Фенібут: питання та відповіді

Фенібут — це похідне γ-аміномасляної кислоти (ГАМК) та фенілетиламіну. У головному мозку він зв’язується з рецепторами ГАМК-ß, а також викликає зниження активності потенціал-залежних кальцієвих каналів нейронів. Препарат належить до психостимулювальних і ноотропних засобів і виявляє антиамнестичну, антигіпоксичну, ноотропну (стимулює процеси навчання, сприяє підвищенню продуктивності розумової праці), транквілізуючу, протипароксизмальну дію — фенібут не тільки посилює ефект протисудомних препаратів, але й сам проявляє протиепілептичні властивості та зменшує вираженість ністагму. Препарат покращує пам’ять, здатність до навчання, підвищує стійкість клітин мозку до гіпоксії (нестачі кисню). Транквілізуючий ефект лікарського засобу призводить до зменшення вираженості тривожності, відчуття невмотивованого занепокоєння, страху, перепадів настрою, дратівливості, сприяє покращенню сну. При цьому препарат не має ні збудливої, ні седативної дії.

Як діє фенібут?

Фенібут має антигіпоксичний ефект — захищає клітини від наслідків нестачі кисню при порушеннях кровообігу або внаслідок інших причин. Одна з основних клінічних дій фенібуту — антиамнестична: препарат покращує пам’ять. Фенібут покращує когнітивні функції, тобто пов’язані з процесами пізнання та навчання. Він зменшує вираженість головного болю, відчуття тяжкості в голові. Додатковою перевагою препарату є те, що він зменшує психоемоційну напругу, тривожність, страх, дратівливість, астенію, має помірну седативну дію. Важливо, що фенібут зменшує вираженість ністагму. Препарат сприяє покращенню сну, підвищенню активності, продуктивності, ініціативності, точності рухових реакцій, стабілізації емоційного фону та зменшує вираженість перепадів настрою. При цьому фенібут не виявляє ні пригнічувальної (не викликає сонливості, зниження працездатності, уваги), ні збуджувальної дії. При одночасному застосуванні фенібут посилює ефект снодійних, протисудомних, нейролептичних та наркотичних засобів.

Фенібут: показання до застосування

Фенібут показаний при широкому спектрі захворювань. Одне з основних показань до прийому препарату — тривожно-невротичні стани, що супроводжуються такими симптомами, як емоційна лабільність, зниження пам’яті, здатність до концентрації уваги, занепокоєння, тривожність, невмотивований страх. Застосовується фенібут у лікуванні пацієнтів з неврозом нав’язливих станів, а також для профілактики стресових реакцій перед медичними втручаннями (включаючи болісні діагностичні процедури та операції). Фенібут застосовують у комплексному лікуванні хворих на алкоголізм, для усунення абстинентного синдрому, а також у терапії пацієнтів з хворобою Меньєра, запамороченням і для профілактики захитування. У пацієнтів похилого віку фенібут рекомендують для зменшення вираженості занепокоєння у нічний час та в комплексному лікуванні при порушеннях сну (безсонні). У педіатричній практиці фенібут застосовують у дітей віком від 8 років з енурезом (нічним нетриманням сечі), різними тіками, заїканням.

Форми випуску фенібуту

Фенібут випускається у таблетках по 250 мг. У той же час інші препарати, що містять фенібут як діючу речовину, випускаються і в капсулах по 250, 500 мг і порошку для приготування орального розчину (у формі саше, що містять 100 або 500 мг фенібуту). Оральний розчин зручно застосовувати у дітей та у пацієнтів, які мають труднощі з ковтанням капсул або таблеток.

Як приймати фенібут — до або після їди?

Фенібут рекомендується приймати до їди. Для профілактики кінетозу (захитування) фенібут приймають незалежно від прийому їжі за годину перед передбачуваною поїздкою, плаванням або у разі появи перших симптомів захитування.

Скільки разів на добу приймати фенібут?

Доза фенібуту визначається залежно від діагнозу та тяжкості перебігу захворювання. Так, разова доза може становити 1–3 таблетки або капсули по 250 мг, добова — до 2500 мг. При застосуванні інших форм випуску (крім фенібуту випускаються препарати з іншими торговими назвами у формі капсул, порошку для приготування орального розчину, що містять ту ж діючу речовину — фенібут) кількість таблеток, капсул або саше з порошком на один прийом перераховується, виходячи із цих доз у міліграмах. Наприклад, при астенії, тривожно-невротичних станах фенібут зазвичай рекомендують приймати по 1–2 таблетки 250 мг 3 рази на добу. При хворобі Меньєра рекомендують вищі дози — по 3 таблетки 3 рази на добу з подальшим зниженням дози. Для усунення абстинентного синдрому при алкоголізмі може рекомендуватися прийом 1–2 таблеток 3 рази на добу та 3 таблеток перед сном. Для профілактики захитування зазвичай достатньо прийому 1–2 таблеток фенібуту за 1 год до поїздки або при перших симптомах захитування.

Як приймати фенібут у похилому віці?

Пацієнтам похилого віку рекомендується не перевищувати разову дозу 500 мг (2 таблетки). Відповідно, максимальна добова доза для пацієнтів похилого віку становить 1500 мг.

Як приймати фенібут дітям?

Дітям віком старше 8 років рекомендують приймати по 1 таблетці фенібут 250 мг 3 рази на добу. Діти віком старше 14 років повинні приймати дози для дорослих пацієнтів. У той же час в інструкції до препаратів Нообут ІС та Ноофен (у тих лікарських формах, у яких доза діючої речовини 100 мг), що містять як діючу речовину фенібут, зазначено, що препарат може застосовуватися у дітей віком старше 3 років. Для дітей рекомендується застосовувати препарат у формі таблеток або саше з порошком для приготування орального розчину, що містить 100 мг фенібуту.

Як довго приймати фенібут?

Тривалість курсу лікування залежить від діагнозу та тяжкості перебігу захворювання. Курс лікування при тривожно-невротичних станах, астенічному синдромі зазвичай становить 2–3 тиж. За потреби лікар може продовжити курс лікування до 4–6 тиж. При лікуванні пацієнтів із хворобою Меньєра зазвичай рекомендується курс терапії тривалістю до 3 тиж з корекцією дози кожні 5–7 днів (на початку курсу призначають максимальні дози препарату і потім їх знижують). При запамороченні, спричиненому патологією вестибулярного апарату, курс лікування може становити 12–20 днів залежно від вираженості та етіології (причини) порушень. Для профілактики захитування зазвичай достатньо прийому 1–2 таблеток фенібуту за 1 год до поїздки або при перших симптомах захитування.

Як приймати фенібут, якщо пропустив дозу?

Якщо прийом однієї або кількох доз був пропущений, немає необхідності застосовувати вищу дозу препарату в наступний прийом. Рекомендується продовжити лікування у раніше призначених дозах.

Що робити, якщо прийняв подвійну дозу фенібуту?

Фенібут — малотоксичний препарат, симптоми передозування виникають при застосуванні 7–14 г препарату на один прийом, що відповідає 28–56 таблеткам (або капсулам) по 250 мг. Якщо прийнято дозу препарату, що значно перевищує рекомендовану лікарем, необхідно звернутися за медичною допомогою. Як перша допомога проводиться промивання шлунка. При розвитку симптомів передозування, таких як зниження артеріального тиску, нудота, блювання, сонливість/загальмованість — симптоматична терапія.

Які побічні ефекти препарату фенібут?

На початку курсу лікування фенібут може спричинити сонливість. У разі прийому високих доз (більше 2000 мг на добу) можуть виникати запаморочення та головний біль. При їх розвитку необхідно знизити дозу препарату. Під час застосування препарату можуть виникати нудота, блювання, діарея, біль в епігастральній ділянці. Порушення функції печінки можуть виникати при прийомі препарату у високих дозах протягом тривалого часу. У дітей у разі порушення режиму прийому або недотримання рекомендованих доз можуть виникати порушення сну, емоційна лабільність.

Можливий розвиток алергічних реакцій, включаючи висипання, гіперемію та свербіж шкіри, кропив’янку.

Чи можна приймати фенібут водіям автотранспорту?

Фенібут може викликати розвиток сонливості, запаморочення та інших реакцій нервової системи. Якщо у пацієнта розвиваються такі побічні реакції, йому не слід водити машину в період лікування фенібутом.

Кому протипоказаний фенібут?

Пацієнтам з алергічною реакцією на фенібут в анамнезі.

Пацієнтам з гострою нирковою недостатністю.

Вагітним і годуючим грудьми жінкам.

Як фенібут впливає на печінку?

У разі тривалого застосування фенібуту, особливо у високих дозах, рекомендується контролювати показники функціональних проб печінки, оскільки при тривалому прийомі препарату існує ризик розвитку жирової дистрофії печінки.

Фенібут — лікарський засіб чи дієтична добавка?

В Україні фенібут зареєстровано як лікарський засіб. У той же час у деяких країнах, включаючи США, немає зареєстрованих лікарських засобів, що містять фенібут, лише дієтичні добавки.

Чи можна поєднувати прийом фенібуту та інших препаратів, що впливають на нервову систему?

Фенібут можна приймати у поєднанні з іншими препаратами, які застосовуються при неврологічних захворюваннях. Зазвичай при прийомі фенібуту разом з іншими психотропними препаратами рекомендується знизити дозу і фенібуту, і препарату, з яким його комбінують. Це пов’язано з тим, що фенібут посилює та пролонгує дію інших ліків, що впливають на нервову систему, включаючи снодійні, антипароксизмальні, наркотичні препарати та нейролептики.

Фенібут чи Нообут IC — що краще?

Обидва препарати містять одну й ту ж саму діючу речовину — фенібут. Відрізняється виробник та форми випуску. Так, фенібут випускається у формі таблеток по 250 мг, Нообут IC — у формі таблеток по 100 мг і 250 мг та саше 2,5 г для приготування орального розчину, що містить 100 мг або 500 мг препарату в одній дозі. Нообут IC 100 мг можна застосовувати у дітей віком від 3 років.

Фенібут чи Ноофен — що краще?

І Фенібут, і Ноофен містять фенібут у якості діючої речовини. При цьому Фенібут випускається лише у таблетках по 250 мг. Ноофен виробляється у таблетках та капсулах по 250 мг, 500 мг та у формі порошку для приготування орального розчину, що містить 100 або 500 мг в одній дозі. Ноофен 100 мг можна застосовувати у дітей віком від 3 років.

Фенібут чи Біфрен — що краще?

Фенібут і Біфрен містять однакову діючу речовину. Відрізняється виробник і форма випуску. Фенібут випускається в таблетках, а Біфрен в капсулах, що містять 250 мг фенібуту.

Чи можна приймати фенібут без призначення лікаря?

Фенібут — препарат, що відпускається за рецептом лікаря. Симптоми, описані в інструкції для застосування препарату, можуть спостерігатися при багатьох захворюваннях, у тому числі таких, що швидко прогресують і призводять до тяжких порушень. Тільки лікар після детального опитування, огляду, а за необхідності — і проведення додаткових досліджень визначить, чи показаний у конкретному випадку фенібут, і якщо показаний, то в якій дозі, на який термін лікування і чи необхідно його поєднувати з іншими препаратами/немедикаментозними методами терапії.