0
UA | RU

Мілдронат® Розчин Для Ін’Єкцій (Mildronate® Solution For Injections)

Склад і форма випуску

розчин для ін'єкцій 0,5 г/5 мл ампула 5 мл контурна чарункова упаковка № 10
розчин для ін'єкцій 0,5 г/5 мл ампула 5 мл контурна чарункова упаковка № 20
РечовинаКількість
Мельдоній0,5 г/5 мл
Допоміжні речовини: вода для ін'єкцій.
№ UA/3419/01/01 від 02.07.2020
За рецептом
Класифікація
Лікарські засоби
Активна речовина

Фармакологічні властивості

фармакодинаміка. Мельдоній є попередником карнітину, структурним аналогом γ-бутиробетаїну (ГББ), у якого один атом вуглецю заміщений на атом азоту. Його дію на організм можна пояснити двояко.

1. Вплив на біосинтез карнітину.

Мельдоній, оборотно інгібуючи γ-бутиробетаїнгідроксилазу, знижує біосинтез карнітину і тому перешкоджає транспортуванню довголанцюгових жирних кислот крізь оболонки клітин, таким чином перешкоджаючи накопиченню в клітинах сильного детергента ‒ активованих форм неокиснених жирних кислот. Таким чином попереджається пошкодження клітинних мембран.

При зниженні концентрації карнітину в умовах ішемії затримується β-оксидація жирних кислот та оптимізується споживання кисню в клітинах, стимулюється окиснення глюкози та відновлюється транспортування АТФ від місць його біосинтезу (мітохондрії) до місць споживання (цитозоль). По суті, клітини забезпечуються поживними речовинами та киснем, а також оптимізується споживання цих речовин.

У свою чергу, при збільшенні біосинтезу попередника карнітину, тобто ГББ, активізується NO-синтаза, у результаті чого покращуються реологічні властивості крові та зменшується периферичний опір судин.

При зниженні концентрації мельдонію біосинтез карнітину знову посилюється і у клітинах поступово збільшується кількість жирних кислот.

Вважається, що основою ефективності дії мельдонію є підвищення толерантності до клітинного навантаження (при зміні кількості жирних кислот).

2. Функція медіатора у гіпотетичній ГББ-ергічній системі.

Висунуто гіпотезу про те, що в організмі існує система передачі нейрональних сигналів — ГББ-ергічна система, яка забезпечує передачу нервового імпульсу між клітинами. Медіатором цієї системи є останній попередник карнітину — ГББ-ефір. У результаті дії ГББ-естерази медіатор віддає клітині електрон, таким чином переносячи електричний імпульс, перетворюється на ГББ. Далі гідролізована форма ГББ активно транспортується в печінку, нирки та яєчники, де перетворюється на карнітин. У соматичних клітинах у відповідь на подразнення знову синтезуються нові молекули ГББ, забезпечуючи поширення сигналу.

При зниженні концентрації карнітину стимулюється синтез ГББ, у результаті чого підвищується концентрація ефіру ГББ.

Мельдоній, як зазначено раніше, є структурним аналогом ГББ та може виконувати функції «медіатора». На противагу цьому ГББ-гідроксилаза «не впізнає» мельдоній, тому концентрація карнітину не підвищується, а знижується. Таким чином мельдоній, замінюючи «медіатор» і сприяючи підвищенню концентрації ГББ, приводить до розвитку відповідної реакції організму. У результаті зростає загальна метаболічна активність також у інших системах, наприклад у ЦНС.

Вплив на серцево-судинну систему. У дослідженнях на тваринах встановлено, що мельдоній позитивно впливає на скоротливу активність міокарда, йому притаманна міокардіопротекторна дія (у тому числі проти катехоламінів та алкоголю), він здатний попередити порушення ритму серця, зменшити зону інфаркту міокарда.

ІХС (стабільна стенокардія навантаження). Аналіз клінічних даних про курсове застосування мельдонію при лікуванні стабільної стенокардії навантаження показав, що препарат зменшує частоту та інтенсивність нападів стенокардії, а також кількість гліцерилтринітрату, що застосовується. Препарат проявляє виражену антиаритмічну дію у хворих із ІХС та шлуночковими екстрасистолами, менша дія спостерігається у пацієнтів із суправентрикулярними екстрасистолами.

Особливо важливою є здатність препарату зменшувати споживання кисню у стані спокою, що вважається ефективним критерієм антиангінальної терапії ІХС.

Мельдоній сприятливо впливає на атеросклеротичні процеси в коронарних та периферичних судинах, знижуючи загальний рівень ХС у сироватці крові та індекс атерогенності.

Хронічна серцева недостатність. У відносно багатьох клінічних дослідженнях аналізувалася роль мельдонію при лікуванні хронічної серцевої недостатності у результаті ІХС та відзначена його здатність збільшувати толерантність до фізичного навантаження, а також обсягу виконаної роботи пацієнтами із серцевою недостатністю.

В окремому дослідженні у кардіологічних інститутах Латвії та Томська перевірено ефективність мельдонію у випадку серцевої недостатності I–III функціонального класу за класифікацією NYHA середнього ступеня тяжкості. Під впливом терапії мельдонієм 59–78% пацієнтів, у яких на початку була діагностована серцева недостатність ІІ функціонального класу, були включені до групи І функціонального класу. Встановлено, що застосування мельдонію покращує інотропну функцію міокарда та підвищує толерантність до фізичного навантаження, покращує якість життя пацієнтів, не спричиняючи тяжких побічних ефектів.

У разі тяжкої серцевої недостатності мельдоній необхідно застосовувати в комбінації з іншими традиційними засобами терапії серцевої недостатності.

Вплив на ЦНС. В експериментах на тваринах встановлено антигіпоксичну дію мельдонію та дію на мозковий кровообіг. Препарат оптимізує перерозподіл об’єму мозкового кровообігу на користь ішемічних осередків, підвищує міцність нейронів в умовах гіпоксії.

Препарату притаманна стимулювальна дія на ЦНС — підвищення рухової активності та фізичної витривалості, стимуляція поведінкових реакцій, а також антистресова дія — стимуляція симпатоадреналової системи, накопичення катехоламінів у головному мозку та надниркових залозах, захист внутрішніх органів від змін, спричинених стресом.

Ефективність при неврологічних захворюваннях. Доведено, що мельдоній є ефективним засобом у комплексній терапії гострих та хронічних порушень мозкового кровообігу (ішемічний інсульт, хронічна недостатність мозкового кровообігу). Мельдоній нормалізує тонус і опірність капілярів та артеріол головного мозку, відновлює їх реактивність.

Вивчено вплив мельдонію на процес реабілітації пацієнтів з порушеннями неврологічного характеру (після перенесених захворювань кровоносних судин головного мозку, операцій на головному мозку, травм, перенесеного кліщового енцефаліту).

Результати перевірки терапевтичної активності мельдонію свідчать про його дозозалежну позитивну дію на фізичну витривалість та відновлення функціональної незалежності в період одужання.

При аналізі змін окремих та сумарних інтелектуальних функцій після застосування препарату встановлено позитивну дію на відновлюваний процес інтелектуальних функцій у період одужання.

Встановлено, що мельдоній покращує реконвалесцентну якість життя (головним чином за рахунок оновлення фізичної функції організму), до того ж він усуває психологічні порушення.

Мельдонію притаманний позитивний вплив на функцію нервової системи зменшувати порушення у пацієнтів з неврологічним дефіцитом у період одужання.

Покращується загальний неврологічний стан пацієнтів (зменшення пошкодження нервів головного мозку та патології рефлексів, регресія парезів, покращення координації рухів та вегетативних функцій).

Фармакокінетика. Фармакокінетику вивчали у здорових добровольців при застосуванні мельдонію в/в та перорально.

Всмоктування. Біодоступність становить 100%. Сmax у плазмі крові досягається одразу ж після введення. Після в/в введення багатократних доз Сmax досягає 25,5±3,63 мкг/мл.

При в/в введенні AUC після разового та повторного введення доз мельдонію відрізняється, що свідчить про можливе накопичення мельдонію в плазмі крові.

Розподіл. Мельдоній з кровотоку швидко розподіляється у тканинах із високою серцевою афінністю. Мельдоній та його метаболіти частково проходять крізь плацентарний бар’єр. У дослідженнях на тваринах встановлено, що мельдоній проникає у молоко матері.

Біотрансформація. У дослідженнях метаболізму на експериментальних тваринах встановлено, що мельдоній головним чином метаболізується в печінці.

Виведення. У виведенні мельдонію та його метаболітів з організму має значення ренальна екскреція. Після разового в/в застосування доз мельдонію 250 мг, 500 мг та 1000 мг початковий Т½ мельдонію становить 5,56–6,55 год, кінцевий Т½ — 15,34 год.

Особливі групи пацієнтів

Пацієнти літнього віку. Пацієнтам літнього віку з порушеннями функції печінки та нирок, у яких підвищується біодоступність, необхідно знижувати дозу мельдонію.

Порушення функції нирок. Пацієнтам з порушеннями функції нирок, у яких підвищується біодоступність, необхідно знизити дозу мельдонію. Існує взаємодія ниркової реабсорбції мельдонію або його метаболітів (наприклад 3-гідроксимельдонію) та карнітину, у результаті якої збільшується нирковий кліренс карнітину. Відсутній прямий вплив мельдонію, ГББ та комбінації мельдонію/ГББ на ренін-ангіотензин-альдостеронову систему.

Порушення функції печінки. Пацієнтам з порушеннями функції печінки, у яких підвищується біодоступність, необхідно знизити дозу мельдонію. Під час досліджень токсичності на щурах при застосуванні мельдонію в дозі вище 100 мг/кг виявлено забарвлення печінки у жовтий колір та денатурацію жирів. При гістопатологічних дослідженнях на тваринах після застосування високих доз мельдонію (400 мг/кг та 1600 мг/кг) встановлено накопичення ліпідів у клітинах печінки. Зміни показників функції печінки у людей після застосування високих доз 400–800 мг не спостерігалося. Не можна виключити можливу інфільтрацію жирів у клітини печінки.

Діти. Немає даних про безпеку та ефективність застосування мельдонію у дітей віком до 18 років, тому застосування препарату у такої категорії пацієнтів протипоказане.

Показання Мілдронат Розчин Для Ін’Єкцій

у комплексній терапії наступних захворювань:

– захворювання серця та судинної системи: стабільна стенокардія навантаження, хронічна серцева недостатність (I–IIІ функціональний клас за NYHA), кардіоміопатія, функціональні порушення діяльності серця та судинної системи;

– гострі та хронічні ішемічні порушення мозкового кровообігу;

– знижена працездатність, фізичне та психоемоційне перенапруження;

– у період одужання після цереброваскулярних порушень, травм голови та енцефаліту.

Застосування Мілдронат Розчин Для Ін’Єкцій

в/в. Застосування препарату не передбачає спеціального приготування перед введенням.

У зв’язку з можливим стимулюючим ефектом препарат рекомендується застосовувати в першій половині дня.

Дорослі. Доза становить 500–1000 мг (5–10 мл) в/в, її вводять за один раз або ділять на два прийоми. Тривалість лікування зазвичай становить 10–14 днів, після чого лікування продовжують пероральною лікарською формою.

Тривалість курсу лікування становить 4–6 тиж. Курс лікування можна повторити 2–3 рази на рік.

Пацієнтам літнього віку з порушеннями функції печінки та/або нирок може знадобитися зниження дози мельдонію.

Пацієнти з порушеннями функції нирок. Оскільки препарат виводиться організмом через нирки, пацієнтам з порушеннями функції нирок від легкого до середнього ступеня тяжкості слід застосовувати нижчу дозу мельдонію.

Пацієнтам з порушеннями функції печінки від легкого до середнього ступеня тяжкості слід застосовувати нижчу дозу мельдонію.

Діти. Відсутні дані про безпеку та ефективність застосування мельдонію у дітей (віком до 18 років), тому застосування мельдонію у цієї категорії пацієнтів протипоказане.

Протипоказання

– підвищена чутливість до мельдонію та/або до будь-якої з допоміжних речовин лікарського засобу;

– підвищення внутрішньочерепного тиску (при порушенні венозного відтоку, внутрішньочерепних пухлинах);

– тяжка печінкова та/або ниркова недостатність (немає достатніх даних про безпеку застосування).

Побічна дія

побічні ефекти класифіковано за системами органів та частотою виникнення відповідно до MedDRA: часто (≥1/100 до <1/10), рідко (≥1/10 000 до <1/1000).

Побічні ефекти, які спостерігалися у клінічних дослідженнях та у постмаркетинговий період

З боку імунної системи
Часто Алергічні реакції*
Рідко Підвищена чутливість, включаючи алергічний дерматит, кропив’янку, ангіоневротичний набряк, анафілактичні реакції — до шоку
З боку психіки
Рідко Збудження, відчуття страху, нав’язливі думки, порушення сну
З боку нервової системи
Часто Головний біль*
Рідко Парестезії, тремор, гіпестезія, шум у вухах, вертиго, запаморочення, порушення ходи, переднепритомний стан, непритомність
З боку серця
Рідко Зміна ритму серця, серцебиття, тахікардія/синусова тахікардія, фібриляція передсердь, аритмія, відчуття дискомфорту в грудях/біль у грудях
З боку кровоносної системи
Рідко Підвищення/зниження АТ, гіпертензивний криз, гіперемія, блідість
З боку органів дихання, грудної клітки та середостіння
Часто Інфекції дихальних шляхів
Рідко Запалення у горлі, кашель, диспное, апное
З боку ШКТ
Часто Диспепсія*
Рідко Дисгевзія (металічний присмак у роті), втрата апетиту, нудота, блювання, метеоризм, діарея, біль у животі, сухість у роті або гіперсалівація
З боку шкіри та підшкірної тканини
Рідко Висипи, загальні/макульозні/папульозні висипи, свербіж
З боку скелетно-м’язової та супутньої системи
Рідко Біль у спині, м’язова слабкість, м’язові спазми
З боку нирок та сечовивідної системи
Рідко Полакіурія
Загальні порушення та реакції у місці введення
Рідко Загальна слабкість, озноб, астенія, набряк, набряк обличчя, набряк ніг, відчуття жару, відчуття холоду, холодний піт, реакції в місці введення, включаючи біль у місці введення
Дослідження
Часто Дисліпідемія, підвищення рівня С-реактивного білка
Рідко Відхилення на ЕКГ, прискорення роботи серця, еозинофілія*

*Побічні ефекти, які спостерігалися у раніше проведених неконтрольованих клінічних випробуваннях.

Особливості застосування

у разі наявності у пацієнтів порушень функції печінки легкого чи середнього ступеня тяжкості та/або нирок в анамнезі при застосуванні препарату необхідно дотримуватися обережності (слід проводити контроль функцій печінки та/або нирок). Багаторічний досвід лікування гострого інфаркту міокарда та нестабільної стенокардії в кардіологічних відділеннях показує, що мельдоній не є препаратом першого ряду при гострому коронарному синдромі.

Застосування у період вагітності або годування грудьми

Вагітність. Для оцінки впливу мельдонію на вагітність, розвиток ембріона/плода, пологи та післяпологовий розвиток досліджень на тваринах недостатньо. Потенційний ризик для людей невідомий, тому мельдоній у період вагітності протипоказаний.

Годування грудьми. Доступні дані на тваринах свідчать про проникнення мельдонію в молоко матері. Невідомо, чи проникає мельдоній у грудне молоко людини. Не можна виключити ризик для новонароджених/немовлят, тому в період годування грудьми мельдоній протипоказаний.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами. Досліджень для оцінки впливу на здатність керувати транспортом та обслуговувати механізми не проводили.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

мельдоній можна застосовувати разом з нітратами пролонгованої дії та іншими антиангінальними засобами (стабільна стенокардія навантаження), серцевими глікозидами та діуретичними препаратами (серцева недостатність).

Також його можна комбінувати з антикоагулянтами, антиагрегантами, антиаритмічними засобами та іншими препаратами, що покращують мікроциркуляцію.

Мельдоній може підсилювати дію препаратів, які містять гліцерилтринітрат, ніфедипін, блокатори β-адренорецепторів та інші антигіпертензивні засоби та периферичні вазодилататори.

У результаті одночасного застосування препаратів заліза і мельдонію у пацієнтів з анемією, спричиненою дефіцитом заліза, покращувався склад жирних кислот в еритроцитах.

При застосуванні мельдонію в комбінації з оротовою кислотою для усунення пошкоджень, спричинених ішемією/реперфузією, спостерігається додатковий фармакологічний ефект.

Мельдоній допомагає усунути патологічні зміни серця, спричинені азидотимідином, та опосередковано впливає на реакції окисного стресу, спричинених азидотимідином, які приводять до дисфункції мітохондрій. Застосування мельдонію в комбінації з азидотимідином або іншими препаратами для лікування СНІДу має позитивний вплив при лікуванні набутого імунодефіциту (СНІД).

У тесті втрати рефлексу рівноваги, спричиненої етанолом, мельдоній зменшував тривалість сну. Під час судом, спричинених пентилентетразолом, встановлено виражену протисудомну дію мельдонію. У свою чергу, при застосуванні перед терапією мельдонієм блокатора α2-адренорецептора йохімбіну в дозі 2 мг/кг та інгібітора синтази оксиду азоту N-(G)-нітро-L-аргініну в дозі 10 мг/кг, повністю блокується протисудомна дія мельдонію.

Передозування мельдонію може посилити кардіотоксичність, спричинену циклофосфамідом.

Дефіцит карнітину, який утворюється при застосуванні мельдонію, може посилити кардіотоксичність, спричинену іфосфамідом.

Мельдоній має захисну дію у разі кардіотоксичності, спричиненої індинавіром, та нейротоксичну дію, спричинену ефавірензом.

Не застосовувати разом з іншими препаратами, що містять мельдоній, оскільки може підвищитися ризик виникнення побічних реакцій.

Передозування

не повідомлялося про випадки передозування мельдонію. Препарат малотоксичний та не спричиняє загрозливих побічних ефектів.

При зниженому АТ можливі головний біль, запаморочення, тахікардія, загальна слабкість. Лікування симптоматичне.

У разі тяжкого передозування необхідно контролювати функції печінки та нирок.

Гемодіаліз не має суттєвого значення при передозуванні мельдонію у зв’язку з вираженим зв’язуванням з білками крові.

Умови зберігання

при температурі не вище 25 °С в недоступному для дітей місці. Не заморожувати.

Інструкція МОЗ
Дата додавання: 30.09.2021 р.
© Компендіум 2021

Діагнози, при яких застосовують Мілдронат Розчин Для Ін’Єкцій

Вазомоторна краніалгія МКХ G44.2
Внутрішньомозковий крововилив МКХ I61.9
Гіпертензивна [гіпертонічна] хвороба з переважним ураженням серця без (застійної) серцевої недостатності МКХ I11.9
Запальні захворювання ЦНС МКХ G04.9
Застійна (хронічна) серцева недостатність МКХ I50.0
ЗНО (злоякісне новоутворення) сигмовидної кишки МКХ C18.7
Інфаркт легені МКХ I26.9
Інфаркт мозку МКХ I63.9
Інфаркт мозку, викликаний закупоркою або стенозом мозкових артерій МКХ I63.5
Інша вторинна гіпертензія МКХ I15.8
Інші уточнені ураження судин мозку МКХ I67.8
Ішемічна хвороба серця (ІХС) постінфарктна (перенесений в минулому інфаркт міокарда) МКХ I25.2
Ішемічна хвороба серця з гіпертонічною хворобою (ІХС з ГХ) МКХ I25.9
Кардіоміопатія неуточнена МКХ I42.9
Персистуюча фібриляція передсердь МКХ I48.1
Псевдоексфоліативний синдром (ПЕС), офтальмогіпертензія МКХ H40.1
Розсіяний склероз МКХ G35
Хвороба Паркінсона МКХ G20
Хоріоїдальная неоваскуляризація (ХНВ) МКХ H35.3
Хронічне легеневе серце МКХ I27.9
Спеціалізований мобільний додаток
для пошуку інформації про лікарські препарати
Наведіть камеру на QR-код, щоб завантажити
На нашому сайті застосовуються файли cookies для більшої зручності використання та покращенняя роботи сайту. Продовжуючи, ви погоджуєтесь з застосуванням cookies.
Developed by Maxim Levchenko