Глюкоза (Glucose)

діюча речовина: глюкоза;

1 мл розчину містять глюкози моногідрату у перерахуванні на глюкозу безводну 50 мг;

допоміжна речовина: вода для ін’єкцій.

Розчин для інфузій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна або ледь жовтувата рідина.

Кровозамінники та перфузійні розчини. Код АТХ В05С Х01.

Фармакодинаміка.

Розчин глюкози 5% ізотонічний щодо плазми крові і при його внутрішньовенному введенні поповнює об’єм циркулюючої крові, при її втраті є джерелом поживного матеріалу, а також сприяє виведенню отрути з організму. Глюкоза забезпечує субстратне поповнення енергозатрат. При внутрішньовенних ін’єкціях активізує метаболічні процеси, покращує антитоксичну функцію печінки, посилює скорочувальну активність міокарда, розширює судини, збільшує діурез.

Фармакокінетика.

Після введення швидко розподіляється у тканинах організму. Екскретується нирками.

• Гіпер — та ізотонічна дегідратація;
• у дітей для запобігання порушень водно-електролітного балансу під час оперативних втручань;
• інтоксикація;
• гіпоглікемія;
• як розчинник інших сумісних розчинів лікарських засобів.

Розчин глюкози протипоказаний пацієнтам з:

• гіперглікемією;
• гіперчутливістю до глюкози.

Препарат не вводити одночасно з препаратами крові.

При одночасному застосуванні з тіазидними діуретиками і фуросемідом слід враховувати їх здатність впливати на рівень глюкози у сироватці крові. Інсулін сприяє потраплянню глюкози у периферичні тканини. Розчин глюкози зменшує токсичний вплив піразинаміду на печінку. Введення великого об'єму розчину глюкози сприяє розвитку гіпокаліємії, що підвищує токсичність одночасно застосованих препаратів наперстянки. Глюкоза несумісна у розчинах з амінофіліном, розчинними барбітуратами, гідрокортизоном, канаміцином, розчинними сульфаніламідами, ціанокобаламіном.

Препарат дуже обережно слід застосовувати хворим з внутрішньочерепними та внутрішньоспінальними крововиливами.

При тривалому внутрішньовенному застосуванні препарату необхідний контроль рівня цукру в крові.

З метою попередження виникнення гіпоосмолярності плазми 5% розчин Глюкози можна комбінувати із введенням ізотонічного розчину хлориду натрію.

При введенні великих доз у разі необхідності призначати інсулін під шкіру з розрахунку 1 ОД на 4–5 г глюкози.

Вміст флакона може бути використаний лише для одного пацієнта. Після порушення герметичності пляшки або поліетиленового флакона невикористану частину вмісту пляшки або флакона слід викинути.

Препарат може бути застосований за показаннями.

Дані відсутні через виняткове застосування препарату в умовах стаціонару.

Препарат застосовувати внутрішньовенно краплинно. Доза для дорослих становить до 1500 мл на добу. Максимальна добова доза для дорослих становить 2000 мл. У разі необхідності максимальна швидкість введення для дорослих — 150 крапель за хвилину (500 мл/годину).

Дітям доза залежить від віку, маси тіла, стану та лабораторних показників.

Посилення проявів побічних реакцій.

Можливий розвиток гіперглікемії та гіпотонічної гіпергідратації. У разі передозування препарату призначати симптоматичне лікування та введення препаратів звичайного інсуліну.

Порушення електролітного балансу та загальні реакції організму, які виникають при проведенні масивних інфузій:

• гіпокаліємія;
• гіпофосфатемія;
• гіпомагніємія;
• гіпонатріємія;
• гіперволемія;
• гіперглікемія;
• алергічні реакції (гіпертермія, шкірні висипання, ангіоневротичний набряк, шок).

З боку травного тракту: дуже рідко − нудота центрального походження.

У разі виникнення побічних реакцій введення розчину слід припинити, оцінити стан пацієнта і надати допомогу.

3 роки.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С

Зберігати у недоступному для дітей місці.

По 200 мл у пляшках.

За рецептом.

1. ТОВ фірма «Новофарм-Біосинтез».

2. ПАТ «Галичфарм».

ПАТ «Галичфарм».