Запаморочення: безліч причин розвитку поширеного симптому

Першим кроком у лікуванні запаморочення є розуміння причин розвитку. За словами експерта, причиною розвитку запаморочення можуть бути багато захворювань та станів.

Доктор Міна Ле (Mina Le), отоларинголог-хірург ділянки голови та шиї в Mountainside Medical Group у Нью-Джерсі, пояснила, що випіт у середньому вусі при отиті, зміщення кристалів у внутрішньому вусі, хвороба Меньєра, вестибулярний неврит і вестибулярна мігрень — усе це може спричинити запаморочення.

Лікар М. Ле підкреслила, що якщо запаморочення зумовлено наявністю рідини в середньому вусі при отиті, воно зазвичай пов’язане з проблемами зі слухом. Крім того, у пацієнта може виникати відчуття, що він перебуває під водою. Також можуть розвинутися біль та відчуття тиску в ураженому вусі. Ці симптоми часто проявляються після застуди. Для підтвердження діагнозу потрібний огляд барабанної перетинки. Лікування може включати антибіотики (при гострому інфекційному процесі), протинабрякові засоби та терапію за допомогою назальних спреїв при хронічному отиті.

Короткі напади запаморочення можуть бути наслідком доброякісного пароксизмального позиційного запаморочення (ДППЗ). Лікар М. Ле додала, що якщо запаморочення триває всього кілька секунд і розвивається через поворот голови або перевертання в ліжку, швидше за все, це ДППЗ, при якому причиною запаморочення є зміщення кристалів у внутрішньому вусі. Діагноз підтверджують за допомогою тесту Дікса — Холпайка (Dix — Hallpike). У лікуванні ДППЗ використовують маневр Еплі (Epley), у якому голову повертають із боку в бік, щоб скинути кристали внутрішнього вуха. При ДППЗ ефективне лікування у фізичного терапевта.

Виснажливі епізоди запаморочення, що заважають виконувати повсякденні завдання, можуть свідчити про хворобу Меньєра. Ця патологія характеризується епізодами вираженого запаморочення, зазвичай із нудотою та блюванням, які супроводжуються шумом, гулом, закладеністю у вухах та втратою слуху. У низці випадків епізоди тривають годинами і призводять до стійкої втрати працездатності. Лікування включає дієту з низьким вмістом солі, скорочення споживання кофеїну та прийом сечогінних таблеток для декомпресії внутрішнього вуха. Доктор М. Ле також зазначила, що мігрень — поширений супутній діагноз у пацієнтів із хворобою Меньєра, що необхідно враховувати під час терапії захворювання.

Вестибулярний неврит — запалення нерва внутрішнього вуха — ще одне захворювання, яке може спричинити запаморочення.

Вестибулярний неврит — це захворювання, при якому пацієнт, по суті, прикутий до ліжка внаслідок інтенсивного запаморочення, що викликає нудоту та блювання. Вестибулярний неврит зазвичай мимовільно проходить через кілька днів або тижнів, для зменшення вираженості симптомів можна застосовувати безрецептурні препарати, наприклад, меклізин. Імовірно, причиною розвитку вестибулярного невриту є вірусна інфекція, тому пацієнтам рекомендують відпочинок.

Якщо запаморочення не викликано будь-яким із вищеописаних станів, триває від кількох хвилин до кількох днів і повторюється знову та знову, то, швидше за все, воно спричинене вестибулярною мігренню. Доктор М. Ле розповіла, що в такому разі необхідно виявити та усунути поширені тригери мігрені, такі як стрес, порушення сну, сенсорне навантаження та харчові тригери, такі як глутамат натрію, консерванти, алкоголь та кофеїн. Якщо цього недостатньо, слід звернутися до лікаря — він порекомендує, які лікарські засоби можна застосовувати для запобігання нападам запаморочення.

За матеріалами www.medicalxpress.com