Ідіопатичний легеневий фіброз: потенційна терапія при загостреннях

Дослідники з Медичної школи Марнікса Е. Херсінка Університету Алабами в Бірмінгемі (University of Alabama (UAB) at Birmingham Marnix E. Heersink School) оприлюднили результати дослідження PLOS ONE. У статті докладно описується новий метод лікування пацієнтів із загостреннями ідіопатичного легеневого фіброзу (acute exacerbations of idiopathic pulmonary fibrosis — AE-IPF), який потенційно може продовжити життя.

Результати нових досліджень продемонстрували, що у патогенез ушкодження легень при AE-IPF можуть бути залучені антитіла, що виробляються імунною системою.

У багатьох пацієнтів з AE-IPF, особливо із загостреннями, є докази аутоімунного ушкодження легеневої тканини, результатом якого є її рубцювання. За даними Національного інституту здоров’я (National Institutes of Health), щорічно виявляють 30–40 тис. нових випадків AE-IPF. Це захворювання має високий рівень летальності — після підтвердження діагнозу середня тривалість життя становить 3–5 років.

Головний дослідник та професор Відділення легенів, алергії та критичних захворювань UAB (UAB Division of Pulmonary, Allergy and Critical Care Medicine) Стів Дункан (Steve Duncan) зазначив, що загострення перебігу захворювання, ймовірно, пов’язане з надлишковим рівнем аутоантитіл у крові.

У рамках дослідження С. Дункан використовував протокол лікування для зниження рівня активності аутоантитіл, який включав терапевтичний плазмаферез, ритуксимаб (препарат для лікування хворих на такі аутоімунні захворювання, як ревматоїдний артрит) та внутрішньовенне введення імуноглобуліну. Застосування такої схеми лікування сприяло значному клінічному поліпшенню у близько половини пацієнтів з AE-IPF. У той же час стандартна терапія AE-IPF асоційована зі швидким прогресуванням захворювання, аж до летального наслідку протягом декількох днів.

Теджасвіні Кулкарні (Tejaswini Kulkarni), доцент відділення легеневої медицини, алергії та інтенсивної терапії (Division of Pulmonary, Allergy and Critical Care Medicine), зазначив, що у пацієнтів з більш високим вихідним рівнем аутоантитіл відзначали більш виражену клінічну відповідь на досліджуваний протокол лікування.

Автори дослідження наголошують на необхідності подальшого розвитку цього підходу до лікування пацієнтів з AE-IPF з уточненням та оптимізацією режимів лікування та валідацією критеріїв його ефективності.

За матеріалами www.medicalxpress.com