• Кабинет
  • Архив

    Рекомендовані аналоги ДОКЦЕФ:

    ФОКСЕРО
    ФОКСЕРО
    Alkaloid
    інші бета-лактамні антибіотики
    ЦЕДОКСИМ
    ЦЕДОКСИМ
    Абрил Формулейшнз
    інші бета-лактамні антибіотики
    ЦЕФОДОКС
    ЦЕФОДОКС
    Pharma International
    інші бета-лактамні антибіотики
    ЦЕФПОТЕК 200
    інші бета-лактамні антибіотики

    Описание активного вещества:


    ДОКЦЕФ (DOXCEF)

    Склад і форма випуску

    таблетки, вкриті оболонкою 100 мг блістер, № 10Ціни в аптеках
    Цефподоксим
    100 мг
    № UA/12609/01/01 від 27.03.2018
    B За рецептом
    таблетки, вкриті оболонкою 200 мг блістер, № 10Ціни в аптеках
    Цефподоксим
    200 мг
    № UA/12609/01/02 від 27.03.2018
    B За рецептом
    порошок для оральної суспензії 40 мг/5 мл флакон 100 мл з мірним ковпачком та поршневою піпеткою, № 1Ціни в аптеках
    Цефподоксим
    40 мг/5 мл
    порошок для оральної суспензії 40 мг/5 мл флакон 50 мл з мірним ковпачком та поршневою піпеткою, № 1Ціни в аптеках
    Цефподоксим
    40 мг/5 мл
    B За рецептом

    Інструкція

    ДОКЦЕФ (DOXCEF)

    ІНСТРУКЦІЯ для медичного застосування препарату

    Затверджено МОЗ Украiни від 2018-03-27 р. № 553. Р.п. № UA/12609/01/01, UA/12609/01/02

    Склад

    діюча речовина: сefpodoxime;

    1 таблетка, вкрита оболонкою, містить цефподоксиму проксетилу у перерахуванні на цефподоксим 100 мг або 200 мг;

    допоміжні речовини: натрію лаурилсульфат, кальцію кармелоза, лактози моногідрат, гідроксіпропілцелюлоза, магнію стеарат, опадрі 03А28718 білий: гіпромелоза, титану діоксид (Е 171), тальк.

    Лікарська форма

    Таблетки, вкриті оболонкою.

    Фармакотерапевтична група

    Протимікробні засоби для системного застосування. Інші β-лактамні антибіотики. Цефалоспорини ІІІ покоління.

    Код АТС J01D D13.

    Клінічні характеристики

    Показання

    Інфекції, спричинені чутливими до цефподоксиму збудниками:

    ЛОР-органів (включаючи синусит, тонзиліт, фарингіт); для лікування тонзиліту і фарингіту Докцеф призначають у разі хронічної або рецидивуючої інфекції, а також у випадках відомої або підозрюваної нечутливості збудника до широкозастосовуваних антибіотиків;

    дихальних шляхів (включаючи гострий бронхіт, рецидиви або загострення хронічного бронхіту, бактеріальну пневмонію);

    неускладнені інфекції верхніх і нижніх сечовивідних шляхів (включаючи гострий цистит і пієлонефрит);

    шкіри та м’яких тканин (абсцеси, целюліт, інфіковані рани, фурункули, фолікуліт, пароніхія, карбункули і виразки);

    неускладнений гонококовий уретрит.

    Протипоказання

    Підвищена чутливість до препаратів групи цефалоспоринів, пеніцилінів.

    Спадкова непереносимість галактози, дефіцит лактази або синдром мальабсорбції глюкози/галактози.

    Спосіб застосування та дози

    Таблетки приймають внутрішньо під час вживання їжі для посилення абсорбції.

    Термін лікування залежить від тяжкості захворювання і визначається індивідуально.

    Рекомендовані дози для дорослих та дітей віком від 12 років з нормальною функцією нирок:

    Таблиця 1

    Інфекції Загальна добова доза Режим дозування
    Інфекції ЛОР-органів :

    синусит

    інші інфекції (у т.ч. тонзиліт, фарингіт)

    400 мг

    200 мг

    200 мг двічі на добу

    100 мг двічі на добу

    інфекції дихальних шляхів (включаючи гострий бронхіт, рецидиви або загострення хронічного бронхіту, бактеріальну пневмонію) 200–400 мг (залежно від чутливості збудника) 100–200 мг

    двічі на добу

    Неускладнені інфекції сечовивідних шляхів:

    верхніх (гострий пієлонефрит)

    нижніх (цистит)

    400 мг

    200 мг

    200 мг двічі на добу

    100 мг двічі на добу

    Інфекції шкіри та м’яких тканин (абсцеси, целюліт, інфіковані рани, фурункули, фолікуліт, пароніхія, карбункули і виразки) 400 мг 200 мг двічі на добу
    Неускладнений гонококовий уретрит 200 мг одноразово

    Пацієнти літнього віку.

    Немає необхідності змінювати дози пацієнтам літнього віку з нормальною функцією нирок. Порушення функції печінки.

    Немає необхідності змінювати дози для хворих із печінковою недостатністю.

    Порушення функції нирок.

    Немає необхідності змінювати дози для пацієнтів з порушеною функцією нирок, якщо кліренс креатиніну більше 40 мл/хв.

    Таблиця 2

    Кліренс креатиніну (мл/хв) Hекомендована доза
    39–10 100 мг або 200 мг (залежно від типу інфекції) кожні 24 години
    <10 100 мг або 200 мг (залежно від типу інфекції) кожні 48 годин
    Хворим, які перебувають на гемодіалізі 100 мг або 200 мг (залежно від типу інфекції) після кожного сеансу діалізу

    Побічні реакції

    Використовують таку класифікацію частоти виникнення побічних ефектів: дуже часто (>1/10), часто (>1/100, <1/10), нечасто (>1/1000, <1/100), рідко (>1/10 000, <1/1000), дуже рідко (<1 /10 000).

    Інфекції та інвазії: рідко — суперінфекція, спричинена деякими грибками роду Candida, нечутливими до цефподоксиму; дуже рідко — коліт, пов’язаний із застосуванням антибіотиків.

    З боку кровотворення: рідко — еозинофілія; дуже рідко — лейкопенія, нейтропенія, тромбоцитопенія, тромбоцитоз, агранулоцитоз, зниження концентрації гемоглобіну, гемолітична анемія.

    З боку імунної системи: рідко — гіперчутливість, анафілактичні реакції.

    Метаболічні порушення: рідко — зневоднення, подагра, периферійний набряк, збільшення маси тіла.

    З боку кістково-м’язової системи: рідко — міалгія.

    З боку нервової системи: нечасто — цефалгія; рідко — вертиго; дуже рідко — запаморочення, безсоння, сонливість, невроз, роздратованість, нервозність, незвичні сновидіння, погіршення зору, сплутаність свідомості, нічні жахи, парестезія.

    З боку дихальної системи: рідко — астма, кашель, носова кровотеча, риніт, свистяче дихання,

    бронхіт, ядуха, плевральний випіт, пневмонія, синусит.

    З боку травного тракту: рідко — діарея; нечасто — біль у животі, нудота; рідко — відчуття спраги, тенезми, здуття живота, блювання, диспепсія, сухість у роті, зменшення апетиту, запор, кандидозний стоматит, анорексія, відрижка, гастрит, виразки у роті, псевдомембранозний коліт.

    З боку гепатобіліарної системи: рідко — холестатичне ураження печінки.

    З боку шкіри та підшкірних тканин: рідко — висипання, свербіж, кропив’янка, підвищена пітливість, макульозні висипання, грибковий дерматит, злущування, сухість шкіри, випадання волосся, везикульозні висипання, сонячна еритема, пурпура, бульозні реакції (включаючи синдром Стівенса — Джонсона), токсичний епідермальний некроліз, мультиформна еритема.

    З боку сечостатевої системи: рідко — гематурія, інфекції сечових шляхів, метрорагія, дизурія, часті сечовиділення, протеїнурія, вагінальний кандидоз.

    З боку серцево-судинної системи: рідко — застійна серцева недостатність, мігрень, прискорене

    серцебиття, вазодилатація, гематома, артеріальна гіпертензія або гіпотензія.

    З боку органів чуття: рідко — порушення смакових відчуттів, подразнення очей, шум у вухах.

    Загальні розлади: рідко — дискомфорт, втомлюваність, астенія, медикаментозна гарячка, біль у грудях (біль може віддавати у поперек), гарячка, генералізований біль, кандидоз, абсцес, алергічна реакція, набряк обличчя, бактеріальні інфекції, паразитарні інфекції.

    Лабораторні показники: рідко — підвищення показників функціональних печінкових тестів АсАТ, АлАТ, рівня лужної фосфатази, білірубіну, сечовини і креатиніну, псевдопозитивна реакція Кумбса.

    Передозування

    Симптоми: нудота, блювання, абдомінальний біль, діарея. У разі передозування, особливо у пацієнтів з нирковою недостатністю, можливе виникнення енцефалопатії.

    Випадки енцефалопатії, як правило, оборотні при низьких рівнях цефподоксиму у плазмі крові.

    Лікування: гемодіаліз, перитонеальний діаліз. Терапія симптоматична.

    Застосування у період вагітності або годування груддю.

    Добре контрольовані дослідження щодо застосування цефподоксиму вагітним жінкам не проводилися, тому Докцеф можна застосовувати цій категорії пацієнтів тільки у разі обґрунтованої необхідності.

    Цефподоксим проникає у грудне молоко, тому, у разі необхідності його застосування, слід припинити годування груддю.

    Діти

    Докцеф, таблетки, призначають дітям віком від 12 років.

    Дітям віком до 12 років рекомендується застосовувати Докцеф, порошок для оральної суспензії.

    Особливості застосування

    Приблизно у 5–10% хворих з алергією на пеніцилін спостерігається перехресна реакція на цефалоспорини, тому перед призначенням цефалоспоринів необхідно з’ясувати можливу наявність у пацієнта алергії на пеніцилін та забезпечити суворий медичний нагляд від першого дня застосування Докцефу.

    Пацієнтам, які мають алергію на інші цефалоспорини, потрібно пам’ятати про можливість перехресної алергії на цефподоксим. Докцеф не слід призначати хворим із зазначенням в анамнезі на реакцію гіперчутливості до цефалоспоринів. Реакції гіперчутливості (анафілаксія), що спостерігаються на β-лактамні антибіотики, можуть бути тяжкими, іноді — летальними. При появі перших ознак гіперчутливості необхідно припинити застосування препарату.

    Докцеф не слід застосовувати при терапії неатипової пневмонії, спричиненої бактеріями типу Legionella, Mycoplasma, Chlamydia.

    Для пацієнтів з нирковою недостатністю слід коригувати режим дозування залежно від показника кліренсу креатиніну (рекомендовані дози наведені в таблиці 2). Застосування Докцефу у поєднанні з потенційно нефротоксичними препаратами (аміноглікозиди, фуросемід) може погіршити функцію нирок. Протягом лікування рекомендується контролювати показники ниркової функції.

    Можливі побічні реакції, в тому числі з боку травного тракту (наприклад блювання, нудота, абдомінальний біль). Антибіотики завжди слід призначати з обережністю пацієнтам зі шлунково-кишковими захворюваннями, особливо хворим на коліт.

    При лікуванні Докцефом та іншими антибіотиками широкого спектра дії порушення балансу мікрофлори кишечнику може призвести до появи діареї, коліту, включаючи псевдомембранозний коліт, спричинений токсином Clostridium difficile. Дані побічні реакції, що можуть виникати найчастіше у пацієнтів, які отримували лікування великими дозами цефподоксиму протягом тривалого часу, слід розглядати як потенційно тяжкі.

    Необхідно зробити дослідження на наявність Clostridium difficile. При підозрі на коліт слід негайно призупинити застосування Докцефу. Необхідно підтвердити діагноз сигмо- і ректоскопією та у разі клінічної необхідності призначити інший антибіотик (ванкоміцин).

    Слід уникати застосування препаратів, які спричиняють затримку фекальних мас.

    Щодо інших β-лактамних антибіотиків, при тривалому застосуванні Докцефу можливий розвиток нейтропенії, дуже рідко — агранулоцитозу. Слід проводити контроль показників крові, при нейтропенії терапію призупиняють.

    У деяких осіб під час лікування можливий позитивний прямий тест Кумбса. Може спостерігатися зниження рівня гемоглобіну, дуже рідко — випадки гемолітичної анемії.

    Тривале застосування цефподоксиму може призвести до надлишкового росту нечутливих мікроорганізмів.

    Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

    При застосуванні цефподоксиму може виникнути запаморочення, що може вплинути на здатність керувати автомобілем або працювати зі складними механізмами.

    Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

    Препарати, що блокують гістамінові Н2-рецептори і антацидні засоби, знижують біодоступність препарату. Одночасне застосування препарату з петльовими діуретиками може підвищити нефротоксичність. Рекомендується проводити ретельний моніторинг ниркової функції, якщо Докцеф, таблетки, призначають одночасно з препаратами, що виявляють нефротоксичний ефект. Пробенецид затримує виведення цефподоксиму.

    Фармакологічні властивості

    Фармакодинаміка. Докцеф (цефподоксим проксетил) — β-лактамний антибіотик III покоління для перорального застосування. Його бактерицидний ефект зумовлений пригніченням синтезу бактеріальної стінки мікроорганізмів. Іn vitro відзначена бактерицидна активність препарату до багатьох грампозитивних та грамнегативних мікроорганізмів.

    Чутливі грампозитивні бактерії: Streptococcus pneumoniae, стрептококи групи A (S. pyogenes), В (S. agalectiae),C, F, G а також S. mitis, S. Sanguis, S. Salivarius і Corynebacterium diphtheriae.

    Чутливі грамнегативні бактерії: Haemophilus influenzae, Haemophilus parainfluenzae, Moraxella (Branhamella) catarrhalis (штами, що продукують і не продукують β-лактамазу), Neisseria meningiditis, Neisseria gonorrhoeae, Escherichia coli, Klebsiella Spp. (K. pneumoniae; K. oxytoca), Proteus mirabilis.

    Докцеф помірно активний щодо метицилінчутливих стафілококів та штамів, що продукують і не продукують пеніциліназу (S. Aureus та S. epidermidis).

    До цефподоксиму, як і до інших цефалоспоринів, є стійкими: ентерококи, метицилінрезистентні стафілококи (S. аureus та S. epidermidis), Staphylococcus saprophyticus, Pseudomonas aeruginosa і Pseudomonas spp., Clostridium difficile, Bacteroides fragilis.

    Фармакокінетика. Діюча речовина Докцефу всмоктується у тонкій кишці та гідролізується до активного метаболіту цефподоксиму. Показники максимальної концентрації у плазмі крові спостерігаються через 2–3 години після прийому разової дози і становлять 1,2 мг/л та 2,5 мг/л для доз 100 мг і 200 мг відповідно.

    Зв’язується з білками плазми крові (переважно з альбумінами — 40%), зв’язок за ненасиченим типом. Мінімальна інгібуюча концентрація (МІК) цефподоксиму щодо більшості збудників може досягатися у паренхімі легенів, слизовій оболонці бронхів, плевральній рідині, мигдаликах, міжклітинній рідині і тканинах передміхурової залози.

    Концентрація цефподоксиму висока. У межах 12 годин після прийому разової дози досягається МІК90 концентрація загальних збудників інфекцій нирок і сечовивідних шляхів. Виводиться переважно із сечею, період напіввиведення становить близько 2,4 години.

    Фармацевтичні характеристики

    Основні фізико-хімічні властивості

    таблетки по 100 мг: круглі двоопуклі таблетки від білого до майже білого кольору, вкриті оболонкою, з відбитком «100» з одного боку і гладенькі з іншого;

    таблетки по 200 мг: круглі двоопуклі таблетки від білого до майже білого кольору, вкриті оболонкою, з відбитком «200» з одного боку і гладенькі з іншого.

    Термін придатності

    3 роки.

    Умови зберігання

    Зберігати при температурі не вище 25 °С. Зберігати в недоступному для дітей місці.

    Упаковка

    По 10 таблеток у блістері, по 1 блістеру в пачці з картону.

    Категорія відпуску

    За рецептом.

    Виробник

    Люпін Лімітед.

    Місцезнаходження

    198–202, Нью Індастріал Ерія №2, Мандидип — 462046, Дист Райсен (М.П.), Індія

    ДОКЦЕФ (DOXCEF)

    ІНСТРУКЦІЯ для медичного застосування препарату

    Склад

    діюча речовина: cefpodoxime;

    5 мл суспензії містять цефподоксиму проксетилу еквівалентно цефподоксиму 40 мг;

    допоміжні речовини: натрію карбоксиметилцелюлоза та целюлоза мікрокристалічна, кремнію діоксид колоїдний безводний, крохмаль кукурудзяний, гідроксипропілцелюлоза, натрію бензоат (Е 211), кислота лимонна безводна, аспартам (Е 951), смакова добавка банан, заліза оксид жовтий (Е 172), сахароза.

    Лікарська форма

    Порошок для оральної суспензії.

    Фармакотерапевтична група

    Антибактеріальні засоби для системного застосування. Цефалоспорини ІІІ покоління.

    Код АТС J01D D13.

    Клінічні характеристики

    Показання

    Інфекції, спричинені чутливими до цефподоксиму збудниками:

    • ЛОР-органів (включаючи гострий середній отит, синусит, тонзиліт, фарингіт); препарат слід призначати для лікування хронічних або рецидивуючих інфекцій, а також у разі відомої або підозрюваної нечутливості збудника до антибіотиків, що широко застосовуються;
    • дихальних шляхів (включаючи пневмонію, гострий бронхіт або бронхіоліт, ускладнений бактеріальною суперінфекцією);
    • неускладнені інфекції верхніх і нижніх сечовивідних шляхів (включаючи гострий пієлонефрит і цистит);
    • шкіри та м’яких тканин (абсцеси, целюліт, інфіковані рани, фурункули, фолікуліт, пароніхія, карбункули і виразки).

    Протипоказання

    Підвищена чутливість до препаратів групи цефалоспоринів, пеніцилінів; спадкова непереносимість галактози, дефіцит лактази або синдром мальабсорбції глюкози/галактози; фенілкетонурія.

    Спосіб застосування та дози

    Суспензія Докцеф призначена для застосування у педіатрії. Приготовану суспензію слід приймати внутрішньо під час вживання їжі для посилення абсорбції.

    Для приготування суспензії для флаконів по 50 мл необхідно:

    • енергійно струснути флакон;
    • відкрити флакон, cильно натиснувши і одночасно провернувши кришку;
    • видалити захисну плівку;
    • наповнити мірний ковпачок прокип’яченою охолодженою водою до мітки 27 мл;
    • влити вміст ковпачка у флакон та енергійно збовтати до утворення однорідної суспензії, слідкуючи, щоб на стінках флакона не залишилось порошку;

    Для приготування суспензії для флаконів по 100 мл необхідно:

    • енергійно струснути флакон;
    • відкрити флакон, cильно натиснувши і одночасно провернувши кришку;
    • видалити захисну плівку;
    • наповнити мірний ковпачок прокип’яченою охолодженою водою до мітки 27 мл;
    • влити вміст ковпачка у флакон та енергійно збовтати, слідкуючи, щоб на стінках флакона не залишилось порошку;
    • знову наповнити мірний ковпачок кип’яченою водою до мітки 27 мл;
    • влити вміст ковпачка у флакон та енергійно збовтати до утворення однорідної суспензії.

    Після кожного застосування флакон необхідно щільно закривати.

    Суспензію необхідно застосовувати за допомогою поршневої піпетки.

    Приймати суспензію можна не раніше ніж через 5 хвилин після приготування. Перед кожним прийомом готову суспензію потрібно ретельно струсити. Після приготування готову суспензію зберігати протягом 14 днів у холодильнику.

    Дітям віком від 6 місяців до 12 років призначають у дозі 8 мг/кг маси тіла на добу (максимальна добова доза — 400 мг), яку слід застосовувати за 2 прийоми з інтервалом 12 годин (максимальна разова доза — 200 мг). Тривалість лікування залежить від тяжкості захворювання і визначається індивідуально.

    Порушення функції печінки.

    Немає необхідності змінювати дози для дітей з печінковою недостатністю.

    Порушення функції печінки.

    Немає необхідності змінювати дози для дітей з печінковою недостатністю.

    Порушення функції нирок

    Кліренс креатиніну (мл/хв) Рекомендована доза
    >40 немає необхідності змінювати дозу
    39–10 розрахована залежно від маси тіла разова доза кожні 24 години
    <10 розрахована залежно від маси тіла разова доза кожні 48 годин

    Хворим, які перебувають на гемодіалізі, призначають розраховану залежно від маси тіла разову дозу після кожного сеансу діалізу.

    Побічні реакції.

    Класифікація частоти виникнення побічних ефектів: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100, <1/10), нечасто (≥1/1000, <1/100), рідко (≥1/10 000, <1/1000), дуже рідко (<1 /10 000).

    Інфекції та інвазії: рідко — суперінфекція, спричинена деякими грибами роду Candida, нечутливими до цефподоксиму; дуже рідко — коліт, пов’язаний із застосуванням антибіотиків.

    З боку кровотворення: рідко — еозинофілія; дуже рідко — лейкопенія, нейтропенія, тромбоцитопенія, тромбоцитоз, агранулоцитоз, зниження концентрації гемоглобіну, гемолітична анемія.

    З боку імунної системи: рідко — гіперчутливість, анафілактичні реакції.

    Метаболічні порушення: рідко — зневоднення, подагра, периферійний набряк, збільшення маси тіла.

    З боку кістково-м’язової системи: рідко — міалгія.

    З боку нервової системи: нечасто — цефалгія; рідко — вертиго; дуже рідко — запаморочення, безсоння, сонливість, невроз, роздратованість, нервозність, незвичні сновидіння, погіршання зору, сплутаність свідомості, нічні жахи, парестезія.

    З боку дихальної системи: рідко — астма, кашель, носова кровотеча, риніт, свистяче дихання, бронхіт, ядуха, плевральний випіт, пневмонія, синусит.

    З боку травного тракту: рідко — діарея; нечасто — біль у животі, нудота; рідко — відчуття спраги, тенезми, здуття живота, блювання, диспепсія, сухість у роті, зменшення апетиту, запор, кандидозний стоматит, анорексія, відрижка, гастрит, виразки у роті, псевдомембранозний коліт.

    З боку гепатобіліарної системи: рідко — холестатичне ураження печінки.

    З боку шкіри та підшкірних тканин: рідко — висипання, свербіж, кропив’янка, підвищена пітливість, макульозні висипання, грибковий дерматит, злущування, сухість шкіри, випадання волосся, везикульозні висипання, сонячна еритема, пурпура, бульозні реакції (включаючи синдром Стівенса-Джонсона), токсичний епідермальний некроліз, мультиформна еритема.

    З боку сечостатевої системи: рідко — гематурія, інфекції сечових шляхів, метрорагія, дизурія, часті сечовиділення, протеїнурія, вагінальний кандидоз.

    З боку серцево-судинної системи: рідко — застійна серцева недостатність, мігрень, прискорене серцебиття, вазодилатація, гематома, артеріальна гіпертензія або артеріальна гіпотензія.

    З боку органів чуття: рідко — порушення смакових відчуттів, подразнення очей, шум у вухах.

    Загальні розлади: рідко — дискомфорт, втомлюваність, астенія, медикаментозна гарячка, біль у грудях (біль може віддавати у поперек), гарячка, генералізований біль, мікробіологічне дослідження, кандидоз, абсцес, алергічна реакція, набряк обличчя, бактеріальні інфекції, паразитарні інфекції.

    Лабораторні показники: рідко — підвищення показників функціональних печінкових тестів АсАТ, АлАТ, рівня лужної фосфатази, білірубіну, сечовини і креатиніну, псевдопозитивна реакція Кумбса.

    Передозування.

    Симптоми: нудота, блювання, абдомінальний біль, діарея. У разі передозування, особливо у пацієнтів з нирковою недостатністю, можливе виникнення енцефалопатії. Випадки енцефалопатії, як правило, оборотні при низьких рівнях цефподоксиму у плазмі крові.

    Лікування: гемодіаліз, перитонеальний діаліз. Терапія симптоматична.

    Застосування у період вагітності або годування груддю.

    Препарат застосовують у педіатричній практиці.

    Діти.

    Препарат призначають дітям віком від 6 місяців до 12 років.

    Особливості застосування

    Приблизно у 5 — 10% хворих з алергією на пеніцилін спостерігається перехресна чутливість до цефалоспорину, тому перед призначенням цефалоспоринів небхідно з’ясувати можливу наявність у пацієнта алергії на пеніцилін та забезпечити суворий медичний нагляд з першого дня застосування препарату.

    Пацієнтам, які мають алергію на інші цефалоспорини, потрібно пам’ятати про можливість перехресної алергії на цефподоксим. Препарат не слід призначати хворим із реакцією гіперчутливості до цефалоспоринів в анамнезі. Реакції гіперчутливості (анафілаксія) до b-лактамних антибіотиків можуть бути тяжкими, іноді — летальними. При появі перших ознак гіперчутливості необхідно припинити застосування препарату.

    Цефподоксим не є антибіотиком при терапії стафілококової пневмонії, і його не слід застосовувати при терапії нетипової пневмонії, спричиненої бактеріями типу Legionella, Mycoplasma і Chlamydia.

    Для пацієнтів з нирковою недостатністю слід коригувати режим дозування залежно від показника кліренсу креатиніну (рекомендовані дози наведені в таблиці (див. розділ «Спосіб застосування та дози»)). Застосування цефподоксиму у поєднанні з потенційно нефротоксичними препаратами (аміноглікозиди, фуросемід) може погіршити функцію нирок. Протягом лікування рекомендується контролювати показники ниркової функції.

    Можливі побічні ефекти, в тому числі з боку травного тракту (наприклад блювання, нудота, черевний біль). Антибіотики слід завжди призначати з обережністю пацієнтам зі шлунково-кишковими захворюваннями, особливо хворим на коліт.

    При лікуванні цефподоксимом та іншими антибіотиками широкого спектра дії порушення балансу мікрофлори кишечнику може призвести до появи діареї, коліту, включаючи псевдомембранозний коліт, спричинений токсином Clostridium difficile. Дані побічні реакції, що можуть виникати найчастіше у пацієнтів, які отримували лікування великими дозами цефподоксиму протягом тривалого часу, слід розглядати як потенційно тяжкі.

    Необхідно провести дослідження на наявність Clostridium difficile. При підозрі на коліт слід негайно призупинити застосування препарату. Необхідно підтвердити діагноз сигмо- і ректоскопією та у разі клінічної необхідності призначити інший антибіотик (ванкоміцин). Слід уникати застосування препаратів, які спричиняють затримку фекальних мас.

    Як і щодо інших b-лактамних антибіотиків, при тривалому застосуванні Докцефу можливий розвиток нейтропенії, дуже рідко — агранулоцитоз. Слід проводити контроль показників крові, при нейтропенії терапію призупиняють.

    У деяких осіб протягом лікування можливий позитивний прямий тест Кумбса. Може спостерігатися зниження рівня гемоглобіну, дуже рідко — випадки гемолітичної анемії.

    Тривале застосування цефподоксиму може призвести до надлишкового росту нечутливих мікроорганізмів.

    Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

    Препарат застосовують у педіатричній практиці.

    Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

    Препарати, що блокують гістамінові Н2-рецептори і антацидні засоби, знижують біодоступність препарату. Одночасне застосування препарату з петльовими діуретиками може підвищити нефротоксичність. Рекомендується проводити ретельний моніторинг ниркової функції, якщо Докцеф призначають одночасно з препаратами, які виявляють нефротоксичний ефект. Рівні цефподоксиму у плазмі підвищуються, якщо препарат призначають з пробенецидом.

    Фармакологічні властивості

    Фармакодинаміка. Цефподоксим проксетил є b-лактамним антибіотиком ІІІ покоління для перорального застосування. Його бактерицидний ефект зумовлений пригніченням синтезу компонентів бактеріальної стінки мікроорганізмів. Препарат активний щодо багатьох грампозитивних, грамнегативних, аеробних та анаеробних мікроорганізмів.

    Спектр дії цефподоксиму охоплює такі мікроорганізми:

    чутливі грампозитивні бактеріїStreptococcus pneumoniae, стрептококи групи A (S. pyogenes), групи B (S. agalactiae), груп C, F і G, а також S. mitis, S. Sanguis, S. Salivarius і Corynebacterium diphtheriae;

    чутливі грамнегативні бактеріїHaemophilus influenzae, Haemophilus parainfluenzae, Moraxella (Branhamella) catarrhalis (штами, що продукують і не продукують b-лактамазу), Neisseria meningitidis, Neisseria gonorrhoeae, Escherichia coli, Klebsiella spp. (K. pneumoniae; K. oxytoca), Proteus mirabilis;

    помірно чутливі бактерії — метицилінчутливі стафілококи, штами, що продукують і не продукують пеніциліназу (S. aureus and S. epidermidis).

    До цефподоксиму, як і до інших цефалоспоринів, є стійкими такі бактерії: ентерококи, метицилін-стійкі стафілококи (S. аureus і S. epidermidis), Staphylococcus saprophyticus, Pseudomonas aeruginosa і Pseudomonas Spp., Clostridium difficile, Bacteroides fragilis.

    Фармакокінетика. Діюча речовина препарату всмоктується у тонкій кишці та гідролізується до активного метаболіту цефподоксиму. Показники максимальної концентрації у плазмі крові досягаються протягом 2–4 годин після прийому разової дози. Зв’язується з білками плазми крові (переважно з альбумінами), зв’язок за ненасиченим типом. Мінімальна інгібуюча концентрація (МІК) цефподоксиму щодо більшості збудників спостерігається у паренхімі легень, слизовій оболонці бронхів, плевральній рідині, мигдаликах, інтерстиціальній рідині та секреті передміхурової залози.

    Добре проникає у тканини нирок. У межах 12 годин після прийому разової дози досягається МІК90 щодо більшості збудників інфекцій нирок і сечовивідних шляхів. Виводиться переважно із сечею, період напіввиведення становить близько 2,4 години.

    Фармацевтичні характеристики

    Основні фізико-хімічні властивості: порошок майже білого або блідо-жовтого кольору з характерним запахом банана.

    Термін придатності.

    2 роки (невідкритий флакон).

    Після приготування готову суспензію зберігати протягом 14 днів у холодильнику.

    Умови зберігання

    Зберігати при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.

    Упаковка

    По 50 мл або по 100 мл у флаконі. По 1 флакону з мірним ковпачком та поршневою піпеткою у картонній упаковці.

    Категорія відпуску

    За рецептом.

    Виробник

    Люпін Лімітед.

    Місцезнаходження

    198–202, Нью Індастріал Ерія № 2, Мандидип — 462046, Дист Райсен, М.П., Індія.

    Діагнози, при яких застосовують ДОКЦЕФ

    Дата додавання: 29.10.2019 р.
    © Компендиум 2019
    На нашому сайті застосовуються файли cookies для більшої зручності використання та покращенняя роботи сайту. Продовжуючи, ви погоджуєтесь з застосуванням cookies.
    Developed by Maxim Levchenko