Дослідники створили спеціальний полімер, що покриває внутрішню оболонку судин органів, які трансплантуються. Його застосування дозволяє зменшити реакцію відторгнення трансплантата.
Полімер, розроблений професором медицини Університету Британської Колумбії (University of British Columbia — UBC) доктором Джаячандраном Кіжаккедату (Jayachandran Kizhakkedathu) і його командою з Центру досліджень крові та Інституту природничих наук (Centre for Blood Research and Life Sciences Institute), значно знижує ризик відторгнення трансплантованих тканин. Вивчення властивостей нового полімеру проведено в експериментах на мишах вченими з Університету Саймона Фрейзера (Simon Fraser University) і Північно-Західного університету (Northwestern University). Результати дослідження опубліковані в журналі «Nature Biomedical Engineering».
«Ми сподіваємося, що наші дослідження в майбутньому дозволять не тільки поліпшити якість життя пацієнтів, які перенесли трансплантацію, але також дадуть можливість пересадженим органам функціонувати довше», — зазначив доктор Д. Кіжаккедату.
Відомо, що імунна система реципієнта сприймає пересаджений орган як чужорідний і «атакує» його. Для зменшення вираженості цієї реакції пацієнти після пересадки органів отримують терапію імунодепресантами, що часто мають серйозні побічні ефекти. Потенційно це відкриття дозволить уникнути призначення таких препаратів.
Глікокалікс — «сахаридне покриття» судинного ендотелію, перешкоджає атаці імунної системи, захищаючи тим самим органи. При трансплантації ж цілісність цього шару порушується. Команда доктора Д. Кіжаккедату синтезувала полімер, що володіє подібними протекторними властивостями, і розробила спосіб його доставки до кровоносних судин. Дослідження було проведено у співпраці з професором хімії Університету Британської Колумбії доктором Стівеном Уізерсом (Stephen Withers), а також співавторами дослідження — кандидатом у доктори філософії Даніелем Луо (Daniel Luo) і молодим доктором хімічних наук Ерікою Сірен (Erika Siren).
На пошуки шляхів зниження вірогідності відторгнення пересаджених органів доктора Е. Сірен надихнув візит у Центр трансплантології Британської Колумбії (BC Transplant facility). «Я пам’ятаю, як побачила орган, що знаходиться в розчині, перед його пересадкою і подумала: ось ідеальний час для втручання, — розповідає доктор Е. Сірен. — Ці 4 год, коли орган знаходиться поза тілом, надають можливість безпосередньо впливати на нього для досягнення найкращих результатів».
У подальшому дослідження професора молекулярної біології та біохімії доктора Джонатана Чоя (Jonathan Choy) і доктора Вінні Еннс (Winnie Enns) з UBC підтвердило, що артерія миші, оброблена зазначеним вище способом і потім трансплантована, виявляється стійкою до імунних реакцій відторгнення і розвитку запалення. Доктор Кайган Ду (Caigan Du) з UBC і доктор Дженні Чжан (Jenny Zhang) з Північно-Західного університету отримали потім аналогічні результати при пересадці нирки у мишей. Доктор Меган Левінгс (Megan Levings) з UBC і Дослідницького інституту Дитячої лікарні Британської Колумбії (BC Children’s Hospital Research Institute) підтвердила ці результати, використовуючи імунні клітини нового покоління.
«Ми вражені здатністю цієї нової технології запобігати реакції відторгнення в наших дослідженнях, — зазначив доктор Д. Чой. — Відверто кажучи, рівень захисту виявився несподіваним».
На даний момент нова технологія досліджена тільки при пересадці кровоносних судин і нирок у мишей. Ймовірно, перш ніж будуть проведені клінічні дослідження за участю людей, пройде ще кілька років. Проте дослідники налаштовані оптимістично і вважають, що технологія зможе успішно застосовуватися при пересадці різних органів у людини.
За матеріалами medicalxpress.com
