Інноваційне покриття кровоносних судин знижує ризик відторгнення трансплантата

Дослідники створили спеціальний полімер, що покриває внутрішню оболонку судин органів, які трансплантуються. Його застосування дозволяє зменшити реакцію відторгнення трансплантата.

Полімер, розроблений професором медицини Університету Британської Колумбії (University of British Columbia — UBC) доктором Джаячандраном Кіжаккедату (Jayachandran Kizhakkedathu) і його командою з Центру досліджень крові та Інституту природничих наук (Centre for Blood Research and Life Sciences Institute), значно знижує ризик відторгнення трансплантованих тканин. Вивчення властивостей нового полімеру проведено в експериментах на мишах вченими з Університету Саймона Фрейзера (Simon Fraser University) і Північно-Західного університету (Northwestern University). Результати дослідження опубліковані в журналі «Nature Biomedical Engineering».

«Ми сподіваємося, що наші дослідження в майбутньому дозволять не тільки поліпшити якість життя пацієнтів, які перенесли трансплантацію, але також дадуть можливість пересадженим органам функціонувати довше», — зазначив доктор Д. Кіжаккедату.

Відомо, що імунна система реципієнта сприймає пересаджений орган як чужорідний і «атакує» його. Для зменшення вираженості цієї реакції пацієнти після пересадки органів отримують терапію імунодепресантами, що часто мають серйозні побічні ефекти. Потенційно це відкриття дозволить уникнути призначення таких препаратів.

Глікокалікс — «сахаридне покриття» судинного ендотелію, перешкоджає атаці імунної системи, захищаючи тим самим органи. При трансплантації ж цілісність цього шару порушується. Команда доктора Д. Кіжаккедату синтезувала полімер, що володіє подібними протекторними властивостями, і розробила спосіб його доставки до кровоносних судин. Дослідження було проведено у співпраці з професором хімії Університету Британської Колумбії доктором Стівеном Уізерсом (Stephen Withers), а також співавторами дослідження — кандидатом у доктори філософії Даніелем Луо (Daniel Luo) і молодим доктором хімічних наук Ерікою Сірен (Erika Siren).

На пошуки шляхів зниження вірогідності відторгнення пересаджених органів доктора Е. Сірен надихнув візит у Центр трансплантології Британської Колумбії (BC Transplant facility). «Я пам’ятаю, як побачила орган, що знаходиться в розчині, перед його пересадкою і подумала: ось ідеальний час для втручання, — розповідає доктор Е. Сірен. — Ці 4 год, коли орган знаходиться поза тілом, надають можливість безпосередньо впливати на нього для досягнення найкращих результатів».

У подальшому дослідження професора молекулярної біології та біохімії доктора Джонатана Чоя (Jonathan Choy) і доктора Вінні Еннс (Winnie Enns) з UBC підтвердило, що артерія миші, оброблена зазначеним вище способом і потім трансплантована, виявляється стійкою до імунних реакцій відторгнення і розвитку запалення. Доктор Кайган Ду (Caigan Du) з UBC і доктор Дженні Чжан (Jenny Zhang) з Північно-Західного університету отримали потім аналогічні результати при пересадці нирки у мишей. Доктор Меган Левінгс (Megan Levings) з UBC і Дослідницького інституту Дитячої лікарні Британської Колумбії (BC Children’s Hospital Research Institute) підтвердила ці результати, використовуючи імунні клітини нового покоління.

«Ми вражені здатністю цієї нової технології запобігати реакції відторгнення в наших дослідженнях, — зазначив доктор Д. Чой. — Відверто кажучи, рівень захисту виявився несподіваним».

На даний момент нова технологія досліджена тільки при пересадці кровоносних судин і нирок у мишей. Ймовірно, перш ніж будуть проведені клінічні дослідження за участю людей, пройде ще кілька років. Проте дослідники налаштовані оптимістично і вважають, що технологія зможе успішно застосовуватися при пересадці різних органів у людини.

За матеріалами medicalxpress.com