МАСХП: чому жирова хвороба печінки потребує уваги

Метаболічно-асоційована стеатотична хвороба печінки (МАСХП) — це хронічне захворювання, при якому в гепатоцитах (клітинах печінки) накопичується надмірна кількість жирів у формі тригліцеридів. В її основі — інсулінорезистентність, забагато калорій у раціоні та метаболічний дисбаланс.

Що робити, якщо на ультразвуковому дослідженні (УЗД) виявлено ознаки МАСХП (жирової хвороби печінки)?

У більшості випадків жировий гепатоз піддається контролю. Найважливіші кроки — зменшення маси тіла на 5–10%, регулярна фізична активність (150–300 хв/тиж) і контроль рівня глюкози та ліпідів. Чим раніше розпочати зміни способу життя, тим вищий шанс запобігти фіброзу та цирозу.

Коротко про головне

Чому МАСХП небезпечна?

МАСХП — це не лише «жир у печінці», а прояв системного порушення обміну речовин, яке впливає на весь організм. Без контролю хвороба може поступово прогресувати та призводити до серйозних наслідків:

• фіброзу та цирозу печінки;
• печінкової недостатності;
• підвищеного ризику гепатоцелюлярної карциноми;
• зростання ризику інфаркту міокарда та інсульту, що є основною причиною смертності при МАСХП.

Ключові факти про МАСХП:

• поширеність у дорослих становить понад 30%, у пацієнтів із цукровим діабетом II типу — 50–70%, у осіб з ожирінням — 70–90%;
• часто має безсимптомний перебіг;
• без лікування захворювання може прогресувати від стеатозу (жирового гепатозу) до стеатогепатиту, фіброзу, цирозу та печінкової недостатності;
• основний ризик смерті — серцево-судинні ускладнення;
• найефективніший метод контролю — модифікація способу життя (зменшення маси тіла на 5–10%, регулярна фізична активність і корекція харчування).

Що таке МАСХП

МАСХП — це хронічне захворювання печінки, діагностичними критеріями якого є наявність стеатозу (накопичення жиру щонайменше у 5% гепатоцитів) поєднано з одним або декількома метаболічними факторами ризику:

• ожирінням;
• цукровим діабетом II типу;
• інсулінорезистентністю;
• дисліпідемією (порушенням балансу холестерину і жирів у плазмі крові)¹.

Перед встановленням діагнозу важливо виключити інші можливі причини ураження печінки:

• вірусні гепатити;
• надмірне вживання алкоголю;
• вплив деяких лікарських засобів.

Якою є поширеність МАСХП? Вона є найпоширенішим хронічним захворюванням печінки у світі. За різними оцінками:

• понад 30% дорослого населення мають ознаки захворювання²;
• поширеність серед осіб із цукровим діабетом II типу — 50–70%¹;
• серед пацієнтів з ожирінням — 70–90%³.

Очікується, що поширеність патології надалі зростатиме і може досягти близько 55% серед дорослого населення світу до 2040 р.⁴

Жирова хвороба печінки (жировий гепатоз): що сьогодні називають МАСХП?

МАСХП — сучасна назва стану, який раніше позначали як «неалкогольна жирова хвороба печінки».

Чому змінили назву хвороби? Зміна терміна пов’язана з кращим розумінням причин захворювання. Сьогодні відомо, що головну роль у його розвитку відіграють метаболічні порушення — насамперед інсулінорезистентність, абдомінальне ожиріння, підвищений рівень глюкози та порушення ліпідного обміну.

На відміну від попереднього підходу, де діагноз встановлювали переважно шляхом виключення вживання алкоголю, сучасне визначення підкреслює саме метаболічну природу хвороби.

Як захворювання розвивається

МАСХП розвивається поступово — від простого накопичення жиру в печінці до запальних змін, формування фіброзу та у тяжких випадках — цирозу (табл. 1).

Чому жировий гепатоз (МАСХП) часто залишається непоміченим

МАСХП часто не викликає симптомів на ранніх стадіях. Саме тому її нерідко виявляють випадково під час УЗД печінки або за результатами аналізів крові.

Печінка не має больових рецепторів у своїй тканині (паренхімі), тому навіть значне накопичення жиру або початкові запальні зміни не викликають болю чи специфічних скарг. Людина може не відчувати суттєвих змін у самопочутті, а такі неспецифічні прояви, як хронічна втома, зниження працездатності або легкий дискомфорт у правому підребер’ї, зазвичай не асоціюються із захворюванням печінки.

Чи змінюються лабораторні показники при МАСХП? Лабораторні показники (АлАТ, АсАТ) можуть залишатися в межах норми навіть за наявності стеатозу або раннього фіброзу. Саме тому патологію часто виявляють випадково — під час УЗД або обстеження з іншого приводу.

Що важливо для ранньої діагностики МАСХП? Сучасні клінічні рекомендації передбачають активний скринінг пацієнтів із груп ризику — насамперед при ожирінні, цукровому діабеті II типу та метаболічному синдромі — навіть за відсутності скарг з боку печінки.

Здоров’я печінки у віці після 40 років

Що важливо знати особам віком старше 40 років? Вірогідність розвитку стеатозу зростає через накопичення метаболічних факторів ризику.

Рекомендовано:

• регулярне УЗД печінки;
• контроль рівнів глюкози та ліпідів;
• оцінка маси тіла та окружності талії;
• профілактичний скринінг (частоту обстеження визначає лікар).

Коротко для пацієнта

Захворювання проходить декілька послідовних стадій. У пацієнтів із простою формою стеатозу, стеатогепатиту та фіброзу (в деяких випадках) патологічні зміни можуть бути оборотними при корекції способу життя.

Чому виникає МАСХП (жирова хвороба печінки)

Ключові причини патології — ожиріння, інсулінорезистентність, цукровий діабет II типу, підвищений рівень холестерину і малорухливий спосіб життя.

Порушення обміну речовин

Яку роль у регуляції обміну речовин відіграє печінка? Вона бере участь у підтриманні нормального рівня глюкози в плазмі крові, а також у синтезі, перетворенні та розщепленні жирних кислот і тригліцеридів.

Що відбувається при метаболічних порушеннях? В організмі починає накопичуватися надмірна кількість вільних жирних кислот унаслідок:

• ліполізу — збільшення розщеплення жиру в жировій тканині;
• ліпогенезу — підвищення синтезу жирів з надмірної кількості глюкози та фруктози;
• зниження утилізації жирних кислот м’язами;
• надмірного надходження жирів і простих вуглеводів з їжею — додатково підвищує метаболічне перевантаження.

Унаслідок цього жирні кислоти накопичуються в гепатоцитах у вигляді тригліцеридів. Саме це і запускає розвиток стеатозу.

Ожиріння та інсулінорезистентність

Вісцеральна жирова тканина (жир навколо внутрішніх органів) — це не просто «запас енергії», а активний ендокринний орган. Вона виробляє біологічно активні речовини та прозапальні цитокіни, які спричиняють розвиток хронічного запалення та знижують чутливість тканин до інсуліну (інсулінорезистентність).

Що характерно для інсулінорезистентності:

• клітини гірше реагують на інсулін, через що організму стає складніше підтримувати нормальний рівень глюкози в плазмі крові;
• збільшується накопичення жиру в печінці та інших тканинах, що призводить до розвитку метаболічних порушень, цукрового діабету II типу і прогресування уражень гепатоцитів.

Вплив способу життя на розвиток метаболічних порушень

Чому спосіб життя належить до групи модифікованих (керованих) факторів ризику МАСХП (табл. 2)? На відміну від генетичної схильності, віку та статі, спосіб життя можна змінювати, і саме тому він має ключове значення для профілактики захворювання.

У сукупності ці фактори формують замкнене коло: надмірна кількість енергії → інсулінорезистентність → накопичення жиру в печінці → запалення → поступове прогресування стеатозу до фіброзу або цирозу.

Коротко для пацієнта

Основна причина МАСХП — метаболічні порушення, пов’язані з надмірною кількістю енергії та інсулінорезистентністю. Цей стан формується роками і напряму залежить від способу життя.

Які симптоми можуть вказувати на МАСХП («жирову печінку»)

На ранніх стадіях патологія зазвичай має стертий або безсимптомний перебіг. Клінічні прояви формуються поступово, у міру накопичення жиру в печінці, розвитку запалення та фіброзу.

Ранні прояви МАСХП

На що варто звернути увагу:

• відчуття важкості або дискомфорту у правому підребер’ї;
• хронічна втома без очевидної причини;
• зниження концентрації уваги та працездатності;
• незначне збільшення розмірів органа, яке визначається лише під час УЗД або інших досліджень.

Лабораторні зміни: у частини пацієнтів можуть відмічатися підвищення рівнів АлАТ і АсАТ у 1,5–3 рази від верхньої межі норми.

Важливо! Нормальні показники АлАТ і АсАТ не виключають наявність МАСХП.

Симптоми прогресування МАСХП (жирової хвороби печінки)

Якими є симптоми прогресування захворювання? На стадії стеатогепатиту та фіброзу можуть виникати:

• дискомфорт або біль у правому підребер’ї;
• хронічна втома та зниження працездатності;
• збільшення печінки (гепатомегалія);
• стійке підвищення рівнів АлАТ та АсАТ;
• ознаки порушення функції печінки при прогресуванні фіброзу.

Водночас у багатьох пацієнтів навіть значний фіброз може тривалий час мати перебіг без виражених клінічних проявів.

Які ознаки порушення функцій печінки при фіброзі:

• знижується рівень альбуміну;
• погіршується синтез факторів згортання крові, що призводить до коагулопатії;
• можуть виникати телеангіектазії як прояви судинних змін;
• можливе збільшення печінки та/або селезінки внаслідок структурної перебудови та портальної гіпертензії.

Коли звертатися до лікаря

Зверніться до лікаря, якщо є ознаки стеатозу на УЗД або підвищені рівні печінкових ферментів, особливо на тлі ожиріння, цукрового діабету II типу чи дисліпідемії.

Показання для ретельного обстеження:

• постійна втома без очевидної причини;
• дискомфорт або біль у правому підребер’ї;
• підвищення рівня печінкових ферментів у аналізах крові;
• ультразвукові ознаки жирової інфільтрації печінки.

«Червоні прапорці», які потребують негайного звернення до лікаря:

• розвиток жовтяниці;
• значне погіршення загального стану;
• ознаки ускладнень на пізніх стадіях.

Коротко для пацієнта

На ранніх стадіях МАСХП зазвичай не має чітких симптомів. Можливі лише неспецифічні прояви — втома, дискомфорт у правому боці або випадкові зміни в аналізах чи УЗД.

Жировий гепатоз (МАСХП) та супутні захворювання

Коморбідність при МАСХП є частим явищем, оскільки це захворювання тісно пов’язане із системними метаболічними порушеннями. Найчастіше воно поєднується з ожирінням, цукровим діабетом II типу, артеріальною гіпертензією та дисліпідемією.

Цукровий діабет та МАСХП

Що об’єднує МАСХП і цукровий діабет II типу? Для обох захворювань характерна інсулінорезистентність — зниження чутливості клітин організму до дії інсуліну.

Коли інсулін працює менш ефективно, в організмі одночасно відбуваються 2 ключові зміни:

• у печінці накопичуються тригліцериди (жир);
• послаблюється контроль рівня глюкози в плазмі крові.

Унаслідок цього формується замкнене коло: стеатоз підвищує ризик розвитку цукрового діабету II типу, а вже наявний цукровий діабет прискорює накопичення жиру в печінці та прогресування патології.

Серцево-судинні хвороби та МАСХП

Як МАСХП впливає на серцево-судинну систему? Згідно з даними метааналізу, опублікованого в «European Journal of Preventive Cardiology» (2022), МАСХП пов’язана з підвищеним ризиком⁵:

• інфаркту міокарда;
• інсульту;
• фібриляції передсердь;
• серцевої недостатності.

У сучасній клінічній практиці МАСХП розглядають як незалежний фактор серцево-судинного ризику, тобто такий, що впливає на ймовірність ускладнень навіть окремо від інших факторів.

Важливо! Саме серцево-судинні ускладнення є провідною причиною смертності у пацієнтів із МАСХП.

Ризики для загального здоров’я

Якими є основні довгострокові ризики МАСХП:

• прогресування до стеатогепатиту та фіброзу (у 20–30% випадків);
• розвиток цирозу печінки на більш пізніх стадіях;
• підвищений ризик онкологічних захворювань органа (гепатоцелюлярної карциноми);
• зменшення тривалості життя через серцево-судинні ускладнення;
• хронічна втома, порушення сну та психологічний дискомфорт.

Коротко для пацієнта

МАСХП — це не лише про печінку. Захворювання тісно пов’язане з цукровим діабетом II типу і серцево-судинною патологією, тому його розглядають як частину загального метаболічного ризику для всього організму.

Чи можна запобігти прогресуванню МАСХП?

Так. У більшості людей прогресування захворювання можна суттєво уповільнити або частково зупинити за допомогою зменшення маси тіла, руху та контролю метаболічних факторів ризику.

Основні підходи до профілактики прогресування МАСХП:

• зменшення маси тіла (за наявності надмірної маси тіла);
• контроль інсулінорезистентності та рівня глюкози;
• корекція харчування з обмеженням надмірних калорій і простих цукрів;
• регулярна фізична активність;
• лікування супутніх метаболічних порушень (дисліпідемії, артеріальної гіпертензії тощо).

Зміни способу життя

Згідно з рекомендаціями Європейської асоціації з вивчення печінки (European Association for the Study of the Liver — EASL) (2024), модифікація способу життя є базовою і найбільш ефективною стратегією для запобігання прогресуванню МАСХП. Вона одночасно впливає на жировий обмін у печінці, чутливість до інсуліну та рівень системного запалення (табл. 3).

Контроль маси тіла

Надмірна маса тіла є одним із ключових драйверів прогресування МАСХП. Клінічно значущі ефекти зменшення маси тіла:

• на ≥5% — зниження ступеня тяжкості стеатозу;
• на ≥7% — зниження активності запального процесу;
• на ≥10% — можливий регрес фіброзу у частини пацієнтів.

Які індикатори ризику розвитку МАСХП? Індекс маси тіла (ІМТ) і окружність талії використовують як прості маркери ризику:

• окружність талії >94 см у чоловіків і >80 см у жінок асоціюється з підвищеним ризиком стеатозу;
• ІМТ >30 кг/м² значно підвищує ймовірність прогресування захворювання.

Контроль маси тіла також підвищує чутливість до інсуліну та знижує ризик розвитку цукрового діабету II типу.

Профілактика ускладнень

Профілактика ускладнень при МАСХП включає контроль загального метаболічного стану організму. Оскільки це системне захворювання, важливо впливати на всі ключові фактори ризику одночасно.

Основні напрями профілактики:

• контроль рівня глюкози в плазмі крові — раннє виявлення інсулінорезистентності та своєчасна корекція знижують ризик розвитку цукрового діабету II типу;
• контроль ліпідного профілю — зниження рівня тригліцеридів і підвищення ліпопротеїдів високої щільності допомагає знизити ризик серцево-судинних ускладнень;
• регулярний контроль печінкових ферментів (АлАТ, АсАТ) — дозволяє оцінювати активність запального процесу та динаміку ураження печінкової тканини;
• УЗД або еластографія печінки — використовують для оцінки ступеня тяжкості стеатозу та фіброзу в динаміці;
• контроль артеріального тиску — артеріальна гіпертензія суттєво підвищує ризик серцево-судинних ускладнень.

Коротко для пацієнта

Основний спосіб контролю МАСХП — зміна способу життя. Зменшення маси тіла, рух, нормальне харчування та контроль рівня глюкози і плазми крові можуть не лише зупинити патологічний процес, а й частково повернути його назад.

Роль фосфоліпідів у підтримці печінки

Фосфоліпіди — основні структурні компоненти клітинних мембран гепатоцитів. Вони забезпечують міцність мембрани та одночасно її функціональну плинність, що критично важливо для нормальної роботи печінки: саме через мембрани відбувається транспорт речовин, передача сигналів між клітинами та робота мембранних рецепторів.

Що відбувається з фосфоліпідами при метаболічних захворюваннях? При метаболічних порушеннях їхній баланс може змінюватися, а процеси природного оновлення — сповільнюватися. Через це клітинні мембрани стають менш стійкими до пошкоджень, що негативно впливає на нормальну роботу клітин печінки.

Як працюють ессенціальні фосфоліпіди

Ессенціальні фосфоліпіди вбудовуються в клітинні мембрани, сприяючи відновленню їх структури та нормальної плинності.

Дія ессенціальних фосфоліпідів (згідно з результатами експериментальних та клінічних досліджень) спрямована на:

• участь у відновленні структури клітинних мембран;
• підтримку нормальної плинності мембран;
• участь у транспортуванні ліпідів усередині клітини;
• підтримку адаптаційних процесів гепатоцитів при метаболічному навантаженні.

У клінічній практиці препарати цієї групи застосовують як додатковий компонент комплексної підтримки печінки при різних станах, що супроводжуються метаболічними або токсичними ураженнями.

Відновлення клітин печінки

Чи можна відновити печінку? Так, орган має високу природну здатність до відновлення завдяки регенеративному потенціалу гепатоцитів. Однак ефективність цього процесу значною мірою залежить від усунення причин метаболічного перевантаження.

Ключовими факторами, які створюють умови для зменшення вираженості стеатозу та часткового відновлення структури печінки, є:

• зменшення маси тіла;
• корекція інсулінорезистентності.

Що ще може впливати на відновлення гепатоцитів? У сучасних підходах до лікування пацієнтів із МАСХП розглядають додаткові компоненти терапії, зокрема застосування ессенціальних фосфоліпідів.

Доказова база застосування ессенціальних фосфоліпідів

У клінічних дослідженнях ессенціальних фосфоліпідів при хронічних ураженнях печінки (включно зі стеатозом та стеатогепатитом) повідомляється про покращення біохімічних показників функції печінки, зокрема рівнів АлАТ та АсАТ, при їх застосуванні як частини комплексного підходу.

В окремих дослідженнях повідомляється, що додавання ессенціальних фосфоліпідів до стандартної терапії МАСХП асоціювалося з більш вираженою динамікою підвищення показників відновлення печінки (до 2,5 раза порівняно зі стандартним лікуванням)⁷.

Сучасні міжнародні рекомендації розглядають ессенціальні фосфоліпіди як додатковий компонент терапії МАСХП.

Коротко для пацієнта

Ессенціальні фосфоліпіди — це природні речовини, що входять до складу клітинних мембран печінки. Їх застосовують як додатковий елемент у комплексному підході для підтримки печінки.

Коли може бути рекомендований Ессенціалє^® форте Н

Ессенціалє^® форте Н може бути рекомендований лікарем як складова комплексної терапії при захворюваннях печінки, що супроводжуються пошкодженням клітинних мембран гепатоцитів.

Ессенціалє^® форте Н — це безрецептурний препарат із групи ессенціальних фосфоліпідів, який застосовують при:

• неалкогольному та алкогольному стеатогепатиті;
• гострих і хронічних гепатитах різної етіології;
• цирозі печінки.

Додаткові показання:

• перед- і післяопераційний період при втручаннях на печінці та жовчовивідних шляхах;
• псоріаз;
• радіаційний синдром.

Ессенціалє^® форте Н сприяє відновленню печінки клітина за клітиною: ессенціальні фосфоліпіди, які входять у склад препарату, вбудовуються у структури клітинних мембран та полегшують відновлення пошкоджених клітин печінки⁸.

Варто відмітити, що Ессенціалє^® форте Н діє з 1-го дня прийому, адже максимальний вміст фосфатидилхоліну у плазмі крові виявляють уже протягом 6–24 год після перорального прийому препарату⁸.

Ессенціальні фосфоліпіди при МАСХП («жировій печінці»)

Сучасні міжнародні рекомендації визначають, що основою лікування МАСХП є модифікація способу життя та контроль метаболічних факторів ризику, які безпосередньо впливають на перебіг захворювання.

Ессенціальні фосфоліпіди — опція в комплексній підтримці печінки, яка не замінює базові підходи до лікування та контролю захворювання.

Ессенціальні фосфоліпіди при метаболічних порушеннях

У пацієнтів із метаболічним синдромом — абдомінальним ожирінням, інсулінорезистентністю, дисліпідемією та артеріальною гіпертензією — печінка виступає одним із ключових органів-мішеней метаболічних змін.

У цьому контексті розвиток стеатозу (жирової інфільтрації печінки) розглядається як ранній маркер системного кардіометаболічного ризику, а не ізольоване захворювання печінки.

Застосування ессенціальних фосфоліпідів у складі комплексного лікування може сприяти підтримці структурної цілісності клітинних мембран гепатоцитів і зменшенню вираженості проявів стеатозу печінки.

Ессенціальні фосфоліпіди як частина комплексного підходу

Застосування ессенціальних фосфоліпідів доцільно розглядати як додатковий елемент комплексного ведення пацієнтів із ураженням печінки.

Базою лікувально-профілактичної стратегії залишаються:

• зменшення маси тіла на 5–10%, що є ключовим фактором регресії стеатозу;
• регулярна фізична активність (150–300 хв/тиж);
• корекція харчування з обмеженням простих цукрів і насичених жирів;
• контроль глікемії та ліпідного профілю;
• динамічний моніторинг печінкових ферментів (АлАТ, АсАТ) та даних УЗД.

Коротко для пацієнта

Ессенціалє^® форте Н — оригінальний безрецептурний препарат із групи ессенціальних фосфоліпідів, який може застосовуватися при різних ураженнях печінки.

Поширені запитання

1. Що таке МАСХП простими словами?

МАСХП — це стан, при якому в клітинах печінки поступово накопичується надмірний жир через порушення обміну речовин.

2. Якими є причини МАСХП?

Найчастіше захворювання пов’язане із надмірною масою тіла, інсулінорезистентністю та порушенням ліпідного обміну (дисліпідемією).

На ранніх стадіях захворювання зазвичай не викликає виражених симптомів, тому більшість людей не відчувають змін у самопочутті. Часто його виявляють випадково — під час УЗД.

3. Чи може МАСХП прогресувати?

Без контролю захворювання у печінці розвивається запалення, частина клітин пошкоджується і заміщується сполучною тканиною, що підвищує ризик цирозу та онкологічних ускладнень.

4. Чи можна відновити печінку?

Так, при простому стеатозі печінки зміни часто є оборотними, особливо якщо усунути метаболічні причини.

5. Якими є ключові фактори відновлення?

• зменшення маси тіла на 5–10%, що асоціюється зі зниженням жирової інфільтрації;
• регулярна фізична активність (150–300 хв/тиж);
• нормалізація рівня глюкози та ліпідів;
• зменшення споживання надмірної кількості калорій, цукрів і насичених жирів.

При прогресуванні до фіброзу відновлення стає частковим, тому раннє втручання є критично важливим.

6. Як довго лікувати МАСХП?

Тривалість лікування залежить від стадії захворювання та наявності супутніх метаболічних порушень. Це не короткий курс терапії, а довготривалий процес контролю способу життя та факторів ризику (табл. 4).

7. Що не можна їсти при жировому гепатозі?

При жировій хворобі печінки рекомендують обмежити продукти з високим вмістом цукру, фруктози та насичених жирів: солодкі напої, кондитерські вироби, фастфуд, ковбасні вироби, жирне м’ясо та надмірно оброблені продукти. Основу раціону мають становити овочі, цільнозернові продукти, риба та нежирні джерела білка.

8. Чи можна алкоголь при МАСХП?

Ні, навіть помірне вживання алкоголю може прискорювати прогресування ураження печінки. Тому пацієнтам із МАСХП рекомендується максимально обмежити або повністю виключити алкоголь.

9. Чим МАСХП відрізняється від алкогольної хвороби печінки?

Основна відмінність полягає в причині захворювання. МАСХП розвивається переважно на тлі ожиріння, інсулінорезистентності, цукрового діабету II типу та інших метаболічних порушень, тоді як алкогольна хвороба печінки пов’язана з тривалим надмірним вживанням алкоголю. При цьому зміни в печінці можуть бути схожими.

10. Які аналізи допомагають виявити жирову хворобу печінки?

Для оцінки стану печінки визначають рівні АлАТ, АсАТ, гама-глутамілтрансферази (ГГТ) та інших біохімічних показників крові. Однак підтвердити наявність жирової інфільтрації дозволяють насамперед такі методи візуалізації, як УЗД печінки, еластографія, магнітно-резонансна (МРТ) або комп’ютерна томографія (КТ). Біохімічні аналізи можуть бути нормальними навіть за наявності жирової хвороби печінки.

Коротко для пацієнта

Основна мета лікування — не «швидке одужання», а довготривалий контроль метаболічного стану та запобігання прогресуванню хвороби.

Інформацію в цій статті наведено виключно з ознайомчою метою. Встановлення діагнозу, вибір тактики лікування та призначення будь-якої терапії мають здійснюватися виключно лікарем на підставі індивідуального клінічного обстеження. Самолікування може бути шкідливим для здоров’я. За наявності симптомів або підозри на захворювання необхідно звернутися до лікаря.

Матеріал підготувала: Ольга Слюсаренко, лікарка-лаборантка, медична редакторка

Медична рецензентка: Юлія Топузлієва, кандидатка фармацевтичних наук, провізорка, медична редакторка

¹Lee Y.H., Cho Y., Lee B.W. et al. (2018) Nonalcoholic Fatty Liver Disease in Diabetes. Part I: Epidemiology and Diagnosis. Diabetes Metab. J., 43(1): 31–45. doi: 10.4093/dmj.2019.0011.

²European Association for the Study of the Liver (EASL). EASL–EASD–EASO Clinical Practice Guidelines on the management of metabolic dysfunction-associated steatotic liver disease (MASLD) (2024) J. Hepatol.,  81(3): 492–542. doi: 10.1016/j.jhep.2024.04.031.

³Gietka J., Klapaczyński J. (2024) Stłuszczenie wątroby – diagnostyka i leczenie, podyplomie.pl/medycyna/23439,stluszczenie-watroby-diagnostyka-i-leczenie, accessed on: 09/2024.

⁴Younossi Z.M., Kalligeros M., Henry L. (2025) Epidemiology of metabolic dysfunction-associated steatotic liver disease. Clin. Mol. Hepatol., 31(Suppl): S32–S50.

⁵Alon L., Corica B., Raparelli V. et al. (2022). Risk of cardiovascular events in patients with non-alcoholic fatty liver disease: a systematic review and meta-analysis. Eur. J. Prev. Cardiol., 29(6): 938–946. doi: 10.1093/eurjpc/zwab212.

⁶Catherine Properzi, Therese A O’Sullivan, Jill L Sherriff, et al.  (2018) Ad Libitum Mediterranean and Low-Fat Diets Both Significantly Reduce Hepatic Steatosis: A Randomized Controlled Trial. Hepatology, 68(5): 1741–1754. doi: 10.1002/hep.30076.

⁷Stefan N., Hartleb M., Fan J. et al. (2026) Effect of Essential Phospholipids in Metabolic Dysfunction-Associated Steatotic Liver Disease: A Randomised Phase 4 Clinical Trial. Liver International, 46(5): e70601.

⁸Інструкція для медичного застосування лікарського засобу Ессенціалє^® форте Н, капсули по 300 мг. РП № UA/8682/01/01.