0
UA | RU

БРОМГЕКСИН (BROMHEXINUM)

Монфарм

Склад і форма випуску

РечовинаКількість
Бромгексин8 мг
№ UA/1688/01/01 від 16.04.2019
Класифікація
Лікарські засоби
Активна речовина

Актуальна інформація

Бромгексин (INN бромгексин) ― безрецептурний препарат, що застосовується при широкому спектрі гострих та хронічних захворювань органів дихання, які супроводжуються порушенням відходження мокротиння та необхідністю його розрідження.

Бромгексин є синтетичним похідним вазицину, алкалоїду рослинного походження, який отримують із рослини юстиції судинної, або юстиції адатода (лат. Justicia adhatoda, Adhatoda vasica). Це лікарська рослина, яка росте в Азії, широко використовується у медицині при захворюваннях органів дихання (інформація щодо рослини зустрічається в Аюрведі). За хімічною будовою бромгексин — це N-циклогексил-N-метил-(2-аміно-3,5-дибромо-бензил)амін, або, за класифікацією ІЮПАК, ― 2,4-дибромо-6-[циклогексил(метіл)аміно]метиланілін (Zanasi A. et al., 2017). Препарат застосовується у медицині з 1963 р. (Zanasi A. et al., 2017).

Бромгексин: фізіологічні основи муколітичної терапії

Трахеобронхіальні виділення у нормі містять 96% води та 4% поліпептидів, мукополісахаридів, у тому числі муцин, а також інші макромолекули: лізоцим, лактоферин, імуноглобуліни. Секрет має два шари — нижній, перициліарний, більш рідкий, що забезпечує вільні рухи війок та просування верхнього, більш густого шару в бік зовнішнього середовища. Об’єм секрету у здорової людини становить 10–50 мл (Richardson P.S., Phipps R.J., 1978). Ця кількість може збільшитися до 200 мл та більше у осіб із хронічним бронхітом під час загострення. Окрім того, при запальних захворюваннях дихальних шляхів підвищуються утворення та екзоцитоз муцину секреторними клітинами, що призводить до підвищення в’язкості секрету та утруднення його видалення війками слизової оболонки бронхів (Zanasi A. et al., 2017).

Запалення дихальних шляхів, гіперсекреція слизу та порушення мукоциліарного кліренсу є важливими патогенетичними механізмами при бронхолегеневих захворюваннях (Fahy J.V., Dickey B.F., 2010). Неефективний мукоциліарний кліренс призводить до персистенції запалення у дихальних шляхах. Фізіологічно бронхіальний секрет являє собою гель із низькою в’язкістю та еластичністю, який легко переноситься війками циліарного епітелію у бік зовнішнього середовища, тоді як для патологічного слизу характерна більш висока в’язкість, його транспорт утруднений. В умовах запалення у бронхіальному секреті підвищується вміст кислого мукополісахариду муцину (Zanasi A. et al., 2017).

Бромгексин змінює фізико-хімічні характеристики бронхіального секрету, що призводить до збільшення мукоциліарного кліренсу, полегшення відкашлювання та зниження інтенсивності кашлю. Він не лише розріджує мокротиння, але й змінює його рН у нейтральний бік, сприяючи зміні співвідношення кислих та нейтральних мукополісахаридів на користь останніх. Багаточисленні клінічні дослідження підтверджують ефективність бромгексину у терапії гострих респіраторних захворювань та хронічного бронхіту, які супроводжуються продуктивним кашлем. Окрім того, застосування комбінованих схем лікування, які включали бромгексин та антибактеріальні препарати, підвищувало ефективність останніх (Zanasi A. et al., 2017). Важливо, що концентрація бромгексину в легенях через 2 год після введення дози у 1,5–4,5 раза вище у бронхіоло-бронхіальних тканинах та у 2,4–5,9 раза ― у легеневій паренхімі порівняно із концентрацією у плазмі крові (Depfenhart M. et al., 2020).

Бромгексин: багаторічний досвід застосування

Ефективність бромгексину у лікуванні пацієнтів із бронхоектатичною хворобою у стадії загострення оцінювалася у подвійному плацебо-контрольованому дослідженні за участю 88 пацієнтів. Діагноз бронхоектатичної хвороби був встановлений, базуючись на даних бронхографії та комп’ютерної томографії. Пацієнти були рандомізовані на 2 групи. Обидві групи отримували цефтазидим 1 г/добу, пацієнти 1-ї групи приймали бромгексин у дозі 30 мг 3 р/добу, 2-ї групи ― плацебо. Після завершення курсу терапії у 1-й групі були відмічені більш виражене покращення аускультативної картини, полегшення відкашлювання та зменшення об’єму мокротиння, а також збільшення ОФВ1 (об’єм форсованого видиху за 1 с, визначається методом спірографії), ніж у групі плацебо (Olivieri et al., 1991).

У дослідженні у 237 пацієнтів із ХОЗЛ оцінювалася ефективність прийому бромгексину (30 мг 2 р/добу) порівняно із плацебо. У якості критеріїв ефективності терапії оцінювалися об’єм та якість мокротиння, інтенсивність кашлю, задишка, аускультативні ознаки та показники спірографії (об’єм форсованого видиху, максимальна швидкість видиху та залишковий об’єм). У пацієнтів, що приймали бромгексин, було відмічено зменшення вираженості клінічних симптомів та аускультативних ознак, а також покращення функції зовнішнього дихання за даними спірографії (Valenti S., Marenco G., 1989).

У подвійному сліпому дослідженні (n=30) порівнювалася відхаркувальна дія бромгексину та карбоцистеїну (s-карбоксиметилцистеїну) у пацієнтів із хронічним обструктивним бронхітом у стадії загострення. Наприкінці 10 днів терапії не виявлено суттєвих відмінностей між групами у показниках зовнішньої функції дихання (оцінювалася за допомогою спірографії). Пацієнти обох груп відмітили зниження в’язкості мокротиння та полегшення відкашлювання. Обидва препарати добре переносилися: у двох пацієнтів (по одному у кожній групі) було зафіксовано розвиток легких побічних ефектів із боку ШКТ (Aylward M., 1973).

У рандомізованому плацебо-контрольованому дослідженні (n=30) оцінювалися переваги прийому бромгексину (16 мг 3 р/добу протягом 8 діб) у дітей віком 3–12 років із гострим риносинуситом. 1-ша група пацієнтів приймала амоксицилін та бромгексин, 2-га група — амоксицилін + плацебо. Терапевтичну ефективність оцінювали за динамікою об’єктивних симптомів гострого запалення придаткових пазух носа (ППН) та риніту (температура тіла, біль, кількість виділень із носа, утруднення носового дихання і гіперемія слизової оболонки носових ходів при огляді), додатково проводився рентген ППН до початку терапії та через 30 днів. Для оцінки вираженості болю та риніту використовували вербальну шкалу у діапазоні 0–4, за якою оцінювали як інтенсивність болю, так і кількість виділень із носових ходів (0 ― ознака відсутня, 1 ― незначно виражена, 2 ― помірно виражена, 3 ― інтенсивно виражена, 4 ― дуже інтенсивно виражена). Оцінка проводилася на 2-й, 4-й, 6-й та 8-й дні терапії. У результаті було зафіксовано більш значне зменшення кількості виділень із носових ходів, закладеності носа та гіперемії слизової оболонки у пацієнтів, які приймали амоксицилін та бромгексин, порівняно із групою, що приймала амоксицилін та плацебо. На 8-й день терапії біль зберігався у 2 пацієнтів у 1-й групі та 5 пацієнтів у 2-й групі. У дослідженні також зафіксована кількість пропущених дітьми днів у школі через хворобу: у середньому 11 днів у групі, що отримувала бромгексин, порівняно із 19 днями у 2-й групі. У дослідженні не зафіксовано розвитку побічних реакцій при прийомі досліджуваного препарату. Було зроблено висновки щодо ефективності включення бромгексину у схему терапії гострого риносинуситу (Tarantino V. еt al., 1988).

Потенційні можливості застосування бромгексину

У деяких дослідженнях було зафіксовано, що бромгексин є потужним селективним інгібітором протеази TMPRSS2 (трансмембранна серинова протеаза). Ця андрогенчутлива протеаза відіграє важливу роль у патогенезі раку передміхурової залози. Таким чином, потенційно бромгексин може знайти застосування в якості супресора метастазування при раку передміхурової залози (Lucas J.M. еt al., 2014). Окрім того, TMPRSS2 експресується у дихальних шляхах людини. Вона бере участь у процесах протеолітичної активації та інвазії вірусів грипу, а також SARS-CoV (викликаний коронавірусом COVID-19 тяжкий гострий респіраторний синдром) та MERS (ближньосхідний респіраторний синдром) у клітини епітелію дихальних шляхів. Із розповсюдженням пандемії коронавірусу COVID-19 виникла необхідність у пошуку лікарських засобів для лікування та профілактики інфекції SARS-CoV-2. При цьому перш за все звернули увагу на всі зареєстровані препарати. Встановлено, що проникнення у клітину вірусу SARS-CoV-2 залежить від зв’язування специфічного зв’язуючого вірусного білка S із клітинним рецептором АПФ та праймінгу (утворення білкового комплексу) білка S із протеазою TMPRSS2 клітини-хазяїна. TMPRSS2 також бере участь у процесах реплікації вірусу та вивільнення вірусних часток SARS-CoV-2 з плазматичної мембрани та, відповідно, зараження нових клітин організму хазяїна (Maggio R., 2020).

Бромгексин інгібує фермент TMPRSS2 (Depfenhart M. et al., 2020), передбачається, що він може застосовуватися з метою профілактики та лікування вірусних інфекцій SARS-CoV та MERS. Перевагами препарату є його доступність та невисока ціна, а також відмінний профіль безпеки, підтверджений клінічними дослідженнями. При цьому важливо, що концентрація бромгексину в легенях у 4–6 разів перевищують концентрації, що визначаються у плазмі крові, тобто при прийомі в терапевтичних дозах створюється висока концентрація для інгібування TMPRSS2.

У рандомізованому контрольованому клінічному дослідженні (n=18) оцінювали ефективність та безпеку перорального прийому 96 мг (32 мг 3р/добу) бромгексину у пацієнтів із пневмонією середнього ступеня тяжкості, викликаною коронавірусом (COVID-19). Додавання бромгексину до стандартної терапії дозволило зменшити вираженість пошкодження легень (визначалося за допомогою КТ) порівняно із контрольною групою, яка отримувала стандартну терапію + плацебо. При цьому у пацієнтів не відмічено розвитку серйозних побічних ефектів. Також у групі, що приймала досліджуваний препарат, пацієнтам було потрібно менше днів інгаляції кисню (у середньому 2 дні для експериментальної групи та 4 — для контрольної групи), частка пацієнтів, що потребували інгаляції кисню, становила 16,67% в експериментальній групі та 33,33% — у контрольній (Depfenhart M. et al., 2020). На теперішній час тривають подальші дослідження у цій сфері (Maggio R., 2020).

Бромгексин: висновки

Мукоциліарний кліренс ― життєво важливий механізм захисту легень, у той же час його ефективність залежить від багатьох факторів. Перш за все це ефективний спрямований рух війок, реологія бронхіального секрету та його об’єм. Мукоактивні препарати показані до застосування при захворюваннях, які супроводжуються порушеннями реології та мукоциліарного транспорту мокротиння. Вони можуть застосовуватися у терапії широкого спектру захворювань, включаючи гострий та хронічний бронхіт, ХОЗЛ та бронхоектатичну хворобу. Бромгексин ― широко застосовуваний мукоактивний препарат, що відпускається без рецепта. Багаторічний досвід застосування та численні клінічні дослідження підтверджують ефективність та безпеку застосування бромгексину у пацієнтів різних вікових груп. Покращення мукоциліарного кліренсу при прийомі бромгексину не лише сприяє механічному видаленню мокротиння та зниженню інтенсивності кашлю, але і попереджає персистенцію інфекції у дихальних шляхах та подальше прогресування анатомічних та функціональних порушень (Zanasi A. et al., 2017). Існує інформація, що поєднане застосування бромгексину з антибіотиками сприяє підвищенню ефективності останніх. На сьогодні значення має пошук препарату для профілактики та лікування SARS-CoV-2. Ефективний профілактичний препарат для попередження проникнення вірусу повинен містити принаймні або інгібітор протеази TMPRSS2, або конкурентний інгібітор зв’язування вірусу. Застосування бромгексину у дозі, яка вибірково інгібує TMPRSS2 та таким чином інгібує TMPRSS2-специфічне проникнення вірусу, вірогідно, буде ефективним у терапії та профілактиці SARS-CoV-2. Враховуючи наявні результати досліджень та доступність препарату, а також багаторічний досвід його застосування, що свідчить про відмінний профіль його безпеки, бромгексин потенційно може знайти застосування в якості лікування та профілактики SARS-CoV-2 (Depfenhart M. et al., 2020).

Інструкція МОЗ

Склад

діюча речовина: bromhexinе;

1 таблетка містить бромгексину гідрохлориду 8 мг;

допоміжні речовини: лактози моногідрат, цукор, руберозум, крохмаль картопляний, кальцію стеарат.

Лікарська форма

Таблетки.

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки рожевого кольору, з плоскою поверхнею та скошеними краями.

Фармакотерапевтична група

Засоби, що застосовуються при кашлі та застудних захворюваннях. Муколітичні засоби.

Код АТХ R05C B02.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Бромгексин — це синтетична похідна діючої речовини рослинного походження вазицину. Він чинить секретолітичну та секретомоторну дію у ділянці бронхіального тракту, у результаті чого збільшується бронхіальна секреція, понижується в’язкість слизу (мокротиння) та стимулюється активність миготливого епітелію, що сприяє просуванню слизу (мокротиння) дихальними шляхами.

Фармакокінетика.

Після перорального застосування бромгексин практично повністю всмоктується, при цьому період напіввиведення становить приблизно 0,4 години. Ефект першого проходження становить приблизно 80%, при цьому утворюються біологічно активні метаболіти. Зв’язування з білками плазми крові становить 99%. Падіння рівня концентрації у плазмі крові є мультифазним. Період напіврозпаду, який обмежує тривалість дії, становить близько 1 години. Кінцевий період напіввиведення — близько 16 годин. Це спричинено перерозподілом невеликих кількостей бромгексину з тканин. Об’єм розподілу становить близько 7 л на 1 кг маси тіла. Бромгексин не накопичується. Бромгексин проникає крізь плаценту, у ліквор та у материнське молоко. Виводиться головним чином нирками у вигляді метаболітів. При гострих захворюваннях печінки можливе зменшення кліренсу активної речовини. При гострій нирковій недостатності не може бути виключена можливість збільшення періоду напіввиведення метаболітів бромгексину. У фізіологічних умовах у шлунку можливе нітрозування бромгексину.

Клінічні характеристики

Показання.

Для секретолітичної терапії при гострих та хронічних бронхопульмональних захворюваннях, що супроводжуються порушенням утворення і просування мокротиння.

Протипоказання

Гіперчутливість до діючої речовини або до будь-якої допоміжної речовини лікарського засобу; виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки; захворювання дихальної системи, перебіг яких супроводжується утворенням великої кількості рідкого мокротиння.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Бромгексин можна призначати у комбінації з бронходилататорами, антибактеріальними препаратами, засобами, які застосовують у кардіології.

Лікарські засоби, які подразнюють травний тракт (наприклад нестероїдні протизапальні засоби), — при комбінованому застосуванні з бромгексином можливе взаємне підсилення ефектів подразнення слизової оболонки.

Антибіотики (амоксицилін, цефуроксим, еритроміцин, доксициклін), сульфаніламідні лікарські засоби — при комбінованому застосуванні з бромгексином підвищуються концентрації антибіотиків та сульфаніламідів у бронхолегеневому секреті та у мокротинні.

Протикашльові засоби — комбіноване застосування з бромгексином призводить до накопичення слизу у дихальних шляхах та утруднення виведення мокротиння з бронхів на тлі зменшення кашлю. Така комбінація не рекомендована.

Особливості застосування.

При порушенні бронхіальної моторики, що супроводжується утворенням великої кількості бронхіального секрету (наприклад, при такому рідкісному захворюванні, як первинна циліарна дискінезія), бромгексину гідрохлорид слід застосовувати з особливою обережністю через можливе накопичення секрету.

З обережністю застосовувати пацієнтам, які страждають на бронхіальну астму. При лікуванні необхідно приймати достатню кількість рідини, що підвищує відхаркувальну дію бромгексину. При наявності шлункової кровотечі в анамнезі Бромгексин слід застосовувати під контролем лікаря.

При порушенні функції нирок і тяжких захворюваннях печінки лікарський засіб слід застосовувати з великою обережністю (подовжувати проміжки часу між прийомами ліків або зменшувати їх дозу).

При гострій нирковій недостатності слід враховувати можливість накопичення у печінці метаболітів бромгексину.

При тривалому застосуванні лікарського засобу рекомендується час від часу контролювати функцію печінки.

При появі вперше будь-яких порушень з боку шкіри або слизових оболонок під час застосування бромгексину гідрохлориду слід негайно припинити застосування лікарського засобу (можливо, це початок розвитку таких тяжких ускладнень, як синдром Стівенса –Джонсона або синдром Лайєлла).

Лікарський засіб містить цукор, що слід враховувати хворим на цукровий діабет.

Препарат містить лактозу, тому пацієнтам з такими рідкісними спадковими захворюваннями, як непереносимість галактози, дефіцит лактази Лаппа або порушення мальабсорбції глюкози-галактози, не слід приймати цей лікарський засіб. Якщо у Вас встановлено непереносимість деяких цукрів, проконсультуйтеся з лікарем, перш ніж приймати цей лікарський засіб.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

У період вагітності лікарський засіб призначати з урахуванням співвідношення користь для матері/ризик для плода, не рекомендовано застосовувати у І триместрі вагітності. Під час годування груддю застосування бромгексину протипоказано через те, що він проникає у грудне молоко.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Немає повідомлень про те, що препарат може впливати на здатність керувати автомобілем або працювати з іншими механізмами.

Спосіб застосування та дози

Лікарський засіб застосовувати внутрішньо після їди, запиваючи великою кількістю рідини (наприклад, склянкою води).

Дорослі та діти віком від 14 років: по 8–16 мг (1–2 таблетки) 3 рази на добу, що відповідає 24–48 мг/добу бромгексину гідрохлориду.

Діти віком від 6 до 14 років, а також хворі з масою тіла менше 50 кг: по 8 мг (1 таблетка) 3 рази на добу, що відповідає 24 мг/добу бромгексину гідрохлориду.

Інші особливі групи пацієнтів: бромгексин гідрохлорид потрібно застосовувати із особливою обережністю (тобто з більшими інтервалами або у менших дозах) при наявності порушень функції нирок або тяжких захворювань печінки (див. розділ «Особливості застосування».

Тривалість лікування визначати індивідуально, відповідно до показань та динаміки розвитку захворювання, але вона не повинна перевищувати 4–5 діб без відповідної рекомендації лікаря.

Діти.

Не застосовувати лікарський засіб у даній лікарській формі дітям віком до 6 років.

Передозування

Симптоми: диспептичні розлади, нудота, блювання, діарея. Запаморочення, головний біль, атаксія, диплопія, метаболічний ацидоз, часте дихання.

При застосуванні до 40 мг бромгексину у дітей раннього віку симптомів не спостерігалося навіть без проведення деконтамінації. Ніякої хронічної токсичної дії на людину не виявлено.

Лікування. Викликати блювання, провести промивання шлунка (у перші 1–2 години після прийому). При значному передозуванні слід проводити моніторинг серцево-судинної системи та, при необхідності, призначити симптоматичну терапію. Через високий ступінь зв’язування з білками плазми крові, великий об’єм розподілу та повільний зворотний розподіл бромгексину з тканин у кров не слід очікувати прискорення виведення лікарського засобу при гемодіалізі або форсованому діурезі.

Застереження. Якщо кількість прийнятого бромгексину перевищує вищевказані межі, потрібно врахувати також можливі побічні дії допоміжних речовин лікарського засобу (див. розділ «Особливості застосування».

Побічні реакції

Частота побічних реакцій визначається таким чином: дуже часто (≥ 1/10), часто ( ≥ 1/100 до < 1/10), нечасто (≥ 1/1000 до < 1/100), рідко ( ≥ 1/10000 до < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000), невідомо (за наявними даними частоту встановити неможливо).

З боку шлунково-кишкового тракту.

Нечасто: біль у шлунку, диспептичні розлади, нудота, блювання, діарея, загострення виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки, транзиторне збільшення активності амінотрансфераз у сироватці крові.

З боку центральної нервової системи.

Нечасто: головний біль (за типом мігрені), запаморочення, пропасниця.

З боку шкіри та підшкірних тканин.

Нечасто: збільшене потовиділення.

Невідомо: тяжкі шкірні побічні реакції (включаючи мультиформну еритему, синдром Стівена — Джонсона, синдром Лайєлла та гострий генералізований екзантематозний пустульоз).

З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння.

Нечасто: розлади дихання, посилення кашлю, респіраторний дистрес.

Рідко: бронхоспазм.

З боку імунної системи.

Рідко: реакції гіперчутливості, включаючи шкірні висипи, еритематозні та уртикарні висипи, кропив’янку.

Невідомо: шкірний свербіж, ангіоневротичний набряк, анафілактичні реакції, у тому числі анафілактичний шок.

Загальні розлади.

Нечасто: озноб.

При появі реакції гіперчутливості, анафілактичних реакцій або будь-яких порушень з боку шкіри та слизових оболонок слід негайно припинити застосування бромгексину та звернутися до лікаря.

Термін придатності

3 роки.

Умови зберігання

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 оС.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

Упаковка

По 20 таблеток у блістері.

Категорія відпуску

Без рецепта.

Виробник

ПАТ «Монфарм».

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності

Україна, 19100, Черкаська обл., м. Монастирище, вул. Заводська, 8.

Дата додавання: 23.09.2021 р.
© Компендіум 2019

Діагнози, при яких застосовують БРОМГЕКСИН

Бронхопневмонія МКХ J18.9
Гостра респіраторна вірусна інфекція МКХ J06.9
Гострий алергічний бронхіт МКХ J20.9
Гострий бронхіт, спричинений іншими збудниками МКХ J20.8
Гострий ларингіт МКХ J04.0
Інша вірусна пневмонія МКХ J12.8
Ларинготрахеїт МКХ J04.2
Обструктивний бронхіт МКХ J40
Пневмонія МКХ J18.0
Хронічна обструктивна хвороба легень (ХОЗЛ) із загостренням МКХ J44.1
Хронічний бронхіт МКХ J42

Рекомендовані аналоги БРОМГЕКСИН:

відхаркувальні засоби, за виключенням комбінованих препаратів, що містять протикашльові засоби
відхаркувальні засоби, за виключенням комбінованих препаратів, що містять протикашльові засоби
Спеціалізований мобільний додаток
для пошуку інформації про лікарські препарати
Наведіть камеру на QR-код, щоб завантажити
На нашому сайті застосовуються файли cookies для більшої зручності використання та покращенняя роботи сайту. Продовжуючи, ви погоджуєтесь з застосуванням cookies.
Developed by Maxim Levchenko