0
UA | RU

ГАБАПЕНТИН (GABAPENTINUM)

Технолог

Склад і форма випуску

РечовинаКількість
Габапентин300 мг
№ UA/11671/01/01 від 10.11.2016 до 10.11.2021
За рецептом
Класифікація
Лікарські засоби
Активна речовина

Актуальна інформація

Габапентин (INN — gabapentinum) являє собою 1-амінометилциклогексаноцтову кислоту, структура якої є схожою з такою нейромедіатора γ-аміномасляної кислоти (ГАМК). Застосовується як антиконвульсант, у лікуванні нейропатичного, а також післяопераційного болю у пацієнтів, що перенесли хірургічне втручання на хребті або гістеректомію.

Габапентин був вперше введений у медичну практику у 1994 р. як протиепілептичний препарат, переважно для терапії парціальних нападів.

Фармакологічні ефекти габапентину

Механізм дії Габапентину відрізняє його від інших поширених антиконвульсантів.

Габапентин знижує викликану пошкодженням збудливість нейронів задніх рогів спинного мозку, що відповідальні за центральну сенсибілізацію (Maneuf Y.P. et al., 2003). Антигіперальгезивна дія препарату може бути результатом постсинаптичного зв’язування габапентину з α2δ-субодиницею потенціалозалежних кальцієвих каналів дорсального рогу, що зменшує надходження кальцію до нервових закінчень та, відповідно, вивільнення нейротрансмітерів на NMDA-рецептори, натрієві канали, моноамінергічні шляхи та опіоїдну систему (Sills G.J., 2005; Gidal B.E. et al., 2006).

Незважаючи на структурну аналогічність з ГАМК, габапентин не зв’язується з ГАМК або її рецепторами, не блокує поглинання ГАМК або її метаболізм і не спричиняє прямого ГАМК-ергічного ефекту (Rose M.A., Kam P.C., 2002). Механізм дії препаратів, що взаємодіють з синапсами ГАМК (таких як бензодіазепіни, барбітурати та вальпроат), відрізняється від такого у габапентину. У дослідженнях зразків головного мозку щурів встановлено, що габапентин зв’язується переважно з нейронами зовнішнього шару кори головного мозку та гіпокампу в місцях, що відрізняються від характерних для інших протисудомних засобів (Hill D.R. et al., 1993).

Габапентин інгібує тонічну фазу ноцицепції, що стимулюється формаліном та карагенаном, а в моделях нейропатичного болю попереджає механічну та термічну алодинію та механічну гіпералгезію (Rose M.A., Kam P.C., 2002). У терапії нейропатичного болю механізм дії габапентину залишається ще не до кінця вивченим, проте сучасні дані підкреслюють провідну роль впливу препарату на потенціалзалежні кальцієві канали в ЦНС.

Інші ефекти габапентину, що не мають великого фармакодинамічного значення, включають невелике зниження вивільнення в тканини головного мозку ссавців моноамінових нейротрансмітерів (дофаміну, норепінефрину та серотоніну) (Reimann W., 1983) та блокаду натрієвих каналів (Wamil A.W., McLean M.J., 1994).

При пероральному введенні габапентин частково абсорбується шляхом дифузії, а частково — за допомогою опосередкованої носієм транспортної системи L-амінокислот (Stewart B.H. et al., 1993).

Відсутня залежність біодоступності габапентину від прийому їжі, вона також зворотно пропорційна прийнятій дозі (McLean M.J., 1994) та становить від близько 60% при введенні 300 мг препарату до 35% при введенні дози 1600 мг, що приймається тричі на добу.

Відсутнє зв’язування габапентину з білками плазми крові людини (Beydoun A., 1995). Габапентин легко проникає через гематоенцефалічний бар’єр (Goa K.L., Sorkin E.M., 1993), його вміст у тканинах головного мозку становить 80% рівня в плазмі крові (Ojemann L.M. et al., 1988).

На відміну від багатьох інших антиконвульсантів, габапентин не метаболізується в організмі людини та виділяється нирками в незміненому вигляді (McLean M.J., 1994). Кліренс габапентину з плазми крові прямо пропорційний кліренсу креатиніну, при нирковій недостатності екскреція препарату знижується з лінійним підвищенням його вмісту в плазмі крові (Goa K.L., Sorkin E.M., 1993). Після кожної процедури гемодіалізу, зважаючи на виведення габапентину з організму, пацієнтам з нирковою недостатністю необхідно вводити підтримувальну дозу препарату (Wong M.O. et al., 1995). Т½ габапентину становить 5–9 год, виходячи з цього, зазвичай необхідно приймати препарат 3 рази на добу для підтримання його рівноважної концентрації в крові (McLean M.J., 1994).

Габапентин,на відміну від інших антиконвульсантів, не інгібує печінкові мікросомальні ферменти та метаболізм інших препаратів цієї групи (McLean M.J., 1994). Не виявлено значних фармакокінетичних взаємодій між габапентином та більшістю протиепілептичних препаратів (таких як вальпроєва кислота, фенобарбітал, карбамазепін чи фенітоїн) або пероральними контрацептивами (McLean M.J., 1994; Beydoun A. et al., 1995). Проте циметидин, який знижує швидкість клубочкової фільтрації, на 12% знижує кліренс габапентину (Baldwin T.O. et al., 1993), крім того, біодоступність габапентину знижується на 20% при одночасному прийомі з антацидами чи при їх прийомі протягом 2 год після введення габапентину (Busch J.A. et al., 1992).

Клінічні стани, при яких продемонстрована ефективність габапентину

На сьогодні застосування габапентину в терапії епілепсії не є єдиним показанням. Доведена ефективність застосування препарату в терапії нейропатичного болю, зумовленого постгерпетичною невралгією (Rosner H. et al., 1996; Segal A.Z., Rordorf G., 1996), постполіомієлітною нейропатією (Zapp J.J., 1996) та рефлекторною симпатичною дистрофією (Mellick G.A., Mellick L.B., 1997). Крім того, у багатьох дослідженнях показана ефективність застосування габапентину в лікуванні болю, пов’язаного з діабетичною нейропатією (Backonja M. et al., 1998). Габапентин може бути ефективним і в лікуванні інших видів хронічного болю, що має ознаки нейропатичного (тобто пов’язаного з пошкодженням певного нерва). Він успішно призначається при центральному постінсультному больовому синдромі. Ще одним показанням до застосування габапентину є фіброміалгія. Відомо, що больовий синдром, пов’язаний з фіброміалгією, важко піддається терапії. Застосування габапентину може зменшити його вираженість у значної кількості пацієнтів із вказаною патологією (Moore A. et al., 2014). Також можлива його ефективність у лікуванні фантомного болю. У нещодавньому дослідженні, проведеному єгипетськими вченими, вивчена ефективність габапентину, що застосовувався протягом 24 тиж, у лікуванні хронічного тазового болю у 60 пацієнток. За результатами спостереження, через 24 тиж прийому габапентину 95% пацієнток повідомили про зниження інтенсивності болю на 30% та більше. У той же час у групі пацієнток, що приймали плацебо, аналогічних результатів досягли лише 57,1% хворих (AbdelHafeez M.A. et al., 2019).

Відносно новою можливістю застосування габапентину є лікування післяопераційного болю. Різноманітні дослідження показали зниження його інтенсивності при застосуванні габапентину в післяопераційний період.

Можливості габапентину в терапії гострого післяопераційного болю

Коронарне шунтування

Група турецьких вчених оцінила знеболювальну дію периопераційного введення габапентину у пацієнтів, що перенесли шунтування коронарної артерії з серединною стернотомією (Ucak A. et al., 2011). За даними дослідження, інтенсивність післяопераційного болю через 1; 2 та 3 дні, а також застосування трамадолу, який призначався в післяопераційний період у якості анальгетика, були значно нижчими в групі габапентину (застосовували в дозі 1,2 г/добу за 1 год до операції та протягом 2 днів після) порівняно з групою плацебо (Ucak A. et al., 2011).

Торакальна хірургія

Дослідження демонструють, що застосування декількох доз габапентину в периопераційний період може сприяти зменшенню вираженості гострого болю у пацієнтів після оперативних втручань на грудній клітці (Zakkar M. et al., 2013).

Операції на щитоподібній залозі

Групою корейських дослідників вивчена ефективність застосування габапентину (600 мг) за 1 год до проведення анестезії для операції на щитоподібній залозі (Lee J.H. et al., 2013). У пацієнтів групи габапентину, порівняно з групою плацебо, після завершення операції спостерігалася більш низька частота інтенсивного післяопераційного болю та більш низький бал за візуальною аналоговою шкалою болю через 6 та 24 год у спокої. Однак між групою габапентину та групою плацебо не встановлено різниці в інтенсивності болю при ковтальних рухах (Lee J.H. et al., 2013).

Нейрохірургічні операції

У нещодавньому дослідженні було вивчено вплив габапентину на такі симптоми, як біль після краніотомії, а також нудота та блювання в післяопераційний період. Пацієнти, що перенесли краніотомію, отримували премедикацію габапентином (600 мг) перорально за 2 год до індукції анестезії (а також 4 мг дексаметазону в/в вранці після операції) та продовжували отримувати його через кожні 8 год. Оцінювали 24-годинну частоту проявів нудоти, блювання та післяопераційного болю. Спостерігалася суттєва різниця між групою пацієнтів, що отримували габапентин та дексаметазон, та групою хворих, що приймали плацебо (та дексаметазон), за частотою виникнення нудоти та потреби в протиблювотних засобах. Проте значної різниці між досліджуваними групами ні в балах післяопераційного болю, ні в застосуванні опіоїдів не відмічено (Misra S. et al., 2013).

Спінальна хірургія

Групою китайських дослідників був виконаний огляд та метааналіз з метою визначення ефективності габапентину в лікуванні післяопераційного болю у пацієнтів, що перенесли оперативні втручання на поперековому відділі хребта. Результати показали, що в таких випадках пероральне введення габапентину ефективне в лікуванні післяопераційного болю та дозволяє знизити потребу в наркотичних анальгетиках (Yu L. et al., 2013).

Гістеректомія

Групою вчених із Ірану виконано дослідження переваг перорального застосування габапентину (600 мг) перед проведенням гістеректомії, продемонстровано суттєве зменшення вираженості післяопераційного болю поряд зі зниженням потреби в знеболювальних та протиблювотних препаратах. У пацієнтів, що отримували габапентин, показники інтенсивності болю за візуальною аналоговою шкалою в кожному інтервалі часу (через 1; 4; 6; 12 та 24 год після операції) були значно нижчими, ніж у групі, що отримувала плацебо. Також загальна кількість опіоїдного анальгетика, застосованого в групі габапентину, була значно меншою, ніж в групі плацебо. Крім того, у групі габапентину частота призначення протиблювотних препаратів була нижчою (Ajori L. et al., 2012).

Хірургія кишечнику

У нещодавньому дослідженні було показано, що одноразове застосування габапентину в дозі 600 мг перорально за 1 год до проведення хірургічної операції на кишечнику у пацієнтів із запальними захворюваннями кишечнику не зменшує вираженості післяопераційного болю та потреби в наркотичних анальгетиках і протиблювотних препаратах в післяопераційний період (Siddiqui N.T. et al., 2014).

Ускладнення при застосуванні та аспекти зловживання габапентином

Відповідно до даних досліджень вірогідність розвитку побічних ефектів при застосуванні габапентину не залежить від дози препарату (McLean M.J. et al., 1999). Серед побічних ефектів, які найімовірніше можуть непокоїти пацієнтів, що отримують терапію габапентином, необхідно згадати сонливість, запаморочення та атаксію. Ці симптоми, які вважаються незначними, можуть набувати загрозливого характеру в осіб похилого та старечого віку, що мають ризик травм внаслідок частих падінь та порушень ходи. З урахуванням зазначеного багато клініцистів уникають призначення габапентину у пацієнтів цієї вікової категорії (Beal B. et al., 2012), а також у пацієнтів, які виконують роботу, що потребує високої точності та швидкості реакцій. Крім того, до побічних ефектів, що досить часто виникають, належать відчуття немотивованої втоми та розвиток периферичних набряків, не пов’язаних із патологією серця та судин або впливом інших лікарських засобів. Також при тривалому застосуванні препарату можливе збільшення маси тіла (Dahl J.B. et al., 2004; Markman J.D., Dworkin R.H., 2006). У цілому габапентин вважається безпечним препаратом, що добре переноситься (Backonja M. et al., 1998).

Основним ускладненням, яке розвивається після раптового припинення прийому високих доз габапентину, що застосовується для профілактики хронічного нейропатичного болю, є симптоми абстиненції, що клінічно нагадують такі при відміні вживання алкоголю чи прийому бензодіазепінів (Norton J.W., 2001). Симптоматика абстинентного синдрому при відміні габапентину включає роздратованість, збудження, неспокій, прискорене серцебиття та підвищене потовиділення протягом 1–2 днів. Абстиненція можлива вже через 3 тиж прийому препарату. Її симптоми можуть виникнути в період від 12 год до 7 днів після припинення застосування габапентину (Mersfelder T.L., Nichols W.H., 2016).

За даними огляду, що був виконаний в 2016 р. американськими дослідниками, поширеність зловживання габапентином серед населення становить близько 1%. Габапентин у високих дозах здатен викликати відчуття, подібні до таких, що виникають при застосуванні опіоїдів, бензодіазепінів чи психоделіків. Частіше зловживають прийомом даного препарату особи з наркотичною чи алкогольною залежністю (до 22%). Зважаючи на цей факт, необхідно з обережністю призначати габапентин вказаній категорії пацієнтів (Mersfelder T.L., Nichols W.H., 2016; Smith R.V. et al., 2016).

Висновки

Габапентин є ефективним препаратом для лікування нейропатичного болю та епілепсії. Швидкий початок дії, сприятливий профіль побічних ефектів та обмежені взаємодії з іншими препаратами обумовили популярність Габапентину при відповідних показаннях. Існують численні фармакокінетичні дані щодо його застосування у пацієнтів з нирковою недостатністю. Однак необхідно згадати про суттєвий ризик звикання, синдрому відміни та зловживання даним препаратом з метою отримання ейфоричних відчуттів.

Інструкція МОЗ

Склад

діюча речовина: 1 капсула містить 300 мг габапентину;

допоміжні речовини: лактоза безводна, крохмаль кукурудзяний, тальк;

склад капсули: желатин, титану діоксид (Е 171).

Лікарська форма

Капсули тверді.

Основні фізико-хімічні властивості: тверді желатинові капсули циліндричної форми, білого кольору, заповнені білим порошком.

Фармакотерапевтична група

Засоби, що діють на нервову систему. Протиепілептичні засоби. Габапентин.

Код АТХ N03A Х12.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Точний механізм дії габапентину невідомий.

За структурою габапентин подібний з нейротрансміттером ГАМК (гамма-аміномасляна кислота), однак механізм дії відрізняється від механізму дії інших речовин, що взаємодіють з ГАМК-рецепторами, таких як вальпроат, барбітурати, бензодіазепіни, інгібітори ГАМК-трансферази, інгібітори захоплення ГАМК, агоністи ГАМК і ГАМК-попередники. У дослідженнях in vitro з радіоактивним габапентином у мозковій тканині у щурів, що включає неокортекс і гіпокамп, був визначений новий пептид-зв’язуючий фрагмент, який, можливо, має відношення до протисудомної та аналгетичної активності габапентину та його структурних похідних. Місцем зв’язування габапентину служить альфа2-дельта-субодиниця потенціалзалежних кальцієвих каналів.

Габапентин у терапевтичній концентрації не зв’язується з рецепторами інших поширених препаратів або нейротрансмітерними рецепторами головного мозку, включаючи рецептори ГАМКА, ГАМКВ, бензодіазепінів, глутамату, гліцину або N-метил-D-аспартату.

Габапентин не взаємодіяв in vitro з натрієвими каналами, відрізняючись тим самим від фенітоїну і карбамазепіну. У деяких тестових системах in vitro габапентин частково зменшував ефекти агоніста глутамату N-метил-D-аспартату (NMDA). Це досягалося лише при концентрації препарату більше 100 мкмоль, що недосяжно в умовах in vivo. Габапентин трохи зменшує виділення моноамінових нейротрансмітерів in vitro. Призначення габапентину щурам збільшує обмін ГАМК у деяких ділянках головного мозку; подібний ефект описаний для вальпроату натрію, але для інших відділів головного мозку. Значущість даних ефектів габапентину відносно протисудомної дії поки не встановлена. У тварин габапентин швидко проникає у мозок і запобігає судомам, спричиненим максимальним електрошоком, хімічними конвульсантами, включаючи інгібітори синтезу GABA.

Фармакокінетика.

Всмоктування

Після прийому габапентину всередину максимальна концентрація у плазмі крові досягається протягом 2–3 годин. Спостерігається тенденція до зниження біодоступності габапентину (абсорбованої частини препарату) при збільшенні дози препарату. Абсолютна біодоступність габапентину при прийомі капсул 300 мг становить приблизно 60%. Прийом їжі, в тому числі жирної, не чинить клінічно значущого впливу на фармакокінетику габапентину.

Багаторазове введення не впливає на фармакокінетику габапентину. Хоча плазмова концентрація препарату в рамках клінічних досліджень варіювала від 2 мкг/мл до 20 мкг/мл, дана величина не визначала ефективність і безпечність препарату.

Розподіл

Габапентин не зв’язується з білками плазми крові. Об’єм розподілу препарату становить 57,7 л. Концентрація габапентину у спинномозковій рідині (СМР) пацієнтів з епілепсією становить приблизно 20% від рівноважної мінімальної плазмової концентрації. Габапентин проникає в грудне молоко.

Метаболізм

Не отримано дані про метаболізм габапентину у людини. Препарат не індукує окисні ферменти печінки, що беруть участь у метаболізмі лікарських засобів.

Виведення

Габапентин виводиться винятково нирками в незміненому вигляді. Час напіввиведення габапентину не залежить від дози і становить в середньому 5–7 годин.

У дорослих пацієнтів та пацієнтів з порушенням функції нирок плазмовий кліренс габапентину знижений. Константа швидкості елімінації, плазмовий кліренс, нирковий кліренс прямо пропорційні до кліренсу креатиніну.

Габапентин виводиться з плазми крові при гемодіалізі. Пацієнтам з порушенням функцій нирок та/або пацієнтам на гемодіалізі рекомендується перегляд дози препарату (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Лінійність/нелінійність

Біодоступність габапентину (абсорбована частина препарату) знижується з підвищенням дози, що говорить про нелінійність фармакокінетики препарату, а саме — параметрів біодоступності (F): Ae%, CL/F, Vd/F. Фармакокінетика елімінації (параметри фармакокінетики, що не включають F, такі як CLr і T1/2) має лінійну закономірність. Рівноважна плазмова концентрація габапентину передбачувана, виходячи з даних одноразового прийому препарату.

Клінічні характеристики

Показання

Епілепсія.

Габапентин використовується в якості додаткового препарату при лікуванні парціальних судом з або без вторинної генералізації у дорослих та дітей віком від 6 років (див. розділ «Фармакодинаміка»).

Габапентин використовується в якості монотерапії при лікуванні парціальних судом з або без вторинної генералізації у дорослих та дітей віком від 12 років.

Нейропатичний біль.

Габапентин показаний для лікування периферичного нейропатичного болю, наприклад, при болючій діабетичній нейропатії і постгерпетичній невралгії у дорослих.

Протипоказання

Гіперчутливість до активної речовини або до будь-якої з допоміжних речовин.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Протиепілептичні препарати. Після призначення габапентину в рамках фармакокінетичних досліджень не було відзначено значущих змін плазмової концентрації фенітоїну, карбамазепіну, вальпроєвої кислоти, фенобарбіталу, які застосовували в якості базової терапії. У цих же дослідженнях також не було відзначено і зміни фармакокінетики габапентину.

Пероральні контрацептиви. Одночасне призначення габапентину і пероральних контрацептивних препаратів, що містять норетистерон та/або етинілестрадіол, не впливає на показники рівноважної концентрації даних препаратів.

Антациди. Одночасне призначення габапентину і антацидів, що містять алюміній або магній, зменшує біодоступність габапентину максимум на 24%. Прийом габапентину рекомендований не раніше ніж через 2 години після прийому антацидів.

Циметидин. При одночасному застосуванні з циметидином відзначено невелике зниження виведення габапентину нирками; не очікується, що цей ефект має клінічне значення.

Алкоголь і неналежне використання інших препаратів, що впливають на ЦНС: можливе посилення побічних ефектів габапентину з боку ЦНС (наприклад, сонливість, атаксія).

Морфін. У дослідженні, що включало здорових добровольців (N = 12), які приймали капсули з контрольованим вивільненням, що містять 60 мг морфіну, за 2 години до прийому габапентину (капсула 600 мг), відзначалося збільшення середньої AUC габапентину на 44%, порівняно з випадками, коли морфін не застосовували. Тому при одночасному використанні морфіну і габапентину необхідне пильний нагляд за пацієнтами для своєчасного розпізнавання симптомів пригнічення ЦНС, таких як сонливість, і відповідне зменшення дози габапентину або морфіну.

Застосування пробенециду не порушує виведення габапентину нирками.

Особливості застосування.

При виникненні гострого панкреатиту на тлі застосування габапентину показана відміна габапентину (див. розділ «Побічні реакції»).

Незважаючи на відсутність доказів наявності реактивних судомних нападів при застосуванні габапентину, різка відміна протисудомних препаратів у пацієнтів з епілепсією може сприяти розвитку епілептичного статусу (см. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Зменшувати дозу, відміняти препарат, або замінювати його іншим (альтернативним) слід поступово протягом не менше 1 тижня.

Як і при застосуванні інших протиепілептичних препаратів, у деяких пацієнтів можливе збільшення частоти нападів або виникнення нових типів судомних нападів при застосуванні габапентину.

Як і при застосуванні інших протиепілептичних препаратів, спроби припинити застосування супутніх протиепілептичних засобів з метою переходу на монотерапію габапентином у пацієнтів, які отримували кілька протиепілептичних засобів, рідко були успішними.

Не вважається, що габапентин ефективний для лікування первинно-генералізованих нападів, таких як абсанси, і може посилювати інтенсивність таких нападів у деяких пацієнтів. З цієї причини габапентин слід з обережністю застосовувати пацієнтам зі змішаними судомними нападами, що включають абсанси.

Не проводили систематичних досліджень застосування габапентину пацієнтам віком від 65 років. В одному подвійному сліпому дослідженні, в якому взяли участь пацієнти з нейропатичним болем, у пацієнтів віком від 65 років частіше, ніж у молодших пацієнтів, розвивалися сонливість, периферичні набряки і слабкість. За винятком цих даних, клінічні дослідження в даній віковій групі не отримали доказів відмінностей профілю небажаних явищ від такого в популяції молодших пацієнтів.

Вплив довгострокового (більше 36 тижнів) застосування габапентину на здатність до навчання, інтелект і розвиток у дітей та підлітків належним чином не вивчено. У зв’язку з цим при рішенні про необхідність тривалої терапії слід враховувати можливі ризики.

Дані постмаркетингових досліджень зареєстрували випадки зловживання та залежності. У зв’язку з цим необхідно ретельно оцінювати дані пацієнтів на предмет зловживання наркотиками та спостерігати за появою можливих ознак зловживання габапентином, наприклад, прагнення роздобути препарат, збільшення дози, розвиток толерантності.

Суїцидальні думки та поведінка спостерігалися у пацієнтів, які отримували протиепілептичні засоби для певних показань. Є доступні дані, що підтверджують підвищений ризик суїцидальних думок і поведінки. Механізм розвитку цього ризику невідомий, і наявні дані не виключають підвищений ризик, пов’язаний з використанням габапентину.

Таким чином, ознаки суїцидальних думок та поведінки повинні бути перевірені, і повинно бути розглянуте використання відповідної терапії. Пацієнтам (та особам, які здійснюють догляд) слід рекомендувати звернутися до лікаря у разі появи ознак суїцидальних думок і поведінки.

Лабораторні тести.

Можуть виявитися хибнопозитивними результати напівкількісних тестів визначення вмісту білка в сечі за допомогою тест-смужок. Тому при необхідності рекомендується проводити додаткові аналізи із застосуванням інших методів (біуретовий метод, турбідиметричний метод, проби з барвниками).

Пацієнтам з рідкісними спадковими захворюваннями, наприклад, з непереносимістю лактози, лактазною недостатністю Лаппа, глюкозо-галактозною мальабсорбцією препарат приймати не слід.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Загальні ризики епілепсії і протиепілептичної терапії

Ризик вродженої патології потомства матерів, які отримували протиепілептичні препарати, збільшувався в 2–3 рази. Найчастіше повідомлялося про розвиток «заячої» губи, аномалій серцево-судинної системи і дефектів нервової трубки. Комбінована протиепілептична терапія, порівняно з монотерапією, може асоціюватися з великим ризиком вад розвитку, внаслідок чого рекомендовано використовувати, якщо це можливо, монотерапію. Усім вагітним жінкам і жінкам репродуктивного віку, яким необхідне проведення протиепілептичної терапії, перед її початком необхідно проконсультуватися з фахівцем. При плануванні вагітності необхідно ще раз переглянути необхідність протиепілептичної терапії. Різке припинення прийому протиепілептичних препаратів неприпустиме, оскільки це може привести до виникнення судом і суттєво погіршити стан матері і дитини. Затримка розвитку у потомства матерів з епілепсією спостерігається рідко. Неможливо диференціювати, чи є затримка розвитку наслідком генетичних порушень, соціальних факторів, епілепсії у матері або прийому нею протиепілептичних препаратів.

Ризик, пов’язаний з терапією габапентином

Адекватні дані щодо застосування габапентину вагітним жінкам відсутні. Дослідження на тваринах показали репродуктивну токсичність. Потенційний ризик для людини невідомий. Габапентин не слід застосовувати у період вагітності, якщо тільки потенційна користь для матері явно перевищує можливий ризик для плода.

Немає єдиного висновку про те, чи здатний габапентин, який застосовують жінки у період вагітності з приводу епілепсії, підвищувати ризик розвитку вродженої патології у потомства як у зв’язку з наявністю у жінок епілепсії самої по собі, так і в зв’язку з комбінованим застосуванням інших протиепілептичних препаратів.

Габапентин проникає у грудне молоко. Оскільки вплив препарату на грудних дітей не вивчено, призначення габапентину жінкам, які годують груддю слід проводити з обережністю. Застосування габапентину жінкам, які годують груддю виправдано тільки в тому випадку, якщо користь для матері перевищує потенційний ризик для немовляти.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Габапентин впливає на центральну нервову систему і може призвести до сонливості, запаморочення або до інших подібних симптомів. Ці побічні ефекти, навіть легкого або помірного ступеня, можуть бути потенційно небезпечними для пацієнтів під час управління транспортними засобами або експлуатації інших машин, особливо на початку терапії та після підйому дози.

Спосіб застосування та дози

Призначений для прийому всередину.

Габапентин можна приймати разом з їжею або окремо. Препарат слід запивати достатньою кількістю рідини (наприклад, склянкою води).

При всіх показаннях для початку терапії використовується схема підбору, описана в таблиці 1. Дана схема рекомендується для дорослих і дітей віком від 12 років. Інструкції щодо підбору дози для дітей віком від 12 років зазначені в окремому підрозділі.

Таблиця 1.

Розрахунок дозування при початковому підборі доз.
День 1 День 2 День 3
300 мг 1 раз на добу 300 мг 2 рази на добу 300 мг 3 рази на добу

Відміна габапентину

Відповідно до поточних клінічних рекомендацій рекомендовано відміняти габапентин поступово протягом мінімум 1 тижня, незалежно від показання.

Епілепсія.

При епілепсії зазвичай потрібна тривала терапія. Доза визначається лікарем відповідно до індивідуальної переносимості та ефективності.

Дорослі та діти віком від 12 років: ефективні дози при епілепсії — від 900 до 3600 мг/добу. Лікування починається з титрування дози препарату, як описано в Таблиці 1, або з дози 300 мг 3 рази на добу в 1-й день. Потім, залежно від індивідуальної переносимості та ефективності, дозу можна збільшувати на 300 мг/добу кожні 2–3 доби до максимальної дози 3600 мг/добу. Для деяких пацієнтів буває необхідно більш повільне титрування габапентину. Найбільш короткий термін досягнення дози 1800 мг/добу — 1 тиждень, 2400 мг/добу — 2 тижні, 3600 мг/добу — 3 тижні.

У довгострокових відкритих клінічних дослідженнях доза 4800 мг/добу добре переносилася пацієнтами. Добову дозу слід ділити на 3 прийоми. Максимальний інтервал між прийомами препарату не повинен перевищувати 12 годин, щоб уникнути перерв у протисудомній терапії та попередження виникнення судомних нападів.

Діти віком від 6 до 12 років.

Початкова доза препарату повинна становити 10–15 мг/кг/добу. Ефективна доза повинна бути досягнута титруванням препарату протягом приблизно 3 діб. Ефективна доза габапентину у дітей віком від 6 років становить 25–35 мг/кг/добу. Доведено, що дозу 50 мг/кг/добу добре переносили пацієнти у рамках довгострокових клінічних досліджень. Загальну добову дозу слід розділити на рівні частини (прийом 3 рази на добу); максимальний інтервал між прийомами препарату не має перевищувати 12 годин.

Немає необхідності у контролі рівня габапентину в сироватці крові. Крім того, габапентин можна застосовувати в комбінації з іншими протиепілептичними препаратами, тому що при цьому не змінюється плазмова концентрація габапентину або концентрації інших протиепілептичних препаратів у сироватці крові.

Периферичний нейропатичний біль.

Дорослі.

Лікування починається з титрування дози препарату, як описано в таблиці 1, інакше стартова доза 900 мг/добу повинна бути розділена на 3 прийоми. Потім, залежно від індивідуальної переносимості та ефективності, дозу можна збільшувати по 300 мг/добу кожні 2–3 доби до максимальної — 3600 мг/добу. Для деяких пацієнтів буває необхідно більш повільне титрування габапентину. Найкоротший термін досягнення дози 1800 мг/добу — 1 тиждень, 2400 мг/добу — 2 тижні, 3600 мг/добу — 3 тижні.

Ефективність та безпеку габапентину при лікуванні периферичного нейропатичного болю (наприклад, болючої діабетичної нейропатії або постгерпетичної невралгії) не вивчали в рамках довгострокових клінічних досліджень тривалістю більше 5 місяців. Якщо пацієнту потрібно більш тривале (більше 5 місяців) лікування габапентином з приводу нейропатичного болю, перед продовженням терапії лікар повинен оцінити клінічний статус пацієнта та визначити необхідність додаткової терапії.

Інструкції при всіх показаннях.

Пацієнтам з важким загальним станом або певними обтяжуючими факторами, такими як низька маса тіла, стан після трансплантації, титрування слід проводити повільніше або зменшуючи крокову дозу, або подовжуючи інтервали між збільшенням дози.

Застосування пацієнтам літнього віку (від 65 років).

Пацієнтам літнього віку іноді потрібен індивідуальний підбір дози у зв’язку з можливим зниженням функції нирок (див. таблицю 2). У пацієнтів літнього віку частіше спостерігається розвиток сонливості, периферичних набряків і слабкості.

Застосування пацієнтам з нирковою недостатністю.

Пацієнтам з вираженою нирковою недостатністю та/або пацієнтам на гемодіалізі потрібен індивідуальний підбір дози препарату (див. таблицю 2). Для цих пацієнтів рекомендовано застосування капсул габапентину по 100 мг.

Таблиця 2.

Дози при порушенні функції нирок.

Кліренс креатиніну (мл/хв) Загальна добова доза габапентину* мг/доба
≥80 (норми кліренсу креатиніну) 900–3600
50–79 600–1800
30–49 300–900
15–29 150**-600
<15*** 150**-300

* Загальну добову дозу необхідно розділити на 3 прийоми. Знижені дози застосовувати пацієнтам з нирковою недостатністю (кліренс креатиніну <79 мл/хв).

** Призначати 3 x 100 мг через день.

*** Для пацієнтів з кліренсом креатиніну <15 мл/хв добову дозу необхідно зменшити відповідно до кліренсу креатиніну (наприклад, пацієнтам з кліренсом креатиніну 7,5 мл/хв необхідно отримувати половину від добової дози пацієнтів з кліренсом креатиніну 15 мл/хв).

Дози для пацієнтів, які отримують гемодіаліз.

Для пацієнтів з анурією, які знаходяться на гемодіалізі і ніколи раніше не отримували габапентин, рекомендована насичувальна доза препарату повинна становити 300–400 мг, потім необхідно призначати 200–300 мг габапентину після кожного 4-годинного гемодіалізу. У дні, вільні від гемодіалізу, габапентин приймати не можна.

Підтримуючу дозу габапентину для пацієнтів на гемодіалізі визначати на основі рекомендацій, зазначених в таблиці 2. На додаток до підтримуючої дози пацієнтам на гемодіалізі рекомендовано прийом 200–300 мг препарату після кожного 4-годинного гемодіалізу.

Діти.

Габапентин показаний для лікування дітей з епілепсією: як додаткова терапія для дітей віком від 6 років, як монотерапія для дітей віком від 12 років.

Передозування

Навіть у разі прийому препарату в дозі до 49 г/добу не відзначався розвиток гострих небезпечних для життя токсичних реакцій.

Симптоми передозування включали запаморочення, двоїння в очах, невиразне мовлення, сонливість, втрату свідомості, млявість і легку діарею. Усі хворі повністю одужали на підтримуючому лікуванні. Зниження абсорбції габапентину при високих дозах може обмежувати абсорбцію ліків і зменшити прояв токсичних ефектів від передозування.

При проведенні підтримуючої терапії стан пацієнтів повністю відновлювався.

Хоча габапентин може бути видалений за допомогою гемодіалізу, на основі попереднього досвіду це зазвичай не потрібно. Однак для пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю, гемодіаліз може бути показаний.

Передозування габапентину, особливо у поєднанні з прийомом інших препаратів, що пригнічують ЦНС, може призводити до розвитку коми.

Побічні реакції

У ході досліджень епілепсії (додаткова терапія або монотерапія) та нейропатичного болю були відзначені наступні небажані реакції (наведені з урахуванням їх частоти): дуже часто (> 1/10), часто (> 1/100 — <1/10), нечасто (> 1/1000 — <1/100) і рідко (> 1/10,000 — <1/1,000). Якщо в різних дослідженнях частота побічних ефектів відрізнялася, у звіт включали дані про найбільшу частоту.

Додаткові небажані явища, зареєстровані у постмаркетингових дослідженнях, включені у категорію «частота невідома» (неможливо оцінити на підставі доступних даних).

У кожній групі за частотою небажані ефекти зазначені у порядку зниження тяжкості проявів.

Інфекційні та паразитарні захворювання.

Дуже часто: вірусна інфекція.

Часто: пневмонія; респіраторна інфекція; інфекція сечовивідних шляхів; інфекція, отит середнього вуха.

З боку системи кровотворення і лімфатичної системи.

Часто: лейкопенія.

Невідомо: тромбоцитопенія.

З боку імунної системи.

Нечасто: алергічні реакції (наприклад, кропив’янка).

Хоча габапентин може бути видалений за допомогою гемодіалізу, на основі попереднього досвіду це зазвичай не потрібно. Однак для пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю, гемодіаліз може бути призначений.

З боку обміну речовин і харчування.

Часто: зниження апетиту, анорексія, підвищення апетиту.

Психічні розлади.

Часто: ворожість, сплутаність і емоційна лабільність, депресія, тривожність, нервозність, аномальне мислення, невиразне мовлення.

Невідомо: галюцинації.

З боку нервової системи.

Дуже часто: сонливість, атаксія.

Часто: судоми, гіперкінези, дизартрія, зниження пам’яті, тремор, безсоння, головний біль, порушення чутливості (парестезія, гіпестезія), порушення координації, ністагм, підвищення, зниження або відсутність рефлексів, амнезія.

Нечасто: гіпокінезія.

Невідомо: інші рухові розлади (в т.ч хореоатетоз, дискінезія, дистонія).

З боку органів зору.

Часто: розлади зору, наприклад, амбліопія або диплопія.

З боку органів слуху та рівноваги.

Часто: системне запаморочення. Невідомо: дзвін у вухах.

З боку серця.

Нечасто: відчуття посиленого серцебиття.

З боку судин.

Часто: підвищення артеріального тиску, розширення судин.

З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння.

Часто: задишка, бронхіт, фарингіт, кашель, риніт.

З боку шлунково-кишкового тракту.

Часто: блювання, нудота, гінгівіт, діарея, біль у животі, диспепсія, запор, сухість у роті або у горлі, здуття живота.

Нечасто: дисфагія.

Невідомо: панкреатит.

З боку печінки і жовчовивідних шляхів.

Невідомо: гепатит, жовтяниця.

З боку шкіри і підшкірних тканин.

Часто: набряклість обличчя, пурпура (найчастіше описується як синці після травми), висипання, свербіж, акне.

Невідомо: синдром Стівенса-Джонсона, ангіоневротичний набряк, мультиформна еритема, алопеція.

З боку скелетної мускулатури і сполучної тканини.

Часто: артралгія, міалгія, біль у спині, м’язові скорочення.

Невідомо: міоклонічні судоми.

З боку нирок і сечовивідних шляхів.

Невідомо: гостра ниркова недостатність, нетримання сечі.

З боку статевих органів та молочної залози.

Часто: еректильна дисфункція.

Невідомо: гіпертрофія молочних залоз, гінекомастія.

Загальні розлади та порушення у місці введення.

Дуже часто: підвищена втомлюваність, гарячка.

Часто периферичний набряк, порушення ходи, слабкість, біль, відчуття дискомфорту, грипоподібний синдром.

Нечасто: генералізований набряк.

Невідомо: реакції відміни (головним чином тривожність, безсоння, нудота, болі, пітливість), біль у грудях. Були описані випадки раптового летального наслідку, однак чіткий взаємозв’язок з прийомом габапентину встановлений не був.

Лабораторні та інструментальні дані.

Часто: зниження кількості лейкоцитів, підвищення маси тіла.

Нечасто: підвищення показників функції печінки (АСТ, АЛТ) і білірубіну.

Невідомо: Коливання рівня глюкози в крові у пацієнтів з цукровим діабетом.

Травми та отруєння.

Часто: випадкові пошкодження, переломи, подряпини.

Були описані випадки гострого панкреатиту на тлі лікування габапентином. Зв’язок з габапентином не визначений (див. розділ «Особливості застосування»).

У пацієнтів з термінальною нирковою недостатністю, які перебувають на гемодіалізі, зареєстровані випадки міопатії з підвищенням рівня креатинкінази.

Випадки інфекції дихальних шляхів, середні отити, судоми і бронхіти були описані тільки в клінічних дослідженнях з участю дітей. Крім того, у дослідженнях у дітей досить часто зазначали агресивну поведінку і гіперкінези.

Термін придатності

2 роки.

Умови зберігання

Зберігати при температурі не вище 25 оС.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка

По 10 капсул у блістері; по 2 блістери у пачці з картону.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

ПрАТ «Технолог».

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності

Україна, 20300, Черкаська обл., місто Умань, вулиця Стара прорізна, будинок 8.

Дата додавання: 26.09.2021 р.
© Компендіум 2019

Діагнози, при яких застосовують ГАБАПЕНТИН

ЗНО (злоякісне новоутворення) головки підшлункової залози МКХ C25.0
ЗНО (злоякісне новоутворення) сечового міхура МКХ C67.9
Невралгія трійчастого нерва МКХ G50.0
Остеохондроз шийного відділу хребта МКХ M42.1
Параліч Белла МКХ G51.0
Перелом інших шийних хребців МКХ S12.2
Хронічний інтерстиціальний цистит МКХ N30.1

Рекомендовані аналоги ГАБАПЕНТИН:

протиепілептичні засоби
протиепілептичні засоби
протиепілептичні засоби
протиепілептичні засоби
Спеціалізований мобільний додаток
для пошуку інформації про лікарські препарати
Наведіть камеру на QR-код, щоб завантажити
На нашому сайті застосовуються файли cookies для більшої зручності використання та покращенняя роботи сайту. Продовжуючи, ви погоджуєтесь з застосуванням cookies.
Developed by Maxim Levchenko