ВАРФАРИН-ФС (WARFARIN-PS)

Асіно

СКЛАД І ФОРМА ВИПУСКУ

таблетки 2,5 мг блістер пачка картонна, № 100Ціни в аптеках
Варфарин натрію
2,5 мг
№ UA/5747/01/01 від 22.12.2016
B За рецептом
таблетки 3 мг блістер пачка картонна, № 100Ціни в аптеках
Варфарин натрію
3 мг
№ UA/5747/01/02 від 22.12.2016
B За рецептом

ДІАГНОЗИ

ФАРМАКОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ

фармакодинаміка. Варфарин блокує синтез вікасолзалежних факторів згортання крові у печінці, а саме: фактора II, VII, IX та X. Концентрація цих компонентів у крові знижується, і процес згортання уповільнюється. Початок протизгортальної дії спостерігається через 32–72 год після початку прийому препарату із розвитком максимального ефекту на 5–7-му добу від початку застосування препарату. Після припинення застосування препарату відновлення активності вікасолзалежних факторів згортання крові відбувається протягом 4–5 днів.

Фармакокінетика. Всмоктування. Препарат швидко всмоктується у ШКТ. Це залежить від індивідуальних особливостей пацієнта.

Розподіл. Зв’язування з білками плазми крові становить 97–99%.

Метаболізм. В організмі людини варфарин міститься у вигляді рацемічної сполуки, при цьому лівообертальна форма має вищу активність, ніж правообертальна. R- та S-ізомери метаболізуються у печінці різними шляхами. Кожен з ізомерів перетворюється на 2 основних метаболіти. Основним каталізатором метаболізму для S-енантіомера варфарину є фермент CYP 2C9, а для R-енантіомера варфарину — CYP 1A2 та CYP 3A4. Лівообертальний ізомер варфарину (S-енантіомер) має у 2–5 разів вищу антикоагулянтну активність, ніж правообертальний ізомер (R-енантіомер), але Т½ останнього більший. Пацієнти з поліморфізмом ферменту CYP 2C9, включаючи алелі CYP 2C9*2 та CYP 2C9*3, можуть мати підвищену чутливість до варфарину і підвищений ризик розвитку кровотеч.

Виведення. Метаболіти варфарину виводяться з жовчю, реабсорбуються у травному тракті та виділяються з сечею. Т½ становить 20–60 год. Для R-енантіомера Т½ становить 37–89 год, а для S-енантіомера — 21–43 год.

ПОКАЗАННЯ

профілактика та лікування тромбозів глибоких вен та емболії легеневої артерії. Вторинна профілактика інфаркту міокарда і профілактика тромбоемболічних ускладнень (інсульт або системна емболія) після інфаркту міокарда. Профілактика тромбоемболічних ускладнень у пацієнтів з фібриляцією передсердя, ураженнями серцевих клапанів або з протезованими клапанами серця.

Профілактика ішемічних атак, що швидко минають, та інсульту.

ЗАСТОСУВАННЯ

оптимальна доза препарату встановлюється індивідуально для кожного пацієнта з урахуванням стану системи згортання крові. Для стандартизації результатів визначення протромбінового часу рекомендується використовувати міжнародне нормалізоване відношення (МНВ), що враховує вплив використовуваного тромбопластину на величину протромбінового часу.

Цільовий рівень МНВ для пероральної антикоагулянтної терапії.

Профілактика тромбоемболічних ускладнень у пацієнтів з протезованими клапанами серця: МНВ 2,5–3,5.

Інші показання: МНВ 2,0–3,0.

Дорослі: пацієнтам з нормальною масою тіла і спонтанним МНВ нижче 1,2 призначати 10 мг варфарину протягом 3 наступних днів. Потім дозу розрахувати за наведеною нижче таблицею відповідно до вимірювань МНВ на 4-й день.

У пацієнтів зі спадковою недостатністю протеїну С або S рекомендована початкова доза становить 5 мг варфарину протягом 3 наступних днів. Потім дозу розраховувати за наведеною нижче таблицею відповідно до вимірювань МНВ на 4-й день.

Для пацієнтів літнього віку, пацієнтів з невеликою масою тіла, зі спонтанним МНВ вище 1,2 або тих, які мають супутні захворювання або одержують будь-які лікарські препарати, що впливають на ефективність антикоагулянтної терапії, рекомендована початкова доза становить 5 мг варфарину протягом 2 наступних днів. Потім доза розраховується за наведеною нижче таблицею відповідно до вимірювань МНВ на 3-й день.

День МНВ Доза Варфарину-ФС (мг/добу)
1-й 10 (5,0)
2-й 10 (5,0)
3-й <2,0 10 (5,0)
2,0–2,4 5,0
2,5–2,9 3,0
3,0–3,4 2,5
3,5–4,0 1,5
>4,0 Пропустити 1 день прийому
4–6-й <1,4 10,0
1,4–1,9 7,5
2,0–2,4 5,0
2,5–2,9 4,5
3,0–3,9 3,0
4,0–4,5 Пропустити 1 день прийому, потім 1,5
>4,5 Пропустити 2 дні прийому, потім 1,5
7-й Тижнева доза Варфарину-ФС:
1,1–1,4 Підвищується на 20%
1,5–1,9 Підвищується на 10%
2,0–3,0 Доза зберігається
3,1–4,5 Знижується на 10%
>4,5 Пропустити прийом, поки МНВ не стане <4,5, потім продовжувати лікування дозою, зниженою на 20%

Вимірювання МВН проводити щодня, поки не буде досягнуто стабільного цільового рівня, який зазвичай встановлюється на 5–6-й день лікування. Потім вимірювання МНВ проводити щотижня, досягаючи 4-тижневого інтервалу. У разі значних відхилень у рівні МВН або у пацієнтів із захворюваннями печінки або захворюваннями, що впливають на всмоктування вітаміну K, інтервали вимірювань можуть бути менше 4 тиж. Призначення нових або відміна лікарських препаратів, що раніше приймалися, вимагає проведення додаткових вимірювань МНВ. При тривалій терапії коригування проводиться до тижневої дози варфарину відповідно до наведеної вище таблиці. Якщо доза вимагає корекції, то наступне вимірювання МНВ слід проводити через 1 або 2 тиж після корекції. Після цього вимірювання тривають до досягнення 4-тижневих інтервалів.

Діти: терапія антикоагулянтами у дітей проводиться під наглядом педіатра. Дози підбираються відповідно до наведеної нижче таблиці.

День 1-й Якщо базове значення МНВ 1,0–1,3, то початкова доза становить 0,2 мг/кг маси тіла;

0,1 мг/кг маси тіла при порушенні функції печінки

Дні з 2-го по 4-й, якщо значення МНВ: Підтримувальна доза:
1,1–1,3 Повторити початкову дозу
1,4–1,9 50% від початкової дози
2,0–3,0 50% від початкової дози
3,1–3,5 25% від початкової дози
>3,5 Припинити прийом препарату до досягнення МНВ <3,5, потім відновити лікування дозою, що становить 50% від попередньої дози
Підтримувальна терапія, якщо значення МНВ: Заходи (тижнева доза)
1,1–1,4 Підвищити дозу на 20%
1,5–1,9 Підвищити дозу на 10%
2,0–3,0 Без змін
3,1–3,5 Знизити дозу на 10%
>3,5 Припинити прийом препарату до досягнення МНВ <3,5, потім відновити лікування дозою, на 20% нижчою від попередньої

Планові операції: перед-, при- та післяопераційну антикоагулянтну терапію проводити так, як зазначено нижче.

Визначити МНВ за тиждень до призначеної операції.

Припинити прийом варфарину за 1–5 днів до операції. У разі високого ризику тромбозу пацієнтові для профілактики п/ш вводити низькомолекулярний гепарин. Тривалість паузи у прийомі варфарину залежить від МНВ. Прийом варфарину припинити:

за 5 днів до операції, якщо МНВ >4,0;

за 3 дні до операції, якщо МНВ 3,0–4,0;

за 2 дні до операції, якщо МНВ 2,0–3,0.

Визначити МНВ увечері перед операцією і ввести 0,5–1,0 мг вітаміну K перорально або в/в, якщо МНВ >1,8.

Взяти до уваги необхідність інфузії нефракціонованого гепарину або профілактичного введення низькомолекулярного гепарину у день операції.

Продовжити п/ш введення низькомолекулярного гепарину протягом 5–7 днів після операції з супутнім відновленням прийому варфарину.

Продовжити прийом варфарину зі звичайної підтримувальної дози того ж дня увечері після невеликих операцій і вдень, коли пацієнт починає отримувати ентеральне харчування після великих операцій.

Діти. Рішення про призначення препарату дітям приймає педіатр, під наглядом якого і проводиться лікування.

ПРОТИПОКАЗАННЯ

підвищена чутливість до варфарину або до будь-яких компонентів препарату; клінічно встановлена кровотеча; схильність до кровотеч (гемофілія, хвороба Віллебранда, тромбоцитопенія та порушення функції тромбоцитів); для уникнення ризику розвитку тяжких кровотеч протягом 72 год після обширних оперативних втручань, протягом 48 год у післяпологовий період; тяжка ниркова і печінкова недостатність та цироз печінки; нелікована або неконтрольована АГ; нещодавній геморагічний інсульт; стан здоров’я, що зумовлює внутрішньочерепний крововилив, наприклад аневризма мозкових артерій, аневризма аорти; тенденція до падіння; люмбальна пункція; операції ЦНС або на очах; шлунково-кишкові або ниркові кровотечі та їх ускладнення; дивертикульоз; злоякісні пухлини; варикозне розширення вен стравоходу; ендокардит або перикардит (у тому числі ексудативний).

Стан, за якого терапію не можна проводити достатньо безпечно (наприклад психози, деменція, алкоголізм).

ПОБІЧНА ДІЯ

найчастішими проявами побічних реакцій варфарину є крововиливи та кровотечі, зокрема: кровотеча з носа, кровохаркання, гематурія, кровотеча ясен, поява синців, вагінальні кровотечі, крововилив у кон’юнктиву ока, шлунково-кишкові кровотечі, тривалі та рясні кровотечі після оперативних втручань та після травм. Найчастіший фактор ризику для виникнення внутрішньочерепного крововиливу — це нелікована або неконтрольована АГ. Вірогідність кровотечі підвищується, якщо МНВ є значно вищим за цільовий рівень. Якщо кровотеча почалася при МНВ, що знаходиться у межах цільового рівня, це означає існування інших супутніх умов, які необхідно дослідити. Навіть у випадку незначної кровоточивості необхідно про це поінформувати лікаря.

Кровотечі можуть мати серйозний характер та призвести до летального випадку, госпіталізації, переливання крові пацієнтам, які знаходились на тривалому антикоагулянтному лікуванні.

На ризик розвитку кровотеч при лікуванні варфарином впливають наступні фактори: похилий вік, висока інтенсивність супутньої антикоагулянтної терапії, наявність в анамнезі інсультів та шлунково-кишкових кровотеч, коморбідні розлади, миготлива аритмія, а також пацієнти з поліморфізмом гена CYP 2C9.

Рівень гемоглобіну та МНВ необхідно ретельно контролювати.

Інші побічні реакції, які можуть виникати при лікуванні варфарином.

Небажані ефекти за частотою виникнення класифікують за такими категоріями: дуже часто (>1/10), часто (>1/100 і <1/10), нечасто (>1/1000 і <1/100), рідко (>1/1000 і <1/1000), дуже рідко (<1/10 000).

З боку крові та лімфатичної системи: дуже часто — кровотечі; часто: підвищена чутливість до варфарину після тривалого лікування; нечасто — анемія; рідко — еозинофілія.

З боку травного тракту: нечасто — блювання, абдомінальний біль, нудота, діарея.

З боку гепатобіліарної системи: рідко — підвищення рівня печінкових ферментів, жовтяниця.

З боку шкіри і підшкірних тканин: рідко — екзема, васкуліт, некроз шкіри, алопеція, висип, кропив’янка, свербіж.

З боку нирок та сечостатевої системи: рідко — нефрит, уролітіаз, тубулярний некроз.

У постмаркетинговий період внаслідок застосування варфарину спостерігались наступні побічні реакції: зниження гематокриту; гарячка; кальцифікація трахеї; холестатичний гепатит, панкреатит; пріапізм; алергічні реакції; пурпура; черепно-мозкова кровотеча, субдуральна гематома; гемоторакс, кровотеча з прямої кишки, блювання кров’ю, мелена.

Еритематозний набряк шкіри, що призводить до екхімозу, інфаркту та некрозу шкіри.

Кумариновий некроз. Некроз зазвичай починається з припухлості шкіри нижніх кінцівок або сідниць, що потемніли, але може з’являтися і в інших місцях. Пізніше такі ураження стають некротичними. 90% таких пацієнтів — жінки.

Ураження спостерігаються з 3-го по 10-й день прийому, етіологія припускає недостатність антитромботичного протеїну С або S. Вроджена недостатність цих протеїнів може бути причиною ускладнень. З цієї причини прийом варфарину слід розпочинати одночасно з введенням гепарину у низьких початкових дозах. Якщо виникає ускладнення, то прийом варфарину слід припиняти і продовжувати введення гепарину до загоєння або рубцювання уражень.

Синдром пурпурових пальців — рідкісне ускладнення при прийомі варфарину.

Це характерно для пацієнтів-чоловіків з атеросклеротичними захворюваннями. Припускають, що варфарин спричиняє геморагії атероматозних бляшок, які призводять до мікроемболії.

Можуть виникати також симетричні пурпурні ураження шкіри пальців і підошов стоп, і такі ураження супроводжуються пекучим болем. Прийом варфарину слід припинити, ураження шкіри зазвичай поступово зникають.

ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ

обов’язковою умовою терапії Варфарином-ФС є суворе дотримання прийому призначеної дози препарату. Пацієнти з алкоголізмом, а також хворі на деменцію можуть бути не здатними дотримуватися необхідного режиму прийому варфарину.

На початку лікування варфарином, після закінчення лікування або при зміні курсу терапії при застосуванні інших лікарських засобів необхідно проводити інтенсивний контроль стану пацієнта, оскільки інші лікарські засоби можуть змінити ефект від прийому варфарину.

Різні фактори можуть впливати на антикоагулянтні властивості варфарину. До них відносять гострі захворювання, гіпер-/гіпотиреоз, блювання, діарею, серцеву недостатність, алкоголізм із супутнім ураженням печінки, одночасне застосування інших лікарських засобів. Суттєві зміни у дієті (наприклад перехід на вегетаріанську їжу) можуть вплинути на засвоєння вітаміну К і, таким чином, на дію варфарину на організм. При таких змінах необхідно проводити більш ретельний контроль стану пацієнта.

Ризик кровотеч, особливо з боку травного тракту, підвищується при одночасному застосуванні варфарину з ацетилсаліциловою кислотою та НПЗП.

Необхідна особлива обережність та ретельний моніторинг рівня МНВ при призначенні у пацієнтів, у яких існує ризик виникнення серйозних кровотеч. Найімовірнішими факторами ризику виникнення кровотеч є високий рівень антикоагуляції (МНВ >4,0); вік від 65 років; нестабільне МНВ; нещодавно перенесені шлунково-кишкова кровотеча, ішемічний інсульт, бактеріальний ендокардит; пептична виразка шлунка; цереброваскулярні захворювання; серйозні хвороби серця; анемія; травма; ниркова недостатність; супутній прийом інших лікарських засобів (наприклад НПЗП). Усім пацієнтам, які приймають варфарин, слід регулярно вимірювати МНВ, що є надзвичайно важливим. Пацієнти з підвищеним ризиком виникнення кровотеч потребують частішого вимірювання МНВ, ретельнішого підбору дози для досягнення бажаного МНВ і коротшої тривалості терапії. Якщо МНВ високе, слід знижувати дозу або припинити терапію варфарином. Іноді необхідна реверсна терапія антикоагулянтами. МНВ необхідно вимірювати протягом 2–3 днів, щоб упевнитися у його зниженні. Інші антитромбоцитарні лікарські засоби слід застосовувати з особливою обережністю через підвищений ризик виникнення кровотечі.

Пацієнтів необхідно попереджати про заходи щодо мінімізації ризику виникнення кровотечі, а також негайно повідомляти лікаря про появу і симптоми кровотечі. Виникнення кровотечі може свідчити про передозування варфарину. Неочікувану кровотечу при прийомі терапевтичних доз необхідно дослідити і МНВ слід контролювати.

Антикоагулянтна терапія після щойно перенесеного ішемічного інсульту підвищує ризик вторинного крововиливу у мозок. Виправданою є перерва в лікуванні після ішемічного інсульту та у пацієнтів з довготривалою терапією варфарином з фібриляцією передсердь, враховуючи низький ризик ранньої рецидивної емболії. Лікування варфарином слід розпочати заново через 2–14 днів після ішемічного інсульту, залежно від розміру інфаркту та АТ. У пацієнтів з емболічними інсультами лікування варфарином слід припинити на 14 днів.

Необхідні обов’язкова консультація лікаря та спостереження при плануванні хірургічних втручань. Хірургічні операції можливі у випадках з МНВ <2,5, якщо немає ризику виникнення серйозної кровотечі. Перед хірургічними операціями, якщо існує ризик серйозної кровотечі, прийом варфарину необхідно припинити за 3 дні до операції. У разі необхідності продовження антикоагулянтної терапії, наприклад при тромбоемболії, що загрожує життю, МНВ необхідно зменшити до <2,5 і розпочати терапію гепарином. Якщо операція необхідна і прийом варфарину неможливо припинити за 3 дні до хірургічного втручання, відміну антикоагулянтної терапії слід проводити за допомогою низьких доз вітаміну K.

Відновлення терапії варфарином залежить від ризику виникнення післяопераційної кровотечі. Прийом варфарину не слід припиняти перед рутинними стоматологічними операціями, такими як видалення зуба.

У пацієнтів зі спадковою недостатністю антитромботичного протеїну С на початку терапії варфарином існує ризик розвитку некрозу шкіри.

У таких пацієнтів терапію необхідно розпочинати без навантажувальної дози варфарину, навіть якщо пацієнту вводять гепарин. Пацієнтам зі спадковою недостатністю антитромботичного протеїну S також рекомендується розпочинати терапію варфарином повільно.

У період лікування необхідно утримуватися від вживання етанолу (ризик розвитку гіпопротромбінемії і кровотеч).

Лікування пацієнтів літнього віку необхідно проводити з особливою обережністю у зв’язку зі зниженим метаболізмом у печінці та зниженим синтезом факторів згортання крові. Унаслідок цього може легко виникнути надмірний ефект варфарину.

Необхідно також упевнитися у здатності пацієнта дотримуватися суворих правил при прийомі препарату.

Гіпертиреоз, гарячка і декомпенсована серцева недостатність можуть посилювати ефект варфарину. При гіпотиреозі ефект варфарину може бути знижений. У пацієнтів з помірною печінковою недостатністю ефект варфарину посилюється. У разі ниркової недостатності або нефротичного синдрому підвищується рівень вільної фракції варфарину у плазмі крові, яка залежно від супутніх захворювань може призводити до посилення або до зниження ефекту варфарину. У всіх цих випадках слід здійснювати моніторинг клінічного стану пацієнта і рівня МНВ.

При лікуванні необхідно враховувати і генний поліморфізм VKORC1 і CYP 2C9, що може впливати на індивідуальну чутливість пацієнтів до варфарину. Пацієнти з мутацією гена, який кодує фермент CYP 2C9, мають триваліший Т½ варфарину. Такі пацієнти потребують нижчих доз препарату, оскільки при прийомі звичайних терапевтичних доз підвищується ризик кровотеч.

Резистентність до варфарину відзначають дуже рідко. Якщо прийом варфарину недостатньо ефективний, необхідно встановити інші причини цього (наприклад взаємодія з іншими лікарськими засобами, продуктами харчування, лабораторні помилки).

Такі фактори, як втрата маси тіла, гостре захворювання, припинення паління, можуть посилювати ефект варфарину і потребувати зміни дози препарату у бік зниження. Призвести до зниження ефекту варфарину та потребувати підвищення дози можуть: збільшення маси тіла, діарея, блювання.

Під час терапії варфарином рівень споживання вітаміну K з їжею має залишатися незмінним.

Необхідно взяти до уваги супутній прийом медикаментів для уникнення небажаних взаємодій. Багато лікарських засобів і продуктів харчування взаємодіють з варфарином і впливають на протромбіновий час. Прийом будь-яких лікарських засобів, включаючи безрецептурні препарати, є підставою для посилення контролю за рівнем МНВ. Слід попередити пацієнтів про необхідність інформувати лікаря перед початком прийому будь-яких лікарських засобів, у тому числі рослинних лікарських засобів і вітамінних препаратів.

Препарат містить лактозу, тому пацієнтам з рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, недостатністю лактази або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції застосування Варфарину-ФС протипоказано.

Застосування у період вагітності або годування грудьми. Варфарин проникає через плаценту. Терапія варфарином у вагітних може спричинити варфаринову ембріопатію (назальна гіпоплазія і хондродисплазія), якщо варфарин приймати у період органогенезу (з 6-го до 12-го тижня), і навіть після цього він може бути причиною порушень у розвитку ЦНС. Варфарин може спричинити геморагії плода, особливо наприкінці вагітності і під час пологів.

Варфаринову ембріопатію, як описується, відмічають у 4–6% випадків, якщо варфарин застосовувати у період вагітності, і вірогідність її виникнення підвищується при прийомі добової дози понад 5 мг. Таким чином, варфарин протипоказаний у період вагітності. Небезпеку прийому варфарину для плода слід ретельно оцінювати щодо ризику для матері у разі незастосування варфарину.

Антитромботичну терапію у період вагітності слід проводити індивідуально під ретельним спостереженням відповідних фахівців.

Варфарин не проникає у грудне молоко, тому годування грудьми можна продовжувати під час терапії варфарином.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами. Препарат не впливає на здатність керувати автотранспортом або роботу з механізмами.

ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ

варфарин має невеликий терапевтичний індекс, інші лікарські засоби можуть впливати на дію варфарину. Перед початком лікування, при зміні дозування або при закінченні курсу лікування необхідно обов’язково проконсультуватися з лікарем. Вплив інших лікарських засобів зумовлюється фармакодинамічними та/або фармакокінетичними властивостями.

Не рекомендується починати або припиняти прийом інших лікарських засобів, а також змінювати дози препаратів, які застосовуються, без консультації з лікарем.

Значна кількість лікарських засобів вступає в дію з пероральними антикоагулянтами.

Найважливіші з них: антибіотики широкого спектра дії, саліцилати, НПЗП, клофібрат, барбітурати, фенітоїн, пероральні протидіабетичні препарати.

Варфарин у поєднанні з НПЗП значною мірою підвищує небезпеку кровотечі. Це також стосується інших інгібіторів агрегації тромбоцитів, таких як дипіридамол та вальпроєва кислота. Подібних комбінацій треба уникати.

Це також може стосуватися сполук з вираженою інгібуючою дією на систему цитохрому Р450, наприклад циметидину та хлорамфеніколу, при застосуванні яких протягом декількох днів підвищується небезпека кровотечі. У подібних випадках циметидин можна замінити, наприклад ранітидином або фамотидином. За необхідності лікування хлорамфеніколом антикоагулянтну терапію треба тимчасово призупинити. Застосування діуретиків у випадку вираженої гіповолемічної дії може привести до підвищення концентрації факторів згортання крові, що зменшує дію антикоагулянтів.

У випадку лікування у поєднанні з іншими препаратами, які вказані в переліку нижче, необхідно проводити контроль (МНВ) на початку та в кінці лікування, через 2–3 тиж від початку терапії. Це стосується лікарських препаратів, які спричиняють індукцію ферментів печінки (барбітурати, фенітоїн, карбамазепін) і тим самим знижують антикоагулянтну дію варфарину. У випадку призначення препаратів, які можуть збільшувати кровотечу як за рахунок зниження нормального процесу коагуляції, так і за рахунок інгібування факторів згортання крові або за рахунок неповного інгібування ферментів печінки, наприклад проносних засобів, стратегія антикоагулянтної терапії буде залежати від можливості проведення лабораторного контролю. За можливості необхідно часто проводити лабораторний контроль терапії, що дає змогу на початку додаткового лікування коригувати дозу варфарину, наприклад, знизити або підвищити її на 5–10%. При обмежених можливостях проведення лабораторного контролю терапії необхідно уникати призначення вказаних препаратів. Необхідно підкреслити, що наведений нижче перелік препаратів, взаємодію з якими необхідно враховувати, є далеко не повним.

Послаблення дії варфарину буває при комбінованому застосуванні його з барбітуратами, вітаміном К, глютетимідом, гризеофульвіном, диклоксациліном, карбамазепіном, коензимом Q10, міансерином, парацетамолом, ретиноїдами, рифампіцином, сукральфатом, феназоном, холестаміном.

Посилення дії варфарину буває при його одночасному застосуванні з алопуринолом, аміодароном, анаболічними стероїдами (алкілованими в положенні С-17), ацетилсаліциловою кислотою, НПЗП, гепарином, глібенкламідом, глюкагоном, даназолом, діазоксидом, дизапірамідом, дисульфірамом, ізоніазидом, кетоконазолом, кларитроміцином, клофібратом, левамізолом, метронідазолом, міконазолом, налідиксовою кислотою, нілютамідом, омепразолом, пароксетином, прогуанілом, протидіабетичними засобами — похідними сульфаніламідів, симвастатином, сульфаніламідом, тамоксифеном, тироксином, хініном/хінідином, флувоксаміном, флуконазолом, фторурацилом, хінолами, хлоралгідратом, хлорамфеніколом, цефалоспоринами, циметидином, еритроміцином, етакриновою кислотою. Етанол може посилювати дію варфарину.

Препарати з деяких лікарських рослин також можуть як підсилювати ефект варфарину, наприклад гінкго білоба, часник, дягель лікарський, папайя, шавлія, так і знижувати, наприклад женьшень, звіробій.

Посилювати дію варфарину може також хінін, який міститься у тонізуючих напоях.

Слід уникати одночасного застосування з соком із журавлини та іншими продуктами, що містять журавлину, оскільки вони значно посилюють ефект варфарину.

Їжа, яка містить велику кількість вітаміну К (наприклад зелені овочі), послаблює дію варфарину.

При одночасному застосуванні варфарину з препаратами ацетилсаліцилової кислоти показник МНВ має перебувати у межах 2,0–2,5.

При одночасному застосуванні з антитромботичними або гемостатичними засобами можуть посилюватися фармакологічні ефекти варфарину, що підвищує ризик виникнення кровотеч. Стрептокіназа та алтеплаза протипоказані пацієнтам, які приймають варфарин. При застосуванні варфарину слід уникати прийому інгібіторів тромбіну, нефракціонованих гепаринів та їх похідних, гепаринів з низькою молекулярною масою, фондапарину, ривароксабану, антагоністів рецепторів глікопротеїну ІІЬ/ІІІа, простацикліну, інгібіторів зворотного захоплення серотоніну, ерлотинібу, метилфенідату, пероральних контрацептивів. За неможливості ці лікарські засоби слід призначати з обережністю під посиленим клінічним і лабораторним контролем. Раптове вживання алкоголю у великій кількості може сповільнити метаболізм варфарину та підвищити МНВ.

Хронічне вживання алкоголю може прискорити метаболізм варфарину.

Лактулоза може потенціювати ефект варфарину при довготривалому застосуванні.

У разі потреби тимчасового знеболення пацієнтам, які отримують варфарин, рекомендується призначати парацетамол або опіати.

ПЕРЕДОЗУВАННЯ

підвищений рівень МНВ є показником передозування варфарину, внаслідок цього підвищується ризик виникнення кровотеч. Зменшення вдвічі рівня фактора згортання крові ІV вказує на підвищення МНВ. Підвищений рівень МНВ проявляється протягом 24 год і досягає максимального значення протягом 36–72 год після прийому препарату.

Клінічні прояви починають з’являтися через декілька днів або тижнів після прийому препарату і характеризуються носовими кровотечами, кровоточивістю ясен, блідістю, гематомами, наявністю крові у сечі та калі. Іншими симптомами можуть бути біль у спині, кровоточивість губ, кровоточивість слизових оболонок, біль у животі, блювання і петехія.

У подальшому можуть виникати центральний параліч внаслідок кровотеч, рясні кровотечі і летальний наслідок.

Лікування. Симптоматична та підтримувальна терапія при передозуванні. У випадках поступового передозування при незначних кровотечах необхідно знизити дозу препарату або припинити лікування на короткий термін до досягнення цільового рівня МНВ. При гострому передозуванні не рекомендується спорожнення шлунка через небезпеку кровотечі, для запобігання всмоктуванню доцільно призначити активоване вугілля.

У разі тяжкої кровотечі призначати вітамін K до відновлення коагулянтної активності (в/в у дозі 5–10 мг). При кровотечах, що загрожують життю, – переливання концентрату факторів протромбінового комплексу або свіжозамороженої плазми, або цільної крові. Оскільки Т½ варфарину становить 20–60 год, необхідно спостерігати за пацієнтом протягом тривалого часу.

Для терапії при передозуванні вживати таких заходів:

За відсутності клінічно значущої кровотечі
Рівень МНВ Рекомендації
<5,0 Пропустити наступну дозу варфарину і відновити терапію нижчою дозою при досягненні цільового рівня МНВ
5,0–9,0 Пропустити 1–2 дози варфарину і відновити терапію нижчою дозою при досягненні цільового рівня МНВ або пропустити 1 дозу варфарину і призначити вітамін K 2,5 мг перорально
>9,0 Припинити прийом варфарину, призначити вітамін K 3–5 мг перорально
Показана швидка відміна (наприклад перед операцією)
Рівень МНВ Рекомендації
5,0–9,0 і операція планова Припинити прийом варфарину і призначити вітамін K 2–4 мг перорально. Приблизно за 24 год перед операцією можна дати додаткову дозу 1–2 мг
Показана дуже швидка відміна
Рівень Рекомендації
Сильна кровотеча або сильне передозування (наприклад МНВ >20,0) Призначити вітамін K у дозі 10 мг шляхом повільної в/в інфузії. Також залежно від терміновості ситуації показані свіжозаморожена плазма або концентрат протромбінового комплексу. За необхідності можна повторити введення вітаміну K кожні 12 год

УМОВИ ЗБЕРІГАННЯ

при температурі не вище 25 °C.

ІНСТРУКЦІЯ МОЗ

Дата додавання: 25.02.2020 р.

© Компендиум 2019

Ціни на ВАРФАРИН-ФС в містах України

Вінниця 85.03 грн./уп.

ВАРФАРИН-ФС табл. 2.5 мг блістер № 100, Acino ..... 75.5 грн./уп.
«АПТЕКА БАМ» Вінниця, шосе Хмельницьке, 108А, тел.: +380981858361

Дніпро 82.68 грн./уп.

ВАРФАРИН-ФС табл. 2.5 мг блістер № 100, Acino ..... 75.95 грн./уп.
«БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Дніпро, вул. Тітова, 30, тел.: +380563721615

Житомир 82.81 грн./уп.

ВАРФАРИН-ФС табл. 2.5 мг блістер № 100, Acino ..... 73.95 грн./уп.
«БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Житомир, вул. Вітрука, 32, тел.: +380632088085

Запоріжжя 82.06 грн./уп.

ВАРФАРИН-ФС табл. 2.5 мг блістер № 100, Acino ..... 73.05 грн./уп.
«МЕД-СЕРВІС» Запоріжжя, вул. Толока Професора, 22, тел.: +380612248897

Івано-Франківск 86.37 грн./уп.

ВАРФАРИН-ФС табл. 2.5 мг блістер № 100, Acino ..... 74.97 грн./уп.
«БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців, 52, тел.: +380342559348

Київ 87.4 грн./уп.

ВАРФАРИН-ФС табл. 2.5 мг блістер № 100, Acino ..... 72.65 грн./уп.
«КАНАБІС ФАРМ» Київ, вул. Драйзера Теодора, 40, тел.: +380445004950

Кропивницький 83.29 грн./уп.

ВАРФАРИН-ФС табл. 2.5 мг блістер № 100, Acino ..... 77.5 грн./уп.
«БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Кропивницький, вул. Добровольского, 22А, тел.: +380522596998

Луцьк 87.68 грн./уп.

ВАРФАРИН-ФС табл. 2.5 мг блістер № 100, Acino ..... 75.95 грн./уп.
«БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Луцьк, вул. Львівська, 63, тел.: +380332767481

Львів 90.47 грн./уп.

ВАРФАРИН-ФС табл. 2.5 мг блістер № 100, Acino ..... 75.96 грн./уп.
«БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Львів, вул. Чернігівська, 6, тел.: +380322600953

Миколаїв 85.44 грн./уп.

ВАРФАРИН-ФС табл. 2.5 мг блістер № 100, Acino ..... 75.5 грн./уп.
«БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Миколаїв, просп. Богоявленський, 21/5, тел.: +380630345903

Одеса 86.14 грн./уп.

ВАРФАРИН-ФС табл. 2.5 мг блістер № 100, Acino ..... 75.99 грн./уп.
«БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Одеса, вул. Пастера, 14, тел.: +380487267766

Полтава 83.02 грн./уп.

ВАРФАРИН-ФС табл. 2.5 мг блістер № 100, Acino ..... 73.95 грн./уп.
«БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Полтава, вул. Чураївни, 3/2, тел.: +380631867589

Рівне 86.28 грн./уп.

ВАРФАРИН-ФС табл. 2.5 мг блістер № 100, Acino ..... 77.5 грн./уп.
«БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Рівне, вул. Богоявлінська, 2, тел.: +380733113254

Суми 83.97 грн./уп.

ВАРФАРИН-ФС табл. 2.5 мг блістер № 100, Acino ..... 75.95 грн./уп.
«БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Суми, вул. Кондратьєва Герасима, 122, тел.: +380633625725

Тернопіль 87.16 грн./уп.

ВАРФАРИН-ФС табл. 2.5 мг блістер № 100, Acino ..... 74.5 грн./уп.
«БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Тернопіль, вул. Мира, 11, тел.: +380634851370

Ужгород 89.32 грн./уп.

ВАРФАРИН-ФС табл. 2.5 мг блістер № 100, Acino ..... 73.5 грн./уп.
«БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Ужгород, вул. Линтура, 15

Харків 84.18 грн./уп.

ВАРФАРИН-ФС табл. 2.5 мг блістер № 100, Acino ..... 77.5 грн./уп.
«БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Харків, перехр. Альошина Архітектора / Олександрівський, 21/138

Херсон 86.8 грн./уп.

ВАРФАРИН-ФС табл. 2.5 мг блістер № 100, Acino ..... 78.95 грн./уп.
«БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Херсон, вул. Покришева, 18, тел.: +380552330005

Хмельницький 88.24 грн./уп.

ВАРФАРИН-ФС табл. 2.5 мг блістер № 100, Acino ..... 76.99 грн./уп.
«АПТЕКА БАМ» Хмельницький, шосе Старокостянтинівське, 17/1, тел.: +380981697933

Черкаси 83.13 грн./уп.

ВАРФАРИН-ФС табл. 2.5 мг блістер № 100, Acino ..... 75.99 грн./уп.
«БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Черкаси, вул. Чигиринська, 11/1

Чернігів 84.17 грн./уп.

ВАРФАРИН-ФС табл. 2.5 мг блістер № 100, Acino ..... 79.5 грн./уп.
«ПОДОРОЖНИК» Чернігів, просп. Перемоги, 14, тел.: +380677210430

Чернівці 85.8 грн./уп.

ВАРФАРИН-ФС табл. 2.5 мг блістер № 100, Acino ..... 72.95 грн./уп.
«БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Чернівці, вул. Головна, 11

Developed by Maxim Levchenko