Чому у осіб із цукровим діабетом розвивається тяжка форма COVID-19?
Під час пандемії COVID-19 лікарі відзначали, що ризик розвитку тяжкої форми захворювання і навіть летального результату підвищений у певних груп пацієнтів. Так, цукровий діабет II типу — захворювання, яке діагностують у понад 10% населення США, — є одним з основних факторів ризику розвитку тяжкого перебігу COVID-19. У новому дослідженні, проведеному вченими з Університету Мічигану (University of Michigan) визначено біохімічний механізм, що пояснює цей зв’язок.
Ймовірно, причиною є фермент SETDB2 (регуляторна трансфераза, бере участь у таких біологічних процесах, як альтернативний сплайсінг, мітоз, клітинний цикл). Цей фермент виявляють у трофічних виразках у хворих на цукровий діабет. Кетрін Галлахер (Katherine Gallagher), доктор медицини Мічиганських відділень хірургії, мікробіології та імунології, дослідник У. Джеймс Мелвін (W. James Melvin), доктор медицини, і його колеги, працюючи в лабораторії, вирішили дослідити можливий зв’язок між рівнем даного ферменту і розвитком запального процесу у пацієнтів з COVID-19 у відділенні інтенсивної терапії.
У дослідженнях на мишах, заражених коронавірусом, вони виявили у особин з цукровим діабетом знижений рівень SETDB2 в макрофагах — імунних клітинах, які беруть участь у розвитку запальної реакції. У своїх подальших дослідженнях вони відзначали подібну картину — зниження рівня даного ферменту в моноцитах і макрофагах у крові пацієнтів з цукровим діабетом і тяжкою формою COVID-19.
У. Дж. Мелвін вважає, що його дослідницькій групі вдалося виявити причину розвитку цитокінового шторму.
У. Дж. Мелвін і К. Галлахер відзначили, що в мишачій моделі і в клінічному дослідженні вираженість запальної реакції посилювалася пропорційно зниженню рівня SETDB2. Крім того, вони встановили, що сигнальний шлях JAK1/STAT3 регулює рівень SETDB2 в макрофагах у хворих на коронавірусну інфекцію (сигнальний шлях JAK-STAT відіграє важливу роль у регуляції імунних процесів, розподілі та загибелі клітин, а також пухлинному рості).
Ці дані потенційно допоможуть у розробці нових методів лікування. Так, у попередньому дослідженні, проведеному в лабораторії, встановлено, що при загоєнні ран рівень інтерферону, противірусного цитокіну, пов’язаний з рівнем SETDB2. У своєму новому дослідженні вчені встановили, що в сироватці крові пацієнтів із цукровим діабетом і тяжким перебігом COVID-19, які проходили лікування у відділенні інтенсивної терапії, рівень інтерферону-бета був нижчим, ніж у хворих без цукрового діабету.
К. Галлахер прокоментувала, що інтерферон у якості потенційного лікарського засобу вивчали протягом усієї пандемії як засіб потенційної терапії, при цьому робилися спроби підвищити або знизити рівень інтерферону. Вона вважає, що ефективність інтерферону в кожному конкретному випадку залежить як від особливостей пацієнта, так і від часу застосування.
Щоб підтвердити цей факт, група дослідників вводила бета-інтерферон мишам з цукровим діабетом, інфікованим коронавірусом. Після введення бета-інтерферону у мишей було відмічено підвищення рівня SETDB2 і зниження рівня прозапальних цитокінів.
К. Галлахер пояснила, що їх мета — визначити, рівень яких цитокінів контролюється SETDB2. Рівень таких цитокінів, як інтерлейкін-1B, фактор некрозу пухлин альфа і інтерлейкін-6, як відомо, підвищується при COVID-19.
SETDB2 регулюється інтерфероном (чим більше інтерферону, тим вищим є рівень ферменту), крім того, у регуляції беруть участь JaK1 і STAT3.
Це важливо, додала К. Галлахер, тому що ідентифікація сигнального шляху, що регулює рівень цього ферменту, дозволить розробити лікарські засоби, що впливають на цей рівень.
У. Дж. Мелвін і К. Галлахер сподіваються, що результати даного дослідження послужать джерелом інформації для подальших клінічних досліджень інтерферону і епігенетичних мішеней у лікуванні COVID-19. У своїй дослідницькій роботі вони також наголошують на необхідності визначення оптимальних термінів застосування клітинної специфічної терапії та адаптації її застосування, звертаючи увагу на анамнез пацієнтів, особливо хворих на цукровий діабет.
У. Дж. Мелвін зробив висновок, що потенційно лікування інтерфероном пацієнтів із цукровим діабетом на ранніх стадіях інфікування може бути клінічно ефективним.
За матеріалами www.medicalxpress.com/news/