• Кабинет
  • НУРОФЄН® / НУРОФЄН® ФОРТЕ (NUROFEN® / NUROFEN® FORTE)

    Склад і форма випуску

    НУРОФЄН®
    таблетки, вкриті оболонкою 200 мг, № 6, 8, 12, 24Ціни в аптеках
    1 таблетка, вкрита оболонкою, містить ібупрофену 200 мг;
    допоміжні речовини: натрію кроскармелоза, натрію лаурилсульфат, натрію цитрат, кислота стеаринова, кремнію діоксид колоїдний безводний, натрію кармелоза, тальк, акація, сахароза, титану діоксид (Е171), макрогол 6000, фарба для друку (шелак, заліза оксид чорний (Е172), пропіленгліколь (Е1520)..
    № UA/6313/02/02 від 12.06.2017
    A
    НУРОФЄН® ФОРТЕ
    таблетки, вкриті оболонкою 400 мг, № 12Ціни в аптеках
    1 таблетка, вкрита оболонкою містить ібупрофену 400 мг;
    допоміжні речовини: натрію кроскармелоза, натрію лаурилсульфат, натрію цитрат, кислота стеаринова, кремнію діоксид колоїдний безводний, натрію кармелоза, тальк, акація, сахароза, титану діоксид (E171), макрогол 6000;
    фарба для друку на таблетці (амонію гідроксид, симетикон, пропіленгліколь, заліза оксид червоний (Е172), шелак)..
    № UA/6313/02/01 від 21.03.2019
    A

    Фармакологічні властивості

    фармакодинаміка. Ібупрофен — це НПЗП, похідний пропіонової кислоти, який продемонстрував свою ефективність шляхом пригнічення синтезу простагландинів. У людини ібупрофен зменшує вираженість болю при запаленні, набряки та лихоманку. Крім того, ібупрофен зворотно пригнічує агрегацію тромбоцитів.

    Експериментальні дані свідчать, що ібупрофен може конкурентно пригнічувати ефект низької дози ацетилсаліцилової кислоти на агрегацію тромбоцитів при одночасному застосуванні цих препаратів. Деякі дослідження фармакодинаміки показують, що при застосуванні разових доз ібупрофену по 400 мг у межах 8 год до або в межах 30 хв після застосування ацетилсаліцилової кислоти негайного вивільнення (81 мг) виявлено зниження впливу ацетилсаліцилової кислоти на утворення тромбоксану або агрегацію тромбоцитів. Хоча існує непевність щодо екстраполяції цих даних на клінічну ситуацію, не можна виключити ймовірності, що регулярне довготривале застосування ібупрофену може знизити кардіопротекторний ефект низьких доз ацетилсаліцилової кислоти. При несистематичному застосуванні ібупрофену такий клінічно значущий ефект вважається малоймовірним.

    Ібупрофен полегшує біль, зменшує запалення та знижує температуру тіла.

    Фармакокінетика. Ібупрофен швидко всмоктується після застосування та швидко розподіляється у всьому організмі. Виведення є швидким і повним та відбувається через нирки.

    Cmax у плазмі крові досягаються через 45 хв після перорального застосування натще. При застосуванні з їжею пікові рівні відмічають через 1–2 год. Цей час може варіювати для різних лікарських форм.

    Т½ становить близько 2 год.

    В обмежених дослідженнях ібупрофен був виявлений у грудному молоці у дуже низьких концентраціях.

    Показання НУРОФЄН / НУРОФЄН ФОРТЕ

    симптоматичне лікування головного болю та зубного болю, болю при менструації, невралгії, болю у спині, суглобах, м’язах, ревматичному болю, а також при симптомах застуди і грипу.

    Застосування НУРОФЄН / НУРОФЄН ФОРТЕ

    Нурофєн®. Для внутрішнього застосування. Тільки для короткотривалого застосування. Таблетки необхідно запивати водою, не розжовувати. Під час короткотривалого застосування, якщо симптоми зберігаються або їх вираженість збільшується, пацієнту слід звернутися до лікаря.

    Небажані ефекти можна мінімізувати шляхом застосування найнижчої ефективної дози протягом найкоротшого періоду, необхідного для контролю симптомів. Якщо симптоми зберігаються більше 5 днів від початку лікування або їх вираженість збільшується, слід звернутися до лікаря.

    Препарат призначати дорослим та дітям з масою тіла >20 кг (вік — близько 6 років). Рекомендована добова доза препарату становить 20–30 мг/кг маси тіла. Не перевищувати дозу 30 мг/кг маси тіла на добу.

    Дітям з масою тіла 20–30 кг (віком 6–11 років): по 200 мг (1 таблетка) на прийом. Повторну дозу застосовувати у разі потреби через 6 год. Не перевищувати дозу 600 мг (3 таблетки) на добу.

    Дорослим та дітям з масою тіла >30 кг: по 200–400 мг (1–2 таблетки) на прийом. Повторну дозу застосовувати у разі потреби через 4–6 год. Не перевищувати дозу 1200 мг (6 таблеток) на добу.

    Особи літнього віку не потребують спеціального дозування.

    Діти. Не застосовувати у дітей з масою тіла <20 кг та віком до 6 років.

    Нурофєн® Форте. Для перорального прийому при нетривалому застосуванні.

    Дорослі та діти віком від 12 років. Препарат застосовують по 1 таблетці кожні 4 год. Таблетки необхідно запивати водою. Не приймати більше 3 таблеток протягом 24 год. Максимальна добова доза становить 1200 мг.

    Небажані ефекти можна мінімізувати шляхом застосування найнижчої ефективної дози протягом найкоротшого періоду, необхідного для контролю симптомів. Якщо симптоми зберігаються більше 3 днів від початку лікування або їх вираженість збільшується, слід звернутися до лікаря.

    Пацієнти літнього віку не потребують спеціального режиму дозування.

    Пацієнти з порушенням функції нирок та печінки легкого або помірного ступеня не потребують корекції дози.

    Діти. Не застосовують у дітей віком до 12 років.

    Протипоказання

    • підвищена чутливість до ібупрофену або будь-якої з допоміжних речовин препарату.
    • Реакції гіперчутливості в анамнезі (наприклад БА, риніт, ангіоневротичний набряк або кропив’янка), які відмічали після застосування ацетилсаліцилової кислоти або інших НПЗП.
    • Виразкова хвороба шлунка або дванадцятипалої кишки/кровотеча в активній формі або рецидиви в анамнезі (2 або більше виражених епізоди підтвердженої виразки ШКТ чи кровотечі).
    • Наявність в анамнезі шлунково-кишкової кровотечі або перфорації, пов’язаних із застосуванням НПЗП.
    • Тяжка серцева недостатність (клас IV за класифікацією NYHA), тяжка ниркова недостатність або тяжка печінкова недостатність.
    • Останній триместр вагітності.
    • Активне запальне захворювання кишечнику.
    • Геморагічний діатез або інші розлади згортання крові.

    Нурофєн® Форте також: цереброваскулярні або інші кровотечі.

    Побічна дія

    Нурофєн®. Перелік наступних побічних реакцій відноситься до тих, що спостерігалися при застосуванні ібупрофену у безрецептурних дозах при короткотривалому застосуванні. При лікуванні хронічних станів, при довготривалому лікуванні можуть спостерігатися додаткові побічні ефекти.

    Здебільшого побічні реакції є залежними від дози, зокрема ризик виникнення шлунково-кишкової кровотечі залежить від дози та тривалості лікування.

    З боку системи крові та лімфатичної системи: дуже рідко — порушення кровотворення (анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія, панцитопенія, агранулоцитоз). Першими ознаками є пропасниця, біль у горлі, поверхневі виразки в ротовій порожнині, грипоподібні симптоми, тяжка форма виснаження, нез’ясована кровотеча та гематоми невідомої етіології.

    З боку імунної системи: реакції гіперчутливості1; нечасто — кропив’янка та свербіж; дуже рідко — тяжкі реакції гіперчутливості, симптоми яких можуть включати набряк обличчя, язика та гортані, задишку, тахікардію, артеріальну гіпотензію (анафілактична реакція, ангіоневротичний набряк або тяжкий шок); частота невідома — реактивність дихальних шляхів, включаючи БА, загострення БА, бронхоспазм або задишку.

    З боку нервової системи: нечасто — головний біль; дуже рідко — асептичний менінгіт2.

    З боку серцевої системи: частота невідома — серцева недостатність, набряк.

    Дані клінічного дослідження та епідеміологічні дані свідчать, що застосування ібупрофену, особливо у високій дозі по 2400 мг на добу та при довготривалому лікуванні, може бути пов’язаним з дещо підвищеним ризиком артеріальних тромботичних ускладнень (наприклад інфаркту міокарда або інсульту).

    З боку судинної системи: частота невідома — АГ.

    З боку травної системи: нечасто — біль у животі, нудота, диспепсія; рідко — діарея, метеоризм, запор та блювання; дуже рідко — виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, перфорації або шлунково-кишкові кровотечі, мелена, криваве блювання, іноді летальні (особливо у пацієнтів літнього віку), виразковий стоматит, гастрит; частота невідома — загострення коліту та хвороби Крона.

    З боку печінки: дуже рідко — порушення функції печінки.

    З боку шкіри та підшкірної клітковини: нечасто — різні висипання на шкірі; дуже рідко — можуть виникати тяжкі форми шкірних реакцій, такі як бульозні реакції, включаючи синдром Стівенса — Джонсона, мультиформну еритему і токсичний епідермальний некроліз.

    З боку дихальних шляхів та органів середостіння: частота невідома — реактивність дихальних шляхів, включаючи БА, бронхоспазм або задишку.

    З боку нирок та сечовидільної системи: дуже рідко — гостре порушення функції нирок, папілонекроз, особливо при тривалому застосуванні, пов’язаний з підвищенням рівня сечовини у сироватці крові, та набряк; частота невідома — ниркова недостатність.

    Лабораторні дослідження: дуже рідко — зниження рівня гемоглобіну.

    Опис окремих побічних реакцій

    1 Існують повідомлення про виникнення реакцій гіперчутливості після лікування ібупрофеном. До таких реакцій відносяться (а) неспецифічні алергічні реакції та анафілаксія, (б) реакції з боку дихальних шляхів, включаючи БА, загострення БА, бронхоспазм або задишку або (в) різні розлади з боку шкіри, включаючи висипи різного типу, свербіж, кропив`янку, пурпуру, ангіоневротичний набряк та рідше — ексфоліативний та бульозний дерматози (включаючи епідермальний некроліз та мультиформну еритему).

    2 Механізм патогенезу асептичного менінгіту, зумовленого лікарським засобом, зрозумілий неповною мірою. Проте наявні дані щодо асептичного менінгіту, пов`язаного із застосуванням НПЗП, вказують на реакцію гіперчутливості (через часове відношення до прийому препарату та зникнення симптомів після відміни лікарського засобу). Зокрема, під час лікування ібупрофеном пацієнтів з наявними аутоімунними порушеннями (такими як системний червоний вовчак, змішане захворювання сполучної тканини) спостерігалися поодинокі випадки симптомів асептичного менінгіту (таких як ригідність потиличних м’язів, головний біль, нудота, блювання, пропасниця або дезорієнтація).

    Нурофєн® Форте. Найчастіші побічні реакції є шлунково-кишковими за своєю природою і здебільшого залежать від дози. Побічні реакції виникають дуже рідко, якщо максимальна добова доза становить 1200 мг.

    Дані клінічних досліджень свідчать про те, що застосування ібупрофену, особливо у високій дозі — 2400 мг/добу, дещо підвищує ризик артеріальних тромботичних ускладнень (наприклад інфаркту міокарда або інсульту).

    Побічні реакції ібупрофену класифіковані за системами органів та частотою їх прояву: дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100 ‒ <1/10); нечасто (≥1/1000 ‒ <1/100); рідко (≥1/10 000 ‒ <1/1000); дуже рідко (<1/10 000); невідомо (не підлягає оцінці з огляду на обмеженість наявних даних).

    З боку серцевої системи: невідомо — серцева недостатність, набряк.

    З боку травного тракту: нечасто — біль у животі, диспепсія та нудота; рідко — діарея, метеоризм, запор і блювання; дуже рідко — виразкова хвороба, перфорації або шлунково-кишкові кровотечі, мелена, криваве блювання, іноді летальні (особливо у пацієнтів літнього віку), виразковий стоматит, гастрит, панкреатит, загострення коліту і хвороби Крона.

    З боку нервової системи: нечасто — головний біль; рідко — вертиго; дуже рідко — асептичний менінгіт (див. нижче), окремі симптоми якого (ригідність потиличних м’язів, головний біль, нудота, блювання, лихоманка або дезорієнтація) можуть виникати у пацієнтів з аутоімунними захворюваннями, такими як системний червоний вовчак, змішане захворювання сполучної тканини; невідомо — парестезії, сонливість.

    З боку нирок та сечовидільної системи: дуже рідко — гостре порушення функції нирок, сосочковий некроз, особливо при тривалому застосуванні, пов’язані з підвищенням рівня сечовини в плазмі крові, та набряк, гіпернатріємія (затримка натрію), мізерне сечовипускання; невідомо — ниркова недостатність, нефротоксичність, включаючи інтерстиціальний нефрит та нефротичний синдром.

    З боку печінки: дуже рідко — порушення функції печінки; невідомо — при тривалому лікуванні можуть виникати гепатит та жовтяниця.

    З боку судинної системи: дуже рідко — АГ; невідомо — артеріальний тромбоз (інфаркт міокарда чи інсульт).

    З боку шкіри та підшкірної клітковини: рідко — різний висип на шкірі; дуже рідко — тяжкі форми шкірних реакцій, таких як синдром Стівенса ‒ Джонсона, мультиформна еритема і токсичний епідермальний некроліз; невідомо — фоточутливість.

    З боку системи крові та лімфатичної системи: дуже рідко — анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія, панцитопенія, агранулоцитоз, які можуть виникати при тривалому лікуванні, першими ознаками яких є лихоманка, біль у горлі, поверхневі виразки в ротовій порожнині, грипоподібні симптоми, тяжка форма виснаження, кровотеча нез’ясованого походження та синці.

    З боку психіки: рідко — психічні розлади, депресія, безсоння, збудження, галюцинації, сплутаність свідомості.

    З боку органа зору: невідомо — при тривалому лікуванні можуть виникати порушення зору, неврит зорового нерва.

    З боку органа слуху: рідко — при тривалому лікуванні можливі дзвін у вухах та запаморочення.

    З боку імунної системи: рідко — реакції гіперчутливості (див. нижче), що включають кропив’янку та свербіж; дуже рідко — тяжкі реакції гіперчутливості, симптоми яких можуть включати набряк обличчя, язика та гортані, задишку, тахікардію, артеріальну гіпотензію, анафілактичні реакції, ангіоневротичний набряк, або тяжкий шок; невідомо — реактивність дихальних шляхів, включаючи БА, загострення БА, бронхоспазм.

    Загальні порушення: нездужання і втома, роздратованість.

    Лабораторні дослідження: дуже рідко — зниження рівня гемоглобіну.

    Опис окремих побічних реакцій: є повідомлення про виникнення реакцій гіперчутливості після лікування ібупрофеном. До таких реакцій належать неспецифічні алергічні реакції та анафілаксія, реакції з боку дихальних шляхів, включаючи БА, загострення БА, бронхоспазм або задишку, різні розлади з боку шкіри, включаючи висип різного типу, свербіж, кропив’янку, пурпуру, ангіоневротичний набряк, рідше — ексфоліативний та бульозний дерматози (включаючи епідермальний некроліз та мультиформну еритему).

    Механізм патогенезу асептичного менінгіту, зумовленого лікарським засобом, зрозумілий неповною мірою. Проте наявні дані щодо асептичного менінгіту, пов’язаного із застосуванням НПЗП, вказують на реакцію гіперчутливості (через часовий зв’´язок з прийомом препарату та зникнення симптомів після відміни лікарського засобу). Зокрема, під час лікування ібупрофеном пацієнтів з аутоімунними порушеннями (такими як системний червоний вовчак, змішане захворювання сполучної тканини) зафіксовано поодинокі випадки виникнення симптомів асептичного менінгіту (таких як ригідність потиличних м’язів, головний біль, нудота, блювання, лихоманка або дезорієнтація).

    Особливості застосування

    побічні ефекти ібупрофену в цілому можна зменшити шляхом застосування мінімальної ефективної дози, необхідної для лікування симптомів, протягом найкоротшого періоду.

    Необхідно дотримуватися обережності при лікуванні пацієнтів із:

    • системним червоним вовчаком та змішаним захворюванням сполучної тканини;
    • захворюваннями ШКТ та хронічними запальними захворюваннями кишечнику (виразковий коліт, хвороба Крона);
    • артеріальною гіпертензією та (або) серцевою недостатністю;
    • порушенням функції нирок;
    • порушенням функції печінки;
    • порушенням згортання крові (ібупрофен може подовжувати час кровотечі).

    Вплив на серцево-судинну та цереброваскулярну систему. Пацієнтам з артеріальною гіпертензією та/або помірним або середнім ступенем застійної серцевої недостатності в анамнезі слід з обережністю починати довготривале лікування (необхідна консультація лікаря), оскільки при терапії ібупрофеном, як і іншими НПЗП, повідомлялося про випадки затримки рідини, артеріальної гіпертензії та набряків.

    Дані клінічного дослідження свідчать про те, що застосовування ібупрофену, особливо у високих дозах (2400 мг/добу), може бути пов’язане з підвищеним ризиком артеріальних тромботичних ускладнень (наприклад інфаркту міокарда або інсульту). Загалом дані епідеміологічних досліджень не передбачають, що низька доза ібупрофену (наприклад ≤1200 мг/добу) пов’язана з підвищеним ризиком артеріальних тромботичних ускладнень.

    Пацієнтів з неконтрольованою АГ, застійною серцевою недостатністю (клас II–III за класифікацією NYHA), ІХС, захворюванням периферичних артерій та/або цереброваскулярними захворюваннями слід лікувати ібупрофеном тільки після ретельної оцінки клінічної картини. Слід уникати високих доз (2400 мг/добу). Також слід ретельно оцінювати клінічну картину перед початком довготривалого лікування пацієнтів з факторами ризику серцево-судинних ускладнень (наприклад артеріальна гіпертензія, гіперліпідемія, цукровий діабет, паління), особливо якщо необхідні високі дози ібупрофену (2400 мг/добу).

    Вплив на органи дихання. Бронхоспазм може виникнути у пацієнтів із БА чи алергічні захворювання або мають ці захворювання в анамнезі.

    Інші НПЗП. Одночасне застосування ібупрофену з іншими НПЗП, включаючи селективні інгібітори ЦОГ-2, підвищує ризик розвитку побічних реакцій, тому його слід уникати.

    Системний червоний вовчак і змішані захворювання сполучної тканини. З обережністю слід застосовувати ібупрофен при проявах системного червоного вовчака та змішаних захворюваннях сполучної тканини через підвищений ризик виникнення асептичного менінгіту.

    Вплив на нирки. Довготривалий прийом НПЗП може призвести до дозозалежного зниження синтезу простагландинів і провокувати розвиток ниркової недостатності. Високий ризик цієї реакції відмічають у пацієнтів з порушеннями функції нирок, серцевими порушеннями, порушеннями функції печінки, пацієнтів, які приймають діуретики, й осіб літнього віку. У таких пацієнтів необхідно контролювати ниркову функцію.

    У дітей та підлітків зі зневодненням існує ризик розвитку ниркової недостатності.

    Вплив на печінку. Необхідно дотримуватися обережності при лікуванні пацієнтів із порушеннями функції печінки.

    Вплив на фертильність у жінок. За деякими даними, лікарські засоби, які пригнічують синтез ЦОГ/простагландину, можуть впливати на процес овуляції. Це явище є зворотним після припинення лікування. Довготривале застосування (стосується дози 2400 мг протягом доби, а також тривалості лікування більше 10 днів) ібупрофену може порушити жіночу фертильність і не рекомендується жінкам, які намагаються завагітніти. Жінкам, які мають труднощі з настанням вагітності або проходять обстеження з причини безпліддя, цей лікарський засіб застосовувати не слід.

    Вплив на ШКТ. НПЗП слід з обережністю застосовувати у пацієнтів з хронічними запальними захворюваннями кишечнику (виразковий коліт, хвороба Крона), оскільки ці стани можуть загострюватися. Існують повідомлення про випадки шлунково-кишкової кровотечі, перфорації, виразки, в тому числі летальні, які виникали на будь-якому етапі лікування НПЗП, незалежно від наявності попереджувальних симптомів або наявності тяжких розладів з боку ШКТ в анамнезі.

    Ризик шлунково-кишкової кровотечі, перфорації, виразки підвищується при підвищенні доз НПЗП у пацієнтів з виразкою в анамнезі, особливо якщо вона ускладнена кровотечею або перфорацією, та у хворих літнього віку. Ці пацієнти повинні починати лікування з мінімальних доз. Слід дотримуватися обережності при лікуванні пацієнтів, які отримують одночасно препарати, що підвищують ризик гастротоксичності або кровотечі, такі як пероральні кортикостероїди, антикоагулянти (наприклад варфарин) або антитромбоцитарні засоби (наприклад ацетилсаліцилова кислота). При тривалому лікуванні для цих пацієнтів, а також для хворих, які потребують одночасного застосування низьких доз ацетилсаліцилової кислоти або інших лікарських засобів, що підвищують ризик з боку ШКТ, може потребуватися призначення лікарем комбінованої терапії мізопростолом або інгібіторами протонної помпи.

    Пацієнти зі шлунково-кишковими розладами в анамнезі, передусім літнього віку, повинні повідомляти про будь-які незвичайні симптоми з боку ШКТ (переважно кровотечу), особливо про шлунково-кишкову кровотечу на початку лікування. У разі шлунково-кишкової кровотечі або виразки у пацієнтів, які отримують ібупрофен, лікування слід негайно припинити.

    З боку шкіри та підшкірної клітковини. Дуже рідко на тлі прийому НПЗП можуть виникати тяжкі форми шкірних реакцій, включаючи ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса ‒ Джонсона та токсичний епідермальний некроліз. Найвищий ризик появи таких реакцій виявлено на ранніх етапах терапії, в більшості випадків такі реакції виникають протягом першого місяця лікування. Ібупрофен слід відмінити при перших ознаках шкірного висипу, патологічних змінах слизових оболонок або будь-яких інших ознаках гіперчутливості.

    У виняткових випадках вітряна віспа може спричинити тяжкі інфекційні ускладнення з боку шкіри та м’яких тканин. На цей час не можна виключати вплив НПЗП на погіршення цих інфекцій, тому рекомендується уникати застосування ібупрофену при вітряній віспі.

    Нурофєн®

    Рекомендації для пацієнтів з порушеннями засвоєння цукру. Пацієнтам з рідкісною спадковою непереносимістю фруктози, порушенням абсорбції глюкози та галактози, а також недостатністю ферментів сахарази-ізомальтази не слід приймати цей лікарський засіб.

    Рекомендації для пацієнтів, що дотримуються дієти з контрольованим вмістом натрію. Цей лікарський засіб містить 1,1 ммоль (або 25,3 мг) натрію на 2 дози (2 таблетки). Це слід брати до уваги пацієнтам, які дотримуються дієти з контрольованим вмістом натрію.

    Нурофєн® Форте. 1 таблетка містить 232,2 мг (0,68 ммоль) сахарози. З обережністю слід застосовувати лікарський засіб у пацієнтів з цукровим діабетом.

    Пацієнти з рідкісною спадковою формою непереносимості фруктози, синдромом мальабсорбції глюкози та галактози, а також недостатністю ферментів сахарази або ізомальтази не повинні приймати цей препарат.

    Кожна таблетка містить приблизно 25,1 мг (1,09 ммоль) натрію, що слід враховувати при призначенні препарату пацієнтам, яким показана дієта з низьким вмістом натрію.

    Застосування у період вагітності або годування груддю. Пригнічення синтезу простагландинів може негативно впливати на вагітність та/або розвиток ембріона/плода. Дані епідеміологічних досліджень вказують на підвищений ризик викидня, вроджених вад серця та гастрошизису після застосування інгібіторів синтезу простагландинів на ранній стадії вагітності. Абсолютний ризик серцево-судинних вад підвищувався з менше ніж 1% до близько 1,5%. Вважається, що ризик зростає з підвищенням дози та тривалості терапії. У тварин застосування інгібіторів синтезу простагландинів призводило до збільшення кількості випадків перед- та постімплантаційних викиднів та летальності ембріонів/плодів. Крім того, повідомлялося про підвищену частоту різних вад розвитку, включаючи вади з боку серцево-судинної системи, у тварин, які отримували інгібітори синтезу простагландинів у період органогенезу.

    Ібупрофен не слід приймати у перші два триместри вагітності, окрім випадків, коли це є вкрай необхідним. Жінкам, які намагаються завагітніти, а також під час І та ІІ триместрів вагітності слід застосовувати найнижчу можливу дозу протягом найкоротшого періоду часу.

    Протягом ІІІ триместру вагітності всі інгібітори синтезу простагландину становлять такі ризики:

    — для плода: кардіопульмонарна токсичність (що характеризується передчасним закриттям артеріальної протоки та легеневою гіпертензією); порушення функції нирок, яке може прогресувати до ниркової недостатності, що супроводжується олігогідрамніоном;

    — для матері наприкінці вагітності та новонародженого: збільшення часу кровотечі, антитромбоцитарний ефект, який може розвинутися навіть при дуже низьких дозах; пригнічення скорочень матки, що призводить до затримки або збільшення тривалості пологів.

    Отже, ібупрофен протипоказаний протягом ІІІ триместру вагітності.

    У деяких дослідженнях ібупрофен був виявлений у грудному молоці у дуже низькій концентрації, тому малоймовірно, що він може негативно вплинути на немовля, яке годують груддю.

    Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами. За умови застосування згідно з рекомендованими дозами та тривалістю лікування препарат не впливає на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або роботі з іншими механізмами. Нурофєн® Форте: пацієнтам, які відчувають запаморочення, сонливість, дезорієнтацію або порушення зору при прийомі НПЗП, слід відмовитися від керування транспортними засобами або роботи з механізмами.

    Взаємодія з іншими лікарськими засобами

    загалом слід дотримуватися обережності при застосуванні НПЗП у комбінації з іншими лікарськими засобами, які можуть підвищити ризик шлунково-кишкових виразок, шлунково-кишкових кровотеч чи погіршення функції нирок.

    Ібупрофен, як і інші НПЗП, не слід застосовувати у комбінації з:

    ацетилсаліциловою кислотою: зазвичай не рекомендується застосовувати ібупрофен одночасно з ацетилсаліциловою кислотою через потенціал збільшення вираженості побічних реакцій, крім випадків, коли ацетилсаліцилову кислоту у низькій дозі (не вище 75 мг/добу) призначав лікар.

    Експериментальні дані свідчать, що при одночасному застосуванні ібупрофен може конкурентно пригнічувати вплив низької дози ацетилсаліцилової кислоти на агрегацію тромбоцитів. Хоча існує невпевненість щодо екстраполяції цих даних на клінічну ситуацію, не можна виключити імовірності, що регулярне довготривале застосування ібупрофену може знизити кардіопротекторний ефект низьких доз ацетилсаліцилової кислоти. При несистематичному застосуванні ібупрофену такий клінічно значущий ефект вважається малоймовірним;

    іншими НПЗП, у тому числі селективними інгібіторами ЦОГ-2: слід уникати одночасного застосування двох або більше НПЗП, оскільки це може підвищити ризик побічних реакцій.

    З обережністю слід застосовувати ібупрофен у комбінації з наступними лікарськими засобами:

    кортикостероїди: підвищений ризик появи виразок або кровотеч у ШКТ;

    антигіпертензивні засоби та діуретики: НПЗП можуть знижувати ефект цих лікарських засобів. У деяких пацієнтів з порушенням функції нирок (наприклад у пацієнтів зі зневодненням або в осіб літнього віку з порушеною функцією нирок) одночасне застосування інігібітора АПФ або антагоніста ангіотензину ІІ та препаратів, що інгібують ЦОГ, може призводити до подальшого погіршення функції нирок, включаючи можливу гостру ниркову недостатність, що зазвичай має зворотний характер. Слід враховувати ці взаємодії у пацієнтів, які застосовують коксиб одночасно з інгібіторами АПФ або антагоністами ангіотензину ІІ. Отже, такі комбінації слід застосовувати з обережністю, особливо особам літнього віку. При необхідності лікування слід упевнитися у достатньому рівні гідратації пацієнта та врахувати необхідність проведення моніторингу функції нирок на початку комбінованої терапії, а також з певною періодичністю надалі. Діуретики можуть підвищувати ризик нефротоксичного впливу НПЗП;

    антикоагулянти: НПЗП можуть посилити ефект антикоагулянтів, таких як варфарин;

    антитромбоцитарні засоби та селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну: підвищений ризик виникнення шлунково-кишкової кровотечі;

    серцеві глікозиди: НПЗП можуть посилювати порушення серцевої функції, знижувати функцію клубочкової фільтрації нирок та підвищувати рівень глікозидів у плазмі крові;

    літій: існують докази потенційного підвищення рівнів літію у плазмі крові;

    метотрексат: існують докази потенційного підвищення рівня метотрексату у плазмі крові;

    циклоспорин: підвищений ризик нефротоксичності;

    міфепристон: НПЗП не слід застосовувати раніше, ніж через 8–12 діб після застосування міфепристону, оскільки НПЗП можуть знизити ефективність міфепристону;

    такролімус: можливе підвищення ризику нефротоксичності при одночасному застосуванні НПЗП і такролімусу;

    зидовудин: підвищений ризик гематологічної токсичності при одночасному застосуванні зидовудину та НПЗП. Існують докази підвищення ризику розвитку гемартрозу та гематоми у ВІЛ-інфікованих пацієнтів з гемофілією, у разі одночасного лікування зидовудином та ібупрофеном;

    хінолонові антибіотики: дані, отримані на тваринах, вказують, що НПЗП можуть підвищувати ризик судом, пов’язаних з хінолоновими антибіотиками. У пацієнтів, які одночасно приймають НПЗП та хінолонові антибіотики, може відмічатися підвищений ризик виникнення судом;

    препарати групи сульфонілсечовини та фенітоїн (Нурофєн® Форте): можливе підсилення ефекту.

    Передозування

    застосування лікарського засобу у дітей в дозі понад 400 мг/кг маси тіла може спричинити появу симптомів інтоксикації. У дорослих ефект дози менш виражений. Т½ при передозуванні становить 1,5–3 год.

    Симптоми. У більшості пацієнтів, які брали участь у клінічних дослідженнях, застосування значної кількості НПЗП викликало лише нудоту, блювання, біль в епігастральній ділянці, дуже рідко — діарею. Можуть також виникати шум у вухах, головний біль, запаморочення та шлунково-кишкова кровотеча. При більш тяжкому отруєнні можуть виникати токсичні ураження ЦНС, які виявляються у вигляді сонливості, ністагму, порушенні зору, інколи — збудженого стану та дезорієнтації або коми. Інколи у пацієнтів відмічають судоми. При тяжкому отруєнні можуть виникати гіперкаліємія та метаболічний ацидоз, гостра ниркова недостатність, пошкодження печінки, артеріальна гіпотензія, дихальна недостатність та ціаноз. У хворих на БА може відмічатися загострення перебігу БА.

    Лікування. Лікування повинно бути симптоматичним та підтримувальним, а також включати забезпечення прохідності дихальних шляхів та спостереження за показниками життєво важливих функцій до нормалізації стану. Рекомендовано пероральне застосування активованого вугілля або промивання шлунка впродовж 1 год після застосування потенційно токсичної дози препарату. Якщо ібупрофен уже всмоктався в організм, можна вводити лужні речовини для пришвидшення виведення кислотного ібупрофену з сечею.

    При частих або тривалих судомах слід вводити в/в діазепам або лоразепам. У разі БА слід застосовувати бронходилататори.

    Нурофєн®

    Більшість випадків передозування, про які повідомлялося, буди асимптоматичними. Ризик симптомів виникає при дозі ібупрофену понад 80–100 мг/кг.

    Симптоми передозування виникають протягом 4 год після застосування.

    У рідких випадках спостерігалися симптоми помірного та тяжкого ступеню, такі як гостра ниркова недостатність, пошкодження печінки, гіпотензія, гіпотермія, цианоз, задишка/синдром гострого порушення дихальної функції та короткочасні епізоди апное (у дітей після застосування великих кількостей лікарського засобу).

    Лікування. Специфічного антидоту не існує.

    При застосуванні невеликих кількостей лікарського засобу (менш ніж 50 мг/кг ібупрофену) рекомендується вживання води для мінімізації розлідів з боку ШКТ.

    Користь від застосування таких заходів, як форсований діурез, гемодіаліз та гемоперфузія, не доведена, оскільки ібупрофен має високий ступінь зв’язування з протеїнами плазми крові. Слід звернутися до лікаря за медичною допомогою.

    Умови зберігання

    Нурофєн®. Зберігати у недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 °С.

    Нурофєн® Форте. Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.

    Для докладної інформації дивись індивідуальні інструкції для медичного застосування лікарських засобів.

    Діагнози, при яких застосовують НУРОФЄН / НУРОФЄН ФОРТЕ

    Дата додавання: 10.08.2020 р.
    © Компендиум 2019

    Інструкція

    Ціни на НУРОФЄН / НУРОФЄН ФОРТЕ в містах України

    Вінниця 90.18 грн./уп.

    «БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Вінниця, вул. Київська, 126, тел.: +38043266421373.50 грн./уп.

    Дніпро 88.98 грн./уп.

    «ПОДОРОЖНИК» Дніпро, пл. Старомостова, 1, тел.: +38067657503974.99 грн./уп.

    Житомир 92.07 грн./уп.

    «БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Житомир, вул. Перемоги, 53, тел.: +38041255735079.50 грн./уп.

    Запоріжжя 86.59 грн./уп.

    «БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Запоріжжя, вул. Павлокічкаська, 14, тел.: +38073213218768.95 грн./уп.

    Івано-Франківск 89.76 грн./уп.

    «ПОДОРОЖНИК» Івано-Франківськ, вул. Чорновола В'ячеслава, 58, тел.: +38067657195776.22 грн./уп.

    Київ 93.57 грн./уп.

    «БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Київ, вул. Бальзака Оноре, 12, тел.: +38063463450369.95 грн./уп.

    Кропивницький 88.45 грн./уп.

    «БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 10, тел.: +38052237870569.95 грн./уп.

    Луцьк 90.34 грн./уп.

    «БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Луцьк, вул. Львівська, 63, тел.: +38033276748174.95 грн./уп.

    Львів 92.59 грн./уп.

    «ПОДОРОЖНИК» Львів, вул. Джерельная, 1, тел.: +38067719754381.63 грн./уп.

    Миколаїв 93.01 грн./уп.

    «ПОДОРОЖНИК» Миколаїв, вул. Рюміна, 21/1, тел.: +38067753842774.80 грн./уп.

    Одеса 94.24 грн./уп.

    «БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Одеса, просп. Глушка Академіка, 22, тел.: +38093504354374.95 грн./уп.

    Полтава 88.24 грн./уп.

    «БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Полтава, вул. Соборності, 76, тел.: +38063186759267.50 грн./уп.

    Рівне 91.25 грн./уп.

    «БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Рівне, вул. Богоявлінська, 30, тел.: +38036246059580.95 грн./уп.

    Суми 87.55 грн./уп.

    «БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Суми, вул. Троїцька, 51, тел.: +38054277500569.90 грн./уп.

    Тернопіль 91.16 грн./уп.

    «БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Тернопіль, просп. Злуки, 4, тел.: +38035242368574.95 грн./уп.

    Ужгород 90.9 грн./уп.

    «ПОДОРОЖНИК» Ужгород, вул. Капушанська, 27, тел.: +38067325222481.63 грн./уп.

    Харків 93.19 грн./уп.

    «БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Харків, вул. Харьківських Дивізій, 1477.50 грн./уп.

    Херсон 91.17 грн./уп.

    «БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Херсон, вул. Комкова, 92, тел.: +38055245390079.95 грн./уп.

    Хмельницький 90.13 грн./уп.

    «БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Хмельницький, просп. Мира, 66, тел.: +38038261241169.95 грн./уп.

    Черкаси 87.14 грн./уп.

    «БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Черкаси, вул. Чорновола В'ячеслава, 142, тел.: +38047271150568.95 грн./уп.

    Чернігів 89.26 грн./уп.

    «БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Чернігів, просп. Мира, 47, тел.: +38046267485469.90 грн./уп.

    Чернівці 90.69 грн./уп.

    «1 СОЦІАЛЬНА АПТЕКА» Чернівці, вул. Ентузіастів, 2А, тел.: +38037290706886.43 грн./уп.

    На нашому сайті застосовуються файли cookies для більшої зручності використання та покращенняя роботи сайту. Продовжуючи, ви погоджуєтесь з застосуванням cookies.
    Developed by Maxim Levchenko