ФУРАМАГ® (FURAMAG)
Склад і форма випуску
- Фармакологічні властивості
- Показання
- Застосування
- Протипоказання
- Побічна дія
- Особливості застосування
- Взаємодія з іншими лікарськими засобами
- Передозування
- Умови зберігання
- Діагнози
- Рекомендовані аналоги
- Торговельні найменування
Фармакологічні властивості
фурагін похідне нітрофурану.
Фармакологічна дія — антибактеріальне, протипротозойне.
Фурагін порушує процес клітинного дихання мікроорганізмів, пригнічує синтез нуклеїнових кислот. Виявляє бактеріостатичну або бактерицидну дію. Спектр активності — коки (Streptococcus spp., Staphylococcus spp.), грамнегативні палички (Escherichia coli, Salmonella spp., Shigella spp., Klebsiella spp., Enterobacter spp.), найпростіші (лямблії).
Малочутливі — Enterococcus spp.
Стійкі — Pseudomonas aeruginosa, більшість штамів Proteus spp., Serratia spp., Acinetobacter spp.
При прийомі всередину всмоктується шляхом простої дифузії в тонкому кишечнику, переважно в клубовій кишці. Метаболізується в печінці. З сечею виділяється близько 6% незмінного препарату, при цьому його концентрація в сечі перевищує бактериостатическую.
Показання ФУРАМАГ
інфекційно-запальні захворювання сечовивідних шляхів (пієлонефрит, цистит, уретрит), інфекції жіночих статевих органів, профілактика інфекцій при урологічних операціях, цистоскопії, катетеризації.
Застосування ФУРАМАГ
дорослі — призначають по 50-100 мг (2-4 капс) 3 рази на добу. Максимальна добова доза — 300 мг.
Діти — по 25-50 мг (1-2 капс) 3 рази на добу, але не більше 5 мг/кг маси тіла на добу.
Дітям з масою тіла >30 кг призначають капс по 50 мг 3 рази на добу.
Курс лікування — 5–10 днів. При необхідності курс повторити через 10-15 днів.
Протирецидивна терапія інфекцій сечовивідних шляхів: дорослим та дітям призначають 1/3-¼ добової дози препарату на ніч протягом 3-6 міс.
Профілактика інфекцій при урологічних операціях, цистоскопії, катетеризації: дорослим — по 50 мг 3 рази на добу; дітям — по 25 мг 3 рази на добу.
Протипоказання
гіперчутливість (в т.ч. до нітрофуранів), термінальна стадія хронічної ниркової недостатності, вагітність, грудне вигодовування.
Побічна дія
диспептичний синдром (анорексія, нудота, блювота), порушення функцій печінки та нервової системи (головний біль, запаморочення, поліневрит); алергічні реакції (свербіж шкіри, папульозні висипання).
Особливості застосування
з обережністю застосовувати при:
1) порушенні функції нирок (застосування протипоказано при тяжкій нирковій недостатності);
2) анемії;
3) дефіциті вітамінів групи В та фолієвої кислоти;
4) захворюванні легенів;
Застосування фурамаг не рекомендується при уросепсисі та інфекції паренхіми нирок.
При тривалому застосуванні фурамаг може розвинутися периферична невропатія.
Застосування в період вагітності та годування груддю. Не призначати.
Діти. Капсули по 25 мг застосовують дітям у віці від 3 років, капсули по 50 мг застосовують дітям з масою тіла >30 кг.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами
ЛЗ, які олужнюють сечу, знижують ефект препарату (прискорюють виведення з сечею), які закислюють сечу — підвищують. Аміноглікозиди та тетрациклін посилюють протимікробну активність. Не слід застосовувати одночасно з хлорамфеніколом, ристоміцином, сульфаніламідами (збільшується ризик пригнічення кровотворення).
Передозування
симптоми: нейротоксичні реакції, в т.ч. атаксія, тремор.
Лікування: відміна ЛЗ, прийом великої кількості рідини, симптоматична терапія, антигістамінні ЛЗ. Специфічний антидот не відомий.
Умови зберігання
при температурі не вище 25 °C.
Діагнози, при яких застосовують ФУРАМАГ
Гіперплазія передміхурової залози | МКХ N40 |
Гострий пієлонефрит | МКХ N10 |
Гострий тубулоінтерстиціальний нефрит | МКХ N10 |
Гострий цистит | МКХ N30.0 |
ЗНО (злоякісне новоутворення) передміхурової залози | МКХ C61 |
Інфекція сечовивідних шляхів | МКХ N39.0 |
Інший хронічний цистит | МКХ N30.2 |
Інші хронічні тубулоінтерстиціальні нефрити | МКХ N11.8 |
Інші цистити | МКХ N30.8 |
Калькульозний простатит | МКХ N41.1 |
Камені нирки | МКХ N20.0 |
Камені сечоводу | МКХ N20.1 |
Необструктивний хронічний пієлонефрит, пов'язаний з рефлюксом | МКХ N11.0 |
Сечокам'яна хвороба | МКХ N20.9 |
Урогенітальні інфекції | МКХ N39.0 |
Хронічний епідидиміт | МКХ N45.9 |
Хронічний інтерстиціальний цистит | МКХ N30.1 |
Хронічний пієлонефрит | МКХ N11.9 |
Хронічний цистит | МКХ N30.2 |
Цистит | МКХ N30.9 |
Інструкція