Гострий напад подагри — це раптове запалення суглоба, яке супроводжується значно вираженим болем, набряком, почервонінням і підвищенням температури шкіри. Симптоми часто виникають уночі або рано-вранці та можуть швидко досягати максимального ступеня тяжкості. Найчастіше уражується перший плесно-фаланговий суглоб, розташований біля основи великого пальця стопи, але запалення може розвиватися й в інших суглобах1.

Якщо подагру вже діагностовано, важливо заздалегідь узгодити з лікарем план дій на випадок загострення захворювання2. Варто мати в домашній аптечці рекомендовані для купірування нападів препарати, зокрема колхіцин, щоб розпочати лікування якомога раніше після появи перших симптомів.

Подагра та подагричний артрит: причини виникнення

Щоб зрозуміти, чому виникає подагра та що спричиняє загострення, розглянемо механізм розвитку патології й основні фактори ризику.

Що таке подагра та подагричний артрит

Подагра — це хронічне захворювання, за якого кристали моноурату натрію відкладаються в суглобах, навколосуглобових тканинах та інших структурах. Вони можуть викликати гострі напади запалення, а за тривалого перебігу хвороби — пошкодження суглобів і утворення тофусів, тобто скупчень кристалів у тканинах.

Подагричний артрит — це запалення суглоба, спричинене реакцією імунної системи на кристали моноурату натрію. Гострий напад зазвичай проявляється раптовим вираженим болем, набряком і почервонінням ураженої ділянки3.

За оцінками міжнародного проєкту Global Burden of Disease (GBD), у 2021 р. у світі на подагру хворіли близько 57 млн людей. Захворювання частіше виявляють у чоловіків, а його поширеність підвищується з віком4,5. За прогнозами GBD, до 2050 р. кількість людей із подагрою у світі може зрости до 95,8 млн. Очікується, що основними чинниками такого зростання будуть збільшення чисельності населення та його старіння6.

Чому утворюються кристали сечової кислоти в суглобах

Сечова кислота утворюється під час розщеплення пуринів — речовин, які є в клітинах організму та надходять із їжею. Основна частина сечової кислоти виводиться нирками, решта — переважно через кишечник.

Якщо організм утворює надто багато сечової кислоти або недостатньо ефективно її виводить, концентрація цієї речовини в крові підвищується. Такий стан називають гіперурикемією. За достатньо високої концентрації уратів і відповідних фізико-хімічних умов можуть утворюватися кристали моноурату натрію, які відкладаються в суглобах та інших тканинах. Вони активують імунну систему та запускають запальну реакцію, що спричиняє характерні прояви гострого нападу подагри3.

Водночас підвищений рівень сечової кислоти не завжди означає, що людина хворіє на подагру: гіперурикемія може тривалий час не супроводжуватися симптомами. І навпаки, під час гострого нападу рівень сечової кислоти в плазмі крові може бути нижчим за звичайний, тому нормальний результат аналізу не виключає подагру. Якщо під час нападу цей показник становить менше ніж 360 мкмоль/л, але підозра на захворювання зберігається, Національний інститут здоров’я та досконалості медичної допомоги Великої Британії (National Institute for Health and Care Excellence — NICE) рекомендує повторити аналіз щонайменше через 2 тиж після завершення нападу7.

Фактори ризику та причини гострого нападу подагри

Важливо розрізняти чинники, що зумовлюють розвиток патології, та обставини, які можуть призводити до повторних нападів.

До основних факторів ризику розвитку подагри належать:

  • спадкова схильність — певні генетичні особливості впливають на рівень сечової кислоти в плазмі крові та здатність організму виводити урати;
  • порушення функції нирок — за хронічної хвороби нирок виведення сечової кислоти може погіршуватися, що спричиняє підвищення її концентрації в плазмі крові;
  • надмірна маса тіла та ожиріння — надмірна кількість жирової тканини впливає на обмін сечової кислоти та пов’язана із підвищенням її рівня в плазмі крові, унаслідок чого підвищується ризик утворення кристалів уратів і розвитку подагри;
  • деякі лікарські засоби — наприклад, діуретики можуть зменшувати виведення уратів і підвищувати їхню концентрацію в плазмі крові2,7.

Загострення не завжди має очевидний провокувальний чинник. Серед обставин, які можуть підвищувати ризик нападу, — надмірне вживання алкоголю, певні особливості харчування, зневоднення та травма суглоба:

  • алкоголь — порушує обмін сечової кислоти, а його надмірне вживання, зокрема пива та міцних напоїв, підвищує ризик гострих нападів;
  • продукти, багаті на пурини, — субпродукти, червоне м’ясо та деякі морепродукти містять багато пуринів, під час розщеплення яких утворюється сечова кислота;
  • солодкі напої — фруктоза збільшує утворення сечової кислоти, тому часте вживання напоїв з доданим цукром, особливо підсолоджених фруктозою, пов’язане з підвищеним ризиком подагри;
  • зневоднення, травми та фізичне навантаження — іноді передують гострому нападу2,7.

Водночас не кожен напад можна пов’язати з конкретною подією чи продуктом.

Окремої уваги потребує початок уратзнижувальної терапії. На початку лікування або після зміни дози ризик загострень тимчасово зростає через зміни, пов’язані з відкладеннями кристалів уратів у тканинах. Це не свідчить про неефективність терапії. Щоб знизити ризик нападів у цей період лікар може профілактично призначити протизапальні препарати. Не слід самостійно припиняти уратзнижувальне лікування через загострення2.

Симптоми гострого нападу подагри

Гострий напад подагри зазвичай починається раптово й супроводжується вираженим запаленням суглоба. Характер симптомів, локалізація болю та тривалість нападу допомагають запідозрити подагру, але самі собою не підтверджують діагноз.

Як проявляється гострий подагричний артрит

Найхарактерніша ознака гострого нападу подагри — раптовий значний біль у суглобі, який нерідко виникає вночі або рано-вранці. Вираженість болю швидко збільшується, а уражена ділянка стає настільки чутливою, що навіть легкий дотик одягу або постільної білизни спричиняє значний дискомфорт3,7.

Основні симптоми подагричного артриту:

  • тяжка форма болю у суглобі;
  • набряк ураженої ділянки;
  • почервоніння шкіри та підвищення її температури;
  • виражена болісність навіть за легкого дотику;
  • обмеження рухів через біль і запалення3,7.

Через значний біль людині буває важко ходити або користуватися ураженою кінцівкою. Під час нападу варто дати суглобу спокій, а не намагатися долати біль за допомогою рухів.

Які суглоби при подагрі уражуються найчастіше

Найтиповіша локалізація ураження при подагрі — суглоб біля основи великого пальця стопи. Проте запалення також часто виникає в інших суглобах, зокрема:

  • гомілковостопних;
  • колінних;
  • суглобах середнього відділу стопи;
  • ліктьових;
  • зап’ясткових і суглобах пальців рук7.

На початку захворювання частіше запалюється 1 суглоб. За тривалого перебігу подагри напади можуть охоплювати кілька суглобів одночасно. Водночас локалізація болю не дає змоги самостійно підтвердити діагноз: подібні прояви трапляються й за інших хвороб суглобів.

Скільки триває напад подагри

Без лікування гострий напад подагри зазвичай минає протягом 1–2 тиж, хоча тривалість симптомів залежить від перебігу патології. Найбільш виражений  біль виникає на початку нападу, після чого запалення поступово регресує3,8.

Своєчасне протизапальне лікування допомагає зменшити вираженість симптомів. Якщо біль і набряк не розрішуються або прогресують попри лікування, потрібна повторна оцінка лікаря, зокрема для виключення іншої причини запалення7,8.

Зникнення болю не означає, що кристали моноурату натрію повністю розчинилися. Якщо рівень сечової кислоти залишається підвищеним, ризик повторних нападів зберігається3.

Коли біль у суглобі потребує невідкладної медичної допомоги

Терміново зверніться по медичну допомогу, якщо суглоб раптово став значно болісним, гарячим і набряклим, особливо якщо це перший подібний епізод. Важливо виключити інфекційний артрит, який потребує невідкладного лікування7,8.

Особливо насторожують такі ознаки:

  • підвищення температури тіла або озноб;
  • швидке прогресування болю чи набряку;
  • виражене почервоніння, яке поширюється;
  • різке обмеження рухів або неможливість спиратися на кінцівку;
  • виникнення симптомів після операції або ін’єкції в суглоб8.

Наявність подагри в анамнезі не виключає інфекції суглоба. Навіть якщо в суглобовій рідині виявлено кристали моноурату натрію, це саме собою не виключає одночасного інфекційного процесу7.

Перша допомога при гострому нападі подагри

Під час гострого нападу важливо зменшити вираженість болю, своєчасно розпочати призначене лікування та не пропустити іншу причину запалення суглоба. Якщо подагру вже діагностовано, дії на початку загострення варто узгодити з лікарем заздалегідь2,7.

Що робити при появі симптомів подагричного артриту

До консультації лікаря або на додаток до призначеного лікування варто:

  • забезпечити суглобу спокій — не намагайтеся долати біль ходьбою чи фізичними вправами. За можливості тримайте уражену кінцівку в піднятому положенні;
  • прикладати холод — використовуйте холодовий пакет, загорнутий у рушник або тканину, приблизно на 20 хв за 1 раз. Не прикладайте лід безпосередньо до шкіри;
  • уникати зневоднення — пийте достатньо рідини, якщо лікар не призначив обмеження через захворювання нирок, серця або інші стани;
  • дотримуватися узгодженого плану лікування — якщо лікар заздалегідь визначив препарат і схему його застосування на початку нападу, дійте відповідно до цих рекомендацій2,8.

Чому важливо своєчасно звернутися до лікаря

Якщо напад виник уперше або симптоми відрізняються від звичних, потрібна медична оцінка для уточнення діагнозу та вибору лікування. Якщо ж біль і набряк швидко прогресують або призначені препарати не допомагають, необхідно повторно звернутися до лікаря, а за ознак можливого інфекційного артриту — невідкладно7.

Як підготуватися до повторного нападу подагри

Якщо напади вже виникали, варто обговорити з лікарем, як діяти за перших ознак загострення. Узгоджений план допомагає не зволікати з лікуванням і водночас уникати помилкового самолікування, коли біль спричинений іншим захворюванням.

У плані дій варто зафіксувати:

  • які симптоми зазвичай свідчать про ваш напад подагри;
  • який препарат застосовувати на початку загострення;
  • призначену дозу, частоту та тривалість курсу;
  • які симптоми потребують невідкладної допомоги;
  • які препарати не можна поєднувати з призначеним лікуванням;
  • куди звертатися, якщо ліки не допомагають або симптоми відрізняються від звичних.

Лікування гострого нападу подагри

Мета лікування гострого нападу подагри — якомога швидше зменшити вираженість запалення, болю і відновити рухливість ураженого суглоба.

Які препарати застосовують для лікування гострого нападу подагри

Основні препарати першої лінії для лікування гострого нападу — колхіцин, нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) і глюкокортикостероїди:

  • колхіцин — пригнічує запальну реакцію, яку запускають кристали моноурату натрію в суглобі. Важливо дотримуватися призначеної схеми, оскільки перевищення дози може спричинити тяжкі токсичні реакції;
  • НПЗП (напроксен, ібупрофен тощо) — знижують тяжкість болю і запалення, але можуть бути неприйнятними за порушення функції нирок, виразкової хвороби, шлунково-кишкових кровотеч або певних серцево-судинних захворювань;
  • глюкокортикостероїди — зменшують вираженість запалення. Їх можуть призначати коротким курсом усередину, а за певних обставин — у вигляді внутрішньосуглобової або внутрішньом’язової ін’єкції2,7.

Не слід самостійно поєднувати кілька протизапальних препаратів, підвищувати дози або повторювати прийом частіше, ніж це передбачено призначеною схемою. Якщо фармакотерапія подагри та подагричного артриту не допомагає, потрібна повторна консультація лікаря, а не самостійна зміна лікування.

Для чого призначають колхіцин при подагрі

Колхіцин — протизапальний препарат, який призначають дорослим для лікування гострих нападів подагри та профілактики загострень на початку уратзнижувальної терапії.

Механізм дії колхіцину при подагрі остаточно не з’ясований: він пригнічує процеси, пов’язані з реакцією лейкоцитів на кристали уратів, і таким чином пригнічує запалення. Колхіцин не знижує рівень сечової кислоти в плазмі крові.

Згідно з рекомендаціями Європейського альянсу ревматологічних асоціацій (European Alliance of Associations for Rheumatology — EULAR), колхіцин для лікування гострого нападу подагри рекомендовано застосовувати якомога раніше, оптимально — протягом перших 12 год від появи симптомів9. Ранній початок терапії має ключове значення для її ефективності.

Клінічну ефективність низькодозового колхіцину за раннього початку лікування підтверджено в дослідженні AGREE: через 24 год після початку терапії зменшення вираженості болю щонайменше на 50% без застосування додаткових знеболювальних засобів відмічалося у 37,8% пацієнтів, які отримували низькодозову схему колхіцину, порівняно з 15,5% у групі плацебо10.

Чим лікування гострого нападу відрізняється від тривалого контролю подагри

Лікування гострого нападу та довгострокова терапія подагри мають різні завдання. Протизапальні препарати допомагають контролювати симптоми загострення, а вплив на основну причину патології — надмірну кількість сечової кислоти та утворення кристалів уратів у тканинах — здійснює уратзнижувальна терапія.

Найчастіше застосовують алопуринол, а в певних клінічних ситуаціях — фебуксостат. Лікування починають із низької дози та поступово підвищують її за результатами аналізів, доки не буде досягнуто цільового рівня сечової кислоти. Час початку терапії визначає лікар: зазвичай її починають після регресії нападу, але в окремих випадках лікування можна розпочати й під час загострення7.

Для більшості пацієнтів цільовий рівень сечової кислоти становить <360 мкмоль/л (6 мг/дл). Якщо є тофуси, хронічний подагричний артрит або часті загострення попри досягнення цього показника, NICE рекомендує розглянути нижчу ціль — <300 мкмоль/л (5 мг/дл)7.

КОЛХАНОВА: препарат колхіцину європейського виробництва

КОЛХАНОВА містить колхіцин — природний алкалоїд рослинного походження. Виробництво здійснює австрійська фармацевтична компанія Pharmaselect відповідно до вимог належної виробничої практики (Good Manufacturing Practice — GMP).

Колхіцин як діюча речовина препарату КОЛХАНОВА

КОЛХАНОВА випускається у формі таблеток із дозуванням колхіцину 0,5 мг, що дає змогу застосовувати препарат за низькодозовою схемою, наведеною в рекомендаціях EULAR для лікування гострого нападу подагри:

  • лікування колхіцином слід розпочинати якомога раніше, протягом перших 12 год від виникнення симптомів;
  • початкова доза становить 1 мг (2 таблетки КОЛХАНОВА по 0,5 мг), а через 1 год — ще 0,5 мг (1 таблетка);
  • загальна доза колхіцину протягом 1-го дня становить 1,5 мг9.

Також EULAR наголошує на необхідності заздалегідь навчати пацієнтів із діагностованою подагрою самостійно розпочинати призначене лікарем лікування при перших ознаках нападу.

Для профілактики нападів на початку уратзнижувальної терапії дорослим призначають 1–2 таблетки КОЛХАНОВА (0,5–1 мг) на добу, ввечері11.

У рандомізованому клінічному дослідженні AGREE низькодозова схема застосування колхіцину забезпечувала ефективність, зіставну з високодозовою, але супроводжувалася меншою кількістю побічних реакцій. Зокрема, діарея виникала у 23% учасників групи низької дози та у 76,9% пацієнтів групи високої дози. Не зафіксовано тяжкої діареї та блювання в групі низької дози10.

Сучасні рекомендації з лікування подагри, зокрема EULAR та Американської колегії ревматології (American College of Rheumatology — ACR), підтримують застосування низькодозового колхіцину при гострому нападі подагри з огляду на його ефективність і кращу переносимість порівняно з високодозовими схемами2, 9.

У консенсусному документі узагальнено дані про ефективність і безпеку тривалого застосування низьких доз колхіцину. За наявними даними, така терапія не супроводжується підвищенням ризику онкологічних захворювань, сепсису, цитопеній або м’язової токсичності. Водночас ці висновки не означають відсутності ризику побічних реакцій у кожного пацієнта: особливої обережності потребують особи з тяжкими порушеннями функції нирок або печінки та пацієнти, які приймають препарати, здатні підвищувати концентрацію колхіцину в плазмі крові12.

Протипоказання, побічні реакції та лікарські взаємодії колхіцину

Колхіцин може спричиняти побічні реакції, а його взаємодія з певними лікарськими засобами — підвищувати ризик токсичності. Тому перед початком лікування важливо врахувати протипоказання та повідомити лікаря про ліки, які ви приймаєте.

Згідно з інструкцією, препарат протипоказано застосовувати за підвищеної чутливості до колхіцину або допоміжних речовин, за наявності порушень з боку системи кровотворення, а також тяжких порушень функції нирок або печінки11.

Застосування колхіцину під час вагітності потребує особливої обережності, оскільки дані щодо його застосування у вагітних із подагрою обмежені. З огляду на це, як запобіжний захід лікування колхіцином у цей період рекомендують уникати. Його застосування можна розглядати лише тоді, коли інші варіанти терапії, зокрема НПЗП та глюкокортикостероїди, не підходять. Під час годування грудьми застосування колхіцину також не рекомендується відповідно до інструкції для медичного застосування  препарату11.

Найчастіше під час застосування колхіцину виникають побічні реакції з боку шлунково-кишкового тракту:

  • біль у животі;
  • нудота та блювання;
  • діарея.

Рідше можуть виникати порушення з боку системи кровотворення, печінки, периферичної нервової системи та м’язів. У поодиноких випадках повідомлялося про міопатію, рабдоміоліз, ураження кісткового мозку, а також порушення репродуктивної функції.

Особливої уваги потребують лікарські взаємодії колхіцину з інгібіторами ізоферменту CYP 3A4 та транспортного білка P-глікопротеїну (P-gp), субстратом яких є колхіцин. Пригнічення цих систем може підвищувати його концентрацію в плазмі крові та ризик токсичних реакцій, зокрема з летальними наслідками. До таких препаратів належать деякі макролідні антибіотики (кларитроміцин, еритроміцин, телітроміцин), протигрибкові засоби (кетоконазол, ітраконазол, вориконазол), інгібітори протеази вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ) (ритонавір, атазанавір, індинавір, саквінавір, нелфінавір), циклоспорин, а також блокатори кальцієвих каналів (верапаміл, дилтіазем)11.

Якщо одночасне застосування колхіцину із сильнодіючими інгібіторами CYP 3A4 або інгібіторами P-gp необхідне пацієнтам із нормальною функцією нирок і печінки, може знадобитися зниження дози колхіцину та/або ретельний контроль його переносимості. Пацієнтам із порушенням функції нирок або печінки таких комбінацій слід уникати11.

Крім того:

  • циметидин і толбутамід можуть уповільнювати метаболізм колхіцину та підвищувати його концентрацію в плазмі крові;
  • одночасне застосування колхіцину з деякими статинами (зокрема симвастатином), фібратами, циклоспорином або дигоксином може підвищувати ризик міопатії, у рідкісних випадках — рабдоміолізу11.

За даними Американської асоціації серця (American Heart Association — AHA), під час вибору статину для одночасного застосування з колхіцином слід враховувати його метаболізм і потенціал міотоксичності. Розувастатин і правастатин мають нижчий потенціал фармакокінетичної взаємодії з колхіцином, ніж аторвастатин і симвастатин, однак це не виключає ризику м’язових побічних реакцій13.

Грейпфрутовий сік також може підвищувати концентрацію колхіцину в плазмі крові, тому під час лікування його вживання слід виключити11.

Повний перелік лікарських засобів, які можуть взаємодіяти з колхіцином, наведено в інструкції для медичного застосування препарату.

Чому застосування колхіцину необхідно узгодити з лікарем

Схема застосування препарату КОЛХАНОВА залежить від мети лікування: купірування гострого нападу подагри або профілактики загострень на початку уратзнижувальної терапії. Ці схеми відрізняються, тому не можна самостійно замінювати одну іншою, змінювати дозу чи тривалість прийому.

Перед призначенням препарату лікар оцінює функцію нирок і печінки, стан системи кровотворення, супутні захворювання та можливі лікарські взаємодії. Особливої обережності потребують пацієнти із захворюваннями серцево-судинної системи та шлунково-кишкового тракту, особи літнього віку й ослаблені пацієнти. Також важливо повідомити лікаря про всі препарати, які ви приймаєте, і про попередні побічні реакції на колхіцин.

КОЛХАНОВА має вузький терапевтичний індекс, тому навіть помилки в дозуванні можуть спричинити тяжкі токсичні реакції. Якщо під час лікування виникають нудота, блювання, біль у животі або діарея, прийом лікарського засобу слід припинити та невідкладно звернутися по медичну допомогу.

У рідкісних випадках колхіцин може спричиняти пригнічення кровотворення. При виникненні гарячки, болю в горлі, незвичних кровотеч або синців необхідно негайно проконсультуватися з лікарем11. Не слід чекати прогресування симптомів або самостійно відновлювати застосування препарату.

Ризик токсичності зростає за порушення функції нирок або печінки, а також при одночасному застосуванні певних лікарських засобів. Тому не можна самостійно додавати до лікування нові препарати, змінювати дозу колхіцину або поєднувати його з іншими ліками без консультації з лікарем.

Додаткові терапевтичні можливості колхіцину

Окрім лікування подагри, КОЛХАНОВА застосовують і в кардіологічній практиці. Згідно з рекомендаціями Європейського товариства кардіологів (European Society of Cardiology — ESC), призначення колхіцину передбачене або може розглядатися в таких випадках:

  • хронічний коронарний синдром на тлі атеросклеротичної хвороби коронарних артерій — для зниження ризику інфаркту міокарда, інсульту та повторної реваскуляризації14;
  • гострий перикардит та міоперикардит — у складі протизапальної терапії для зниження ризику рецидивів;
  • безперервний і рецидивний перикардит — для контролю захворювання та профілактики повторних загострень;
  • профілактика постперикардіотомного синдрому після кардіохірургічних втручань;
  • перикардит під час вагітності — в окремих випадках, зокрема якщо пацієнтка вже отримувала колхіцин для запобігання рецидивам15.

Доказову основу застосування низьких доз колхіцину для вторинної профілактики серцево-судинних подій сформували, зокрема, 2 великі рандомізовані дослідження. У дослідженні COLCOT із залученням пацієнтів, які нещодавно перенесли інфаркт міокарда, застосування колхіцину в дозі 0,5 мг на добу знижувало частоту комбінованої кінцевої точки серцево-судинних подій порівняно з плацебо. Подібні результати отримано в дослідженні LoDoCo2, що охопило осіб зі стабільною хронічною коронарною хворобою16,17.

Препарат КОЛХАНОВА у дозі 0,5 мг представлений у програмі реімбурсації «Доступні ліки» для пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями18.

Люди також питають

Як виглядає типовий пацієнт з подагрою?

Типовий пацієнт із подагрою — чоловік, у якого раптово, часто вночі або під ранок, виникає гострий біль і набряк суглоба, найчастіше великого пальця стопи. Захворювання може мати сімейний характер (частіше трапляється в людей, чиї близькі родичі також хворіють на подагру). За тривалого перебігу формуються тофуси — підшкірні відкладення кристалів сечової кислоти.

Чому підвищується рівень сечової кислоти в плазмі крові?

Рівень сечової кислоти підвищується, коли організм утворює її надмірно або нирки недостатньо ефективно виводять її із сечею. На цей процес можуть впливати спадковість, хронічна хвороба нирок, надмірна маса тіла, вживання алкоголю, деяких продуктів і лікарських засобів.

Як починається напад подагри?

Напад подагри зазвичай починається раптово, часто вночі або рано-вранці. Уражений суглоб швидко стає болісним, набрякає, червоніє, а шкіра над ним може бути гарячою на дотик.

Чому напад подагри виникає вночі?

Напади подагри нерідко починаються вночі, але точний механізм цього явища остаточно не з’ясований. Серед можливих чинників розглядають нічні зміни температури тіла, водного балансу та умов, що впливають на утворення й осадження кристалів уратів.

Як розпізнати подагричний артрит?

Подагричний артрит можна запідозрити за раптовим значним болем, набряком і почервонінням суглоба, часто біля основи великого пальця стопи. Однак остаточно встановити причину запалення лише за симптомами неможливо: за потреби лікар призначає додаткові обстеження, щоб відрізнити подагру від інфекційного та інших видів артриту.

Як усунути біль при нападі подагри?

Для зменшення вираженості болю при гострому нападі подагри лікар може призначити колхіцин, НПЗП або глюкокортикостероїди. Вибір залежить від супутніх захворювань, протипоказань і препаратів, які приймає пацієнт; додатково зменшити вираженість симптомів може прикладання холоду до ураженого суглоба.

Коли починати лікування нападу подагри?

Лікування гострого нападу бажано починати якомога раніше після появи симптомів, оскільки своєчасна протизапальна терапія допомагає швидше зменшити вираженість болю і запалення. Якщо лікар заздалегідь призначив препарат для таких випадків, дотримуйтеся узгодженої схеми. За першого нападу зверніться по медичну допомогу для підтвердження діагнозу.

Що не можна робити під час гострого нападу подагри?

Не слід навантажувати уражений суглоб через біль, самостійно підвищувати дозу препаратів, поєднувати декілька протизапальних засобів або приймати колхіцин за непогодженою схемою. Не можна ігнорувати гарячку, озноб чи швидке погіршення стану, оскільки подібні симптоми можуть свідчити про інфекційний артрит. Не рекомендується також вживати алкоголь та допускати зневоднення.

Коли потрібно звертатися до лікаря при подагрі?

Зверніться до лікаря якомога швидше, якщо напад виник вперше, біль значно виражений або симптоми прогресують. Якщо суглоб почервонів, набряк став гарячим, особливо за наявності гарячки чи ознобу, необхідно терміново виключити інфекційний артрит, який потребує невідкладного лікування.

Чи можна приймати лікарський засіб КОЛХАНОВА при захворюваннях нирок?

Згідно з інструкцією, при подагрі пацієнтам із легкими та помірними порушеннями функції нирок препарат застосовують з обережністю, а рекомендована доза становить 0,5 мг на добу. Під час лікування необхідно контролювати можливі побічні реакції. За тяжкої ниркової недостатності застосування препарату протипоказане11.

Як запобігти повторним нападам подагри?

Для профілактики нападів важливо контролювати рівень сечової кислоти та за призначенням лікаря приймати уратзнижувальні препарати. Також можуть допомогти обмеження алкоголю, зменшення надмірної маси тіла та корекція харчування.

Як контролювати рівень сечової кислоти при подагрі?

Рівень сечової кислоти контролюють за допомогою аналізів крові, частоту яких визначає лікар залежно від перебігу патології та лікування. Для більшості пацієнтів, які отримують уратзнижувальну терапію, цільовий рівень становить <360 мкмоль/л (6 мг/дл), а за тяжкої подагри лікар може встановити нижчу ціль.

Чи потрібно продовжувати контроль рівня сечової кислоти після завершення нападу?

Так. Після зменшення вираженості нападу контроль рівня сечової кислоти залишається важливим, оскільки він допомагає оцінити ризик повторних загострень та ефективність уратзнижувального лікування. За наявності показань терапію продовжують і коригують, щоб підтримувати цільовий рівень сечової кислоти. Самостійно припиняти призначене лікування після усунення болю не слід.

КОЛХАНОВА — рецептурний препарат, який слід застосовувати лише за призначенням лікаря. Схему лікування визначають індивідуально з урахуванням мети застосування, функції нирок і печінки та можливих взаємодій з іншими лікарськими засобами.

Матеріал підготувала: Ольга Слюсаренко, лікарка-лаборантка, медична редакторка

Медична рецензентка: Юлія Топузлієва, кандидатка фармацевтичних наук, провізорка, медична редакторка

1Roddy E. (2026). Ask an expert: Gout. BMJ: 392. doi: 10.1136/bmj.r2248. PMID: 41506676.

2FitzGerald J.D., Dalbeth N., Mikuls T. et al. (2020). 2020 American College of Rheumatology Guideline for the Management of Gout. Arthritis Care Res. (Hoboken). 72(6): 744–760. doi: 10.1002/acr.24180. PMID: 32391934.

3Dalbeth N., Gosling A.L., Gaffo A., Abhishek A. (2021). Gout. Lancet, 397(10287): 1843–1855. doi: 10.1016/S0140-6736(21)00569-9. PMID: 33798500.

4Institute for Health Metrics and Evaluation (IHME). Global Burden of Disease (GBD).

5Jin S., Wang Y., Yan S. et al. (2025). Global burden and trends of gout incidence and prevalence. Chin. Med. J. (Engl), 138(23): 3153–3162. doi: 10.1097/CM9.0000000000003631. PMID: 40596775.

6GBD 2021 Gout Collaborators (2024). Global, regional, and national burden of gout, 1990–2020, and projections to 2050: a systematic analysis of the Global Burden of Disease Study 2021. Lancet Rheumatol., 6(8): e517. doi: 10.1016/S2665-9913(24)00117-6. PMID: 38996590.

7National Institute for Health and Care Excellence (NICE). (2022) Gout: diagnosis and management. NICE guideline NG219.

8NHS. Gout.

9Richette P., Doherty M., Pascual E. et al. (2017). 2016 updated EULAR evidence-based recommendations for the management of gout. Ann. Rheum. Dis., 76(1): 29–42. doi: 10.1136/annrheumdis-2016-209707. PMID: 27457514.

10Terkeltaub R.A., Furst D.E., Bennett K. et al. (2010). High versus low dosing of oral colchicine for early acute gout flare: Twenty-four-hour outcome of the first multicenter, randomized, double-blind, placebo-controlled, parallel-group, dose-comparison colchicine study. Arthritis Rheum., 62(4): 1060–1068. doi: 10.1002/art.27327. PMID: 20131255.

11Інструкція для медичного застосування лікарського засобу КОЛХАНОВА, таблетки по 0,5 мг. РП № UA/21199/01/01.

12Robinson P.C., Terkeltaub R., Pillinger M.H. et al. (2022). Consensus statement regarding the efficacy and safety of long-term low-dose colchicine in gout and cardiovascular disease. Am. J. Med., 135(1): 32–38. doi: 10.1016/j.amjmed.2021.07.025. PMID: 34416165.

13Wiggins B.S., Saseen J.J., Page R.L. II et al. (2016). Recommendations for Management of Clinically Significant Drug-Drug Interactions With Statins and Select Agents Used in Patients With Cardiovascular Disease: A Scientific Statement From the American Heart Association. Circulation, 134(21): e495. doi: 10.1161/CIR.0000000000000456. PMID: 27754879.

14Vrints C., Andreotti F., Koskinas K.C. et al. (2024). 2024 ESC Guidelines for the management of chronic coronary syndromes. Eu.r Heart J,. 45(36): 3415–3537. doi: 10.1093/eurheartj/ehae177. PMID: 39210710.

15Schulz-Menger J., Collini V., Gröschel J. et al. (2025). 2025 ESC Guidelines for the management of myocarditis and pericarditis. Eur. Heart J., 46(40): 3952–4041. doi: 10.1093/eurheartj/ehaf192. PMID: 40878297.

16Tardif J.C., Kouz S., Waters D.D. et al. (2019). Efficacy and Safety of Low-Dose Colchicine after Myocardial Infarction. N. Engl. J. Med., 381(26): 2497–2505. doi: 10.1056/NEJMoa1912388. PMID: 31733140.

17Nidorf S.M., Fiolet A.T.L., Mosterd A. et al. (2020). Colchicine in Patients with Chronic Coronary Disease. N. Engl. J. Med., 383(19): 1838–1847. doi:  10.1056/NEJMoa2021372. PMID: 32865380.

18Національна служба здоров’я України (2026). Програма реімбурсації лікарських засобів і медичних виробів «Доступні ліки».