ІЗО-МІК® спрей сублінгвальний (ISO-MIK sublingual spray)

СКЛАД І ФОРМА ВИПУСКУ

спрей дозований сублінгвальний 1,25 мг/1 доза флакон 15 мл 300 доз, № 1В аптеку
Ізосорбіду динітрат
0,375 г
№ UA/2621/01/01 від 22.07.2019
B За рецептом

ДІАГНОЗИ

ФАРМАКОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ

фармакодинаміка. Ізосорбіду динітрат розслабляє гладкі м’язи судин, що зумовлює вазодилатацію. При цьому розслаблюються як периферичні артерії, так і вени. Такий ефект сприяє венозному «пулінгу» крові та зменшує венозне повернення до серця; таким чином знижується шлуночковий кінцевий діастолічний тиск і об’єм (переднавантаження). Дія на артерії, а при вищих дозах — на артеріоли приводить до зниження системного судинного опору (післянавантаження). Це, у свою чергу, полегшує роботу серця.

Вплив як на перед-, так і післянавантаження приводить до подальшого зменшення споживання серцем кисню.

Ізосорбіду динітрат сприяє також перерозподілу кровотоку до субендокардіальних відділів серця у тому разі, якщо коронарна циркуляція частково ускладнена атеросклеротичними ураженнями. Такий вплив, імовірно, пояснюється селективною дилатацією великих коронарних судин. Дилатація колатеральних артерій, спричинена нітратами, може поліпшувати перфузію постстенотичного міокарда. Окрім цього, нітрати протидіють появі та усувають коронарні спазми.

У пацієнтів із застійною серцевою недостатністю нітрати поліпшують гемодинаміку у спокої та при навантаженні. Цей позитивний ефект відбувається внаслідок низки патогенетичних механізмів, включаючи поліпшення клапанної регургітації (завдяки зменшенню шлуночка) і зниження потреби міокарда в кисні.

Внаслідок зменшення потреби в кисні та збільшення його постачання нітрати обмежують пошкодження міокарда при інфаркті. Таким чином, застосування ізосорбіду динітрату може бути корисним для осіб, які перенесли інфаркт міокарда.

Вплив на інші системи органів включають розслаблення м’язів бронхів, а також м’язів травного тракту, жовчо- та сечових шляхів. Є також повідомлення про розслаблення гладких м’язів матки.

Механізм дії. Подібно до всіх органічних нітратів ізосорбіду динітрат діє як донор оксиду азоту. Оксид азоту сприяє розслабленню гладких м’язів судин шляхом стимуляції гуанілілциклази і подальшого підвищення концентрації циклічного внутрішньоклітинного гуанозилмонофосфату (цГМФ). Таким чином стимулюється цГМФ-залежна протеїнкіназа і внаслідок цього змінюється фосфорилювання протеїнів у клітинах гладких м’язів. Це, у свою чергу, сприяє дефосфорилюванню легких ланцюгів міозину і зниженню контрактильності.

Фармакокінетика. Після розприскування у ротовій порожнині активна речовина — ізосорбіду динітрат — дуже швидко всмоктується. Дія препарату починається вже через 1–3 хв після застосування, Cmax у плазмі крові досягається протягом 3–6 хв. Т½ становить 30–60 хв. Протягом 90–120 хв концентрація у плазмі крові повертається до вихідного рівня. Ізосорбіду динітрат метаболізується з утворенням ізосорбіду-2-мононітрату та ізосорбіду-5-мононітрату з Т½, що становлять відповідно 1,5–2 та 4–6 год. Обидва метаболіти мають фармакологічну активність.

При застосуванні в ротовій порожнині ізосорбіду динітрат минає швидкий метаболізм у печінці, завдяки чому досягається значно вища біодоступність — 60–100% (при пероральному застосуванні — 15–30%).

ПОКАЗАННЯ

призначають дорослим:

  • для лікування нападів стенокардії, крім випадків, зумовлених гіпертрофічною обструктивною кардіоміопатією;
  • для профілактики нападів стенокардії;
  • при гострому інфаркті міокарда;
  • при гострій лівошлуночковій серцевій недостатності.

ЗАСТОСУВАННЯ

лікарський засіб призначати тільки дорослим. Для розприскування у ротовій порожнині. Доза повинна бути адаптована до індивідуальних особливостей пацієнта.

Для припинення нападу стенокардії чи перед фізичним або емоційним навантаженням, що може спричинити напад, слід упорснути лікарський засіб у ротову порожнину 1–3 рази з інтервалом між впорскуваннями 30 с.

Разову дозу (до 3 упорскувань) для припинення нападу стенокардії можна підвищувати лише за рекомендацією лікаря.

При гострому інфаркті міокарда чи гострій серцевій недостатності починати з 1–3 упорскувань. У разі відсутності ефекту протягом 5 хв можна зробити ще одне впорскування. Якщо і в наступні 10 хв поліпшення не спостерігається, можна повторити застосування спрею, ретельно контролюючи АТ.

Для пацієнтів літнього віку корекція дози не потрібна.

Описана толерантність (зниження ефективності), а також перехресна толерантність з іншими лікарськими засобами нітратної групи (зниження ефекту у разі попередньої терапії іншим нітратом). Щоб запобігти зниженню чи втраті ефекту, слід уникати частого застосування у високих дозах.

Спосіб застосування. Перед першим застосуванням лікарського засобу слід декілька разів натиснути на розпилювач, направляючи бризки в повітря, доки не сформується рівномірна хмаринка спрею. Тепер лікарський засіб готовий до застосування.

Якщо після останнього застосування лікарського засобу минуло більше доби, перше розприскування слід зробити у повітря для запобігання застосуванню неповної дози.

При застосуванні флакон слід тримати вертикально розпилювачем догори.

Флакон піднести впритул до рота і, натиснувши на розпилювач, впорснути р-н до рота таким чином:

  • — зробити глибокий вдих;
  • — затримати дихання;
  • — натискаючи на розпилювач, упорснути р-н до рота (при цьому може виникнути легке печіння на язиці);
  • — закрити рот і протягом наступних 30 с дихати лише через ніс.

Р-н не слід вдихати. Для гарантії бездоганної дії слід натиснути на розпилювач відразу до кінця і відпустити. Час від часу слід перевіряти роботу розпилювача, особливо при тривалому невикористанні.

ПРОТИПОКАЗАННЯ

лікарський засіб протипоказаний при:

  • — підвищеній чутливості до ізосорбіду динітрату, інших нітратних сполук або інших компонентів препарату;
  • — гострій судинній недостатності (шок, судинний колапс);
  • — кардіогенному шоку, у разі неможливості корекції кінцевого діастолічного тиску лівого шлуночка за допомогою відповідних заходів;
  • — гіпертрофічній обструктивній кардіоміопатії;
  • — констриктивному перикардиті;
  • — тампонаді серця;
  • — тяжкій артеріальній гіпотензії (систолічний АТ <90 мм рт. ст.);
  • — тяжкій гіповолемії (ізосорбіду динітрат може знижувати венозний відтік та спричиняти непритомність);
  • — тяжкій анемії;
  • — травмах голови;
  • — кровотечах;
  • — при аортальному та/чи мітральному стенозі;
  • — закритокутовій глаукомі;
  • — геморагічному інсульті;
  • — гіпотермії;
  • — тяжких розладах з боку печінки та нирок.

Під час терапії інгібіторами ФДЕ-5 (наприклад силденафіл, варденафіл, тадалафіл) препарат не слід застосовувати (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ та ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ).

Під час терапії нітратами не слід використовувати розчинний гуанілатциклазний стимулятор ріоцигуат (див. ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ).

ПОБІЧНА ДІЯ

частоту небажаних ефектів визначено як: дуже часті (>10%), часті (від 1 до 10%), нечасті (від 0,1 до 1%), поодинокі (від 0,01 до 0,1%), рідкісні (<0,01%) та частота невідома (частота не може бути оцінена на основі наявних даних).

При застосуванні лікарського засобу можливі нижченаведені небажані явища.

З боку нервової системи: дуже часті — головний біль (так званий нітратний головний біль, який виникає на початку лікування, зазвичай поступово зменшується/зникає при подальшому прийомі лікарського засобу, але може бути сильним та стійким); часті — запаморочення, сонливість; частота невідома — крововилив у гіпофіз у пацієнтів з недіагностованою пухлиною гіпофіза.

З боку серця: часті — тахікардія; рідкісні — посилення симптомів стенокардії; частота невідома — периферичний набряк (зазвичай у пацієнтів із лівошлуночковою недостатністю).

З боку судинної системи: часті — ортостатична гіпотензія; нечасті — судинний колапс (що інколи супроводжується брадіаритмією, порушенням серцевого ритму і втратою свідомості); частота невідома — артеріальна гіпотензія.

З боку травної системи: нечасті — нудота; блювання; поодинокі — печія.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: нечасті — алергічні шкірні реакції (наприклад висипання), короткочасна гіперемія обличчя, припливи; рідкісні — судинний набряк, синдром Стівенса — Джонсона; частота невідома — ексфоліативний дерматит, свербіж.

Загальні порушення: часті — астенія (відчуття слабкості), почервоніння язика у місті введення.

Можуть виникнути гематологічні побічні ефекти, включаючи метгемоглобінемію; відомий випадок ізосорбіддинітрат-індукованої гемолітичної анемії у пацієнта з супутньою недостатністю глюкозо-6-фосфатдегідрогенази.

Описані випадки розвитку толерантності до ізосорбіду динітрату, а також перехресної толерантності до інших нітратів. Тривале застосування у високих дозах та/чи скорочення інтервалу між прийомами може призвести до зниження або навіть до втрати терапевтичного ефекту лікарського засобу.

При застосуванні органічних нітратів повідомлялося про тяжкі гіпотензивні реакції, що супроводжувалися нудотою, блюванням, відчуттям неспокою, блідістю та підвищеним потовиділенням.

Застосування лікарського засобу може спричинити тимчасову гіпоксемію у зв’язку з відносним перерозподілом кровотоку в альвеолярні зони з гіповентиляцією. У пацієнтів із ІХС це може призвести до тимчасової гіпоксії міокарда.

ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ

препарат слід застосовувати з особливою обережністю і під постійним наглядом лікаря:

  • — при гіпотиреозі;
  • — при підвищенні внутрішньочерепного тиску (включаючи травми мозку, геморагічний шок) у зв’язку з тим, що розширення мозкових судин може спричинити його подальше підвищення. Хоча подальше підвищення тиску спостерігалося лише при в/в введенні у високих дозах нітрогліцерину;
  • — при зниженому тиску наповнення, наприклад при гострому інфаркті міокарда, порушенні функції лівого шлуночка (лівошлуночкова недостатність). Слід уникати зниження систолічного АТ нижче ніж 90 мм рт. ст.;
  • — при ортостатичній дисфункції;
  • — при гіпоксемії та вентиляційно-перфузійному дисбалансі, що пов’язані із захворюваннями легень або ІХС;
  • — при недостатньому харчуванні;
  • — пацієнтам літного віку — з огляду на вікові зміни функції печінки, нирок та серця, супутні захворювання та застосування інших лікарських засобів.

При застосуванні ізосорбіду динітрату може розвинутися толерантність до інших препаратів, які містять нітрати. Для запобігання виникненню цього явища необхідно уникати застосування препарату у високих дозах.

Пацієнтів слід попередити, що антиангінальний ефект ізосорбіду динітрату тісно пов’язаний з його режимом дозування, тому запропонованого графіка дозування слід ретельно дотримуватися. Для запобігання артеріальній гіпотензії та «нітратному» головному болю лікування слід починати з мінімальної дози. Терапія лікарським засобом може викликати розвиток ортостатичних реакцій, що частіше відзначають при одночасному вживанні алкоголю або інших вазодилататорів.

Пацієнтам із гіпоксемією та дисбалансом вентиляції/перфузії внаслідок захворювання легень або ішемічної серцевої недостатностї необхідно вживати запобіжних заходів.

Як потужний вазодилататор ізосорбіду динітрат може призвести до збільшення перфузії слабо провітрюваних ділянок, погіршення вентиляції/дисбалансу перфузії та подальшого зниження артеріального парціального кисневого тиску.

Під час лікування ізосорбіду динітратом слід уникати вживання алкоголю, оскільки це може посилити гіпотензивний ефект лікарського засобу.

У пацієнтів із дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази можливий розвиток гострого гемолізу (фавізму) при застосуванні ізосорбіду динітрату. Прийом ізосорбіду динітрату може впливати на результати колориметричного визначення холестеролу.

Як засіб швидкої допомоги препарат не застосовують у пацієнтів, які нещодавно приймали інгібітори ФДЕ (наприклад силденафіл, варденафіл, тадалафіл). У разі застосування препарату як швидкої допомоги пацієнти повинні знати, що не можна застосовувати одночасно інгібітори ФДЕ (наприклад силденафіл, варденафіл, тадалафіл) (див. ПРОТИПОКАЗАННЯ та ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ).

Пацієнтів, які перебувають на підтримувальній терапії препаратом, слід поінформувати, що їм забороняється застосування препаратів, що містять інгібітори ФДЕ (наприклад силденафіл, варденафіл, тадалафіл), у зв’язку з ризиком виникнення нападу стенокардії.

Препарат містить невелику кількість етанолу (спирту) — <100 мг/дозу 85 об. % спирту.

Відміняти препарат слід поступовим зниженням дози. Запобігати потраплянню р-ну в очі. При потраплянні препарату на велику ділянку шкіри слід негайно його змити. Внаслідок всмоктування препарату через шкірні покриви можуть розвинутися виражені побічні реакції (див. ПОБІЧНІ РЕАКЦІЇ).

Застосування у період вагітності чи годування грудьми

Вагітність. У I триместр вагітності лікарський засіб протипоказаний. У II і III триместр вагітності лікарський засіб слід застосовувати, лише якщо очікувана користь для матері переважає над потенційним ризиком для плода.

Репродуктивні дослідження, проведені на тваринах, не виявили жодного шкідливого впливу ізосорбіду динітрату на плід. Проте немає адекватних та добре контрольованих досліджень за участю вагітних у людей.

Годування грудьми. За наявними даними неможливо визначити ризик для немовлят у період годування грудьми при застосуванні препарату. Є дані про те, що нітрати проникають у грудне молоко і можуть викликати метгемоглобінемію у немовлят. Кількість ізосорбіду динітрату та його метаболітів, яка потрапляє у грудне молоко людини, не визначено, тому за необхідності застосування лікарського засобу годування грудьми необхідно припинити.

Фертильність. Немає даних про вплив ізосорбіду динітрату на фертильність у людей.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або роботі з іншими механізмами. Лікарський засіб може знижувати швидкість реакції чи спричиняти запаморочення, тому слід утримуватися від керування транспортними засобами або іншими механізмами на час лікування. Такий ефект посилюється при вживанні алкоголю.

Діти. Не застосовувати.

ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ

при одночасному застосуванні з іншими судинорозширювальними засобами, такими як блокатори β-адренорецепторів, блокатори кальцієвих каналів, вазодилататори, з нейролептиками або трициклічними антидепресантами, етанолом гіпотензивна дія лікарського засобу може посилюватись. Інгібітори АПФ, інгібітори моноаміноксидази, фенотіазини, інші нітрати/нітрити, хінідин, новокаїнамід, наркотичні анальгетики потенціюють гіпотензивну дію ізосорбіду динітрату, можливий розвиток ортостатичного колапсу.

Взаємодія у разі одночасного застосування ізосорбіду динітрату з інгібіторами АПФ або артеріальними вазодилататорами може бути бажаною, якщо антигіпертензивний ефект не є надмірним і коли потрібне зниження дози одного або обох лікарських засобів.

Гіпотензивна дія лікарського засобу підсилюється при одночасному застосуванні з інгібіторами ФДЕ (наприклад із силденафілом, варденафілом, тадалафілом) (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ та ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ). Це може призвести до загрозливих для життя серцево-судинних ускладнень. Пацієнти, яким застосовується терапія ізосорбіду динітратом, не повинні застосовувати інгібітори ФДЕ (наприклад силденафіл, варденафіл, тадалафіл).

Пацієнтам, яким застосовується терапія інгібіторами ФДЕ (наприклад силденафілом, варденафілом, тадалафілом), не можна застосовувати ізосорбіду динітрат для лікування при гострих станах протягом 24 год після припинення застосування силденафілу та варденафілу і протягом 48 год після припинення застосування тадалафілу.

Є повідомлення, що свідчать про підвищення концентрації дигідроерготаміну у крові при його застосуванні разом із ізосорбіду динітратом, що може посилити гіпертензивну дію дигідроерготаміну.

Застосування ізосорбіду динітрату з гуанілатциклазним стимулятором ріоцигуатом протипоказане (див. ПРОТИПОКАЗАННЯ), оскільки одночасний прийом може спричинити артеріальну гіпотензію.

Сапроптерин (тетрагідробіоптерин, ВН4) — кофактор синтетази оксиду азоту. З обережністю застосовують препарати, що містять сапроптерин, з будь-якими лікарськими засобами, що чинять вазодилатаційну дію за рахунок метаболізму оксиду азоту, чи містять у своєму складі донори оксиду азоту (у тому числі нітрогліцерин, ізосорбіду динітрат, ізосорбіду мононітрат тощо).

Норадреналін, ацетилхолін, гістамін — відзначають послаблення їх ефектів при застосуванні з нітратами, оскільки ізосорбіду динітрат може бути їх фізіологічним антагоністом.

При одночасному застосуванні симпатоміметичних засобів (епінефрину, ефедрину, норадреналіну, нафтизину, мезатону, ізадрину) можливе зниження антиангінального ефекту ізосорбіду динітрату.

ПЕРЕДОЗУВАННЯ

симптоми: зниження АТ до рівня систолічного АТ <90 мм рт. ст., ортостатична гіпотензія; блідість, посилене потовиділення, слабке наповнення пульсу, тахікардія, запаморочення, головний біль, слабкість, нудота, блювання, діарея, метгемоглобінемія.

Повідомлялося про випадки метгемоглобінемії у пацієнтів, які застосовували інші нітрати. Під час біотрансформації ізосорбіду динітрату вивільнюються нітритні іони, що можуть індукувати метгемоглобінемію та ціаноз із подальшим тахіпное, відчуттям тривожності, втратою свідомості та зупинкою серця. Не можна виключити можливості цієї побічної реакції при передозуванні ізосорбіду динітрату.

Надмірні дози можуть спричинити підвищення внутрішньочерепного тиску, що іноді призводить до церебральних симптомів.

Лікування: припинити застосування лікарського засобу.

Загальні заходи у разі гіпотензії, спричиненої нітратами: надати пацієнтові горизонтального положення з опущеною головою та піднятими вище рівня голови ногами; забезпечити надходження кисню; збільшити об’єм циркулюючої плазми крові; провести специфічну протишокову терапію (пацієнт повинен перебувати у відділенні інтенсивної терапії).

Спеціальні заходи: підвищення АТ, якщо він надто низький; додаткове застосування судинозвужувальних засобів, у разі відсутності адекватної реакції на рідинну терапію.

Лікування при метгемоглобінемії: відновна терапія з вітаміном С, метиленовим синім або толуїдиновим синім; застосування кисню (у разі потреби); штучна вентиляція легень; гемодіаліз (за потреби); у разі появи ознак зупинки дихання чи кровообігу негайно вжити реанімаційних заходів.

УМОВИ ЗБЕРІГАННЯ

при температурі не вище 30 °С в оригінальній упаковці, подалі від вогню. Зберігати у недоступному для дітей місці.

ІНСТРУКЦІЯ МОЗ

Дата додавання: 13.11.2019 р. Версія для друку

© Компендиум 2019

Developed by Maxim Levchenko