Все аптеки Украины
Киев (адрес не указан)

Небітрікс (Nebitrix) (266450) - інструкція із застосування ATC-класифікація

  • Інструкція
  • Аналоги
Небітрікс (Nebitrix)

Аналоги Небітрікс (Nebitrix)

Бісопролол-Тева таблетки, 5 мг, блістер, № 50; Teva
Небілет® таблетки, 5 мг, блістер, № 28; Менаріні Інтернешонал Оперейшонс Люксембург С.А.
Бісопролол-КВ таблетки, 10 мг, блістер, в пачці, в пачці, № 30; Київський вітамінний завод
Бісопролол-Тева таблетки, 10 мг, блістер, № 50; Teva
Бісопролол-КВ таблетки, 5 мг, блістер, в пачці, в пачці, № 30; Київський вітамінний завод
Корвітол® 50 таблетки, 50 мг, № 50; Berlin-Chemie AG
Небівал таблетки, 5 мг, блістер, № 80; Київський вітамінний завод
Егілок® таблетки, 25 мг, флакон, № 60; Егіс
Бісопрол® таблетки, 2,5 мг, блістер, № 20; Фармак
Небівал таблетки, 5 мг, блістер, № 20; Київський вітамінний завод
Метопролол таблетки, 50 мг, № 30; Корпорація Артеріум
Метопролол таблетки, 100 мг, № 30; Корпорація Артеріум
Егілок® таблетки, 50 мг, флакон, № 60; Егіс
Бісопрол® таблетки, 5 мг, блістер, № 30; Фармак
Біпролол таблетки, 5 мг, блістер, пачка, пачка, № 30; Борщагівський ХФЗ
Атенолол-Астрафарм таблетки, 50 мг, блістер, № 20; Астрафарм
Небіар® таблетки, 5 мг, блістер у пачці, № 30; Корпорація Артеріум
Бісопролол-Тева таблетки, 5 мг, блістер, № 30; Teva
Атенолол-Астрафарм таблетки, 100 мг, блістер, № 20; Астрафарм
Біпролол таблетки, 10 мг, блістер, пачка, пачка, № 30; Борщагівський ХФЗ
Бісопролол-Тева таблетки, 10 мг, блістер, № 30; Teva
Корвітол® 100 таблетки, 100 мг, № 50; Berlin-Chemie AG
Бісопрол® таблетки, 5 мг, блістер, № 50; Фармак
Небілет® таблетки, 5 мг, блістер, № 14; Менаріні Інтернешонал Оперейшонс Люксембург С.А.
Бісопрол® таблетки, 10 мг, блістер, № 50; Фармак
Бісопрол® таблетки, 2,5 мг, блістер, № 50; Фармак
Небілет® таблетки, 5 мг, блістер, № 90; Менаріні Інтернешонал Оперейшонс Люксембург С.А.
Бісопрол® таблетки, 10 мг, блістер, № 30; Фармак
Оноріо таблетки, 5 мг, блістер, № 30; Sandoz
Небіволол-Дарниця таблетки, 5 мг, контурна чарункова упаковка, № 28; Дарниця ФФ
Егілок® таблетки, 100 мг, флакон, № 60; Егіс
Метопрололу Тартрат таблетки, 0,1 г, блістер, № 20; Фармак
Метопрололу Тартрат таблетки, 0,05 г, блістер, № 20; Фармак
Оноріо таблетки, 5 мг, блістер, № 90; Sandoz
Бісопролол-Астрафарм таблетки, 10 мг, блістер, № 30; Астрафарм
Егілок® таблетки, 100 мг, флакон, № 30; Егіс
Небітенз таблетки, 5 мг, блістер, № 30; Универсальное агентство "Про-фарма"
Небітенз Таблетки, 5 мг, блістер, № 30 Универсальное агентство "Про-фарма"
від 110,00 грн
Бісопролол-Астрафарм таблетки, 5 мг, блістер, № 30; Астрафарм
Бісопролол-Астрафарм таблетки, 5 мг, блістер, № 20; Астрафарм
Небіворлд таблетки, 5 мг, блістер, № 28; Уорлд Медицин
Небіволол Сандоз® таблетки, 5 мг, блістер, № 90; Sandoz
Атенолол-Здоров'я таблетки, 50 мг, блістер, у коробці, у коробці, № 20; Здоров'я ФК
Бісопролол-Астрафарм таблетки, 5 мг, блістер, № 60; Астрафарм
Небіволол Сандоз® таблетки, 5 мг, блістер, № 30; Sandoz
Бісопролол-Астрафарм таблетки, 10 мг, блістер, № 60; Астрафарм
Атенолол таблетки, 0,05 г, блістер, в пачці, в пачці, № 20; Монфарм
Бісопролол-Тева таблетки, 5 мг, блістер, № 90; Teva
Небімак-5 таблетки, 5 мг, блістер, № 30; Маклеодс Фармасьютикалс
Бісопролол-Тева таблетки, 10 мг, блістер, № 90; Teva
Бісопролол-Астрафарм таблетки, 10 мг, блістер, № 20; Астрафарм
Небіволол-Тева таблетки, 5 мг, блістер, № 28; Тева Україна
Корвітол® 100 таблетки, 100 мг, № 30; Berlin-Chemie AG
Метопролол таблетки, 25 мг, № 30; Корпорація Артеріум
Метопролол Таблетки, 25 мг, № 30 Корпорація Артеріум
Немає в наявності
Небілонг® таблетки, 5 мг, блістер, № 30; Мікро Лабс
Небілонг® Таблетки, 5 мг, блістер, № 30 Мікро Лабс
Немає в наявності
Небілонг® таблетки, 5 мг, блістер, № 10; Мікро Лабс
Небілонг® Таблетки, 5 мг, блістер, № 10 Мікро Лабс
Немає в наявності
Форма випуску
Таблетки
Дозування
5 мг
Кількість штук в упаковці
10 шт.
Виробник
Гленмарк
Сертифікат
UA/15612/01/01 від 11.01.2022
Міжнародна назва

Небітрікс інструкція із застосування

Склад

діюча речовина: nebivolol;

1 таблетка містить небівололу гідрохлориду 5,45 мг еквівалентно небівололу 5 мг;

допоміжні речовини: лактози моногідрат, крохмаль кукурудзяний, натрію кроскармелоза, гіпромелоза, целюлоза мікрокристалічна, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат.

Лікарська форма

Таблетки.

Основні фізико-хімічні властивості: білі круглі, двоопуклі таблетки з гравіруванням «N» і «L» по обидві сторони від лінії розламу з одного боку і гладенькі з іншого боку.

Фармакотерапевтична група

Селективні блокатори β-адренорецепторів. Код ATХ С07A В12.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Небіволол є рацематом, який складається з двох енантіомерів: SRRR-небівололу (D-небіволол) та RSSS-небівололу (L-небіволол). Він поєднує дві фармакологічні властивості:

  • завдяки D-енантіомеру небіволол є конкурентним і селективним блокатором β1-адренорецепторів;
  • завдяки L-енантіомеру він має м’які вазодилататорні властивості, що пояснюється метаболічною взаємодією з L-аргініном/оксидом азоту (NO).

При одноразовому і багаторазовому застосуванні небівололу знижується частота серцевих скорочень у стані спокою і при навантаженні як в осіб з нормальним артеріальним тиском, так і в осіб з артеріальною гіпертензію. Антигіпертензивний ефект при довготривалому лікуванні зберігається. У терапевтичних дозах α-адренергічний антагонізм не спостерігається. Під час короткотермінового та тривалого лікування небівололом у хворих з артеріальною гіпертензією знижується системний судинний опір. Незважаючи на зниження частоти серцевих скорочень, зменшення серцевого викиду в стані спокою та при навантаженні обмежено з причини збільшення ударного об’єму. Клінічне значення цієї гемодинамічної різниці порівняно з іншими блокаторами β-адренорецепторів ще недостатньо вивчене. У хворих з артеріальною гіпертензією небіволол підвищує реакцію судин на ацетилхолін, опосередковану монооксидом азоту; у пацієнтів із дисфункцією ендотелію ця реакція знижена. Застосування небівололу як доповнення до стандартної терапії хронічної серцевої недостатності (ХСН) зі зниженням фракції викиду лівого шлуночка або без такої суттєво подовжувало час до настання смерті або необхідності госпіталізації, пов’язаної зі серцево-судинною патологією. Дія небівололу не залежить від віку, статі або показника фракції викиду лівого шлуночка. У хворих, які отримували небіволол, встановлено зниження частоти випадків раптової смерті.

Наявні доклінічні та клінічні дані не показали, що небіволол негативно впливає на еректильну функцію у пацієнтів з гіпертонічною хворобою.

Фармакокінетика.

Після перорального прийому відбувається швидке всмоктування обох енантіомерів небівололу. На всмоктування небівололу їжа не впливає, тому його можна приймати незалежно від вживання їжі. Небіволол метаболізується в печінці, зокрема з утворенням активних гідроксиметаболітів. Біодоступність перорально введеного небівололу становить у середньому 12% в осіб зі швидким метаболізмом та є майже повною в осіб з повільним метаболізмом. Дозу небівололу потрібно призначати залежно від індивідуальних потреб пацієнта: особи з повільним метаболізмом потребують нижчих доз. В осіб зі швидким метаболізмом період напіввиведення енантіомерів небівололу з плазми крові становить у середньому 10 годин, а в осіб з повільним метаболізмом цей період у 3–5 разів більший. Концентрації у плазмі крові, які становлять від 1 до 30 мг небівололу, пропорційні дозі. Вік людини на фармакокінетику небівололу не впливає. Через тиждень після введення 38% дози виводиться зі сечею, 48% — з калом. Виведення незміненого небівололу зі сечею становить менше 0,5% від дози.

Доклінічні дані з безпеки

Доклінічні дані, засновані на загальноприйнятих дослідженнях генотоксичності та канцерогенності, не виявили небезпеки для людини.

Показання

Артеріальна гіпертензія

Лікування есенціальної артеріальної гіпертензії.

Хронічна серцева недостатність (ХСН)

Лікування хронічної серцевої недостатності легкого та помірного ступеня тяжкості як доповнення до стандартних методів лікування хворих віком від 70 років.

Хронічна ішемічна хвороба серця (ХІХС)

Лікування симптоматичної, ХІХС.

Протипоказання

  • Підвищена чутливість до діючої речовини або до інших компонентів препарату;
  • печінкова недостатність або порушення функції печінки;
  • гостра серцева недостатність, кардіогенний шок або епізоди декомпенсації серцевої недостатності, що вимагають внутрішньовенного введення діючих речовин із позитивним інотропним ефектом;
  • синдром слабкості синусового вузла, включаючи синоатріальну блокаду;
  • АВ-блокада ІІ–ІІІ ступеня (без штучного водія ритму);
  • бронхоспазм та бронхіальна астма в анамнезі;
  • нелікована феохромоцитома;
  • метаболічний ацидоз;
  • брадикардія (до початку лікування частота серцевих скорочень менше 60 ударів/хв);
  • артеріальна гіпотензія (систолічний артеріальний тиск < 90 мм рт. ст.);
  • тяжкі порушеннях периферичного кровообігу.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Фармакодинамічні взаємодії

Нижче зазначені загальні відомості щодо взаємодії з антагоністами β-адренорецепторів.

Спільне застосування не рекомендується

Антиаритмічні лікарські засоби І класу (хінідин, гідрохінідин, цибензолін, флекаїнід, дизопірамід, лідокаїн, мексилетин, пропафенон): вплив на атріовентрикулярну провідність може посилитися та негативний інотропний ефект може збільшитися (див. розділ «Особливості застосування»).

Антагоністи кальцію типу верапаміл/дилтіазем: негативний вплив на скоротливість та атріовентрикулярну провідність. Внутрішньовенне введення верапамілу хворим, які приймають β-блокатори, може призвести до значної артеріальної гіпотензії та антріовентрикулярної блокади (див. розділ «Особливості застосування»).

Антигіпертензивні лікарські засоби центральної дії (клонідин, гуанфацин, моксонідин, метилдопа, рилменідин): супутнє застосування антигіпертензивних лікарських засобів центральної дії може призвести до посилення серцевої недостатності внаслідок зменшення тонусу симпатичної нервової системи центрального характеру (зменшення частоти серцевих скорочень та ударного об’єму, вазодилатації) (див. розділ «Особливості застосування»). При раптовій відміні, зокрема перед закінченням застосування β-блокаторів, вірогідність підвищення артеріального тиску може збільшуватися (синдром відміни).

При комбінованому застосуванні потрібна обережність

Антиаритмічні лікарські засоби ІІІ класу (аміодарон): вплив на атріовентрикулярну провідність може посилюватись.

Галогенові леткі анестетики: супутнє застосування β-адреноблокаторів та анестетиків може пригнічувати рефлекторну тахікардію та підвищувати ризик гіпотензії (див. розділ «Особливості застосування»). Як загальне правило, необхідно уникати раптової відміни застосування β-блокаторів. Якщо хворий застосовує Небітрикс, то про це слід проінформувати анестезіолога.

Інсулін та пероральні антидіабетичні засоби: хоча небіволол не впливає на рівень глюкози у крові, супутнє застосування може маскувати певні симптоми гіпоглікемії (посилене серцебиття, тахікардія).

Баклофен (антиспастичний засіб), аміфостин (додатковий засіб при лікуванні протипухлинними лікарськими засобами): при одночасному їх застосуванні з антигіпертензивними засобами може значно знизитись артеріальний тиск, тому дозу антигіпертензивних засобів потрібно відповідно відкоригувати.

При спільному застосуванні слід враховувати

Глікозиди групи наперстянки: супутнє застосування може збільшити період атріовентрикулярної провідності. При проведенні клінічних досліджень ознак цієї взаємодії не було. Небіволол не впливає на кінетику дигоксину.

Антагоністи кальцію типу дигідропіридину (амлодипін, фелодипін, лацидипін, ніфедипін, нікардипін, німодипін, нітрендипін): супутнє застосування може підвищити ризик гіпотензії, а у хворих зі серцевою недостатністю не можна виключити збільшення ризику подальшого погіршення насосної функції шлуночків.

Антипсихотичні, антидепресанти (трициклічні антидепресанти, барбітурати та похідні фенотіазину): супутнє застосування може підвищувати гіпотензивну дію (адитивний ефект).

Нестероїдні протизапальні лікарські засоби не впливають на антигіпертензивну дію небівололу.

Симпатоміметики: супутнє застосування може протидіяти антигіпертензивній дії β-адреноблокаторів. Діючі речовини з β-адренергічною дією можуть сприяти α-адренергічній активності симпатоміметиків з наявністю як α-, так і β-адренергічних ефектів (небезпека розвитку артеріальної гіпертензії, тяжкої брадикардії та серцевої блокади).

Фармакокінетичні взаємодії

Оскільки у процесі метаболізму небівололу бере участь ізофермент CYP2D6, то спільне застосування лікарських засобів, що пригнічують цей фермент (пароксетину, флуоксетину, тіоридазину, хінідину), може підвищувати рівень небівололу у плазмі крові і, таким чином, підвищувати ризик виникнення вираженої брадикардії та побічних реакцій.

Супутнє застосування із циметидином підвищує рівень небівололу у плазмі крові, але не змінює клінічної ефективності небівололу. Супутнє застосування з ранітидином не впливає на фармакокінетику небівололу. За умови, що Небітрикс застосовують під час їди, а антацидний засіб — між прийомами їжі, обидва лікарських засоби можна призначати одночасно.

При комбінованому застосуванні небівололу з нікардипіном дещо підвищувався рівень концентрації обох лікарських засобів у плазмі крові без зміни клінічної ефективності.

Одночасне застосування алкоголю, фуросеміду або гідрохлоротіазиду не впливає на фармакокінетику небівололу. Небіволол не впливає на фармакокінетику та фармакодинаміку варфарину.

Особливості застосування

Загальними для β-адреноблокаторів є нижчезазначені попередження і застережні заходи.

Анестезія

Подовження β-блокади зменшує ризик порушень серцевого ритму під час введення у наркоз та інтубації. Якщо при підготовці до хірургічного втручання β-блокаду слід перервати, то блокатори β-адренорецепторів потрібно відмінити не менше ніж за 24 години до цього.

Застосування окремих анестетиків, які спричиняють пригнічення міокарда, потребує обережності. Появу вагусних реакцій у пацієнта можна попередити за допомогою внутрішньовенного введення атропіну.

Серцево-судинна система

Зазвичай пацієнтам із нелікованою ХСН блокатори β-адренорецепторів не слід призначати, поки стан пацієнтів не стане стабільним.

Припиняти терапію β-адреноблокаторами пацієнтам, які мають ішемічну хворобу серця, слід поступово, тобто протягом 1–2 тижнів. У разі необхідності, щоб запобігти загостренню стенокардії, рекомендується одночасно почати замісну терапію.

Блокатори β-адренорецепторів можуть спричиняти брадикардію. Якщо пульс у стані спокою знижується до 50–55 ударів за хвилину і/або у пацієнта розвиваються симптоми, які вказують на брадикардію, то дозу рекомендують зменшити.

Блокатори β-адренорецепторів слід застосовувати з обережністю при лікуванні:

а) пацієнтів із порушеннями периферичного кровообігу (хвороба або синдром Рейно, переміжна кульгавість), оскільки може розвинутися загострення зазначених захворювань;

б) пацієнтів з атріовентрикулярною блокадою І ступеня у зв’язку з негативним впливом блокаторів β-адренорецепторів на провідність;

в) хворих на стенокардію Принцметала внаслідок безперешкодної вазоконстрикції коронарних артерій, опосередкованої через a-адренорецептори: блокатори β-адренорецепторів можуть збільшувати частоту і тривалість нападів стенокардії.

Комбінація небівололу з антагоністами кальцію типу верапамілу та дилтіазему, з антиаритмічними засобами І групи, а також з гіпотензивними засобами центральної дії не рекомендуються взагалі (детальну інформацію дивись у розділі «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Обмін речовин та ендокринна система

Небіволол не впливає на рівень глюкози в крові у хворих на цукровий діабет. Незважаючи на це, необхідно бути обережним при його застосуванні хворим цієї категорії, оскільки небіволол може маскувати деякі симптоми гіпоглікемії (тахікардія, посилене серцебиття). Блокатори b-адренорецепторів можуть маскувати симптоми тахікардії при гіперфункції щитовидної залози. Раптове припинення терапії може посилити ці симптоми.

Дихальна система

Пацієнтам із хронічними обструктивними захворюваннями дихальних шляхів β-адреноблокатори застосовують з обережністю, оскільки може посилитись звуження дихальних шляхів.

Інше

Хворим на псоріаз в анамнезі призначати β-адреноблокатори слід тільки після ретельного виваження.

Блокатори β-адренорецепторів можуть підвищувати чутливість до алергенів і ступінь тяжкості анафілактичних реакцій.

На початку лікування ХСН небівололом необхідний регулярний моніторинг за станом хворого. Інформацію про спосіб застосування та дози дивіться у розділі «Спосіб застосування та дози».

Без нагальної потреби не слід раптово припиняти лікування (див. розділ «Спосіб застосування та дози»). Для додаткової інформації дивіться розділ «Спосіб застосування та дози».

Цей препарат містить лактози моногідрат, тому його не слід приймати хворим зі спадковою непереносимістю галактози, дефіцитом в організмі лактази або синдромом мальабсорбції глюкози-галактози.

Цей лікарський засіб містить менше ніж 1 ммоль натрію (23 мг) на таблетку, тобто є практично вільним від натрію.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Вагітність

Небіволол виявляє фармакологічні ефекти, які негативно впливають на вагітність та/або на плід/немовля. Загалом β-адреноблокатори зменшують кровообіг у плаценті, з чим пов’язують затримку росту, внутрішньоутробну смерть, викидень та передчасні пологи. Побічні ефекти (наприклад, гіпоглікемія та брадикардія) можуть виникнути у плода та новонародженого. Якщо лікування β-блокаторами є необхідним, то краще надати перевагу β1-селективним β-адреноблокаторам.

Небіволол не можна застосовувати у період вагітності, тільки якщо в цьому є безсумнівна необхідність. Якщо лікування небівололом вважається необхідним, слід спостерігати за матково-плацентарним кровообігом та ростом плода. При виявленні шкідливого впливу на вагітність або на плід необхідно розглянути питання про альтернативне лікування. За новонародженим немовлям потрібно ретельно спостерігати. Симптоми гіпоглікемії та брадикардії загалом можна очікувати протягом перших трьох днів.

Період годування груддю

Дослідження на тваринах показали, що небіволол проникає у грудне молоко. Невідомо, чи ця речовина проникає у грудне молоко людини. Більшість β-блокаторів, а саме ліпофільні сполуки, такі як небіволол та його активні метаболіти, проникають, хоча різною мірою, у грудне молоко. Тому годування груддю під час застосування небівололу не рекомендується.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Відповідні дослідження не проводились. Дослідження із фармакокінетики показали, що небіволол не впливає на психомоторну функцію. Однак слід враховувати, що іноді можуть мати місце запаморочення та відчуття втоми.

Спосіб застосування та дози

Режим дозування

Артеріальна гіпертензія

Дорослі. Рекомендована доза становить 5 мг 1 раз на добу, по можливості застосовують в один і той самий час. Гіпотензивний ефект стає явним через 1–2 тижні лікування, але іноді оптимальна дія спостерігається лише через 4 тижні.

Небіволол можна застосовувати як монотерапію, так і в комбінації з іншими гіпотензивними засобами. Дотепер додатковий гіпотензивний ефект спостерігався тільки при його комбінації з 12,5–25 мг гідрохлоротіазиду.

Пацієнти з нирковою недостатністю. Рекомендована початкова доза становить 2,5 мг на добу. У разі необхідності добову дозу можна збільшити до 5 мг.

Пацієнти з печінковою недостатністю. Досвід застосування препарату таким пацієнтам обмежений, тому небіволол протипоказаний.

Пацієнти літнього віку (віком від 65 років). Для цієї групи хворих рекомендована початкова доза становить 2,5 мг на добу, а у разі необхідності її можна збільшити до 5 мг. Через недостатній досвід застосування препарату хворим віком від 75 років його застосування вимагає обережності та ретельного контролю.

Хронічна серцева недостатність. Лікування ХСН повинно починатися з повільного титрування дози до досягнення індивідуальної оптимальної підтримувальної дози. Таким хворим призначають препарат у випадку, якщо має місце ХСН без епізодів її гострої декомпенсації протягом останніх 6 тижнів. Лікар повинен мати досвід терапії серцевої недостатності. Хворі, які застосовують інші серцево-судинні засоби (діуретики, дигоксин, інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ), антагоністи рецепторів ангіотензину ІІ), повинні приймати вже підібрану дозу цих лікарських засобів протягом останніх 2 тижнів, перш ніж розпочати лікування небівололом. Початкове титрування дози слід проводити за нижченаведеною схемою, витримуючи при цьому інтервали від 1 до 2 тижнів і орієнтуючись на переносимість дози пацієнтом: 1,25 мг небівололу на добу можна збільшити до 5 мг на добу, а надалі — до 10 мг 1 раз на добу. Максимальна рекомендована доза становить 10 мг на добу. На початку лікування та при кожному підвищенні дози хворий повинен не менше 2 годин перебувати під наглядом досвідченого лікаря, щоб впевнитися в тому, що клінічний стан залишається стабільним (особливо це стосується артеріального тиску, частоти серцевих скорочень, порушення провідності міокарда, а також посилення симптомів серцевої недостатності). За необхідності вже досягнуту дозу можна поетапно знову зменшити або знову до неї повернутися. При посиленні симптомів серцевої недостатності або при непереносимості препарату в фазі його титрування дозу небівололу рекомендують спочатку зменшити, а у разі необхідності негайно відмінити препарат (при появі тяжкої гіпотензії, посиленні симптомів серцевої недостатності з гострим набряком легень, при появі кардіогенного шоку, симптоматичної брадикардії або АВ-блокади). Зазвичай лікування ХСН небівололом є тривалим. Лікування небівололом не слід припиняти раптово, оскільки це може призвести до посилення симптомів серцевої недостатності. Якщо відміна препарату необхідна, то дозу слід зменшувати поетапно, щотижня зменшуючи її наполовину.

Хронічна ішемічна хвороба серця

Лікування ХІХС слід починати з поступового підвищення дози до визначення оптимальної підтримуючої дози для кожного пацієнта.

Початкову дозу слід підвищувати кожні 1–2 тижні залежно від переносимості з 1,25 мг до 2,5 мг небівололу 1 раз на добу, потім до 5 мг 1 раз на добу, а потім 10 мг 1 раз на добу. Максимальна рекомендована доза становить 10 мг небівололу 1 раз на добу.

Нижченаведена інформація щодо особливих груп хворих стосується пацієнтів як із ХІХС, так і з ХСН.

Пацієнти з нирковою недостатністю. Оскільки титрування дози до максимально переносимої відбувається індивідуально, її корекція при нирковій недостатності легкого та помірного ступеня тяжкості не потрібна. Досвіду застосування препарату хворим на тяжку ниркову недостатність (рівень креатиніну сироватки ≥ 250 мкмоль/л) немає, тому застосування небівололу таким хворим не рекомендується.

Пацієнти з печінковою недостатністю. Досвід застосування препарату таким пацієнтам обмежений, тому небіволол протипоказаний.

Пацієнти літнього віку. Оскільки титрування дози до максимальної переносимої здійснюється індивідуально, корегування дози не потрібне.

Спосіб застосування.

Пероральне застосування.

Таблетки можна застосовувати разом з їжею.

Діти

Не застосовувати дітям та підліткам (віком до 18 років) через відсутність клінічного досвіду застосування препарату цій категорії пацієнтів.

Передозування

Дані, що стосуються передозування лікарського засобу Небітрикс, відсутні.

Симптоми.

Симптоми передозування β-блокаторами: брадикардія, гіпотензія, бронхоспазм та гостра серцева недостатність.

Лікування.

У разі передозування або розвитку реакцій гіперчутливості потрібно забезпечити постійне спостереження за пацієнтом та лікування в умовах відділення інтенсивної терапії. Слід контролювати рівень глюкози у крові. Всмоктуванню будь-якого лікарського засобу, який ще знаходиться у шлунково-кишковому тракті, перешкоджає промивання шлунка, застосування активованого вугілля та проносних засобів. Штучна вентиляція легень також може бути потрібна. Для усунення брадикардії або підвищеної ваготонії рекомендується введення атропіну чи метилатропіну. Лікування гіпотензії та шоку слід проводити за допомогою плазми/плазмозамінників та, у разі необхідності, катехоламінів.

β-блокуючу дію можна припинити шляхом повільного внутрішньовенного введення ізопреналіну гідрохлориду, починаючи з дози 5 мкг/хв, або добутаміну, починаючи з дози 2,5 мкг/хв, до досягнення очікуваного ефекту. У разі резистентності ізопреналін можна комбінувати з допаміном. Якщо це не призводить до бажаного ефекту, то можна ввести внутрішньовенно глюкагон із розрахунку 50–100 мкг/кг. За необхідності ін’єкцію слід повторити протягом години та потім, якщо потрібно, провести внутрішньовенну інфузію глюкагону із розрахунку 70 мкг/кг/год. В екстремальних випадках резистентної до терапії брадикардії можна підключити штучного водія ритму.

Побічні реакції

Побічні реакції при есенціальній артеріальній гіпертензії та при хронічній серцевій недостатності наведені окремо, оскільки ці стани спричиняють різні захворювання.

Есенціальна артеріальна гіпертензія

Порушення з боку системи органівЧасто (≥ 1/100, < 1/10)Нечасто (≥ 1/1000, ≤1/100)Дуже рідко (≤ 1/10000)Частота невідома
З боку психіки Нічні жахи, депресія  
З боку нервової системиГоловний біль, запаморочення, парестезії Синкопе 
З боку органів зору Порушення зору  
З боку серця Брадикардія, серцева недостатність, уповільнення АВ-провідності/АВ-блокада  
З боку судин Артеріальна гіпотензія, посилення переміжної кульгавості  
З боку дихальних шляхів, грудної клітки та середостінняЗадишкаБронхоспазм  
З боку шлунково-кишкового трактуЗапор, нудота, діареяДиспепсія, метеоризм, блювання  
З боку шкіри та підшкірних тканин Свербіж, еритематозне висипанняПосилення проявів псоріазуКропив’янка
З боку статевих органів та молочних залоз Імпотенція  
Розлади загального характеру та реакції в місці застосуванняПідвищена втомлюваність, набряк   
З боку імунної системи   Гіперчутливість,
ангіоневротичний набряк

Також надходили повідомлення про такі побічні реакції, спричинені деякими β-адреноблокаторами: галюцинації, психоз, сплутаність свідомості, похолодіння/ціаноз кінцівок, синдром Рейно, сухість очей та окуло-мукокутанна токсичність за практололовим типом.

Хронічна серцева недостатність

Відомості про побічні реакції у хворих на серцеву недостатність були отримані під час плацебо-контрольованих клінічних досліджень, у процесі яких 1067 хворих отримували небіволол та 1061 хворий — плацебо. У цьому дослідженні про побічні реакції, які, можливо, були пов’язані зі застосуванням лікарського засобу, повідомило всього 449 пацієнтів, які приймали небіволол (42,1%), та 334 (31,5%) пацієнти, які приймали плацебо. Найчастішими побічними реакціями, про які повідомляли пацієнти, які застосовували небіволол, були брадикардія та запаморочення, які виникали приблизно в 11% пацієнтів. Відповідна частота серед пацієнтів, які застосовували плацебо, була приблизно 2% та 7% відповідно.

Повідомлялось про нижчезазначені побічні реакції, що хоча б потенційно були пов’язані зі застосуванням лікарського засобу, та розглядалися як характерні та значущі при лікуванні ХСН:

  • посилення серцевої недостатності спостерігалося у 5,8% пацієнтів, які застосовували небіволол, та у 5,2% пацієнтів, які отримували плацебо;
  • ортостатична гіпотензія спостерігалась у 2,1% пацієнтів, які застосовували небіволол, та у 1% пацієнтів, які отримували плацебо; 
  • непереносимість лікарського засобу спостерігалася у 1,6% хворих, які застосовували небіволол, та у 0,8% хворих, які отримували плацебо; 
  • АВ-блокада І ступеня спостерігалася у 1,4% пацієнтів, які отримували небіволол, та у 0,9% пацієнтів, які отримували плацебо;
  • набряк нижніх кінцівок був у 1,0% пацієнтів, які отримували небіволол, та у 0,2% пацієнтів, які отримували плацебо.

Хронічна ішемічна хвороба серця

Дані про побічні реакції у пацієнтів із ХІХС отримано шляхом спеціального аналізу даних клінічного дослідження, у процесі якого вивчали хворих із ХСН. Можна обґрунтовано припустити, що результати з безпеки та переносимості небівололу, отримані у пацієнтів з ХСН, також застосовні і для пацієнтів з ХІХС.

Повідомлення про підозрювані побічні реакції

Повідомлення про підозрювані побічні реакції у післяреєстраційний період лікарського засобу є важливим. Це дає змогу продовжувати спостереження за співвідношенням користь/ризик лікарського засобу. Працівників охорони здоров’я просять повідомляти про будь-які підозрювані побічні реакції.

Термін придатності

3 роки.

Умови зберігання

Зберігати в захищеному від світла місці при температурі не вище 25 °С.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка

По 10 таблеток у блістері, по 3 блістери в картонній коробці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

Гленмарк Фармасьютикалз Лтд./Glenmark Pharmaceuticals Ltd.

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності

Ділянка № С-7, промислова зона Колваль, Колваль, Бардез, Гоа — 403 513, Індія/Plot № S-7, Colvale Industrial Estate, Colvale, Bardez, Goa — 403 513, India.