Плазма крові реконвалесцентів після COVID-19 неефективна в терапії хворих з дуже тяжким перебігом коронавірусної інфекції

На початку пандемії COVID-19 у пошуках ефективного лікування цього захворювання медичним співтовариством було схвалено застосування плазми реконвалесцентів після коронавірусної хвороби (це плазма крові, отримана від пацієнтів, що вилікувалися від COVID-19) для лікування хворих на цю інфекційну патологію. Історично такий метод вже виявився ефективним при лікуванні пацієнтів з іншими інфекційними захворюваннями, наприклад вірусом Ебола.

Міжнародна дослідницька група, до якої увійшли і дослідники зі Школи медицини Піттсбурзького університету (University of Pittsburgh School of Medicine), провела клінічне дослідження за участю пацієнтів Медичного центру Піттсбурзького Університету (University of Pittsburgh Medical Center — UPMC). У результаті було продемонстровано, що плазма крові реконвалесцентів неефективна в лікуванні пацієнтів з тяжким перебігом COVID-19. Результати опубліковані в щотижневому медичному журналі «The Journal of the American Medical Association» (JAMA) і представлені на щорічному з’їзді Європейського товариства інтенсивної терапії (European Society of Intensive Care Medicine’s).

Брайан Макверрі (Bryan McVerry), доктор медицини, доцент кафедри легеневих захворювань, алергії та реаніматології в Піттсбурзькому університеті і фахівець з інтенсивної терапії Медичного центру Піттсбурзького університету, розповів, що такий метод лікування застосовувався раніше, оскільки сотні тисяч людей захворіли, а ефективні методи лікування коронавірусної інфекції не було знайдено. Він пояснив, що, на жаль, плазма крові реконвалесцентів застосовувалася або поза клінічними дослідженнями, або в рамках досліджень, які не включали пацієнтів у критичному стані. Через це не було можливості в короткі терміни оцінити ефективність даного методу лікування у хворих з важким перебігом коронавірусної інфекції. Результати ж проведеного дослідження переконливо показують неефективність плазми реконвалесцентів у даної категорії пацієнтів. Таким чином, у подальшому необхідно застосовувати інші, більш ефективні методи лікування.

Ці дані були отримані в рамках рандомізованого багатофакторного адаптивного клінічного дослідження негоспітальної пневмонії REMAP-CAP (Randomized, Embedded, Multifactorial, Adaptive Platform Trial for Community-Acquired Pneumonia), у якому взяли участь тисячі пацієнтів у сотнях лікарень по всьому світу. Його метою було визначити найбільш ефективні методи лікування COVID-19. У це дослідження були включені і 400 пацієнтів Медичного центру Піттсбурзького університету. У дослідженні REMAP-CAP також була показана ефективність застосування глюкокортикостероїдів у хворих з тяжким перебігом коронавірусної інфекції та ефективність антикоагулянтів у лікуванні коронавірусної інфекції середнього ступеня тяжкості.

У дослідження ефективності плазми крові реконвалесцентів у рамках REMAP-CAP були включені 2011 дорослих пацієнтів, госпіталізованих з тяжким перебігом COVID-19. Вони були рандомізовані у 2 групи. Пацієнти 1-ї групи отримували дві дози плазми реконвалесцентів після COVID-19. Пацієнти 2-ї групи — плацебо. Надалі оцінювали кількість летальних випадків і кількість випадків використання штучної вентиляції легенів у кожній групі протягом 3 тиж.

У результаті в 1-й групі не було зафіксовано ні зменшення кількості летальних випадків, ні випадків застосування штучної вентиляції легенів. Таким чином, плазма крові реконвалесцентів після COVID-19 виявилася неефективною в лікуванні пацієнтів з тяжким перебігом захворювання.

При цьому у 126 пацієнтів з імунною недостатністю оцінка ефективності застосування плазми крові реконвалесцентів після COVID-19 виявилася неоднозначною: продемонстровано деякі переваги її застосування в порівнянні зі стандартним лікуванням. Однак кількість пацієнтів була занадто маленькою, щоб робити остаточні висновки.

Ліз Есткур (Lise Estcourt), доктор медицини, доцент кафедри гематології та трансфузіології медичного факультету Редкліффа Оксфордського університету (Oxford University’s Radcliffe Department of Medicine) і директор відділу клінічних досліджень крові та трансплантології Національної служби охорони здоров’я Великобританії (UK’s National Health Service Blood and Transplant Clinical Trials Unit), відповідальна за зв’язки з громадськістю, пояснила, що, ймовірно, плазма крові реконвалесцентів після COVID-19 може бути ефективною в лікуванні хворих на коронавірусну інфекцію на ранніх стадіях з імунодефіцитом, у яких не формується повноцінна імунна відповідь.

У дослідженні не було виявлено механізми, що пояснюють неефективність плазми крові реконвалесцентів після COVID-19 у пацієнтів з важким перебігом коронавірусної інфекції.

Дерек Ангус (Derek Angus), доктор медицини, директор з інновацій Медичного центру Піттсбурзького Університету та завідувач відділення реанімації в Піттсбурзькому університеті, пояснив: дослідники припускають, що, можливо, неефективність пояснюється дуже малою кількістю високоякісних антитіл у плазмі крові, а також виразністю запального процесу і пошкодженням органів у хворих. Він вважає, що, ймовірно, плазма крові реконвалесцентів може бути ефективною на більш ранніх етапах розвитку інфекційного процесу. У той же час Д. Ангус підкреслив, що в Медичному центрі Піттсбурзького університету проведено адаптивне дослідження OPTIMIZE-C19, результати якого продемонстрували ефективність моноклональних антитіл у терапії на ранніх стадіях COVID-19.

За матеріалами www.medicalxpress.com/news