АКТУАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ:

Артифлекс є комплексним препаратом для лікування патології опорно-рухового апарату. З метою найбільш ефективного використання він випускається у двох формах — крем для місцевого застосування та розчинний порошок для прийому всередину.

Механізм дії та терапевтичні ефекти глюкозаміну

Основною діючою речовиною Артифлексу, порошку для перорального розчину, є глюкозаміну гідрохлорид.
Глюкозамін являє собою аміносахарид, тобто за своїм хімічним складом є низькомолекулярною похідною вуглеводів із включенням аміногрупи. Він синтезується із глюкози та утилізується в реакціях синтезу глікозаміногліканів та протеогліканів (Dahmer S., 2008). Глюкозамін бере участь у багатьох біохімічних процесах в організмі людини, зокрема синтезі хондроїтину. У сучасній фармакології глюкозамін представлений у вигляді двох сполук: глюкозаміну гідрохлорид та глюкозаміну сульфат. Глюкозаміну сульфат потребує додаткових компонентів-стабілізаторів, таким чином його чистота становить 74%. У глюкозаміну гідрохлориду відсутня сульфатна група, що сприяє досягненню 99% чистоти. Саме тому в перерахунку на чисту діючу речовину глюкозаміну гідрохлорид у дозі 1500 мг еквівалентний 2608 мг глюкозаміну сульфату (Owens S., 2004), хоча різниця у біодоступності між цими двома формами настільки незначна, що не враховується у клінічній практиці (Aghazadeh-Habashi А., 2011). Глюкозамін легко абсорбується слизовою оболонкою ШКТ та швидко піддається метаболізму в печінці (ефект «першого проходження»), виводиться з організму із калом або сечею. Пікові концентрації препарату в крові відмічають протягом 8 год після прийому всередину. Період напіввиведення препарату досить тривалий — 68 год. Це пов’язано перш за все із високим ступенем зв’язування глюкозаміну з білками — близько 90% (Fox B.A., 2007). Біодоступність глюкозаміну становить 26% (Barclay T.S., 1998).
Оскільки глюкозамін є структурним компонентом хрящового матриксу суглобів, традиційно лікування суглобової патології асоціювали саме з його додатковим надходженням ззовні. У подальшому були проведені дослідження біохімічних принципів дії глюкозаміну. Механізм його протизапального ефекту ґрунтується на інгібуванні таких прозапальних медіаторів, як NO, циклооксигеназа (ЦОГ)-2 та матриксні металопротеїнази. На додаток, цей самий ефект пов’язаний із редукцією ядерного фактора κβ, який індукується інтерлейкіном-1 (Gouze J.N., 2006). У дослідженнях (Nakamura H., 2004) також продемонстровано, що глюкозамін пригнічує продукцію катаболічних ферментів та маркерів запалення (наприклад простагландин Е2) хондроцитами та синовіальними клітинами, стимульованими інтерлейкіном-1.
Окрім того, глюкозамін є попередником глікозаміногліканів (зокрема гіалуронової кислоти та кератансульфату) та протеогліканів, які містяться у суглобовому хрящі, міжхребцевому диску та синовіальній рідині (Henrotin Y., 2012). Така властивість використовується зокрема й у косметології — через збільшення синтезу гіалуронової кислоти глюкозамін прискорює загоєння ран, зволожує шкіру та сприяє зменшенню кількості зморшок (Bissett D.L., 2006). До того ж він виступає як інгібітор тирозинази, тобто опосередковано знижує продукцію меланіну, тому дозволяє протистояти розвитку гіперпігментації.
У дослідженнях (Hua J., 2005) доведено, що локальне застосування глюкозаміну значно знижує гостроту проявів ад’ювантного артриту (експериментальна модель артриту будь-якого суглобу в організмі, яка за своїм патогенезом подібна до ревматоїдного артриту).
За даними Кокранівського огляду (Towheed T., 2009), глюкозамін є препаратом вибору в лікуванні остеоартрозу, оскільки сприяє покращанню функції суглобу, збільшенню обсягу активних та пасивних рухів (da Camara C.C., 1998), зменшенню вираженості больового синдрому та гіперестезії, а також, імовірно, не викликає побічних ефектів. FDA відносить глюкозамін до дієтичних добавок, однак даний засіб характеризується здатністю зменшувати вираженість болю, гальмувати розвиток пошкоджень і навіть відновлювати хрящ у пацієнтів із остеоартритом чи іншими захворюваннями суглобів (Kirkham S.G., 2009). Дослідження в режимі реального часу (Bruyère O., 2016) демонструють, що систематичне застосування глюкозаміну у хворих на остеоартрит віддаляє необхідність додаткового прийому знеболювальних препаратів. Він сприяє реструктуризації не тільки хрящової та синовіальної тканини, а також і субхондрально розташованих ділянок кістки (Henrotin Y., 2012).
При виборі терапевтичної дози слід враховувати, що для досягнення ефекту при системному застосуванні (наприклад у формі таблеток чи порошку для приготування розчину) добова доза глюкозаміну має становити не менше 1500 мг. Проте таблетка, що містить 1,5 г діючої речовини, може здаватися пацієнту надто великою, а декілька таблеток меншого розміру (і відповідно з меншим вмістом діючої речовини) можуть створювати суб’єктивне враження передозування з подальшим недотриманням пацієнтом призначень лікаря (Aghazadeh-Habashi А., 2011). Саме тому Артифлекс випускається у формі порошку для приготування розчину. В одній дозі міститься еквівалент 1500 мг глюкозаміну. Порцію порошку розчиняють у склянці чистої води та приймають всередину 1 раз на добу. Для досягнення стійкого терапевтичного ефекту препарат необхідно приймати довготривалими курсами — 4–12 тиж кожний. Такі курси можна повторювати 2–3 рази на рік, при цьому між курсами слід витримувати інтервал тривалістю в 2 міс.
Можлива сфера застосування препаратів на основі глюкозаміну:
– шийний спондильоз (Li Y., 2018);
– остеохондроз (локалізований або поширений);
– остеоартрит (Matheson A.J., 2003), особливо кульшового та колінного суглоба;
– інші запально-дегенеративні захворювання опорно-рухового апарату;
– після хірургічних втручань на суглобах, включаючи пластику менісків та тотальне ендопротезування;
– завдяки своїм загоювальним властивостям глюкозамін може використовуватися як допоміжний засіб для лікування запальних захворювань кишечнику (наприклад хвороба Крона) (Bissett D.L., 2006);
– глюкозамін використовується в косметології для зниження пігментації шкіри та зменшення кількості зморшок (Bissett D.L., 2006).

Характеристика компонентів крему Артифлекс

Основний лікувальний ефект досягається при прийомі глюкозаміну всередину у формі порошку для приготування розчину. Для максимального результату в лікуванні остеоартритів потрібен комплексний підхід, який передбачає не тільки фармакотерапію, а й лікувальну гімнастику, фізіотерапію, скелетне витягування, а також зміну способу життя (зменшення маси тіла, перегляд раціону харчування). Посилити терапевтичний ефект можна, додатково використовуючи місцево крем Артифлекс. Крем наносять на шкіру, що оточує уражений суглоб, 2–3 рази на добу та втирають протягом декількох хвилин до повного всмоктування. Для досягнення стійкого ефекту курс місцевого використання крему Артифлекс має становити не менше 2 тиж. У кремі, окрім глюкозаміну гідрохлориду, містяться ібупрофен та алантоїн, що посилюють його ефект. Окрім того, для більш ефективного проникнення препарату в тканини використовується спеціалізований носій метилпіролідон.
Метилпіролідон — препарат із групи кетопіролів. За своєю хімічною структурою він близький до β-лактамів, а крім того, є універсальним розчинником. У медицині використовується як інертний універсальний носій для трансдермального проникнення, тобто покращує проникнення у тканини речовин, які наносяться на шкіру (Ameen D., 2017). Виявляє помірну імуномодулюючу активність, що зумовлює потенціювання лікувального ефекту при локальних запальних процесах. Ця речовина є нетоксичною та неканцерогенною для людини (Schortt J., 2014), однак якщо Артифлекс у формі крему використовувати тривалий час і у великій кількості, то може спостерігатися своєрідне забарвлення сечі в жовтий колір.
Ібупрофен належить до групи нестероїдних протизапальних препаратів та є похідною пропіонової кислоти. Його протизапальна та знеболювальна дія базується на інгібуванні синтезу простагландинів E та F, причому дія відбувається як на периферичному, так і на центральному рівні. Цей механізм реалізується через невибіркове блокування ферментів ЦОГ-1 та ЦОГ-2. Внаслідок зниження синтезу простагландинів зменшується вираженість таких проявів запального процесу, як гіперемія та біль. Причому анальгезивний ефект забезпечується завдяки складному механізму: простагландини підвищують подразливість чутливих нервових волокон (Ershad M., 2019). Окрім того, притаманна ібупрофену антиагрегантна активність дозволяє покращити локальний капілярний кровотік.
Алантоїн — протизапальний засіб рослинного або тваринного походження. На сьогодні найчастіше його отримують шляхом екстрагування з коренів рослини окопник лікарський (Symphytum), більше відомого в народі як живокіст. Цей засіб також відомий своїми в’яжучими та знеболювальними, антиоксидантними та цитопротекторними (da Silva D.M., 2018) властивостями. Знеболювальна дія алантоїну забезпечується через вплив на периферичні опіоїдні рецептори (Florentino I.F., 2016). Окрім того, алантоїну властиві такі ефекти, як зниження подразнення, кератолітична активність, стимуляція клітинного мітозу (Araujo A., 2010).

Особливості використання

Оскільки глюкозамін є низькомолекулярною похідною вуглеводів, то, ймовірно, він може включатися в процеси вуглеводного обміну та впливати на рівень глюкози в крові. В експериментах на тваринах доведено, що глюкозамін включається в процеси обміну глюкози шляхом біосинтезу гексозаміну (Dostrovsky N.R., 2011). Окрім того, результати експериментальних досліджень на тваринах (Kajinuma H., 1975) демонструють підвищення в крові рівня імунореактивного глюкагону (який є контрінсулярним гормоном) при введенні в організм екзогенного глюкозаміну.
Таким чином, використання глюкозаміну потребує обережності у хворих на цукровий діабет (Stumph J.L., 2006). У таких випадках рекомендовано проводити моніторинг рівня глюкози та глікозильованого гемоглобіну в крові, а також корекцію дози інсуліну та інших цукрознижувальних препаратів.
Окрім того, оскільки глюкозамін у сучасній фарміндустрії виробляється шляхом гідролізу екзоскелетів ракоподібних, необхідно з обережністю призначати його пацієнтам із харчовою алергією на рибу та молюсків (Dahmer S., 2008).
Існують поодинокі повідомлення про потенціювання глюкозаміном дії варфарину (Dahmer S., 2008), тому пацієнтам, які отримують антикоагулянти, необхідний контроль параметрів згортальної системи крові.
Оскільки високі дози метилпіролідону характеризуються тератогенним впливом (Shortt J., 2014), використання крему Артифлекс під час вагітності протипоказане.
Завдяки локальному використанню ібупрофену в складі крему Артифлекс його системний вплив незначний. Однак необхідно пам’ятати про характерні для всіх нестероїдних протизапальних препаратів небажані ефекти: гастропатичні прояви (біль у ділянці шлунка, нудота, печія), зниження згортання крові, а також нефротоксичність.
Оскільки глюкозамін є нетоксичною речовиною, випадків передозування препарату Артифлекс не зафіксовано. Але пацієнтам слід усвідомлювати, що короткочасне перевищення рекомендованої дози не призведе до посилення терапевтичного ефекту. Це пов’язано із тим, що регенерація хрящової та синовіальної тканини відбувається повільно — протягом декількох місяців.

Висновок

Дегенеративно-дистрофічні захворювання опорно-рухового апарату є однією з провідних медико-соціальних проблем у сучасному світі. Остеоартрит у загальній популяції уражує близько 10% чоловіків та 18% жінок віком старше 60 років (OARSI, 2016), причому 80% з них мають рухові обмеження, що істотно погіршують якість життя. Слід відмітити, що захворюваність на остеоартрит неухильно підвищується у зв’язку зі старінням населення та зростанням поширеності ожиріння (ESCEO, 2019). Пошук оптимальних стратегій лікування остеоартриту включає зменшення вираженості симптоматики та, врешті, уповільнення прогресування патології.
Використання препаратів на основі глюкозаміну представляє інтерес у зв’язку з їхніми ефектами, спрямованими на підтримання нормальної структури хряща та функції суглобів поряд з полегшенням симптомів захворювання. Дві форми препарату Артифлекс дозволяють створити зручну терапевтичну комбінацію, яка забезпечує як системний, так і локальний вплив на патологічний процес при захворюваннях опорно-рухового апарату. А відсутність ризику передозування та мінімум побічних ефектів роблять Артифлекс перспективним засобом для тривалого застосування.

ІНСТРУКЦІЯ МОЗ:

Артифлекс порошок для орального розчину 1.5 г, Корпорація Здоров'я ТОВ (Україна, Харків)

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

АРТИФЛЕКС

(ARTIPHLEX)

Склад:

діюча речовина: glucosamine;

1 пакет містить глюкозаміну сульфату натрію хлориду (еквівалент 1,5 г глюкозаміну сульфату і 0,384 г натрію хлориду) — 1,884 г;

допоміжні речовини: сорбіт (Е 420), кислота лимонна безводна, аспартам (Е 951), поліетиленгліколь 4000.

Лікарська форма

Порошок для орального розчину.

Основні фізико-хімічні властивості: кристалічний порошок від білого до білого з жовтуватим відтінком кольору.

Фармакотерапевтична група.

Інші нестероїдні протизапальні і протиревматичні засоби.

Код АТХ М01А Х05.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Активний інгредієнт — сіль аміномоносахариду глюкозаміну сульфату, який присутній у людському організмі і використовується разом із сульфатами для біосинтезу гіалуронової кислоти синовіальної рідини і глікозаміногліканів основної субстанції суглобового хряща.

Механізм дії глюкозаміну сульфату — стимуляція синтезу глікозаміногліканів і, відповідно, суглобових протеогліканів. Крім того, глюкозамін проявляє протизапальні властивості, уповільнює процеси руйнування суглобового хряща головним чином за рахунок його метаболічних активностей, здатності пригнічувати активність інтерлейкіну 1 (IL-1), що, з одного боку, сприяє дії на симптоми остеоартриту, а з іншого — затримці структурних порушень суглобів, про що свідчать дані довгострокових клінічних досліджень.

Ефективність глюкозаміну сульфату відносно остеоартриту очевидна вже через 2–3 тижні від початку лікування.

Існують дані про результати клінічних досліджень щоденного безперервного лікування протягом 3 років, які свідчать про прогресивне підвищення ефективності глюкозаміну сульфату, зважаючи на симптоми і уповільнення структурного пошкодження суглобів, що підтверджується за допомогою рентгену.

Глюкозаміну сульфат продемонстрував добру переносимість. Будь-якого істотного впливу глюкозаміну сульфату на серцево-судинну, дихальну, вегетативну або центральну нервову систему виявлено не було.

Фармакокінетика. 90% дози глюкозаміну сульфату швидко і повністю всмоктується зі шлунково-кишкового тракту, проходить через біологічні бар'єри і проникає у тканини, переважно суглобового хряща. Біодоступність — 26%. Т_½ — 68 годин.

Клінічні характеристики.

Показання.

Для полегшення симптомів при легкому та помірному остеоартриті коліна.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до компонентів лікарського засобу. Порушення функцій печінки і нирок у стадії декомпенсації, схильність до кровотеч. Алергія на молюски (діюча речовина отримана із молюсків).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Дані про взаємодію лікарських засобів з глюкозаміном обмежені, однак спостерігалося збільшення показника МНВ (міжнародне нормалізоване відношення) при застосуванні антагоністів перорального вітаміну К. Тому за пацієнтами, які отримують антагоністи перорального вітаміну К, слід уважно стежити під час початку або припинення терапії глюкозаміном. Супровідне лікування глюкозаміном може посилити абсорбцію і, отже, концентрацію тетрациклінів у сироватці крові. Проте клінічна значимість цієї взаємодії, ймовірно, обмежена.

З огляду на той факт, що наявні лише обмежені дані про можливу взаємодію глюкозаміну, особливу увагу слід приділяти будь-якій модифікованій реакції на зміну рівня концентрації супутньо використовуваних лікарських засобів в сироватці крові.

Особливості застосування.

Перед застосуванням препарату необхідно проконсультуватися з лікарем для виключення наявності захворювань суглобів, при яких передбачені інші методи лікування.

Пацієнтам з порушенням толерантності до глюкози слід дотримуватися обережності при прийомі глюкозаміну. Пацієнтам з цукровим діабетом рекомендується більш ретельний моніторинг рівня цукру в крові і, за необхідності, визначення потреби в інсуліні до початку і періодично впродовж лікування.

У пацієнтів з відомим фактором ризику серцево-судинних захворювань рекомендується моніторинг рівня ліпідів крові, оскільки у пацієнтів, які отримували глюкозамін у декількох випадках спостерігалася гіперхолестеринемія.

У хворих на астму препарат слід застосовувати з обережністю, оскільки такі пацієнти можуть бути більш схильними до розвитку алергічних реакцій на глюкозамін із можливим загостренням симптомів їх захворювання.

Препарат містить аспартам (Е 951), який є похідним фенілаланіну, що являє небезпеку для хворих на фенілкетонурію.

Лікарський засіб містить сорбіт. Якщо у пацієнта встановлена непереносимість деяких цукрів, необхідно проконсультуватися з лікарем, перш ніж приймати цей лікарський засіб.

Цей лікарський засіб містить 6,57 ммоль (або 151 мг)/дозу натрію (1 пакет лікарського засобу). Слід бути обережним при застосуванні пацієнтам, які застосовують натрій-контрольовану дієту.

Застосовувати тільки під наглядом лікаря пацієнтам із порушеннями функцій печінки і нирок (окрім порушень у стадії декомпенсації), з тромбофлебітами.

Застосування дітям та підліткам. Глюкозамін не слід застосовувати дітям та підліткам (віком до 18 років), оскільки безпека та ефективність препарату для таких пацієнтів не встановлені.

Застосування літнім пацієнтам. Жодних спеціальних досліджень за участю літніх пацієнтів не проводилося, але, згідно з клінічним досвідом, немає необхідності у коригуванні дози цій категорії пацієнтів.

Застосування пацієнтам з нирковою та/або печінковою недостатністю. Пацієнтам з порушенням функції нирок та/або печінки рекомендації щодо дозування не можуть бути надані, оскільки жодних досліджень не проводилося.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Дані щодо застосування лікарського засобу у період вагітності або годування груддю відсутні, тому застосування у цей період протипоказане.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Дослідження щодо впливу препарату на здатність керувати автомобілем або іншими механізмами не проводилися. Слід бути обережними при керуванні транспортними засобами і виконанні робіт, що потребують уваги. У випадку появи сонливості, втомлюваності, запаморочення або порушень зору керування автотранспортом і робота з іншими механізмами заборонена.

Спосіб застосування та дози.

Застосовувати всередину.

Дорослі пацієнти і пацієнти літнього віку: вміст 1 пакету, еквівалентний 1,5 г глюкозаміну сульфату, розчинити у склянці води і приймати 1 раз на добу, бажано під час вживання їжі.

Глюкозамін не призначений для лікування гострих больових симптомів. Полегшення симптомів (особливо полегшення болю) може наступити тільки після декількох тижнів застосування, а в деяких випадках — довше.

Якщо ніякого полегшення симптомів не відбулося через 2-3 місяці прийому, необхідно переглянути лікування.

Діти.

Не застосовувати дітям і підліткам (віком до 18 років), оскільки безпека та ефективність лікарського засобу для таких пацієнтів не встановлені.

Передозування.

Випадків передозування не відмічалось. Існуючі дані досліджень гострої і хронічної токсичності у тварин свідчать, що симптоми токсичності навряд чи виникнуть навіть у дозах, які перевищують терапевтичну дозу у 200 разів. Однак у випадках передозування можливе посилення проявів побічних реакцій, тому варто провести симптоматичне лікування, спрямоване на відновлення водно-електролітного балансу.

Побічні реакції.

Найпоширенішими побічними реакціями, пов'язаними з застосуванням глюкозаміну, є нудота, біль в животі, диспепсія, метеоризм, запор, діарея, головний біль, втома та сонливість. Зазначені побічні реакції, як правило, є транзиторними та легкого ступеня тяжкості.

З боку імунної системи: алергічні реакції (гіперчутливість).

З боку нервової системи: головний біль, сонливість, запаморочення.

З боку органів зору: розлади зору.

З боку судинної системи: почервоніння.

З боку органів дихання, грудної клітки та середостіння: астма, загострення астми.

З боку травної системи: біль у животі, метеоризм, диспепсія, діарея, запор, нудота, блювання.

З боку гепатобіліарної системи: жовтяниця.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: екзантема, еритема, свербіж, висипання, ангіоневротичний набряк, кропив'янка.

Загальні розлади: втомлюваність, набряк, периферичний набряк.

Результати досліджень: підвищення рівня печінкових ферментів.

У пацієнтів, хворих на цукровий діабет може спостерігатися негативний вплив на моніторинг цукру в крові.

Були повідомлення про поодинокі спонтанні випадки гіперхолестеринемії, однак причинно-наслідковий зв'язок не встановлено.

Термін придатності.

3 роки.

Умови зберігання.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка.

По 4 г у пакетах № 10, № 20 у коробці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична компанія «Здоров'я».

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.

Україна, 61013, Харківська обл., місто Харків, вулиця Шевченка, будинок 22.

Артифлекс крем, Корпорація Здоров'я ТОВ (Україна, Харків)

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

АРТИФЛЕКС

(ARTIPHLEX)

Склад

діючі речовини: glucosamine, ibuprofen, allantoin;

1 г препарату містить глюкозаміну гідрохлориду 30 мг, ібупрофену 30 мг, алантоїну 10 мг;

допоміжні речовини: гліцерол моностеарат, олія мінеральна, ізопропілміристат, спирт цетостеариловий, поліетиленгліколю стеарат, полісорбат 80, етанол 96%, метилпарабен (Е 218), пропілпарабен (Е 216), ментол, метилпіролідинон, натрію метабісульфіт (Е 223), вода очищена.

Лікарська форма

Крем.

Основні фізико-хімічні властивості: крем білого кольору, однорідної консистенції зі специфічним запахом.

Фармакотерапевтична група

Інші засоби, що застосовують при патології опорно-рухового апарату. Код АТХ M09A X.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка. Комбінований трикомпонентний препарат для лікування захворювань опорно-рухового апарату. До його складу входять глюкозаміну гідрохлорид, ібупрофен та алантоїн.

Завдяки комбінованому складу препарат чинить хондропротекторний, аналгетичний, протизапальний, антиексудативний, мембранопротекторний та антиоксидантний ефекти.

Глюкозаміну гідрохлорид — низькомолекулярний мукополісахарид, який стимулює регенерацію суглобової сумки та хрящової тканини суглоба, а також гальмує процеси руйнування хрящової тканини. Поліпшує синтез внутрішньосуглобової рідини, яка виконує роль мастила, поліпшуючи ковзання суглоба. Глюкозаміну гідрохлорид підвищує резистентність хондроцитів до дії протизапальних цитокінінів та активує метаболічні процеси в матриксі суглоба, тим самим сприяє формуванню сталого суглоба. Підвищує еластичність та опір стисненню хряща, які необхідні для протидії фізичному навантаженню. Глюкозаміну гідрохлорид має помірний протизапальний ефект, тому підсилює дію ібупрофену.

Ібупрофен чинить аналгезивну та протизапальну дію.

Аналгезивна дія ібупрофену пов’язана зі зниженням інтенсивності запалення, зменшенням вироблення та послабленням специфічних медіаторів болю (аналгогенів брадикініну). Послаблює больовий синдром, у т. ч. артралгію у спокої та при русі, знижує ранкову скутість та припухлість суглоба, сприяє збільшенню об’єму рухів.

Алантоїн – рослинний препарат живокосту лікарського.

Має протизапальні властивості, зменшує больові відчуття, стимулює процеси регенерації кісткової тканини.

Метилпіролідинон є трансдермальною речовиною, яка сприяє проникненню діючих речовин крему через шкіру у тканини суглоба.

Фармакокінетика. Не досліджувалась.

Клінічні характеристики

Показання

Лікування захворювань опорно-рухового апарату, які супроводжуються ознаками запалення, набряком та болем, дегенеративно-дистрофічними змінами хрящової тканини суглобів та хребта, зниженням рухливості суглобів (остеоартрози, артропатії, міжхребцевий остеохондроз).

Протипоказання

Підвищена чутливість до будь-якого з компонентів препарату;
дерматози, мокнуча екзема;
астма та якщо НПЗЗ можуть викликати напад астми;
третій триместр вагітності.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Не встановлено негативної лікарської взаємодії при призначенні комбінованого препарату — крему з ібупрофеном — з іншими лікарськими засобами, включеними в загальноприйняті схеми лікування. Кофеїн підсилює аналгезивний ефект ібупрофену. Ібупрофен може знижувати діуретичний ефект фуросеміду. При застосуванні разом з ацетилсаліциловою кислотою або іншими НПЗЗ збільшується ризик появи побічних ефектів. Глюкозамін виявляє синергічну дію до хондроїтину та інших хондропротекторів.

Особливості застосування

Не наносити крем на відкриті рани, не допускати потрапляння на слизові оболонки.

З обережністю застосовувати препарат при супутніх захворюваннях нирок.

Не слід перевищувати рекомендовану дозу та тривалість лікування. При тривалому застосуванні можливий розвиток побічних ефектів ібупрофену.

Препарат містить спирт цетостеариловий, який може спричинити місцеві шкірні реакції (наприклад контактний дерматит); метилпарабен (Е 218) і пропілпарабен (Е 216), які можуть спричинити алергічні реакції (можливо уповільнені).

Застосування у період вагітності або годування груддю

Клінічні дані щодо використання лікарських засобів з ібупрофеном для місцевого застосування під час вагітності відсутні. Навіть якщо системна експозиція є нижчою порівняно з пероральним застосуванням, невідомо, чи може системна експозиція ібупрофену, досягнута після місцевого застосування, бути шкідливою для ембріона/плода. Під час першого та другого триместру вагітності ібупрофен не слід застосовувати без нагальної потреби. У разі застосування, доза повинна бути якомога нижчою, а тривалість лікування — якомога коротшою.

Системне застосування інгібіторів простагландинсинтетази, зокрема ібупрофену, під час третього триместру вагітності може спричинити серцево-легеневу та ниркову токсичність у плода. Наприкінці вагітності може виникнути тривала кровотеча як у матері, так і у дитини, а також затримка пологів. Тому ібупрофен протипоказаний під час останнього триместру вагітності (див. розділ «Протипоказання»).

Досвіду застосування препарату в період годування груддю немає, тому не рекомендовано застосування лікарський засіб у цей період.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Препарат не впливає на здатність керувати автомобілем і працювати з іншими механізмами.

Спосіб застосування та дози

Крем наносити 2–3 рази/добу на шкіру на осередок запалення і втирати протягом 2–3 хвилин. Курс лікування — 2 тижні.

Діти

Застосовувати дітям віком від 12 років.

Передозування

Даних немає.

Побічні реакції

В результаті проведення клінічних випробувань суттєвих побічних ефектів не виявлено, але є імовірність побічної дії препарату, що містить ібупрофен, з боку шкіри, травного тракту, сечовидільної системи.

Термін придатності

2 роки.

Умови зберігання

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °C.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка

Крем по 20 г, по 40 г або по 100 г у тубах у коробці.

Категорія відпуску

Без рецепта.

Виробник

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична компанія «Здоров’я».

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності

Україна, 61013, Харківська обл., місто Харків, вулиця Шевченка, будинок 22.