Перший у своєму класі гель інгібітора гістондеацетилази є перспективним для лікування пацієнтів з базальноклітинною карциномою
За результатами II фази клінічних досліджень, опублікованими в журналі «Clinical Cancer Research», реметиностат, перший у своєму класі топічний інгібітор процесів деацетилювання гістонів, продемонстрував ознаки клінічної ефективності у пацієнтів з базальноклітинною карциномою (БКК).
ББК є найбільш поширеною формою раку шкіри, і зазвичай пацієнтів з даним захворюванням лікують за допомогою хірургічного втручання. Хоча БКК не асоціюється з високою смертністю, хірургічне лікування може бути дорогим і обтяжливим методом, особливо для пацієнтів з множинними ураженнями БКК.
Можливою альтернативною стратегією є лікування БКК препаратом для місцевого застосування. Однак місцеві методи терапії БКК, що існують на сьогодні, ефективні тільки при поверхневому підтипі БКК, що підкреслює потребу в більш широко застосовуваних місцевих методах лікування цього захворювання.
Кавіта Сарин, доктор медицини (Kavita Sarin, MD), старший автор дослідження і доцент кафедри дерматології Стенфордського університету (Stanford University), з колегами раніше визначили інгібування гістондеацетилази (HDAC) як багатообіцяючий терапевтичний підхід при БКК.
У II фазі клінічного дослідження К. Сарин і її колеги оцінювали безпеку і ефективність реметиностату, інгібітора HDAC, у дорослих пацієнтів з БКК. На відміну від системних інгібіторів HDAC, які можуть проявляти токсичність різного ступеня, ефект реметиностату різко знижується після черезшкірної абсорбції, що дозволяє локалізувати його активність в ураженій ділянці шкіри.
У дослідження було включено 30 пацієнтів, у кожного з яких на момент встановлення діагнозу відзначали хоча б один осередок БКК діаметром 5 мм і більше. 90% пацієнтів ідентифіковані як європеоїди нелатиноамериканського походження і майже половина з них раніше хворіли на рак шкіри. У 8 хворих було виявлено кілька пухлин досліджуваного типу, отже в дослідженні всього вивчали 49 пухлин. Пухлини були виявлені як на відкритих, так і на ділянках тіла, що знаходяться під одягом, і більшість з них, згідно з гістологічними характеристиками, класифіковані як вузлові або поверхневі БКК.
Учасники наносили на пухлини гель реметиностату 3 рази на добу протягом 6 тиж. Через 8 тиж решта пухлин були видалені хірургічним шляхом і досліджені гістологічно.
З 33 пухлин, включених в остаточний аналіз, у 69,7% відзначалася клінічна відповідь на місцеве лікування (17 пухлин — повна відповідь і 6 — часткова). У середньому діаметр пухлини зменшився на 62,3%, а площа — на 71,5%.
Клінічна відповідь спостерігалася для декількох підтипів БКК. Частота клінічної відповіді становила 100% серед 6 поверхневих БКК (5 повних відповідей, 1 часткова відповідь); 68,2% серед 22 вузлових БКК (10 повних відповідей, 5 часткових відповідей) і 66,7% серед 3 інфільтративних БКК (2 повних відповіді). При 2 пухлинах мікронодулярного підтипу зазначалася повна відсутність клінічної відповіді.
Не повідомлялося про системні або серйозні побічні ефекти. Найбільш частим побічним ефектом була екземоподібна шкірна реакція в місці нанесення реметиностату.
Обмеженнями даного дослідження були невеликий розмір вибірки, його односторонній дизайн та відсутність даних про тривалість відповіді.
К. Сарин коментує: «Хоча необхідні подальші дослідження, наші результати дають підстави припустити, що реметиностат може бути безпечною та багатообіцяючою альтернативою хірургічному лікуванню БКК у зв’язку зі спостережуваною швидкою та повною клінічною відповіддю. Однак, якщо терапія замінює хірургічне лікування, то клінічний ефект має бути не тільки повним, але й тривалим». За словами автора, у подальших дослідженнях планується оцінка тривалості клінічної відповіді на реметиностат.
Дослідження також показало клінічну ефективність реметиностату при вузловій БКК — одному з найбільш поширених підтипів БКК. Однак від «ідеального» препарату очікується клінічний ефект у відношенні як вузлових, так і поверхневих, а також, теоретично, й інших підтипів БКК.
За матеріалами medicalxpress.com