Дарілія (Darylia) (262803) - інструкція із застосування ATC-класифікація

1 активна таблетка містить 3 мг дроспіренону кристалічного 100 % та 0,02 мг етинілестрадіолу мікронізованого 100 %;
допоміжні речовини: лактози моногідрат, крохмаль кукурудзяний, крохмаль прежелатинізований, макроголу та спирту полівінілового сополімер, магнію стеарат;
плівкова оболонка: спирт полівініловий, титану діоксид (Е171), макрогол, тальк, лецитин (соєвий);
1 таблетка плацебо містить: діючі речовини: відсутні;
допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, лактоза безводна, крохмаль прежелатинізований, магнію стеарат, кремнію діоксид колоїдний безводний;
плівкова оболонка: спирт полівініловий, титану діоксид (E 171), поліетиленгліколь (макрогол), тальк, індиготин (E132), хіноліновий жовтий (E104), заліза оксид чорний (E172), жовтий захід FCF (E110).

Дроспіренон - 3 мг

Етинілестрадіол - 0,02 мг

фармакодинаміка. Індекс Перля контрацептивних невдач: 0,41 (верхній двосторонній 95% довірчий інтервал: 0,85).
Загальний індекс Перля (контрацептивні невдачі + помилки з боку пацієнток): 0,80 (верхній двосторонній 95% довірчий інтервал: 1,30).
Контрацептивний ефект препарату Дарілія ґрунтується на взаємодії різних факторів, найважливішими з яких є гальмування овуляції та зміна ендометрія.
Дарілія, таблетки, вкриті плівковою оболонкою, — це комбінований пероральний контрацептив (КПК), що містить етинілестрадіол і прогестаген дроспіренон. У терапевтичній дозі дроспіренон виявляє антиандрогенні та слабкі антимінералокортикоїдні властивості. Він позбавлений будь-якої естрогенної, глюкокортикоїдної та антиглюкокортикоїдної активності. Це забезпечує дроспіренону фармакологічний профіль, дуже схожий на натуральний гормон прогестерон. Слабкі антимінералокортикоїдні властивості препарату призводять до слабкого антимінералокортикоїдного ефекту.
Фармакокінетика.
Дроспіренон (3 мг)
Всмоктування. При пероральному застосуванні дроспіренон швидко і майже повністю абсорбується. C_max активної речовини в сироватці крові — 38 нг/мл — досягається через 1–2 год після одноразового прийому. Біодоступність коливається в діапазоні 76–85%. Прийом їжі не впливає на біодоступність дроспіренону.
Розподіл. Після перорального застосування концентрації дроспіренону в сироватці крові знижувалися з кінцевим Т_½ 31 год. Дроспіренон зв’язується із сироватковим альбуміном та не зв’язується з глобуліном, що зв’язує статеві гормони (ГЗСГ), або кортикостероїдзв’язувальним глобуліном (КЗГ). Тільки 3–5% загальної концентрації активної речовини в сироватці крові являють собою вільний гормон. Індуковане етинілестрадіолом підвищення ГЗСГ не впливає на зв’язування дроспіренону білками сироватки крові. Середній очікуваний об’єм розподілу становить 3,7±1,2 л/кг.
Біотрансформація. Після перорального застосування дроспіренон екстенсивно метаболізується. Більшість метаболітів у плазмі крові представлені кислотними формами дроспіренону, що утворилися при розкритті лактонового кільця, та 4,5-дигідро-дроспіренон-3-сульфатом, що формується шляхом відновлення і подальшого сульфатування. Дроспіренон також піддається окиснювальному метаболізму, який каталізується СYP 3A4. In vitro дроспіренон може слабко або помірно пригнічувати ферменти цитохрому P450: СYP 1A1, СYP 2C9, СYP 2C19 і СYP 3A4.
Виведення. Швидкість метаболічного кліренсу дроспіренону в сироватці крові становить 1,5±0,2 мл/хв/кг. Дроспіренон виводиться лише в слідових кількостях у незміненому стані. Метаболіти дроспіренону виводяться з калом та сечею у співвідношенні приблизно 1,2:1,4; Т_½ метаболітів становить близько 40 год.
Рівноважна концентрація. Під час одного циклу застосування максимальна рівноважна концентрація дроспіренону в сироватці крові (близько 70 нг/мл) досягається через 8 днів. Сироваткові концентрації дроспіренону підвищуються приблизно втричі як наслідок співвідношення (або пропорції) кінцевого Т_½ та інтервалу дозування.
Окремі категорії пацієнток
З недостатністю функції нирок: рівноважний рівень дроспіренону в сироватці крові у жінок зі слабким ступенем ниркової недостатності (кліренс креатиніну 50–80 мл/хв) був порівнянний з таким у жінок з нормальною функцією нирок (>80 мл/хв). Рівень дроспіренону в сироватці крові в середньому був на 37% вищий у жінок із середнім ступенем ниркової недостатності (кліренс креатиніну 30–50 мл/хв) порівняно з таким у жінок з нормальною функцією нирок. Терапія дроспіреноном добре переносилася жінками і з легким, і з середнім ступенем ниркової недостатності та не чинила клінічно значущого впливу на концентрацію калію в сироватці крові.
З недостатністю функції печінки: відомо, що у добровольців з помірними порушеннями функції печінки кліренс однієї дози після перорального застосування був знижений приблизно на 50% порівняно з таким показником у здорових добровольців. Зазначене зниження кліренсу дроспіренону у добровольців з помірною нирковою недостатністю не призводить до будь-яких значущих розходжень щодо концентрації калію в сироватці крові. Навіть при цукровому діабеті й одночасному лікуванні спіронолактоном (два чинники, які можуть провокувати схильність до розвитку гіперкаліємії) не відзначалося підвищення концентрації калію в сироватці крові вище верхньої межі норми. Можна зробити висновок, що дроспіренон добре переноситься пацієнтами з легкою та помірною печінковою недостатністю (клас В за системою Чайлда — П’ю).
Етинілестрадіол (0,02 мг)
Всмоктування. Етинілестрадіол після перорального застосування швидко і повністю абсорбується. C_max в сироватці крові після одноразового прийому однієї дози досягається через 1–2 год і становить близько 33 пкг/мл. Абсолютна біодоступність варіюєть і становить близько 60%. Відомо, що одночасний прийом їжі зменшував біодоступність етинілестрадіолу приблизно у 25% обстежених пацієнток, у решти змін не виявлено.
Розподіл. Концентрація етинілестрадіолу в сироватці крові знижувалася двофазно, у фазі кінцевого розподілу Т_½ становить близько 24 год. Етинілестрадіол добре, але неспецифічно зв’язується із сироватковим альбуміном (близько 98,5%) та індукує підвищення концентрації у сироватці крові ГЗСГ та КЗГ. Очікуваний об’єм розподілу — близько 5 л/кг.
Біотрансформація. Етинілестрадіол зазнає значного пресистемного метаболізму в тонкій кишці та печінці. Первинно етинілестрадіол метаболізується шляхом ароматичного гідроксилювання, при цьому утворюється широкий спектр гідроксильованих і метильованих метаболітів у вигляді вільних метаболітів і кон’югатів з глюкуронідами і сульфатами. Швидкість кліренсу метаболітів етинілестрадіолу становить близько 5 мл/хв/кг.
Дослідження in vitro показали, що етинілестрадіол є зворотним інгібітором CYP 2C19, CYP 1A1 і CYP 1A2, також на основі механізму дії — інгібітором CYP 3A4/5, CYP 2C8 і CYP 2J2.
Виведення. Етинілестрадіол практично не виводиться у незміненому стані. Метаболіти етинілестрадіолу виводяться із сечею і жовчю у співвідношенні 4:6. Т_½ для метаболітів становить близько 1 доби.
Рівноважна концентрація. Стан рівноважної концентрації досягається протягом другої половини циклу, причому концентрація етинілестрадіолу в сироватці крові підвищується приблизно в 2–2,3 раза.
Етнічні групи. Відомо, що клінічно значущих відмінностей у фармакокінетиці дроспіренону й етинілестрадіолу у жінок європеоїдної та монголоїдної раси не відзначено.
Доклінічні дані з безпеки. У лабораторних тварин ефекти дроспіренону й етинілестрадіолу були обмежені тими, які асоціювалися з відомою фармакологічною дією. Зокрема, дослідження з виявлення репродуктивної токсичності у тварин показали наявність видоспецифічних ембріотоксичного та фетотоксичного впливів. При експозиції дроспіренону та етинілестрадіолу, що перевищує терапевтичну, відмічали вплив на статеву диференціацію в ембріонів щурів, але не у мавп.

пероральна контрацепція.

в одній блістерній упаковці міститься 28 таблеток (24+4): 24 таблетки білого або майже білого кольору (активні таблетки) та 4 таблетки зеленого кольору (таблетки плацебо — неактивні).
Як приймати препарат Дарілія (24+4). Таблетки необхідно приймати щодня приблизно в один і той же час, у разі необхідності запиваючи невеликою кількістю рідини, в послідовності, зазначеній на блістерній упаковці. Перерв між прийомом таблеток бути не повинно. Необхідно приймати по 1 таблетці на добу протягом 28 днів поспіль. Прийом таблеток з кожної наступної упаковки слід починати після прийому останньої таблетки із попередньої упаковки. Менструальноподібна кровотеча зазвичай настає на 2–3-й день після початку прийому таблеток плацебо (таблетки зеленого кольору в останньому ряду) та не обов’язково закінчується до початку прийому таблеток із нової упаковки.
Як розпочати прийом препарату Дарілія (24+4)
Якщо гормональні контрацептиви у попередній період (минулий місяць) не застосовували. Прийом таблеток слід починати в перший день менструального циклу (тобто в перший день менструальної кровотечі).
Перехід з іншого комбінованого гормонального контрацептива (КГК) (таблетки, вагінальне кільце або трансдермальний пластир). Жінка повинна розпочати прийом препарату Дарілія на наступний день після звичної перерви або після прийому останньої неактивної таблетки попереднього КГК. При переході з вагінального кільця або трансдермального пластиру прийом таблеток Дарілія бажано розпочинати в день видалення попереднього засобу, але не пізніше дня, запланованого застосування вагінального кільця або трансдермального пластиру.
Перехід з методу, який базується на застосуванні лише прогестагену (міні-пілі, ін’єкції, імплантати) або внутрішньоматкової системи з прогестагеном. Жінка може розпочати прийом препарату Дарілія у будь-який день після припинення прийому «міні-пілі» (у разі імплантата або внутрішньоматкової системи — в день їх видалення, у випадку ін’єкції — замість наступної ін’єкції). Однак у всіх випадках рекомендується додатково використовувати бар’єрний метод контрацепції протягом перших 7 днів прийому препарату.
Після аборту в І триместр вагітності. Застосування препарату слід розпочати негайно в той же день після операції. У такому випадку немає необхідності застосовувати додаткові засоби контрацепції.
Після пологів або аборту у ІІ триместр вагітності. Якщо жінка годує грудьми — див. Застосування у період вагітності або годування грудьми.
Жінкам необхідно рекомендувати розпочинати прийом препарату Дарілія з 21–28-го дня після пологів або аборту у ІІ триместр вагітності. Якщо жінка пізніше розпочинає прийом таблеток, слід рекомендувати додатково використовувати бар’єрний метод контрацепції протягом перших 7 днів прийому таблеток. Однак якщо статевий акт уже відбувся, то перед початком застосування КГК необхідно виключити вагітність або жінці слід дочекатися першої менструації.
Пропуск прийому таблетки. На пропуск прийому зеленої таблетки плацебо із 4-го ряду можна не зважати. Однак її треба викинути, щоб уникнути випадкового подовження плацебо-фази. Вказівки, що приводяться нижче, стосуються тільки пропуску активних таблеток білого кольору.
Якщо запізнення у прийомі таблетки не перевищує 24 год, протизаплідна дія препарату не знижується. Пропущену таблетку треба прийняти одразу, як тільки згадали про це. Наступну таблетку з цієї упаковки слід приймати у звичний час.
Якщо запізнення з прийомом пропущеної таблетки перевищує 24 год, контрацептивний захист може зменшитися. У такому випадку необхідно керуватися двома основними правилами:
1. Рекомендована перерва у прийомі гормональних таблеток становить 4 дні; прийом препарату не можна переривати більш ніж на 7 днів.
2. Адекватне пригнічення системи гіпоталамус-гіпофіз-яєчники досягається при безперервному прийомі таблеток протягом 7 днів.
Відповідно до цього у повсякденному житті слід керуватися такими рекомендаціями:
Дні 1–7. Жінка повинна прийняти останню пропущену таблетку якомога швидше, навіть якщо доведеться прийняти дві таблетки одночасно. Після цього вона продовжує приймати таблетки у звичний час. Крім того, протягом наступних 7 днів слід використовувати бар’єрний метод контрацепції, наприклад презерватив. Якщо у попередні 7 днів відбувся статевий акт, слід враховувати можливість настання вагітності. Чим більше таблеток пропущено і чим ближче цей пропуск до фази таблеток плацебо, тим вищий ризик вагітності.
Дні 8–14. Жінка повинна прийняти останню пропущену таблетку якомога швидше, навіть якщо доведеться прийняти дві таблетки одночасно. Після цього вона продовжує приймати таблетки у звичний час. Якщо жінка правильно приймала таблетки протягом 7 днів перед пропуском, немає необхідності застосовувати додаткові протизаплідні засоби. В іншому разі або при пропуску більше ніж однієї таблетки рекомендується додатково використовувати бар’єрний метод контрацепції протягом 7 днів.
Дні 15–24. Вірогідність зниження контрацептивного ефекту значна через наближення фази таблеток плацебо. Однак при дотриманні схеми прийому таблеток можна уникнути зниження контрацептивного захисту. Якщо дотримуватися одного з наступних варіантів, то не виникне необхідності застосовувати додаткові контрацептивні засоби за умови правильного прийому таблеток протягом 7 днів до пропуску. В іншому випадку рекомендується дотримуватися першого із зазначених нижче варіантів і використовувати додаткові методи контрацепції протягом наступних 7 днів.
Жінка повинна прийняти останню пропущену таблетку якомога швидше, навіть якщо доведеться прийняти дві таблетки одночасно. Після цього вона продовжує приймати таблетки у звичний час, доки активні таблетки не закінчаться, але 4 таблетки плацебо приймати не слід, потрібно одразу розпочати прийом таблеток із наступної блістерної упаковки. Малоймовірно, що у жінки почнеться менструальноподібна кровотеча до закінчення прийому таблеток з другої упаковки, хоча при прийомі таблеток можуть спостерігатися кров’янисті виділення або проривна кровотеча.
2. Жінці можна також порадити припинити прийом активних таблеток з поточної блістерної упаковки. Замість активних таблеток слід прийняти таблетки плацебо з останнього ряду протягом 4 днів, включаючи дні пропуску таблеток, а потім почати прийом таблеток із наступної блістерної упаковки.
Якщо жінка пропустила прийом таблеток і у неї відсутня менструальноподібна кровотеча під час першої звичної перерви у прийомі препарату, слід розглянути імовірність вагітності.
Рекомендації у випадку порушень з боку ШКТ.
У разі тяжких порушень з боку ШКТ (блювання, діареї) можливе неповне всмоктування препарату. У такому випадку слід застосовувати додаткові засоби контрацепції. Якщо протягом 3–4 год після прийому активної таблетки сталося блювання, необхідно якомога швидше прийняти нову таблетку (з іншої упаковки), яка замінить попередню. Нову таблетку необхідно прийняти впродовж 24 год після звичного часу прийому. Якщо пройшло більше 24 год, необхідно дотримуватися правил прийому препарату, зазначених у розділі Пропуск прийому таблетки. Якщо жінка не хоче змінювати свою звичну схему прийому препарату, їй необхідно прийняти додаткову(і) таблетку(и) з іншої упаковки.
Як змістити час виникнення кровотечі «відміни». Щоб затримати день початку менструації, жінці слід пропустити прийом таблеток плацебо і почати прийом активних таблеток Дарілія з нової упаковки. При бажанні термін прийому можна продовжити аж до закінчення другої упаковки. При цьому можуть спостерігатися проривна кровотеча або кров’янисті виділення. Регулярне застосування препарату Дарілія відновлюється після прийому фази таблеток плацебо.
Щоб змістити настання менструації на інший день тижня, рекомендується скоротити фазу плацебо на бажану кількість днів. Слід зазначити, що чим коротшою буде перерва, тим вища імовірність відсутності менструальноподібної кровотечі та вищий ризик виникнення проривної кровотечі або кров’янистих виділень упродовж періоду прийому таблеток з наступної упаковки (як у випадку затримки настання менструації).
Підготовка до використання смуги тижневого календаря-стікера. Для того, щоб допомогти пацієнтці стежити за прийомом таблеток, в упаковку вкладений тижневий календар-стікер, на якому позначені 7 днів тижня.

Жінка повинна вибрати самоклеючу смужку календаря, позначення на якій починається з дня тижня, коли вона починає приймати таблетки. Наприклад, якщо вона починає приймати таблетки у середу, вибирає наклейку-смужку, яка починається з позначення «Сер.» («Середа»).
Прикласти символ «→ на смужці до того ж символу на блістерній упаковці і приклеїти смужку на блістер на місце обведене лінією. Кожен день тижня буде позначено паралельно до лінії розташування таблеток у блістерній упаковці. Таким чином можна бачити, в який день тижня жінка приймає таблетку. Необхідно приймати таблетки у послідовності, зазначеній на блістерній упаковці, поки не будуть прийняті всі 28 таблеток.
Протягом 4 днів, коли жінка приймає зелені таблетки плацебо, повинна початися менструальноподібна кровотеча. Вона, як правило, починається на 2-й або 3-й день після прийому останньої білої активної таблетки Дарілія.
Після того, як жінка прийняла останню зелену таблетку, необхідно почати застосування таблеток із нової блістерної упаковки та застосовувати наступну смужку семиденного календаря-стікера, незважаючи на те, чи закінчилися кровотеча відміни, чи ні.
Це означає, що жінка розпочне застосування кожної смужки тижневого календаря в той самий день тижня і що кровотеча відміни буде відбуватися в ті ж самі дні кожного місяця.
Діти. Препарат показаний для застосування за призначенням лікаря тільки після настання сталих менструацій.

КГК не можна застосовувати за наявності хоча б одного з нижчезазначених станів. Якщо будь-який із цих станів виникає вперше під час застосування КГК, прийом препарату слід негайно припинити:
— підвищена чутливість до діючих речовин або будь-якого з компонентів препарату;
— підвищена чутливість до арахісу або сої;
— наявність або ризик виникнення венозної тромбоемболії (ВТЕ):
• ВТЕ — наявна ВТЕ, зокрема внаслідок терапії антикоагулянтами, або в анамнезі (наприклад тромбоз глибоких вен (ТГВ) або тромбоемболія легеневої артерії);
• відома спадкова або набута схильність до ВТЕ, наприклад резистентність до активованого протеїну С (у тому числі мутація фактора V Лейдена), дефіцит антитромбіну III, дефіцит протеїну С, дефіцит протеїну S;
• велике оперативне втручання з тривалою іммобілізацією (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ);
• високий ризик ВТЕ внаслідок наявності множинних факторів ризику (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ);
— наявність або ризик розвитку артеріальної тромбоемболії (АТЕ):
• наявність АТЕ на даний час або в анамнезі (наприклад інфаркт міокарда) або продромальний стан (наприклад стенокардія);
• порушення мозкового кровообігу — інсульт на даний час або в анамнезі, наявність продромального стану (наприклад транзиторна ішемічна атака);
• відома спадкова або набута схильність до розвитку АТЕ, така як гіпергомоцистеїнемія, та наявність антифосфоліпідних антитіл (антикардіоліпінові антитіла, вовчаковий антикоагулянт);
• мігрень з вогнищевими неврологічними симптомами в анамнезі;
• високий ризик АТЕ внаслідок наявності численних факторів ризику (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ) або через наявність одного з наступних серйозних факторів ризику: цукровий діабет із судинними ускладненнями; тяжка АГ; тяжка дисліпопротеїнемія;
– наявність тяжкого захворювання печінки на даний час або в анамнезі, поки показники функції печінки не повернулися в межі норми;
– ниркова недостатність тяжкого ступеня або ГНН;
– наявність пухлин печінки на даний час або в анамнезі (доброякісні або злоякісні);
– відомі або підозрювані злоякісні пухлини (наприклад статевих органів або молочних залоз), які є залежними від статевих гормонів;
– вагінальна кровотеча нез’ясованої етіології.
Дарілія протипоказана для одночасного застосування з лікарськими засобами, що містять омбітасвір/парітапревір/ритонавір та дасабувір (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ та ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМ ЗАСОБАМИ).

найсерйозніші побічні ефекти, пов’язані із застосуванням КПК, описані в розділі ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ.
При одночасному застосуванні дроспіренону та етинілестрадіолу повідомлялося про наступні побічні реакції:

*Нерегулярність менструацій зазвичай минає при продовженні застосування препарату.
Опис окремих небажаних реакцій. У жінок, які приймали КГК, відмічали підвищений ризик розвитку артеріальних або венозних тромботичних/тромбоемболічних ускладнень, у тому числі інфаркту міокарда, інсульту, транзиторних ішемічних атак, венозного тромбозу та тромбоемболії легеневої артерії. Більш детальна інформація зазначена в розділі ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ.
Нижчезазначені серйозні побічні реакції були зареєстровані у жінок, які приймають протизаплідні засоби (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ):
– венозні тромбоемболічні розлади;
– артеріальні тромбоемболічні розлади;
– АГ;
– пухлини печінки;
– поява або погіршення станів, зв’язок яких з прийомом КПК не з’ясований остаточно: хвороба Крона, неспецифічний виразковий коліт, епілепсія, міома матки, порфирія, системний червоний вовчак, герпес вагітних, хорея Сиденгама, гемолітико-уремічний синдром, холестатична жовтяниця;
– хлоазми;
– гострі або хронічні порушення функції печінки, що можуть потребувати відміни застосування КПК до нормалізації показників функції печінки;
– у жінок зі спадковою схильністю до ангіоневротичного набряку екзогенні естрогени можуть спричинити або посилити симптоми ангіоневротичного набряку.
Частота діагностування раку молочної залози серед жінок, які приймають КПК, дещо підвищена. Оскільки рак молочної залози у жінок віком до 40 років відмічають зрідка, збільшення кількості випадків діагностування раку молочної залози у жінок, які застосовують нині або нещодавно застосовували КПК, є незначним щодо рівня загального ризику раку молочної залози. Взаємозв’язок із застосуванням КПК невідомий. Докладну інформацію див. у розділах ПРОТИПОКАЗАННЯ й ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ.
Взаємодії. Проривні кровотечі та/або зниження контрацептивної дії можуть виникнути внаслідок взаємодії інших лікарських засобів (індукторів ферментів) із пероральними контрацептивами (див. ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ).

рішення про призначення препарату Дарілія слід приймати з урахуванням індивідуальних факторів ризику жінки, що існують на даний момент, у тому числі факторів ризику розвитку ВТЕ, а також ризику ВТЕ, пов’язаного з прийомом препарату Дарілія, порівняно з іншими КГК (див. ПРОТИПОКАЗАННЯ та ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).
Попередження. За наявності будь-яких станів або факторів ризику, зазначених нижче, слід обговорити з жінкою доцільність застосування препарату Дарілія.
У разі загострення або при перших проявах будь-яких із вказаних станів або факторів ризику жінкам рекомендується звернутися до лікаря та визначити необхідність припинення прийому препарату Дарілія.
У разі підозрюваної або підтвердженої ВТЕ або АТЕ слід припинити застосування КГК. Якщо розпочата антикоагулянтна терапія, слід забезпечити альтернативну адекватну контрацепцію через тератогенний вплив антикоагулянтів (кумарини).
Порушення з боку системи кровообігу. Ризик виникнення ВТЕ. Застосування будь-яких КГК підвищує ризик розвитку ВТЕ у жінок, які їх застосовують, порівняно з тими, які їх не застосовують. Застосування препаратів, що містять левоноргестрел, норгестимат або норетистерон, асоціюється з нижчим ризиком ВТЕ. Застосування інших препаратів, таких як Дарілія, може призводити до підвищення ризику удвічі. Рішення про застосування препарату, який не належить до групи препаратів з найнижчим ризиком розвитку ВТЕ, має бути прийняте тільки після обговорення з жінкою. Необхідно переконатися, що вона усвідомлює ризик розвитку ВТЕ, пов’язаний із застосуванням препарату Дарілія, ступінь впливу наявних у неї факторів ризику та той факт, що ризик ВТЕ є найвищим протягом першого року застосування. За деякими даними, ризик ВТЕ може зростати при відновленні застосування КГК після перерви тривалістю від 4 тиж і більше.
Серед жінок, які не застосовують КГК і не є вагітними, частота виникнення ВТЕ становить близько 2 випадків на 10 000 жінок на рік. Однак у будь-якої окремо взятої жінки рівень ризику може бути значно вищим залежно від наявних у неї основних факторів ризику (див. нижче).
Встановлено¹, що з 10 000 жінок, які застосовують КГК, що містять дроспіренон, у 9–12 жінок розвинеться ВТЕ протягом одного року. Це порівнюється з показником 6² у жінок, які застосовують КГК, що містять левоноргестрел.
В обох випадках кількість випадків ВТЕ за рік була меншою, ніж зазвичай очікується протягом вагітності або в післяпологовий період.
ВТЕ може призводити до летальних наслідків у 1–2% випадків.
Кількість випадків ВТЕ на 10 000 жінок за один рік

¹Ці показники отримано на основі всіх даних епідеміологічних досліджень з урахуванням відносних ризиків, пов’язаних із прийомом різних КГК, порівняно із застосуванням КГК, що містять левоноргестрел.
²У середньому 5–7 випадків на 10 000 жінко-років на основі розрахунку відносного ризику застосування КГК, що містять левоноргестрел, порівняно з таким у жінок, які не отримують КГК (близько 2,3–3,6 випадку).
Серед жінок, які застосовують КГК, вкрай рідко спостерігалися тромбози інших кровоносних судин, наприклад печінкових, мезентеріальних, ниркових вен сітківки та артерій.
Фактори ризику розвитку ВТЕ. На тлі застосування КГК ризик розвитку венозних тромбоемболічних ускладнень може значно підвищуватися у жінок з додатковими факторами ризику, особливо за наявності множинних факторів ризику (табл. 2).
Препарат Дарілія протипоказаний жінкам з наявністю множинних факторів ризику, тому їх можна віднести до групи високого ризику розвитку венозного тромбозу (див. ПРОТИПОКАЗАННЯ). Якщо у жінки відмічають більше одного фактора ризику, його зростання може бути більшим, ніж сума ризиків, асоційованих з кожним окремим фактором, тому слід брати до уваги загальний ризик розвитку ВТЕ. КГК не слід призначати, якщо співвідношення користь/ризик є несприятливим (див. ПРОТИПОКАЗАННЯ).
Таблиця 2
Фактори розвитку ВТЕ

Немає єдиної думки щодо можливого впливу варикозного розширення вен та поверхневого тромбофлебіту на розвиток та прогресування венозного тромбозу.
Необхідно звернути увагу на підвищений ризик розвитку тромбоемболії під час вагітності, особливо протягом перших 6 тиж після пологів (див. Застосування у період вагітності або годування грудьми).
Симптоми ВТЕ (ТГВ і тромбоемболія легеневої артерії). У разі виникнення нижчезазначених симптомів жінці слід терміново звернутися за медичною допомогою та повідомити лікаря про те, що вона приймає КГК.
Симптоми ТГВ можуть включати:
– односторонній набряк ноги та/або стопи або набряк ділянки уздовж вени на нозі;
– біль або підвищена чутливість у нозі, що може відчуватися тільки при стоянні або ходьбі;
– відчуття жару в ураженій нозі; почервоніння або зміна кольору шкіри на нозі.
Симптоми тромбоемболії легеневої артерії можуть включати в себе:
– раптова задишка нез’ясованої етіології або прискорене дихання;
– раптовий кашель, який може супроводжуватися кровохарканням;
– раптовий біль у грудній клітці;
– переднепритомний стан або запаморочення;
– швидке або нерегулярне серцебиття.
Деякі з цих симптомів (наприклад задишка, кашель) є неспецифічними і можуть бути неправильно оцінені як більш поширені або менш тяжкі симптоми (наприклад інфекції дихальних шляхів).
Інші ознаки оклюзії судин можуть включати раптовий біль, набряк, гострий живіт і незначне посиніння кінцівки.
При оклюзії судин ока початковою симптоматикою може бути нечіткість зору, що не супроводжується больовими відчуттями і може прогресувати до втрати зору. Іноді втрата зору розвивається майже миттєво.
Ризик розвитку ATE. Епідеміологічні дослідження виявили, що застосування будь-яких КГК асоціюється з підвищеним ризиком АТЕ (інфаркт міокарда) або цереброваскулярних подій (наприклад транзиторна ішемічна атака, інсульт). Артеріальні тромбоемболічні явища можуть призводити до летальних наслідків.
Фактори ризику розвитку АТЕ. При застосуванні КГК ризик розвитку артеріальних тромбоемболічних ускладнень або цереброваскулярних подій зростає у жінок з факторами ризику (табл. 3). Препарат Дарілія протипоказаний, якщо у жінки відмічають один серйозний або множинні фактори ризику розвитку ATE, які можуть підвищити ризик розвитку артеріального тромбозу (див. ПРОТИПОКАЗАННЯ). Якщо у жінки виявлено більше одного фактора ризику, зростання ризику може бути більшим, ніж сума ризиків, асоційованих із кожним окремим фактором, тому слід брати до уваги загальний ризик розвитку АТЕ. КГК не слід призначати, якщо співвідношення користь/ризик є несприятливим (див. ПРОТИПОКАЗАННЯ).
Таблиця 3
Фактори розвитку АТЕ

Симптоми ATE
У разі виникнення нижчезазначених симптомів жінці слід терміново звернутися за медичною допомогою та повідомити лікарю, що вона приймає КГК.
Симптомами цереброваскулярного розладу можуть бути:
– раптове оніміння обличчя, слабкість або оніміння кінцівок, особливо одностороннє;
– раптове порушення ходи, запаморочення, втрата рівноваги або координації;
– раптова сплутаність свідомості, порушення мовлення або розуміння;
– раптове погіршення зору на одне або обидва ока;
– раптовий сильний або тривалий головний біль без визначеної причини;
– втрата свідомості або непритомність із судомами або без них.
Тимчасовість симптомів може свідчити про транзиторну ішемічну атаку.
Симптомами інфаркту міокарда можуть бути:
– біль, дискомфорт, тиск, тяжкість, відчуття стискування або розпирання в грудях, руці або за грудниною;
– дискомфортне відчуття з іррадіацією у спину, щелепу, горло, руку, шлунок;
– відчуття переповненості шлунка, порушення травлення або задишка;
– посилене потовиділення, нудота, блювання або запаморочення;
– надзвичайна слабкість, неспокій або задишка;
– швидке або нерегулярне серцебиття.
Пухлини. Результати деяких епідеміологічних досліджень вказують на додаткове підвищення ризику розвитку раку шийки матки при тривалому застосуванні КПК (>5 років), проте це твердження залишається суперечливим, оскільки остаточно не з’ясовано, наскільки результати досліджень враховують супутні фактори ризику, наприклад статеву поведінку та інші фактори, наприклад інфікування вірусом папіломи людини.
Метааналіз даних 54 епідеміологічних досліджень вказує на незначне підвищення відносного ризику (ВР=1,24) розвитку раку молочної залози у жінок, які застосовують КПК. Цей підвищений ризик поступово зникає протягом 10 років після закінчення застосування КПК.
Оскільки рак молочної залози у жінок віком до 40 років відмічається рідко, збільшення кількості випадків діагностики раку молочної залози у жінок, які застосовують або нещодавно застосовували КПК, є незначним порівняно із загальним ризиком раку молочної залози, а відомі результати досліджень не підтверджують причинно-наслідкового зв’язку. Підвищення ризику може бути зумовлене як більш ранньою діагностикою раку молочної залози у жінок, які застосовують КПК, так і біологічною дією КПК або поєднанням обох факторів. Відзначено тенденцію, що рак молочної залози, виявлений у жінок, які будь-коли приймали КПК, клінічно менш виражений, ніж у тих, хто ніколи не приймав КПК.
У поодиноких випадках у жінок, які застосовують КПК, відмічали доброякісні, а ще рідше — злоякісні пухлини печінки. В окремих випадках ці пухлини спричиняли небезпечну для життя внутрішньочеревну кровотечу. У разі виникнення сильного болю в епігастральній ділянці, збільшення печінки або ознак внутрішньочеревної кровотечі при диференціальній діагностиці слід враховувати можливість наявності пухлини печінки у жінок, які приймають КПК.
Прийом високодозованих КПК (0,05 мг етинілестрадіолу) знижує ризик раку ендометрія та яєчників. Залишається підтвердити, чи ці дані можуть стосуватися і низькодозових КПК.
Інші стани. Депресивний настрій і депресія є частими побічними реакціями при застосуванні гормональних контрацептивів (див. ПОБІЧНА ДІЯ). Депресія може бути тяжкою і є відомим фактором ризику суїцидальної поведінки та самогубства. Жінок слід інформувати про необхідність звернутися до лікаря у разі перепадів настрою і симптомів депресії, навіть якщо вони виникають невдовзі після початку лікування.
Прогестероновий компонент препарату Дарілія є антагоністом альдостерону з калійзберігаючими властивостями. У більшості випадків незастосування не очікується підвищення рівнів калію в сироватці крові. Однак у клінічному дослідженні в деяких пацієнтів з легкими та помірними порушеннями функції нирок і одночасним застосуванням калійзберігаючих лікарських засобів рівні калію в сироватці крові дещо, але не суттєво, підвищувалися під час застосування дроспіренону. Тому рекомендується контролювати рівень калію в сироватці крові під час першого циклу прийому препарату у пацієнтів з нирковою недостатністю.
Вказаним пацієнткам також рекомендовано перед початком застосування препарату утримувати рівень калію сироватки крові не вище верхньої межі норми, особливо при одночасному застосуванні калійзберігаючих лікарських засобів (див. ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ).
Жінки з гіпертригліцеридемією або сімейним анамнезом щодо цього порушення належать до групи ризику розвитку панкреатиту при застосуванні КПК.
Хоча незначне підвищення АТ було описано у багатьох жінок, які приймають КПК, клінічно значуще підвищення АТ є поодиноким явищем. Лише в рідкісних випадках необхідне негайне припинення прийому КПК.
У разі тривалої АГ або неможливості контролювати показники АТ за допомогою антигіпертензивних засобів жінкам, які приймають КПК, слід припинити їх застосування. Якщо це доцільно, застосування КПК можна відновити після досягнення нормотонії за допомогою антигіпертензивної терапії.
Повідомлялося про виникнення або загострення зазначених нижче захворювань під час вагітності та при застосуванні КПК, але їх взаємозв’язок із застосуванням естрогенів/прогестинів не є остаточно з’ясованим: жовтяниця та/або свербіж, пов’язаний з холестазом; утворення каменів у жовчному міхурі; порфирія; системний червоний вовчак; гемолітико-уремічний синдром; хорея Сиденгама; герпес вагітних; втрата слуху, пов’язана з отосклерозом.
У жінок зі спадковим ангіоневротичним набряком екзогенні естрогени можуть спричинити або посилити симптоми ангіоневротичного набряку.
Гострі або хронічні розлади функції печінки можуть потребувати припинення застосування КПК, поки показники функції печінки не повернуться в межі норми.
При рецидиві холестатичної жовтяниці та/або свербежу, які спричинені холестазом, що раніше виникали в період вагітності або попереднього застосування статевих гормонів, прийом КПК слід припинити.
Хоча КПК можуть впливати на периферичну інсулінорезистентність і толерантність до глюкози, немає даних щодо потреби змінювати терапевтичний режим для жінок з цукровим діабетом, які приймають низькодозовані КПК (що містять ≤0,05 мг етинілестрадіолу). Проте жінки з цукровим діабетом повинні бути під постійним ретельним наглядом, особливо на початку застосування КПК.
Випадки загострення ендогенної депресії, епілепсії, хвороби Крона та виразкового коліту також відмічали під час застосування КПК. Іноді може виникати хлоазма, особливо у жінок з хлоазмою вагітних в анамнезі. Жінки, схильні до виникнення хлоазми, повинні уникати тривалого впливу прямих сонячних променів або ультрафіолетового опромінювання під час приймання КПК.
Допоміжні речовини. 1 активна таблетка містить 48,53 мг лактози моногідрату, 1 таблетка плацебо містить 37,26 мг лактози безводної.
За наявності рідкісних спадкових станів непереносимості галактози, дефіциту лактази Лаппа або мальабсорбції глюкози-галактози, у разі перебування на безлактозній дієті слід враховувати зазначену кількість лактози.
Препарат Дарілія містить соєвий лецитин (0,07 мг в 1 таблетці), тому пацієнткам з гіперчутливістю до арахісу або сої не слід приймати цей лікарський засіб.
Таблетки плацебо містять барвник «Жовтий захід» (Е110), який може спричинити алергічні реакції.
Медичне обстеження. Перед початком або відновленням прийому препарату Дарілія рекомендується зібрати повний медичний анамнез (включаючи сімейний анамнез), пройти медичне обстеження і виключити вагітність. Слід виміряти АТ, провести об’єктивне дослідження, беручи до уваги протипоказання (див. ПРОТИПОКАЗАННЯ) та особливості застосування (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ). Важливо звернути увагу жінок на ризик виникнення венозного та артеріального тромбозу, включаючи ризик при застосуванні препарату Дарілія порівняно із таким при застосуванні інших КГК, щодо симптомів ВТЕ та АТЕ, а також на відомі фактори ризику та дії в разі підозри на тромбоз.
Пацієнткам рекомендується уважно прочитати інструкцію для медичного застосування лікарського засобу та дотримуватися рекомендацій, які містяться в ній.
Частота і характер медичних оглядів повинні ґрунтуватися на існуючих нормах медичної практики з урахуванням індивідуальних особливостей кожної жінки.
Слід попередити пацієнтку, що гормональні контрацептиви не захищають від зараження ВІЛ-інфекцією (СНІДом) та інших захворювань, що передаються статевим шляхом.
Зниження ефективності. Ефективність КПК може знижуватися в разі пропуску прийому активних таблеток (див. ЗАСТОСУВАННЯ), розладів ШКТ у період прийому активних таблеток (див. ЗАСТОСУВАННЯ) або при одночасному застосуванні інших лікарських засобів (див. ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ).
Контроль циклу. При застосуванні КПК можуть відмічати нерегулярні кровотечі (кровомазання або проривні кровотечі), особливо протягом перших місяців застосування препарату. Враховуючи це, обстеження на предмет появи будь-якої нерегулярної кровотечі слід проводити лише після періоду адаптації до препарату, який становить 3 менструальних цикли.
Якщо нерегулярні кровотечі продовжуються або виникають після декількох нормальних циклів, необхідно розглянути питання про негормональні причини і провести відповідні діагностичні заходи (за необхідності — кюретаж) для виключення злоякісних новоутворень або вагітності.
У деяких жінок може не настати кровотеча відміни під час перерви в прийомі препарату. Якщо прийом КПК відбувався згідно з вказівками, описаними в розділі ЗАСТОСУВАННЯ, вагітність малоймовірна. Проте якщо застосування контрацептиву здійснювалося нерегулярно або якщо кровотечі відміни відсутні протягом двох циклів, перед продовженням застосування КПК необхідно виключити вагітність.
Підвищення рівня АлАТ. Під час клінічних досліджень за участю пацієнтів, які проходили курс лікування з приводу вірусного гепатиту С, за допомогою лікарських засобів, що містять омбітасвір/парітапревір/ритонавір та дасабувір, з рибавірином або без нього, було відмічено значне підвищення рівня трансаміназ (АлАТ), що перевищувало верхню межу норми у 5 разів. Це відбувалося зі значно більшою частотою у жінок, які застосовували лікарські засоби, що містять етинілестрадіол, такі як КГК (див. ПРОТИПОКАЗАННЯ та ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ).
Застосування у період вагітності або годування грудьми
Вагітність. Препарат Дарілія протипоказаний у період вагітності.
У разі настання вагітності під час застосування препарату Дарілія його прийом необхідно негайно припинити. Однак результати епідеміологічних досліджень не вказують на підвищення ризику появи вроджених вад у дітей, народжених жінками, які приймали пероральні контрацептиви до вагітності, так само, як і на існування тератогенної дії при ненавмисному прийомі пероральних контрацептивів протягом вагітності.
У дослідженнях на тваринах були виявлені побічні ефекти в період вагітності та лактації (див. ФАРМАКОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ). Ґрунтуючись на цих даних, не можна виключити побічних ефектів, пов’язаних з гормональним впливом поєднаних діючих речовин. Однак загальний досвід застосування КПК під час вагітності не свідчить про існуючий небажаний вплив у людини.
Відомі дані щодо застосування препарату Дарілія в період вагітності занадто обмежені для того, щоб можна було зробити висновки стосовно негативного впливу препарату Дарілія на перебіг вагітності, здоров’я плода або новонародженого. На даний час немає жодних відповідних епідеміологічних даних. При відновленні застосування препарату Дарілія слід враховувати підвищення ризику розвитку ВТЕ в післяпологовий період (див. ЗАСТОСУВАННЯ, ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).
Період годування грудьми. КПК можуть впливати на годування грудьми, оскільки під їх впливом може зменшуватися кількість грудного молока, а також змінюватися його склад. Зважаючи на це, КПК не рекомендується приймати в період годування грудьми. Невелика кількість контрацептивних стероїдів та/або їх метаболіти можуть проникати у грудне молоко під час застосування КПК. Ця кількість може вплинути на дитину.
Фертильність. Препарат Дарілія показаний для запобігання вагітності. Інформацію щодо відновлення фертильності див. у розділі ФАРМАКОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами. Не проводили досліджень щодо впливу на здатність керувати транспортними засобами або працювати з іншими механізмами. У жінок, які приймають КПК, не повідомлялося про вплив на здатність керувати транспортними засобами або працювати з іншими механізмами.

слід ознайомитися з інформацією щодо лікарського засобу, що застосовується одночасно, для виявлення потенційних взаємодій.
Фармакодинамічні взаємодії. Одночасне застосування з лікарськими засобами, що містять омбітасвір/парітапревір/ритонавір та дасабувір, з рибавірином або без нього, може підвищити ризик зростання рівня АлАТ (див. ПРОТИПОКАЗАННЯ та ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ). Тому перш ніж розпочати лікування за допомогою цієї комбінації лікарських засобів, особам, які приймають препарат Дарілія, необхідно перейти на альтернативний метод контрацепції (наприклад контрацепція за допомогою препаратів, що містять тільки прогестаген, або негормональних методів). Застосування Дарілії можна відновити через 2 тиж після завершення лікування за допомогою цієї комбінації лікарських засобів.
Фармакокінетичні взаємодії
Вплив інших лікарських засобів на препарат Дарілія. Взаємодія можлива з лікарськими засобами, що індукують мікросомальні ферменти. Це призводить до збільшення кліренсу статевих гормонів, що, у свою чергу, спричиняє зміни характеру менструальної кровотечі та/або втрату ефективності контрацептиву.
Терапія. Індукція ферментів може бути виявлена через декілька днів лікування. Максимальна індукція ферментів загалом відмічається через декілька тижнів. Після відміни лікування індукція ферментів може тривати близько 4 тиж.
Короткострокове лікування. Жінки, які приймають лікарські засоби, що індукують ферменти, мають тимчасово використовувати бар’єрний метод або інший метод контрацепції додатково до КПК. Бар’єрний метод слід застосовувати протягом усього терміну лікування відповідним препаратом і ще протягом 28 днів після припинення його застосування.
Якщо терапія препаратом-індуктором розпочинається в період застосування останніх таблеток КПК з поточної упаковки, то прийом активних таблеток з наступної упаковки КПК слід розпочати одразу після закінчення активних таблеток у попередній упаковці, пропустивши прийом таблеток плацебо.
Довгострокове лікування. Жінкам при довгостроковій терапії діючими речовинами, що індукують ферменти печінки, рекомендується бар’єрний або інший відповідний негормональний метод контрацепції.
Нижчезазначені взаємодії були зафіксовані згідно з опублікованими даними.
Діючі речовини, що збільшують кліренс КПК (зниження ефективності КПК через індукцію ферментів), наприклад барбітурати, бозентан, карбамазепін, фенітоїн, примідон, рифампіцин; препарати, що застосовуються при ВІЛ-інфекції: ритонавір, невірапін та ефавіренц; також, можливо, фелбамат, гризеофульвін, окскарбазепін, топірамат і рослинні лікарські засоби, що містять екстракт звіробою (Hypericum perforatum).
Діючі речовини з непостійним впливом на кліренс КПК. При одночасному застосуванні з КПК велика кількість комбінацій інгібіторів ВІЛ-протеази та ненуклеозидних інгібіторів зворотної транскриптази, включаючи комбінації з інгібіторами вірусу гепатиту С, можуть підвищувати або знижувати концентрації естрогену або прогестинів у плазмі крові. Сукупний вплив таких змін може бути клінічно значущим у деяких випадках.
Тому для виявлення потенційних взаємодій та будь-яких інших рекомендацій слід ознайомитися з інформацією щодо медичного застосування лікарського засобу для лікування ВІЛ/вірусного гепатиту С, що приймається одночасно. За наявності будь-яких сумнівів жінкам додатково слід використовувати бар’єрний метод контрацепції при терапії інгібіторами протеази або інгібіторами ненуклеозидної зворотної транскриптази.
Діючі речовини, що знижують кліренс КПК (інгібітори ферментів). Клінічна значущість можливих взаємодій з інгібіторами ферментів все ще залишається нез’ясованою.
Одночасне застосування з сильними інгібіторами CYP 3A4 може підвищити плазмові концентрації естрогену або прогестину, або обох діючих речовин.
У дослідженні застосування багаторазових доз дроспіренону (3 мг на добу)/етинілестрадіолу (0,02 мг/добу) спільно з потужним інгібітором CYP 3A4 кетоконазолом протягом 10 днів призводило до підвищення AUC_0–24 дроспіренону й етинілестрадіолу в 2,7 та 1,4 раза відповідно.
При одночасному застосуванні еторикоксибу в дозах 60–120 мг/добу разом з КГК, що містять 0,035 мг етинілестрадіолу, відмічали підвищення концентрації етинілестрадіолу в плазмі крові в 1,4–1,6 раза відповідно.
Вплив препарату Дарілія на інші лікарські засоби. КПК можуть впливати на метаболізм інших препаратів. З огляду на це, можуть змінювати концентрації діючих речовин у плазмі крові та тканинах — як підвищувати (наприклад циклоспорин), так і знижувати (наприклад ламотриджин).
На підставі досліджень in vivo у жінок-добровольців, які застосовували омепразол, симвастатин і мідазолам як субстрати-маркери, встановлено, що клінічно значуща взаємодія дроспіренону в дозі 3 мг з іншими активними субстанціями, що індукуються цитохромом Р450, є малоймовірною.
Клінічні дані свідчать про те, що етинілестрадіол пригнічує кліренс субстратів CYP 1A2, що, у свою чергу, спричиняє слабке (наприклад теофілін) або помірне (наприклад тизанідин) підвищення їх концентрацій у плазмі крові.
Інші форми взаємодії. У пацієнтів із нормальною функцією нирок одночасне застосування дроспіренону та інгібіторів АПФ або НПЗП не зумовило значущого впливу на рівень калію в сироватці крові. Однак одночасне застосування препарату Дарілія та антагоністів альдостерону або калійзберігаючих діуретиків не досліджувалося. У цьому разі необхідне дослідження рівня калію в сироватці крові протягом першого циклу прийому препарату (див. також ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).
Лабораторні дослідження. Застосування контрацептивних стероїдів може впливати на результати окремих лабораторних аналізів, таких як біохімічні показники функції печінки, щитовидної залози, надниркової залози і нирок, а також рівень транспортних білків плазми крові, таких як КЗГ і фракції ліпідів/ліпопротеїнів, показники вуглеводного обміну, коагуляції та фібринолізу. Зміни зазвичай відбуваються в межах нормальних значень.
Дроспіренон збільшує активність реніну та альдостерону в плазмі крові, що викликано його помірною антимінералокортикоїдною активністю.

дотепер немає жодних даних про передозування препарату Дарілія.
На підставі загальних даних про застосування КПК виділяють такі симптоми, які можуть спостерігатися при передозуванні: нудота, блювання, кровотеча відміни. Кровотеча відміни може спостерігатися у дівчат навіть до настання менархе у випадку ненавмисного застосування лікарського засобу. Ніяких антидотів не існує, лікування повинно бути симптоматичним.

при температурі не вище 25 °C в оригінальній упаковці для захисту від впливу світла. Зберігати в недоступному для дітей місці.