Еректильна дисфункція: лікування на сучасному етапі

Що варто знати про еректильну дисфункцію

Еректильна дисфункція — порушення статевої функції, за якого неможливо досягти та утримувати ерекцію статевого члена, достатню для здійснення статевого акту. Сучасні дані свідчать, що впродовж останніх років з проблемою недостатньої ерекції стикаються близько половини чоловіків різних вікових категорій. І сьогодні, починаючи з 18–20 років, вже зафіксовані випадки скарг на послаблення ерекції. Проблеми з потенцією можуть мати різні форми, у тому числі:

• недостатня ерекція для здійснення статевого акту;
• часті епізоди передчасної еякуляції;
• зменшення напруги пеніса під час статевого акта та відсутність еякуляції;
• повна відсутність ерекції.

І хоча проблеми з потенцією не становлять небезпеки для життя, недостатня ерекція унеможливлює здійснення статевого акту, що значно впливає на якість життя не лише чоловіків, а й їх партнерок. На сучасному етапі, у зв’язку зі збільшенням тривалості життя чоловіків, виявлення та лікування еректильної дисфункції є вкрай важливим аспектом збереження їх здоров’я та якості життя. Результати попередніх досліджень свідчать, що значна частина чоловіків залишається сам на сам зі своєю проблемою, і лише незначний відсоток звертається за кваліфікованою медичною допомогою та отримує ефективне лікування.

Причини слабкої ерекції

На сьогодні виділяють декілька ключових причин слабкої ерекції:

• психогенні;
• органічні (тобто викликані супутніми захворюваннями);
• змішані (поєднуються психічні та органічні фактори);
• неясного походження.

Психологічні фактори є одними з найпоширеніших причин недостатньої ерекції, які пов’язані з психологічними проблемами чоловіка та можуть бути викликані депресією, минулим невдалим досвідом у сексі, проблемами у стосунках. Органічні фактори включають соматичні захворювання (цукровий діабет, артеріальна гіпертензія та ін.), вживання деяких лікарських засобів (антидепресанти, антиандрогени, психотропні речовини), а також проблеми анатомічного характеру, включаючи травми статевого члена, викривлення та хворобу Пейроні.

Причини недостатньої ерекції:

• депресія;
• неврози і розлади психіки;
• зловживання алкоголем і куріння,
• вживання наркотичних і психотропних препаратів;
• фізична перевтома;
• ожиріння, порушення ліпідного обміну і метаболічний синдром;
• травми.

Імовірність розвитку еректильної дисфункції у чоловіків підвищують також такі фактори, як постійна перевтома, малорухливий спосіб життя, зловживання алкоголем та тютюнопаління.

Які шляхи вирішення існують?

Початковою умовою лікування еректильної дисфункції є нормалізація способу життя (відмова від шкідливих звичок), раціональне харчування і фізична активність. Якщо після модифікації способу життя проблему не було вирішено, доцільним є застосування фармакологічної терапії.

Успіхи сучасної медицини в галузі урології та андрології дозволяють практично в більшості випадків усунути проблему недостатньої ерекції за допомогою фармакологічного лікування. Відповідно до міжнародних рекомендацій, терапія першої лінії представлена застосуванням інгібіторів фосфодіестерази 5-го типу (ФДЕ5), механізм дії яких пов’язаний з конкурентним та оборотним пригніченням активності ФДЕ5, що сприяє розслабленню гладком’язової тканини кавернозних тіл статевого члена та підвищенню кровотоку та ерекції.

Чи можлива ерекція на тривалий період?

Тадалафіл (ЕРЛІС) — препарат нового покоління, який за своєю структурою є єдиним інгібітором ФДЕ5, ефект якого, на відміну від інших представників цього класу (силденафілу та варденафілу), зберігається протягом тривалого періоду часу. Результати численних клінічних досліджень продемонстрували, що тадалафіл починає діяти вже через 16 хв після застосування, а його ефект зберігається протягом 36 год.

Механізм його дії пов’язаний з тим, що коли статева стимуляція спричиняє локальне вивільнення оксиду азоту, інгібування ФДЕ5 тадалафілом продукує підвищені рівні циклічного гуанозинмонофосфату в печеристому тілі. Як наслідок, наявна релаксація гладких м’язів і приплив крові до тканин статевого члена, внаслідок чого і відбувається ерекція.

Перевагами тадалафілу над аналогами є те, що пік концентрації препарату в сироватці крові досягається вже через 2 год після прийому, а період напіввиведення становить близько 18 год, забезпечуючи стабільну концентрацію препарату в сироватці крові. Ця властивість препарату забезпечує можливість спонтанних статевих контактів, роблячи його ідеальним препаратом для щоденного застосування. Окрім того, ефективність лікарського засобу не пов’язана з прийомом їжі або алкоголю, що дозволяє приймати його, не змінюючи способу життя. Сучасні дані свідчать, що препарат статистично значущо покращував еректильну функцію, добре переносився пацієнтами, не виявляв побічних ефектів та не проявляв дії при відсутності сексуальної стимуляції.

Завдяки селективному інгібуванню ФДЕ5 тадалафіл має здатність розслаблювати гладку мускулатуру, тому препарат рекомендований не лише для лікування еректильної дисфункції, а й може використовуватися при лікуванні доброякісної гіперплазії передміхурової залози. Результати попередніх клінічних досліджень за участю 1500 пацієнтів продемонстрували, що прийом тадалафілу асоціювався зі зменшенням вираженості симптомів гіперплазії передміхурової залози, у тому числі порушення сечопускання.

Таким чином, тадалафіл (ЕРЛІС) є безпечним та ефективним препаратом, дія якого зберігається протягом тривалого періоду часу, а завдяки добрій переносимості та відсутності побічних ефектів, його застосування підвищує якість життя і покращує соціально-психологічний статус чоловіків.