ЕСПА-ЛІПОН^® (ESPA-LIPON^®)

Кислота тіоктова - 25 мг/мл

фармакодинаміка. Тіоктова кислота — це речовина, яка утворюється в організмі та виконує функцію коферменту при окиснювальному декарбоксилуванні a-кетокислот. Спричинена цукровим діабетом гіперглікемія призводить до відкладання глюкози на матричних протеїнах кровоносних судин та утворення кінцевих продуктів прогресуючого глікозилювання. Цей процес призводить до зменшення ендоневрального кровотоку та ендоневральної гіпоксії/ішемії, пов’язаного з підвищеним утворенням вільних кисневих радикалів, які пошкоджують нерв, а також до збіднення у периферичних нервах такого антиоксиданту, як глутатіон. У 1995 р. проведене багатоцентрове плацебо-контрольоване дослідження, спрямоване на вивчення ефективності застосування тіоктової кислоти для симптоматичного лікування в разі діабетичної полінейропатії, в якому отримані дані про сприятливі ефекти тіоктової кислоти на такі досліджувані cимптоми, як парестезії, відчуття печіння, оніміння та біль.
Фармакокінетика. Тіоктова кислота має високий ефект першого проходження в печінці. Існують суттєві міжособові відмінності в системній доступності тіоктової кислоти. Біотрансформація тіоктової кислоти відбувається шляхом окиснення бічних ланок та злиття. Виділення здійснюється переважно нирками.
У людей Т_½ у плазмі крові становить близько 25 хв, сумарний кліренс для плазми крові становить 10–15 мл/хв/кг. На момент завершення 30-хвилинної інфузії 600 мг визначений рівень у плазмі крові становить близько 20 мкг/мл. Шляхом радіоактивного маркування в ході досліджень на тваринах (щури, собаки) виявлено переважне виведення 80–90% препарату у вигляді метаболітів. Також у людей спостерігається тільки невелика кількість незміненої речовини, що виводиться із сечею. Біотрансформація відбувається головним чином шляхом окиснювального скорочення бічних ланок (β-оксидація) та/або S-метилування тіолових груп.

таблетки: симптоматичне лікування діабетичної полінейропатії.
Р-н для ін’єкцій: лікування діабетичної полінейропатії.

таблетки
Дози. Добова доза становить 1 таблетку лікарського засобу Еспа-ліпон 600 (що еквівалентно 600 мг тіоктової кислоти), яку слід приймати одноразово приблизно за 30 хв до першого прийому їжі. При інтенсивних парестезіях можна розпочинати з інфузійної терапії тіоктовою кислотою.
Спосіб застосування. Таблетки Еспа-ліпон 600 слід приймати натще, ковтаючи цілими та запиваючи достатньою кількістю рідини. Одночасний прийом їжі може утруднювати всмоктування, тому пацієнтам, у яких спорожнення шлунка відбувається повільно, особливо важливо, щоб лікарський засіб застосовувався за пів години до сніданку. Оскільки діабетична полінейропатія є хронічним захворюванням, може бути необхідною довготривала терапія. Основою лікування діабетичної полінейропатії є оптимальний діабетичний контроль.
Р-н для ін’єкцій. Дорослим застосовують 1 раз на добу 12–24 мл р-ну у 250 мл 0,9% р-ну натрію хлориду (еквівалентно 300 або 600 мг тіоктової кислоти на добу).
Р-н вводити у вигляді в/в інфузії; застосовують протягом 2–4 тиж на початковій стадії лікування.
Як подальше продовження терапії можна застосовувати Еспа-ліпон 600 (у формі таблеток).
Правила проведення інфузії. Для приготування інфузійного р-ну слід застосовувати лише 0,9% р-н натрію хлориду. Препарат вводити в/в краплинно протягом щонайменше 30 хв, перед цим ампулу препарату Еспа-ліпон ін’єкції 600 розводять у 250 мл 0,9% р-ну натрію хлориду. Препарат є чутливим до дії сонячного світла, тому готувати р-н слід безпосередньо перед початком введення та захищати приготовлений флакон світлозахисним ковпачком. Захищений від світла р-н для інфузії може зберігатися протягом близько 6 год.

підвищена чутливість до тіоктової кислоти чи до одного з інших компонентів препарату.

таблетки
Для оцінки частоти побічних реакцій було використано таку класифікацію: дуже часто: ≥1/10, часто: ≥1/100–<1/10, нечасто: ≥1/1000–<1/100, рідко: ≥1/10 000–<1/1000, дуже рідко: <1/10 000, невідомо: неможливо оцінити на основі наявних даних.
Порушення з боку імунної системи: дуже рідко — алергічні реакції, у тому числі шкірні висипи, кропив’янка (уртикарні висипи), свербіж, утруднене дихання; невідомо — аутоімунний інсуліновий синдром (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ), екзема.
Порушення обміну речовин та харчування: дуже рідко — гіпоглікемія.
Порушення з боку нервової системи: часто — запаморочення; дуже рідко — дисгевзія, головний біль, гіпергідроз.
Порушення з боку органа зору: дуже рідко — порушення зору.
Порушення з боку травного тракту: часто — нудота; дуже рідко — блювання, гастроінтестинальний біль, діарея.
Загальні розлади: дуже рідко — зниження рівня глюкози в крові, що пов’язане із покращенням засвоєння глюкози. Симптоми, подібні до гіпоглікемічних: запаморочення, підвищене потовиділення, головний біль та порушення зору.
р-н для ін’єкцій
З боку ШКТ: в окремих випадках при швидкій в/в ін’єкції спостерігаються нудота, блювання, біль у животі, що минають самостійно; діарея.
З боку нервової системи: при швидкій в/в ін’єкції можливі відчуття тяжкості у голові, головний біль, підвищення внутрішньочерепного тиску, припливи, підвищена пітливість, утруднене дихання. У деяких випадках після в/в введення спостерігалися слабкість, запаморочення, судоми, порушення смаку, диплопія, порушення зору. У більшості випадків усі зазначені прояви минають самостійно.
З боку системи крові: в деяких випадках після в/в введення спостерігалися петехіальні крововиливи у слизові оболонки, шкіру, тромбоцитопатія, порушення функції тромбоцитів, гіпокоагуляція, геморагічні висипання (пурпура), тромбофлебіт.
Метаболічні порушення: можлива гіпоглікемія (запаморочення, підвищене потовиділення, головний біль, розлади зору) внаслідок покращення утилізації глюкози.
Повідомлялося про випадки гіпоглікемії в результаті викликаного тіоктовою кислотою аутоімунного синдрому (високопозитивний тест на аутоантитіла інсуліну), головним чином, у пацієнтів монголоїдної раси.
З боку імунної системи: у місці ін’єкції можливе виникнення алергічних реакцій (кропив’янка, екзема, петехіальні висипання, свербіж, дерматити), в тому числі системних, аж до розвитку анафілактичного шоку.
Місцеві реакції: можливий розвиток реакцій у місці введення; у пацієнтів із підвищеною чутливістю до тіоктової кислоти у місці ін’єкції можливе виникнення відчуття пекучого болю, яке проходить саме собою чи при зниженні швидкості введення препарату.
З боку серцево-судинної системи: біль у ділянці серця, тахікардія.
Після в/в введення в окремих випадках спостерігалися крапчасті крововиливи в слизові оболонки та шкіру, тромбопатії. У результаті покращення засвоєння глюкози в окремих випадках може знижуватися рівень глюкози в крові.

головний чинник ефективного лікування діабетичної полінейропатії — оптимальна корекція рівня глюкози в крові хворого. На початку лікування полінейропатії внаслідок регенераційних процесів можливе короткочасне посилення парестезій із відчуттям «повзання мурашок». При застосуванні тіоктової кислоти хворим на цукровий діабет необхідний частий контроль рівня глюкози в крові. В окремих випадках необхідно знизити дози протидіабетичних препаратів, щоб запобігти розвитку гіпоглікемії. Регулярне вживання алкогольних напоїв є значним фактором ризику розвитку і прогресування полінейропатії та може перешкоджати успіху в лікуванні, тому під час терапії та в періоди між курсами лікування слід уникати вживання алкоголю.
Не слід призначати препарат одночасно із засобами, що містять метали (препарати заліза, магнію, кальцію), а також із молочними продуктами, що містять кальцій.
Еспа-ліпон, таблетки, препарат містить лактозу, тому його не слід застосовувати у пацієнтів із такими рідкісними спадковими захворюваннями, як непереносимість галактози, недостатність лактази або синдром недостатності всмоктування глюкози-галактози.
Повідомлялося про один випадок аутоімунного інсулінового синдрому (АІС) під час лікування тіоктовою кислотою. Пацієнти з певним генотипом відносно HLA (система людських лейкоцитарних антигенів), наприклад алелями HLA-DRB1*04:06 та HLA-DRB1*04:03, більш схильні до розвитку АІС при лікуванні тіоктовою кислотою. Алель HLA-DRB1*04:03 (співвідношення відносно можливої схильності до АІС — 1,6) переважно поширений серед представників європеоїдної раси, крім того, розповсюдженість у Південній Європі вища, ніж у Північній. Алель HLA-DRB1*04:06 (співвідношення відносно можливої схильності до АІС — 56,6) переважно поширений серед пацієнтів Японії та Кореї. Слід брати до уваги можливість розвитку АІС у пацієнтів, які застосовують тіоктову кислоту, при диференційованому діагнозі спонтанної гіпоглікемії (див. ПОБІЧНІ РЕАКЦІЇ).
Препарат Еспа-ліпон ін’єкції 600 є світлочутливим, тому флакони слід доставати з упаковки лише безпосередньо перед застосуванням.
Приготовлений для інфузій р-н необхідно захищати від сонячного світла, прикриваючи його світлозахисними пакетами. У цих умовах він залишається придатним щонайбільше 6 год.
Певними обмеженнями в/в введення препаратів тіоктової кислоти є літній вік (старше 75 років).
У зв’язку з парентеральним застосуванням препарату Еспа-ліпон ін’єкції 600 спостерігалися реакції гіперчутливості, зокрема анафілактичний шок (див. ПОБІЧНІ РЕАКЦІЇ). Необхідна відповідна перевірка пацієнтів. У разі виникнення ранніх симптомів (наприклад свербежу, нудоти, дискомфорту тощо) терапію терміново припиняють; можливе виникнення необхідності додаткових терапевтичних заходів.
Несумісність. Тіоктова кислота in vitro реагує з комплексами іонів металів (наприклад з цисплатином).
Тіоктова кислота утворює комплексні сполуки з молекулами цукрів (наприклад р-н левулози), які погано розчиняються.
Ін’єкційний р-н тіоктової кислоти несумісний з р-ном глюкози, р-ном Рінгера, а також з р-нами, про які відомо, що вони вступають в реакцію з групами SН або з дисульфідними містками.
Як розчин-носій для застосування інфузій Еспа-ліпон ін’єкції має застосовуватися тільки 0,9% р-н натрію хлориду.
Застосування у період вагітності чи годування грудьми. Застосування тіоктової кислоти в період вагітності не рекомендується у зв’язку з відсутністю відповідних клінічних даних.
Даних про проникнення тіоктової кислоти у грудне молоко немає, тому застосовувати її у період годування грудьми не рекомендується.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами чи роботі з іншими механізмами. Під час лікування необхідно дотримуватися обережності при керуванні транспортними засобами і заняттях з іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій.
Діти. Оскільки дані щодо безпеки та ефективності застосування у дітей тіоктової кислоти відсутні, препарат не рекомендується призначати цій віковій категорії пацієнтів.

тіоктова кислота реагує з іонними комплексами металів (наприклад із циспластином), тому препарат може знижувати ефект циспластину.
З молекулами цукру (наприклад з р-ном левулози) тіоктова кислота утворює важкорозчинні комплексні сполуки.
Тіоктова кислота є хелатором металу, тому Еспа-ліпон ін’єкції 600 не можна застосовувати разом із металами (наприклад препарати заліза, магнію). Еспа-ліпон, таблетки, не слід застосовувати одночасно зі сполуками металів (наприклад з дієтичними добавками, що містять залізо або магній, з молочними продуктами, оскільки вони містять кальцій). Якщо загальну добову дозу препарату застосовувати за 30 хв до сніданку, то дієтичні добавки, що містять залізо та магній, слід застосовувати в середині доби або ввечері.
Тіоктова кислота може посилювати гіпоглікемічну дію інсуліну та пероральних антидіабетичних засобів, підвищуючи чутливість периферичних тканин до цих препаратів, у зв’язку з чим може виникнути необхідність коригувати дозу інсуліну чи пероральних антидіабетичних засобів. Тому необхідно проводити ретельний контроль вмісту глюкози в крові, зокрема на початковому етапі терапії.
Примітка. Регулярне вживання алкоголю є суттєвим фактором ризику для розвитку та прогресування невропатичних синдромів і таким чином може впливати на успіх лікування із застосуванням Еспа-ліпон ін’єкції 600. Тому зазвичай пацієнтам із діабетичною полінейропатією рекомендується уникати вживання алкоголю. Це стосується також інтервалів, коли терапія не здійснюється.

при передозуванні можуть виникати нудота, блювання та головний біль. Після випадкового прийому або при спробі самогубства із пероральним застосуванням тіоктової кислоти у дозах від 10 до 40 г у комбінації з алкоголем спостерігалися значні інтоксикації, у деяких випадках — з летальним кінцем. На початковому етапі клінічна картина інтоксикації може проявлятися у психомоторному збудженні або у затьмаренні свідомості. У подальшому виникають генералізовані судоми та лактацидоз. Крім цього, при інтоксикації високими дозами тіоктової кислоти були описані гіпоглікемія, шок, гострий некроз скелетних м’язів, гемоліз, синдром дисемінованого врутрішньосудинного згортання крові, пригнічення діяльності кісткового мозку та поліорганна недостатність.
Лікування. При підозрі на сильну інтоксикацію препаратом Еспа-ліпон рекомендується негайна госпіталізація та вживання заходів відповідно до загальних принципів при випадковому отруєнні (наприклад викликання блювання, промивання шлунка, прийом активованого вугілля). Лікування генералізованих судом, лактацидозу та інших наслідків інтоксикації, що загрожують життю, слід виконувати відповідно до принципів сучасної інтенсивної терапії, воно має бути симптоматичним. Досі не підтверджена користь від застосування гемодіалізу, гемоперфузії чи методів фільтрації з примусовим виведенням тіоктової кислоти. Терапія симптоматична.

в недоступному для дітей місці.
Таблетки. В оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.
Р-н для ін’єкцій. При температурі не вище 25 °С в оригінальній упаковці для захисту від світла.
Термін придатності після розчинення в фізіологічному сольовому р-ні в умовах захисту від світла становить 6 год.