ДІНАР (DINAR)

СКЛАД І ФОРМА ВИПУСКУ

розчин для ін'єкцій 50 мг/мл ампула 2 мл у блістері у пачці, № 10В аптеку
розчин для ін'єкцій 50 мг/мл ампула 5 мл у блістері у пачці, № 10В аптеку
Допоміжні речовини: натрію метабісульфіт, вода для ін’єкцій..
№ UA/15275/01/01 від 07.07.2016 до 07.07.2021
B За рецептом

ДІАГНОЗИ

ФАРМАКОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ

фармакодинаміка. Дінар — інгібітор вільнорадикальних процесів, мембранопротектор, зумовлює антигіпоксичну дію, стрес-протекторну, ноотропну, протисудомну та анксіолітичну дію. Препарат підвищує резистентність організму до дії різних пошкоджувальних факторів, до кисневозалежних патологічних станів (шок, гіпоксія та ішемія, порушення мозкового кровообігу, інтоксикація алкоголем та антипсихотичними засобами (нейролептиками)).

Препарат покращує мозковий метаболізм і кровозабезпечення головного мозку, покращує мікроциркуляцію та реологічні властивості крові, зменшує агрегацію тромбоцитів. Стабілізує мембранні структури клітин крові (еритроцитів і тромбоцитів) при гемолізі. Чинить гіполіпідемічну дію, знижує вміст загального ХС та ЛПНЩ. Зменшує ферментативну токсемію та ендогенну інтоксикацію при гострому панкреатиті.

Механізм дії зумовлений його антиоксидантними і мембранопротекторними властивостями. Він інгібує перекисне окиснення ліпідів, підвищує активність супероксидоксидази, підвищує співвідношення ліпід–білок, зменшує в’язкість мембрани. Модулює активність мембранозв’язаних ферментів (кальційнезалежної фосфодіестерази, аденілатциклази, ацетилхолінестерази), рецепторних комплексів (бензодіазепінового, γ-аміномасляної кислоти, ацетилхолінового), що посилює їх можливість зв’язуватися з лігандами, сприяє збереженню структурно-функціональної організації біомембран, транспортуванню нейромедіаторів і покращенню синаптичної передачі. Дінар підвищує вміст у головному мозку дофаміну. Сприяє посиленню компенсаторної активації аеробного гліколізу та зниженню ступеня пригнічення окисних процесів у циклі Кребса в умовах гіпоксії з підвищенням вмісту АТФ і креатинфосфату, активацію енергосинтезуючих функцій мітохондрій, стабілізацію клітинних мембран.

Дінар нормалізує метаболічні процеси в ішемізованому міокарді, зменшує ділянку некрозу, відновлює і покращує електричну активність та скоротливість міокарда, а також збільшує коронарний кровотік у ділянці ішемії, зменшує наслідки реперфузійного синдрому при гострій коронарній недостатності. Підвищує антиангінальну активність нітропрепаратів. Дінар сприяє збереженню гангліозних клітин сітківки та волокон зорового нерва при прогресуючій нейропатії, наслідками якої є хронічна ішемія та гіпоксія. Покращує функціональну активність сітківки і зорового нерва, підвищуючи гостроту зору.

Фармакокінетика. При в/м введенні препарат визначається у плазмі крові впродовж 4 год після введення. Tmax становить 0,45–0,5 год. Cmax при дозах 400–500 мг — 3,5–4,0 мкг/мл. Дінар швидко переходить із кров’яного русла в органи і тканини та швидко елімінується з організму. Препарат виводиться з організму із сечею, в основному в глюкуронокон’югованій формі та в незначних кількостях — у незміненому вигляді.

ПОКАЗАННЯ

  • гострі порушення мозкового кровообігу;
  • черепно-мозкова травма, наслідки черепно-мозкових травм;
  • дисциркуляторна енцефалопатія;
  • нейроциркуляторна дистонія;
  • легкі когнітивні розлади атеросклеротичного генезу;
  • тривожні стани при невротичних та неврозоподібних станах;
  • гострий інфаркт міокарда (з першої доби), у складі комплексної терапії;
  • первинна відкритокутова глаукома різних стадій, у складі комплексної терапії;
  • купірування абстинентного синдрому при алкоголізмі з переважанням неврозоподібних і нейроциркуляторних порушень;
  • гостра інтоксикація антипсихотичними засобами;
  • гострі гнійно-запальні процеси у черевній порожнині (гострий некротичний панкреатит, перитоніт), у складі комплексної терапії.

ЗАСТОСУВАННЯ

Дінар призначати в/м або в/в (струминно чи краплинно). При інфузійному способі введення препарат слід розводити у фізіологічному р-ні натрію хлориду (200 мл). Починати лікування дорослих необхідно з дози 50–100 мг 1–3 рази на добу, поступово підвищуючи дозу до отримання терапевтичного ефекту. Струминно Дінар слід вводити повільно впродовж 5–7 хв, краплинно — зі швидкістю 40–60 крапель на хвилину. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 800 мг.

При гострих порушеннях мозкового кровообігу Дінар необхідно застосовувати у комплексній терапії у перші 2–4 дні в/в струминно або краплинно дорослим по 200–300 мг 1 раз на добу, потім — в/м по 100 мг 3 рази на добу. Термін лікування становить 10–14 діб.

При черепно-мозковій травмі та наслідках черепно-мозкових травм Дінар слід застосовувати впродовж 10–15 днів шляхом в/в краплинного введення по 200–500 мг 2–4 рази на добу.

При дисциркуляторній енцефалопатії у фазі декомпенсації Дінар слід призначати в/в струминно або краплинно в дозі 100 мг 2–3 рази на добу впродовж 14 днів. Потім препарат вводити в/м по 100 мг на добу впродовж наступних 2 тиж.

Для курсової профілактики дисциркуляторної енцефалопатії препарат необхідно вводити в/м в дозі 100 мг 2 рази на добу впродовж 10–14 днів.

При легких когнітивних порушеннях у хворих літнього віку та при тривожних станах препарат слід вводити в/м в добовій дозі 100–300 мг впродовж 14–30 днів.

При гострому інфаркті міокарда у складі комплексної терапії Дінар вводити в/в або в/м впродовж 14 діб на тлі традиційної терапії інфаркту міокарда, що включає нітрати, блокатори β-адренорецепторів, інгібітори АПФ тромболітики, антикоагулянтні та антиагрегантні засоби, а також симптоматичні засоби за показаннями. У перші 5 діб для досягнення максимального ефекту бажане в/в введення Дінару, в наступні 9 діб можливе в/м введення Дінару. В/в введення проводити шляхом краплинної інфузії, повільно (щоб уникнути побічних ефектів), на 0,9% р-ні хлориду натрію або 5% р-ні декстрози (глюкози) в об’ємі 100–150 мл впродовж 30–90 хв. У разі необхідності можливе повільне струминне введення Дінару впродовж не менше 5 хв.

Введення Дінару (в/в або в/м) здійснювати 3 рази на добу через кожні 8 год. Добова терапевтична доза становить 6–9 мг на кілограм маси тіла, разова доза — 2–3 мг/кг. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 800 мг, разова — 250 мг.

При відкритокутовій глаукомі різних стадій у складі комплексної терапії Дінар вводити в/м в добовій дозі 100–300 мг 1–3 рази на добу впродовж 14 днів.

При абстинентному алкогольному синдромі Дінар вводити у дозі 100–200 мг в/м 2–3 рази на добу або в/в краплинно 1–2 рази на добу впродовж 5–7 діб.

При гострій інтоксикації антипсихотичними засобами препарат вводити в/в в дозі 50–300 мг/добу впродовж 7–14 днів.

При гострих гнійно-запальних процесах черевної порожнини (гострий некротичний панкреатит, перитоніт) препарат призначати у першу добу як у перед-, так і в післяопераційний період. Дози залежать від форми і тяжкості захворювання, поширеності процесу, варіантів клінічного перебігу. Відміну препарату потрібно проводити поступово тільки після стійкого позитивного клінічно-лабораторного ефекту. При гострому набряковому (інтерстиціальному) панкреатиті Дінар застосовувати по 100 мг 3 рази на добу в/в краплинно (в ізотонічному р-ні натрію хлориду) та в/м. Легкий ступінь некротичного панкреатиту: по 100–200 мг 3 рази на добу в/в краплинно (в ізотонічному р-ні натрію хлориду) та в/м. Середній ступінь: по 200 мг 3 рази на добу в/в краплинно (в ізотонічному р-ні натрію хлориду). Тяжкий перебіг: у пульс-дозуванні 800 мг у першу добу при дворазовому введенні; далі — по 300 мг 2 рази на добу з поступовим зниженням добової дози. Дуже тяжкий перебіг: у початковій дозі — 800 мг/добу до стійкого купірування прояву панкреатогенного шоку, після стабілізації стану — по 300–400 мг 2 рази на добу в/в краплинно (в ізотонічному р-ні натрію хлориду) з поступовим зниженням добової дози.

Діти. Суворо контрольованих клінічних досліджень безпеки застосування препарату у дітей не проводили, тому Дінар не слід застосовувати в цих пацієнтів.

ПРОТИПОКАЗАННЯ

гостра печінкова або ниркова недостатність, підвищена індивідуальна чутливість до препарату. Період вагітності та годування грудьми. Дитячий вік.

ПОБІЧНА ДІЯ

з боку серцево-судинної системи: підвищення/зниження АТ.

З боку нервової системи: запаморочення, сонливість, порушення процесу засинання, відчуття тривожності, емоційна реактивність, головний біль, порушення координації.

З боку ШКТ: нудота, сухість слизової оболонки рота.

З боку імунної системи: алергічні реакції, у тому числі гіперемія, висипання на шкірі, свербіж, кропив’янка, ангіоневротичний набряк, можливі тяжкі реакції гіперчутливості, бронхоспазм.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: дистальний гіпергідроз, зміни у місці введення.

При в/в введенні, особливо струминному, можливе виникнення металевого присмаку в роті, відчуття жару в усьому тілі, неприємного запаху, дряпання в горлі та дискомфорту в грудній клітці; задишка, відчуття серцебиття, тахікардія, тремор, гіперемія обличчя. Зазвичай зазначені явища пов’язані з надмірною швидкістю введення препарату і мають короткочасний характер.

На фоні довготривалого введення препарату можливе виникнення таких побічних ефектів, як метеоризм, слабкість, периферичні набряки.

ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ

в окремих випадках можливий розвиток тяжких реакцій гіперчутливості, особливо у пацієнтів із БА, при підвищеній чутливості до сульфітів. З обережністю слід застосовувати у хворих з діабетичною ретинопатією (курс не повинен перевищувати 7–10 днів) у зв’язку із властивістю потенціювати проліферативні процеси.

Після завершення парентерального введення для підтримки досягнутого ефекту рекомендується продовжити застосування препарату перорально у формі таблеток.

Несумісність. Препарат не слід змішувати з іншими лікарськими засобами. Використовувати тільки розчинники, зазначені в інструкції.

Застосування у період вагітності чи годування грудьми. Суворо контрольованих клінічних досліджень безпеки застосування препарату в період вагітності та годування грудьми не проводилося, тому Дінар не слід застосовувати у цей період.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або роботі з іншими механізмами. У період лікування необхідно бути обережними при керуванні транспортними засобами або роботі з іншими механізмами, враховуючи ймовірність побічних ефектів, що можуть впливати на швидкість реакції та здатність концентрувати увагу.

ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ

Дінар посилює дію бензодіазепінових анксіолітиків, протисудомних засобів (карбамазепіну), протипаркінсонічних засобів (леводопи). Потенціює ефект нітровмісних препаратів, гіпотензивних засобів. Зменшує втраженість токсичного ефекту етилового спирту.

ПЕРЕДОЗУВАННЯ

при передозуванні можлива сонливість або безсоння, при в/в введенні в окремих випадках ймовірне короткочасне та незначне підвищення АТ. Лікування — дезінтоксикаційна терапія.

УМОВИ ЗБЕРІГАННЯ

при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.

ІНСТРУКЦІЯ МОЗ

Дата додавання: 15.11.2019 р. Версія для друку

© Компендиум 2019

Developed by Maxim Levchenko