ЦИПРИНОЛ® (CIPRINOL®)

KRKA d.d. Novo Mesto

СКЛАД І ФОРМА ВИПУСКУ

таблетки, вкриті плівковою оболонкою 250 мг, № 10В аптеку
Ципрофлоксацин
250 мг
№ UA/0678/02/02 від 18.05.2016 до 18.05.2021
B За рецептом
таблетки, вкриті плівковою оболонкою 500 мг, № 10В аптеку
Ципрофлоксацин
500 мг
№ UA/0678/02/03 від 18.05.2016 до 18.05.2021
B За рецептом
таблетки, вкриті плівковою оболонкою 750 мг, № 10В аптеку
Ципрофлоксацин
750 мг
№ UA/0678/02/01 від 03.04.2019
B За рецептом
розчин для інфузій 200 мг флакон 100 мл, № 1В аптеку
Ципрофлоксацин
2 мг/мл
№ UA/0678/01/01 від 07.11.2018
B За рецептом
концентрат для розчину для інфузій 100 мг ампула 10 мл, № 5В аптеку
Ципрофлоксацин
10 мг/мл
№ UA/0678/03/01 від 19.07.2016 до 19.07.2021
B За рецептом

ДІАГНОЗИ

ІНСТРУКЦІЯ МОЗ

ЦИПРИНОЛ® (CIPRINOL®)

ІНСТРУКЦІЯ для медичного застосування лікарського засобу

Затверджено МОЗ Украiни від 2016-05-18 р. № 453. Р.п. № UA/0678/02/02, UA/0678/02/03

Склад

діюча речовина: 1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить 250 мг або 500 мг ципрофлоксацину у вигляді ципрофлоксацину гідрохлориду моногідрату;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, натрію кроскармелоза, натрію крохмальгліколят (тип А), повідон, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат, тальк, титану діоксид (Е 171), гіпромелоза, пропіленгліколь.

Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки по 250 мг: круглі, білого кольору таблетки, вкриті плівковою оболонкою, з насічкою з одного боку;

таблетки по 500 мг: овальні, білого кольору таблетки, вкриті плівковою оболонкою, з насічкою з одного боку;

Фармакотерапевтична група

Антибактеріальні засоби для системного застосування. Фторхінолони.

Код АТХ J01M A02.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Механізм дії

Ципрофлоксацин in vitro виявляє високу ефективність щодо широкого спектра грамнегативних і грампозитивних збудників. Механізм антибактеріальної дії обумовлений здатністю ципрофлоксацину пригнічувати топоізомерази ІІ типу (ДНК-гіразу та топоізомеразу IV), які є необхідними в багатьох процесах життєвого циклу ДНК, таких як реплікація, транскрипція, репарація і рекомбінація.

Ефективність головним чином залежить від співвідношення між максимальною концентрацією в сироватці крові (Cmax) та мінімальною інгібіторною концентрацією (МІК) ципрофлоксацину для бактеріального патогену та від значення площі під кривою (AUC) та МІК.

До ципрофлоксацину загалом чутливі in vitro такі роди та види бактерій (для виду Streptococcus див. розділ «Особливості застосування»).

Чутливі (зазвичай) види мікроорганізмів
Грампозитивні аеробні мікроорганізми

Bacillus anthracis1)

Грамнегативні аеробні мікроорганізми

Aeromonas spp.

Brucella spp.

Citrobacter koseri

Francisella tularensis

Haemophilus ducreyi

Haemophilus influenzae2)

Legionella spp.

Moraxella catarrhalis2)

Neisseria meningitidis

Pasteurella spp.

Salmonella spp. 2)

Shigella spp. 2)

Vibrio spp.

Yersinia pestis

Анаеробні мікроорганізми

Mobiluncus

Інші мікроорганізми

Chlamydia trachomatis3)

Chlamydia pneumoniae3)

Mycoplasma hominis3)

Mycoplasma pneumoniae3)

Види, для яких можливий розвиток набутої резистентності
Аеробні грампозитивні мікроорганізми

Enterococcus faecalis3)

Staphylococcus spp. 1) 4)

Аеробні грамнегативні мікроорганізми

Acinetobacter baumannii5)

Burkholderia cepacia2) 5)

Campylobacter spp.2) 5)

Citrobacter freundii2)

Enterobacter aerogenes

Enterobacter cloacae2)

Escherichia coli2)

Klebsiella oxytoca

Klebsiella pneumoniae2)

Morganella morganii2)

Neisseria gonorrhoeae2)

Proteus mirabilis2)

Proteus vulgaris2)

Providencia spp.

Pseudomonas aeruginosa2)

Pseudomonas fluorescens

Serratia marcescens2)

Анаеробні мікроорганізми

Peptostreptococcus spp.

Propionibacterium acnes

Мікроорганізми початково резистентні до ципрофлоксацину
Аеробні грампозитивні мікроорганізми

Actinomyces

Enteroccus faecium

Listeria monocytogenes

Аеробні грамнегативні мікроорганізми

Stenotrophomonas maltophilia

Анаеробні мікроорганізми

За винятком зазначених вище

Інші мікроорганізми

Mycoplasma genitalium

Ureaplasma urealitycum

1) Було доведено, що прийом антибіотиків одразу після контакту зі спорами Bacillus anthracis допомагає уникнути захворювання, якщо вдається досягти зменшення кількості спор нижче інфікуючої дози. Лікування тривалістю два місяці пероральною формою ципрофлоксацину у дозі 500 мг 2 рази на день вважається ефективним для попередження інфікування сибірською виразкою дорослих. Лікар повинен звернутися до національних та/або міжнародних протоколів лікування сибірської виразки.

2) Клінічна ефективність продемонстрована для чутливих ізолятів за затвердженими клінічними показаннями.

3) Природна середня чутливість за відсутності набутого механізму резистентності.

4) Метицилін-резистентний S. aureus дуже часто є одночасно резистентним і до фторхінолонів. Показник резистентності до метициліну серед усіх видів стафілококу становить близько 20–50% і є зазвичай високим у госпітальних ізолятів.

5) Показник резистентноті ≥50% в одній або більше країн ЄС.

За результатами досліджень токсичності одноразової дози, токсичності повторюваних доз, канцерогенного потенціалу або репродуктивної токсичності ципрофлоксацину не виявлено особливої небезпеки для людей.

Фармакокінетика

Абсорбція

При пероральному застосуванні ципрофлоксацин швидко та добре всмоктується, переважно із верхнього відділу тонкого кишечнику.

Максимальна концентрація у сироватці крові досягається через 1–2 години.

Одноразові дози 100-750 мг призводять до дозозалежних максимальних сироваткових концентрацій (Cmax) між 0,56 та 3,7 мг/л. Сироваткова концентрація зростає пропорційно збільшенню дози до 1000 мг.

Абсолютна біодоступність препарату становить 70–80%.

Розподіл

Відсоток зв’язування ципрофлоксацину з білками незначний (20–30%), знаходиться в плазмі крові переважно в неіонізованій формі. Ципрофлоксацин вільно дифундує в позасудинний простір. Значний об’єм розподілу у стані стійкої рівноваги, який становить 2–3 л/кг маси тіла, доводить, що ципрофлоксацин проникає у тканини у концентраціях, які можуть у багато разів перевищувати рівень препарату в сироватці крові. Ципрофлоксацин досягає високих концентрацій у різних тканинах, наприклад у легенях (епітеліальна рідина, альвеолярні макрофаги, зразки біопсії), синусах, запалених пошкоджених тканинах та в тканинах сечовидільного тракту, статевих органах (простата, ендометрій).

Метаболізм.

Були зафіксовані невисокі концентрації таких чотирьох метаболітів: діетилципрофлоксацину (M1), сульфоципрофлоксацину (М2), оксоципрофлоксацину (М3) та формілципрофлоксацину (M4). Метаболіти демонструють in vitro антимікробну активність, але меншою мірою, ніж вихідна сполука.

Відомо, що ципрофлоксацин є помірним інгібітором ізоферментів CYP 450 1A2.

Виведення.

Ципрофлоксацин виділяється здебільшого у незміненому вигляді як нирками, так і через кишечник. Період напіввиведення з плазми крові в осіб із нормальною нирковою функцією — приблизно 4–7 годин.

Виведення ципрофлоксацину (% дози) при пероральному прийомі
Шляхи виведення
З сечею З фекаліями
Ципрофлоксацин 44,7 25,0
Метаболіти (M1-M4) 11,3 7,5

Нирковий кліренс становить 180-300 мл/кг/год, а загальний кліренс — 480-600 мл/кг/год. Ципрофлоксацин підлягає клубочковій фільтрації та канальцевій секреції. При серйозному порушенні ниркової функції період напіввиведення ципрофлоксацину становить до 12 год.

Ненирковий кліренс ципрофлоксацину пояснюється, в першу чергу, трансінтестинальною секрецією та метаболізмом. 1% дози виділяється через жовчні шляхи. Ципрофлоксацин у високих концентраціях присутній у жовчі.

Клінічні характеристики

Показання

Для лікування нижчезазначених інфекцій (див. розділи «Особливості застосування» та «Фармакологічні властивості»). Перед початком терапії слід звернути особливу увагу на всю доступну інформацію щодо резистентності до ципрофлоксацину.

Слід взяти до уваги офіційні рекомендації з належного застосування антибактеріальних препаратів.

Дорослі

  • Інфекції нижніх дихальних шляхів, викликані грамнегативними бактеріями:
  • загострення хронічного обструктивного захворювання легень;
  • бронхолегеневі інфекції при кістозному фіброзі або при бронхоектазах;
  • пневмонія.
    • Загострення хронічного синуситу, особливо якщо він викликаний грамнегативними бактеріями.
    • Хронічний гнійний отит середнього вуха.
    • Важкий перебіг отиту зовнішнього вуха.
    • Інфекції сечового тракту.
    • Гонококовий уретрит і цервіцит.
    • Орхоепідидиміт та запальні захворювання органів малого таза, зокрема, спричинені Neisseria gonorrhoeae.

    При вищевказаних інфекціях статевого тракту, коли відомо або є підозри на Neisseria gonorrhoeae як збудника, особливо важливо отримати локальну інформацію про резистентність до ципрофлоксацину і підтвердити чутливість на основі лабораторних аналізів.

    • Інфекції шлунково-кишкового тракту (наприклад діарея мандрівників) та інтраабдомінальні інфекції.
    • Інфекції шкіри та м'яких тканин, викликані грамнегативними бактеріями.
    • Інфекції кісток та суглобів.
    • Лікування та профілактика інфекцій у пацієнтів із нейтропенією.
    • Профілактика інвазивних інфекцій, викликаних Neisseria meningitidis.
    • Легенева форма сибірської виразки (профілактика після контакту і радикальне лікування).

    Діти

    • Бронхолегеневі інфекції при кістозному фіброзі, викликані синьогнійною паличкою (Pseudomonas aeruginosa)
    • Ускладнені інфекції сечового тракту та пієлонефрит.
    • Легенева форма сибірської виразки (профілактика після контакту і радикальне лікування).

    Ципрофлоксацин можна також застосовувати для лікування тяжких інфекцій у дітей коли лікар вважає це необхідним.

    Лікування повинен розпочинати лише лікар, що має досвід лікування кістозного фіброзу та/або тяжких інфекцій у дітей (див. розділи «Особливості застосування» та «Фармакологічні властивості»).

    Протипоказання

    Ципрофлоксацин не слід застосовувати при підвищеній чутливості до активної речовини препарату або до інших препаратів групи фторхінолонів, або до іншого компонента препарату.

    Одночасне застосування ципрофлоксацину та тизанідину протипоказане через клінічно значущі побічні ефекти (артеріальна гіпотензія, сонливість), які пов'язані зі збільшенням концентрації тизанідину у плазмі крові.

    Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

    Вплив інших засобів на ципрофлоксацин

    Формування хелатного комплексу

    При одночасному застосуванні ципрофлоксацину (перорально) та лікарських засобів, що містять багатовалентні катіони, мінеральних добавок (наприклад кальцію, магнію, алюмінію, заліза), фосфатзв’язуючих полімерів (наприклад севеламеру), сукральфатів або антацидів, а також препаратів з великою буферною ємністю (таких як таблетки диданозину), що містять магній, алюміній або кальцій, абсорбція ципрофлоксацину знижується. У зв'язку з цим ципрофлоксацин слід приймати або за 1–2 години до, або принаймні через 4 години після прийому цих препаратів.

    Дане обмеження не стосується антацидів, що належать до класу блокаторів H2-рецепторів.

    Харчові, у т.ч. молочні, продукти

    Кальцій у складі харчових продуктів незначно впливає на абсорбцію. Однак слід уникати одночасного прийому ципрофлоксацину і молочних або збагачених мінералами продуктів (таких як молоко, йогурт, апельсиновий сік з підвищеним вмістом кальцію), тому що абсорбція ципрофлоксацину може знижуватись.

    Пробенецид

    Пробенецид впливає на ниркову секрецію ципрофлоксацину. Одночасне застосування лікарських засобів, що містять пробенецид, та ципрофлоксацину призводить до підвищення концентрації ципрофлоксацину у сироватці крові.

    Вплив ципрофлоксацину на інші лікарські засоби

    Тизанідин

    Тизанідин не можна призначати одночасно з ципрофлоксацином (див. розділ «Протипоказання»). При одночасному застосуванні ципрофлоксацину і тизанідину виявлено збільшення концентрації тизанідину в плазмі крові (збільшення Сmax у 7 разів, діапазон — 4–21 раз; збільшення показника AUC — в 10 разів, діапазон — 6–24 рази). Зі збільшенням концентрації тизанідину в сироватці крові асоціюються гіпотензивні та седативні побічні реакції.

    Метотрексат

    При одночасному призначенні ципрофлоксацину можливе уповільнення тубулярного транспортування (нирковий метаболізм) метотрексату, що, може призводити до підвищення концентрації метотрексату в плазмі крові. При цьому може збільшуватися ймовірність побічних токсичних реакцій, спричинених метотрексатом. Одночасне призначення не рекомендується (див. розділ «Особливості застосуваня»).

    Теофілін

    Одночасне застосування ципрофлоксацину та лікарських засобів, що містять теофілін, може призвести до небажаного підвищення концентрації теофіліну в сироватці крові, що у свою чергу, може спричинити розвиток побічних реакцій. У поодиноких випадках такі побічні реакції можуть мати летальний наслідок. Якщо одночасного застосування цих препаратів уникнути не можна, слід контролювати концентрацію теофіліну в сироватці крові та адекватно знижувати його дозу (див. розділ «Особливості застосування»).

    Інші похідні ксантину

    Після одночасного застосування ципрофлоксацину та засобів, що містять кофеїн або пентоксифілін (окспентифілін), повідомлялося про підвищення концентрації цих ксантинів у сироватці крові.

    Фенітоїн

    Одночасне застосування ципрофлоксацину та фенітоїну може призвести до підвищення або зниження сироваткових концентрацій фенітоїну, тому рекомендується моніторинг рівнів препарату.

    Антагоністи вітаміну К

    При одночасному застосуванні ципрофлоксацину та антагоністів вітаміну К може посилюватися їх антикоагулянтна дія. Повідомлялося про підвищення активності оральних антикоагулянтів у пацієнтів, що отримували антибактеріальні препарати, зокрема фторхінолони. Ступінь ризику може варіювати залежно від основного виду інфекції, віку, загального стану хворого, тому точно оцінити вплив ципрофлоксацину на підвищення значення Міжнародного нормалізованого відношення (МНВ) складно. Слід здійснювати частий контроль МНВ під час і відразу після одночасного введення ципрофлоксацину та антагоністів вітаміну К (наприклад варфарину, аценокумаролу, фенпрокумону, флуїндіону).

    Ропінірол

    Було виявлено, що одночасне застосування ропініролу з ципрофлоксацином, інгібітором ізоензиму CYP450 1A2 помірної дії, призводить до підвищення AUC і Сmax ропініролу на 60% та 84% відповідно. Моніторинг побічних ефектів ропініролу та відповідне корегування дози рекомендуються здійснювати під час і відразу після сумісного введення з ципрофлоксацином (див. розділ «Особливості застосування»).

    Клозапін

    Після одночасного застосування 250 мг ципрофлоксацину з клозапіном упродовж 7 днів сироваткові концентрації клозапіну і N-десметилклозапіну були підвищені на 29% і 31% відповідно. Клінічний нагляд та відповідну корекцію дози клозапіну рекомендується здійснювати під час і відразу після одночасного застосування з ципрофлоксацином (див. розділ «Особливості застосування»).

    Препарати, які подовжують інтервал QT

    Ципринол®, як і інші фторхінолони, слід призначати з обережностю пацієнтам, які отримують препарати, що подовжують інтервал QT (наприклад антиаритмічні засоби класу IA і III, трициклічні антидепресанти, макроліди, антипсихотики) (див. розділ «Особливості застосування»).

    Метоклопрамід

    Метоклопрамід прискорює всмоктування ципрофлоксацину, в результаті чого досягнення максимальної концентрації в плазмі відбувається швидше. Не відмічено впливу на біодоступність ципрофлоксацину.

    Омепразол

    Одночасне застосування ципрофлоксацину і лікарських засобів, що містять омепразол, призводить до незначного зниження Cmax і AUC ципрофлоксацину.

    Лідокаїн

    Повідомлялось що супутнє застосування ципрофлоксацину, помірного інгібітору ізоферментів цитохрому Р450 1А2, і лікарських засобів, що містять лідокаїн, знижує кліренс внутрішньовенного лідокаїну на 22%. Незважаючи на нормальну переносимість лікування лідокаїном, можлива взаємодія з ципрофлоксацином, що асоціюється з побічними реакціями і може розвинутися при супутньому застосуванні вказаних препаратів.

    Силденафіл

    Cmax і AUC силденафілу зросли приблизно в два рази після перорального застосування 50 мг силденафілу та супутнього призначення 500 мг ципрофлоксацину. Тому слід дотримуватися обережності при супутньому призначенні препарату Ципринол® із силденафілом та враховувати співвідношення ризик/користь.

    Пероральні цукрознижувальні засоби

    При супутньому призначенні препарату Ципринол® та пероральних антидіабетичних лікарських засобів, особливо групи сульфонілсечовини (наприклад глібенкламіду, глімепіриду), повідомлялося про гіпоглікемію, що пов'язана, вірогідно, з потенціюванням ципрофлоксацином дії пероральних антидіабетичних засобів (див. розділ «Побічні реакції»).

    Дулоксетин

    Одночасне застосування дулоксетину із сильними інгібіторами CYP450 1A2, такими як флувоксамін, може призвести до збільшення AUC і Cmax дулоксетину. Незважаючи на відсутність клінічних даних про можливу взаємодію з ципрофлоксацином, можна очікувати схожих ефектів при одночасному застосуванні вказаних препаратів (див. розділ «Особливості застосування»).

    Нестероїдні протизапальні засоби

    Дослідження на тваринах показали, що комбінація дуже високих доз хінолонів (інгібіторів гіраз) та певних нестероїдних протизапальних препаратів (за винятком ацетилсаліцилової кислоти) може провокувати судоми.

    Циклоспорин

    Було визначено транзиторне підвищення креатиніну плазми крові при одночасному призначенні ципрофлоксацину та лікарських засобів, що містять циклоспорин. Тому необхідний частий (2 рази на тиждень) контроль концентрації креатиніну в плазмі крові у цих пацієнтів.

    Особливості застосування

    Тяжкі інфекції та/або змішані інфекції, спричинені грампозитивними або анаеробними бактеріями

    Ципрофлоксацин не застосовують як монотерапію для лікування тяжких інфекцій та інфекцій, спричинених грампозитивними або анаеробними бактеріями.

    Для лікування тяжких інфекцій, інфекцій, спричинених стафілококами або анаеробними бактеріями, ципрофлоксацин слід застосовувати у комбінації з відповідними антибактеріальними засобами.

    Стрептококові інфекції (включаючи Streptococcus pneumoniae)

    Ципрофлоксацин не рекомендується для лікування стрептококових інфекцій через недостатню ефективність.

    Інфекції сечового тракту

    Орхоепідидиміт та запальні захворювання органів малого таза можуть бути спричинені фторхінолонрезистентними Neisseria gonorrhoeae. Ципрофлоксацин необхідно призначати одночасно з іншими відповідними антибактеріальними препаратами, за винятком клінічних ситуацій, коли виключено наявність ципрофлоксацинрезистентних штамів Neisseria gonorrhoeae. Якщо через 3 дні не настає клінічне покращення, терапію слід переглянути.

    Інтраабдомінальні інфекції

    Дані про ефективність ципрофлоксацину при лікуванні постопераційних інтраабдомінальних інфекцій обмежені.

    Діарея мандрівників

    При виборі препарату слід взяти до уваги інформацію про резистентність до ципрофлоксацину відповідних мікроорганізмів у країнах, які були відвідані пацієнтом.

    Інфекції кісток та суглобів

    Ципрофлоксацин слід застосовувати в комбінації з іншими антимікробними засобами залежно від результатів мікробіологічного дослідження.

    Легенева форма сибірської виразки

    Застосування людям ґрунтується на даних визначення чутливості in vitro, дослідів на тваринах та обмежених даних, отриманих під час застосування людиням. Лікар повинен діяти відповідно до національних та/або міжнародних протоколів лікування сибірської виразки.

    Антибіотикасоційована діарея, спричинена Clostridium difficile

    Відомо про випадки антибіотикасоційованої діареї, спричиненої Clostridium difficile, яка може варіювати за тяжкістю від легкої діареї до летального коліту, при застосуванні практично всіх антибактеріальних препаратів, у тому числі і при застосуванні препарату Ципринол®. Лікування антибактеріальними препаратами спричиняє зміну нормальної флори товстого кишечнику, що, в свою чергу, призводить до надмірного росту Clostridium Difficile.

    Clostridium difficile виробляє токсини А і В, які сприяють розвитку антибіотикасоційованої діареї. Clostridium difficile виробляє велику кількість токсину, спричиняє підвищення захворюваності та смертності через можливу стійкість збудника до антимікробної терапії та необхідність проведення колектомії. Потрібно пам'ятати про можливість виникнення антибіотик-асоційованої діареї, спричиненої Clostridium difficile, у всіх пацієнтів з діареєю після застосування антибіотиків. Необхідний ретельний збір медикаментозного анамнезу, оскільки розвиток антибіотикасоційованої діареї, спричиненої Clostridium difficile, можливий протягом двох місяців після введення антибактеріальних препаратів. Якщо діагноз антибіотикасоційованої діареї, спричиненої Clostridium difficile, розглядається або вже підтверджено, застосування антибіотиків, які не діють на Clostridium difficile, можливо, необхідно буде припинити. Залежно від клінічних даних слід проводити корекцію водно-електролітного балансу, розглянути необхідність додаткового введення білкових препаратів, застосувати антибактеріальні препарати, до яких є чутливою Clostridium difficile. Також може виникнути необхідність у хірургічному втручанні.

    Діти

    Застосування ципрофлоксацину дітям потрібно проводити згідно з чинними офіційними рекомендаціями. Лікування із застосуванням ципрофлоксацину проводить лише лікар із досвідом ведення дітей, хворих на кістозний фіброз та/або тяжкі інфекції.

    Лікування ципрофлоксацином дітей слід розпочинати тільки після ретельної оцінки співвідношення користь/ризик через можливий ризик побічних реакцій, пов'язаних із суглобами та/або навколишніми тканинами.

    Ускладнені інфекції сечового тракту та пієлонефрит

    Слід розглянути можливість лікування інфекцій сечового тракту із застосуванням ципрофлоксацину, коли інше лікування неможливе. Лікування повинно ґрунтуватися на результатах мікробіологічного дослідження.

    Інші специфічні тяжкі інфекції

    Застосування ципрофлоксацину може бути виправдане за результатами мікробіологічного дослідження у разі інших інфекцій згідно з офіційними рекомендаціями або після ретельної оцінки користі-ризику, коли інше лікування застосувати не можна або коли загальноприйняте лікування виявилося неефективним.

    Застосування ципрофлоксацину у разі специфічних тяжких інфекцій, окрім згаданих вище, не оцінювалось у ході клінічних випробувань, а клінічний досвід обмежений. Отже, до лікування пацієнтів із такими інфекціями рекомендується підходити з обережністю.

    Підвищена чутливість до препарату

    У деяких випадках гіперчутливість та алергічні реакції можуть спостерігатися вже після першого прийому ципрофлоксацину (див. розділ «Побічні реакції»), про що слід негайно повідомити лікаря.

    У поодиноких випадках анафілактичні/анафілактоїдні реакції можуть прогресувати до стану шоку, що загрожує життю пацієнта. У деяких випадках вони спостерігаються вже після першого прийому ципрофлоксацину. У такому разі прийом ципрофлоксацину необхідно призупинити і негайно провести медикаментозне лікування (лікування анафілактичного шоку).

    Скелетно-м'язова система

    Загалом ципрофлоксацин не можна застосовувати пацієнтам із захворюваннями сухожиль/ розладами, пов'язаними із застосуванням хінолонів в анамнезі. Попри це, в рідкісних випадках після мікробіологічного дослідження збудника та оцінки співвідношення користь/ризик цим пацієнтам можна призначати ципрофлоксацин для лікування окремих тяжких інфекційних процесів, а саме у разі неефективності стандартної терапії або бактеріальної резистентності, коли результати мікробіологічних досліджень виправдовують застосування ципрофлоксацину. При застосуванні ципрофлоксацину може виникнути тендиніт, запалення або розрив сухожилля (особливо ахіллового сухожилля), іноді двобічний, які найвірогідніше у перші 48 годин лікування, але можливі навіть протягом декількох місяців після відміни препарату. Ризик тендинопатії може бути підвищеним у літніх пацієнтів або у пацієнтів, що одночасно приймають кортикостероїди (див. розділ «Побічні реакції»). При виникненні будь-яких ознак тендиніту (таких як болючий набряк, запалення) застосування ципрофлоксацину необхідно припинити. Ураженій кінцівці слід забезпечити спокій.

    Ципрофлоксацин застосовують з обережністю пацієнтам із міастенією гравіс (див. розділ «Побічні реакції»).

    Фоточутливість

    Доведено, що ципрофлоксацин спричиняє реакції фоточутливості. Пацієнтам, які приймають ципрофлоксацин, рекомендується під час лікування уникати прямого сонячного світла або УФ-випромінення (див. розділ «Побічні реакції»).

    Центральна нервова система

    Хінолони спричиняють судоми або знижують поріг судомної готовності. Ципрофлоксацин застосовують з обережністю пацієнтам із розладами ЦНС, які можуть мати схильність до судом або епілептичного статусу. При виникненні судом прийом ципрофлоксацину припиняють (див. розділ «Побічні реакції»). Навіть після першого прийому ципрофлоксацину можуть виникнути психотичні реакції. У рідкісних випадках депресія або психоз можуть прогресувати до суїцидальних думок та вчинків, таких як самогубство або його спроба. У цих випадках прийом ципрофлоксацину припиняють та вживають заходів, необхідних у даній клінічній ситуації.

    У пацієнтів, що приймали ципрофлоксацин, повідомлялося про випадки поліневропатії (на основі неврологічних симптомів, таких як біль, печіння, сенсорні розлади або м'язова слабкість, окремо або в комбінації). Прийом ципрофлоксацину слід припинити пацієнтам, що мають симптоми невропатії, зокрема біль, печіння, відчуття пощипування, заніміння та/або слабкість, з метою попередження розвитку необоротних станів (див. розділ «Побічні реакції»).

    Серцеві розлади

    Застосування ципрофлоксацину пов'язують із випадками подовження інтервалу QT (див. розділ «Побічні реакції»).

    Оскільки жінки порівняно з чоловіками, як правило, мають більш тривалий інтервал QT, вони можуть бути більш чутливими до лікарських засобів, що призводять до подовження інтервалу QT. Пацієнти літнього віку можуть також бути більш чутливими до впливів лікарських засобів на тривалість інтервалу QT. Необхідно дотримуватися обережності при одночасному призначенні препарату Ципринол® та лікарських засобів, що можуть призводити до подовження інтервалу QT (таких як клас IA і III антиаритмічних засобів, трициклічні антидепресанти, макроліди, антипсихотики) (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»), чи застосування з факторами ризику подовження інтервалу QT або розвитку двоспрямованої шлуночкової веретеноподібної тахікардії (наприклад вроджений синдром подовженого QT, некореговані електролітні розлади, такі як гіпокаліємія або гіпомагніємія, та серцеві захворювання, зокрема серцева недостатність, інфаркт міокарда або брадикардія).

    Шлунково-кишковий тракт

    У разі виникнення протягом або після лікування тяжкої і стійкої діареї (навіть через декілька тижнів після лікування) про це слід повідомити лікаря, оскільки цей симптом може маскувати тяжке шлунково-кишкове захворювання (наприклад псевдомембранозний коліт, що може мати летальний наслідок), яке вимагає негайного лікування (див. розділ «Побічні реакції»). У таких випадках прийом ципрофлоксацину необхідно припинити і розпочати застосування відповідної терапії (наприклад ванкоміцину перорально 250 мг 4 рази на добу). Лікарські засоби, які пригнічують перистальтику, — протипоказані.

    Нирки та сечовидільна система

    Повідомлялося про кристалурію, пов'язану з застосуванням ципрофлоксацину (див. розділ «Побічні реакції»). Пацієнти, що приймають ципрофлоксацин, повинні отримувати достатню кількість рідини та уникати надмірної лужності сечі. Пацієнтам із порушеною функцією нирок слід корегувати дозу ципрофлаксацину з метою запобігання виникненню побічних реакцій, пов'язаних із накопиченням ципрофлоксацину.

    Гепатобіліарна система

    При прийомі ципрофлоксацину повідомлялося про випадки розвитку некрозу печінки та печінкової недостатності з загрозою для життя пацієнта (див. розділ «Побічні реакції»). У разі появи будь-яких ознак і симптомів захворювання печінки (таких як анорексія, жовтяниця, темна сеча, свербіж або напруженість передньої черевної стінки), лікування слід припинити. Також може визначатися тимчасове збільшення рівня трансаміназ, лужної фосфатази, розвиток холестатичної жовтяниці, особливо у пацієнтів з попереднім ушкодженням печінки, які отримували ципрофлоксацин (див. розділ «Побічні реакції»).

    Дефіцит глюкозо-6-фосфат дегідрогенази

    При прийомі ципрофлоксацину повідомлялося про гемолітичні реакції у пацієнтів із дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази. Слід уникати застосування ципрофлоксацину цим пацієнтам, за винятком випадків, коли потенційна користь переважає потенційний ризик. у такому разі слід спостерігати за можливою появою гемолізу.

    Резистентність

    Під час або після курсу лікування ципрофлоксацином резистентні бактерії можуть бути виділені, з або без клінічно визначеної суперінфекції. Може існувати певний ризик виділення ципрофлоксацинрезистентних бактерій під час тривалих курсів лікування та при лікуванні внутрішньолікарняних інфекцій та/або інфекцій, спричинених видами Staphylococcus і Pseudomonas.

    Цитохром Р450

    Ципрофлоксацин помірно пригнічує CYP450 1A2 і тому може спричинити підвищення сироваткової концентрації одночасно призначених речовин, які також метаболізуються цим ферментом (наприклад теофіліну, метилксантинів, кофеїну, дулоксетину, клозапіну, оланзапіну, ропініролу, тизанідину). Одночасне призначення ципрофлоксацину і тизанідину протипоказане. Підвищення концентрацій в плазмі, що асоціюється зі специфічними для лікарських засобів побічними реакціями, визначається через пригнічення їх метаболічного кліренсу ципрофлоксацином. Отже, за пацієнтами, що приймають ці речовини одночасно з ципрофлоксацином, слід уважно спостерігати щодо можливого виникнення клінічних ознак передозування. Також може виникнути необхідність у визначенні сироваткових концентрацій (наприклад теофіліну) (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

    Метотрексат

    Одночасне призначення ципрофлоксацину і метотрексату не рекомендується (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

    Вплив на результати лабораторних аналізів

    Ципрофлоксацин in vitro може впливати на результати посіву на Mycobacterium spp. шляхом пригнічення росту культури мікобактерій, що може призвести до хибнонегативних результатів аналізу посіву у пацієнтів, які приймають ципрофлоксацин.

    Застосування у період вагітності або годування груддю.

    Вагітність.

    Дані, щодо застосування ципрофлоксацину вагітним, демонструють відсутність розвитку мальформацій або фето/неонатальної токсичності. Не можна виключити ймовірність того, що препарат може бути шкідливим для суглобових хрящів новонароджених/плода. Тому під час вагітності задля перестороги краще уникати прийому ципрофлоксацину.

    Період годування груддю.

    Ципрофлоксацин проникає у грудне молоко. Через потенційний ризик пошкодження суглобових хрящів у новонароджених ципрофлоксацин не слід застосовувати під час годування груддю.

    Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

    Фторхінолони, до яких належить ципрофлоксацин, можуть впливати на здатність пацієнта керувати автомобілем і працювати з механізмами через реакції з боку ЦНС (див. розділ «Побічні реакції»). Тому здатність керувати автотранспортом та працювати з механізмами може бути порушена.

    Спосіб застосування та дози.

    Доза визначається згідно з показанням, тяжкістю та місцем інфекції, чутливістю організму(-ів) — збудника(-ів) до ципрофлоксацину, нирковою функцією пацієнта, а у дітей — згідно з масою тіла.

    Тривалість лікування залежить від тяжкості перебігу захворювання, особливостей клінічної картини та типу збудника.

    Лікування інфекцій, викликаних певними бактеріями (наприклад Pseudomonas aeruginosa, Acinetobacter або Staphylococci), може вимагати застосування вищих доз ципрофлоксацину та одночасного призначення інших необхідних антибактеріальних препаратів.

    Лікування деяких інфекцій (наприклад запальних захворювань органів малого таза, інтра-абдомінальних інфекцій, інфекцій у пацієнтів із нейтропенією, інфекцій кісток та суглобів) може вимагати одночасного призначення інших необхідних антибактеріальних препаратів залежно від виду виявлених патогенів.

    Дозування для дорослих

    Існує дозування препарату — Ципринол® таблетки по 750 мг.

    Показання Добова доза (мг) Загальна тривалість лікування (може включати початкове парентеральне застосування ципрофлоксацину)
    Інфекції нижніх дихальних шляхів

    Від 500 мг 2 рази на день до 750 мг 2 рази на день 7–14 днів
    Загострення хронічного синуситу Від 500 мг 2 рази на день до 750 мг 2 рази на день 7–14 днів
    Хронічний гнійний отит середнього вуха Від 500 мг 2 рази на день до 750 мг 2 рази на день 7–14 днів
    Важкий перебіг отиту зовнішнього вуха 750 мг 2 рази на день Від 28 днів до 3 місяців
    Інфекції сечового тракту Неускладнений цистит Від 250 мг 2 рази на день до 500 мг 2 рази на день 3 дні
    Жінкам перед менопаузою можна застосовувати 500 мг 1 раз на добу
    Ускладнений цистит, неускладнений пієлонефрит 500 мг 2 рази на день 7 днів
    Ускладнений пієлонефрит Від 500 мг 2 рази на день до 750 мг 2 рази на день Не менше 10 днів, при деяких особливих клінічних випадках (таких як абсцеси) лікування можна продовжити до понад 21 дня
    Простатит Від 500 мг 2 рази на день до 750 мг 2 рази на день Від 2 до 4 тижнів (гострий) і від 4 до 6 тижнів (хронічний)
    Гонококовий уретрит і цервіцит Одноразова доза 500 мг 1 день (одноразова доза)
    Орхоепідидиміт та запальні захворювання органів малого таза Від 500 мг 2 рази на день до 750 мг 2 рази на день Не менше 14 днів
    Інфекції шлунково-кишкового тракту та інтраабдомінальні інфекції Діарея, спричинена бактеріальними патогенами, зокрема Shigella spp., окрім Shigella dysenteriae, тип 1, і тяжка діарея мандрівників, як емпіричне лікування 500 мг 2 рази на день 1 день
    Діарея, спричинена Shigella dysenteriae, тип 1 500 мг 2 рази на день 5 днів
    Діарея, спричинена Vibrio cholerae 500 мг 2 рази на день 3 дні
    Тифоїдна гарячка 500 мг 2 рази на день 7 днів
    Інтраабдомінальні інфекції, спричинені грамнегативними бактеріями Від 500 мг 2 рази на день до 750 мг 2 рази на день Від 5 до 14 днів
    Інфекції шкіри та м'яких тканин Від 500 мг 2 рази на день до 750 мг 2 рази на день Від 7 до 14 днів
    Інфекції кісток та суглобів Від 500 мг 2 рази на день до 750 мг 2 рази на день Максимально 3 місяці
    Лікування або профілактика інфекцій у пацієнтів із нейтропенією.

    Ципрофлоксацин необхідно застосовувати одночасно з відповідними антибактеріальними препаратами згідно з офіційними рекомендаціями.

    Від 500 мг 2 рази на день до 750 мг 2 рази на день Терапію слід продовжувати упродовж усього періоду нейтропенії
    Профілактика інвазивних інфекцій, викликаних Neisseria meningitidis Одноразова доза 500 мг 1 день (одноразова доза)
    Профілактика після контакту і радикальне лікування легеневої форми сибірської виразки в осіб, що можуть отримувати лікування пероральним шляхом, якщо це є клінічно необхідним. Застосування препарату слід починати якомога скоріше після підозрюваного або підтвердженого контакту. 500 мг 2 рази на день 60 днів з дня підтвердженого контакту з Bacillus anthracis

    Пацієнти літнього віку

    Пацієнти літнього віку повинні отримувати дозу, визначену відповідно до тяжкості інфекції та кліренсу креатиніну пацієнта.

    Ниркова та печінкова недостатність

    Рекомендовані початкові та підтримуючі дози для пацієнтів із порушеною функцією нирок:

    Кліренс креатиніну

    (мл/хв/1,73 м2)

    Креатинін сироватки

    (мкмоль/л)

    Оральна доза (мг)
    >60 <124 Див. звичайне відповідне дозування
    30-60 124-168 250-500 мг кожні 12 год
    <30 >169 250-500 мг кожні 24 год
    Пацієнти на гемодіалізі >169 250-500 мг кожні 24 год (після діалізу)
    Пацієнти на перитонеальному діалізі >169 250-500 мг кожні 24 год

    Для пацієнтів з печінковою недостатністю немає потреби в зміні дозування ципрофлоксацину.

    Досліджень щодо дозування ципрофлоксацину для дітей із порушеною нирковою та/або печінковою функціями не проводилось.

    Спосіб застосування

    Таблетки слід ковтати не розжовуючи й запивати рідиною. Їх можна приймати незалежно від прийому їжі. При прийомі натще діюча речовина всмоктується швидше. Таблетки ципрофлоксацину не можна приймати разом із молочними продуктами (наприклад з молоком, йогуртом) або фруктовими соками з додаванням мінералів (наприклад з апельсиновим соком, збагаченим кальцієм) (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

    У тяжких випадках або якщо пацієнт нездатний приймати таблетки (зокрема, при ентеральному харчуванні) рекомендується розпочинати терапію із внутрішньовенного шляху введення ципрофлоксацину, поки не буде можливим перехід на пероральний прийом.

    Діти

    Застосування ципрофлоксацину дітям потрібно проводити згідно з чинними офіційними рекомендаціями. Лікування із застосуванням ципрофлоксацину повинен проводити лише лікар із досвідом ведення дітей, хворих на кістозний фіброз та/або тяжкі інфекції.

    Показання Добова доза (мг) Загальна тривалість лікування (може включати початкове парентеральне застосування ципрофлоксацину)
    Бронхолегеневі інфекції при кістозному фіброзі 20 мг/кг маси тіла 2 рази на день при максимальній дозі 750 мг* Від 10 до 14 днів
    Ускладнені інфекції сечового тракту та пієлонефрит Від 10 мг/кг маси тіла 2 рази на день до 20 мг/кг маси тіла 2 рази на день при максимальній дозі 750 мг* Від 10 до 21 дня
    Інші тяжкі інфекції 20 мг/кг маси тіла 2 рази на день, при максимальній дозі 750 мг* Відповідно до типу інфекцій

    * препарат застосовувати у відповідному застосуванні.

    Ципрофлоксацин спричиняв артропатію опорних суглобів у незрілих тварин. Дані про безпеку ципрофлоксацину для дітей показали частоту виникнення артропатії, яка, ймовірно, пов'язана із застосуванням ципрофлоксацину (відрізняється від клінічних ознак та симптомів, пов'язаних із ураженням безпосередньо суглобів). Зростання кількості випадків артропатій, які пов'язані із застосуванням ципрофлоксацину, статистично незначуще. Однак лікування ципрофлоксацином дітей потрібно розпочинати тільки після ретельної оцінки співвідношення користь/ризик через можливий ризик розвитку побічних реакцій, пов'язаних із суглобами та/або навколишніми тканинами.

    Передозування

    Повідомлялося, що передозування внаслідок прийому 12 г препарату призводило до симптомів помірної токсичності. Гостре передозування дозою 16 г призводило до розвитку гострої ниркової недостатності.

    Симптоми передозування включали запаморочення, тремор, головний біль, втому, судоми, галюцинації, сплутаність свідомості, абдомінальний дискомфорт, ниркову та печінкову недостатність, а також кристалурію та гематурію. Повідомлялось також про оборотну ниркову токсичність. Окрім звичайних невідкладних заходів та симптоматичного лікування, які проводять при передозуванні, наприклад вигнання крові із шлуночків, рекомендовано проводити моніторинг ЕКГ у зв'язку з можливістю пролонгації QT-інтервалу. Моніторинг функції нирок, зокрема визначення рН сечі і за необхідності підвищення її кислотності, необхідно проводити для попередження явищ кристалурії. Пацієнти повинні отримувати достатню кількість рідини та приймати антациди, що містять магній та кальцій, які знижують абсорбцію ципрофлоксацину.

    За допомогою гемодіалізу або перитонеального діалізу виводиться тільки невелика кількість ципрофлоксацину (<10%).

    Побічні реакції

    Найчастіше повідомлялося про такі побічні реакції на препарат, як нудота та діарея.

    Дані про побічні реакції на препарат Ципринол®, пероральний, парентеральний та послідовний способи застосування, наведено нижче.

    Інфекції та інвазії: грибкові суперінфекції, антибіотико-асоційований коліт (дуже рідко — летальний) (див. розділ «Особливості застосування»).

    З боку системи кровотворення та лімфатичної системи: еозинофілія, лейкопенія, анемія, нейтропенія, лейкоцитоз, тромбоцитопенія, тромбоцитемія, гемолітична анемія, агранулоцитоз, панцитопенія (небезпечна для життя), пригнічення функції кісткового мозку (небезпечне для життя).

    З боку імунної системи: алергічні реакції, алергічний/ангіоневротичний набряк, анафілактичні реакції, анафілактичний шок (небезпечний для життя) (див. розділ «Особливості застосування»), реакції, подібні до сироваткової хвороби.

    Психічні розлади: психомоторна збудливість/тривожність, сплутаність свідомості і дезорієнтація, стривоженість, патологічні сновидіння, депресія, галюцинації, психотичні реакції (див. розділ «Особливості застосування»)

    З боку нервової системи: головний біль, головокружіння, розлади сну, порушення смаку, парестезії, дизестезії, гіпоестезії, тремор, судоми з можливістю виникнення епілептичного статусу (див. розділ «Особливості застосування»), запаморочення, мігрень, порушення координації, порушення ходи, порушення нюху, внутрішньочерепна гіпертензія, периферична нейропатія та полінейропатія (див. розділ «Особливості застосування»).

    З боку травної системи: анорексія, гіперглікемія, нудота, діарея, блювання, біль у ділянці шлунка і кишечнику, абдомінальний біль, диспептичні розлади, метеоризм, панкреатит.

    З боку гепатобіліарної системи: підвищення рівнів трансаміназ та білірубіну, порушення функції печінки, холестатична жовтяниця, гепатит, некроз печінки (дуже рідко прогресуючий до печінкової недостатності, що загрожує життю) (див. розділ «Особливості застосування»).

    З боку органів зору: порушення зору, порушення кольорового сприйняття.

    З боку органів слуху та лабіринту: дзвін у вухах, втрата слуху/порушення слуху.

    З боку серцевої системи: тахікардія, шлуночкова аритмія, подовження інтервалу QT, піруетна тахікардія (torsades de pointes)*.

    З боку судинної системи: вазодилатація, артеріальна гіпотензія, синкопальний стан, васкуліт.

    З боку органів дихання, торакальні та медіастинальні розлади: диспное (включаючи астматичні стани).

    З боку шкірних покривів та підшкірної клітковини: висипання, свербіж, кропив'янка, реакції фотосенсибілізації (див. розділ «Особливості застосування»), петехії, мультиформна еритема, вузликова еритема, синдром Стівенса-Джонсона (з потенційною загрозою життю), токсичний епідермальний некроліз (з потенційною загрозою життю).

    З боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини: м'язово-скелетний біль (наприклад біль у кінцівках, поперековій ділянці, грудній клітці), артралгії, міалгії, артрит, підвищення м'язового тонусу і судоми м'язів, м'язова слабкість, тендиніт, розриви сухожиль (переважно ахіллового) (див. розділ «Особливості застосування»), загострення симптомів міастенії гравіс (див. розділ «Особливості застосування»).

    З боку нирок та сечовидільної системи: порушення функції нирок, ниркова недостатність, гематурія, кристалурія (див. розділ «Особливості застосування»), тубулоінтерстиціальний нефрит.

    Розлади загального стану та реакції у місці введення: астенія, гарячка, набряки, підвищена пітливість (гіпергідроз).

    Лабораторні показники: підвищення активності лужної фосфатази крові, відхилення від норми рівня протромбіну, підвищення активності амілази.

    *Ці реакції фіксувалися під час постмаркетингового періоду і спостерігалися переважно у пацієнтів з додатковими факторами ризику пролонгації інтервалу QT (див. розділ «Особливості застосування»).

    Застосування дітям

    У дітей артропатія спостерігається частіше ніж у дорослих пацієнтів (див. розділ «Особливості застосування»).

    Також були зареєстровані такі побічні реакції на препарат як алергічний набряк, зменшення апетиту і кількості їжі, що вживається, гіпоглікемія, порушення поведінки, суїцидальні думки, спроба самогубства, гіперестезія, пухирці, гострий генералізований екзантематозний пустульоз, погане самопочуття, порушення ходи, збільшення міжнародного нормалізованого відношення (МНВ) у пацієнтів, які приймають антагоністи вітаміну К, тимчасове порушення функції печінки, біль, відчуття серцебиття, тріпотіння передсердь, шлуночкові ектопії, артеріальна гіпертензія, стенокардія, інфаркт міокарда, зупинка серця, тромбоз судин головного мозку, флебіт, безсоння, маніакальна реакція, атаксія, летаргія, сонливість, слабкість, нездужання, фобія, деперсоналізація, болючість слизової оболонки порожнини рота, кандидоз слизової оболонки порожнини рота, дисфагія, перфорація кишечнику, шлунково-кишкові кровотечі, лімфаденопатія, збільшення рівня ліпази, суглобові порушення, загострення подагри, нефрит, поліурія, порушення сечовипускання, уретральна кровотеча, вагініт, ацидоз, біль у грудних залозах, носова кровотеча, набряк легень або гортані, гикавка, кровохаркання, бронхоспазм, легенева емболія, фототоксичні реакції, припливи, озноб, набряк обличчя, шиї, губ, кон'юнктиви, рук, шкірний кандидоз, гіперпігментація, пітливість, зниження гостроти зору, диплопія (двоїння в очах), біль в очах, порушення смаку, ахроматопсія.

    Побічні реакції на препарат Ципринол®, зареєстровані протягом постмаркетингового спостереження, включали: ажитацію, ексфоліативний дерматит, еритему, гіперестезію, гіпертонію, метгемоглобінемію, збільшення МНВ, у пацієнтів, які приймають антагоністи вітаміну К, кандидоз (оральний, шлунково-кишковий, вагінальний), міастенію, ністагм, полінейропатію, гіперкаліємію, зміни протромбінового часу, психоз, збільшення рівня тригліцеридів, гаммаглутамілтрансферази крові, сечової кислоти, зменшення рівня гемоглобіну, геморагічний діатез, збільшення рівня моноцитів, лейкоцитоз, циліндрурію.

    Термін придатності.

    5 років.

    Умови зберігання

    Для лікарського засобу не потрібні спеціальні умови зберігання. Зберігати у недоступному для дітей місці.

    Упаковка

    10 таблеток у блістері; по 1 блістеру в картонній коробці.

    Категорія відпуску

    За рецептом.

    Виробник

    КРКА, д.д., Ново место, Словенія/ KRKA, d.d., Novo mesto, Slovenia.

    Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності

    Шмар'єшка цеста 6, 8501 Ново место, Словенія/ Smarjeska cesta 6, 8501 Novo mesto, Slovenia.

    ІНСТРУКЦІЯ

    для медичного застосування лікарського засобу

    Склад:

    діюча речовина: 1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить 750 мг ципрофлоксацину у вигляді ципрофлоксацину гідрохлориду моногідрату;

    допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, натрію кроскармелоза, натрію крохмальгліколят (тип А), повідон, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат, тальк, титану діоксид (Е 171), гіпромелоза, пропіленгліколь.

    Лікарська форма

    Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

    Основні фізико-хімічні властивості: овальні, білого кольору таблетки, вкриті плівковою оболонкою, з насічкою з обох боків.

    Фармакотерапевтична група.

    Антибактеріальні засоби для системного застосування. Фторхінолони. Код АТХ J01M A02.

    Фармакологічні властивості

    Фармакодинаміка.

    Механізм дії

    Бактерицидна дія ципрофлоксацину як фторхінолонового антибактеріального засобу зумовлена здатністю пригнічувати топоізомерази ІІ типу (ДНК-гіразу) та топоізомеразу IV, які є необхідними у багатьох процесах життєвого циклу ДНК, таких як реплікація, транскрипція, репарація і рекомбінація.

    Фармакокінетичні/фармакодинамічні взаємозв’язки.

    Ефективність головним чином залежить від співвідношення між максимальною концентрацією в сироватці крові (Cmax) та мінімальною інгібіторною концентрацією (МІК) ципрофлоксацину для бактеріального патогену та від значення площі під кривою «концентрація — час» (AUC) та МІК.

    Механізм резистентності.

    Резистентність до ципрофлоксацину іn vitro зазвичай пов’язана з мутаціями сайту-мішені, які виникають у топоізомеразі IV і ДНК-гірази шляхом багатоступеневих мутацій. Ступінь перехресної резистентності між ципрофлоксацином та іншими фторхінолонами, як наслідок буває різною. Одиничні мутації, як правило, не призводять до клінічної резистентності, однак множинні мутації зазвичай спричиняють клінічну резистентність до кількох або всіх представників класу фторхінолонів.

    Такі механізми резистентності як непроникність та/або ефлюксний насос можуть спричиняти різний вплив на чутливість до фторхінолонів, що залежить від фізіохімічних властивостей різних представників вказаного класу та спорідненості транспортних систем для кожної діючої речовини. Всі механізми резистентності in vitro загалом спостерігаються у клінічних ізолятах. Механізми резистентності, що інактивують інші антибактеріальні засоби, такі як бар’єр проникності (притаманно для Pseudomonas aeruginosa) та ефлюксні механізми, можуть впливати на чутливість до ципрофлоксацину.

    Повідомлялося про розвиток плазмідопосередкованої резистентності, кодованої qnr геном.

    Спектр антибактеріальної активності.

    Контрольні точки відділяють чутливі штами від штамів із середньою чутливістю, а останні — від резистентних штамів.

    Рекомендації EUCAST

    Мікроорганізми Чутливі Резистентні
    Enterobacteriaceae £ 0,5 мг/л 1 мг/л
    Pseudomonas spp. £ 0,5 мг/л 1 мг/л
    Acinetobacter spp. £ 1 мг/л 1 мг/л
    Staphylococcus spp.1 £ 1 мг/л 1 мг/л
    Haemophilus influenzae та Moraxella catarrhalis £ 0,5 мг/л 0,5 мг/л
    Neisseria gonorrhoeae £ 0,03 мг/л 0,06 мг/л
    Neisseria meningitidis £ 0,03 мг/л 0,06 мг/л
    Не пов’язані з видами контрольні точки2 £ 0,5 мг/л 1 мг/л
    1 Staphylococcus spp. — контрольні точки для ципрофлоксацину мають відношення до терапії із застосуванням високих доз.

    2 Не пов’язані з видами контрольні точки були визначені головним чином на основі даних співвідношення фармакокінетичних та фармакодинамічних даних і не залежать від МІК для окремих видів. Вони використовуються тільки для видів, які не мають власних контрольних точок, а не для тих видів, у яких проведення тесту на чутливість не рекомендується.

    Поширеність набутої резистентності виділених видів може варіюватися залежно від місцевості і часу, тому необхідна локальна інформація про резистентність, особливо при лікуванні тяжких інфекцій. У разі необхідності слід звернутися за консультацією до спеціалістів, коли місцева поширеність резистентності набула такого рівня, що користь від застосування засобу, принаймні щодо деяких видів інфекцій, є сумнівною.

    До ципрофлоксацину загалом чутливі такі роди та види бактерій (щодо виду Streptococcus див. розділ «Особливості застосування»).

    Чутливі (зазвичай) види мікроорганізмів
    Грампозитивні аеробні мікроорганізми

    Bacillus anthracis1)

    Грамнегативні аеробні мікроорганізми

    Aeromonas spp.

    Brucella spp.

    Citrobacter koseri

    Francisella tularensis

    Haemophilus ducreyi

    Haemophilus influenzae2)

    Legionella spp.

    Moraxella catarrhalis2)

    Neisseria meningitidis

    Pasteurella spp.

    Salmonella spp. 2)

    Shigella spp. 2)

    Vibrio spp.

    Yersinia pestis

    Анаеробні мікроорганізми

    Mobiluncus

    Інші мікроорганізми

    Chlamydia trachomatis3)

    Chlamydia pneumoniae3)

    Mycoplasma hominis3)

    Mycoplasma pneumoniae3)

    Види, для яких можливий розвиток набутої резистентності
    Аеробні грампозитивні мікроорганізми

    Enterococcus faecalis3)

    Staphylococcus spp. 1) 4)

    Аеробні грамнегативні мікроорганізми

    Acinetobacter baumannii5)

    Burkholderia cepacia2) 5)

    Campylobacter spp.2) 5)

    Citrobacter freundii2)

    Enterobacter aerogenes

    Enterobacter cloacae2)

    Escherichia coli2)

    Klebsiella oxytoca

    Klebsiella pneumoniae2)

    Morganella morganii2)

    Neisseria gonorrhoeae2)

    Proteus mirabilis2)

    Proteus vulgaris2)

    Providencia spp.

    Pseudomonas aeruginosa2)

    Pseudomonas fluorescens

    Serratia marcescens2)

    Анаеробні мікроорганізми

    Peptostreptococcus spp.

    Propionibacterium acnes

    Мікроорганізми, початково резистентні до ципрофлоксацину
    Аеробні грампозитивні мікроорганізми

    Actinomyces

    Enteroccus faecium

    Listeria monocytogenes

    Аеробні грамнегативні мікроорганізми

    Stenotrophomonas maltophilia

    Анаеробні мікроорганізми

    За винятком зазначених вище

    Інші мікроорганізми

    Mycoplasma genitalium

    Ureaplasma urealitycum

    1) Було доведено, що прийом антибіотиків одразу після контакту зі спорами Bacillus anthracis допомагає уникнути захворювання, якщо вдається досягти зменшення кількості спор нижче інфікуючої дози. Лікування тривалістю два місяці пероральною формою ципрофлоксацину у дозі 500 мг 2 рази на добу вважається ефективним для попередження інфікування сибірською виразкою дорослих. Лікар повинен звернутися до національних та/або міжнародних протоколів лікування сибірської виразки.

    2) Клінічна ефективність продемонстрована для чутливих ізолятів за затвердженими клінічними показаннями.

    3) Природна середня чутливість за відсутності набутого механізму резистентності.

    4) Метициліно-резистентний S. aureus дуже часто є одночасно резистентним і до фторхінолонів. Показник резистентності до метициліну серед усіх видів стафілококу становить близько 20–50% і зазвичай високий у госпітальних ізолятів.

    5) Показник резистентноті ≥ 50% в одній або більше країн ЄС.

    Фармакокінетика.

    Абсорбція

    При пероральному застосуванні ципрофлоксацин швидко та добре всмоктується, переважно із верхнього відділу тонкого кишечнику.

    Cmax у сироватці крові досягається через 1–2 години.

    Одноразові дози 100–750 мг призводять до дозозалежних Cmax між 0,56 мг/л та 3,7 мг/л. Сироваткова концентрація зростає пропорційно збільшенню дози до 1000 мг.

    Абсолютна біодоступність препарату становить 70–80%.

    Розподіл

    Відсоток зв’язування ципрофлоксацину з білками незначний (20–30%). Ципрофлоксацин знаходиться у плазмі крові переважно в неіонізованій формі і має значний об’єм розподілу у стані стійкої рівноваги, який становить 2–3 л/кг маси тіла; досягає високих концентрацій у різних тканинах, наприклад у легенях (епітеліальна рідина, альвеолярні макрофаги, зразки біопсії), синусах, запалених пошкоджених тканинах та у тканинах сечостатевих органів (сеча, простата, ендометрій), де загальна концентрація перевищує таку у плазмі крові.

    Метаболізм.

    Були зафіксовані невисокі концентрації таких чотирьох метаболітів: діетилципрофлоксацину (M1), сульфоципрофлоксацину (М2), оксоципрофлоксацину (М3) та формілципрофлоксацину (M4). Метаболіти демонструють in vitro антимікробну активність, але меншою мірою, ніж вихідна сполука.

    Відомо, що ципрофлоксацин є помірним інгібітором ізоферментів CYP 450 1A2.

    Виведення.

    Ципрофлоксацин виділяється здебільшого у незміненому вигляді як нирками, так і через кишечник. Період напіввиведення з плазми крові в осіб із нормальною нирковою функцією — приблизно 4–7 годин.

    Виведення ципрофлоксацину (% дози) при пероральному прийомі
      Шляхи виведення
      із сечею з фекаліями
    Ципрофлоксацин 44,7 25,0
    Метаболіти (M1-M4) 11,3 7,5

    Нирковий кліренс становить 180–300 мл/кг/год, а загальний кліренс — 480–600 мл/кг/год. Ципрофлоксацин підлягає клубочковій фільтрації та канальцевій секреції. При серйозному порушенні функції нирок період напіввиведення ципрофлоксацину становить до 12 годин.

    Ненирковий кліренс ципрофлоксацину пояснюється насамперед трансінтестинальною секрецією та метаболізмом. 1% дози виділяється через жовчні шляхи. Ципрофлоксацин у високих концентраціях наявний у жовчі.

    Діти.

    Фармакокінетичні дані щодо дітей обмежені. У ході досліджень з участю дітей не спостерігалося вікової залежності Cmax і показника AUC (у дітей віком від 1 року). Після багаторазового застосування препарату (10 мг/кг тричі на добу) значного підвищення Cmax і AUC не спостерігалося. У 10 дітей з тяжким сепсисом віком до 1 року показник Cmax становив 6,1 мг/л (діапазон 4,6–8,3 мг/л) після 1-годинної внутрішньовенної інфузії у дозі 10 мг/кг. Цей показник становив 7,2 мг/л (діапазон 4,7–11,8 мг/л) у дітей віком від 1 до 5 років. Значення AUC становили 17,4 мг*год/л (діапазон 11,8–32,0 мг*год/л) і 16,5 мг*год/л (діапазон 11–23,8 мг*год/л) у відповідних вікових групах. Ці значення знаходяться у межах норми, яка була зафіксована у дорослих при терапевтичній дозі. Відповідно до фармакокінетичного аналізу педіатричних хворих з різними інфекціями прогнозований середній період напіввиведення у дітей становить приблизно 4–5 годин, а біодоступність суспензії для перорального застосування — від 50% до 80%.

    Клінічні характеристики.

    Показання.

    Для лікування інфекцій зазначених у розділах «Фармакологічні властивості» та «Особливості застосування». Перед початком терапії слід звернути особливу увагу на всю доступну інформацію щодо резистентності до ципрофлоксацину.

    Слід взяти до уваги офіційні рекомендації з належного застосування антибактеріальних препаратів.

    Дорослі

    • Інфекції нижніх дихальних шляхів, викликані грамнегативними бактеріями:
    • загострення хронічного обструктивного захворювання легень;
    • бронхолегеневі інфекції при кістозному фіброзі або при бронхоектазах;
    • пневмонія.
    • Хронічний гнійний отит середнього вуха.
    • Загострення хронічного синуситу, особливо якщо він викликаний грамнегативними бактеріями.
      • Тяжкий перебіг отиту зовнішнього вуха.
    • Інфекції сечового тракту.
      • Інфекції статевих шляхів:
    • гонококовий уретрит і цервіцит, зокрема спричинені Neisseria gonorrhoeae;
    • орхоепідидиміт, зокрема спричинені Neisseria gonorrhoeae;
    • запальні захворювання органів малого таза, зокрема спричинені Neisseria gonorrhoeae.
    • Інфекції шлунково-кишкового тракту (наприклад діарея мандрівників) та інтраабдомінальні інфекції.
    • Інфекції шкіри та м’яких тканин, викликані грамнегативними бактеріями.
    • Інфекції кісток та суглобів.
    • Лікування та профілактика інфекцій у пацієнтів із нейтропенією.
    • Профілактика інвазивних інфекцій, викликаних Neisseria meningitidis.
    • Легенева форма сибірської виразки (профілактика після контакту і радикальне лікування).

    Діти

    • Бронхолегеневі інфекції при кістозному фіброзі, викликані синьогнійною паличкою (Pseudomonas aeruginosa).
    • Ускладнені інфекції сечового тракту та пієлонефрит.
    • Легенева форма сибірської виразки (профілактика після контакту і радикальне лікування).

    Ципрофлоксацин можна також застосовувати для лікування тяжких інфекцій у дітей, коли лікар вважає це необхідним.

    Лікування повинен розпочинати лише лікар, який має досвід лікування кістозного фіброзу та/або тяжких інфекцій у дітей (див. розділи «Фармакологічні властивості» та «Особливості застосування»).

    Протипоказання.

    Ципрофлоксацин не слід застосовувати при підвищеній чутливості до активної речовини препарату або до інших препаратів групи фторхінолонів, або до іншого компонента препарату.

    Одночасне застосування ципрофлоксацину та тизанідину протипоказане через клінічно значущі побічні ефекти (артеріальна гіпотензія, сонливість), які пов’язані зі збільшенням концентрації тизанідину у плазмі крові (див. розділ «Особливості застосування»).

    Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

    Вплив інших засобів на ципрофлоксацин

    Препарати, які подовжують інтервал QT

    Ципрофлоксацин, як і інші фторхінолони, слід призначати з обережністю пацієнтам, які отримують препарати, що подовжують інтервал QT (наприклад антиаритмічні засоби класу IA і III, трициклічні антидепресанти, макроліди, антипсихотики) (див. розділ «Особливості застосування»).

    Формування хелатного комплексу

    При одночасному застосуванні ципрофлоксацину (перорально) та лікарських засобів, що містять багатовалентні катіони, мінеральних добавок (наприклад кальцію, магнію, алюмінію, заліза), фосфатозв’язуючих полімерів (наприклад севеламеру), сукральфатів або антацидів, а також препаратів із великою буферною ємністю (таких як таблетки диданозину), що містять магній, алюміній або кальцій, абсорбція ципрофлоксацину знижується. У зв’язку з цим ципрофлоксацин слід приймати або за 1–2 години до, або принаймні через 4 години після прийому цих препаратів.

    Це обмеження не стосується антацидів, що належать до класу блокаторів H2-рецепторів.

    Харчові та молочні продукти

    Кальцій у складі харчових продуктів незначно впливає на абсорбцію. Однак слід уникати одночасного прийому ципрофлоксацину і молочних або збагачених мінералами продуктів (таких як молоко, йогурт, апельсиновий сік з підвищеним вмістом кальцію), тому що абсорбція ципрофлоксацину може знижуватись.

    Пробенецид

    Пробенецид впливає на ниркову секрецію ципрофлоксацину. Одночасне застосування лікарських засобів, що містять пробенецид, та ципрофлоксацину призводить до підвищення концентрації ципрофлоксацину у сироватці крові.

    Метоклопрамід

    Метоклопрамід прискорює всмоктування ципрофлоксацину, в результаті чого досягнення Cmax відбувається швидше. Не відмічено впливу на біодоступність ципрофлоксацину.

    Омепразол

    Одночасне застосування ципрофлоксацину і лікарських засобів, що містять омепразол, призводить до незначного зниження Cmax і AUC ципрофлоксацину.

    Вплив ципрофлоксацину на інші лікарські засоби

    Тизанідин

    Тизанідин не можна призначати одночасно з ципрофлоксацином (див. розділ «Протипоказання»). При одночасному застосуванні ципрофлоксацину і тизанідину виявлено збільшення концентрації тизанідину в плазмі крові (збільшення Сmax у 7 разів, діапазон — 4–21 раз; збільшення показника AUC — у 10 разів, діапазон — 6–24 рази). Зі збільшенням концентрації тизанідину в сироватці крові асоціюються гіпотензивні та седативні побічні реакції.

    Метотрексат

    При одночасному застосуванні ципрофлоксацину можливе уповільнення тубулярного транспортування (нирковий метаболізм) метотрексату, що може призводити до підвищення концентрації метотрексату в плазмі крові. При цьому збільшується ймовірність побічних токсичних реакцій, спричинених метотрексатом, тому одночасне застосування не рекомендується (див. розділ «Особливості застосування»).

    Теофілін

    Одночасне застосування ципрофлоксацину та лікарських засобів, що містять теофілін, може призвести до небажаного підвищення концентрації теофіліну в сироватці крові, що зі свого боку може спричинити розвиток побічних реакцій. У поодиноких випадках такі побічні реакції можуть мати летальний наслідок. Якщо одночасного застосування цих препаратів уникнути не можна, слід контролювати концентрацію теофіліну в сироватці крові та адекватно знижувати його дозу (див. розділ «Особливості застосування»).

    Інші похідні ксантину

    Після одночасного застосування ципрофлоксацину та засобів, що містять кофеїн або пентоксифілін (окспентифілін), повідомлялося про підвищення концентрації цих ксантинів у сироватці крові.

    Фенітоїн

    Одночасне застосування ципрофлоксацину та фенітоїну може призвести до підвищення або зниження сироваткових концентрацій фенітоїну, тому рекомендується моніторинг рівнів препарату.

    Циклоспорин

    Було визначено транзиторне підвищення креатиніну плазми крові при одночасному застосуванні ципрофлоксацину та лікарських засобів, що містять циклоспорин. Тому необхідний частий (2 рази на тиждень) контроль концентрації креатиніну в плазмі крові у цих пацієнтів.

    Антагоністи вітаміну К

    При одночасному застосуванні ципрофлоксацину та антагоністів вітаміну К може посилюватися їх антикоагулянтна дія. Повідомлялося про підвищення активності пероральних антикоагулянтів у пацієнтів, які отримували антибактеріальні препарати, зокрема фторхінолони. Ступінь ризику може варіювати залежно від основного виду інфекції, віку, стану хворого, тому точно оцінити вплив ципрофлоксацину на підвищення значення Міжнародного нормалізованого відношення (МНВ) складно. Слід здійснювати частий контроль МНВ під час і відразу після одночасного введення ципрофлоксацину та антагоністів вітаміну К (наприклад варфарину, аценокумаролу, фенпрокумону або флуїндіону).

    Дулоксетин

    Одночасне застосування дулоксетину із сильними інгібіторами CYP450 1A2, такими як флувоксамін, може призвести до збільшення AUC і Cmax дулоксетину. Незважаючи на відсутність клінічних даних про можливу взаємодію з ципрофлоксацином, можна очікувати схожих ефектів при одночасному застосуванні вказаних препаратів (див. розділ «Особливості застосування»).

    Ропінірол

    Було виявлено, що одночасне застосування ропініролу з ципрофлоксацином, інгібітором ізоензиму CYP450 1A2 помірної дії, призводить до підвищення AUC і Сmax ропініролу на 60% та 84% відповідно. Моніторинг побічних ефектів ропініролу та відповідне корегування дози рекомендується здійснювати під час і відразу після сумісного введення з ципрофлоксацином (див. розділ «Особливості застосування»).

    Лідокаїн

    Повідомлялось, що супутнє застосування ципрофлоксацину, помірного інгібітора ізоферментів CYP Р450 1А2, і лікарських засобів, що містять лідокаїн, знижує кліренс внутрішньовенного лідокаїну на 22%. Незважаючи на нормальну переносимість лікування лідокаїном, можлива взаємодія з ципрофлоксацином, що асоціюється з побічними реакціями і може розвинутися при супутньому застосуванні вказаних препаратів.

    Клозапін

    Після одночасного застосування 250 мг ципрофлоксацину з клозапіном упродовж 7 днів сироваткові концентрації клозапіну і N-десметилклозапіну були підвищені на 29% і 31% відповідно. Клінічний нагляд та відповідну корекцію дози клозапіну рекомендується здійснювати під час і відразу після одночасного застосування з ципрофлоксацином (див. розділ «Особливості застосування»).

    Силденафіл

    Cmax і AUC силденафілу зросли приблизно у два рази після перорального застосування 50 мг силденафілу та супутнього застосування 500 мг ципрофлоксацину. Тому слід дотримуватися обережності при супутньому застосування ципрофлоксацину із силденафілом та враховувати співвідношення ризик/користь.

    Агомелатин

    У клінічних дослідженнях було встановлено, що флувоксамін, сильний інгібітор ізофензиму CYP450 1А2, помірно пригнічує метаболізм агомелатину, що призводить до 60-разового збільшення впливу агомелатину. Хоча немає доступних клінічних даних щодо можливої взаємодії з ципрофлоксацином, помірним інгібітором CYP450 1А2, подібні ефекти можна очікувати при одночасному його введенні (див. «Цитохром Р450» у розділі «Особливості застосування»).

    Золпідем

    Одночасне введення ципрофлоксацину може збільшити рівень золпідему в крові, тому одночасне застосування цих препаратів не рекомендується.

    Особливості застосування.

    Тяжкі інфекції та/або змішані інфекції, спричинені грампозитивними або анаеробними бактеріями

    Ципрофлоксацин не застосовують як монотерапію для лікування тяжких інфекцій та інфекцій, спричинених грампозитивними або анаеробними бактеріями.

    Для лікування тяжких інфекцій та інфекцій, спричинених стафілококами або анаеробними бактеріями, ципрофлоксацин слід застосовувати у комбінації з відповідними антибактеріальними засобами.

    Стрептококові інфекції (включаючи Streptococcus pneumoniae)

    Ципрофлоксацин не рекомендується для лікування стрептококових інфекцій через недостатню ефективність.

    Інфекції статевої системи

    Гонококовий уретрит, цервіцит, орхоепідидиміт та запальні захворювання органів малого таза, можуть бути спричинені резистентними до фторхінолонів ізолятами Neisseria gonorrhoeae. Ципрофлоксацин необхідно призначати одночасно з іншими відповідними антибактеріальними препаратами (наприклад цефалоспорином), за винятком клінічних ситуацій, коли виключено наявність ципрофлоксацинорезистентних штамів Neisseria gonorrhoeae. Якщо через 3 дні не настає клінічне покращення, терапію слід переглянути.

    Інфекції сечового тракту

    У країнах Європейського Союзу спостерігається різна резистентність до фторхінолонів з боку Escherichia coli, найпоширенішого збудника, що спричиняє інфекції сечовивідних шляхів. Під час призначення курсу терапії лікарям рекомендується враховувати локальну поширеність резистентності Escherichia coli до фторхінолонів.

    Очікується, що разова доза ципрофлоксацину, яка може бути використана при неускладненому циститі у жінок, які перебувають у менопаузі, має нижчу ефективність, ніж тривалість тривалого лікування. Це тим більше потрібно враховувати щодо підвищення рівня резистентності Escherichia coli до хінолонів.

    Інтраабдомінальні інфекції

    Дані про ефективність ципрофлоксацину при лікуванні постопераційних інтраабдомінальних інфекцій обмежені.

    Діарея мандрівників

    При виборі препарату слід взяти до уваги інформацію про резистентність до ципрофлоксацину відповідних мікроорганізмів у країнах, які були відвідані пацієнтом.

    Інфекції кісток та суглобів

    Ципрофлоксацин слід застосовувати у комбінації з іншими антимікробними засобами залежно від результатів мікробіологічного дослідження.

    Легенева форма сибірської виразки

    Застосування ґрунтується на даних визначення чутливості in vitro, дослідів на тваринах та обмежених даних, отриманих під час застосування людям. Лікар повинен діяти відповідно до національних та/або міжнародних протоколів лікування сибірської виразки.

    Діти

    Застосування ципрофлоксацину дітям потрібно проводити згідно з чинними офіційними рекомендаціями. Лікування із застосуванням ципрофлоксацину повинен проводити лише лікар із досвідом ведення дітей, хворих на кістозний фіброз та/або тяжкі інфекції.

    Лікування ципрофлоксацином дітей слід розпочинати тільки після ретельної оцінки співвідношення користь/ризик через ризик побічних реакцій, пов’язаних із суглобами та/або прилеглими тканинами.

    Бронхо-легеневі інфекції при муковісцидозі

    Клінічні дослідження включали дітей та підлітків у віці 5–17 років. Більш обмежений досвід доступний для лікуванні дітей віком від 1 до 5 років.

    Ускладнені інфекції сечового тракту та пієлонефрит

    Слід розглянути можливість лікування інфекцій сечового тракту із застосуванням ципрофлоксацину, коли інше лікування неможливе. Рішення повинно ґрунтуватися на результатах мікробіологічного дослідження. Клінічні дослідження включали дітей та підлітків у віці 1–17 років.

    Інші специфічні тяжкі інфекції

    Застосування ципрофлоксацину може бути виправдане результатами мікробіологічного дослідження у разі інших інфекцій згідно з офіційними рекомендаціями або після ретельної оцінки користі-ризику, коли інше лікування застосувати не можна або коли загальноприйняте лікування виявилося неефективним.

    Застосування ципрофлоксацину у разі специфічних тяжких інфекцій, окрім згаданих вище, не оцінювалось у процесі клінічних випробувань, а клінічний досвід обмежений. Отже, до лікування пацієнтів із такими інфекціями рекомендується підходити з обережністю.

    Підвищена чутливість до препарату

    У деяких випадках гіперчутливість та алергічні реакції, включаючи анафілактичні/анафілактоїдні реакції можуть виникати після одноразової дози ципрофлоксацину (див. розділ «Побічні реакції») і можуть бути небезпечними для життя.

    У такому разі прийом ципрофлоксацину необхідно призупинити і негайно провести відповідне медикаментозне лікування.

    Скелетно-м’язова система

    Загалом ципрофлоксацин не можна застосовувати пацієнтам із захворюваннями сухожиль або розладами, пов’язаними із застосуванням хінолонів в анамнезі. Однак у рідкісних випадках після мікробіологічного дослідження збудника та оцінки співвідношення користь/ризик цим пацієнтам можна призначати ципрофлоксацин для лікування окремих тяжких інфекційних процесів, зокрема у разі неефективності стандартної терапії або бактеріальної резистентності, коли результати мікробіологічних досліджень виправдовують застосування ципрофлоксацину. При застосуванні ципрофлоксацину може виникнути тендиніт, запалення або розрив сухожилля (особливо ахіллового), іноді двобічний, найімовірніше у перші 48 годин лікування, але можливо навіть протягом декількох місяців після відміни препарату. Ризик тендинопатії підвищений у літніх пацієнтів та у пацієнтів, які одночасно приймають кортикостероїди (див. розділ «Побічні реакції»). При виникненні будь-яких ознак тендиніту (наприклад болючий набряк, запалення) застосування ципрофлоксацину необхідно припинити. Ураженій кінцівці слід забезпечити спокій.

    Ципрофлоксацин застосовують з обережністю пацієнтам із міастенією гравіс через можливе загострення симптоматики вказаного захворювання (див. розділ «Побічні реакції»).

    Порушення зору

    При погіршені зору або при будь-якому відчутному впливі на очі слід негайно звернутися до лікаря.

    Фоточутливість

    Доведено, що ципрофлоксацин спричиняє реакції фоточутливості. Пацієнтам, які приймають ципрофлоксацин, рекомендується під час лікування уникати прямого сонячного світла або УФ-випромінення (див. розділ «Побічні реакції»).

    Центральна нервова система (ЦНС)

    Хінолони спричиняють судоми або знижують поріг судомної готовності. Ципрофлоксацин з обережністю застосовують пацієнтам із розладами ЦНС, які мають схильність до судом або епілептичного статусу. При виникненні судом прийом ципрофлоксацину припиняють (див. розділ «Побічні реакції»). Навіть після першого прийому ципрофлоксацину можуть виникнути психотичні реакції. У рідкісних випадках депресія або психоз можуть прогресувати до суїцидальних думок та вчинків, таких як самогубство або його спроба. У цих випадках прийом ципрофлоксацину припиняють та вживають заходів, необхідних у такій клінічній ситуації.

    У пацієнтів, які приймали ципрофлоксацин, спостерігалися випадки полінейропатії (на основі неврологічних симптомів, таких як біль, печіння, сенсорні розлади або м’язова слабкість, окремо або в комбінації). Прийом ципрофлоксацину слід припинити пацієнтам, які мають симптоми нейропатії, зокрема біль, печіння, відчуття пощипування, заніміння та/або слабкість, з метою попередження розвитку необоротних станів (див. розділ «Побічні реакції»).

    Серцеві розлади

    Слід з обережністю застосовувати фторхінолони, у тому числі ципрофлоксацин, пацієнтам із відомими факторами ризику подовження інтервалу QT, зокрема:

    • при спадковому синдромі подовження інтервалу QT;
    • у випадку одночасного застосування препаратів, що можуть подовжувати інтервал QT (наприклад, протиаритмічні засоби класів IA та III, трициклічні антидепресанти, макроліди, нейролептики);
    • при невідкоригованому електролітному дисбалансі (наприклад гіпокаліємія, гіпомагніємія);
    • у разі наявності захворювань серця (наприклад серцева недостатність, інфаркт міокарда, брадикардія).

    Жінки та пацієнти літнього віку можуть проявляти більшу чутливість до препаратів, які подовжують QTc. Тому слід з обережністю застосовувати фторхінолони, у тому числі ципрофлоксацин, цим групам хворих (див. розділи «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій», «Спосіб застосування та дози», «Передозування», «Побічні реакції»). Гіпоглікемія

    Як і при застосуванні інших хінолонів, найчастіше гіпоглікемія виникала у хворих на діабет, переважно у пацієнтів літнього віку. Рекомендується проводити ретельний контроль рівня глюкози крові у всіх хворих на діабет (див. розділ «Побічні реакції»).

    Шлунково-кишковий тракт

    Виникнення протягом або після лікування тяжкої і стійкої діареї (навіть через декілька тижнів після лікування) може свідчити про розвиток антибіотикасоційованого коліту (такого, що загрожує життю з можливим летальним наслідком) та потребувати невідкладного лікування (див. розділ «Побічні реакції»). У таких випадках застосування ципрофлоксацину необхідно припинити і розпочати відповідну терапію. Лікарські засоби, які пригнічують перистальтику, протипоказані у вказаній клінічній ситуації.

    Нирки та сечовидільна система

    Повідомлялося про кристалурію, пов’язану із застосуванням ципрофлоксацину (див. розділ «Побічні реакції»). Пацієнти, які приймають ципрофлоксацин, повинні отримувати достатню кількість рідини. Слід уникати надмірної лужності сечі.

    Порушення функції нирок

    Оскільки ципрофлоксацин виводиться переважно у незміненій формі нирками, у пацієнтів із порушеннями функції нирок необхідно проводити корекцію дози згідно із зазначеним у розділі «Спосіб застосування та дози», щоб уникнути підвищення частоти побічних реакцій, спричинених накопиченням ципрофлоксацину.

    Гепатобіліарна система

    При прийомі ципрофлоксацину зафіксовано випадки розвитку некрозу печінки та печінкової недостатності із загрозою для життя пацієнта (див. розділ «Побічні реакції»). У разі появи будь-яких ознак захворювання печінки (таких як анорексія, жовтяниця, темна сеча, свербіж або напруженість передньої черевної стінки) лікування слід припинити. Також можливе тимчасове збільшення рівня трансаміназ, лужної фосфатази, розвиток холестатичної жовтяниці, особливо у пацієнтів із попереднім ушкодженням печінки, які отримували ципрофлоксацин (див. розділ «Побічні реакції»).

    Дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази

    При прийомі ципрофлоксацину повідомляли про гемолітичні реакції у пацієнтів із дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази. Слід уникати застосування ципрофлоксацину цим пацієнтам, за винятком випадків, коли очикувана користь переважає потенційний ризик. У такому разі слід спостерігати за можливою появою гемолізу.

    Резистентність

    Під час або після курсу лікування ципрофлоксацином резистентні бактерії можуть бути виділені, з клінічно визначеною суперінфекцією або без такої. Існує певний ризик виділення ципрофлоксацинрезистентних бактерій під час тривалих курсів лікування та при лікуванні внутрішньолікарняних інфекцій та/або інфекцій, спричинених видами Staphylococcus і Pseudomonas.

    Цитохром Р450

    Ципрофлоксацин помірно пригнічує CYP450 1A2, тому може спричинити підвищення сироваткової концентрації одночасно призначених речовин, які також метаболізуються цим ферментом (наприклад теофіліну, клозапіну, оланзапіну, ропініролу, тизанідину, дулоксетину, агломелатіну). Одночасне застосування ципрофлоксацину і тізанідину протипоказане. Отже, за пацієнтами, які застосовують ці речовини одночасно з ципрофлоксацином, слід уважно спостерігати щодо можливого виникнення клінічних ознак передозування. Також може виникнути необхідність у визначенні сироваткових концентрацій (наприклад теофіліну) (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

    Метотрексат

    Одночасне застосування ципрофлоксацину і метотрексату не рекомендується (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

    Вплив на результати лабораторних аналізів

    Ципрофлоксацин in vitro може впливати на результати посіву на Mycobacterium spp. шляхом пригнічення росту культури мікобактерій, що може призвести до хибнонегативних результатів аналізу посіву у пацієнтів, які приймають ципрофлоксацин.

    Застосування у період вагітності або годування груддю.

    Вагітність

    Дані щодо застосування ципрофлоксацину вагітним демонструють відсутність розвитку мальформацій або фето-неонатальної токсичності. Досліди на тваринах не вказують на прямий або непрямий токсичний вплив на репродуктивну функцію. У молодих тварин і тварин, які були піддані впливу хінолонів до народження, спостерігався вплив на незрілу хрящову тканину, тому не можна виключати імовірність того, що препарат може бути шкідливим для суглобових хрящів новонароджених/плода. Тому у період вагітності з метою запобігання небажаних впливів на плід краще уникати застосування ципрофлоксацину.

    Період годування груддю

    Ципрофлоксацин проникає у грудне молоко. Через потенційний ризик пошкодження суглобових хрящів у новонароджених ципрофлоксацин не слід застосовувати у період годування груддю.

    Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

    Ципрофлоксацин може впливати на здатність пацієнта керувати автотранспортом і працювати з механізмами через реакції з боку нервової системи. Тому здатність керувати автотранспортом або працювати з механізмами може бути порушена.

    Спосіб застосування та дози.

    Дозу визначають відповідно до показання, тяжкості та місця інфекції, чутливості організмів — збудників до ципрофлоксацину, стану функцій нирок пацієнта, а у дітей — відповідно до маси тіла.

    Тривалість лікування залежить від тяжкості перебігу захворювання, особливостей клінічної картини та типу збудника.

    Лікування інфекцій, викликаних певними бактеріями (наприклад Pseudomonas aeruginosa, Acinetobacter або Staphylococci), може вимагати застосування вищих доз ципрофлоксацину та одночасного застосування інших необхідних антибактеріальних препаратів.

    Лікування деяких інфекцій (наприклад запальних захворювань органів малого таза, інтра-абдомінальних інфекцій, інфекцій у пацієнтів із нейтропенією, інфекцій кісток та суглобів) може вимагати одночасного застосування інших необхідних антибактеріальних препаратів залежно від виду виявлених патогенів.

    Дозування для дорослих

    Існує дозування препарату — Ципринол®, таблетки по 250 або 500 мг.

    Показання

    Добова доза (мг)

    Загальна тривалість лікування (може включати початкове парентеральне застосування ципрофлоксацину)

    Інфекції нижніх дихальних шляхів

    Від 500 мг* 2 рази на добу до 750 мг 2 рази на добу

    7-14 днів

     

    Інфекції верхніх дихальних шляхів

    Загострення хронічного синуситу

    Від 500 мг мг* 2 рази на добу до 750 мг 2 рази на добу

    7-14 днів

     

    Хронічний гнійний отит середнього вуха

    Від 500 мг* 2рази на добу до 750 мг 2 рази на добу

    7-14 днів

     

    Тяжкий перебіг отиту зовнішнього вуха

    750 мг 2 рази на добу

    Від 28 днів до 3 місяців

    Інфекції сечового тракту (див. розділ «Особливості застосування»).

     

    Неускладнений цистит

    Від 250 мг* 2рази на добу до 500 мг* 2 рази на добу

    3 дні

    Жінкам перед менопаузою можна застосовувати 500 мг (застосовувати відповідну дозу) 1 раз на добу

    Ускладнений цистит, неускладнений пієлонефрит

    500 мг* 2рази на добу

    7 днів

    Ускладнений пієлонефрит

    Від 500 мг* 2рази на добу до 750 мг 2 рази на добу

    Не менше 10 днів, при деяких особливих клінічних випадках (таких як абсцеси) лікування можна продовжувати понад 21 день

    Простатит

    Від 500 мг* 2 рази на добу до 750 мг 2 рази на добу

    Від 2 до 4 тижнів (гострий) і від 4 до 6 тижнів (хронічний)

    Інфекції статевих шляхів

    Гонококовий уретрит і цервіцит

    Одноразова доза 500 мг*

    1 день (одноразова доза)

    Орхоепідидиміт та запальні захворювання органів малого таза

    Від 500 мг* 2рази на добу до 750 мг 2 рази на добу

    Не менше 14 днів

    Інфекції шлунково-кишкового тракту та інтраабдомінальні інфекції

    Діарея, спричинена бактеріальними патогенами, зокрема Shigella spp., окрім Shigella dysenteriae, тип 1, і тяжка діарея мандрівників, як емпіричне лікування

    500 мг* 2рази на добу

    1 день

    Діарея, спричинена Shigella dysenteriae, тип 1

    500 мг* 2рази на добу

    5 днів

    Діарея, спричинена Vibrio cholerae

    500 мг* 2рази на добу

    3 дні

    Тифоїдна гарячка

    500 мг* 2рази на добу

    7 днів

    Інтраабдомінальні інфекції, спричинені грамнегативними бактеріями

    Від 500 мг* 2 рази на добу до 750 мг 2 рази на добу

    Від 5 до 14 днів

    Інфекції шкіри та м’яких тканин

    Від 500 мг* 2рази на добу до 750 мг 2 рази на добу

    Від 7 до 14 днів

    Інфекції кісток та суглобів

    Від 500 мг* 2рази на добу до 750 мг 2 рази на добу

    Максимально 3 місяці

    Лікування або профілактика інфекцій у пацієнтів із нейтропенією.

    Ципрофлоксацин необхідно застосовувати одночасно з відповідними антибактеріальними препаратами згідно з офіційними рекомендаціями.

    Від 500 мг* 2рази на добу до 750 мг 2 рази на добу

    Терапію слід продовжувати упродовж усього періоду нейтропенії

    Профілактика інвазивних інфекцій, викликаних Neisseria meningitidis

    Одноразова доза 500 мг*

    1 день (одноразова доза)

    Профілактика після контакту і радикальне лікування легеневої форми сибірської виразки в осіб, які можуть отримувати лікування пероральним шляхом, якщо це є клінічно необхідним. Застосування препарату слід починати якомога скоріше після підозрюваного або підтвердженого контакту.

    500 мг мг* 2 рази на добу

    60 днів із дня підтвердженого контакту з Bacillus anthracis

    *Препарат застосовувати у відповідному дозуванні.

    Дозування для дітей

    Застосування ципрофлоксацину дітям потрібно проводити згідно з чинними офіційними рекомендаціями. Лікування із застосуванням ципрофлоксацину повинен проводити лише лікар із досвідом лікування дітей, хворих на кістозний фіброз та/або тяжкі інфекції.

    Показання

    Добова доза (мг)

    Загальна тривалість лікування (може включати початкове парентеральне застосування ципрофлоксацину)

    Кістозний фіброз

    20 мг/кг маси тіла 2 рази на добу при максимальній дозі 750 мг*

    Від 10 до 14 днів

    Ускладнені інфекції сечового тракту та пієлонефрит

    Від 10 мг/кг маси тіла 2 рази на добу до 20 мг/кг маси тіла 2 рази на добу при максимальній дозі 750 мг*

    Від 10 до 21 дня

    Профілактика після контакту і радикальне лікування легеневої форми сибірської виразки в осіб, які можуть отримувати лікування пероральним шляхом, якщо це є клінічно необхідним. Застосування препарату слід починати якомога скоріше після підозрюваного або підтвердженого контакту.

    Від 10 мг/кг маси тіла 2 рази на добу до 15 мг/кг маси тіла 2 рази на добу при максимальній дозі 500 мг*

    60 днів із дня підтвердженого контакту з Bacillus anthracis

    Інші тяжкі інфекції

    20 мг/кг маси тіла 2 рази на добу, при максимальній дозі 750 мг*

    Відповідно до типу інфекцій

    *Препарат застосовувати у відповідному дозуванні.

    Пацієнти літнього віку

    Пацієнти літнього віку повинні отримувати дозу, визначену відповідно до тяжкості інфекції та кліренсу креатиніну пацієнта.

    Ниркова та печінкова недостатність

    Рекомендовані початкові та підтримуючі дози для пацієнтів із порушеннями функції нирок:

    Кліренс креатиніну (мл/хв/1,73 м2) Креатинін сироватки (мкмоль/л) Пероральна доза (мг)
    60 < 124 Див. звичайне відповідне дозування
    30–60 124–168 250–500 мг кожні 12 год
    < 30 169 250–500 мг кожні 24 год
    Пацієнти на гемодіалізі 169 250–500 мг кожні 24 год (після діалізу)
    Пацієнти на перитонеальному діалізі 169 250–500 мг кожні 24 год

    Для пацієнтів із печінковою недостатністю немає потреби змінювати дозування ципрофлоксацину.

    Досліджень щодо дозування ципрофлоксацину дітям із порушеннями функції нирок та/або печінки не проводилось.

    Спосіб застосування

    Таблетки слід ковтати не розжовуючи й запивати рідиною. Їх можна приймати незалежно від вживання їжі. При прийомі натще діюча речовина всмоктується швидше. Таблетки ципрофлоксацину не можна приймати разом із молочними продуктами (наприклад із молоком, йогуртом) або фруктовими соками з додаванням мінералів (наприклад з апельсиновим соком, збагаченим кальцієм) (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

    У тяжких випадках або якщо пацієнт не здатний приймати таблетки (зокрема при ентеральному харчуванні) рекомендується розпочинати терапію із внутрішньовенного введення ципрофлоксацину, поки не буде можливим перехід на пероральний прийом.

    Діти.

    Ципрофлоксацин спричиняв артропатію опорних суглобів у незрілих тварин. Дані про безпеку ципрофлоксацину для дітей свідчать про частоту виникнення артропатії, яка, ймовірно, пов’язана із застосуванням ципрофлоксацину (відрізняється від клінічних симптомів, пов’язаних з ураженням безпосередньо суглобів). Зростання кількості випадків артропатій, які пов’язані із застосуванням ципрофлоксацину, статистично незначуще. Однак лікування ципрофлоксацином дітей потрібно розпочинати тільки після ретельної оцінки співвідношення користь/ризик через ризик розвитку побічних реакцій, пов’язаних із суглобами та/або прилеглими тканинами.

    Передозування.

    Передозування у дозі 12 г призводило до симптомів помірної токсичності. Передозування у дозі 16 г призводило до розвитку гострої ниркової недостатності. Симптоми передозування включали запаморочення, тремор, головний біль, судоми, втому, галюцинації, сплутаність свідомості, абдомінальний дискомфорт, ниркову та печінкову недостатність, а також кристалурію та гематурію. Зафіксовано також оборотну ниркову токсичність.

    Окрім звичайних заходів невідкладної допомоги, наприклад випорожнення шлунка з послідовним прийомом медичного вуглецю, рекомендовано моніторинг функції нирок, зокрема визначення рН сечі і у разі необхідності — підвищення її кислотності для попередження явищ кристалурії. Пацієнти повинні приймати достатню кількість рідини.

    Антациди, які містять кальцій або магній, теоретично можуть знизити абсорбцію ципрофлоксацину при передозуванні.

    Шляхом гемодіалізу або перитонеального діалізу виводиться тільки невелика кількість ципрофлоксацину (< 10%).

    У випадку передозування необхідно застосовувати симптоматичне лікування. ЕКГ-моніторинг слід проводити через можливість продовження інтервалу QT.

    Побічні реакції.

    Найчастіше повідомляли про такі побічні реакції на препарат, як нудота та діарея.

    Дані про побічні реакції на препарат Ципринол®, який застосовували перорально або парентерально, наведено нижче.

    Інфекції та інвазії: грибкові суперінфекції.

    З боку системи кровотворення та лімфатичної системи: еозинофілія, лейкопенія, анемія, нейтропенія, лейкоцитоз, тромбоцитопенія, тромбоцитемія, гемолітична анемія, агранулоцитоз, панцитопенія (небезпечна для життя), пригнічення функції кісткового мозку (небезпечне для життя).

    З боку імунної системи: алергічні реакції, алергічний/ангіоневротичний набряк, анафілактичні реакції, анафілактичний шок (небезпечний для життя) (див. розділ «Особливості застосування»), реакції, подібні до сироваткової хвороби.

    Психічні розлади: психомоторна збудливість/тривожність, сплутаність свідомості і дезорієнтація, стривоженість, патологічні сновидіння, депресія, галюцинації, психотичні реакції (з можливими суїцидальними ідеями/думками або спроби/вчинення самогубства) (див. розділ «Особливості застосування»), манія, гіпоманія.

    З боку нервової системи: головний біль, слабкість, розлади сну, порушення смаку, парестезії, дизестезії, гіпестезії, тремор, судоми (див. розділ «Особливості застосування»), запаморочення, мігрень, порушення координації, порушення ходи, порушення нюху, внутрішньочерепна гіпертензія, псевдопухлини мозку, периферична нейропатія та полінейропатія (див. розділ «Особливості застосування»).

    З боку травної системи: анорексія, гіперглікемія (див. розділ «Особливості застосування»).

    З боку гепатобіліарної системи: підвищення рівнів трансаміназ та білірубіну, порушення функції печінки, холестатична жовтяниця, гепатит, некроз печінки (дуже рідко може прогресувати до печінкової недостатності, що загрожує життю) (див. розділ «Особливості застосування»).

    З боку органів зору: порушення зору, порушення кольорового сприйняття.

    З боку органів слуху та лабіринту: дзвін у вухах, втрата слуху/порушення слуху.

    З боку серцевої системи: тахікардія, шлуночкова аритмія, піруетна тахікардія (torsades de pointes) (визначали переважно у пацієнтів із факторами ризику щодо подовження інтервалу QT), подовження інтервалу QT.

    З боку судинної системи: вазодилатація, артеріальна гіпотензія, синкопальний стан, васкуліт.

    З боку органів дихання, торакальні та медіастинальні розлади: диспное (включаючи астматичні стани).

    З боку шкіри та підшкірної клітковини: висипання, свербіж, кропив’янка, реакції фотосенсибілізації (див. розділ «Особливості застосування»), петехії, мультиформна еритема, вузликова еритема, синдром Стівенса — Джонсона (з потенційною загрозою життю), токсичний епідермальний некроліз (з потенційною загрозою життю), гострий генералізований екзантематозний пустульоз, реакція на лікарський засіб з еозинофілією і системними симптомами.

    З боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини: м’язово-скелетний біль (наприклад біль у кінцівках, поперековій ділянці, грудній клітці), артралгія, міалгія, артрит, підвищення м’язового тонусу і судоми м’язів, м’язова слабкість, тендиніт, розриви сухожиль (переважно ахіллового) (див. розділ «Особливості застосування»), загострення симптомів міастенії гравіс (див. розділ «Особливості застосування»).

    З боку нирок та сечовидільної системи: порушення функції нирок, ниркова недостатність, гематурія, кристалурія (див. розділ «Особливості застосування»), тубулоінтерстиціальний нефрит.

    Розлади загального стану та реакції у місці введення: астенія, гарячка, набряки, підвищена пітливість (гіпергідроз).

    Лабораторні показники: підвищення активності лужної фосфатази крові, підвищення активності амілази плазми крові; збільшення рівня МНВ (у пацієнтів, які одночасно застосовують антагоністи вітаміну К).

    *Ці реакції фіксувалися під час постмаркетингового періоду і спостерігалися переважно у пацієнтів з додатковими факторами ризику пролонгації інтервалу QT (див. розділ «Особливості застосування»).

    Застосування дітям

    Частота випадків артропатії, зазначена вище, ґрунтується на даних, одержаних у ході досліджень з участю дорослих пацієнтів. У дітей артропатія спостерігається частіше (див. розділ «Особливості застосування»).

    Звітування про підозрювані побічні реакції

    Звітування про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має велике значення. Це дає змогу проводити безперервне спостереження співвідношення між користю і ризиками, пов’язаними із застосуванням лікарського засобу. Спеціалісти у галузі охорони здоров’я повинні подавати інформацію про будь-які підозрювані побічні реакції за допомогою національної системи звітності.

    Термін придатності.

    5 років.

    Умови зберігання.

    Для лікарського засобу не потрібні спеціальні умови зберігання.

    Зберігати у недоступному для дітей місці.

    Упаковка.

    По 10 таблеток у блістері; по 1 або по 2 блістери в картонній коробці.

    Категорія відпуску.

    За рецептом.

    Виробник.

    КРКА, д.д., Ново место, Словенія/KRKA, d.d., Novo mesto, Slovenia.

    Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

    Шмар’єшка цеста 6, 8501 Ново место, Словенія/Smarjeska cesta 6, 8501 Novo mesto, Slovenia.

    ІНСТРУКЦІЯ

    для медичного застосування препарату

    Склад:

    діюча речовина: 1 мл розчину містить 2 мг ципрофлоксацину у вигляді лактату;

    допоміжні речовини: натрію лактат, натрію хлорид, кислота хлористоводнева, вода для ін’єкцій.

    Лікарська форма

    Розчин для інфузій.

    Фармакотерапевтична група.

    Антибактеріальні засоби для системного застосування. Група фторхінолонів. АТС J01M A02.

    Клінічні характеристики.

    Показання.

    Дорослі

    Неускладнені та ускладнені інфекції, спричинені чутливими до ципрофлоксацину збудниками:

    • інфекції дихальних шляхів. При амбулаторному лікуванні пневмоній, спричинених пневмококами, ципрофлоксацин не слід застосовувати як препарат першого вибору. Ципрофлоксацин рекомендується для лікування пневмоній, викликаних Klebsiella spp., Enterobacter spp., Proteus spp., Escherichia coli, Pseudomonas aeruginosa, Haemophilus spp., Morcixella catarrhalis, Legionella та стафілококами;
    • інфекції середнього вуха та придаткових пазух носа;
    • інфекції очей;
    • інфекції органів черевної порожнини, бактеріальні інфекції шлунково-кишкового тракту;
    • інфекції жовчного міхура, жовчовивідних шляхів та перитоніт;
    • інфекції нирок і сечовивідних шляхів;
    • інфекції органів малого таза, включаючи гонорею, аднексит, простатит;
    • інфекції шкіри та м’яких тканин;
    • інфекції кісток і суглобів;
    • сепсис;
    • профілактика та лікування інфекцій у хворих з ослабленим імунітетом (у тому числі під час лікування імунодепресантами та при нейтропенії);
    • вибіркова деконтамінація кишечнику під час лікування імунодепресантами.

    Діти

    Ципрофлоксацин можна застосовувати дітям як препарат ІІ та ІІІ лінії для лікування ускладнених інфекцій сечовивідних шляхів та пієлонефриту, спричинених Escherichia coli (вік дітей, які отримували лікування, становив від 1 до 17 років), а також для лікування легеневих загострень, спричинених Pseudomonas aeruginosa у дітей з муковісцидозом легень (вік дітей, які отримували лікування, становив від 5 до 17 років).

    Лікування ципрофлоксацином можна призначати тільки після ретельної оцінки співвідношення ризик-користь, через імовірність розвитку побічних ефектів з боку суглобів та/або навколосуглобових тканин.

    Лікування дітей проводилося тільки за зазначеними вище показаннями. Клінічний досвід застосування ципрофлоксацину дітям за іншими показаннями обмежений.

    Дорослі та діти

    Зниження ризику виникнення або прогресування захворювання сибірською виразкою після аерогенного контакту з Bacillus anthracis.

    Протипоказання.

    Підвищена чутливість до ципрофлоксацину або до будь-яких інших компонентів препарату, а також до інших фторхінолонів.

    Одночасне застосування ципрофлоксацину та тизанідину через клінічно значущі побічні ефекти (артеріальна гіпотензія, сонливість), пов’язані зі збільшенням концентрації тизанідину у плазмі крові.

    Спосіб застосування та дози.

    Режим дозування слід встановлювати індивідуально залежно від локалізації та тяжкості перебігу інфекції, а також від чутливості збудника. Якщо застосування препарату внутрішньо неможливе, рекомендується розпочинати лікування з внутрішньовенного введення. Розчин препарату можна вводити нерозведеним або після додавання до інших інфузійних розчинів.

    Сумісність з іншими розчинами

    Інфузійний розчин ципрофлоксацину сумісний з 0,9% розчином натрію хлориду, розчином Рінгера, лактатним розчином Рінгера, 5% і 10% розчином глюкози, 10% розчином фруктози, а також 5% розчином глюкози з 0,225% NaCl або 0,45% NaCl. Розчин, одержаний після змішування ципрофлоксацину з сумісними інфузійними розчинами, слід використати найближчим часом через можливість контамінації мікроорганізмами, а також чутливості препарату до світла (тому флакон слід виймати з коробки тільки перед застосуванням). При зберіганні в умовах потрапляння сонячного освітлення гарантована стабільність розчину 3 дні.

    Якщо сумісність з іншим інфузійним препаратом не підтверджена, інфузійний розчин ципрофлоксацину слід вводити окремо. Видимими ознаками несумісності є випадання осаду, помутніння або зміна кольору розчину.

    При зберіганні інфузійного розчину ципрофлоксацину при низьких температурах може утворюватись осад, який розчиняється при кімнатній температурі. Тому не рекомендується зберігати інфузійний розчин у холодильнику.

    При інфекціях сечовивідних шляхів (у тому числі при гострому неускладненому циститі у жінок, а також при гострій неускладненій гонореї) ципрофлоксацин можна вводити внутрішньовенно у дозі 100 мг 2 рази на добу. При інфекціях дихальних шляхів та при інших інфекціях, залежно від ступеня тяжкості процесу та виду збудника, препарат вводити у дозі 200–400 мг 2 рази на добу. Тривалість інфузії ципрофлоксацину має становити 60 хвилин.

    При інфекціях тяжкого перебігу, при рецидивуючих інфекціях у хворих на муковісцидоз, при інфекціях органів черевної порожнини, кісток та суглобів, спричинених Pseudomonas або стафілококами, при перитоніті та септицемії, а також при гострих пневмоніях, спричинених Streptococcus pneumoniae, дозу слід збільшити до 400 мг тричі на добу. Максимальна добова доза становить 1200 мг.

    Режим дозування пацієнтам літнього віку

    Пацієнтам літнього віку слід призначати нижчі дози ципрофлоксацину, виходячи з тяжкості захворювання і кліренсу креатиніну.

    Діти

    Лікування ципрофлоксацином можна призначати тільки після ретельної оцінки співвідношення ризик-користь через імовірність розвитку побічних ефектів з боку суглобів та/або навколишніх тканин.

    Лікування дітей проводилося тільки за наведеними вище показаннями. Клінічний досвід застосування ципрофлоксацину дітям за іншими показаннями обмежений.

    При відсутності інших призначень слід дотримуватися наступного режиму дозування:

    для лікування ускладнень муковісцидозу легень, викликаних Pseudomonas aeruginosa (досвід застосування тільки дітям віком від 5 до 17 років) рекомендована доза ципрофлоксацину становить 10 мг/кг маси тіла внутрішньовенно 3 рази на добу (максимальна доза — 1200 мг). Тривалість курсу лікування становить 10–14 днів.

    Для лікування інфекцій сечовивідних шляхів або пієлонефриту доза має становити від 6 до 10 мг/кг маси тіла кожні 8 годин, але не більше максимальної дози 400 мг.

    Для профілактики і лікування захворювання легеневою формою сибірської виразки доза для дорослих становить 400 мг внутрішньовенно 2 рази на добу, для дітей — 10 мг/кг маси тіла внутрішньовенно 2 рази на добу. Не слід перевищувати максимальну разову дозу — 400 мг внутрішньовенно (максимальна добова доза — 800 мг). Прийом препарату слід розпочинати одразу після припущення або підтвердження інфікування. Загальна тривалість прийому ципрофлоксацину при легеневій формі сибірської виразки становить 60 днів.

    Режим дозування при порушеннях функції нирок або печінки у дорослих

    1. Порушення функції нирок.

    • При кліренсі креатиніну від 31 до 60 мл/хв/1,73 м2 або його концентрації у плазмі крові від 1,4 до 1,9 мг/100 мл максимальна доза ципрофлоксацину при внутрішньовенному введенні має становити 800 мг на добу.
    • При кліренсі креатиніну 30 мл/хв/1,73 м2 або менше, або його концентрації у плазмі крові від 2/100 мл або більше максимальна доза ципрофлоксацину при внутрішньовенному введенні має становити 400 мг на добу.

    2. Порушення функції нирок + гемодіаліз.

    Максимальна доза ципрофлоксацину при внутрішньовенному введені має становити 400 мг на добу; у дні проведення гемодіалізу ципрофлоксацин приймають після цієї процедури.

    3. Порушення функції нирок + перитонеальний діаліз в амбулаторних пацієнтів.

    Розчин ципрофлоксацину для інфузій додається до діалізату (внутрішньо перитонеально): 50 мг ципрофлоксацину на 1 літр діалізату вводиться 4 рази на добу кожні 6 годин.

    4. Порушення функції печінки. Коригування дози не потрібне.

    Режим дозування при порушеннях функції нирок або печінки у дітей не вивчався.

    Тривалість курсу лікування залежить від тяжкості захворювання, клінічного перебігу та результатів бактеріологічних досліджень.

    Рекомендується продовжувати лікування протягом принаймні 3-х діб після нормалізації температури або зникнення клінічних симптомів. Тривалість курсу лікування при гострій неускладненій гонореї та циститі становить 1 добу. При інфекціях нирок, сечовивідних шляхів та органів черевної порожнини тривалість лікування становить 7 діб. При остеомієліті курс терапії можна продовжити до 2-х місяців. При інших інфекціях тривалість курсу лікування зазвичай становить 7–14 діб. Для хворих з ослабленим імунітетом лікування слід проводити протягом усього періоду нейтропенії. При інфекціях, спричинених стрептококами та хламідіями, лікування має тривати не менше 10 діб.

    Побічні реакції.

    Інфекції та інвазії:

    • грибкові суперінфекції, антибіотикоасоційований коліт (дуже рідко — з можливою летальністю).

    З боку крові та лімфатичної системи:

    • еозинофілія, лейкопенія, анемія, гранулоцитопенія, лейкоцитоз, зміна рівня протромбіну, тромбоцитопенія, тромбоцитоз, гемолітична анемія, панцитопенія, агранулоцитоз, пригнічення діяльності кісткового мозку, лімфаденопатія, ацидоз, моноцитоз, метгемоглобінемія, гіперкаліємія, збільшення рівня тригліцеридів, гаммаглутамілтрансферази крові, збільшення рівня сечової кислоти, геморагічний діатез, циліндрурія.

    З боку імунної системи:

    • алергічні реакції; алергічний/ангіоневротичний набряк; анафілактичні реакції; анафілактичний шок (небезпечний для життя); реакції, подібні до сироваткової хвороби.

    З боку травлення та обміну речовин:

    • анорексія, гіперглікемія, гіпоглікемія, загострення падагри.

    Психічні розлади:

    • психомоторна збудливість/тривожність, сплутаність свідомості і дезорієнтація, стривоженість, патологічні сновидіння, депресія, галюцинації, психотичні реакції, порушення поведінки, суїцидальні думки, спроба самогубства.

    З боку нервової системи:

    • головний біль, слабкість, розлади сну, летаргія, сонливість, маніакальна реакція, ажитація, порушення смаку, парестезії, дизестезії, гіпестезії, тремор, судоми, запаморочення, мігрень, порушення координації, порушення нюху, внутрішньочерепна гіпертензія, периферична нейропатія, полінейропатія, дезорієнтація, деперсоналізація.

    З боку органів зору:

    • зниження гостроті зору, ністагм, біль в очах, порушення сприйняття кольорів.

    З боку органів слуху:

    • дзвін у вухах, порушення слуху, втрата слуху.

    З боку серцево-судинної системи:

    • тахікардія, подовження інтервалу QT, шлуночкова аритмія, піруетна тахікардія, відчуття серцебиття, тріпотіння передсердь, шлуночкові ектопії, вазодилатація, артеріальна гіпотензія, синкопальний стан, васкуліт, артеріальна гіпертензія, стенокардія, інфаркт міокарда, зупинка серця, тромбоз судин головного мозку, флебіт.

    З боку органів дихання, торакальні та медіастинальні розлади:

    • диспное (включаючи астматичні стани), носова кровотеча, набряк легень, гикавка, кровохаркання, бронхоспазм, легенева емболія.

    З боку шлунково-кишкового тракту та обміну речовин:

    • нудота, діарея, блювання, біль у животі, диспептичні розлади, метеоризм, панкреатит, болючість слизової оболонки порожнини рота, кандидоз слизової оболонки порожнини рота, дисфагія, перфорація кишечнику, шлунково-кишкові кровотечі.

    З боку гепатобіліарної системи:

    • підвищення рівнів трансаміназ та білірубіну, порушення функції печінки, жовтяниця, гепатит (неінфекційний), некроз печінки (що дуже рідко прогресує до печінкової недостатності, яка загрожує життю).

    З боку шкіри та підшкірних тканин:

    • висипання, свербіж, кропив’янка, реакції фоточутливості, поява неспецифічних пухирців, петехії, мультиформна еритема, вузликова еритема, синдром Стівенса-Джонсона (з потенційною загрозою життю), токсичний епідермальний некроліз (з потенційною загрозою життю), шкірний кандидоз, гіперпігментація, ексфоліативний дерматит, еритема.

    З боку скелетно-м’язової системи і сполучної тканини:

    • біль, м’язово-скелетний біль, (біль у кінцівках, у поперековій ділянці, у грудних залозах), артрит, артралгії, міалгії, підвищення м’язового тонусу і судоми м’язів, м’язова слабкість, тендиніт, розриви сухожиль (переважно ахіллових), загострення симптомів міастенії.

    З боку нирок та сечовивідної системи:

    • порушення функції нирок, ниркова недостатність, гематурія, кристалурія, тубулоінтерстиціальний нефрит, уретральна кровотеча, поліурія, порушення сечовипускання.

    З боку статевої системи:

    • вагініт.

    Загальні порушення:

    • неспецифічний больовий синдром, нездужання, гарячка, набряки, підвищена пітливість (гіпергідроз), порушення ходи, гострий генералізований екзантематозний пустульоз.

    Лабораторні показники:

    • підвищення активності лужної фосфатази крові, відхилення від норми рівня протромбіну, підвищення активності амілази, збільшення міжнародного нормалізованого відношення (МНВ) у пацієнтів, які приймають антагоністи вітаміну К.

    При виникненні тяжких побічних ефектів (особливо реакцій підвищеної чутливості, псевдомембранозного коліту, порушень з боку центральної нервової системи, галюцинацій або болю у ділянці сухожилля) лікування слід припинити.

    Передозування.

    Повідомлялося, що передозування у дозі 12 г призводило до симптомів помірної токсичності. Гостре передозування у дозі 16 г призводило до розвитку гострої ниркової недостатності. Специфічний антидот невідомий. Рекомендуються звичайні заходи невідкладної допомоги; додатково можна провести гемодіаліз та перитонеальний діаліз. Шляхом гемодіалізу або перитонеального діалізу виводиться тільки невелика кількість ципрофлоксацину (< 10%).

    Застосування у період вагітності або годування груддю.

    Препарат не слід застосовувати у період вагітності або годування груддю внаслідок відсутності клінічного досвіду. Існує ймовірність негативного впливу ципрофлоксацину на розвиток суглобового хряща в організмі дитини.

    Діти.

    Застосування ципрофлаксацину дітям допустиме лише за окремими показаннями (див. розділ «Показання») у випадках, коли очікувана користь переважає потенційний ризик. Кількість досліджень у таких пацієнтів недостатня; не виключена можливість ушкодження суглобового хряща протягом росту.

    Особливості застосування.

    Застосування дітям та підліткам.

    Як і у випадку інших препаратів цього класу, було показано, що у статевонезрілих тварин ципрофлоксацин спричиняє артропію суглобів. При аналізі доступних даних безпеки застосування ципрофлоксацину пацієнтами віком до 18 років не виявлено будь-яких доказів ушкоджень хряща або суглобів, пов’язаних з лікуванням препаратом. Дітям препарат можна застосовувати лише за життєвими показаннями.

    Тяжкі інфекції та змішані інфекції, спричинені грампозитивними бактеріями та анаеробними патогенними мікроорганізмами.

    Монотерапія ципрофлоксацином не призначена для лікування тяжких інфекцій та інфекцій, що можуть бути спричинені грампозитивними бактеріями або анаеробними патогенами. У випадку таких інфекцій одночасно з ципрофлоксацином слід застосовувати відповідні антибактеріальні засоби.

    Стрептококові інфекції (у тому числі Strерtососcus рпеитопіае)

    Ципрофлоксацин не рекомендований для лікування стрептококових інфекцій через недостатню ефективність.

    Внутрішньочеревні інфекції

    Дані щодо ефективності ципрофлоксацину для лікування післяопераційних внутрішньочеревних інфекцій обмежені.

    Інфекції кісток та суглобів

    Ципрофлоксацин слід застосовувати у комбінації з іншими антимікробними засобами залежно від результатів мікробіологічного аналізу.

    Аерозольний контакт зі збудником сибірської виразки

    Застосування препарату людям ґрунтується на даних чутливості збудника іп vitrо, даних експериментальних моделей на тваринах. Лікар повинен ознайомитися з національною та/або міжнародною загальновизнаною документацією щодо лікування сибірської виразки.

    Ускладнені інфекції сечовивідних шляхів та пієлонефрит

    Для лікування інфекцій сечовивідних шляхів ципрофлоксацин слід застосовувати, якщо не можна вдатися до інших видів лікування; його застосування повинно ґрунтуватися на результатах мікробіологічного аналізу.

    Інші специфічні тяжкі інфекції

    Для лікування інших тяжких інфекцій ципрофлоксацин слід застосовувати відповідно до офіційних призначень або після ретельної оцінки користь/ризик у випадку неможливості застосування інших терапій або після невдачі традиційного лікування та якщо дані мікробіологічного аналізу виправдовують застосування ципрофлоксацину.

    Підвищена чутливість

    Після разової дози ципрофлоксацину можливе виникнення реакцій гіперчутливості та алергічних реакцій, у тому числі анафілактичних та анафілактоїдних, що можуть бути небезпечними для життя. У випадку появи таких реакцій слід припинити застосування ципрофлоксацину та у разі потреби надати відповідну медичну допомогу.

    Кістково-м’язова система

    Загалом ципрофлоксацин не слід застосовувати пацієнтам, які мають в анамнезі захворювання/пошкодження сухожилля, зумовлені лікуванням хінолонами. Однак у деяких випадках після мікробіологічного визначення збудника та оцінки користі-ризику ципрофлоксацин можна призначати таким пацієнтам для лікування певних тяжких інфекцій, зокрема у випадку неефективності стандартної терапії або бактеріальної резистентності, коли мікробіологічні дані можуть виправдати застосування ципрофлоксацину.

    Тендиніт та розрив сухожилля (особливо ахіллового), інколи білатеральні, можуть трапитися вже у перші 48 годин після застосування ципрофлоксацину. Ризик тендинопатії може зростати у пацієнтів літнього віку або у випадку супутнього застосування кортикостероїдів.

    При ознаках тендиніту слід тримати уражену кінцівку у спокої та уникати невідповідного фізичного навантаження (оскільки може підвищитися ризик розриву сухожилля). За будь-яких ознак тендиніту (при болісному набряканні, запаленні) застосування ципрофлоксацину слід припинити. Ципрофлоксацин з обережністю слід застосовувати пацієнтам з міастенією гравіс.

    Фоточутливість

    Було показано, що ципрофлоксацин здатний зумовити реакції фоточутливості. Пацієнтам, які застосовують ципрофлоксацин, слід порадити уникати прямого впливу надмірних сонячних променів чи УФ-опромінення у період лікування.

    Центральна нервова система

    Хінолони відомі здатністю спричиняти судоми або знижувати поріг їх виникнення.

    Ципрофлоксацин слід з обережністю застосовувати пацієнтам з порушеннями ЦНС, які можуть бути схильні до судом. У випадку виникнення судом застосування цинрофлоксацину слід припинити. Психічні реакції можуть виникнути вже після першого застосування препарату. У рідкісних випадках депресія або психоз можуть прогресувати до таких станів, коли поведінка пацієнта стає для нього загрозливою. У таких випадках слід припинити застосування ципрофлоксацину.

    При застосуванні ципрофлоксацину відзначалися випадки полінейропатії (визначеної за такими неврологічними симптомами як біль, відчуття печіння, порушення чутливості або м’язова слабкість, окремо чи у комбінації). Якщо пацієнт має симптоми нейропатії, у тому числі болю, відчуття печіння, поколювання, заніміння та/або слабкість, застосування ципрофлоксацину слід припинити для запобігання розвитку необоротних станів.

    Кардіальні порушення

    Ципрофлоксацин асоціюється з подовженням інтервалу QT на електрокардіограмі (див. розділ «Побічні реакції»). Загалом пацієнти літнього віку можуть бути більш чутливими до впливу препарату на інтервал QT. Слід з обережністю застосовувати ципрофлоксацин із супутніми препаратами, які можуть спричиняти пролонгацію інтервалу QT (антиаритмічні препарати класу Ia або ІІІ), та у хворих із факторами ризику щодо зазначених станів (пролонгація QT в анамнезі, некоригована гіпокаліємія).

    Оскільки при застосуванні ципрофлоксацину зафіксовано випадки подовження інтервалу QТ, його слід з обережністю застосовувати пацієнтам з ризиком розвитку аритмії типу «пірует».

    Шлунково-кишковий тракт

    Виникнення тяжкої та стійкої діареї протягом лікування чи після нього (у тому числі протягом кількох тижнів потому) може свідчити про антибіотикоасоційований коліт (що загрожує життю, з можливим летальним наслідком), який потребує негайного лікування. У таких випадках слід негайно припинити застосування ципрофлоксацину і розпочати застосування відповідної терапії (ванкоміцин, перорально, 4 x 250 мг/добу). Лікарські засоби, які пригнічують перистальтику, протипоказані.

    Нирки та сечовидільна система

    При застосуванні ципрофлоксацину відзначалися випадки кристалурії. При застосуванні ципрофлоксацину слід вживати належну кількість рідини та уникати надмірної лужності сечі.

    Гепатобіліарна система

    На тлі застосування ципрофлоксацину відзначалися випадки печінкового некрозу та загрозливої для життя печінкової недостатності. У випадку будь-яких ознак хвороб печінки (таких як анорексія, жовтяниця, потемніння сечі, свербіж, чутливість ділянок живота при пальпації), лікування слід припинити.

    Недостатність глюкозо-6-фосфатдегідрогенази

    При застосуванні ципрофлоксацину пацієнтам із недостатністю глюкозо-6-фосфатдегідрогенази спостерігалися гемолітичні реакції. Застосування ципрофлоксацину таким пацієнтам слід уникати, якщо лише потенційна користь не переважає можливий ризик.

    У такому випадку слід стежити за можливою появою гемолізу.

    Резистентність

    Протягом лікування ципрофлоксацином або після того можливе виникнення резистентних до нього бактерій з клінічно вираженою суперінфекцією або без неї. Можливий деякий ризик виділення резистентних до ципрофлоксацину бактерій протягом подовженого лікування та при лікуванні нозокоміальних інфекцій та/або інфекцій, спричинених видами Staphylococcus та Pseudomonas.

    Цитохром Р450

    Відомо, що ципрофлоксацин є інгібітором помірної дії ферментів 1А2 цитохрому Р450. Слід дотримуватись обережності при одночасному застосуванні ципрофлоксацину і препаратів, які метаболізуються аналогічним ферментним шляхом (таких як теофілін, клозапін, ропінірол, тизанідин, метилксантин, кофеїн, дулоксетин). Збільшення концентрації цих препаратів у сироватці крові пов‘язане з пригніченням їх метаболічного кліренсу ципрофлоксацином, що може викликати специфічні побічні ефекти.

    Вплив на лабораторні показники

    Активність ципрофлоксацину стосовно Мусоbасtеrіит tuberculosis iп vitro може призвести до хибно-негативних результатів аналізів зразку пацієнтів, які приймають ципрофлоксацин.

    Реакції у місці введення

    При внутрішньовенному застосуванні ципрофлоксацину відзначалися місцеві реакції, що трапляються частіше, якщо тривалість інфузії становить 30 хв або менше. Вони можуть проявлятися у вигляді місцевих шкірних реакцій, що швидко минають після завершення інфузії. Подальше внутрішньовенне застосування не протипоказане, якщо тільки реакції не повторюються чи не погіршуються.

    Під час лікування пацієнти не повинні вживати алкоголь.

    Особливі попередження щодо неактивних компонентів

    1 мл ципрофлоксацину, розчину для інфузій, містить 0,01571 ммоль (або 3,61 мг) натрію. Пацієнтам, які дотримуються дієти з низьким вмістом натрію (пацієнти із застійною серцевою недостатністю, нирковою недостатністю, нефротичним синдромом) слід бути уважним при прийомі препарату.

    Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

    Препарат може впливати на швидкість реакції, тому пацієнтам на період лікуванням слід обмежити діяльність, що вимагає концентрації уваги та швидкої реакції.

    Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

    Антиаритмічні препарати класу IА або ІІІ

    Слід дотримуватись обережності при одночасному застосуванні ципрофлоксацину та антиаритмічних препаратів класу Ia або ІІІ, оскільки ципрофлоксацин має адитивний ефект при подовжені інтервалу QT (див. розділ «Особливості застосування»).

    Формування хелатного комплексу

    При одночасному застосуванні ципрофлоксацину (перорально) та лікарських засобів, що містять багатовалентні катіони, мінеральних добавок (кальцію, магнію, алюмінію, заліза), фосфатзв’язуючих полімерів (севеламер, лантану карбонат), сукральфатів або антацидів, а також із препаратами з великою буферною ємністю (таблетки диданозину), що містять магній, алюміній або кальцій, абсорбція ципрофлоксацину знижується. У зв‘язку з цим ципрофлоксацин слід приймати або за 1–2 години до або принаймні через 4 години після прийому цих препаратів.

    Дане обмеження не стосується антацидів, що належать до класу блокаторів H2-рецепторів.

    Харчові та молочні продукти

    Слід уникати одночасного прийому ципрофлоксацину і молочних або збагачених мінералами продуктів (молоко, йогурт, апельсиновий сік з підвищеним вмістом кальцію). Решта продуктів із вмістом кальцію значною мірою не впливають на всмоктування ципрофлоксацину.

    Пробенецид

    Пробенецид сповільнює виведення ципрофлоксацину з жовчю. Одночасне застосування лікарських засобів, що містять пробенецид, та ципрофлоксацин призводить до підвищення концентрації ципрофлоксацину у плазмі крові.

    Урикозуричні препарати (алопуринол) сприяють уповільненню елімінації ципрофлоксацину на 50% і збільшенню його концентрації у плазмі крові.

    Метоклопрамід

    Метоклопрамід прискорює всмоктування ципрофлоксацину (при пероральному прийомі), що призводить до скорочення часу до досягнення максимальної концентрації препарату у плазмі крові. На біодоступність ципрофлоксацину жодного впливу не спостерігалося.

    Омепразол

    Одночасне застосування ципрофлоксацину та лікарських засобів, що містять омепразол, призводить до незначного зниження Cmax і показника «площа під кривою співвідношення концентрація-час (AUC)» ципрофлоксацину.

    Тизанідин

    При одночасному застосуванні ципрофлоксацину і тизанідину виявлено збільшення концентрації тизанідину у плазмі крові (збільшення Сmax у 7 разів, діапазон — 4–21 раз; збільшення показника AUC — в 10 разів, діапазон — 6–24 рази). Зі збільшенням концентрації тизанідину у сироватці крові асоціюються гіпотензивні та седативні побічні реакції. Тому одночасне застосування ципрофлоксацину і лікарських засобів, що містять тизанідин, протипоказане (див. розділ «Протипоказання»).

    Теофілін

    Одночасне застосування ципрофлоксацину та лікарських засобів, що містять теофілін, може призвести до небажаного підвищення концентрації теофіліну у плазмі крові, що, у свою чергу, може спричинити розвиток побічних реакцій. У поодиноких випадках такі побічні реакції можуть загрожувати життю або мати летальний наслідок. Якщо одночасного застосування цих препаратів уникнути не можна, слід контролювати концентрацію теофіліну в сироватці крові та адекватно знижувати його дозу (див. розділ «Особливості застосування»).

    Інші похідні ксантину

    Після одночасного застосування ципрофлоксацину та засобів, що містять кофеїн або пентоксифілін (окспентифілін), повідомлялося про підвищення концентрації цих ксантинів у сироватці крові.

    Метотрексат

    При одночасному призначенні ципрофлоксацину можливе уповільнення тубулярного транспортування (нирковий метаболізм) метотрексату, що може призводити до підвищення концентрації метотрексату у плазмі крові. При цьому може збільшуватися імовірність виникнення побічних токсичних реакцій, спричинених метотрексатом. У зв’язку з цим за пацієнтами, які одержують комбіновану терапію метотрексатом і ципрофлоксацином, слід здійснювати ретельний нагляд.

    Нестероїдні протизапальні засоби

    Комбіноване застосування дуже високих доз хінолонів (інгібіторів гірази) і деяких нестероїдних протизапальних препаратів (окрім ацетилсаліцилової кислоти) може провокувати судоми.

    Циклоспорин

    При одночасному застосуванні ципрофлоксацину та циклоспорину спостерігалося транзиторне підвищення концентрації сироваткового креатиніну. Тому таким пацієнтам необхідний частий контроль показника концентрації сироваткового креатиніну (двічі на тиждень).

    Антагоністи вітаміну K

    При одночасному застосуванні ципрофлоксацину та антагоніста вітаміну К може посилюватися антикоагулянтна дія ципрофлоксацину. Ступінь ризику може варіюватися залежно від основного виду інфекції, віку, загального стану хворого, тому точно оцінити вплив ципрофлоксацину на підвищення значення Міжнародного нормалізованого відношення (МНВ) складно. Слід здійснювати частий контроль МНВ під час та одразу після одночасного введення ципрофлоксацину та антагоніста вітаміну К (варфарину, аценокумаролу, фенпрокумону або флуїндіону).

    Глібенкламід

    В окремих випадках одночасне застосування ципрофлоксацину та лікарських засобів, які містять глібенкламід, може підвищити інтенсивність дії глібенкламіду (гіпоглікемія).

    Дулоксетин

    Одночасне застосування дулоксетину та потужних інгібіторів ензиму CYP450 1A2 (таких як флювоксамін) може призвести до підвищення AUC і Сmax дулоксетину. Незважаючи на відсутність клінічних даних щодо взаємодії з ципрофлоксацином, можна передбачити можливість взаємодії при одночасному застосуванні ципрофлоксацину та дулоксетину (див. розділ «Особливості застосування»).

    Ропінірол

    Одночасне застосування ропініролу з ципрофлоксацином, інгібітором ізоензиму CYP450 1A2 помірної дії, призводить до підвищення AUC і Сmax ропініролу на 60% та 84% відповідно. Моніторинг побічних ефектів ропініролу та відповідне корегування дози рекомендується здійснювати під час та одразу після сумісного введення з ципрофлоксацином (див. розділ «Особливості застосування»).

    Лідокаїн

    Одночасне застосування лікарських засобів, що містять лідокаїн та ципрофлоксацину, інгібітору ізоензиму CYP450 1A2 помірної дії, призводить до зменшення кліренсу лідокаїну, який був введений внутрішньовенно, на 22%. Хоча лідокаїн добре переноситься, після одночасного застосування його з ципрофлоксацином може спостерігатися певна взаємодія, яка може супроводжуватися побічними реакціями.

    Клозапін

    Після одночасного застосування 250 мг ципрофлоксацину з клозапіном упродовж 7 днів сироваткові концентрації клозапіну і N-десметилклозапіну були підвищені на 29% і 31% відповідно. Клінічний нагляд та відповідна корекція дози клозапіну рекомендується здійснювати під час та одразу після одночасного застосування з ципрофлоксацином (див. розділ «Особливості застосування»).

    Силденафіл

    Після перорального застосування 50 мг силденафілу одночасно з 500 мг ципрофлоксацину Cmax та AUC силденафілу підвищуються приблизно вдвічі. Тому слід з обережністю призначати ципрофлоксацин одночасно із силденафілом з ретельною оцінкою співвідношення «ризик-користь».

    Ципрофлоксацин можна застосовувати у комбінаціях з азлоциліном і цефтазидином при інфекціях, спричинених Pseudomonas; з мезлоциліном, азлоциліном та іншими ефективними бета-лактамними антибіотиками — при стрептококових інфекціях; з ізоксазолпеніцилінами, ванкоміцином — при стафілококових інфекціях; з метронідазолом, кліндаміцином — при анаеробних інфекціях.

    Фармакологічні властивості.

    Фармакодинаміка.

    Ципрофлоксацин пригнічує фермент ДНК-гіразу, що відіграє важливу роль у процесі сегментної деспіралізації та спіралізації хромосоми під час фази розмноження бактерій і запобігає хромосомній транскрипції інформації, необхідній для нормального метаболізму бактеріальної клітини, що призводить до пригнічення здатності збудника розмножуватися. Препарат чинить швидку та виражену бактерицидну дію на мікроорганізми, що знаходяться як у фазі розмноження, так і у фазі спокою. Проявляє високу ефективність майже до всіх грамнегативних та грампозитивних збудників. До ципрофлоксацину чутливі Escherichia coli, Shigella spp., Salmonella spp., Citrobacter spp., Klebsiella spp., Enterobacter spp., Serratia spp., Hafhia spp., Edwardsieila spp., Proteus (як індолпозитивні, так і індолнегативні штами), Morganella spp., Providencia spp., Yersinia, Vibrio spp., Aeromonas spp., Plesiomonas, Pasteurella, Haemophilus, Campylobacter spp., Pseudomonas spp. (у тому числі — Pseudomonas aeruginosa), Legionella, Moraxella spp., Branhamella spp., Acinetobacter spp., Brucella spp., Staphylococcus spp., Listeria spp., Corynebacterium, Chlamydia, а також плазмідні форми бактерій.

    Ципрофлоксацин також активний проти Bacillus anthracis.

    Різну чутливість проявляють Gardnerella spp., Flavobacterium spp., Alcaligenes spp., Streptococcus agalactiae, Enterococcus faecalis, Streptococcus pyogenes, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus viridans, Mycoplasma hominis, Mycobacterium tuberculosis, Mycobacterium fortuitum. Анаеробні коки (Peptococcus, Peptostreptococcus) помірно чутливі до ципрофлоксацину, a Bacteroides — стійкий. Ципрофлоксацин ефективний відносно бактерій, що продукують бета-лактамази. Проявляє активність також щодо мікроорганізмів, резистентних практично до всіх антибіотиків, сульфаніламідних і нітрофуранових препаратів. У деяких випадках ципрофлоксацин активний відносно штамів мікроорганізмів, резистентних до інших препаратів групи фторхінолонів. Проте слід мати на увазі, що між різними фторхінолонами існує перехресна резистентність. Як правило, резистентні до препарату Enterococcus faecium, Ureaplasma urealyticum, Nocardia asteroides, Treponema pallidum. Резистентність до ципрофлоксацину розвивається повільно і поступово («багатоступінчастий» тип).

    Поширеність резистентних штамів може змінюватися залежно від регіону, і, крім того, змінюватися з часом. Бажано використовувати місцеву інформацію чутливості мікроорганізмів до ципрофлоксацину, особливо у випадку лікування тяжких інфекцій. Надана інформація дозволяє отримати лише приблизні показники чутливості і резистентності тих або інших мікроорганізмів до ципрофлоксацину.

    Фармакокінетика. Ципрофлоксацин швидко і добре проникає в усі тканини організму. Максимальні концентрації у плазмі крові після внутрішньовенного введення досягаються через 60–90 хвилин. Об’єм розподілу у стані стійкої рівноваги досягає 2–3 л/кг. Оскільки зв’язування ципрофлоксацину з білками крові незначне (20–30%), а речовина знаходиться у плазмі крові переважно в неіонізованій формі, майже вся кількість введеного препарату може вільно дифундувати в екстравазальний простір. У зв’язку з цим концентрації ципрофлоксацину у деяких рідинах і тканинах організму можуть у багато разів перевищувати рівень препарату в сироватці крові (зокрема відзначається висока концентрація ципрофлоксацину в жовчі). Виділяється ципрофлоксацин в основному нирками (майже 45% — у незміненому вигляді, близько 11% — у вигляді метаболітів). Через кишечник виділяється решта дози (приблизно 20% — у незміненому вигляді, майже 5–6% — у вигляді метаболітів). Нирковий кліренс становить 3–5 мл/хв/кг, загальний кліренс — 8–10 мл/хв/кг. Період напіввиведення становить 3–5 годин. У зв’язку з тим, що препарат виводиться різними шляхами, збільшення періоду напіввиведення спостерігається лише при значному порушенні функції нирок (можливе збільшення цього показника до 12 годин).

    Фармацевтичні характеристики.

    Основні фізико-хімічні властивості: прозорий розчин жовтувато-зеленуватого кольору, практично без механічних включень.

    Несумісність.

    Препарат не слід змішувати з інфузійними розчинами та ін’єкціями, що мають при рН 3–4 фізичну та хімічну нестабільність (пеніцилін, гепарин).

    Не слід змішувати препарат з іншими лікарськими засобами в одній ємності, окрім зазначених у розділі «Спосіб застосування та дози».

    Термін придатності.

    5 років.

    Умови зберігання.

    Зберігати в захищеному від світла місці. Лікарський засіб не потребує спеціальних температурних умов зберігання. Зберігати в недоступному для дітей місці.

    Упаковка.

    Розчин для інфузій по 50 мл (100 мг) № 1 у флаконі та картонній коробці.

    Розчин для інфузій по 100 мл (200 мг) № 1 у флаконі та картонній коробці.

    Розчин для інфузій по 200 мл (400 мг) № 1 у флаконі та картонній коробці.

    Категорія відпуску.

    За рецептом.

    Виробник.

    КРКА, д.д., Ново место, Словенія/

    KRKA, d.d., Novo mesto, Slovenia.

    Місцезнаходження.

    Шмар’єшка цеста 6, 8501 Ново место, Словенія/

    Smarjeska cesta 6, 8501 Novo mesto, Slovenia.

    Ципринол® (Ciprinol®)

    ІНСТРУКЦІЯ для медичного застосування препарату 

    Склад

    діюча речовина: 1 мл концентрату для розчину для інфузій містить 10 мг ципрофлоксацину;

    допоміжні речовини: кислота молочна, динатрію едетат, кислота хлористоводнева концентрована, вода для ін'єкцій.

    Лікарська форма. Концентрат для розчину для інфузій.

    Фармакотерапевтична група

    Антибактеріальні засоби для системного застосування. Фторхінолони.

    Код АТС J01M A02.

    Клінічні характеристики

    Показання

    Дорослі

    Неускладнені та ускладнені інфекції, спричинені чутливими до ципрофлоксацину збудниками:

    • інфекції дихальних шляхів. При амбулаторному лікуванні пневмоній, спричинених пневмококами, ципрофлоксацин не слід застосовувати як препарат першого вибору. Ципрофлоксацин рекомендується для лікування пневмоній, спричинених Klebsiella spp., Enterobacter spp., Proteus spp., Escherichia coli, Pseudomonas aeruginosa, Haemophilus spp., Moraxella catarrhalis, Legionella та стафілококами;
    • інфекції середнього вуха та придаткових пазух носа;
    • інфекції очей;
    • інфекції органів черевної порожнини, бактеріальні інфекції шлунково-кишкового тракту, жовчного міхура та жовчовивідних шляхів, а також перитоніт;
    • інфекції нирок і сечовивідних шляхів;
    • інфекції органів малого таза (гонорея, аднексит, простатит);
    • інфекції шкіри та м'яких тканин;
    • інфекції кісток та суглобів;
    • сепсис;
    • профілактика та лікування інфекцій у хворих з ослабленим імунітетом (у тому числі — під час лікування імунодепресантами та при нейтропенії).

    Діти

    Як препарат другої або третьої лінії для лікування ускладнених інфекцій сечовивідних шляхів і пієлонефриту, спричинених E.coli, у дітей віком від 1 року, а також для лікування легеневих загострень, спричинених Pseudomonas aeruginosa, у дітей з муковісцидозом легень віком від 5 років.

    Для дорослих і дітей

    Зниження ризику виникнення або прогресування захворювання сибірською виразкою після аерогенного контакту з Bacillus anthracis.

    Протипоказання

    Підвищена чутливість до ципрофлоксацину або до іншого компонента препарату, а також до інших фторхінолонів.

    Одночасне застосування ципрофлоксацину та тизанідину через клінічно значущі побічні ефекти (артеріальна гіпотензія, сонливість), пов'язані зі збільшенням концентрації тизанідину у плазмі крові.

    Спосіб застосування та дози.

    Режим дозування встановлюють індивідуально залежно від локалізації та тяжкості перебігу інфекції, а також від чутливості збудника. Якщо застосування ципрофлоксацину внутрішньо неможливе, рекомендується розпочинати лікування з внутрішньовенного введення. Концентрат для приготування розчину для інфузій можна вводити після змішування з іншими сумісними інфузійними розчинами. Концентрат слід розбавляти у відповідному розчині для інфузій перед застосуванням. Найменший об'єм становить 50 мл.

    Розчин для інфузій, отриманий після розведення концентрату, можна вводити нерозведеним або після додавання до інших інфузійних розчинів.

    Cумісність з іншими розчинами

    Ципринол, розчин для інфузій сумісний з 0,9% розчином натрію хлориду, розчином Рінгера, розчином Гартмана (лактат Рінгера), 5% і 10% розчином глюкози, 10% розчином фруктози та 5% розчином глюкози з 0,225% NaCl чи 0,45% NaCl. Розчин, одержаний після змішування ципрофлоксацину з сумісними інфузійними розчинами, слід використати найближчим часом унаслідок можливості контамінації мікроорганізмами, а також чутливості препарату до світла (тому флакон слід виймати з коробки тільки перед застосуванням). При зберіганні в умовах потрапляння сонячного освітлення гарантована стабільність розчину — 3 дні.

    Ципринол не слід змішувати з інфузійними розчинами та ін'єкціями, що мають при рН 3–4 фізичну та хімічну нестабільність (наприклад, пеніцилін, гепарин). Якщо пацієнт потребує паралельного застосування інших ліків, ці препарати слід застосовувати окремо від ципрофлоксацину. Видимими ознаками несумісності є випадання осаду, помутніння або зміна кольору розчину.

    При інфекціях сечовивідних шляхів (у тому числі при гострому неускладненому циститі у жінок, а також при гострій неускладненій гонореї) препарат вводять у дозі 100 мг 2 рази на добу. При інфекціях дихальних шляхів та при інших інфекціях, залежно від ступеня тяжкості процесу та виду збудника, препарат вводять у дозі 200–400 мг 2 рази на добу. Для внутрішньовенного введення краще за все застосовувати коротку інфузію (яка має тривати 60 хвилин).

    При інфекціях тяжкого перебігу або рецидивуючих інфекціях, інфекціях органів черевної порожнини, кісток та суглобів, спричинених Pseudomonas або стафілококами, при перитоніті та сепсисі, а також при гострих пневмоніях, спричинених Streptococcus pneumoniae, дозу слід збільшити до 400 мг 3 рази на добу.

    Максимальна добова доза у вищезазначених випадках не має перевищувати 1200 мг.

    Дозування для пацієнтів літнього віку

    Пацієнтам літнього віку слід призначати нижчі дози ципрофлоксацину, виходячи з тяжкості захворювання і кліренсу креатиніну.

    Для профілактики і лікування захворювання на легеневу форму сибірської виразки доза для дорослих становить 400 мг внутрішньовенно 2 рази на добу, для дітей — 10 мг на 1 кг маси тіла, внутрішньовенно 2 рази на добу. Не слід перевищувати максимальну разову дозу — 400 мг внутрішньовенно (максимальна добова доза — 800 мг). Прийом препарату слід починати одразу після припущення або підтвердження інфікування. Загальна тривалість прийому ципрофлоксацину при легеневій формі сибірської виразки складає 60 днів.

    Лікування дітей у рамках клінічних досліджень проводилося тільки за наведеними вище показаннями. Клінічний досвід застосування ципрофлоксацину дітям за іншими показаннями обмежений. Дітям препарат допустимо призначати тільки після ретельної оцінки співвідношення ризик/користь — через імовірність розвитку побічних ефектів з боку суглобів та/або навколосуглобових тканин.

    • При ускладненнях муковісцидозу легень, спричинених Pseudomonas aeruginosa, дітям віком від 5 років призначають 10 мг/кг маси тіла 3 рази на добу. Максимальна добова доза — 1200 мг. Тривалість лікування становить 10–14 днів.
    • При інфекціях сечовивідних шляхів або пієлонефриті доза становить від 6 до 10 мг/кг маси тіла кожні 8 годин. Разова доза не має перевищувати 400 мг.

    Режим дозування при порушенні функції нирок або печінки у дорослих

    1. Порушення функції нирок.

    1.1. При кліренсі креатиніну від 31 до 60 мл/хв/1,73 м2 або його концентрації у плазмі крові від 1,4 до 1,9 мг/100 мл максимальна доза ципрофлоксацину при внутрішньовенному введенні має становити 800 мг на добу;

    1.2. При кліренсі креатиніну 30 мл/хв/1,73 м2 або менше чи його концентрації у плазмі крові від 2 мг/100 мл і вище максимальна доза ципрофлоксацину при внутрішньовенному введенні має становити 400 мг на добу.

    2. Порушення функції нирок + гемодіаліз.

    Максимальна доза ципрофлоксацину при внутрішньовенному введенні має бути 400 мг на добу; у дні проведення гемодіалізу ципрофлоксацин вводять після цієї процедури.

    3. Порушення функції нирок + перитонеальний діаліз у амбулаторних пацієнтів.

    Розчин ципрофлоксацину додається до діалізату (внутрішньоперитонеальне введення): 50 мг ципрофлоксацину на 1 літр діалізату вводиться 4 рази на добу кожні 6 годин.

    4. Порушення функції печінки.

    Коригування дози не потрібне.

    Режим дозування при порушеннях функції нирок або печінки у дітей не вивчався.

    Тривалість лікування залежить від тяжкості захворювання, клінічного перебігу та результатів бактеріологічних досліджень.

    Лікування рекомендується продовжувати протягом принаймні трьох діб після нормалізації температури тіла або зникнення клінічних симптомів.

    Тривалість лікування при гострій неускладненій гонореї та циститі становить 1 добу. При інфекціях нирок, сечовивідних шляхів та органів черевної порожнини тривалість лікування сягає 7 діб. При остеомієліті курс терапії може бути продовжений до 2 місяців. При інших інфекціях тривалість курсу лікування зазвичай становить 7–14 діб. У хворих з ослабленим імунітетом лікування проводять протягом усього періоду нейтропенії. При інфекціях, спричинених стрептококами та хламідіями, лікування має тривати не менше 10 діб.

    Побічні реакції

    З боку кровотворної та лімфатичної систем

    • Нечасто: еозинофілія, лейкопенія;
    • рідко: анемія, гранулоцитопенія, лейкоцитоз, зміна рівня протромбіну, тромбоцитопенія, тромбоцитоз;
    • дуже рідко, включаючи поодинокі випадки: гемолітична анемія, панцитопенія, агранулоцитоз, пригнічення діяльності кісткового мозку.

    З боку нервової системи

    • Нечасто: головний біль, запаморочення, втома, безсоння, збудження, сплутаність свідомості;
    • рідко: галюцинації, вертиго, потовиділення, парестезії, неспокій (страх, тривожність), нічні жахи, депресія, тремор, судоми, послаблення відчуттів, дезорієнтація;
    • дуже рідко, включаючи поодинокі випадки: нестійка поведінка, психози, збільшений внутрішньочерепний тиск, атаксія, гіперестезія, судоми, сонливість, порушення координації.

    З боку органів чуття

    • Нечасто: порушення смаку та зорові розлади;
    • рідко: дзвін у вухах, тимчасова глухота (особливо відносно високих частот), зорові розлади (диплопія, порушення сприйняття кольору);
    • дуже рідко, включаючи поодинокі випадки: втрата смаку (зазвичай тимчасово).

    З боку серцево-судинної системи

    • Рідко: тахікардія, мігрень, слабкість, припливи та потовиділення, периферичний набряк, зниження артеріального тиску, непритомність;
    • дуже рідко, включаючи поодинокі випадки: васкуліт, подовження інтервалу QT, шлуночкова аритмія, двонаправлена шлуночкова тахікардія.

    З боку дихальної системи

    • Рідко: задишка, набряк горла.

    З боку травного тракту, печінки, жовчного міхура та жовчних протоків

    • Часто: нудота, діарея;
    • нечасто: блювання, біль у животі, метеоризм, втрата апетиту;
    • рідко: холестатична жовтяниця, псевдомембранозний коліт;
    • дуже рідко, включаючи поодинокі випадки: гепатит (винятково має місце печінкова недостатність, яка становить загрозу для життя), панкреатит, некроз печінки.

    З боку шкіри та підшкірних тканин

    • Часто: висип;
    • нечасто: свербіж, макулопапульозний висип, кропив'янка;
    • рідко: реакції фоточутливості;
    • дуже рідко, включаючи поодинокі випадки: петехії, папули, геморагічні кісти, кірки (у результаті васкуліту), поліморфна ексудативна еритема, нодозна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайелла).

    З боку кісткової системи та сполучної тканини

    • Нечасто: біль у суглобах;
    • рідко: біль у м'язах, набряк суглобів;
    • дуже рідко, включаючи поодинокі випадки: тендиніт (особливо тендиніт Ахіллового сухожилля), розрив сухожилля, міастенія.

    З боку сечовивідної системи

    • Рідко: інтерстиціальний нефрит, тимчасова ниркова недостатність, гематурія та кристалурія, тубулоінтерстиціальний нефрит.

    Загальні порушення

    • Нечасто: біль та васкуліт у місці введення, відчуття загальної слабкості, довготривале вживання може призвести до надлишкового росту резистентних бактерій та грибів (псевдомембранний коліт, кандидоз);
    • рідко: реакції підвищеної чутливості, спричинене препаратом підвищення температури тіла, анафілактична реакція (набряк обличчя, ангіоневротичний набряк, утруднене дихання, розповсюджений шок), яка може мати місце одразу ж після першої дози, біль у кінцівках, спині та грудях;
    • дуже рідко, включаючи поодинокі випадки: реакції, схожі на сироваткову хворобу, загострення міастенії гравіс.

    Вплив на лабораторні показники

    • Нечасто: підвищення активності трансаміназ та лужної фосфатази, підвищення рівнів білірубіну, креатиніну та сечовини в сироватці;
    • рідко: гіперглікемія, кристалурія та гематурія;
    • дуже рідко, включаючи поодинокі випадки: підвищення рівнів амілази та ліпази.

    При виникненні тяжких побічних ефектів (особливо реакцій підвищеної чутливості, псевдомембранозного коліту, порушень з боку центральної нервової системи, галюцинацій чи болю у ділянці сухожилля) лікування слід припинити.

    Передозування

    Немає повідомлень про передозування.

    Передозування може спричинити: нудоту, блювання, діарею, головний біль і запаморочення; у більш тяжких випадках можливі також часткове затьмарення свідомості, тремор, галюцинації і судоми. При передозуванні рекомендується симптоматичне лікування. Слід забезпечити достатнє надходження рідини в організм, створення кислої реакції сечі (для попередження утворення кристалів). Гемодіаліз не є клінічно ефективним при інтоксикації.

    Застосування у період вагітності або годування груддю.

    Препарат не застосовується в ці періоди внаслідок відсутності клінічного досвіду. Існує ймовірність негативного впливу ципрофлоксацину на розвиток суглобового хряща в організмі дитини.

    Діти.

    Застосування Ципринолу дітям допустиме лише за окремими показаннями (див. розділ «Показання») у випадках, коли очікувана користь переважає потенційний ризик. Кількість досліджень у таких пацієнтів недостатня; не виключена можливість ушкодження суглобового хряща протягом росту.

    Особливості застосування

    Тяжкі інфекції та змішані інфекції, спричинені грампозитивними бактеріями та анаеробними патогенними мікроорганізмами.

    Монотерапія ципрофлоксацином не призначена для лікування тяжких інфекцій та інфекцій, що можуть бути спричинені грампозитивними бактеріями або анаеробними патогенами. У випадку таких інфекцій одночасно з ципрофлоксацином слід застосовувати відповідні антибактеріальні засоби.

    Стрептококові інфекції (у тому числі Streptococcus pneumoniae)

    Ципрофлоксацин не рекомендований для лікування стрептококових інфекцій через недостатню ефективність.

    Інфекції статевих шляхів

    Орхоепідидиміт та запальні хвороби органів таза можуть бути спричинені фторхінолон-резистентними Neisseria gonorrhoeae. Ципрофлоксацин слід застосовувати разом з іншими належними антибактеріальними засобами, якщо тільки резистентність Neisseria gonorrhoeae не може бути виключена. Якщо через 3 дні лікування клінічного покращення не відбувається, терапію слід переглянути.

    Внутрішньочеревні інфекції

    Дані щодо ефективності ципрофлоксацину у лікуванні післяопераційних внутрішньочеревних інфекцій обмежені.

    Діарея мандрівників

    При призначенні ципрофлоксацину слід взяти до уваги інформацію щодо резистентності до нього відповідних патогенів у відвіданих пацієнтом країнах.

    Інфекції кісток та суглобів

    Ципрофлоксацин слід застосовувати у комбінації з іншими антимікробними засобами залежно від результатів мікробіологічного аналізу.

    Аерозольний контакт зі збудником сибірської виразки

    Застосування препарату у людини базується на даних чутливості збудника in vitro, даних експериментальних моделей на тваринах та невеликої кількості даних для людини. Лікар має ознайомитися з національною та/або міжнародною загальновизнаною документацією щодо лікування сибірської виразки.

    Ускладнені інфекції сечовивідних шляхів та пієлонефрит

    Для лікування інфекцій сечовивідних шляхів ципрофлоксацин застосовують, коли неможливо вдатися до інших видів лікування; і його застосування має базуватися на результатах мікробіологічного аналізу.

    Інші специфічні тяжкі інфекції

    Для лікування інших тяжких інфекцій ципрофлоксацин застосовують відповідно до офіційних керівництв або після ретельної оцінки користь/ризик у випадку неможливості застосування інших терапій, або після невдачі традиційного лікування та якщо дані мікробіологічного аналізу виправдовують застосування ципрофлоксацину.

    Підвищена чутливість

    Після разової дози ципрофлоксацину можливе виникнення реакцій гіперчутливості та алергічних реакцій, у тому числі анафілактичних та анафілактоїдних, що можуть бути небезпечними для життя. У випадку появи таких реакцій слід припинити застосування ципрофлоксацину та у разі потреби надати відповідну медичну допомогу.

    Скелетно-м'язова система

    Загалом ципрофлоксацин не слід застосовувати пацієнтам, які мають в анамнезі захворювання/пошкодження сухожилля, зумовлені лікуванням хінолонами. Однак у деяких випадках після мікробіологічного визначення збудника та оцінки користі-ризику ципрофлоксацин можна призначати таким пацієнтам для лікування певних тяжких інфекцій, зокрема у випадку неефективності стандартної терапії або бактеріальної резистентності, коли мікробіологічні дані можуть виправдати застосування ципрофлоксацину.

    Тендиніт та розрив сухожилля (особливо ахілового), інколи білатеральні, можуть трапитися вже у перші 48 годин після застосування ципрофлоксацину. Ризик тендінопатії може зростати у пацієнтів літнього віку або у випадку супутнього застосування кортикостероїдів.

    За будь-яких ознак тендиніту (наприклад, болісне набрякання, запалення) застосування ципрофлоксацину слід припинити. Ципрофлоксацин з обережністю слід застосовувати пацієнтам з міастенією гравіс.

    Фоточутливість

    Було показано, що ципрофлоксацин здатний зумовити реакції фоточутливості. Пацієнтам, які застосовують ципрофлоксацин, слід порадити уникати прямого впливу надмірних сонячних променів чи УФ-опромінення у період лікування.

    Центральна нервова система

    Хінолони відомі здатністю спричиняти судоми або знижувати поріг їх виникнення. Ципрофлоксацин слід з обережністю застосовувати пацієнтам з порушеннями ЦНС, які можуть бути схильні до судом. У випадку виникнення судом застосування ципрофлоксацину слід припинити. Психічні реакції можуть виникнути вже після першого застосування препарату. У рідкісних випадках депресія або психоз можуть прогресувати до таких станів, коли поведінка пацієнта стає для нього загрозливою. У таких випадках слід припинити застосування ципрофлоксацину.

    При застосуванні ципрофлоксацину відзначалися випадки полінейропатії (визначеної за такими неврологічними симптомами як біль, відчуття пекучості, порушення чутливості або м’язова слабкість, окремо чи у комбінації). Якщо пацієнт зазнає симптомів нейропатії, у тому числі болю, відчуття пекучості, поколювання, заніміння та/або слабкість, застосування ципрофлоксацину слід припинити для запобігання розвитку необоротних станів.

    Кардіологічні порушення

    Оскільки при застосуванні ципрофлоксацину зафіксовані випадки подовження інтервалу QT, його слід з обережністю застосовувати пацієнтам з ризиком розвитку аритмії типу «пірует».

    Травна система

    Виникнення тяжкої та стійкої діареї протягом лікування чи після нього (у тому числі протягом кількох тижнів по тому) може свідчити про антибіотикоасоційований коліт (загрозливий для життя, з можливими фатальними наслідками), що вимагає негайного лікування. У таких випадках слід негайно припинити застосування ципрофлоксацину та розпочати належну терапію. Препарати, що пригнічують перистальтику, в таких умовах протипоказані.

    Нирки та сечовивідна система

    При застосуванні ципрофлоксацину відзначені випадки кристалурії. При застосуванні ципрофлоксацину слід вживати належну кількість рідини та уникати надмірної лужності сечі.

    Гепатобіліарна система

    На тлі застосування ципрофлоксацину відзначені випадки печінкового некрозу та загрозливої для життя печінкової недостатності. У випадку будь-яких ознак хвороб печінки (таких як анорексія, жовтяниця, потемніння сечі, свербіж, чутливість живота при пальпації), лікування слід припинити.

    Недостатність глюкозо-6-фосфатдегідрогенази

    При застосуванні ципрофлоксацину пацієнтам із недостатністю глюкозо-6-фосфатдегідрогенази спостерігалися гемолітичні реакції. Застосування ципрофлоксацину таким пацієнтам слід уникати, якщо лише потенційна користь не переважає можливий ризик. У такому випадку слід стежити за можливою появою гемолізу.

    Резистентність

    Протягом лікування ципрофлоксацином чи після того можливе виникнення резистентних до нього бактерій з клінічно вираженою суперінфекцією або без неї. Можливий деякий ризик виділення резистентних до ципрофлоксацину бактерій протягом подовженого лікування та при лікуванні нозокоміальних інфекцій та/або інфекцій, викликаних видами Staphylococcus та Pseudomonas.

    Цитохром Р450

    Ципрофлоксацин пригнічує CYP1A2, що може призводити до підвищених сироваткових концентрацій супутніх препаратів, що метаболізуються цим ферментом (наприклад, теофіліну, клозапіну, ропініролу, тизанідину). Супутнє застосування ципрофлоксацину та тизанідину протипоказане. Тому за пацієнтами, які застосовують ці препарати супутньо з ципрофлоксацином, слід ретельно наглядати на випадок клінічних ознак передозування; також може виникнути необхідність у визначенні сироваткових концентрацій (наприклад, теофіліну).

    Вплив на лабораторні показники

    Активність ципрофлоксацину проти Mycobacterium tuberculosis in vitro може призвести до хибнонегативних результатів аналізів зразків пацієнтів, які приймають ципрофлоксацин.

    Реакції у місці введення

    При внутрішньовенному застосуванні ципрофлоксацину відзначалися місцеві реакції, що трапляються частіше, якщо тривалість інфузїі становить 30 хв або менше. Вони можуть проявлятися у вигляді місцевих шкірних реакцій, що швидко минають після завершення інфузії. Подальше внутрішньовенне застосування не протипоказане, якщо тільки реакції не повторюються чи не погіршуються.

    Особливі попередження щодо неактивних інгредієнтів

    Розчини Ципринолу містять натрій, тому вони можуть бути шкідливими для пацієнтів, які дотримуються дієти з низьким вмістом натрію. 1 мл розчину для внутрішньовенної інфузії містить 3,61 мг натрію.

    Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

    Ципринол має незначний вплив на здатність керувати автомобілем та іншими механічними засобами. При звичайних дозах він може погіршити уважність, особливо на початку лікування, титрування доз та якщо препарат застосовувати паралельно з алкоголем. Пацієнт повинен мати на увазі, що його здатність до керування автомобілем та іншими механічними засобами під час лікування ципрофлоксацином може бути обмеженою.

    Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

    Одночасне застосування ципрофлоксацину та теофіліну може призвести до небажаного підвищення концентрації останнього у плазмі крові та розвитку побічних ефектів. З огляду на це слід контролювати концентрацію теофіліну у плазмі крові та адекватно знижувати його дозу.

    Комбіноване застосування дуже високих доз хінолонів (інгібіторів гірази) і деяких нестероїдних протизапальних препаратів (крім ацетилсаліцилової кислоти) може провокувати судоми.

    При одночасному застосуванні ципрофлоксацину та циклоспорину в окремих випадках спостерігалося підвищення концентрації сироваткового креатиніну, тому у таких пацієнтів необхідний частий контроль цього показника (2 рази на тиждень).

    При одночасному застосуванні ципрофлоксацину та варфарину можливе підсилення дії останнього. Внаслідок взаємодії ципрофлоксацину та глібенкламіду можливе підсилення дії останнього, що проявляється гіпоглікемією.

    Сумісне введення Ципринолу та пробеніциду супроводжується підвищенням концентрації ципрофлоксацину у плазмі крові.

    При одночасному призначенні ципрофлоксацину можливе уповільнення тубулярного транспорту (нирковий метаболізм) метотрексату, що може супроводжуватись підвищенням концентрації метотрексату у плазмі крові. При цьому може зростати ймовірність виникнення побічних явищ, спричинених метотрексатом. У зв'язку з цим за пацієнтами, які одержують комбіновану терапію метотрексатом і ципрофлоксацином, необхідно встановлювати ретельне спостереження.

    Метоклопрамід прискорює абсорбцію ципрофлоксацину, внаслідок чого скорочується період досягнення максимальної концентрації ципрофлоксацину у плазмі крові (на біодоступність останнього це не впливає).

    У результаті клінічного дослідження за участю здорових добровольців при одночасному застосуванні ципрофлоксацину і тизанідину виявлено збільшення максимальної концентрації тизанідину у плазмі крові (Сmax) у 7 разів, діапазон: 4–21 раз; збільшення показника «площа під кривою концентрація-час» (AUC): у 10 разів, діапазон: 6–24 рази. Зі збільшенням концентрації тизанідину у сироватці крові пов'язані гіпотензивні та седативні побічні явища. Таким чином, одночасне застосування ципрофлоксацину і тизанідину протипоказане.

    У ході клінічних досліджень було виявлено, що одночасне застосування дулоксетину та потужних інгібіторів ізоензиму CYP450 1A2 (таких як флювоксамін) може призвести до збільшення AUC і Сmax дулоксетину. Незважаючи на відсутність клінічних даних щодо взаємодії з ципрофлоксацином, можна передбачити можливість взаємодії при одночасному застосуванні ципрофлоксацину та дулоксетину.

    Ципринол можна застосовувати у комбінаціях з азлоциліном та цефтазидимом при інфекціях, спричинених Pseudomonas; з мезлоциліном, азлоциліном та іншими ефективними b-лактамними антибіотиками — при стрептококових інфекціях; з ізоксазолпеніцилінами, ванкоміцином — при стафілококових інфекціях; з метронідазолом, кліндаміцином — при анаеробних інфекціях.

    При супутньому застосуванні ципрофлоксацину та кофеїну чи пентоксифіліну (окспентифіліну) спостерігалося підвищення сироваткових концентрацій цих похідних ксантинів.

    Одночасне застосування ципрофлоксацину та фенітоїну може призводити до зростання або зниження сироваткових концентрацій останнього, тому його рівні рекомендується контролювати.

    У пацієнтів, які застосовували антибактеріальні засоби, в тому числі фторхінолони, часто відзначалося підвищення активності пероральних антикоагулянтів, що може подовжити час кровотечі, тому рекомендується періодично контролювати протромбіновий час. Ризик залежить від основного захворювання, віку та загального стану пацієнта, тому вплив фторхінолону на зростання МНС (міжнародного нормалізованого співвідношення) оцінити складно. Рекоменується часто перевіряти МНС у період супутнього застосування ципрофлоксацину та пероральних антикоагулянтів та протягом ще деякого часу після того.

    Супутнє застосування ропініролу та ципрофлоксацину, помірного інгібітору ізоферменту CYP450 1A2, може призвести до підвищення Cmax та AUC ропініролу на 60% та 84% відповідно. Протягом супутнього застосування з ципрофлоксацином та деякий час по тому рекомендується контролювати побічні ефекти ропініролу та у разі потреби коригувати його дозу.

    Після супутнього застосування 250 мг ципрофлоксацину та клозапіну протягом 7 днів сироваткові концентрації клозапіну та N-десметилклозапіну зросли на 29% і 31% відповідно. Протягом супутнього застосування з ципрофлоксацином та деякий час по тому рекомендується клінічний нагляд за пацієнтами та у разі потреби — корекція дози клозапіну.

    Під час лікування ципрофлоксацином існує підвищений ризик розриву сухожилля у пацієнтів, які проходять курс терапії кортикостероїдами.

    Призначення деяких нестероїдних протизапальних ліків (особливо опіоїдних аналгетиків, наприклад, фенбуфену) у високих дозах разом з хінолонами може спричинити судоми.

    Розчин Ципринолу можна вводити разом тільки з препаратами, сумісність з якими точно встановлена.

    Фармакологічні властивості

    Фармакодинаміка.

    Ципрофлоксацин — синтетичний протимікробний препарат широкого спектра дії з групи фторхінолонів. Діє бактерицидно. Інгібує субодиницю А ферменту ДНК–гірази бактерій, унаслідок чого порушуються реплікація ДНК і синтез клітинного білка бактерій. Ципрофлоксацин діє як на мікроорганізми, що розмножуються, так і на ті, що перебувають у фазі спокою. Він чинить бактерицидну дію на більшість грамнегативних та деякі грампозитивні бактерії.

    Чутливими до ципрофлоксацину in vitro є такі грамнегативні мікроорганізми:

    • Ентеробактерії: E. coli, Shigella spp., Salmonella spp., Citrobacter spp., Klebsiella spp., Enterobacter spp., Proteus mirabilis та vulgaris, Serratia marcescens, Hafnia alvei, Edwardsiella tarda, Providencia spp., Morganella morganii, Vibrio spp. та Yersinia spp.
    • Інші бактерії: Aeromonas spp., Plesiomonas shigelloides, Pasteurella multocida, Haemophilus spp., Campylobacter jejuni, Pseudomonas aeruginosa, Neisseria spp. та Moraxella (Branhamella) catarrhalis.

    Деякі внутрішньоклітинні патогени, чутливі до ципрофлоксацину: Legionella pneumophila, Brucella spp., Chlamydia trachomatis, Listeria monocytogenes, Mycobacterium tuberculosis, Mycobacterium kansasii та Mycobacterium avium та intracellulare.

    Підтверджена чутливість in vitro таких грампозитивних бактерій:

    • Staphylococcus spp. (S. aureus, S. haemolyticus, S. hominis та S. saprophyticus), Bacillus anthracis та бактерії з дещо слабшою чутливістю: Streptococcus spp. (S. pyogenes, S. pneumoniae та S. agalactiae) та Enterococcus faecalis.

    Бактерії з групи Corynebacterium spp., Bacteroides fragilis, Pseudomonas cepacia та maltophilia, Ureaplasma urealyticum, Clostridium difficile, Nocardia asteroides, Enterococcus faecium та Treponema pallidum є резистентними до ципрофлоксацину.

    Фармакокінетика.

    Через 60 хвилин після початку інфузії при дозі 200 мг або 400 мг концентрація препарату в сироватці крові досягає 2,1 мкг/мл або 4,6 мкг/мл відповідно. У сечі концентрація препарату протягом перших 2-ох годин після введення майже в 100 разів більша, ніж у сироватці крові. Період напіввиведення становить приблизно 3–5 годин.

    Ципрофлоксацин виводиться головним чином із сечею. Через 48 годин виводяться 30–50% дози у незмінному стані, а також активні метаболіти та 11–12% неактивних метаболітів. За цей період часу до 8% метаболітів виводяться з фекаліями. Нирковий кліренс ципрофлоксацину, який становить приблизно 5 мл/сек, перевищує нормальну клубочкову фільтрацію. Можливо, значна частина ципрофлоксацину активно виділяється через канальці нирок.

    Фармацевтичні характеристики

    Основні фізико-хімічнівластивості: прозорий розчин жовтувато-зеленуватого кольору, практично без механічних часток.

    Несумісність.

    Ципринол, розчин для інфузій сумісний з 0,9% розчином натрію хлориду, розчином Рінгера, розчином Гартмана (лактат Рінгера), 5% чи 10% розчином глюкози, 10% розчином фруктози та 5% розчином глюкози з 0,225% NaCl чи 0,45% NaCl.

    Ципринол не слід змішувати з інфузійними розчинами та ін'єкціями, що мають при рН 3–4 фізичну та хімічну нестабільність (наприклад, пеніцилін, гепарин). Якщо пацієнт потребує паралельного застосування інших ліків, ці препарати слід приймати окремо від ципрофлоксацину.

    Термін придатності.

    5 років.

    Умови зберігання

    Зберігати в оригінальній упаковці для захисту від дії світла.

    Зберігати у недоступному для дітей місці.

    Упаковка

    По 10 мл (100 мг) в ампулі, по 5 ампул у картонній коробці.

    Категорія відпуску

    За рецептом.

    Виробник

    КРКА, д.д., Ново место, Словенія.

    Місцезнаходження

    Шмар'єшка цеста 6, 8501 Ново место, Словенія.

    Дата додавання: 13.11.2019 р. Версія для друку

    © Компендиум 2019

    Ціни на ЦИПРИНОЛ® в містах України

    Вінниця 130.07 грн./уп.

    ЦИПРИНОЛ® табл. в/плівк. обол. 500 мг № 10, KRKA d.d. Novo Mesto ..... 129.74 грн./уп.
    «АВІЦЕННА» Вінниця, просп. Юності, 21, тел.: +380432511597

    Дніпро 117.5 грн./уп.

    ЦИПРИНОЛ® табл. в/плівк. обол. 500 мг № 10, KRKA d.d. Novo Mesto ..... 110.8 грн./уп.
    «АПТЕКА ОПТОВИХ ЦІН» Дніпропетровськ, вул. Курчатова Академіка, 10А, тел.: +380800505911

    Житомир 115.17 грн./уп.

    ЦИПРИНОЛ® табл. в/плівк. обол. 500 мг № 10, KRKA d.d. Novo Mesto ..... 110.8 грн./уп.
    «АПТЕКА ОПТОВИХ ЦІН» Станишівка, шосе Сквирське, 6А, тел.: +380800505911

    Запоріжжя 120.2 грн./уп.

    ЦИПРИНОЛ® табл. в/плівк. обол. 500 мг № 10, KRKA d.d. Novo Mesto ..... 111.1 грн./уп.
    «МЕД-СЕРВІС» Запоріжжя, вул. Зестафонська, 22, тел.: +380612172171

    Івано-Франківск 121.7 грн./уп.

    ЦИПРИНОЛ® табл. в/плівк. обол. 500 мг № 10, KRKA d.d. Novo Mesto ..... 112.95 грн./уп.
    «БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців, 52, тел.: +380342559348

    Київ 141.68 грн./уп.

    ЦИПРИНОЛ® табл. в/плівк. обол. 500 мг № 10, KRKA d.d. Novo Mesto ..... 131.98 грн./уп.
    «ФАРМАЦІЯ» Київ, просп. Голосіївський, 59А, тел.: +380442287570

    Кропивницький 118.67 грн./уп.

    ЦИПРИНОЛ® табл. в/плівк. обол. 500 мг № 10, KRKA d.d. Novo Mesto ..... 107.95 грн./уп.
    «БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Кіровоград, вул. Попова Космонавта, 9, тел.: +380630346068

    Луцьк 125.24 грн./уп.

    ЦИПРИНОЛ® табл. в/плівк. обол. 500 мг № 10, KRKA d.d. Novo Mesto ..... 110.8 грн./уп.
    «ЗДОРОВЕНЬКІ БУЛИ» Луцьк, просп. Соборності, 38, тел.: +380800505911

    Львів 127.67 грн./уп.

    ЦИПРИНОЛ® табл. в/плівк. обол. 500 мг № 10, KRKA d.d. Novo Mesto ..... 109.95 грн./уп.
    «ФАРМАТОН» Львів, вул. Дністровська, 17, тел.: +380322405747

    Миколаїв 132.3 грн./уп.

    ЦИПРИНОЛ® табл. в/плівк. обол. 500 мг № 10, KRKA d.d. Novo Mesto ..... 119.5 грн./уп.
    «МЕД-СЕРВІС» Миколаїв, вул. Соборна, 7, тел.: +380512500557

    Одеса 126.15 грн./уп.

    ЦИПРИНОЛ® табл. в/плівк. обол. 500 мг № 10, KRKA d.d. Novo Mesto ..... 112.39 грн./уп.
    «АПТЕКА АКС СОЦІАЛЬНА» Одеса, вул. Костанди, 162/2, тел.: +380487045026

    Полтава 117.93 грн./уп.

    ЦИПРИНОЛ® табл. в/плівк. обол. 500 мг № 10, KRKA d.d. Novo Mesto ..... 110.8 грн./уп.
    «АПТЕКА ОПТОВИХ ЦІН» Полтава, вул. Соборності, 44, тел.: +380800505911

    Рівне 118.24 грн./уп.

    ЦИПРИНОЛ® табл. в/плівк. обол. 500 мг № 10, KRKA d.d. Novo Mesto ..... 110.8 грн./уп.
    «АПТЕКА ОПТОВИХ ЦІН» Рівне, вул. Соборна, 336, тел.: +380800505911

    Суми 116.32 грн./уп.

    ЦИПРИНОЛ® табл. в/плівк. обол. 500 мг № 10, KRKA d.d. Novo Mesto ..... 109.5 грн./уп.
    «БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Суми, вул. Перемоги, 2, тел.: +380542618410

    Тернопіль 122.2 грн./уп.

    ЦИПРИНОЛ® табл. в/плівк. обол. 500 мг № 10, KRKA d.d. Novo Mesto ..... 106.5 грн./уп.
    «БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Тернопіль, вул. Мира, 11, тел.: +380634851370

    Ужгород 126.45 грн./уп.

    ЦИПРИНОЛ® табл. в/плівк. обол. 500 мг № 10, KRKA d.d. Novo Mesto ..... 116.95 грн./уп.
    «БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Ужгород, вул. Легоцького, 7

    Харків 115.7 грн./уп.

    ЦИПРИНОЛ® табл. в/плівк. обол. 500 мг № 10, KRKA d.d. Novo Mesto ..... 110.8 грн./уп.
    «АПТЕКА НИЗЬКІ ЦІНИ №1» Пісочин, в'їзд Набережний, 7, тел.: +380800505911

    Херсон 114.77 грн./уп.

    ЦИПРИНОЛ® табл. в/плівк. обол. 500 мг № 10, KRKA d.d. Novo Mesto ..... 110.8 грн./уп.
    «АПТЕКА НИЗЬКІ ЦІНИ №1» Херсон, шосе Чорновола В'ячеслава, 30, тел.: +380800505911

    Хмельницький 134.4 грн./уп.

    ЦИПРИНОЛ® табл. в/плівк. обол. 500 мг № 10, KRKA d.d. Novo Mesto ..... 120.35 грн./уп.
    «D.S.» Хмельницький, вул. Зарічанська, 11А, тел.: +380800302060

    Черкаси 117.34 грн./уп.

    ЦИПРИНОЛ® табл. в/плівк. обол. 500 мг № 10, KRKA d.d. Novo Mesto ..... 110.8 грн./уп.
    «АПТЕКА ОПТОВИХ ЦІН» Черкаси, вул. Чорновола В'ячеслава, 53, тел.: +380800505911

    Чернігів 122.91 грн./уп.

    ЦИПРИНОЛ® табл. в/плівк. обол. 500 мг № 10, KRKA d.d. Novo Mesto ..... 115.5 грн./уп.
    «МЕД-СЕРВІС» Чернігів, вул. Доценка, 2, тел.: +380462955748

    Чернівці 121.86 грн./уп.

    ЦИПРИНОЛ® табл. в/плівк. обол. 500 мг № 10, KRKA d.d. Novo Mesto ..... 111.95 грн./уп.
    «БАЖАЄМО ЗДОРОВ'Я» Чернівці, вул. Головна, 11

    Developed by Maxim Levchenko