ОКСАПІН® (OXAPIN®)

СКЛАД І ФОРМА ВИПУСКУ

таблетки, вкриті плівковою оболонкою 300 мг блістер, № 30Ціни в аптеках
Окскарбазепін
300 мг
№ UA/11096/01/01 від 12.11.2015 до 12.11.2020
B За рецептом

ДІАГНОЗИ

ФАРМАКОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ

фармакодинаміка. Фармакологічна активність окскарбазепіну зумовлена в першу чергу дією його метаболіту — моногідроксипохідного (МГП). Механізм дії окскарбазепіну та МГП пов’язаний головним чином з блокадою потенціалзалежних натрієвих каналів, що призводить до стабілізації надмірно збуджених мембран нейронів, пригнічення повторюваних нейрональних розрядів та зменшення поширення синаптичних імпульсів. Крім того, збільшується провідність іонів калію та модуляція високопотенційних активованих кальцієвих каналів, що може також сприяти протисудомним ефектам. Не було виявлено значущих взаємодій з нейромедіаторами мозку або центрами модулятора рецепторів.

Дослідження на тваринах показали, що окскарбазепін та його активний метаболіт (МГП) є сильнодіючими та ефективними протисудомними засобами. Вони захищали тварин від генералізованих тоніко-клонічних та меншою мірою — від клонічних нападів та зупиняли або зменшували частоту хронічних рецидивних парціальних нападів у тварин з алюмінієвими імплантатами. При щоденному лікуванні тварин упродовж 5 днів або 4 тиж окскарбазепіном або МГП відповідно стійкості (тобто послаблення протисудомної активності) щодо тоніко-клонічних нападів не спостерігалося.

Фармакокінетика. Абсорбція. Після перорального застосування окскарбазепін повністю всмоктується та значною мірою метаболізується до його фармакологічно активного метаболіту (МГП).

Після одноразового прийому дози 600 мг окскарбазепіну здоровими добровольцями чоловічої статі натще середнє значення Cmax МГП становило 34 мкмоль/л з відповідною медіаною tmax 4,5 год.

Під час дослідження балансу маси за участю чоловіків тільки 2% загальної радіоактивності у плазмі крові було зумовлено незміненим окскарбазепіном, приблизно 70% — МГП, а решта — незначними другорядними метаболітами, які швидко виводяться.

Їжа не впливає на швидкість та ступінь всмоктування окскарбазепіну. Отже, Оксапін можна приймати незалежно від вживання їжі.

Розподіл. Очікуваний об’єм розподілу МГП становить 49 л.

Приблизно 40% МГП зв’язується з білками плазми крові, в основному з альбуміном. У терапевтично відповідному діапазоні ступінь зв’язування не залежить від концентрації препарату в плазмі крові. Окскарбазепін та МГП не зв’язуються з α-1-кислим глікопротеїном.

Окскарбазепін та МГП проникають через плаценту. В одному випадку концентрації МГП були однаковими у плазмі крові новонародженого та матері.

Біотрансформація. Окскарбазепін за допомогою цитозольних ферментів швидко метаболізується у печінці до МГП, що несе основну відповідальність за фармакологічний ефект Оксапіну. Надалі МГП метаболізується шляхом кон’югації з глюкуроновою кислотою. Невеликі кількості (4% від дози) окиснюються до фармакологічно неактивного метаболіту (10, 11-дигідроксипохідного — ДГП).

Виведення. Окскарбазепін виводиться з організму головним чином у вигляді метаболітів, переважно нирками. Більше 95% дози виводиться із сечею, причому менше 1% — у вигляді незміненого окскарбазепіну. Виведення з калом становить менше 4% прийнятої дози. Приблизно 80% дози виводиться із сечею у вигляді глюкуронідів МГП (49%) або незміненого МГП (27%), тоді як кількість неактивного ДГП становить приблизно 3%, а кон’югати окскарбазепіну — 13% дози.

Окскарбазепін швидко виводиться з плазми крові з очевидними значеннями періоду напіврозпаду між 1,3–2,3 год, тоді як очевидний період напіврозпаду МГП у плазмі крові становив у середньому 9,3±1,8 год.

Пропорційність дози. Стаціонарні плазмові концентрації МГП у пацієнтів досягаються протягом 2–3 днів при прийомі окскарбазепіну двічі на добу. У стаціонарному стані фармакокінетика МГП є лінійною та демонструє пропорційність дози в діапазоні доз 300–2400 мг/добу.

Особливі групи пацієнтів

Пацієнти з порушенням функції печінки. Фармакокінетика та метаболізм окскарбазепіну та МГП після одноразового перорального прийому дози 900 мг препарату оцінювали у здорових добровольців та у пацієнтів з порушенням функції печінки. Порушення функції печінки легкого та помірного ступеня не впливають на фармакокінетику окскарбазепіну та МГП. Окскарбазепін не досліджували у пацієнтів з тяжкими порушеннями функції печінки.

Пацієнти з порушенням функції нирок. Існує лінійна залежність між кліренсом креатиніну та нирковим кліренсом МГП. При одноразовому прийомі 300 мг окскарбазепіну у пацієнтів з порушеннями функції нирок (кліренс креатиніну <30 мл/хв) період напіврозпаду МГП збільшується на 60–90% (16–19 год), а AUC збільшується у 2 рази порівняно з таким у дорослих пацієнтів з нормальною функцією нирок (10 год).

Діти. Фармакокінетику окскарбазепіну оцінювали у пацієнтів дитячого віку, які приймали його в діапазоні доз 10–60 мг/кг/добу. Кліренс МГП з поправкою на масу тіла знижується, оскільки вік та маса тіла збільшуються, наближаючись до показників дорослих пацієнтів. Кліренс за середньою масою тіла у дітей віком 6–12 років приблизно на 40% вищий за кліренс у дорослих пацієнтів. Отже, вплив МГП у цих дітей, як очікується, при лікуванні аналогічними дозами з поправкою на масу тіла становить приблизно ⅔ показника у дорослих. Оскільки маса тіла збільшується, очікується, що у пацієнтів віком від 13 років кліренс МГП з поправкою на масу тіла досягне показника дорослих пацієнтів.

Вагітність. Дані, отримані в обмеженої кількості жінок, вказують на поступове зниження плазмових рівнів МГП протягом вагітності.

Пацієнти літнього віку. Після прийому окскарбазепіну одноразового (в дозі 300 мг) і повторно (в дозі 600 мг/добу) у добровольців літнього віку (60–82 років) Cmax та значення AUC для МГП були на 30–60% вищими, ніж у добровольців молодшого віку (18–32 роки). Порівняння показників кліренсу креатиніну у добровольців молодшого та літнього віку вказують на те, що така відмінність пов’язана з віковим зменшенням кліренсу креатиніну. Немає потреби в особливих рекомендаціях щодо дозування, оскільки терапевтичні дози лікар підбирає індивідуально.

Стать. Не спостерігалося жодних фармакокінетичних відмінностей залежно від статі у дітей, дорослих або осіб літнього віку.

ПОКАЗАННЯ

для лікування парціальних нападів з вторинно генералізованими тоніко-клонічними нападами або без них як монотерапія або додаткова терапія у дорослих та дітей віком від 6 років.

ЗАСТОСУВАННЯ

у разі монотерапії та додаткової терапії лікування Оксапіном починається з клінічно ефективної дози, розділеної на 2 застосування. Дозу можна підвищити залежно від клінічної відповіді пацієнта. При заміні інших протиепілептичних лікарських засобів на Оксапін слід поступово знижувати дозу супутнього протиепілептичного препарату(-ів) на початку застосування Оксапіну. Оскільки загальне навантаження на пацієнта протиепілептичними лікарськими засобами збільшується, дози супутніх протиепілептичних препаратів, можливо, потрібно знизити та/або дозу Оксапіну потрібно підвищувати більш повільно.

Оксапін можна застосовувати незалежно від прийому їжі.

Нижченаведені рекомендації з дозування стосуються всіх пацієнтів у разі відсутності в них порушення функції нирок. Немає потреби контролювати рівень препарату в плазмі крові з метою оптимізації терапії Оксапіном.

Таблетки мають лінію поділу і можуть бути розділені на 2 половини для того, щоб пацієнту було легше ковтати таблетку. Проте таблетку не можна ділити на 2 рівні дози.

Дорослі. Монотерапія. Застосування Оксапіну слід розпочинати з дози 600 мг/добу (8–10 мг/кг/добу), розділеної на 2 застосування. За наявності клінічних показань дозу можна підвищити з приблизно тижневими інтервалами не більше ніж на 600 мг/добу від початкової дози для досягнення бажаної клінічної відповіді. Терапевтичний ефект спостерігається в діапазоні доз 600–2400 мг/добу.

Є дані, що у пацієнтів, які не отримують на теперішній час протиепілептичних лікарських засобів, ефективною дозою окскарбазепіну у якості монотерапії є 1200 мг/добу. Однак відомо, що доза 2400 мг/добу є ефективною у більш стійких до лікування пацієнтів, яких переводять на монотерапію окскарбазепіном з інших протиепілептичних лікарських засобів.

У контрольованих умовах стаціонару підвищення дози до 2400 мг/добу було досягнуто протягом 48 год.

Додаткова терапія. Застосування Оксапіну слід розпочинати з дози 600 мг/добу (8–10 мг/кг/добу), розділеної на 2 застосування. У разі наявності клінічних показань дозу можна підвищувати приблизно з тижневими інтервалами не більше ніж на 600 мг/добу від початкової дози для досягнення бажаної клінічної відповіді. Терапевтичні ефекти спостерігаються в діапазоні доз 600–2400 мг/добу.

Є дані, що у пацієнтів, які отримують окскарбазепін у якості додаткової терапії, ефективними є добові дози від 600 до 2400 мг/добу, хоча більшість пацієнтів не була здатна переносити дозу 2400 мг/добу без зниження дози супутніх протиепілептичних препаратів, головним чином через небажані явища з боку ЦНС.

Не вивчали застосування окскарбазепіну у добових дозах вище 2400 мг.

Пацієнти літнього віку. Корекція дози рекомендована пацієнтам літнього віку з порушеннями функцій нирок.

Діти. Рекомендовано застосовувати Оксапін у дітей віком від 6 років.

При монотерапії та додатковій терапії лікування Оксапіном слід розпочинати з дози 8–10 мг/кг/добу, розділеної на 2 застосування. При додатковому лікуванні терапевтичні ефекти спостерігаються при середній підтримувальній дозі приблизно 30 мг/кг/добу. За наявності клінічних показань доза може підвищуватися з приблизно тижневими інтервалами не більше ніж на 10 мг/кг/добу від початкової дози до максимальної дози 46 мг/кг/добу для досягнення бажаної клінічної відповіді.

У всіх категорій пацієнтів (дорослі, пацієнти літнього віку та діти) у разі необхідності можна застосовувати більш низькі дози препарату.

Пацієнти з печінковою недостатністю. Не потрібна корекція режиму дозування для пацієнтів з легкою та помірною печінковою недостатністю. Застосування окскарбазепіну не досліджувалося у пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю. Отже, під час лікування пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю слід виявляти обережність.

Пацієнти з нирковою недостатністю. Пацієнтам з порушенням функції нирок (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв) терапію Оксапіном слід розпочинати з половини звичайної початкової дози (300 мг/добу), яку підвищують щонайменше з тижневими інтервалами для досягнення бажаної клінічної відповіді.

Під час підвищення дози для пацієнтів з нирковою недостатністю може бути необхідним більш ретельне спостереження.

Діти. Окскарбазепін не рекомендовано застосовувати у дітей віком до 6 років, оскільки безпека та ефективність не були належним чином доведені.

ПРОТИПОКАЗАННЯ

підвищена чутливість до активної речовини або до будь-яких допоміжних речовин препарату.

ПОБІЧНА ДІЯ

з боку крові та лімфатичної системи: лейкопенія, тромбоцитопенія, пригнічення кістково-мозкового кровотворення, апластична анемія, агранулоцитоз, панцитопенія, нейтропенія.

З боку імунної системи: реакції підвищеної чутливості (включаючи мультиорганну гіперчутливість), які характеризуються такими особливостями, як висипання та гарячка. У разі розвитку реакцій підвищеної чутливості можливі порушення інших органів або систем, таких як кровоносна та лімфатична системи (наприклад еозинофілія, тромбоцитопенія, лейкопенія, лімфаденопатія, спленомегалія), печінка (наприклад відхилення від норми результатів функціональних печінкових проб, гепатит), м’язи та суглоби (наприклад набряки у ділянці суглобів, міалгія, артралгія), нервова система (наприклад печінкова енцефалопатія), нирки (наприклад протеїнурія, інтерстиціальний нефрит, ниркова недостатність), легені (наприклад диспное, набряк легенів, БА, бронхоспазм, інтерстиціальне захворювання легенів), ангіоневротичний набряк, анафілактичні реакції.

З боку обміну речовин і харчування: гіпонатріємія, клінічно значуща гіпонатріємія (концентрація натрію — <125 ммоль/л), асоційована з такими ознаками та симптомами, як судоми, енцефалопатія, пригнічений рівень свідомості, сплутаність свідомості (додаткові небажані ефекти зазначені також у розділі Порушення з боку нервової системи), порушення зору (наприклад розмите зображення), гіпотиреоз, блювання, нудота, дефіцит фолієвої кислоти.

З боку психіки: сплутаність свідомості, депресія, апатія, збудженість (наприклад знервованість), афективна лабільність, емоційна лабільність.

З боку нервової системи: сонливість, головний біль, запаморочення, атаксія, тремор, ністагм, порушення уваги, амнезія.

З боку органа зору: диплопія, розмитість зображення, порушення зору, затуманення зору.

З боку органа слуху та рівноваги: вертиго.

З боку серцево-судинної системи: аритмія, атріовентрикулярна блокада, АГ.

З боку ШКТ: нудота, блювання, діарея, запор, біль у животі, панкреатит.

З боку жовчовивідних шляхів та печінки: гепатит.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: висипання, облисіння, акне, кропив’янка, ангіоневротичний набряк, синдром Стівенса —Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), мультиформна еритема.

З боку кістково-м’язової системи та сполучної тканини: системний червоний вовчак.

Системні порушення та ускладнення у місці введення: відчуття підвищеної втомлюваності, астенія.

Відхилення від норми, виявлені у результаті лабораторних досліджень: підвищення рівня печінкових ферментів, підвищення рівня ЛФ в крові, зниження T4 (клінічна значущість незрозуміла), підвищення рівня ліпази та/або амілази.

ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ

підвищена чутливість. Протягом післяреєстраційного періоду отримано повідомлення про реакції підвищеної чутливості I класу (негайні), які включали висипання, свербіж, кропив’янку, ангіоневротичний набряк та повідомлення про анафілаксію. Випадки анафілаксії та ангіоневротичного набряку, при яких були задіяні гортань, голосова щілина, губи та повіки, зареєстровані у пацієнтів після прийому першої дози або наступних доз окскарбазепіну. Якщо у пацієнта розвиваються такі реакції після лікування Оксапіном, препарат слід відмінити та розпочати альтернативне лікування.

Пацієнтів, у яких спостерігалися реакції підвищеної чутливості до карбамазепіну, потрібно поінформувати про те, що приблизно у 25–30% таких пацієнтів можливе виникнення реакції підвищеної чутливості (наприклад тяжкі шкірні реакції) при прийомі Оксапіну.

Реакції підвищеної чутливості, включаючи реакції мультиорганної гіперчутливості, можуть також розвиватися і в пацієнтів без підвищеної чутливості до карбамазепіну в анамнезі. Подібні реакції можуть впливати на шкіру, печінку, кровоносну та лімфатичну систему та інші органи або окремо, або разом у вигляді системної реакції. У разі появи ознак та симптомів, що вказують на реакції підвищеної чутливості, Оксапін слід відмінити негайно.

Дерматологічні ефекти. Про серйозні шкірні реакції, у тому числі про синдром Стівенса — Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла) та мультиформну еритему, пов’язані із застосуванням окскарбазепіну, повідомлялося дуже рідко. Пацієнтам із серйозними шкірними реакціями може знадобитися госпіталізація, оскільки ці захворювання можуть загрожувати життю та в дуже рідкісних випадках можуть бути летальними. Випадки, пов’язані із застосуванням окскарбазепіну, мали місце як у дітей, так і в дорослих. Медіана часу до появи реакції становила 19 днів. Повідомлялося про кілька окремих випадків рецидиву серйозної шкірної реакції при повторному призначенні окскарбазепіну. Пацієнтів, у яких розвивається реакція шкіри на лікування окскарбазепіном, потрібно негайно обстежити, а сам Оксапін негайно відмінити, окрім випадків, коли очевидна відсутність зв’язку між висипанням та прийомом препарату. У випадку відміни лікування необхідно приділити увагу заміні Оксапіну іншою протиепілептичною медикаментозною терапією для уникнення нападів у результаті відміни препарату. Оксапін не слід призначати повторно тим пацієнтам, яким терапію окскарбазепіном було відмінено через реакції підвищеної чутливості.

Гіпонатріємія. У 2,7% пацієнтів, які отримували окскарбазепін, спостерігалося зниження рівня натрію в сироватці крові нижче 125 ммоль/л, яке було зазвичай безсимптомним та не потребувало корекції лікування. Досвід клінічних досліджень говорить про те, що рівні сироваткового натрію повертаються до норми після зниження дози окскарбазепіну, відміни препарату або консервативного лікування пацієнта (наприклад обмеження споживання рідини). У пацієнтів з попередніми захворюваннями нирок, пов’язаними з низьким рівнем натрію, або у пацієнтів, які одночасно отримували препарати, що знижують рівень натрію (наприклад діуретики, десмопресин), а також НПЗП (наприклад індометацин), до початку терапії Оксапіном слід виміряти сироваткові рівні натрію. Пізніше рівні натрію в сироватці крові необхідно виміряти приблизно через 2 тиж і потім 1 раз на місяць упродовж перших 3 міс терапії або залежно від клінічної потреби. Ці фактори ризику особливо можуть стосуватися пацієнтів літнього віку. Щодо пацієнтів, які отримують Оксапін, на початку прийому засобів, що знижують рівень натрію, необхідно дотримуватися такого самого підходу до оцінки рівня натрію. Якщо клінічні симптоми, що вказують на розвиток гіпонатріємії, спостерігаються на тлі терапії Оксапіном, можна розглянути можливість вимірювання рівня натрію в сироватці крові. В інших пацієнтів оцінку сироваткового натрію можна проводити як частину їх стандартних лабораторних досліджень.

У всіх пацієнтів із серцевою недостатністю та вторинною серцевою недостатністю необхідно регулярно визначати масу тіла для визначення наявності затримки рідини. У разі затримки рідини або погіршення стану серця слід перевірити сироватковий рівень натрію. Якщо спостерігається гіпонатріємія, то обмеження кількості води є важливим детектором вимірювання. Оскільки в дуже рідкісних випадках окскарбазепін може призводити до порушення серцевої провідності, варто дуже уважно спостерігати за пацієнтами з попереднім порушенням провідності (наприклад з атріовентрикулярною блокадою, аритмією).

Функція печінки. Повідомлялося про дуже рідкісні випадки гепатиту, який у більшості випадків регресував зі сприятливим прогнозом. При підозрі на захворювання печінки слід оцінити функцію печінки і розглянути можливість відміни Оксапіну.

Гематологічні ефекти. Протягом післяреєстраційного періоду в дуже рідкісних випадках повідомлялося про агранулоцитоз, апластичну анемію і панцитопенію, що спостерігалися у пацієнтів, які отримували лікування окскарбазепіном. У разі розвитку будь-якої ознаки вираженого пригнічення кісткового мозку слід розглянути можливість відміни лікарського засобу.

Суїцидальна поведінка. Повідомлялося про суїцидальні думки та поведінку у пацієнтів, які отримували лікування протиепілептичними засобами за кількома показаннями. Існує незначне підвищення ризику появи суїцидальних думок та поведінки. Механізм цього ризику невідомий, а наявні дані не виключають можливості підвищення ризику під час прийому окскарбазепіну.

Тому пацієнтів потрібно перевірити на наявність ознак суїцидальних думок та поведінки та слід розглянути можливість призначення відповідного лікування. Пацієнтам (та особам, які про них піклуються) слід рекомендувати звернутися за медичною допомогою у разі появи ознак суїцидальних думок або поведінки.

Гормональні контрацептиви. Пацієнток репродуктивного віку варто попередити, що супутній прийом Оксапіну з гормональними контрацептивами може призвести до неефективності такого типу контрацептивів. У разі застосування Оксапіну рекомендовані інші види контрацепції.

Алкоголь. Вживання алкогольних напоїв на тлі терапії Оксапіном може спричинити кумулятивний седативний ефект.

Відміна терапії. Як і при застосуванні всіх протиепілептичних лікарських засобів, Оксапін слід відміняти поступово для мінімізації потенційного підвищення частоти нападів.

Застосування у період вагітності та годування грудьми

Вагітність. Загальний ризик, пов’язаний з епілепсією та протиепілептичними лікарськими засобами. Було показано, що у дітей, народжених жінками з епілепсією, поширеність вроджених вад є у 2–3 рази вищою за частоту в загальній групі пацієнтів, яка становить приблизно 3%. У групі пацієнтів, яка отримувала лікування, підвищення частоти вад спостерігалося при політерапії, проте якою мірою за це відповідають медикаментозна терапія та/або захворювання, ще не з’ясовано.

Окрім того, не можна переривати ефективну протиепілептичну терапію, оскільки загострення хвороби є дуже шкідливим як для матері, так і для плода.

Ризик, пов’язаний з окскарбазепіном. Кількість клінічних даних про прийом препарату у період вагітності лишається недостатньою для оцінки тератогенного потенціалу окскарбазепіну. У дослідженнях на тваринах при рівнях доз, токсичних для організму самки, спостерігалися підвищення загибелі ембріонів, затримка розвитку та вади розвитку.

З огляду на вищезазначене необхідно мати на увазі:

  • якщо жінка, яка отримує Оксапін, завагітніла або планує вагітність, слід уважно повторно оцінити застосування цього препарату. Варто призначати мінімальні ефективні дози та у разі можливості віддавати перевагу монотерапії принаймні протягом перших 3 міс вагітності;
  • пацієнток необхідно проконсультувати стосовно можливості підвищення ризику вад розвитку та надати можливість проведення пренатального скринінгу;
  • протягом вагітності не можна переривати ефективне протиепілептичне лікування окскарбазепіном, оскільки загострення хвороби є дуже шкідливим як для матері, так і для плода.

Моніторинг та профілактика. Протиепілептичні лікарські засоби можуть спричинити дефіцит фолієвої кислоти, що, можливо, впливатиме на розвиток аномалій плода. Рекомендований прийом добавок з фолієвою кислотою до та протягом вагітності. Оскільки ефективність прийому таких добавок не доведена, можна запропонувати спеціальне антенатальне діагностування навіть тим жінкам, які додатково отримують фолієву кислоту.

Дані, отримані в обмеженої кількості жінок, вказують на те, що плазмові рівні активного метаболіту окскарбазепіну, 10-МГП, протягом вагітності можуть поступово знижуватися. Рекомендований ретельний моніторинг клінічної відповіді у жінок, які отримують терапію Оксапіном, упродовж вагітності для забезпечення адекватного контролю нападів, що зберігаються. Слід розглядати необхідність визначення змін концентрацій МГП у плазмі крові. Якщо протягом вагітності дози препарату підвищувалися, також необхідно розглянути можливість моніторингу плазмових рівнів МГП у післяпологовий період.

Новонароджені. Повідомлялося про порушення згортання крові у новонароджених, спричинені протиепілептичними засобами. Як запобіжний захід слід застосовувати вітамін K1 протягом останніх кількох тижнів вагітності та у новонародженого.

Період годування грудьми. Окскарбазепін та його активний метаболіт (МГП) проникають у грудне молоко. Для обох сполук співвідношення концентрації в грудному молоці до концентрації у плазмі крові становило 0,5. Вплив окскарбазепіну на немовля через грудне молоко невідомий. Отже, у разі необхідності лікування слід припинити годування грудьми.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами. Застосування окскарбазепіну було пов’язане з небажаними реакціями, такими як запаморочення або сонливість. Отже, пацієнтів необхідно повідомити про можливе порушення їх фізичної та/або психічної здатності працювати з механізмами або керувати транспортними засобами.

ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ

індукція синтезу ферментів. Окскарбазепін та його фармакологічно активний метаболіт (МГП) є слабкими in vitro та in vivo індукторами ферментів CYP 3A4 і CYP 3A5 цитохрому P450, відповідальних за метаболізм дуже великої кількості препаратів, зокрема імунодепресантів (наприклад циклоспорину, такролімусу), оральних контрацептивів та деяких інших протиепілептичних лікарських засобів (наприклад карбамазепіну), що призводить до зниження плазмових концентрацій цих лікарських засобів (у таблиці викладені результати стосовно інших протиепілептичних лікарських засобів).

Окскарбазепін та МГП in vitro є слабкими індукторами УДФ-глюкуронілтрансфераз (вплив на особливі ферменти в цьому класі невідомий). Отже, окскарбазепін та МГП in vivo можуть незначно індукувати вплив на метаболізм лікарських засобів, які виводяться головним чином за допомогою кон’югації через УДФ-глюкуронілтрансферази. На початку лікування Оксапіном або при зміні дози для досягнення нового рівня індукції може знадобитися 2–3 тиж.

У разі відміни терапії Оксапіном може виявитися необхідним зниження дози супутніх препаратів, рішення про яке слід приймати на основі клінічного нагляду та/або при спостереженні за плазмовим рівнем препарату. Індукція, імовірно, поступово знижується через 2–3 тиж після відміни терапії.

Гормональні контрацептиви. Показано, що окскарбазепін впливає на 2 компоненти оральних контрацептивів: етинілестрадіол та левоноргестрел. Середні значення AUC етинілестрадіолу та левоноргестрелу знижувалися на 48–52 та 32–52% відповідно. Отже, супутній прийом Оксапіну з гормональними контрацептивами може призвести до неефективності цих контрацептивів. Необхідно застосовувати інший надійний метод контрацепції.

Пригнічення синтезу ферментів. Окскарбазепін та МГП пригнічують CYP 2C19. Отже, у разі поєднаного застосування Оксапіну у високих дозах з лікарськими засобами, які в основному метаболізуються за допомогою CYP 2C19 (наприклад фенітоїн), може виникнути взаємодія. Плазмові рівні фенітоїну підвищувалися на 40% при призначенні доз окскарабазепіну, які перевищували 1200 мг/добу (у таблиці викладені результати стосовно інших протисудомних препаратів). У такому разі може стати необхідним зниж дози супутнього застосовуваного фенітоїну.

Протиепілептичні лікарські засоби. Потенційні взаємодії між окскарабазепіном та іншими протиепілептичними лікарськими засобами оцінювалися в ході клінічних досліджень. Інформація про вплив цих взаємодій на середні значення AUC та Cmin викладена в таблиці.

Таблиця. Інформація про взаємодію протиепілептичних препаратів з окскарбазепіном.

Протиепілептичний лікарський засіб Вплив окскарбазепіну на протиепілептичний лікарський засіб Вплив протиепілептичного лікарського засобу на МГП
Одночасне застосування Концентрація Концентрація
Карбамазепін Зниження на 0–22% (підвищення рівня карбамазепіну-епоксиду на 30%) Зниження на 40%
Клобазам Не досліджували Вплив відсутній
Фелбамат Не досліджували Вплив відсутній
Ламотриджин Незначне зниження* Вплив відсутній
Фенобарбітон Підвищення на 14–15% Зниження на 30–31%
Фенітоїн Підвищення на 0–40% Зниження на 29–35%
Вальпроєва кислота Вплив відсутній Зниження на 0–18%

*Попередні результати показують, що окскарбазепін може призвести до зниження концентрації ламотриджину, що є, можливо, важливим у разі застосування у дітей, але потенціал розвитку взаємодії окскарбазепіну менший, ніж той, що спостерігається при одночасному застосуванні препаратів, які індукують синтез ферментів (карбамазепін, фенобарбітон та фенітоїн).

Було показано, що у дорослих сильнодіючі індуктори синтезу ферментів цитохрому P450 (тобто карбамазепін, фенітоїн та фенобарбітон) знижують рівні МГП у плазмі крові (на 29–40%). У дітей віком 6–12 років кліренс МГП збільшувався приблизно на 35% при прийомі одного з 3 протиепілептичних препаратів, які індукують синтез ферментів, порівняно з монотерапією. Комбінована терапія окскарабазепіном та ламотриджином призводила до підвищення ризику виникнення небажаних явищ (нудоти, сонливості, запаморочення та головного болю). При одночасному прийомі з окскарбазепіном одного або кількох протиепілептичних препаратів можна розглянути в індивідуальному порядку можливість обережної корекції дози та/або контролю рівня у плазмі крові. Це особливо стосується пацієнтів дитячого віку, які одночасно отримували ламотриджин.

При прийомі окскарбазепіну самоіндукція ферментів не спостерігалася.

Взаємодії з іншими лікарськими засобами. Циметидин, еритроміцин, вілоксазин, варфарин та декстропропоксифен не впливали на фармакокінетику МГП.

Взаємодія між окскарбазепіном та інгібіторами МАО теоретично можлива, з огляду на структурний зв’язок окскарбазепіну з трициклічними антидепресантами.

У пацієнтів, які отримують лікування трициклічними антидепресантами та брали участь у клінічних дослідженнях, клінічно значущих взаємодій не спостерігалося.

Комбінована терапія препаратами літію та окскарбазепіном може підвищувати нейротоксичність.

ПЕРЕДОЗУВАННЯ

були отримані повідомлення про окремі випадки передозування. Максимальна прийнята доза становила приблизно 24 000 мг. Усі пацієнти одужали після симптоматичного лікування. Симптоми передозування включають сонливість, запаморочення, нудоту, блювання, гіперкінез, гіпонатріємію, атаксію та ністагм. Специфічного антидоту не існує. Слід призначати належне симптоматичне та підтримувальне лікування. Слід взяти до уваги видалення лікарського засобу шляхом промивання шлунка та/або його інактивації за допомогою прийому активованого вугілля.

УМОВИ ЗБЕРІГАННЯ

при температурі не вище 25 °С.

ІНСТРУКЦІЯ МОЗ

Дата додавання: 20.05.2020 р.

© Компендиум 2019

Ціни на ОКСАПІН® в містах України

Вінниця 172.8 грн./уп.

«АПТЕКА ОПТОВИХ ЦІН» Вінниця, просп. Космонавтів, 36А, тел.: +380800505911172.80 грн./уп.

Дніпро 171.88 грн./уп.

«МЕД-СЕРВІС» Дніпро, пл. Вокзальна, 2Б, тел.: +380562361150154.15 грн./уп.

Житомир 176.04 грн./уп.

«АПТЕКА ОПТОВИХ ЦІН» Станишівка, шосе Сквирське, 6А, тел.: +380800505911172.80 грн./уп.

Запоріжжя 177.91 грн./уп.

«МЕД-СЕРВІС» Запоріжжя, вул. Маковського Спартака, 2А, тел.: +380612762510169.05 грн./уп.

Івано-Франківск 178.8 грн./уп.

«МIСЬКА СIМЕЙНА АПТЕКА» Івано-Франківськ, вул. Привокзальна, 9, тел.: +380342758002167.60 грн./уп.

Київ 198.86 грн./уп.

«ЖОЛДІФАРМ» Київ, вул. Естонська, 7, тел.: +380503470467156.65 грн./уп.

Кропивницький 172.8 грн./уп.

«АПТЕКА ОПТОВИХ ЦІН» Кропивницький, вул. Попова Космонавта, 9Д, тел.: +380800505911172.80 грн./уп.

Луцьк 179.62 грн./уп.

«ВОЛИНЬФАРМ» Луцьк, просп. Соборності, 11А, тел.: +380332713363171.70 грн./уп.

Львів 185.6 грн./уп.

«ПУЛЬС» Львів, вул. Патона, 2/7, тел.: +380674772355152.72 грн./уп.

Миколаїв 172.8 грн./уп.

«АПТЕКА ОПТОВИХ ЦІН» Миколаїв, просп. Центральний, 148А/2, тел.: +380800505911172.80 грн./уп.

Одеса 182.59 грн./уп.

«1 СОЦІАЛЬНА АПТЕКА» Одеса, просп. Шевченка Тараса, 17, тел.: +380633130225164.99 грн./уп.

Полтава 172.4 грн./уп.

«МЕД-СЕРВІС» Полтава, вул. Чураївни, 3/2, тел.: +380532611233170.45 грн./уп.

Рівне 176.95 грн./уп.

«АПТЕКА ОПТОВИХ ЦІН» Рівне, вул. Соборна, 336, тел.: +380800505911172.80 грн./уп.

Суми 172.68 грн./уп.

«АПТЕКА ПРАНА» Суми, вул. Роменська, 90, тел.: +380800505911172.80 грн./уп.

Тернопіль 188.65 грн./уп.

«ЗДОРОВЕНЬКІ БУЛИ» Тернопіль, вул. Руська, 21, тел.: +380800505911172.80 грн./уп.

Ужгород 189.31 грн./уп.

«D.S.» Ужгород, вул. Минайська, 35А, тел.: +380800302060177.25 грн./уп.

Харків 173.15 грн./уп.

«1 СОЦІАЛЬНА АПТЕКА» Харків, вул. Героїв Праці, 20/321А164.99 грн./уп.

Херсон 184.6 грн./уп.

«АПТЕКА ОПТОВИХ ЦІН» Херсон, перехр. Патона / Шенгелія, -, тел.: +380800505911172.80 грн./уп.

Хмельницький 172.8 грн./уп.

«АПТЕКА ОПТОВИХ ЦІН» Хмельницький, вул. Кам'янецька, 80, тел.: +380800505911172.80 грн./уп.

Черкаси 192.91 грн./уп.

«МЕД-СЕРВІС» Черкаси, бульв. Шевченка Тараса, 116, тел.: +380472383061172.29 грн./уп.

Чернігів 172.63 грн./уп.

«АПТЕКА ОПТОВИХ ЦІН» Чернігів, вул. Музична, 2, тел.: +380800505911172.80 грн./уп.

Чернівці 174.39 грн./уп.

«1 СОЦІАЛЬНА АПТЕКА» Чернівці, вул. Комарова, 13Б, тел.: +380372907069164.99 грн./уп.

На нашому сайті застосовуються файли cookies для більшої зручності використання та покращенняя роботи сайту. Продовжуючи, ви погоджуєтесь з застосуванням cookies.
Developed by Maxim Levchenko