ХОРІОМОН Хоріонічний гонадотропін людський (CHORIOMON^®)

Міжнародна непатентована назва

Human Chorionic Gonadotropin (hCG)

Основні властивості лікарської форми

ліофілізат, що поставляється в комплекті з розчинником. Білий ліофілізат або маса, яка злипається. Розчинник (натрію хлорид 0,9%) прозорий та безбарвний розчин без запаху. При розчиненні в розчиннику утворюється прозорий та безбарвний розчин, вільний від видимих ​​сторонніх часток.

Якісний та кількісний склад

Один флакон містить:

Форма випуску

ліофілізат для розчину для ін’єкцій, 5000 МО/мл по 1 мл у флаконі № 1 у комплекті з розчинником (натрію хлорид 0,9%) по 1 мл в ампулі № 1.

Код за ATC

G03G A01 Гонадотропіни та інші стимулятори овуляції.

Імунологічні та біологічні властивості

Фармакодинаміка. Хоріонічний гонадотропін людини (ХГЛ) є активним інгредієнтом препарату Хоріомон і виділяється з плаценти. ХГЛ отримують з сечі вагітних жінок. Його біологічна активність багато в чому аналогічна активності лютеїнізуючого гормону (ЛГ), який створюється передньої долею гіпофізу, і має значно більший час напіврозпаду, тобто володіє більш тривалою активністю.

У жінок препарат Хоріомон стимулює виробництво естрадіолу і прогестерону. Він активний в заключній фазі дозрівання фолікула, сприяє його розриву і секреції естрогенів, тим самим покращуючи функції жовтого тіла.

У чоловіків препарат Хоріомон стимулює інтерстиціальні клітини Лейдіга і, отже, секрецію андрогенів.

У дітей, хворих на крипторхізм, препарат Хоріомон індукує дозрівання слаборозвинених яєчок, стимулює зростання занадто короткого сім’яного канатика і опускання яєчка.

Препарат Хоріомон, як правило, вводять у комбінації з людським менопаузним гонадотропіном (ЛМГ) або фолікулостимулюючим гормоном (ФСГ), або послідовно (після ЛМГ або ФСГ) жінок з порушенням репродуктивної функції, або одночасно (з ЛМГ) чоловікам з проблемами фертильності.

Докази того, що ХГЛ впливає на ліпідний обмін або на розподіл жирової тканини та апетит, відсутні. Отже, не має інформації щодо необхідності контролю за вагою при застосуванні препарату Хоріомон.

Фармакокінетика. Максимальні рівні ЛХГ у плазмі крові досягаються приблизно через 2–6 годин після ін’єкцій (в залежності від введеної дози).

Хоріонічний гонадотропін виводиться у два етапи. Біологічний період напіврозпаду першого етапу становить приблизно від 8 до 12 годин, у той час як період напіврозпаду при другому етапі (повільнішому) становить від 23 до 37 годин. Приблизно від 80 до 90%. ХГЛ метаболізується в нирках. Через повільне вивільнення ХГЛ може накопичуватися при прийомах у короткі проміжки часу (наприклад, щодня).

Показання до застосування

Препарат Хоріомон призначається для активації функцій гонад, терапевтичний результат залежить від функціональної здатності гонад. У випадках гіперсекреції гонадотропіну, що є ознакою незворотніх процесів первинної статєвої недостатності, препарат Хоріомон не призначають.

Жінки.

Стимуляція овуляції після лікування ЛМГ, що призначається для визрівання фолікула або після лікування ФСГ, у наступних випадках функціонального безпліддя:

• первинна аменорея;
• хронічна вторинна аменорея;
• хронічна ановуляція.

Крім того, препарат Хоріомон призначають для лікування безпліддя, що виникає внаслідок скорочення лютеїнової фази циклу, оскільки це затримує початок кровотечі та продовжує фазу зрілості жовтого тіла, тобто створює найбільш сприятливі умови для імплантації. Пацієнтам, які страждають на хронічну аменорею або хронічну ановуляцію, лікування ЛМГ (ФСГ)/ЛХГ призначається лише тоді, коли попередньо проведений прогестероновий тест мав негативний результат, або, якщо повторне лікування стимуляторами овуляції, такими як Кломіфен, Циклофеніл не мало результатів.

Діти та чоловіки.

Крипторхізм, гіпогонадотропний гіпогонадизм, затримка статевого дозрівання. Лікування крипторхізму препаратом Хоріомон, швидше за все, виявляться успішними тільки у разі відсутності первинних вроджених уражень яєчка, та, якщо паховий канал відкритий. У разі лікування гіпогонадотропного гіпогонадизму препарат Хоріомон особливо показаний для лікування гіпогонадотропного евнухоїдізму через функціональну недостатність діенцефально-гіпофізарної системи, при якій тканини яєчка залишається на стадії препубертатного розвитку. Комбінація з ЛМГ також стимулює розвиток канальців яєчка з можливістю покращення фертильності.

Спосіб застосування та дози

Препарат Хоріомон вводять внутрішньом’язово або підшкірно. Водні розчини гонадотропіну мають обмежений термін придатності, тому готувати розчин Хоріомону необхідно безпосередньо перед застосуванням. Розчин, який залишився не може більше використовуватися.

Дозування для жінок:

Первинна аменорея, хронічна вторинна аменорея, хронічна ановуляція: якщо статеві органи помітно слаборозвинені, необхідно протягом декількох місяців проводити попереднє лікування комбінацією естроген/прогестерон з метою стимулювання росту та васкуляризації матки, маткових труб і піхви. Застосування гонадотропінів здійснюється у два етапи:

1 етап: щоденно внутрішньом’язові або підшкірні ін’єкції людського менопаузального гонадотропіну (ЛМГ) у дозі 75 МО протягом 7 — 12 днів, до збільшення естрогенів, що контролюється УЗД (ультразвукова діагностика) ознаками — зміни цервікального каналу, що вказують на наявність зрілого фолікулу (плазматичний естрадіол 1,1 — 2,9 пмоль/мл = 300 — 800 пг/мл, діаметр основного фолікулу 18 — 22 мм; оцінка шийки по Insler > 8 пунктів із 12).

2-й етап: для того, щоб викликати овуляцію, разова доза становить 5000 до 10000 МО препарату Хоріомон та повинна бути введена від 24 до 48 годин після останньої ін’єкції ЛМГ (або ФСГ). Овуляція, зазвичай, відбувається через 32 — 48 годин. Таким пацієнтам рекомендується мати статеві акти кожен день напередодні введення препарату Хоріомон і до появи овуляції. Якщо вагітність не наступає, лікування може бути повторено таким самим методом.

Безпліддя через скорочення лютеїнової фази циклу: 5000 МО препарату Хоріомон у 21, 23 і 25-й дні циклу.

Дозування для дітей та чоловіків:

Крипторхізм: лікування має бути розпочато у віці до двох років, тому що, після цього віку фізіологічно ненормальне положення яєчка може призвести до незворотних процесів, які стають більш серйозними з часом. З іншого боку, недоцільно починати гормональну терапію у новонароджених віком до трьох місяців, тому що спонтанне опускання яєчка все ще можливе у цей період.

Рекомендована тривалість лікування становить 5 тижнів (10 ін’єкцій) наступним чином:

• від 1 до 12 місяців: 250 або 300 МО два рази на тиждень;
• від 1 до 6 років: 500 МО два рази на тиждень;
• старше 6 років: 1000 МО два рази на тиждень; 1/2 флакону 1000 МО. Якщо лікування виявляється невдалим або лише частково успішним, курс може бути повторений через 2–3 місяца (також через 6 місяців). Якщо після другого курсу лікування не виявляється успішнім, необхідна хірургічна корекція.

Затримка статевого дозрівання: якщо статева зрілість ще не розпочалась у віці 15 років, процес дозрівання гонад може бути підтриманий курсом лікування препаратом Хоріомон, який викликає настання статевої зрілості та розвиток фізичних ознак зрілості. Дозування: 1000 МО два рази на тиждень протягом 8–12 тижнів. Якщо необхідно курс може бути повторений через 3 місяці.

Гіпогонадотропний гіпогонадизм: звичайне лікування починається із дози 500 — 1000 МО препарату Хоріомон кожні 2 дні протягом 4–6 тижнів для приведення клітин Лейдіга до повної зрілості. Після цього 500 МО Хоріомон, вводять у комбінації з 75 МО ФСГ, два або три рази на тиждень протягом 3 місяців або більше.

З метою моніторингу реакції на лікування дослідження спермограми призначається не рідше одного разу на місяць. У деяких випадках, коли сперматогенез індукується, можна продовжити лікування препаратом Хоріомон тільки у дозі 5000 МО на тиждень. Якщо безплідність визнається у разі вторинного гіпогонадизму, доцільно застосовувати альтернативну терапію з використанням андрогенів з метою досягнення та підтримки чоловічого зовнішнього вигляду.

Побічна дія

Прояви побічних реакцій визначені за частотою:

дуже часті (>1/10); часті (³1/100 до <1/10); нечасті (³1/1,000 до <1/100); поодинокі (³1/10,000 до <1/1,000); рідкісні (<1/10,000).

Порушення імунної системи.

Поодинокі випадки: можуть виникнути системні реакції гіперчутливості, наприклад, еритема, генералізований висип або пропасниця, набряк Квінке.

Психічні розлади

Поодинокі випадки: депресія, тривога, дратівливість.

Загальні порушення та реакції у місці введення.

Поодинокі випадки: втома, збільшення ваги, почервоніння, набряк, припухлість, свербіж, гематома або біль у місці ін’єкції.

У жінок:

Судинні порушення.

Поодинокі випадки: венозні або артеріальні тромбоемболії (наприклад тромбоз глибоких вен, тромбоемболія легеневої артерії, апоплексії).

Порушення репродуктивної системи і молочних залоз.

Нечасто: синдромом гіперстимуляції яєчників*, біль у молочних залозах.

*Наступні симптоми можуть бути викликані синдромом гіперстимуляції яєчників: збільшення яєчників, кісти яєчників, болі в животі, блювота, пронос, асцит, збільшення ваги, гідроторакс.

У чоловіків:

Порушення метаболізму і харчування.

Нечасто: спостерігається затримка води.

Поодинокі випадки: набряк.

Порушення репродуктивної системи і молочних залоз.

Поодинокі випадки: передчасне статеве дозрівання.

У змужнілих хлопчиків може відбутися збільшення пеніса і ерекції.

Активний інгредієнт даного лікарського засобу екстрагують з сечі людини. Тому ризик передачі відомих або невідомих вірусних агентів не може бути повністю виключений.

Передозування

Показано, що гостра токсичність препарату Хоріомон є дуже низькою, ніяких ознак гострого передозування не було виявлено. Проте є вірогідність того, що дуже висока доза ЛХГ може спричинити синдром гіперстимуляції яєчників у жінок (див. “Особливості застосування”) та гінекомастію у чоловіків, які в деяких випадках можуть бути стійкими.

Протипоказання

У жінок:

• вагітність;
• безпліддя без досягнення нормального дозрівання фолікула;
• кіста яєчників, не пов’язана з синдромом полікістозних яєчників;
• маткові кровотечі неясної етіології;
• гіперпролактинемія;
• карцинома яєчників, ендометрію або молочної залози.

У чоловіків:

• безпліддя пов’язане з гіпогонадотропним гіпогонадизмом;
• андрогені пухлини, такі як, простати або молочної залози.

В обох випадках:

Відома гіперчутливість до ХГЛ або інших гонадотропінів (ЛМГ, ФСГ), гіперпролактинемія, пухлини гіпофізу, щитовидної залози або надниркових залоз, ендокринопатії, які не лікують.

Особливості застосування

Лікування гонадотропними гормонами повинно проводитися тільки лікарем-фахівцем, який має досвід в діагностиці та лікуванні безпліддя. Лікування слід починати тільки тоді, коли інші причини безпліддя були відхилені (механічні, імунологічних або андрогенні).

У жінок.

Препарат Хоріомон може бути використаний тільки після настання статевої зрілості, так як до статевого дозрівання його застосування може викликати небажану стимуляцію яєчників. З іншого боку, необхідно враховувати те, що після менопаузи яєчники не чутливі до гонадотропінів. Перед початком лікування ЛМГ (ФСГ)/ХГЛ пацієнт повинен пройти гінекологічні і ендокринологічні обстеження. Необхідно провести оцінку фертильності партнера; пацієнт та ії партнер повинні бути поінформовані, що лікування включає ризик гіперстимуляції яєчників, а також ризик багатоплідної вагітності або викидня. Лікування повинне проводитися в лікарні з відповідним обладнанням. Гіперстимуляція яєчників відбувається у 5–6% пацієнтів, які отримували гонадотропні гормони, в основному від 7 до 10 днів після введення ХГЛ. Ризик гіперстимуляції особливо високий у хворих з синдромом полікістозних яєчників (хронічна ановуляція гіперандрогенія). Терапевтична різниця між необхідно достатньою дозою і гіперстимуляцією є досить обмеженою. З метою зниження ризику гіперстимуляції, пацієнт повинен пройти клінічні та ендокринологічні обстеження принаймні за два дні до курсу лікування і протягом 2-х тижнів після закінчення лікування.

Лікування з ХГЛ (або ФСГ) повинно бути негайно припинене у наступних випадках:

• якщо концентрація гормону показує надмірну реакцію естрогену (плазматичного естрадіолу + 100% протягом 2–3 днів та/або швидкість > 4 пмоль/мл => 1100 пг / мл);
• якщо при клінічних або УЗД встановлено симптоми гіперстимуляції яєчників (діаметр одного або кількох фолікулів> 22 мм).

Ін’єкції ХГЛ суворо протипоказані у таких випадках:

Гіперстимуляція яєчників, що характеризується значним збільшенням проникнення судинної стінки, що викликає швидке накопичення рідини в черевній порожнині, в грудній клітці і в перикарді. Звичайно, це відбувається на 5–10 день після введення ХГЛ. Існує три ступені тяжкості: слабкого, середнього та важкого ступеня.

У разі легкої гіперстимуляції (рівень I): що супроводжується невеликим набряком яєчників (розмір від 5 до 7 см), а також надмірним виділенням стероїдів і болями в животі, лікування не є необхідним, але пацієнт повинен бути поінформований і перебувати під суворим наглядом. У разі помірної гіперстимуляції (рівень II): що супроводжується появою кіст яєчників (розмір яєчників від 8 до 10 см), а також дискомфортом в животі, нудотою і блювотою; рекомендується клінічне спостереження і симптоматичне лікування. У разі високої в’язкості крові проводиться внутрішньовенне заміщення плазми. Важка гіперстимуляція (рівень III, частота <2%) характеризується збільшенням кісти яєчника (розмір яєчника> 12 см), а також асцитом, плевритом, болями в животі, задишкою, затримкою солі, збільшенням в’язкості крові, агрегації тромбоцитів, що може загрожувати життю пацієнта і потребує стаціонарного лікування, з метою стабілізування життєвих функцій та нормалізації об’єму плазми, ниркової перфузії та рівноваги електролітного балансу.У більшості випадків результатом багатоплідного зачаття є народження близнюків.

Кісти яєчників можуть утворюватися у пацієнтів, які страждають аменореєю через синдром Штейна-Левенталя. Це може викликати болі в животі різної інтенсивності і вимагає припинення лікування. Багатоплідна вагітність виникає приблизно у 20% пацієнтів, які отримували гонадотропіни.

Ризик багатотоплідної вагітності при лікуванні під час запліднення пов’язаний з кількістю пересаджених яйцеклітин ембріонів. Частота спонтанних викидів більша, ніж при нормальній вагітності, але співставна з кількістю викидів, що спостерігається у жінок з проблемами фертильності. Ризик позаматкової вагітності вищий, особливо у осіб із попередніми патологіями труб.

У чоловіків.

У хворих із синдромом Клайнфельтера, який супроводжується підвищенням видалення гонадотропінів із сечею, лікування препаратом Хоріомон не є ефективним. Під час лікування гіпогонадизму та гіпогонадотропного евнухоїдизму, особливо у осіб молодого віку, повинні бути проведені клінічні та ендокринологічні дослідження для того, щоб уникнути надмірного розвитку гонад. Лікування повинне бути припинено, якщо з’явилися симптоми передчасного статевого дозрівання. Для того, щоб під час лікування ХГЛ уникнути можливої десенситизації клітин Лейдіга, необхідно контролювати рівень тестостерону протягом усього курсу лікування і дозування повинно бути адаптоване до цього рівня.

Водні розчини гонадотропінів мають обмежений термін придатності, тому приготування розчину препарату Хоріомон необхідно проводити безпосередньо перед застосуванням. Невикористаний розчин необхідно утилізувати.

Застосування у період вагітності та годування груддю

Контрольовані дослідження у вагітних тварин і жінок не проводились. Застосування ХГЛ на ранній стадії вагітності через недостатність лютеїнової фази, а також після пункції фолікулу і перенесення ембріонів, сприяє розвитку ендометрію у фазі імплантації.

Дані щодо потрапляння ХГЛ в грудне молоко і його вплив на немовлят, що знаходяться на грудному вигодовуванні, відсутні. Відомості щодо застосування препарату у жінок, що годують грудьми, відсутні.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Хоріомон не має ніякого впливу на здатність керувати автотранспортом або на роботу з іншими механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Дотепер випадків взаємодії препарату Хоріомон з іншими препаратами не було зареєстровано.

Несумісність

Враховуючи відсутність досліджень по сумісності, не слід змішувати препарат Хоріомон з іншими лікарськими засобами.

Умови зберігання

Зберігати при температурі не вище 25 ⁰С.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Термін придатності

3 роки.

Відновлений (приготовлений) розчин використовують негайно.

Умови відпуску

За рецептом.

Пакування

1 скляний флакон (1 мл) з ліофілізатом, 1 ампула (1 мл) з розчинником та інструкція про застосування в картонній коробці.

Адреса

ІБСА Інститут Біохімік СА, Віа аль Понте, 13, 6903, Лугано, Швейцарія.

У випадку побічної дії (ускладнення) після застосування МІБП необхідно направити термінове повідомлення до:

• Управління фармацевтичної діяльності МОЗ України (01021, м. Київ, вул. Грушевського, 7, тел: (044) 200–07–93);
• ДП “Державний експертний центр МОЗ України” (03151, м. Київ, вул. Ушинського, 40, тел: (044) 393–75–86) та на адресу підприємства виробника.