можуть виникнути реакції гіперчутливості негайного типу.

Як і інші антихолінергічні препарати, Спіриву слід застосовувати з обережністю у пацієнтів із закритокутовою глаукомою, гіперплазією передміхурової залози або обструкцією шийки сечового міхура (див. Побічна дія).

Інгаляційні препарати можуть спричинювати інгаляційно-індукований бронхоспазм.

Препарат слід застосовувати з обережністю у таких пацієнтів: які нещодавно перенесли інфаркт міокарда (<6 міс); з будь-якою нестійкою або небезпечною для життя аритмією або аритмією, яка потребувала втручання або зміни терапії в минулому; при госпіталізації з серцевою недостатністю (клас III або IV за NYHA) протягом останнього року. Ці пацієнти були виключені з клінічних випробувань. За даних умов антихолінергічний ефект може їм нашкодити.

Оскільки концентрація в плазмі крові тіотропію зростає у пацієнтів з нирковою недостатністю від помірного до тяжкого ступеня (кліренс креатиніну ≤50 мл/хв), Спіриву слід застосовувати, тільки якщо очікувана користь перевищує потенційний ризик. Дані щодо тривалого застосування препарату у пацієнтів з нирковою недостатністю відсутні (див. Фармакокінетика).

Пацієнти повинні уникати потрапляння порошку в очі. Це може призвести до погіршення глаукоми, болю або дискомфорту в очах, тимчасової нечіткості зору, відчуття появи ореолу або кольорових плям перед очима у поєднанні з почервонінням ока у вигляді гіперемії кон’юнктиви або рогівки.

При появі перелічених симптомів у будь-якому поєднанні слід, не гаючи часу, звернутися за спеціалізованою медичною допомогою.

Сухість у роті, виявлена при антихолінергічній терапії, може в перспективі бути пов’язана з карієсом.

Спіриву не слід застосовувати більше 1 разу на добу.

Препарат містить 5,5 мг лактози моногідрату в 1 капсулі.

Застосування в період вагітності та годування груддю. Вагітність. Дані щодо застосування тіотропію у вагітних дуже обмежені. У доклінічних дослідженнях не виявили прямого або непрямого шкідливого впливу щодо репродуктивної токсичності при клінічно значущих дозах. В якості запобіжного заходу слід уникати застосування Спіриви в період вагітності.

Годування груддю. Невідомо, чи проникає тіотропію бромід в грудне молоко. Застосування препарату в період годування груддю не рекомендується.

Тіотропію бромід є сполукою тривалої дії. Рішення продовжувати/припиняти годування груддю або продовжувати/припиняти застосування Спіриви слід приймати з урахуванням оцінки переваги грудного вигодовування для дитини і користі від терапії для матері.

Діти. Препарат не призначений для застосування у дітей.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або роботі з іншими механізмами. Дослідження впливу на здатність керувати автомобілем або іншими механізмами не проводилися. Виникнення запаморочення або нечіткості зору може вплинути на здатність керувати транспортними засобами або працювати з механічними пристроями.

ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ

незважаючи на те що формальні дослідження взаємодії з іншими лікарськими засобами не проводилися, тіотропію бромід застосовували одночасно з іншими препаратами (симпатоміметичні бронходилататори, метилксантини, пероральні й інгаляційні стероїди, які застосовують при лікуванні ХОЗЛ) без клінічних доказів їх взаємодії.

Не встановлено, що застосування агоністів β-адренорецепторів тривалої дії або інгаляційних кортикостероїдів змінює експозицію тіотропію.

Однак застосування Спіриви в поєднанні з антихолінергічними лікарськими засобами не досліджувалося і, таким чином, не рекомендується.

ПЕРЕДОЗУВАННЯ

високі дози Спірива можуть викликати антихолінергічні симптоми.

Однак системні антихолінергічні побічні ефекти були відсутні у здорових добровольців після разової дози аж до 340 мкг тіотропію.

Серйозних побічних реакцій, крім сухості в роті, не відзначено після 7 днів прийому тіотропію до дози 170 мкг у здорових добровольців.

У дослідженнях багаторазового дозування у пацієнтів з ХОЗЛ застосування максимальної добової дози 43 мкг тіотропію протягом 4 тиж не спричинило серйозних побічних реакцій.

Гостра інтоксикація при пероральному застосуванні капсул тіотропію малоймовірна через низьку пероральну біодоступність.

УМОВИ ЗБЕРІГАННЯ

при температурі не вище 25 °C. Захищати від прямих сонячних променів, тепла та морозу.

Термін використання. Після першого розкриття смуги блістери слід використовувати протягом 9 днів.

ІНСТРУКЦІЯ МОЗ

Дата додавання: 17.07.2018 р.

Коментарі

Немає коментарів до цього матеріалу. Прокоментуйте першим

Додати свій