Запалення серцевого м’яза, або міокардит, є серйозним наслідком вірусної інфекції. Міокардит може призвести до порушення насосної функції серця у довгостроковій перспективі.

У нещодавньому дослідженні, проведеному вченими з медичного факультету Фрайбурзького університету (University of Freiburg), Німеччина, вивчено новий підхід до лікування міокардиту.

Дослідження проведено на тваринній моделі. У ньому було показано, що рецептор імунних клітин GPR15 відіграє вирішальну роль у боротьбі з вірусами у серцевій тканині. Якщо цих рецепторів немає, елімінація вірусу відбувається повільніше, що може призвести до розвитку міокардиту та подальшого порушення насосної функції серця. Результати дослідження опубліковані в журналі «Nature Cardioglass Research».

Доктор Діана Лінднер (Diana Lindner), яка очолила робочу групу з молекулярної кардіології відділення кардіології та ангіології Університетського кардіологічного центру Медичного центру Фрайбурзького університету (University Heart Center of Freiburg University Medical Center), пояснила, що у різних пацієнтів міокардит прогресує по-різному. У дослідженні було визначено ключовий фактор імунного захисту, який суттєво впливає на перебіг елімінації вірусу. Вона також зазначила, що розробка таргетної терапії, спрямованої на рецептор імунних клітин GPR15, могла б потенційно підвищити шанси пацієнтів на одужання.

Відсутність рецептора уповільнює імунну відповідь.

Дослідження проводилося під егідою Центру спільних досліджень 1425: «Гетероклітинна природа уражень серця» (Collaborative Research Center 1425: The Heterocellular Nature of Cardiac Lesions) при Фрайбурзькому університеті. У дослідженні встановлено, що імунний рецептор GPR15 відіграє ключову роль у залученні імунних або регуляторних Т-клітин у запаленій серцевій тканині.

У моделі у мишей з дефіцитом GPR15 відзначена уповільнена реакція елімінації вірусів, що, у свою чергу, призводило до негативних змін у серцевому м’язі, більшої тривалості запальної реакції та подальшого порушення серцевої функції.

Методи лікування міокардиту залежать від його тяжкості. Найчастіше до терапевтичних схем входять препарати, що стабілізують роботу серця та сприяють зниженню інтенсивності запалення. Пацієнтам рекомендується уникати фізичних навантажень і вести щадний спосіб життя, щоб уникнути довгострокових пошкоджень. Залежно від індивідуальної динаміки захворювання підходи до терапії варіюють від імуномодуляції до заходів підтримки функції серця.

За матеріалами www.medicalxpress.com