0
UA | RU

Папаверин (Papaverinum)

різних виробників

Склад і форма випуску

Папаверин
Лекхім-Харків
РечовинаКількість
Папаверину гідрохлорид20 мг/мл
№ UA/13332/01/01 від 22.10.2018
За рецептом
Фарміна Лтд
РечовинаКількість
Папаверину гідрохлорид20 мг
№ UA/17524/01/01 від 05.07.2019 до 05.07.2024
Папаверин-Здоров'я
РечовинаКількість
Папаверину гідрохлорид20 г/1000 мл
№ UA/4675/01/01 від 30.11.2020
За рецептом
РечовинаКількість
Папаверину гідрохлорид10 мг
№ UA/4675/02/01 від 02.12.2020
За рецептом
Папаверину гідрохлорид
ДЗ ДНЦЛЗ
РечовинаКількість
Папаверину гідрохлорид20 мг/мл
№ UA/6110/01/01 від 28.04.2017
За рецептом
Класифікація
Лікарські засоби
Активна речовина

Папаверин супозиторії 20 мг, Фарміна Лтд (Польща)

Склад

діюча речовина: папаверину гідрохлорид;

1 супозиторій містить папаверину гідрохлориду 20 мг;

допоміжна речовина: твердий жир.

Лікарська форма

Супозиторії.

Основні фізико-хімічні властивості: супозиторії білого або кремового кольору. На зрізі допускається наявність повітряно-пористого стержня та лункоподібної виямки.

Фармакотерапевтична група

Засоби, що застосовуються при функціональних розладах травного тракту.

Код АТХ А03А D01.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Папаверину гідрохлорид є міотропним спазмолітичним засобом. Пригнічує синтез фосфодіестерази, що зумовлює накопичення у клітині циклічного 3,5-АМФ і зниження вмісту Са. Розслабляє гладенькі м’язи внутрішніх органів (травного тракту, дихальних шляхів, сечостатевої системи) та судин.

У великих дозах знижує збудливість серцевого м’яза, уповільнює внутрішньосерцеву провідність.

Фармакокінетика.

Біодоступність лікарського засобу при ректальному введенні становить близько 25%. Папаверин зв’язується з білками плазми крові (близько 90%). Папаверин метаболізується печінкою і виводиться з сечею у вигляді глюкуроніду.

Клінічні характеристики

Показання

Спазм гладких м’язів: органів черевної порожнини (при холециститі, пілороспазмі, спастичному коліті, нирковій коліці); периферичних судин (при ендартериїті); судин головного мозку.

Протипоказання

Підвищена індивідуальна чутливість до компонентів лікарського засобу. Атріовентрикулярна блокада, глаукома, тяжка печінкова недостатність, пригнічення дихання, бронхообструктивний синдром, артеріальна гіпотензія, коматозний стан, одночасний прийом інгібіторів моноаміноксидази (МАО), літній вік (ризик виникнення гіпертермії), дитячий вік.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Лікарський засіб знижує протипаркінсонічний ефект леводопи та гіпотензивний ефект метилдопи. Спазмолітичну дію папаверину посилюють дифенгідрамін (димедрол), метамізол (аналгін), диклофенак. Гіпотензивний ефект посилюється при одночасному застосуванні з антигіпертензивними препаратами інших груп. При одночасному застосуванні із серцевими глікозидами спостерігається виражене посилення скорочувальної функції міокарда внаслідок зменшення загального периферичного опору судин. При одночасному застосуванні із новокаїнамідом, трициклічними антидепресантами, прокаїнамідом, резерпіном, хінідину сульфатом можливе посилення гіпотензивного ефекту.

Можливе зменшення тонізуючого ефекту антихолінестеразних препаратів на гладку мускулатуру під впливом папаверину гідрохлориду.

Можливе зниження спазмолітичної активності папаверину гідрохлориду під впливом морфіну. Проте папаверину гідрохлорид слід застосовувати разом із морфіну гідрохлоридом для зменшення спазмогенної дії останнього і з промедолом при болю, пов’язаному зі спазмами гладкої мускулатури.

Є дані про розвиток гепатиту при сумісному застосуванні з фурадоніном.

Папаверину гідрохлорид потенціює дію алкоголю.

У пацієнтів, які палять, метаболізм папаверину прискорений, а його концентрація у плазмі крові та фармакокінетичні ефекти зменшуються. Фармацевтично сумісний з дибазолом.

Спазмолітична дія препарату посилюється при одночасному застосуванні з барбітуратами.

Особливості застосування

Препарат призначати з обережністю та у малих дозах ослабленим хворим, при станах після черепно-мозкових травм, при хронічній нирковій недостатності, недостатності функції надниркових залоз, гіпотиреозі, гіперплазії передміхурової залози, при надшлуночковій тахікардії, шокових станах.

У період застосування слід виключити вживання алкоголю. Вазодилататорна дія знижується при палінні.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Безпека застосування не встановлена. Застосування препарату при вагітності можливе тільки за призначенням лікаря, якщо очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода та дитини. В період лікування препаратом грудне вигодовування рекомендується припинити.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Слід застосовувати з обережністю у разі виникнення побічних ефектів з боку нервової системи.

Спосіб застосування та дози

Супозиторій вводити глибоко у задній прохід після очищувальної клізми або природного випорожнення кишечнику.

Дорослим застосовувати по 1 супозиторію 2–3 рази на добу.

Тривалість застосування залежить від ступеня тяжкості та перебігу захворювання і визначається лікарем індивідуально.

Діти.

Лікарський засіб не застосовувати дітям.

Передозування

Симптоми: диплопія, слабкість, сонливість, артеріальна гіпотензія, сухість у ротовій порожнині, розлади функцій травного тракту, порушення зору, почервоніння шкіри верхньої частини тулуба, тахікардія, асистолія, тріпотіння шлуночків, колапс, гіпервентиляція, ністагм, атаксія; аритмія або повна атріовентрикулярна блокада; папаверину гідрохлорид у дуже високих дозах проявляє помірну седативну дію.

Лікування: припинення застосування препарату, симптоматичне лікування. Специфічного антидоту не існує. Повністю видаляється з крові при гемодіалізі.

Побічні реакції

З боку шкіри та підшкірної клітковини: алергічні реакції, гіперемія шкіри, кропив’янка, свербіж, висипання на шкірі, анафілактичний шок.

З боку кровотворної системи: еозинофілія.

З боку серця: атріовентрикулярна блокада, аритмія, фібриляції шлуночків, шлуночкова екстрасистолія, тахікардія, асистолія, тріпотіння шлуночків, колапс.

З боку судин: артеріальна гіпотензія.

З боку нервової системи: сонливість, слабкість, головний біль, запаморочення; апное.

З боку органів зору: порушення зору (диплопія).

З боку травного тракту: підвищення активності печінкових трансаміназ, жовтяниця, нудота, діарея, запор, анорексія, сухість у ротовій порожнині.

Інші: підвищена пітливість.

Термін придатності.

2 роки.

Умови зберігання

Зберігати при температурі не вище 25 °С в оригінальній упаковці.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка

По 5 супозиторіїв у блістері.

По 2 блістери у картонній упаковці.

Категорія відпуску

Без рецепта.

Виробник

Фарміна Лтд.

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності

вул. Ліпска 44, 30–721, м. Краків, Польща.

Папаверин-Здоров'я розчин для ін'єкцій 2 %, Здоров'я ФК ТОВ (Україна, Харків)

Склад

діюча речовина: papaverine;

1 мл розчину містить папаверину гідрохлориду 20 мг;

допоміжні речовини: динатрію едетат, метіонін, вода для ін’єкцій.

Лікарська форма

Розчин для ін’єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозорий зі злегка жовтуватим відтінком розчин.

Фармакотерапевтична група

Засоби, що застосовуються при функціональних розладах травної системи. Папаверин та його похідні.

Код АТХ A03A D01.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Міотропний, спазмолітичний і гіпотензивний засіб.

Механізм дії полягає у пригніченні ферменту фосфодіестерази, що сприяє внутрішньоклітинному накопиченню циклічного 3′,5′-аденозинмонофосфату, і, як наслідок, призводить до порушення скоротливості гладеньких м’язів та їхнього розслаблення при спастичних станах. Знижує внутрішньоклітинний вміст кальцію. Знижує тонус і розслаблює гладенькі м’язи внутрішніх органів (травної, дихальної і сечостатевої системи) та судин. Спричиняє розширення артерій, сприяє збільшенню кровотоку, у т. ч. церебрального. У великих дозах знижує збудливість серцевого м’яза і уповільнює внутрішньосерцеву провідність. Дія на центральну нервову систему виражена слабко (у високих дозах виявляє седативний ефект).

Фармакокінетика.

Ступінь абсорбції високий. Зв’язування з білками плазми крові — 90%, утворює стійкі комплекси з альбуміном сироватки крові. Добре розподіляється у тканинах організму, проникає крізь гістогематичні бар’єри. Метаболізується у печінці. Т½ — 0,5–2 години (може подовжуватися до 24 годин). Виводиться переважно нирками у вигляді метаболітів.

Клінічні характеристики

Показання

  • Спазми гладеньких м’язів органів черевної порожнини (пілороспазм, синдром подразненого кишечнику, холецистит, напади жовчнокам’яної хвороби);
  • спазми сечовивідних шляхів, ниркова коліка;
  • спазм судин головного мозку;
  • спазми периферичних судин (ендартеріїт).

Протипоказання

Підвищена чутливість до будь-яких компонентів лікарського засобу, артеріальна гіпотензія, порушення атріовентрикулярної провідності, коматозний стан, пригнічення дихання, одночасне застосування інгібіторів моноаміноксидази, глаукома, печінкова недостатність, бронхообструктивний синдром, вік понад 75 років (ризик гіпертермії).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Спазмолітичну дію папаверину посилюють барбітурати, дифенгідрамін (димедрол), метамізол натрію (анальгін), диклофенак. Гіпотензивний ефект посилюється при одночасному застосуванні з антигіпертензивними препаратами інших груп, а також з трициклічними антидепресантами, прокаїнамідом, резерпіном, хінідином. Папаверин може знижувати антипаркінсонічний ефект леводопи та гіпотензивний ефект метилдопи. При одночасному застосуванні з алпростадилом для інтракавернозного введення існує ризик розвитку пріапізму. Фентоламін потенціює дію папаверину на печеристі тіла статевого члена при сумісному введенні.

При одночасному застосуванні з серцевими глікозидами спостерігається виражене посилення скорочувальної функції міокарда внаслідок зменшення загального периферичного опору судин. При застосуванні разом із новокаїнамідом можливе посилення гіпотензивного ефекту.

Можливе зменшення тонізуючого ефекту антихолінестеразних препаратів на гладеньку мускулатуру під впливом папаверину.

Можливе зниження спазмолітичної активності папаверину під впливом морфіну. Проте папаверин застосовується разом з морфіном для зменшення спазмогенної дії останнього і з промедолом при болю, пов’язаному зі спазмами гладенької мускулатури.

Є дані про розвиток гепатиту при сумісному застосуванні з фурадоніном.

При комбінованому застосуванні препаратів резерпіну з папаверином антигіпертензивна дія посилюється.

При поєднанні з антидепресантами можливе посилення гіпотензивного ефекту.

При одночасному застосуванні папаверин потенціює дію алкоголю.

У пацієнтів, які палять, метаболізм папаверину прискорений, а його концентрація у плазмі крові та фармакокінетичні ефекти зменшуються.

Фармацевтично сумісний з дибазолом.

Особливості застосування.

Лікарський засіб слід призначати з обережністю та у дозах, нижчих за середньотерапевтичні:

  • пацієнтам літнього віку та ослабленим пацієнтам;
  • хворим із черепно-мозковою травмою;
  • хворим із хронічною нирковою недостатністю;
  • хворим із надшлуночковою тахікардією, тяжкою серцевою недостатністю з явищами декомпенсації;
  • при недостатності функції надниркових залоз, гіпотиреозі, гіперплазії передміхурової залози, шокових станах.

Внутрішньовенно препарат слід вводити дуже повільно і з контролем артеріального тиску, частоти серцевих скорочень, електрокардіограми.

З обережністю слід призначати внутрішньовенні ін’єкції препарату при стенозуючому коронаросклерозі.

В осіб літнього віку можливе виникнення гіпертермії.

Тютюнопаління погіршує ефективність препарату.

У період застосування препарату не слід вживати алкоголь.

Цей лікарський засіб містить менше 1 ммоль/дозу натрію, тобто практично вільний від натрію.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Безпека та ефективність застосування препарату у період вагітності або годування груддю не встановлені. На період лікування препаратом слід припинити годування груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Під час лікування препаратом слід утримуватися від керування автотранспортом або іншими складними механізмами.

Спосіб застосування та дози

Препарат застосовувати підшкірно, внутрішньом’язово і внутрішньовенно.

Підшкірно та внутрішньом’язово вводити дорослим та дітям віком від 14 років по 0,5–2 мл (10–40 мг) 2% розчину, а внутрішньовенно вводити дуже повільно, зі швидкістю 3–5 мл/хв, розчинивши 1 мл 2% розчину папаверину гідрохлориду (20 мг) у 10–20 мл 0,9% розчину натрію хлориду. Найефективніше внутрішньовенне введення. Для пацієнтів літнього віку разова доза на початку лікування не має перевищувати 10 мг (0,5 мл 2% розчину).

Максимальні дози для дорослих при підшкірному або внутрішньом’язовому введенні: разова — 100 мг (5 мл 2% розчину), добова — 300 мг (15 мл 2% розчину); при внутрішньовенному введенні: разова — 20 мг (1 мл 2% розчину), добова — 120 мг (6 мл 2% розчину).

Дітям віком від 1 року до 14 років препарат застосовувати 2–3 рази на добу. Разова доза становить 0,7–1 мг/кг маси тіла.

Максимальна добова доза для дітей становить (незалежно від способу введення): віком 1–2 роки — 20 мг (1 мл 2% розчину), 3–4 роки — 30 мг (1,5 мл 2% розчину), 5–6 років — 40 мг (2 мл 2% розчину), 7–9 років — 60 мг (3 мл 2% розчину), 10–14 років — 100 мг (5 мл 2% розчину).

Діти.

Лікарський засіб застосовувати дітям віком від 1 року.

Передозування

Симптоми: порушення зору, диплопія, слабкість, сухість у ротовій порожнині, запор, почервоніння шкіри верхньої частини тулуба, гіпервентиляція, ністагм, атаксія, тахікардія, артеріальна гіпотензія, асистолія, тріпотіння шлуночків, колапс. При застосуванні високих доз препарату та швидкому введенні його у вену можливий розвиток аритмій або повної атріовентрикулярної блокади. При застосуванні у дуже високих дозах папаверин чинить помірну седативну дію.

Лікування: припинення застосування препарату, симптоматичне лікування. Специфічного антидоту не існує. Повністю видаляється з крові при гемодіалізі.

Побічні реакції

З боку нервової системи: сонливість, підвищена пітливість, слабкість, головний біль, запаморочення.

З боку органів чуття: порушення зору, диплопія.

З боку травної системи: анорексія, нудота, запор, сухість у ротовій порожнині, діарея.

З боку гепатобіліарної системи: жовтяниця, порушення функцій печінки, підвищення активності печінкових трансаміназ.

З боку серцево-судинної системи: аритмії, тахікардія, артеріальна гіпотензія, часткова або повна атріовентрикулярна блокада, асистолія, шлуночкова екстрасистолія, фібриляція шлуночків, тріпотіння шлуночків, колапс.

З боку системи крові: еозинофілія.

З боку органів дихання: апное.

З боку шкіри, підшкірної клітковини та імунної системи: реакції гіперчутливості, у т. ч. з боку органів дихання, анафілактичний шок, свербіж, висипання на шкірі, кропив’янка, гіперемія шкіри верхньої частини тулуба, обличчя та рук.

Інші: реакції у місці введення, включаючи тромбоз у місці введення.

Термін придатності

4 роки.

Умови зберігання

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Несумісність.

Фармацевтично сумісний з дибазолом, хімічно несумісний з кофеїн-бензоатом натрію. Використовувати тільки рекомендований розчинник.

Упаковка.

По 2 мл в ампулах № 10 у коробці; № 5×2, № 10 у блістері у коробці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична компанія «Здоров’я».

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності

Україна, 61013, Харківська обл., місто Харків, вулиця Шевченка, будинок 22.

Папаверин-Здоров'я таблетки 10 мг, Здоров'я ФК ТОВ (Україна, Харків)

Склад

діюча речовина: papaverine;

1 таблетка містить папаверину гідрохлориду 10 мг;

допоміжні речовини: цукор-рафінад, крохмаль картопляний, кислота стеаринова, тальк.

Лікарська форма

Таблетки.

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки білого кольору. На таблетки методом тиснення нанесені дві перпендикулярні риски, які ділять таблетку на чотири рівні частини.

Фармакотерапевтична група

Засоби, які застосовуються при функціональних розладах з боку травної системи. Папаверин.

Код АТХ A03A D01.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Міотропний, спазмолітичний і гіпотензивний засіб.

Препарат знижує тонус, зменшує скорочувальну діяльність гладеньких м’язів і спричиняє у зв’язку з цим судинорозширювальну та спазмолітичну дію. Папаверин є інгібітором ферменту фосфодіестерази, що спричиняє внутрішньоклітинне накопичення циклічного 3′,5′-аденозинмонофосфату (цамф). Накопичення цамф призводить до порушення скоротливості гладеньких м’язів та їхнього розслаблення при спастичних станах. Дія препарату на центральну нервову систему виражена слабко, лише у підвищених дозах він проявляє деякий седативний ефект.

Фармакокінетика.

Ступінь абсорбції високий; біодоступність у середньому — 54%. Зв’язування з білками плазми крові — 90%, утворює стійкі комплекси з альбуміном сироватки крові. Добре розподіляється у тканинах організму, проникає крізь гістогематичні бар’єри. Метаболізується у печінці. Т½ — 0,5–2 години (може подовжуватися до 24 годин). Виводиться в основному нирками у вигляді метаболітів. Цілком видаляється з крові при гемодіалізі.

Клінічні характеристики

Показання

Спазм гладеньких м’язів органів черевної порожнини (холецистит, пілороспазм, спастичний коліт, ниркова коліка), периферичних судин (ендартеріїт) та судин головного мозку.

Протипоказання

Підвищена чутливість до будь-яких компонентів лікарського засобу; порушення атріовентрикулярної провідності (атріовентрикулярна блокада), глаукома, печінкова недостатність, пригнічення дихання, бронхообструктивний синдром, артеріальна гіпотензія, коматозний стан, одночасний прийом інгібіторів моноаміноксидази (МАО).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Спазмолітичну дію папаверину посилюють барбітурати, дифенгідрамін (димедрол), метамізол натрію (анальгін), диклофенак. Гіпотензивний ефект посилюється при сумісному застосуванні з антигіпертензивними препаратами інших груп, а також з антидепресантами (у т. ч. трициклічними), прокаїнамідом (новокаїнамідом), резерпіном, хінідином. Посилює антихолінергічні ефекти антихолінергічних препаратів. Папаверин може знижувати гіпотензивний ефект метилдопи та антипаркінсонічний ефект леводопи. При одночасному застосуванні з серцевими глікозидами спостерігається виражене посилення скорочувальної функції міокарда внаслідок зменшення загального периферичного опору судин. Можливе зменшення тонізуючого ефекту антихолінестеразних препаратів на гладеньку мускулатуру під впливом папаверину. Є дані про розвиток гепатиту при сумісному застосуванні з фурадоніном. При одночасному застосуванні папаверин потенціює дію алкоголю.

Можливе зниження спазмолітичної активності папаверину під впливом морфіну. Проте папаверин застосовується разом з морфіном для зменшення спазмогенної дії останнього і з промедолом при болю, пов’язаному зі спазмами гладенької мускулатури.

Особливості застосування.

Лікарський засіб призначати з обережністю та у малих дозах при тяжких захворюваннях серця, хронічній нирковій недостатності, недостатності функції надниркових залоз, гіпотиреозі, надшлуночковій тахікардії, шокових станах, ослабленим дітям. З обережністю та у дозах, нижчих за середньотерапевтичні, слід призначати препарат хворим з черепно-мозковою травмою та станах після неї, при гіперплазії передміхурової залози.

Ефективність препарату знижується при тютюнопалінні.

Якщо у пацієнта встановлена непереносимість деяких цукрів, слід проконсультуватися з лікарем, перш ніж приймати цей препарат (препарат містить цукор-рафінад, що слід враховувати хворим на цукровий діабет).

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Інформація щодо безпеки та ефективності застосування препарату у період вагітності або годування груддю відсутня.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Враховуючи можливість виникнення побічних реакцій з боку нервової системи (а саме — запаморочення, сонливості), під час лікування препаратом слід утримуватися від керування автотранспортом або іншими складними механізмами.

Спосіб застосування та дози

Призначати дітям всередину 3–4 рази на добу.

Дози залежать від віку дитини:

  • від 6 місяців до 1 року — по 2,5–5 мг (1/41/2 таблетки) на прийом. Максимальна добова доза — 10 мг (1 таблетка);
  • 1–2 роки — по 2,5–5 мг (1/41/2 таблетки) на прийом. Максимальна добова доза — 20 мг (2 таблетки);
  • 3–4 роки — по 5–10 мг (1/2–1 таблетка) на прийом. Максимальна добова доза — 30 мг (3 таблетки);
  • 5–6 років — по 10 мг (1 таблетка) на прийом. Максимальна добова доза — 40 мг (4 таблетки);
  • 7–9 років — по 15 мг (11/2 таблетки) на прийом. Максимальна добова доза — 60 мг (6 таблеток);
  • 10–14 років — по 15–20 мг (11/2–2 таблетки) на прийом. Максимальна добова доза — 80 мг (8 таблеток).

Дітям віком до 3 років разову дозу препарату слід розтовкти, змішати з 1 чайною ложкою кип’яченої охолодженої води.

Діти.

Препарат призначати дітям віком від 6 місяців.

Передозування

Симптоми: порушення зору, диплопія, слабкість, сухість у ротовій порожнині, почервоніння шкіри верхньої частини тулуба, гіпервентиляція, ністагм, атаксія, тахікардія, асистолія, тріпотіння шлуночків, колапс, артеріальна гіпотензія, сонливість, головний біль, нудота, запор, підвищена пітливість, алергічні реакції. При випадковому прийомі дуже великих доз папаверину можлива токсична дія препарату у вигляді аритмій, повної або часткової атріовентрикулярної блокади.

Лікування: відміна лікарського засобу, симптоматична терапія. Призначати промивання шлунка, прийом ентеросорбентів. Специфічного антидоту не існує. Повністю видаляється з крові при гемодіалізі.

Побічні реакції

З боку нервової системи: сонливість, головний біль, запаморочення.

З боку органів чуття: порушення зору, диплопія.

З боку травної системи: шлунково-кишкові порушення, запор, анорексія, нудота, сухість у ротовій порожнині, діарея.

З боку гепатобіліарної системи: підвищення активності печінкових трансаміназ, жовтяниця, порушення функцій печінки.

З боку серцево-судинної системи: артеріальна гіпотензія, ортостатична гіпотензія, припливи, аритмії, тахікардія, атріовентрикулярна блокада, асистолія, шлуночкова екстрасистолія, фібриляція шлуночків, тріпотіння шлуночків, колапс.

З боку органів дихання: апное.

З боку системи крові: еозинофілія.

З боку шкіри, підшкірної клітковини та імунної системи: реакції гіперчутливості, у т. ч. з боку органів дихання, анафілактичний шок, свербіж, висипання на шкірі, кропив’янка, почервоніння шкіри верхньої частини тулуба.

Інші: нездужання, підвищене потовиділення.

Термін придатності

4 роки.

Умови зберігання

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка

Таблетки № 10 у блістері у коробці; № 10 у блістері.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична компанія «Здоров’я».

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності

Україна, 61013, Харківська обл., місто Харків, вулиця Шевченка, будинок 22.

Дата додавання: 22.10.2021 р.
© Компендіум 2019

Діагнози, при яких застосовують Папаверин

Атеросклероз артерій кінцівок МКХ I70.2
Гостра спайкова кишкова непрохідність МКХ K56.5
Гострий геморагічний панкреатит МКХ K85.9
Гострий ідіопатичний панкреатит МКХ K85.0
Гострий перитоніт МКХ K65.0
Загроза переривання вагітності МКХ O20.0
Інший гострий панкреатит МКХ K85.8
Інші хронічні панкреатити МКХ K86.1
Істміко-цервікальна недостатність (ІЦН) МКХ O34.3
Камені жовчного міхура з гострим холециститом МКХ K80.0
Необструктивний хронічний пієлонефрит, пов'язаний з рефлюксом МКХ N11.0
Ниркова колька МКХ N23
Очеревинні спайки МКХ K66.0
Передчасне відшарування плаценти МКХ O45.9
Пієліт вагітних (гестаційний) МКХ O23.0
Помилкові перейми до 37 повних тижнів вагітності МКХ O47.0
Помилкові перейми починаючи з 37 повних тижнів вагітності МКХ O47.1
Флебіт і тромбофлебіт поверхневих судин нижніх кінцівок МКХ I80.0
Фолікулярна кіста яєчника МКХ N83.0
Хронічний холецистит МКХ K81.1

Рекомендовані аналоги Папаверин:

засоби, що застосовуються у разі функціональних розладів з боку шлунково-кишкового тракту
Спеціалізований мобільний додаток
для пошуку інформації про лікарські препарати
Наведіть камеру на QR-код, щоб завантажити
На нашому сайті застосовуються файли cookies для більшої зручності використання та покращенняя роботи сайту. Продовжуючи, ви погоджуєтесь з застосуванням cookies.
Developed by Maxim Levchenko