• Кабинет
  • АЛЕРГОЛІК (ALLERGOLIK)

    Технолог

    Склад і форма випуску

    таблетки, вкриті оболонкою 5 мг блістер, № 10Ціни в аптеках
    Левоцетиризину дигідрохлорид
    5 мг
    № UA/14441/02/01 від 25.02.2020
    B
    краплі оральні, розчин 5 мг/мл флакон 10 мл, № 1Ціни в аптеках
    Левоцетиризину дигідрохлорид
    5 мг/мл
    № UA/14441/01/01 від 17.01.2020
    B

    Інструкція

    ІНСТРУКЦІЯ

    для медичного застосування лікарського засобу

    АЛЕРГОЛІК

    (ALERGOLIK)

    Склад:

    діюча речовина: левоцетиризину дигідрохлорид;

    1 таблетка містить левоцетиризину дигідрохлориду 5 мг;

    допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, кремнію діоксид колоїдний безводний, лактози моногідрат, магнію стеарат, гіпромелоза (гідроксипропілметилцелюлоза), поліетиленгліколь 400 (макрогол 400), титану діоксид (Е 171).

    Лікарська форма.

    Таблетки, вкриті оболонкою.

    Основні фізико-хімічні властивості: таблетки круглої форми, вкриті оболонкою, білого або майже білого кольору, з верхньою і нижньою опуклими поверхнями. На розламі під лупою видно ядро, оточене одним суцільним шаром.

    Фармакотерапевтична група.

    Антигістамінні засоби для системного застосування. Похідні піперазину. Левоцетиризин.

    Код ATХ R06A Е09.

    Фармакологічні властивості.

    Фармакодинаміка.

    Левоцетиризин — це активний стабільний R-енантіомер цетиризину, що належить до групи конкурентних антагоністів гістаміну. Фармакологічна дія зумовлена блокуванням Н1-гістамінових рецепторів. Спорідненість із Н1-гістаміновими рецепторами у левоцетиризину в 2 рази вища, ніж у цетиризину. Впливає на гістамінзалежну стадію розвитку алергічної реакції, зменшує міграцію еозинофілів, судинну проникність, обмежує вивільнення медіаторів запалення. Попереджає розвиток та полегшує перебіг алергічних реакцій, чинить антиексудативну, протисвербіжну, протизапальну дію, майже не чинить антихолінергічної та антисеротонінової дії.

    Фармакокінетика.

    Фармакокінетичні параметри левоцетиризину мають лінійну залежність і майже не відрізняються від таких цетиризину.

    Абсорбція

    Левоцетиризин швидко всмоктується після застосування внутрішньо. Вживання їжі не впливає на ступінь всмоктування, але знижує його швидкість. Біодоступність досягає 100%.

    У 50% хворих дія препарату розвивається через 12 хвилин після прийому одноразової дози, а у 95% — через 0,5–1 годину. Сmах у сироватці крові досягається через 50 хвилин після одноразового прийому внутрішньо терапевтичної дози. Рівноважна концентрація у крові досягається після 2 днів прийому препарату. Сmах становить 270 нг/мл після одноразового застосування і 308 нг/мл — після повторного застосування у дозі 5 мг.

    Розподіл

    Відсутня інформація щодо розподілу препарату у тканинах людини, а також щодо проникнення левоцетиризину крізь гематоенцефалічний бар’єр. У дослідженнях на тваринах найвища концентрація зафіксована у печінці та нирках, а найнижча — у тканинах центральної нервової системи. Об’єм розподілу — 0,4 л/кг. Зв’язування з білками плазми крові — 90%.

    Біотрансформація

    В організмі людини метаболізується близько 14% левоцетиризину. Процес метаболізму включає оксидацію, N- та О-деалкілування і сполучення з таурином. Деалкілування, у першу чергу, відбувається з участю цитохрому CYP 3А4, тоді як у процесі оксидації беруть участь численні та (або) невизначені ізоформи CYP. Левоцетиризин не впливає на активність цитохромних ізоферментів 1А2, 2С9, 2С19, 2D6, 2Е1, 3А4 у концентраціях, що значно перевищують максимальні після прийому дози 5 мг перорально. Враховуючи низький ступінь метаболізму та відсутність здатності до пригнічення метаболізму, взаємодія левоцетиризину з іншими речовинами (і навпаки) малоймовірна.

    Виведення

    Екскреція препарату відбувається в основному за рахунок клубочкової фільтрації та активної канальцевої секреції. Період напіввиведення препарату з плазми крові у дорослих (Т1/2) становить 7,9 + 1,9 години. Т1/2 препарату коротший у дітей. Загальний кліренс у дорослих — 0,63 мл/хв/кг. В основному виведення левоцетиризину та його метаболітів з організму відбувається із сечею (виводиться у середньому 85,4% застосованої дози препарату). З фекаліями виводиться лише 12,9% застосованої дози препарату.

    У хворих із порушеннями функції нирок (кліренс креатиніну < 40 мл/хв) кліренс препарату зменшується, а Т1/2 подовжується (у хворих, які перебувають на гемодіалізі, загальний кліренс зменшується на 80%), а це потребує підбору відповідного режиму дозування. Кількість левоцетиризину, що виводиться під час стандартної 4-годинної процедури гемодіалізу, становить < 10%.

    Клінічні характеристики.

    Показання.

    Симптоматичне лікування алергічного риніту (у тому числі цілорічного алергічного риніту) та кропив’янки.

    Протипоказання.

    Підвищена чутливість до левоцетиризину або до будь-якого іншого компонента препарату, або до будь-яких похідних піперазину.

    Тяжка форма хронічної ниркової недостатності (кліренс креатиніну < 10 мл/хв).

    Рідкісні спадкові захворювання непереносимості галактози, лактазна недостатність або порушення засвоєння глюкози і галактози.

    Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

    Дослідження з левоцетиризином щодо взаємодії не проводилися. Дослідження з цетиризином (з’єднання рацемату) показали, що одночасне застосування з антипірином, псевдоефедрином, циметидином, кетоконазолом, еритроміцином, азитроміцином, гліпезидом або діазепамом не виявляє клінічно значущих несприятливих взаємодій. Сумісне застосування з теофіліном (400 мг на добу) знижує на 16% загальний кліренс цетиризину (кінетика теофіліну не змінюється). При дослідженні багаторазового введення ритонавіру (600 мг 2 рази на добу) та цетиризину (10 мг на добу) ступінь експозиції цетиризину збільшувався приблизно на 40%, тоді як розподіл ритонавіру зменшувався на 11% до паралельного введення цетиризину. Немає даних щодо посилення ефекту седативних засобів при застосуванні у терапевтичних дозах. Але слід уникати застосування седативних засобів під час прийому препарату.

    Вживання їжі не впливає на ступінь всмоктування препарату, але одночасне вживання їжі знижує швидкість його абсорбції.

    Одночасне застосування цетиризину або левоцетиризину з алкоголем або іншими депресантами центральної нервової системи у чутливих пацієнтів може спричинити додаткове зниження уваги та здатності до виконання роботи.

    Особливості застосування.

    З обережністю застосовувати пацієнтам із хронічною нирковою недостатністю (потрібна корекція режиму дозування) та пацієнтам літнього віку з нирковою недостатністю (можливе зниження клубочкової фільтрації). Під час застосування препарату слід утримуватися від вживання алкоголю (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

    Призначаючи препарат пацієнтам із факторами, що провокують затримку сечі (наприклад, травми спинного мозку, гіперплазія передміхурової залози), необхідно брати до уваги, що левоцетиризин збільшує ризик затримки сечі.

    Левоцетиризин слід з обережністю застосовувати пацієнтам з епілепсією та ризиком виникнення судом, оскільки його застосування може призвести до посилення нападу.

    Антигістамінні препарати пригнічують відповідь на шкірну алергічну пробу, прийом препарату необхідно припинити за 3 дні до її проведення (період виведення).

    Можлива поява свербежу після припинення застосування левоцетиризину, навіть якщо цей симптом не був наявний до початку лікування. Симптом може зникнути самостійно. У деяких випадках симптом може бути інтенсивним і може виникнути потреба у повторному лікуванні. Симптом повинен зникнути після початку повторного лікування.

    Препарат у вигляді таблеток не застосовувати дітям віком до 6 років, оскільки ця лікарська форма не дає змоги проводити необхідну корекцію режиму дозування. Даній категорії пацієнтів рекомендується призначати левоцетиризин у лікарській формі, придатній для застосування у педіатрії.

    У разі встановленої непереносимості деяких цукрів, слід проконсультуватися з лікарем, перош ніж застосовувати цей лікарський засіб.

    Застосування у період вагітності або годування груддю.

    Левоцетиризин протипоказаний для застосування у період вагітності. Цетиризин проникає у грудне молоко, тому при необхідності застосування препарату годування груддю слід припинити.

    Фертильність

    Немає клінічних даних (включаючи дослідження на тваринах) щодо впливу левоцетиризину на фертильність.

    Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

    Слід утримуватися від керування транспортними засобами або роботи з іншими механізмами на період лікування препаратом.

    Спосіб застосування та дози.

    Препарат призначати дорослим та дітям віком від 6 років внутрішньо у добовій дозі 5 мг 1 раз на добу. Приймати таблетку незалежно від вживання їжі. Таблетку необхідно ковтати цілою, запиваючи невеликою кількістю води.

    Хворим літнього віку з нормальною функцією нирок корекція дози препарату не потрібна. Хворим із порушеннями функції нирок розрахунок дози необхідно проводити з урахуванням кліренсу креатиніну відповідно до таблиці (див. нижче).

    Для корекції дозування необхідно оцінити кліренс креатиніну (КЛкр) пацієнта у мілілітрах за хвилину. КЛкр (мл/хв) розрахувати за вмістом креатиніну в сироватці крові (мг/дл) за допомогою такої формули:

    КЛкр = [140 — вік (роки)] x маса тіла (кг) (x 0,85 для жінок) / 72 x креатинін сироватки крові (мг/дл)

    Корекція дози препарату для хворих із порушеннями функції нирок

    Функція нирок Кліренс креатиніну, мл/хв Доза та кількість прийомів
    Нормальна функція нирок ≥ 80 5 мг 1 раз на добу
    Порушення легкого ступеня 50–79 5 мг 1 раз на добу
    Порушення помірного ступеня 30–49 5 мг 1 раз на 2 доби
    Порушення тяжкого ступеня < 30 5 мг 1 раз на 3 доби
    Термінальна стадія захворювання нирок.

    Пацієнти, які перебувають на діалізі

    < 10 Протипоказано

    Дітям із порушеннями функції нирок дозу препарату слід коригувати індивідуально з урахуванням ниркового кліренсу та маси тіла.

    Хворим винятково з печінковою недостатністю корекція режиму дозування не потрібна. Хворим із печінковою та нирковою недостатністю коригувати режим дозування відповідно до наведеної вище таблиці.

    Тривалість лікування: пацієнтів із періодичним алергічним ринітом (тривалість симптомів захворювання становить < 4 діб на тиждень або протягом менше 4 тижнів) залежить від захворювання та анамнезу; лікування можна припинити, якщо симптоми зникнуть, та можна відновити при повторному виникненні симптомів. У разі стійкого алергічного риніту (тривалість симптомів захворювання становить > 4 діб на тиждень та протягом більше 4 тижнів) у період контакту з алергенами пацієнту можна запропонувати постійну терапію. При хронічних захворюваннях (хронічний алергічний риніт, хронічна кропив’янка) тривалість лікування становить до 1 року (дані доступні з клінічних досліджень при застосуванні рацемату).

    Діти.

    Препарат у вигляді таблеток не застосовувати дітям віком до 6 років, оскільки ця лікарська форма не дає змоги проводити необхідну корекцію режиму дозування. Даній категорії пацієнтів рекомендується застосування левоцетиризину в іншій лікарський формі.

    Передозування.

    Симптоми

    Сонливість у дорослих, збудження і підвищена дратівливість, що змінюється сонливістю, у дітей.

    Лікування

    Специфічного антидоту до левоцетиризину немає. У разі появи симптомів передозування рекомендується симптоматична та підтримуюча терапія. Слід розглянути необхідність промивання шлунка через короткий час після застосування препарату. Гемодіаліз для виведення левоцетиризину з організму не ефективний.

    Побічні реакції.

    З боку імунної системи: гіперчутливість, у тому числі анафілаксія.

    Порушення харчування та обміну речовин: підвищений апетит.

    З боку нервової системи: сонливість, головний біль, підвищена втомлюваність, слабкість, астенія, судоми, парестезія, запаморочення, непритомність, тремор, дисгевзія.

    З боку психіки: порушення сну, збудження, галюцинації, депресія, агресія, безсоння, суїцидальні думки, жахливі сновидіння.

    З боку серця: посилене серцебиття, тахікардія.

    З боку органів зору: порушення зору, нечіткість зору, окулогірація.

    З боку органів слуху та рівноваги: вертиго.

    З боку печінки та жовчовивідних шляхів: гепатит.

    З боку нирок та сечовидільної системи: дизурія, затримка сечі.

    З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: задишка.

    З боку шлунково-кишкового тракту: діарея, блювання, запор, сухість у роті, нудота, біль у животі.

    З боку шкіри та підшкірних тканин: ангіоневротичний набряк, стійкі медикаментозні висипання, свербіж, висипання, кропив’янка.

    З боку скелетно-м’язової системи, сполучної тканини та кісток: міалгія, артралгія.

    Загальні порушення: набряк.

    Результати досліджень: збільшення маси тіла, відхилення функціональних печінкових проб від норми.

    Опис окремих побічних реакцій

    Повідомлялося про свербіж після припинення застосування левоцетиризину.

    Повідомлення про підозрювані побічні реакції

    Повідомлення про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу є дуже важливим. Це дає змогу постійно спостерігати за співвідношенням користь/ризик препарату. Медичних працівників просять повідомляти про підозрювані побічні реакції.

    Термін придатності.

    3 роки.

    Умови зберігання.

    Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 оС.

    Зберігати у недоступному для дітей місці.

    Упаковка.

    По 10 таблеток у блістері. По 1 або по 3 блістери у пачці з картону.

    Категорія відпуску.

    Без рецепта.

    Виробник.

    ПрАТ «Технолог».

    Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

    Україна, 20300, Черкаська обл., місто Умань, вулиця Стара прорізна, будинок 8.

    ІНСТРУКЦІЯ

    для медичного застосування лікарського засобу

    АЛЕРГОЛІК

    (ALERGOLIK)

    Склад:

    діюча речовина: левоцетиризину дигідрохлорид;

    1 мл (25 крапель) розчину містить левоцетиризину дигідрохлориду 5 мг;

    допоміжні речовини: натрію ацетат, тригідрат; кислота оцтова льодяна; пропіленгліколь; гліцерин; сахарин натрію; метилпарагідроксибензоат (Е 218); пропілпарагідроксибензоат (Е 216); вода очищена.

    Лікарська форма.

    Краплі оральні, розчин.

    Основні фізико-хімічні властивості: прозорий, безбарвний або майже безбарвний розчин.

    Фармакотерапевтична група.

    Антигістамінні засоби для системного застосування. Похідні піперазину. Левоцетиризин.

    Код ATХ R06A Е09.

    Фармакологічні властивості.

    Фармакодинаміка.

    Левоцетиризин — це активний стабільний R-енантіомер цетиризину, що належить до групи конкурентних антагоністів гістаміну. Фармакологічна дія зумовлена блокуванням Н1-гістамінових рецепторів. Спорідненість з Н1-гістаміновими рецепторами у левоцетиризину в 2 рази вища, ніж у цетиризину. Впливає на гістамінзалежну стадію розвитку алергічної реакції, зменшує міграцію еозинофілів, судинну проникність, обмежує вивільнення медіаторів запалення. Попереджає розвиток та полегшує перебіг алергічних реакцій, чинить антиексудативну, протисвербіжну, протизапальну дію, майже не чинить антихолінергічної та антисеротонінової дії.

    Фармакокінетика.

    Фармакокінетичні параметри левоцетиризину мають лінійну залежність і майже не відрізняються від таких у цетиризину.

    Абсорбція

    Препарат після перорального введення швидко та інтенсивно всмоктується. Ступінь всмоктування препарату не залежить від дози препарату та не змінюється з прийомом їжі, але максимальна концентрація (Сmах) препарату зменшується та досягає свого максимального значення пізніше. Біодоступність досягає 100%.

    У 50% хворих дія препарату розвивається через 12 хвилин після прийому одноразової дози, а у 95% — через 0,5–1 годину. Сmах у сироватці крові досягається через 50 хвилин після одноразового прийому внутрішньо терапевтичної дози. Рівноважна концентрація у крові досягається після 2 днів прийому препарату. Сmах становить 270 нг/мл після одноразового застосування і 308 нг/мл — після повторного застосування у дозі 5 мг відповідно.

    Розподіл

    Відсутня інформація щодо розподілу препарату у тканинах людини, а також щодо проникнення левоцетиризину крізь гематоенцефалічний бар’єр. У дослідженнях на тваринах найвища концентрація зафіксована у печінці та нирках, а найнижча — у тканинах центральної нервової системи (ЦНС). Об’єм розподілу — 0,4 л/кг. Зв’язування з білками плазми крові — 90%.

    Біотрансформація

    В організмі людини метаболізму піддається близько 14% левоцетиризину. Процес метаболізму включає оксидацію, N- та О-деалкілування і сполучення з таурином. Деалкілування у першу чергу відбувається з участю цитохрому CYP 3А4, тоді як у процесі оксидації беруть участь чисельні та (або) невизначені ізоформи CYP. Левоцетиризин не впливає на активність цитохромних ізоферментів 1А2, 2С9, 2С19, 2D6, 2Е1, 3А4 у концентраціях, що значно перевищують максимальні після прийому дози 5 мг перорально. Враховуючи низький ступінь метаболізму та відсутність здатності до пригнічення метаболізму, взаємодія левоцетиризину з іншими речовинами (і навпаки) малоймовірна.

    Виведення

    Екскреція препарату відбувається в основному за рахунок клубочкової фільтрації та активної канальцевої секреції. Період напіввиведення препарату з плазми крові у дорослих (Т1/2) становить 7,9 +1,9 години. Період напіввиведення препарату коротший у маленьких дітей. Загальний кліренс у дорослих — 0,63 мл/хв/кг. В основному виведення левоцетиризину та його метаболітів з організму відбувається із сечею (виводиться у середньому 85,4% застосованої дози препарату). З фекаліями виводиться лише 12,9% застосованої дози препарату.

    Загальний кліренс левоцетиризину в організмі корелює з кліренсом креатиніну. Тому пацієнтам із помірними та тяжкими порушеннями функції нирок рекомендується підбирати інтервали між прийомами левоцетиризину з урахуванням кліренсу креатиніну. При анурії в кінцевій стадії захворювання нирок загальний кліренс левоцетиризину зменшується приблизно на 80% порівняно з загальним кліренсом у осіб без таких порушень. Кількість левоцетиризину, що виводиться під час стандартної 4-годинної процедури гемодіалізу, становила < 10%.

    Клінічні характеристики.

    Показання.

    Симптоматичне лікування алергічного риніту (у тому числі цілорічного алергічного риніту) та кропив’янки.

    Протипоказання.

    Підвищена чутливість до левоцетиризину або до будь-якого іншого компонента препарату, або до будь-яких похідних піперазину.

    Тяжка форма хронічної ниркової недостатності (кліренс креатиніну < 10 мл/хв).

    Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

    Досліджень з левоцетиризином щодо взаємодії не проводили. Дослідження з цетиризином (сполучення рацемату) показали, що одночасне застосування з антипірином, псевдоефедрином, циметидином, кетоконазолом, еритроміцином, азитроміцином, гліпізидом або діазепамом не проявляє клінічно значущих несприятливих взаємодій. Сумісне застосування з теофіліном (400 мг/добу) знижує на 16% загальний кліренс цетиризину (кінетика теофіліну не змінюється). При дослідженні багаторазового введення ритонавіру (600 мг 2 рази на добу) та цетиризину (10 мг на добу) ступінь експозиції цетиризину збільшувався приблизно на 40%, тоді як розподіл ритонавіру дещо змінювався (-11%) щодо паралельного застосування цетиризину.

    Прийом їжі не впливає на ступінь всмоктування препарату, але знижує швидкість його абсорбції.

    Одночасне застосування цетиризину або левоцетиризину з алкоголем або іншими депресантами ЦНС у чутливих пацієнтів може спричинити додаткове зниження уваги та здатності до виконання роботи.

    Особливості застосування.

    З обережністю застосовувати пацієнтам із хронічною нирковою недостатністю (потрібна корекція режиму дозування) та пацієнтам літнього віку з нирковою недостатністю (можливе зниження клубочкової фільтрації). Під час застосування препарату слід утримуватися від вживання алкоголю (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

    Призначаючи препарат пацієнтам з факторами, що провокують затримку сечі (наприклад, травми спинного мозку, гіперплазія передміхурової залози), необхідно брати до уваги, що левоцетиризин збільшує ризик затримки сечі.

    Левоцетиризин слід з обережністю застосовувати пацієнтам з епілепсією та ризиком виникнення судом, оскільки його застосування може призвести до посилення нападу.

    Антигістамінні препарати пригнічують відповідь на шкірну алергічну пробу, прийом препарату необхідно припинити за 3 дні до її проведення (період виведення).

    Можлива поява свербежу після припинення застосування левоцетиризину, навіть якщо цей симптом не був наявний до початку лікування. Симптом може зникнути самостійно. У деяких випадках симптом може бути інтенсивним і може виникнути потреба у повторному лікуванні. Симптом повинен зникнути після початку повторного лікування.

    Вміст метилпарагідроксибензоату (Е 218) та пропілпарагідроксибензоату (Е 216) може спричинити розвиток алергічних реакцій (можливо уповільнених).

    Застосування у період вагітності або годування груддю.

    Левоцетиризин протипоказаний для застосування у період вагітності. Левоцетиризин проникає у грудне молоко, тому при необхідності застосування препарату годування груддю слід припинити.

    Фертильність

    Немає клінічних даних (включаючи дослідження на тваринах) щодо впливу левоцетиризину на фертильність.

    Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

    Слід утримуватися від керування транспортом або роботи з іншими механізмами під час лікування препаратом.

    Спосіб застосування та дози.

    Препарат призначати дорослим та дітям віком від 2 років внутрішньо, незалежно від прийому їжі. Краплі можна розчинити у невеликій кількості води. Якщо застосовувати розведення, слід враховувати, особливо при застосуванні дітям, що об’єм води, в якому розчиняються краплі, має відповідати кількості рідини, яку може проковтнути пацієнт. Розбавлений розчин слід приймати негайно.

    Рекомендовані дози:

    • діти віком від 2 до 6 років: рекомендована добова доза препарату становить 2,5 мг (12 крапель). Вказану дозу застосовувати по 1,25 мг (6 крапель) 2 рази на добу;
    • діти віком від 6 до 12 років: рекомендована добова доза препарату становить 5 мг (25 крапель) 1 раз на добу;
    • діти віком від 12 років і дорослі: рекомендована добова доза препарату становить 5 мг (25 крапель) 1 раз на добу.

    Пацієнтам літнього віку з нормальною функцією нирок корекція дози препарату не потрібна. Пацієнтам із порушеною функцією нирок розрахунок дози необхідно проводити з урахуванням кліренсу креатиніну відповідно до таблиці.

    Для застосування цієї таблиці дозування необхідно оцінити кліренс креатиніну (КЛкр) пацієнта у мл/хв. КЛкр (мл/хв) має бути оцінений за вмістом креатиніну в сироватці крові (мг/дл) за допомогою такої формули:

    КЛкр = [140 — вік (роки)] x маса тіла (кг) (x 0,85 для жінок)/72 x креатинін сироватки крові (мг/дл)

    Корекція дози препарату хворим із порушеною функцією нирок

    Функція нирок Кліренс креатиніну, мл/хв Доза та кількість прийомів
    Нормальна функція нирок ≥ 80 5 мг 1 раз на добу
    Порушення легкого ступеня 50–79 5 мг 1 раз на добу
    Порушення помірного ступеня 30–49 5 мг 1 раз на 2 дні
    Порушення тяжкого ступеня < 30 5 мг 1 раз на 3 дні
    Кінцева стадія захворювання нирок;

    пацієнти, які перебувають на діалізі

    < 10 Протипоказано

    Дітям із порушеннями функції нирок дозу препарату слід скоригувати індивідуально з урахуванням ниркового кліренсу та маси тіла.

    Пацієнтам винятково з печінковою недостатністю корекція режиму дозування не потрібна. Пацієнтам із печінковою та нирковою недостатністю коригувати режим дозування відповідно до наведеної вище таблиці.

    Тривалість застосування: пацієнтів із періодичним алергічним ринітом (тривалість симптомів захворювання становить < 4 діб на тиждень або протягом менше 4 тижнів) слід лікувати відповідно до захворювання та анамнезу; лікування можна припинити, якщо симптоми зникнуть, та можна відновити знову при повторному виникненні симптомів. У разі стійкого алергічного риніту (тривалість симптомів захворювання становить > 4 діб на тиждень та протягом більше 4 тижнів) у період контакту з алергенами пацієнту може бути запропонована постійна терапія. При хронічних захворюваннях (хронічний алергічний риніт, хронічна кропив’янка) тривалість лікування становить до 1 року (дані доступні з клінічних досліджень при застосуванні рацемату).

    Діти.

    Застосування левоцетиризину дітям віком до 2 років не рекомендується через обмеженість даних у цій віковій категорії.

    Препарат застосовувати дітям віком від 2 років.

    Передозування.

    Симптоми: у дорослих передозування може супроводжуватися сонливістю; у дітей — спочатку збудження і підвищена дратівливість з подальшою сонливістю.

    Лікування. Специфічного антидоту до левоцетиризину немає. У разі появи симптомів передозування рекомендується симптоматична та підтримуюча терапія. Слід розглянути необхідність промивання шлунка через короткий час після застосування препарату. Гемодіаліз для виведення левоцетиризину з організму не ефективний.

    Побічні реакції.

    З боку імунної системи: гіперчутливість, у тому числі анафілаксія.

    Порушення харчування та обміну речовин: підвищений апетит.

    З боку нервової системи: сонливість, головний біль, підвищена втомлюваність, слабкість, астенія, судоми, парестезія, запаморочення, непритомність, тремор, дисгевзія.

    З боку психіки: порушення сну, збудження, галюцинації, депресія, агресія, безсоння, суїцидальні думки, кошмарні сновидіння.

    З боку серця: посилене серцебиття, тахікардія.

    З боку органів зору: порушення зору, нечіткість зору, окулогірація.

    З боку органів слуху та рівноваги: вертиго.

    З боку печінки та жовчовивідних шляхів: гепатит.

    З боку нирок та сечовидільної системи: дизурія, затримка сечі.

    З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: задишка.

    З боку шлунково-кишкового тракту: діарея, блювання, запор, сухість у роті, нудота, біль у животі.

    З боку шкіри та підшкірних тканин: ангіоневротичний набряк, стійкі медикаментозні висипання, свербіж, висипання, кропив’янка.

    З боку скелетно-м’язової системи, сполучної тканини та кісток: міалгія, артралгія.

    Загальні порушення: набряк.

    Результати досліджень: збільшення маси тіла, відхилення функціональних печінкових проб від норми.

    Опис окремих побічних реакцій

    Повідомляли про свербіж після припинення застосування левоцетиризину.

    Повідомлення про підозрювані побічні реакції

    Повідомлення про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу є дуже важливим. Це дає змогу постійно спостерігати за співвідношенням користь/ризик препарату. Медичних працівників просять повідомляти про підозрювані побічні реакції.

    Термін придатності.

    2 роки.

    Після відкриття флакона використати протягом 3 місяців.

    Умови зберігання.

    Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 30 оС.

    Зберігати в недоступному для дітей місці.

    Упаковка.

    По 10 мл у флаконі з пробкою-крапельницею. По 1 флакону у пачці з картону.

    Категорія відпуску.

    Без рецепта.

    Виробник.

    ПрАТ «Технолог».

    Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

    Україна, 20300, Черкаська обл., місто. Умань, вулиця Стара прорізна, будинок 8.

    Діагнози, при яких застосовують АЛЕРГОЛІК

    Дата додавання: 08.07.2020 р.
    © Компендиум 2019
    На нашому сайті застосовуються файли cookies для більшої зручності використання та покращенняя роботи сайту. Продовжуючи, ви погоджуєтесь з застосуванням cookies.
    Developed by Maxim Levchenko