• Кабинет
  • КАРНІТЕН (CARNITEN)

    Склад і форма випуску

    таблетки жувальні 1 г стрип, № 10Ціни в аптеках
    Левокарнітин (L-карнітин)
    1 г
    A
    розчин для ін'єкцій 200 мг/мл ампула 5 мл, № 5Ціни в аптеках
    Левокарнітин (L-карнітин)
    200 мг/мл
    розчин для ін'єкцій 400 мг/мл ампула 5 мл, № 5Ціни в аптеках
    Левокарнітин (L-карнітин)
    400 мг/мл
    A За рецептом

    Фармакологічні властивості

    фармакодинамічні параметри. Левокарнітин є природним компонентом, необхідним для енергетичного обміну у людини. Продемонстровано, що левокарнітин полегшує транспорт довголанцюгових жирних кислот до мітохондрій, тим самим доставляючи субстрат для окиснення та подальшої продукції енергії. Жирні кислоти використовуються як енергетичний субстрат у всіх тканинах, крім головного мозку. У скелетних м’язах та міокарді жирні кислоти є основним субстратом для продукції енергії.

    Первинний системний дефіцит карнітину характеризується низькими концентраціями левокарнітину в плазмі крові, еритроцитах та/або тканинах організму. Неможливо визначити, які симптоми викликані дефіцитом карнітину, а які зумовлені органічною ацидемією, що лежить в їх основі. Слід очікувати, що симптоми внаслідок обох патологічних станів ↓ після застосування левокарнітину.

    Є повідомлення, що левокарнітин може сприяти виведенню надлишку органічних або жирних кислот у пацієнтів з дефектами метаболізму жирних кислот та/або специфічними органічними ацидопатіями, при яких відбувається біоакумуляція естерів ацил-КоА.

    Вторинний дефіцит левокарнітину може бути наслідком вродженого дефекту метаболізму. Левокарнітин може полегшити перебіг у пацієнтів із вродженими дефектами метаболізму, що призводять до накопичення токсичних органічних кислот. Захворювання, для яких цей ефект левокарнітину є характерним, такі: глутарова ацидурія II типу, метилмалонова ацидурія, дефіцит середньоланцюгової ацил-КоА-дегідрогенази жирних кислот. У цих хворих відбувається аутоінтоксикація за рахунок кумуляції сполук ацил-КоА, що порушують проміжний обмін. Подальший гідроліз сполук ацил-КоА до його вільної кислоти призводить до ацидозу, що може бути небезпечним для життя. Левокарнітин елімінує сполуки ацил-КоА шляхом утворення ацилкарнітину, що швидко екскретуються з організму.

    Фармакокінетичні параметри. При пероральному застосуванні абсорбція висока. Cmax у плазмі крові = 3 год, терапевтична концентрація зберігається протягом 9 год. При в/м введенні виявляється в плазмі крові протягом 4 ч. Після в/в введення вже через 3 год зникає з крові. Легко проникає в печінку та міокард, повільніше — в м’язи. Екскретується нирками переважно у вигляді ацильних ефірів.

    Показання КАРНІТЕН

    первинний та вторинний дефіцит карнітину у дорослих та дітей, в тому числі у новонароджених та немовлят;

    вторинний дефіцит карнітину у пацієнтів, у яких виконується гемодіаліз;

    гіпотрофія новонароджених та дітей;

    наслідки родової травми та асфіксії;

    терапія анорексії, фізичного виснаження, травматичної енцефалопатії;

    затримка росту дітей до 16 років;

    легка форма тиреотоксикозу.

    Застосування КАРНІТЕН

    таблетки повільно розсмоктують або розжовують. Під час терапії бажано здійснювати контроль концентрації вільного карнітину та ацилкарнітину в плазмі крові та сечі.

    Вроджені дефекти обміну речовин: 200 мг/кг/добу, розподілених на 2–4 прийоми.

    При менш серйозних станах: 50–100 мг/кг/добу.

    Якщо не спостерігається поліпшення стану хворого та результатів біохімічних досліджень дозу слід підвищити протягом короткого періоду.

    При гострих порушеннях метаболізму: до 400 мг/кг/добу або в/в введення в дозі 100 мг/кг/добу.

    Підтримувальна терапія при гемодіалізі: 1 г/добу. У день гемодіалізу прийом препарату per os після процедури.

    Розчин для ін’єкцій

    В/в повільно протягом 2–3 хв.

    Вроджений дефект метаболізму: під час терапії слід контролювати рівень карнітину та ацилкарнітину в плазмі крові та сечі. Доза залежить від виду вродженого дефекту метаболізму та тяжкості перебігу захворювання.

    У разі гострої декомпенсації рекомендована доза може = до 100 мг/кг/добу, розподілена на 3–4 введення. У разі необхідності можуть застосовуватися вищі дози, хоча при цьому можуть посилитися побічні ефекти, зокрема діарея.

    Вторинний дефіцит карнітину у пацієнтів, яким проводять гемодіаліз. Перед початком терапії левокарнітином бажано здійснювати контроль концентрації карнітину в плазмі крові.

    Діагноз вторинного дефіциту карнітину встановлюється при співвідношенні ацилкарнітину до вільного карнітину >0,4 та/або концентрації вільного карнітину <20 мкмоль/л.

    Дозу 2 г слід вводити в/в струминно в кінці кожного сеансу діалізу. Загальну реакцію слід визначати шляхом моніторування концентрації ацилкарнітину та вільного карнітину в плазмі крові та оцінки стану пацієнта. Нормалізація вмісту карнітину в м’язах та кардіоміоцитах спостерігається через ≈3 міс після досягнення нормальної концентрації карнітину в плазмі крові.

    Якщо введення карнітину припинити, його рівень буде знову ↓. Необхідність повторного курсу насичення визначають шляхом кількісного визначення концентрації карнітину в плазмі крові через рівні проміжки часу та моніторингу стану пацієнта.

    Гемодіаліз — підтримувальна терапія. Після курсу насичення шляхом в/в введення левокарнітину застосовують підтримувальну дозу — 1 г препарату/добу per os. У день проведення гемодіалізу левокарнітин застосовують в/в в дозі 1 г безпосередньо після завершення чергового сеансу.

    Протипоказання

    гіперчутливість до компонентів препарату.

    Побічна дія

    різні порушення з боку травного тракту середньої тяжкості спостерігалися при тривалому прийомі левокарнітину per os, включаючи короткочасну нудоту та блювання, абдомінальний біль та діарею. ↓ дози часто зменшує вираженість або усуває симптоми з боку травного тракту. Необхідно ретельно контролювати переносимість препарату протягом першого тижня застосування per os та після будь-якого ↑ дози. Зазвичай в/в введення левокарнітину добре переноситься.

    Особливості застосування

    препарат покращує засвоєння глюкози, за умови наявності цукрового діабету та гіпоглікемічної терапії можливий розвиток гіпоглікемії. Тому слід ретельно здійснювати контроль терапії з метою її своєчасної корекції.

    Таблетки жувальні містять цукрозу, що необхідно враховувати при призначенні препарату пацієнтам з цукровим діабетом та особам, що дотримуються низькокалорійної дієти.

    Левокарнітин є фізіологічною речовиною, тому ризик звикання або розвитку залежності відсутній.

    Період вагітності та годування грудьми. У доклінічних дослідженнях тератогенності у препарату не виявлено. При застосуванні препарату в найвищій дозі 600 мг/кг у піддослідних тварин спостерігалася статистично незначне ↑ частоти постімплантаційної загибелі плода на ранніх строках. Значення цих результатів для людини невідоме. Враховуючи те, що дефіцит карнітину є серйозним для організму матері, ризик при припиненні терапії карнітином під час вагітності вищий, ніж теоретичний ризик для плода у разі продовження терапії левокарнітином.

    Левокарнітин — звичайний компонент людського молока.

    Діти. Левокарнітин в формі таблеток призначають дітям у віці ≥12 років.

    У формі розчину для ін’єкцій препарат призначають дітям з 1-го дня життя, в тому числі й недоношеним.

    Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або роботі з іншими механізмами невідома.

    Взаємодія з іншими лікарськими засобами

    одночасне застосування ГКС призводить до депонування левокарнітину в тканинах організму (окрім печінки). Інші анаболічні засоби підсилюють дію препарату.

    Передозування

    повідомлення про токсичність левокарнітину при передозуванні відсутні. Застосування препарату у високих дозах може викликати діарею. Елімінація левокарнітину з плазми крові за допомогою гемодіалізу легка.

    Лікування: промивання шлунка; симптоматична та підтримувальна терапія. Відсутні повідомлення про випадки передозування, що загрожують життю.

    Умови зберігання

    таблетки: не потребують спеціальних умов зберігання.

    Розчин для ін’єкцій: при температурі не вище 25 °С.

    Діагнози, при яких застосовують КАРНІТЕН

    Дата додавання: 08.07.2020 р.
    © Компендиум 2019

    Інструкція

    На нашому сайті застосовуються файли cookies для більшої зручності використання та покращенняя роботи сайту. Продовжуючи, ви погоджуєтесь з застосуванням cookies.
    Developed by Maxim Levchenko